Шоктейнмент та інфотейнмент як методи подачі інформації на українському телебаченні

Размещено на http://www.allbest.ru

Шоктейнмент та інфотейнмент як методи подачі інформації на українському телебаченні

Ірина Пуцята

Putsyata Iryna. Shocktainment and infotainment as methods of presenting information on Ukrainian television

The purpose of scientific intelligence is to research ways of transforming infotainment techniques into shocktainment. The work reveals the essence of this common and effective method of presenting information on television. The analysis is carried out on the material of stories and news programs of all-Ukrainian TV channels ("UA: Pershiy", "24 Kanal", "Hromadske", etc.). The most common methods of shocktainment are analyzed and classified. Attention was drawn to the fact that, according to the researchers, the phenomenon of infotainment and shocktainment is connected with "postmodern manipulation of reality".

The research methodology is based on the search, study and generalization of the theoretical understanding of the phenomenon of "infotainment" and "shocktainment" in the scientific literature; using abstract-analytical, inductive-deductive and comparative methods in order to structure the collected theoretical material. Shocktainment is considered in the context of infotainment as a method of presenting information; a descriptive method is singled out for characterizing shocktainment techniques in news journalism. The results of the study are a description of the techniques of shocktainment, as well as the determination of prospects for the development of this direction. In practical terms, this method is constantly being transformed, creating new forms of presenting and receiving information. In this regard, shocktainment contains a number of techniques that form the studied phenomenon, turning it into a socio-communicative phenomenon that reveals the form and content of modern news television discourse.

The components of novelty are manifested in the classification and description of the forms of presentation of news materials that arose as a result of the transformation of infotainment, as well as in the determination of ways of their further development in the Ukrainian television news space.

Keywords: shocktainment; news; transformation; methods; provocativeness; infotainment; military actions.

Анотація

Метою наукової розвідки є дослідження шляхів трансформації прийомів інфотейнменту в шоктейнмент. У роботі розкрито сутність цього поширеного та ефективного методу подання інформації на телебаченні. Розглянуто чинники виникнення шоктейнменту, вказано на особливості та специфіку його впливу на аудиторію через новинні репортажі та публікації сюжетів, присвячені висвітленню воєнних дії в Україні. Аналіз здійснено на матеріалі сюжетів і новинних передач всеукраїнських телеканалів («UA:Перший», «24 Канал», «Громадське» та ін). Проаналізовано й покласифіковано найпоширеніші прийоми шоктейнменту. Звернено увагу, що на думку дослідників, явище інфотейнменту та шоктейнменту, пов'язано із «постмодерним обіграванням дійсності».

Методологія дослідження ґрунтована на пошуку, вивченні та узагальненні теоретичного розуміння явища «інфотейнмент» і «шоктейнмент» у науковій літературі; використанні реферативно-аналітичного, індуктивно-дедуктивного та порівняльного методів із метою структурування зібраного теоретичного матеріалу. Розглянуто шоктейнмент у контексті інфотейнменту як методу подання інформації; виокремлено описовий метод при характеристиці прийомів шоктейнменту в новинній журналістиці. шоктейнмент аудиторія інформація

Результатами дослідження є опис прийомів шоктейнменту, а також визначення перспектив розвитку цього напряму. У практичному аспекті цей метод постійно трансформується, створюючи нові форми подання та отримання інформації. У зв'язку з цим шоктейнмент містить ряд прийомів, які утворюють досліджуване явище, перетворюючи його в соціально- комунікативний феномен, що виявляє форму і зміст сучасного новинного телевізійного дискурсу.

Компоненти новизни проявляються в класифікації та описі форм представлення новинних матеріалів, що виникли в результаті трансформації інфотейнменту, а також визначенні шляхів їх подальшого розвитку в українському телевізійному просторі новин.

Ключові слова: шоктейнмент; новини; трансформація; методи; провокативність; інфотейнмент; воєнні дії.

Вступ

Постановка проблеми. Інфотейнмент виділяють як один з методів подачі інформації, що компонує риси формату та жанру. На сьогодні це явище популярне серед телеглядачів та поширене в контенті українських ЗМІ. Тому є реальна можливість зі звичайної новини створити матеріал, який буде заохочувати глядача або читача, наочний, зрозумілий, шокуючий та неочікуваний, з більшою ймовірністю запам'ятатися.

Перший детальний аналіз явища «інфотейнменту» належав американському досліднику масмедіа Н. Постману (Postman, 2005). Науковець вважав його не просто способом передачі навколишньої дійсності, а скоріше певним світоглядом, відображеним через масмедіа. У своїх міркуваннях вчений спирався на відому тезу з роботи канадського філософа М. Маклюена (Understanding media: The extensions of man, 1964) «The Medium is the Message» (Засіб комунікації є повідомленням). Отже, інформація є інформацією, а сам носій створює метафору, це дає можливість обіграти її та представити в максимально простій і «легкій» для сприйняття формі.

Огляд літератури та аналіз останніх досліджень та публікацій. Процес популяризації інфотейнменту на телеканалах дослідники М. Макущенко (2012), Н. Симоніна (2012) пов'язують з активною комерціалізацією ЗМІ. Науковці висловлюють думку, що інфотейнмент у новинних програмах допомагає подати економічні та політичні дані як інформаційний продукт, який виник у результаті «постмодерного обігравання дійсності».

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Варто зазначити, що теорія інфотейнменту в дослідженнях українських науковців (Е. Бурдіна (2017), М. Макущенко та ін.) опрацьована не повністю. їх роботи розкривають лише незначну частину проблем, у зв'язку з чим кожна нова публікація є актуальною та привертає увагу.

Новизна проблеми. Проблема сутності та розвитку методів інфотейнменту та шоктейнменту є новою та досить цікавою, тому важливо розглянути особливості та специфіку впливу їх через новинні репортажі та телепрограми.

Мета статті. Дослідити шляхи трансформації інфотейнменту в шоктейнмент на прикладі телеконтенту України.

Методологія дослідження. Пошук, вивчення й узагальнення сутності поняття «інфотейнмент» та «шоктейнмент» в науковій літературі; використання реферативно-аналітичного,

індуктивно-дедуктивного та порівняльного методів для структурування зібраної інформації; для підкреслення методів аналізу і синтезу інфотейнменту і шоктейнменту як методів роботи з новинним контентом; виокремлення описового методу при характеристиці прийомів інфотейнменту та шоктейнменту в новинній журналістиці; розгляду шоктейнменту в контексті інфотейнменту як методу подачі інформації.

Результати й обговорення

На початку 1980-х рр. рейтинги американських інформаційних програм почали різко падати. Глядачі втомились переглядати сухі новини, що висвітлювали події міста, країни, світу. Експерти зрозуміли, що формат подачі контенту має бути оригінальним, з гумором, іронією та провокативністю, для привернення уваги глядачів, слухачів та читачів (Anderson, 2004).

У гонитві за переглядами медіа почали експериментувати з подачею матеріалу та створювати нові передачі: токшоу, спортивна аналітика, YouTube-шоу. Новини, приправлені гумором, іронією, картинками, стали візитівками багатьох каналів. Ці зміни передували появі такого феномена, як «інфотейнмент», сформованого шляхом злиття двох англійських слів «Information» (інформація) та «Entertaiment» (розвага) (Postman, 2005; Thussu, 2008).

Новини подаються в легкій, розважальній та ненав'язливій формі, не перевантажуючи аудиторії. Наприклад, журналісти популярної програми «Абзац!» на «Новому» каналі розкривали секрети відомих селебрітіз, розповідали подробиці резонансних справ, викривали аферистів та хабарників. Імпровізація харизматичних ведучих та цікава подача новин завоювали любов глядачів. Інфотейнмент як жанр дав можливість медіа отримати високі рейтинги та утримати глядача біля екрана.

У центрі сюжету стали з'являтися цікаві деталі, журналісти почали висловлювати власні емоції та коментувати події. Впровадження графіки, спецефектів, анімації -- знову прикували увагу людей до телеекранів. Це привело до формування нового стилю -- шоктейнмент, коли інформація подається у відвертих формах, шокуючи глядача подробицями. Важливу роль відіграють жарти та гумор журналістів. Вони допомагають розслабитися та створити довірливі стосунки між глядачем та ведучим.

Основні характеристики шоктейнменту:

Журналіст порушує провокаційну, для багатьох людей табуйовану тему, яка в суспільстві замовчується. Що це може бути? Корупція, насильство, онлайн-ігри на гроші, зрада тощо.

Підвищення емоційного градусу (негативу), коли в сюжеті показують бійку, сварку чи публічні образи.

У репортажах висвітлюють побут людей.

Автори програми в жанрі шоктейнменту звертають увагу на тілесні проблеми героя, а не його духовність.

Елементи відео з негативними героями від людей з психічними розладами до злочинців (Kosyuk, 2009).

Використання прийомів трешу та шоктейнменту стало прийнятним у ранкових шоу. Родоначальником такого формату є британське телебачення. У ранковій програмі одного із сімейних телеканалів глядачі були шоковані побачивши в ефірі оголену жінку. Продюсери шоу з просвітницькою метою дозволили наочно показати, як виявити рак грудей.

Напівоголена модель Сью під керівництвом лікарки Хіларі Джонс показувала рухи, як визначити навпомацки, чи немає онкології. Програма була частиною благодійної кампанії «Здай свій старий бюстгальтер», у рамках якої відбувався збір коштів на дослідження від раку грудей. Однак після ранкового шоу чимало телеглядачів розкритикували продюсерів і заявили, що побачене могло шокувати дітей. Редакція каналу попросила вибачення (Williams, 2013).

Шоктейнмент проникає у мовленнєву сітку багатьох українських телеканалів і є одним з найперспективніших способів подання інформації. Основна ідея полягає, щоб робити події з реального життя драматичнішими та цікавими. У такий спосіб журналістам чи кореспондентам вдається загострити проблему та надати їй об'ємності, вагомості.

Новий прийом все частіше використовують українські канали, намагаючись викликати в глядача емоції. Новини все більше мають негативну тональність. Доказом цього є анонси: «Побив до смерті ніжкою від стола та втік: на Вінниччині рецидивісту вдавалось добу переховуватись від поліції» (онлайн-видання «№Парижі»), «Дитину, батьки якої померли, опікуни тримали на ланцюгу: подробиці шокуючої історії» (онлайн-видання 0352.ua), «"Я напився": на Рівненщині батько 10 разів ударив маленького сина ножем, дитина в реанімації» («ТСН», 1+1), «На Тернопільщині жінка порізала 70-річного діда, в хаті якого побачила оголеною 10-річну доньку» («ТСН», 1+1).

Елементи шоктейнменту використовується в новинних заголовках. Яскравим прикладом цього прийому стало використання ненормативної лексики, провокаційних виразів, епатажних абсурдних фраз та інших мовних засобів, мета яких -- викликати емоції здивування, страху, зацікавленості і т. ін. Лайки привертають увагу читачів і водночас виконують функцію протесту проти наявних правил та нормі у суспільстві.

У 2011 р. на телеканалі «ТЕТ» вийшло розважальне шоу «Дурнєв +1», де ведучі Олексій Дурнєв та Даша ШИ ставили людям незручні або абсурдні запитання. У фокус уваги ведучих потрапляли відомі зірки, підлітки, люди похилого віку. Такі випуски називаються ще «антирепортажами», адже ніхто не здогадується, на яке питання потрібно дати відповідь.

Герої починають червоніти, опускати очі, переводити розмову на іншу тему. Випуски «Дурнєв +1» збирали кілька тисяч переглядів на YouTube. Незвичний формат телепередачі подобався молоді, але отримував багато хейту від тих, хто вважав це безглуздям та глузуванням з людей.

З розвитком інфотейнменту та появою нових жанрів ведучі стали центральною фігурою в кадрі: вони розігрують ролі, дають суб'єктивну оцінку подіям, спілкуються з експертами та героями. Інформація відходить на другий план, важливо не «що» розповідати, а «як». Журналіст формує нові формати інфотейнменту, створюючи ефект присутності. У сюжетах, особливо на тлі російсько- української війни, часто можна побачити «героїзацію» репортера, адже він перебуває в епіцентрі подій, проводить розслідування, опитує свідків, робить відповідні висновки (Lisnevska, 2014).

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на популярній платформі YouTube з'явилось чимало нових шоу, програм або рубрик, які проливають світло на ті чи інші ситуації. Також це зумовило появу багатьох каналів, де блогерами стають звичайні люди або військові, які показують наслідки ракетних ударів, поранених, вбитих, що безумовно шокує та посилює рівень тривоги. Водночас дії російського диктатора та «другої армії світу» висміюють й принижують. Пропоную розглянути кілька яскравих прикладів шоктейнменту.

6 листопада 2016 р. на телеканалах «иА:Перший», «24 Канал», «Громадське» та YouTube-каналі «Телебачення Торонто» почав виходити сатиричний дайджест новин із ведучим Романом Вінтонівим в образі Майкла Щура. Жорстка сатира, нестандартний гумор та образи ведучого в різних амплуа знайшли свого глядача, тепер на каналі понад 700 тис. поціновувачів «небанальної журналістики». До початку війни Майкл Щур зі співведучими відверто висміювали політиків, знаменитостей, пародіювали різних героїв.

З 24 лютого 2022 новини про війну почали транслювати по всіх телеканалах. «Телебачення Торонто» почало висміювати недолугість армії «другого світу», яка здобула «почесне» звання перших крадіїв. А крадуть вони все -- від людей і побутової техніки до прикрас і одягу. І меми. Один із випусків «Ґрати, песик, дужка, гривня, знак питання, долар, нуль» з Майклом Щуром присвячений саме цій темі -- «Мемне мародерство: як росіяни мавпують українські тренди».

Глядач відразу бачить провокативний заголовок, грубі вирази й почувається розгублено. Це змушує його натиснути на назву та відкрити відео, щоб з'ясувати про що йдеться. Ведучий розповідає про популярні українські тренди, які Росія намагається привласнити собі, але робить це невдало. Мікс жартів та мовних зворотів із додатковими картинками та відео шокує, але й змушує посміхнутися.

Загалом подібних випусків «Телебачення Торонто» створює багато, додаючи елементи шоктейнменту: «Прутня летить: репортаж Майкла Щура з бойових позицій 112 бригади ТРО», «Обличчя маячні: Конашенков вигадує героїчні подвиги, у РФ ВСІ У ЗАХВАТІ» тощо.

Ще одним яскравим прикладом шоктейнменту у воєнний період є Bihus.Info -- команда журналістів-розслідувачів, які викривають ворожу пропаганду, роблять стрими на головні новини та запускають проєкти, актуальні під час українсько- російської війни.

У новинах наявні такі елементи шоктейнменту: провокативні назви заголовків із нецензурною лайкою: «Елітні втрати русні: як палали кати з Бучі, «парадні» танкісти і дорогі літаки», <^дохнути за тачку: зламані акаунти окупантів, «любовні» переписки, перехоплені аудіо».

Журналісти застосовують різні прийоми подачі контенту, наприклад, стендап -- висвітлення інформації з місця подій, різні ракурси зйомки, кумедні висновки, думки експертів.

Шоктейнмент також використовують з метою показу реальних жахіть російської армії, змусити читача або глядача пройнятися історією героїв, звернути увагу на важливі речі. Звернемо увагу на такі анонси новин: «Шматки людей та тіла, порізані на слайси: Історія фельдшерки, що працює під обстрілами у Харкові», «Відірвані руки та ноги: армія РФ обстріляла касетними боєприпасами місто на Дніпропетровщині», «Тіло, здавалося, горить до кісток»: історія нищення Миколаївщини».

Сенсаційність, відвертість, оперативність та провокативність -- новини такого формату вже давно створює редакція програми «Факти» ICTV. У центрі сюжету -- Україна на світовій арені. Теми сюжетів -- політика, люди, економіка, влада, війна. Новини програми рясніють сенсаційними заголовками, інформація викладена з перших уст.

Створюється ефект терміновості, надважливості, значущості. Ось кілька прикладів: «Пускай сюда прилетит»: окупант просить смерті через пекло в Україні», «ЗСУ дали жару! Бійці показали, що залишили після себе окупанти», «Карти такого ще не бачили... Тарологиня розповіла про майбутнє України та Росії».

Технологія шоктейнменту, у цьому випадку, використовується для емоційного сприйняття інформації з негативним відтінком.

Огляди на серйозні теми з нотами гумору та іронії транслюють у випусках популярного каналу на YouTube «Geek Journal». Актуальні новини про все, що відбувається у світі, привертають увагу глядача завдяки яскравими передоглядам, провокаційними заголовками та мовними засобами, які використовує ведучий у розповіді, сленгові фрази та вирази, що мають популярність у молоді.

Приклади анонсів: <^омбовані росіяни, «повішення» школярки, заборона веселки, Овсяннікова українка», «Україна -- тема №1 у світі: які бренди прийшли в Україну?». Сюжети кожного випуску наповнені гумором, сарказмом та іронією. Мовна гра ведучого підкуповує глядача.

В епоху постмодернізму глядачі та читачі постійно відчувають на собі експерименти зі сторони ЗМІ: маніпуляції масовою свідомістю, засновані на демонстрації або словесному описі насильства, жахіть, негативу на перших шпальтах видань. У підсумку аудиторія отримує спотворену картинку світу, яка створена спеціально журналістами у рамках редакційної політики для підвищення рейтингів. Домінування емоційних, насичених повідомлень у ЗМІ призводить до стійких психологічних реакцій. Негативний інформаційних вплив здатний викликати фобії, а також підвищити рівень тривоги в особистості (Burdina, 2017).

На основі проведеного дослідження вдалося сформувати класифікацію поширених прийомів шоктейнменту, які використовують на українському телебаченні, зокрема, у контексті подання інформації про події на воєнному фронті держави:

Сенсаційність. Новина часто подана із залученням найвідвертіших сцен та деталей.

Драматизм. Для деяких сюжетів

характерна форма гіперболізації

(перебільшення) подій, які відбуваються.

Емоційність. Використовуючи цей прийом, журналісти сподіваються викликати в глядача бурхливі враження та емоції, які спонукатимуть його до дії та обговорення новини.

Частковий негативізм. Іноді відбувається інтерпретація звичайних побутових ситуацій в негативному світлі.

«Героїзація» репортера. Нерідко,

репортер виступає в якості центральної фігури, як безпосередній учасник та дослідник ситуації. В цьому випадку, сама історія відходить на другий план, більша частина уваги фіксується на діях журналіста.

Відсутність суворих етичних рамок. Як зазначалося вище, в новинах може використовуватися нецензурна лексика, або висвітлення учасників подій в невигідному для них світлі, що шкодить їх репутації.

Експерти відзначають, що аудиторія нарікає на низьку якість медіапродукції, яка створена в цьому форматі. Як бачимо, боротьба за рейтинги та увагу глядача відтісняє об'єктивність та значущість інформації.

Висновок

Шоктейнмент та інфотейнмент сьогодні стали найбільш перспективними способами презентації відеоінформації, адже людині все важче сприймати потік серйозних новин. Першочергове завдання медіа -- утримати увагу глядача надовго. Інформація -- товар, який треба продати, а отже з комерційної точки зору виграє той, хто зможе її вигідно подати, переконати глядача в ексклюзивності інформаційного товару.

Інфотейнменту притаманні певні переваги та недоліки, де головним плюсом є здатність утримувати аудиторію, а тіньовою стороною -- часом неприпустиме коригування вихідної інформації. З метою утримати глядача біля екрану, випуски новин наповнюють безліччю уривків інформації про різні події, підкріплюючи їх дедалі більше візуальними, ніж вербальними, коментарями.

На думку М. Постмана, телебачення змінило значення поняття «бути поінформованим», створюючи види інформації, які більш точно можуть бути названі «дезінформацією», що означає не фальшиві свідчення, але оманливу -- невідповідну, недоречну, фрагментарну або поверхневу інформацію, що створює ілюзію знання про щось і насправді відводить від цього знання (Postman, 2005).

Під час дослідження шляхів трансформації прийомів шоктейнменту, які використовують у новинних сюжетах і передачах всеукраїнських телеканалів, вдалося отримано такий результат: шоктейнмент призначений для привернення уваги до суспільної проблеми та заохочення читачів, аби глядачі змогли приєднатися до обговорення проблеми та її можливого вирішення.

References

Burdina, E. O. (2017). Infotainment as a socio- communicative phenomenon in modern Ukrainian information and journalistic TV projects. [Candidate's thesis, V. N. Karazin Kharkiv National University, Ivan Franko National University].

Kosyuk, O. M. (2009). Game -- information -- communication: genetic dissection of entertainment products of electronic media: monograph. Publishing house of Lesya Ukrainka Volyn University.

Lisnevska, A. (2014). Infotainment and play as components of the technology of television news. Synopsys: tekst, kontekst, media, 3(7).

Makushchenko, M. O. (2012). Basic principles of infotainment format on Ukrainian TV channels. Dialoh: media- studii, 15, 287-295.

Simonina, N. (2012). The latest genres of Ukrainian television journalism: the development of

infotainment. Scientific notes of the Institute of Journalism.http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act =article&article=2101

Postman N. (2005). Amusing ourselves to death: Public discourse in the age of show business. Penguin. Anderson, B. (2004). News flash: Journalism, infotainment and the bottom-line business of broadcast news. John Wiley & Sons.

Mikos, L., & Wegener, C. (2005). Qualitative

Medienforschung: Ein Handbuch. UTB GmbH.

Thussu, D. K. (2008). News as entertainment: The rise of global infotainment. SAGE. шоктейнмент аудиторія інформація

Toffler, A. (1970). Future Shock. Random House.

Williams, R. (2013, October 1). Viewers shocked by topless woman on breakfastTV. The Telegraph.

https://www.telegraph.co.uk/news/newstopics/how aboutthat/10349112/Viewers-shocked-by-topless- woman-on-breakfast-TV.html

Размещено на Allbest.ru