Інфотейнмент у регіональному новинному теледискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інфотейнмент у регіональному новинному теледискурсі

Юлія Нагорна

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливостей інфотейнменту в телевізійних випусках новин регіональних телеканалів «Тернопіль 1», «ТВ7+», «Галичина», окреслено його основні засоби, форми і способи у підсумкових телевізійних випусках новин за червень 2022-го року. Розглянуто особливості візуалізації інформації в новинних сюжетах. Наголошено, що інфотейнмент сьогодні став тим засобом, завдяки якому медійники можуть як інформувати свою аудиторію, так і впливати на неї, а таке апелювання до емоцій глядачів через розважальний фактор дозволяє журналістам створити модель індивідуальної подачі матеріалу. Враховуючи стрімкий розвиток новітніх технологій, а також глобалізаційні процеси, зазначено, що візуальна комунікація відіграє важливу роль у медіасистемі.

Проаналізовано використання звукових і монтажних спецефектів, а також знімальних прийомів у телевізійних сюжетах. Здійснено також аналіз способів деталізації в підсумкових випусках новин, виокремлено такі основні її види: вербальна, візуальна, вербально-візуальна. Застосування цих прийомів знаходимо в підводках ведучих, стендапів журналістів, синхронів тощо. Досліджено, що використання вербально-візуальної деталізації у телевізійному дискурсі досягається за допомогою поєднання закадрового тексту і відеоряду.

Виокремлено персоналізацію, де на передній план у відеоматеріалі виходить авторське «я», а також персоніфікацію, що виявляє себе в акцентах на життєвих історіях головних героїв. Зроблено висновок, що залучення нетипових методів подачі інформації при створенні інформаційних сюжетів дозволяє заохочувати аудиторію до переглядів, проте надмірне зловживання такими методами може призвести до втрати у неї аналітичних навичок.

Ключові слова: інфотейнмент; регіональне телебачення; новинний сюжет; аудиторія; відеоряд; медіатекст; деталізація; персоніфікація; персоналізація.

Abstract

The article is devoted to the study of the peculiarities of infotainment in television news broadcasts of the regional TV channels «Ternopil 1», «TV7+», «Halychyna», its main means, forms and methods are outlined in the final television news broadcasts for June 2022. Features of visualization of information in news stories are considered. It was emphasized that today infotainment has become the means by which media professionals can both inform their audience and influence it, and such an appeal to the emotions of viewers through the entertainment factor allows journalists to create a model of individual presentation of material. Taking into account the rapid development of the latest technologies, as well as globalization processes, it is noted that visual communication plays an important role in the media system.

The use of sound and montage special effects, as well as shooting techniques in television scenes is analyzed. An analysis of the methods of detailing in the final news releases was also carried out, the following main types of it were singled out: verbal, visual, verbal-visual. The use of these techniques can be found in the summaries of presenters, stand-up journalists, sims, etc. It is found that the use of verbal-visual detailing in television discourse is achieved by combining voice-over text and video sequences.

We single out personalization, where the author's «I» comes to the fore in the video material, as well as personification, which is manifested in the emphasis on the life stories of the main characters. It was concluded that the use of non-typical methods of presenting information in the creation of informational stories can encourage the audience to watch, but excessive abuse of such methods can lead to the loss of analytical skills.

Keywords: infotainment; regional television; news story; audience; video series; media text; detailing; personification; personalization.

Основна частина

Постановка проблеми. Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та посилення комунікативної свободи особистості сприяє насиченню інформацією сучасного медіапростору. Велику роль у цьому відіграє телевізійне виробництво, що сьогодні входить у якісно новий етап розвитку: впроваджуються нові форми та способи подачі інформації, посилюється вплив сучасних технологій на особистість. На допомогу медійникам прийшов інфотейнмент, метою якого є приваблювання уваги аудиторії.

Огляд літератури й аналіз останніх досліджень і публікацій. Явище інфотейнменту в телевізійному просторі стало предметом наукового осмислення сучасних вітчизняних та зарубіжних дослідників. Зокрема, про інфотейнмент як про ефективну журналістику, де поєднано новини й розваги, говорив американський дослідник Стівен Стоквелл(2004). Інфотейнмент як соціокомунікативне явище вивчала Е. Бурдіна (2017). Концепцію візуального контенту досліджували А. Каїро (2017) та В. Шевченко (2014).

Метою статті є з'ясування специфіки інфотейнменту в новинних програмах регіональних телеканалів Тернопільщини, Івано-Франківщини, Хмельниччини.

Об'єктом дослідження є новинні випуски телеканалів «Тернопіль 1» (Тернопільщина), «ТВ7+» (Хмельниччина), «Галичина» (Івано-Франківщина).

Предметом дослідження є специфічні особливості інфотейнменту в новинних випусках регіональних телеканалів.

Методи дослідження. Для оцінки новинних випусків регіональних телеканалів щодо використання інфотейнменту у взаємозв'язку із суспільно-політичним контекстом використано системний підхід. При опрацюванні історіографічної та джерельної бази - структурно-типологічний та порівняльний методи. Особливості контенту танаявність елементів інфотейнменту досліджено за допомогою контент-аналізу.

2. Результати й обговорення.

Телевізійна аудиторія в умовах глобального інформаційного простору стає вимогливішою до новинного контенту. На допомогу приходять нетипові методи подачі інформації, що дозволяють урізноманітнити «суху» інформацію та втримати біля екрану потенційного глядача. Здебільшого для цього використовують методи подачі інформації, що є складниками так званого явища інфотейнменту, яке є відносно новим для ринку телебачення, проте вже встигло завоювати увагу реципієнтів, поширюється не лише на загальноукраїнських телеканалах, а й на регіональних.

Інфотейнмент як явище зародилося в 80-ті рр. минулого століття в США. Після падіння рейтингів інформаційних програм журналісти змушені були змінювати формат телевізійних новин: принципи відбору, способи подання інформації. Відтак частка «офіціозу» знизилася, натомість збільшилася кількість повідомлень на соціальні та культурні теми, у репортажах більше деталізувалися події. Першою з таких програм вважають щотижневик «60 хвилин» (телеканал CBS), де ведучі стали активно додавати своє ставлення до подій, з'являтися в кадрі нарівні з героями матеріалів, що було вкрай нетиповим для американського інформаційного телебачення. Досвід CBSперейняла решта телеканалів (NBC, АВС «20/20», CBS «48 hours», FoxNews).Медійники почали створювати телевізійний контент за принципом: глядачеві має бути цікаво не тільки слухати, а й дивитись. Новини повторювали вибірково, творчо, з використанням привабливих зображень, графіки, візуальних ефектів. Відтоді журналісти в підсумкових випусках новин почали використовувати ракурсну зйомку, графіку, спецефекти, мультиплікацію, а сенсаційні повідомлення у верстці передували соціально важливим.

У науковий обіг термін «інфотейнмент» увів американець Н. Постман, відомий дослідник і критик медійної культури (Postman, 1990). Вивченням цього феномена також займався професор Гарвардського університету Т. Патерсен (2001). Американський дослідник Стівен Стоквелл вважає, що, оскільки «традиційні» новини поволі занепадають, то рейтинг інформаційно-

розважальних програм зростатиме завдяки ігровим прийомам, які можуть «заглушити» публічний дискурс, перетворюючи засоби масової інформації на звичайну розвагу (Stockwell, 2004).

Українська дослідниця В. Бабенко вважає, що сьогодні існує конкуренція між телебаченням та інтернетом, що як підсилює увагу до вербальних ресурсів, так і провокує зростання емоційного напруження. Це, своєю чергою, спонукає автора інформаційного повідомлення використовувати емоційно-експресивні засоби текстотворчості. Як наслідок, теленовини набувають «голлівудської привабливості», щоб втримати увагу аудиторії поряд із відверто розважальним контентом (Babenko, 2013).

Сьогодні значну увагу в модернізації прийомів інформування на телебаченні відводять візуальному аспекту. Медійники намагаються знайти нові та удосконалити наявні засоби візуалізації інформації в новинних випусках. Адже візуалізація інформації стала не примхою деяких реципієнтів, а справжньою необхідністю для тих медіа, які хочуть не лише привабити, а й втримати значний сегмент аудиторії. Дослідник Альберто Каїро виділив процес візуалізації, як один зі способів людського мозку перетворювати зображення в зручні для зчитування образи та символи. «Ми візуальний вид. Усе, що збирають наші органи чуття глибоко у нашому мозку, трансформується у просторі зручні для опрацювання образи, тобто символи. Деякі з цих символів вербальні або текстуальні, вони закодовані однією із тисячі мов та діалектів, які вигадало людство» (Kairo, 2017).

Відомо, що візуальний контент аудиторія сприймає краще і, що важливо - набагато швидше, аніж текстовий. Професійно підібраний візуальний сегмент відеоматеріалу надає реципієнту ефекту присутності, наближаючи глядача до ситуації через детальніше зображення події. Інформаційне повідомлення, яке містить у собі візуальний та текстовий складник, стає привабливим таким чином для потенційного споживача, а відтак залучає до перегляду телевізійну аудиторію.

На думку дослідниці Вікторії Шевченко, дієвість візуальної інформації в ЗМІ залежить від виду візуального матеріалу та способу його представлення. Візуалізація демонструє тенденції видозміни явищ, взаємозалежності між подіями та особистостями, а також дає змогу отримати власне бачення дійсності, проаналізувати, простежити ситуацію від початку до кінця, виявити несподівані аспекти, пригадати подібні візуальні образи. Призначення та зміст визначають форму, у якій представлені дані. Візуальне мислення оперує смислами і значеннями, унаочнює їх (Shevchenko, 2014).

У рамках поняття інфотейнменту виокремлюємо прийоми та методи його реалізації в телевізійних підсумкових випусках новин. Серед нетипових методів подачі інформації виокремлюємо деталізацію, за допомогою якої журналісти досягають у матеріалах так званого «ефекту наочності». До них належить використання яскравих деталей і подробиць, за допомогою яких можна урізноманітнити опис предметів чи об'єктів, а також охарактеризувати поведінку людей, зобразити зовнішні обставини події тощо.

Також можна говорити про деталізацію як індуктивний спосіб викладу матеріалу, тобто побудову сюжету на основі переліку поодиноких фактів, прикладів, подробиць. Так, нерідко під час розгляду певної проблеми, явища, події журналіст створює матеріал на прикладі історії окремої людини або через нанизування декількох подібних чи контрастних історій для того, щоб у глядача сформувалося із деталей загальне уявлення.

Дослідниця Е. Бурдіна стверджує, що за допомогою деталізації в екранній реальності можна наочно показати характерні ознаки соціальної дійсності, тенденції сучасності, розкрити особистість, описати місце дії, відновити історичні події, висвітлити через властивості одного явища особливості іншого. Деталь як актуалізатор текстових категорій реалізує свій змістовно - естетичний потенціал в межах цілого тексту, допомагаючи реципієнтові цілісно осягнути й оцінити описане явище, подію, історію, проблему тощо. Дослідниця пропонує поділити деталізацію в сучасних інформаційно-публіцистичних телепроєктах за технічною реалізацією на три види: вербальна, вербально-візуальна та візуальна (Burdina, 2017).

Вербальна деталізація, тобто без прямої візуалізації. Коли у сюжеті автор або ведучий актуалізує інформаційний привід вербальним акцентом, підкреслюючи деталь на лінгвістичному рівні. Приклади такої деталізації знаходимо у підводках до сюжетів. На телеканалі «Галичина» сюжет «На випадок холери в Івано-Франківській області готові розгорнути госпітальну базу»: «Робота на випередження. На випадок холери в Івано-Франківській області готові розгорнути госпітальну базу. Відповідне рішення на одній із робочих зустрічей прийняли профільні спеціалісти Прикарпаття» (Галичина. 17.06.2022).

За допомогою деталей журналіст може створювати нові смисли, зробивши їх центральними у розповіді. У сюжеті «Навчання переселенців» на телеканалі «ТВ7+» акцентовано на спеціальностях, які отримали внутрішньо переміщені особи під час навчання в Хмельницькому: «Безкоштовно і за скороченою програмою. Мінімум теорія та максимум практики. Після кількатижневого навчання фахівці швейної справи, манікюру, пекарі та перукарі отримали свідоцтва. На курсах перукарської майстерності навчалося 12 учнів» (TV7+. 24.06.2022). Доречно словесно підкреслена деталь у матеріалі допомагає журналістові зацікавити глядача і полегшити сприйняття загального тексту. У сюжеті телеканалу «Тернопіль 1» «У Чорткові обстежують зруйновані Росією будинки» головний наголос на зміні до порядку відшкодування збитків, завданих російською ракетою в червні: «Порядок відшкодування збитків завданих Росією спростили в Уряді. Тепер місцеві органи влади самостійно оцінюють наслідки руйнувань на своїх територіях. Тоді як раніше технічне обстеження робили спеціалізовані організації» (Тернопіль 1. 23.06.2022).

Вербально-візуальна деталізація досягається за допомогою поєднання закадрового тексту й відеоряду, підводки ведучого, стендапу журналіста та синхрону. Поєднання закадрового тексту та відеоряду спостерігаємо в сюжеті телеканалу «Галичина» «Про холеру». Розповідь про прийняття рішення щодо обстеження річок та озер на випадок виявлення збудників холери подано таким чином: за кадром начитується: «Аби попередити випадки холери на Прикарпатті спеціалісти щодня проводять забір проб води із відкритих водойм. Для моніторингу визначено 25 річок та озер на території Івано-Франківщини», а паралельно для глядачів транслюють кадри водойм регіону із роботою спеціалістів (Галичина. 17.06.2022).

Вербально-візуальний складник підсилено відеоматеріалами в сюжетах телеканалу «Тернопіль 1» «Росіяни використовують заборонені боєприпаси». «Ворог атакував Одещину двома крилатими ракетами «Онікс» з окупованого Криму, їх збила протиповітряна оборона. Орки продовжують використовувати повзучу тактику