Візуалізація подій Першої світової війни в пресі: за матеріалами київських газет (1914-1917 рр.)

Размещено на http://allbest.ru

24

Київський університет імені Бориса Грінченка

Візуалізація подій першої світової війни в пресі: за матеріалами київських газет (1914-1917 рр.)

Руслан Куцик

Анотація

У статті розкрито основні особливості візуалізації подій Першої світової війни на шпальтах київської преси. Введено в науковий обіг низку візуальних джерел, які раніше не було опубліковано. Окреслено основні тематичні напрямки зображень, визначено їх змістове наповнення. З'ясовано, що основним графічним контентом виступали ілюстрації та фотографії. Перші були представлені сатиричною графікою, ідейно-символічними зображеннями, що формували негативний образ ворога, а також ілюстраціями, які закликали суспільство долучатися до військової позики. Помітне місце серед візуальних матеріалів у пресі займали фотографії. Серед них найбільшої популярності набули портрети політичних лідерів та патріотично-агітаційні світлини. В підсумку, встановлено, що візуальні матеріали, порівняно з текстовими, відігравали другорядну роль і виконували функцію бекграунду або так званої «фонової картинки».

Ключові слова: візуалізація, зображення, ілюстрація, фотографія, преса, газета, Київ, Російська імперія, Перша світова війна.

Abstract

Visualization of the Events of the First World War in the Press: Based on the Materials of the Kyiv Newspapers (1914-1917)

Ruslan Kutsyk,

Borys Grinchenko Kyiv University

The aim of the study is to reveal the main features of visualization of the event of the First World War on the front pages of the socio-political newspapers in Kyiv in 1914-1917.

Also, the usage of such an interdisciplinary method as content analysis was relevant for our study. A number of visual sources that have not been published before have been put into scientific circulation. On the basis of a detailed analysis, it was possible to outline the main thematic areas of the images, to determine their semantic and informational task, as well as to trace the quality of the newspapers' content.

Keywords: visualization, image, illustration, photography, press, newspaper, Kyiv, Russian Empire, World War I.

В умовах війни використання візуальних матеріалів як засобів пропаганди та маніпуляції займає особливе місце. З точки зору виробництва зображення, порівняно з текстом, виступають складнішим продуктом, оскільки потребують більше ресурсів для виготовлення, але в той же час простішим для населення. В роки Першої світової війни візуалізація подій знайшла своє місце в інформаційному середовищі Російської імперії. Зважаючи на той факт, що значна частина населення залишалася малограмотною то візуальне сприйняття набувало особливого значення. На шпальтах газет редактори розміщували різні наочні матеріали, які в тій чи іншій мірі відтворювали події війни і здійснювали інформаційне навантаження на читачів.

Звісно, не всі газети могли похвалитися подібним контентом, що було зумовлено в основному фінансовими труднощами та економією часу, але все таки окремі видання, які мали масовий характер, виконували пропагандистські функції та отримували фінансову й політичну підтримку з боку влади, практикували використання зображень.

Проблема візуалізації подій війни на шпальтах українських газет залишається поза увагою дослідників. Як правило, сучасні наукові напрацювання з історії київської преси мають узагальнений характер та присвячені виключно аналізу змісту текстових матеріалів (статей, колонок, повідомлень, творів тощо).

До них, зокрема, належать роботи А. Волобуєвої (2010, 2011) та Н. Сидоренко (2011, 2015). Більш ґрунтовними та вузькоспеціальними є доробки І. Басенка (2014), А. Ісаєвої (2018) та О. Іванюка (2019), які розкривають такі питання як: мовна специфіка тогочасних газет, їх ідеологія, типологія, потужності друку, тематична спрямованість, особливості формування образу німців та війни. Проте, і в цьому випадку предметом дослідження виступає виключно текстовий матеріал, а не зображальний. У зв'язку із цим, проблема візуалізації подій Першої світової війни на шпальтах газет залишається не розкритою та потребує детального вивчення.

В основу методології статті покладено принципи історизму, системності, науковості та комплексності. В роботі ми використовували такі загальноісторичні методи: порівняльно-історичний, ретроспективний, проблемний. Також для нашого дослідження було актуальним використання такого міждисциплінарного методу як контент-аналіз.

Метою дослідження є розкрити основні особливості візуалізації події Першої світової війни на шпальтах суспільно-політичних газет м. Києва в 19141917 рр.

Аналізуючи матеріали київської преси 1914-1917 рр. можна виділити дві основні групи візуальних матеріалів: ілюстрації та фотографії. Серед перших значного поширення набули карикатури. У роки війни вони стали одним із важливих засобів пропаганди, спрямованої на підтримку офіційного військово-політичного курсу Російської імперії.

Зауважимо, що питання сатиричної графіки детально представлено у розвідці «Карикатура як особливий механізм інформаційної пропаганди на території українських губерній Південно-Західного краю у 1914-1917 рр.» (Куцик Р., 2017 р.), тому не будемо на ньому зупинятися, а зосередимо увагу на аналізі інших візуальних матеріалів, які ще не були введені в науковий обіг. ілюстрація газета війна сатиричний графіка

Частина зображень періоду Першої світової війни виходила за межі сатиричного гумору та являла собою «чорний» наратив, використання якого практикувалося в контексті такого інформаційного прийому пропаганди як «демонізація» ворога.

Показовим у цьому напрямку є ілюстрація російського художника В. Еттеля «На руїнах Тевтонських твердинь» (Рис. 1), яка була опублікована 4 листопада 1914 р. в газеті «Последние новости» Эттель Вл. «На развалинах Тевтонских твердынь». Последние новости. 1914. 4 ноябра. № 2693. С. 1.. На зображенні представлено Німеччину у вигляді понівеченого черепа з кульовими пораненнями та численними тріщинами, який лежить на купі власних руїн. Такий сюжет демонстрував читачу уявне «близьке» майбутнє в якому німців чекає швидка поразка та цілковите знищення. Слід зауважити, що дана ілюстрація не є самостійний контентом, а очевидно виступає унаочненим доповненням до нижчезазначеного вірша П. Сибірського Сибирский П. В медной каске, броненосный, Он принес с собою в край Гнет тяжелый - гнет несносный - И добычу волчьих стай.... Последние новости. 1914. 4 ноябра. № 2693. С. 1..

Рис. 1. «Наруїнах Тевтонських твердинь» (газета «Последние новости», 4 листопада 1914р, № 2693)

Формування негативного образу ворога було одним із пріоритетних завдань загальноімперської пропаганди. Через це, перебуваючи під жорстким контролем з боку влади та цензурних органів, засоби інформації активно поширювали матеріали про численні звірства німців та їх союзників щодо підкорених народів. 13 грудня 1914 р. в газеті «Последние новости» було опубліковано ілюстрацію (Рис. 2) про жахіття австро-угорського вторгнення до Сербії Ужасы австрийского нашествия на Сербию. Группа расстрелянных мирных жителей. Последние новости. 1914. 13 декабря. № 2771. С. 1.. На ній зображено австрійських солдатів, які стоять поряд із купою мертвих тіл мирного сербського населення, тим самим наголошуючи на аморальності та злочинності дій ворога.

Рис. 2. «Жахіття австрійського нашестя на Сербію. Група розстріляного мирного населення» (газета «Последние новости», 13 грудня 1914р., № 2771)

Серед тематичних напрямків поширеними були алегорії, що мали глибокий художній та ідейно-символічний зміст. Найяскравішим прикладом подібного контенту є ілюстрація, яка була опублікована 25 листопада 1914 р. в газеті «Киевлянин» та приурочена офіційному дню «Київ-Бельгії»⁴. Подане зображення є продукцією українського художника Галімського Владислава Михайловича (1860-1940 рр.). На картині зображено агонію смерті, де Німеччина в парі зі Смертю на колісниці «косить» усіх живих на своєму шляху (Рис. 3). Подібний контент підкреслював російську загальноімперську концепцію про ідейну боротьбу добра та зла, в якій Німеччина займала «темний бік» та символізувала поширені у суспільстві стереотипні уявлення про смерть, яка як правило постає у вигляді хмурого женця (англ. Grim Reaper) або старої кістлявої жінки з косою (Кирпа).

Рис. 3. До дня «Київ-Бельгії». Малюнок академіка Галімського (газета «Киевлянин», 25 листопада 1914 р., № 326)

Війна потребувала значних фінансових витрат. Колосальні суми йшли на озброєння армії, забезпечення солдатів продовольством, налагодження шляхів сполучення, відновлення зруйнованих споруд, фабрик тощо. Крім того, війна зумовила широку інфляцію грошей та їх знецінення. Держава потребувала додаткових фінансів, а тому було вирішено ввести в дію військові позики, які здійснювалися кілька разів на рік. Для того, щоб якомога більше залучити людей до купівлі державних облігацій під відсоток, в пресі редактори розміщували різноманітні ілюстративні публікації із закликами долучатися до військової позики (Рис. 4 та 5). Серед них, найбільш поширеними були зображення солдата Военный 5/ % заемь. Подписка принимается в государственных сберегательних кассах. Киев. 1916. 12 ноября № 1018. С. 2. та Георгія Змієборця Военный 5/ % заемь. Подписка принимается в государственных сберегательних кассах. Последние новости. 1916. 4 апреля. № 3712. С. 1.. Образ останнього мав значне пропагандистське навантаження, оскільки містив релігійний та ідеологічний компоненти. По- перше, Святий Георгій займав одну із ключових позицій у пантеоні святих православної церкви, а тому поціновувався як серед цивільного населення, так і серед армійського середовища. По-друге, завдяки активній пропаганді образ святого асоціювався з Росією, а змій - з Німеччиною, яку очікує падіння від ударів спису.

Рис. 4. Військова 5% % позика. Підписка приймається в державних ощадних касах (газета «Киев», 12 листопада 1916р., № 1018

Рис. 5. Військова 5% % позика. Підписка приймається в державних ощадних касах (газета «Последние новости», 4 квітня 1916р, № 371)

У 1916 р., у зв'язку із складним соціально-економічним становищем імперії, кількість ілюстрацій в пресі про військову позику значно зросла, а разом з тим і збільшилося їх тематичне різноманіття (Рис. 6, 7, 8 та 9)¹. Особливу зацікавленість викликає зображення в газеті «Киевлянин» від 29 листопада 1916 р., на якому представлено жінку за роботою на верстаті, Военный 5/ % заемь. Подписка принимается в государственных сберегательних кассах. Киевлянин. 1916. 28 апреля. № 117. С. 2; Военный 5/ % заемь. Подписка принимается в государственных сберегательних кассах. Киевлянин. 1916. 29 апреля. № 118. С. 2; Военный 5/ % заемь. Подписка принимается в государственных сберегательних кассах. Киевлянин. 1916. 29 ноября. № 331. С. 2; Военный 5/ % заемь. Подписка принимается в государственных сберегательних кассах. Киевлянин. 1916. 17 декабря. № 349. С. 2. Военный 5/ % заемь. Подписка принимается в государственных сберегательних кассах. Киевлянин. 1916. 29 ноября. № 331. С. 2. що підкреслювало цінність жіночої праці в тилу та ідею гендерного підходу у виконанні громадянського обов'язку (Рис. 8).

Рис. 6. Військова 5У % позика. Підписка приймається в державних ощадних касах. (газета «Киевлянин» 28 квітня 1916 р., № 117, с. 2)

Рис. 7. Військова 5У % позика. Підписка приймається в державних ощадних касах (газета «Киевлянин», 29 квітня 1916р. № 118, с. 2)

Рис. 8. Військова 5Ѕ % позика. Підписка приймається в державних ощадних касах. (газета «Киевлянин», 29 листопада 1916 р., № 331, с. 2)

Рис. 9. Військова 5Ѕ % позика. Підписка приймається в державних ощадних касах (газета «Киевлянин», 17 грудня 1916 р., № 349, с. 2)

Окрему групу візуальних матеріалів складали фотоматеріали. Фотографія бере свій початок у 1820-1830-х рр., коли незалежно один від одного над її створенням працювало кілька винахідників: Жозеф Нісефор Ньєпс і Луї Даґер у Франції, Генрі Фокс Талбот в Англії та Еркюль Флоранс у Бразилії. До 1900 р. вона стала одним з найважливіших компонентів видавничої справи та журналістики (Мортімер І., 2018, с. 278-280).

В роки Першої світової війни мистецтво фотографування отримало новий імпульс. Інтерес з боку суспільства до військових подій та бажання побачити їх на власні очі зростав з кожним днем. Англійський історик та письменник Ієн Мортімер відзначає, що фотографія «показувала реальну сцену, яка розгорталася перед очима спостерігача. Вона надала нове розуміння доказів та істини. Вона підірвала авторитет художника, чиї зображення були значно більш суб'єктивними, ніж їх бачила фотокамера. Момент одразу фіксувався і далі ширився серед мільйонів» (Мортімер І., 2018, с. 280-281). В той же час фотографія почала виконувати й іншу роль, крім розкриття та відображення подій, вона стала одним із інструментів реалізації інформаційно- пропагандистських цілей. Як відзначав німецький спеціаліст з історичної фотографії Бодо фон Девіц, багато світлин Першої світової війни, які стали частиною історичних записів, насправді не показували того, про що йшлося в підписах. Підроблені фотографії були своєрідним прийомом, які демонстрували інсценізовані сцени з лінії фронту або ж з фільмів (цитата за Allen C., 2014).

Слід відзначити, що попри свою здатність до реалістичного відтворення та зростання запиту з боку суспільства, виробництво фотографії під час війни в Російській імперії, в тому числі й на території українських земель, продовжувало залишатися явищем здебільшого винятковим, а ніж масовим. Це було зумовлено кількома важливим факторами. З одного боку, фотоапарат продовжував залишатися предметом значної розкоші, а з іншого - здійснювався посилений тиск військової цензури, яка унеможливлювала появу світлин, котрі за найменших ознак могли б нашкодити чи суперечити загальноімперській ідеології. З перших днів війни, з метою запобігання розголошенню військової таємниці та розповсюдженню іншої важливої або «шкідливої» інформації, на фронті було заборонено діяльність кореспондентів та фотографів. До прикладу, циркуляром київського губернатора від 3 серпня 1914 р. в армію не допускалися журналісти, якщо не було надано «особливого» дозволу. Центральний державний історичний архів України в м. Києві (ЦДІАК України). Ф. 285. Оп. 1. Спр. 546. Арк. 108.

Згідно з наказу тогочасного міністра внутрішніх справ М. Маклакова від 13 вересня 1914 р. Про складання переліку свідчень та зображень, які становлять військову таємницю Росії на період воєнних дій, розголошенню не підлягали по суті всі фотографії, малюнки та інші зображення, які стосувалися армії та подій на фронті ЦДІАК України. Ф. 278. Оп. 2. Спр. 6. Арк. 44-46 зв.. Крім цього, циркуляром Департаменту поліції від 12 грудня 1915 р. на всій території, де було оголошено воєнний стан, заборонялося відкриття фотографічних закладів біля залізничних станцій та виробництво в їх межах будь-яких фото- чи кіно-матеріалів ЦДІАК України. Ф. 274. Оп. 1. Спр. 3134. Арк. 185..

Оскільки на законодавчому рівні заборонялося розповсюдження фотографій, які б стосувалися армії та висвітлювали події на фронті, то більшість опублікованих світлин мали статичний характер. У зв'язку із цим, поширеною була практика розміщення в індивідуальному чи у груповому форматі анфасних портретів членів імператорської родини, генералів фронтових армій, військових героїв, очільників союзних держав та ін. Яскравим прикладом подібного контенту є опублікований матеріал в газеті «Киевлянин» від 1 січня 1915 р. На четвертій сторінці видання було розміщено групову серію фотопортретів тогочасних політичних лідерів держав (Рис. 10). Цікавим є саме спосіб розміщення зображень, які розділені на два блоки, що уособлюють собою два антагоністичних табори: «наші союзники» (Антанта) та «наші вороги» (Троїстий союз). У першій групі, по центру розташувався портрет російського імператора Миколи ІІ, а навколо нього: король Англії Георг V, президент Франції Раймон Пуанкаре, король Чорногорії Нікола І Петрович-Негош, король Сербії Петро I Карагеоргієвич, імператор Японії Тайсьо (Йосіхіто) та король Бельгії Альберт І. У таборі «наші вороги» представлений імператор Німеччини Вільгельм ІІ, султан Османської імперії Мехмед V та імператор Австро-Угорщини Франц Йосиф І Наши союзники. Наши враги. Киевлянин. 1915. 1 января. №1. С.4..

Рис. 10. Наші союзники. Наші вороги (газета «Киевлянин», 1 січня 1915 р., № 1, с. 4)

Рясніла преса серією портретів в період першої річниці війни. Особливо в цьому плані відзначилася газета «Последние новости», яка «вибухнула» значною кількістю подібних зображень. На першій сторінці ранкового номера від 19 липня 1915 р. було представлено крупним шрифтом рубрику «Річниця великої війни» в контексті якої опубліковано портрети верховного головнокомандувача російської імперської армії, великого князя Миколу Миколайовича; головнокомандувача арміями південно-західного фронту генерала Миколу Іванова; військового міністра, генерала Олексія Поліванова та головнокомандувача арміями північного фронту, генерала Миколу Рузського (Рис. 11).

Рис. 11. Рубрика «Річниця великої війни» (газета «Последние новости», 19 липня 1915 р. № 3195, с. 1)

На другій сторінці газети розміщено портрети закордонних лідерів- союзників (Рис. 12), зокрема: короля Сербії Петра І Карагеоргійовича, італійського короля Віктора Еммануїла ІІІ, великої герцогині Люксембурзької Марії-Аделаїди, президента Сполучених Штатів Америки Вудро Вільсона та короля Бельгії Альберта І Годовщина великой войны. Последние новости. 1915. 19 июля. № 3195. С. 1-2..

Рис. 12. Продовження рубрики «Річниця великої війни» (газета «Последние новости», 19 липня 1915 р., № 3195, с. 2)

Зауважимо, що 15 грудня 1914 р. Головне управління у справах друку Міністерства внутрішніх справ видало циркуляр, який забороняв без дозволу міністра та відповідних особових контор імператорського двору розміщувати у засобах інформації зображення щодо осіб монаршої сім'ї.

На друкованих виданнях, які містили подібну інформацію мали бути зазначені такі слова: «Якщо не має перепон з боку канцелярії імператорського двору» ЦДІАК України. Ф. 1600. Оп. 1. Спр. 549. Арк. 131. Прийняття подібних заходів, було обумовлено метою не допустити розповсюдження серед населення матеріалів, які б могли негативно позначитися на авторитеті імператора та його родини. Тому, не дивно, що більшість тогочасних фотографій, а особливо портретів монаршої родини мали стандартний характер і зазвичай дублювалися.

Окрім портретів, в пресі розміщувалися й інші фотографії, які стосувалися війни. Проте, їх публікація була зумовлена скоріше пропагандистськими цілями, а ні ж потребою висвітлити реальні подій на фронті.

Так, окремі світлини, попри свою прозаїчність, підкреслювали варварський характер поведінки німців не тільки щодо підкореного населення, але й культурної спадщини минулого.

Зокрема, особливої гостроти набуло питання Реймського собору у Франції, який у вересні 1914 р. зазнав артилерійського обстрілу з боку німецьких військ.

У зв'язку із цим, в газетах окремі текстові повідомлення та вірші підкріплювалися зображеннями самого храму (Рис. 13) аби продемонструвати його велич та цінність і в той же час, підкреслити цинічність поведінки німців та їхніх союзників, які не зважаючи ні на що, «холоднокровно» руйнують християнські святині і тим самим зневажають культурні цінності

Рис. 13. Реймський собор (газета «Киевлянин», 13 вересня 1914р., № 253) народів світу Реймский собор. Киевлянин. 1914. 13 сентября. № 253. С. 2..

Деякі фотографії відображали трагічний характер війни з акцентом на героїзмі як важливого фактору у боротьбі з ворогом. Яскравим прикладом є опублікована 19 жовтня 1914 р. в одному із номерів газети «Киевлянин» світлина (Рис. 14), до якої додавався наступний підпис: «Англійські солдати [в Бельгії] прихистили сироту, змайстрували йому зброю, і він вправно несе військову службу, подаючи солдатам патрони» Английские солдаты приютили сироту, смастерили ему оружие, и он исправно несет военную службу, подавая солдатам патроны. Киевлянин. 1914. 19 октября. № 289. С. 2..

Рис. 14. Англійські солдати прихистили сироту, змайстрували йому зброю, і він вправно несе військову службу, подаючи солдатам патрони (газета «Киевлянин», 19 жовтня 1914 р., № 289, с. 2)

Одразу ж, нижче по тексту був розміщений вірш (Рис. 15), в якому детально і «оспівувалася» героїчна історія про маленького бельгійського хлопчика, який не зважаючи на те, що втратив батька та матір, активно допомагав солдатам-союзникам вести військову боротьбу з німцями Архангельский Н. Геройской Бельгии малютку-сироту. Пригрели ласково союзные солдаты... Киевлянин. 1914. 19 октября. № 289. С. 2..

Рис. 15. Вірш М. Архангельського «Героїчної Бельгії крихітку-сироту /Пригріли ласкаво союзні солдати,...» (газета «Киевлянин», 19 жовтня 1914 р., № 289, с. 2)

Подібні матеріали поряд зі співчуттям, підкреслювали важливість патріотизму та героїзму у боротьбі з ворогом. Тим самим, виконуючи одну із важливих пропагандистських цілей: мобілізація сил та зміцнення духу усіх груп суспільства, незалежно від вікового цензу та соціального статусу, заради спільної перемоги.

Більш трагічною та емоційно забарвленою за змістом є опублікована в «Киевлянине» фотографія від 3 січня 1915 р. (Рис. 16). На світлині зображено мертвого сербського солдата біля якого стоїть жінка із двома маленькими дітьми.

Зміст зображення акцентує увагу читача на мужності та героїзмі воїна, який віддав своє життя заради батьківщини та родини18.

Рис. 16. В Сербії, - смерть героя (газета «Киевлянин», 3 січня 1915 р., № 3, с. 2)

З метою кращого розуміння особливостей візуалізації подій

Першої світової війни в тогочасній пресі, слід окреслити кількісні показники.

Для їх отримання у роботі було використано метод контент-аналізу, суть якого полягає у квантифікаційній обробці матеріалу з подальшою інтерпретацією результатів. Об'єктом вивчення обрано відому щоденну суспільно-політичну газету «Киевлянин», яка на сьогодні є оцифрованою та представленою у вільному доступі на кількох ресурсах, а саме: Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського Киевлянин: литературная и политическая газета Юго-Западного края (1898-1919). Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини (Digital library of historical and cultural heritage) Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/ilem/0000931 та Wikimedia (Вікімедія). Kievlyanin (newspaper). Wikimedia. URL: https://commons.wikimedia.Org/wiki/Categorv:KievlYanin (newspaper) За одиницю аналізу взято ілюстрації та фотографії суспільно-політичного характеру. До зазначеної категорії не відносяться рекламні оголошення з продажу та торгівлі. У ході роботи було проаналізовано 935 номерів видання, які хронологічно охоплюють період від початку оголошення війни 20 липня 1914 р. до зречення Миколою ІІ престолу 2 березня 1917 р.

На початковому етапі війни, з 20 липня по 31 грудня 1914 р., кількість опублікованого візуального контенту становила 58 одиниць (далі од.), з них 14 ілюстрацій (11 карт, 3 різної тематики) та 44 фотографії, з яких домінантну частку займали портрети - 37 од. (Таблиця 1).

Таблиця 1. Кількість візуальних матеріалів, присвячених подіям Першої світової війни, в газеті «Киевлянин» за період з 20 липня по 31 грудня 1914р. (№198--360)