Репрезентація жінок у вітчизняних медіа: аналіз результатів всеукраїнських моніторингів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Репрезентація жінок у вітчизняних медіа: аналіз результатів всеукраїнських моніторингів

Балалаєва Олена Юріївна

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри журналістики та мовної комунікації, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Анотація

Гендерна рівність є не лише одним з основних прав людини, а й ключовим елементом стабільного, мирного суспільства, саме тому її оголошено глобальним пріоритетом. Проте в Стратегії гендерної рівності Ради Європи на 2018-2023 роки зауважено, що незважаючи на помітний прогрес щодо статусу жінок в Європі, до реального досягнення рівноправ'я жінок та чоловіків на практиці ще далеко. Ситуація в Україні щодо гендерної рівності та балансу, зокрема і в медіагалузі не є винятком. Мета статті - проаналізувати особливості репрезентації жінок у сучасних національних і регіональних виданнях. Матеріалом для статті слугують статистичні дані, отримані в результаті всеукраїнських моніторингів, проведених Інститут масової інформації та Волинським прес-клубом. У результаті аналізу з'ясовано, що у національних і регіональних ЗМІ України надалі виходять матеріали з ознаками сексизму та гендерних стереотипів, урівноважене представництво чоловіків і жінок в медіаконтенті не дотримано. Аналіз репрезентації жінок в національних виданнях у 2021 р., показав, що у середньому медіа цитували експерток лише у 23% матеріалів, а чоловіків - у 77%. Найчастіше загальноукраїнські редакції цитували експерток у матеріалах на політичну тематику (17,2 %), а як героїні жінки найбільше фігурували в матеріалах про шоубіз (34,9%). Схожа ситуація і в регіональних ЗМІ: за результатами моніторингу видань 24 областей, жінки фігурували героїнями у 27 % випадків, експертками в - 32% випадків. Обидва показники вищі у друкованих, ніж в інтернет- виданнях. За загальним індексом гендерної чутливості, найбільш гендерночутливими є львівські медіа (52 %), волинські і кіровоградські (по 51%). Результати моніторингів змальовують об'єктивну загальну картину гендерного дисбалансу в українських ЗМІ, що потребує подальшого вивчення проблеми і становить перспективний напрям досліджень.

Ключові слова: гендерний баланс, жінки, резпрезентація, медіа, моніторинг

Abstract

REPRESENTATION OF WOMEN IN DOMESTIC MEDIA: ANALYSIS OF THE RESULTS OF ALL-UKRAINIAN MONITORINGS

Balalaieva Olena Yuriivna Ph.D. in Pedagogy, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Journalism and Linguistic Communication, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

Gender equality is not only a fundamental human right, but also a key element of a stable, peaceful society, which is why it has been declared a global priority. However, the Council of Europe's Gender Equality Strategy 2018-2023 emphasizes that despite significant progress on the status of women in Europe, real equality between women and men is still a long way off. The situation in Ukraine regarding gender equality and balance, in particular in the media sphere, is no exception. The democratic mass media around the world have to work based of gender balance, non-discrimination and inadmissibility of sexism. The purpose of the article is to analyze the features of women's representation in modern national and regional media. The material for the article is statistical data obtained as a result of allUkrainian monitoring conducted by the Institute of Mass Information and the Volyn Press Club. As a result of the analysis, it was found that the national and regional media of Ukraine continue to publish materials with signs of sexism and gender stereotypes, and the balanced representation of men and women in the media is not observed. An analysis of the representation of women in national publications in 2021 showed that, on average, only 23% of women were quoted in the media, and 77% in men. All-Ukrainian editions most often cited women experts in materials on political issues (17.2%), and women as the heroines most often appeared in materials on show business (34.9%). The situation is similar in the regional media: according to the results of monitoring the publications of 24 oblasts, women appeared as heroines in 27% of cases, as experts in 32% of cases. Both rates are higher in print than in online publications. According to the general index of gender sensitivity, the most gender-sensitive are Lviv media (52%), Volyn and Kirovohrad media (51% each). The results of the monitoring paint an objective general picture of the gender imbalance in the Ukrainian media, which requires detailed study of the problem and is a promising area for further research.

Keywords: gender balance, women, representation, media, monitoring

Постановка проблеми

В Україні на сучасному етапі в усіх сферах політиці, економіці, армії, освіті, культурі значну роль відводять упровадженню тендерних практик, триває процес налагодження суспільного діалогу, що спрямований на усунення тендерної дискримінації, про що й стверджується у «Концепції комунікації у сфері тендерної рівності»: «Невід'ємним елементом становлення України як держави, що дотримується демократичних принципів і поважає права людини та основоположні свободи, є забезпечення тендерної рівності в усіх сферах суспільного життя» [4].

Гендерна рівність означає однакову присутність, повноваження, відповідальність та участь як жінок, так і чоловіків у всіх сферах суспільного життя, зокрема й у сфері медіа. Близьким до поняття «гендерна рівність» є поняття «гендерний баланс», що позначає становище врівноваженого представництва чоловіків і жінок в усіх сферах суспільства. Саме на засадах гендерного балансу у журналістських матеріалах, неприпустимості дискримінації та сексизму мають працювати демократичні масмедіа в усьому світі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

жінка сексизм гендерний медіа

Теоретичні та практичні аспекти проблем гендерного балансу в ЗМІ висвітлено у працях А. Волобуєвої, Ю. Гончар, І. Киянка, С. Кушніра, С. Котової-Олійник, Т. Кравець, М. Маєрчик, Т. Марценюк, Л. Мацько, Н. Остапенко, Н. Сидоренко, Т. Старченко, О. Панченко, О. Плахотнік, О. Синчак, О. Слінчук, Б. Стельмаха, Л. Чернявської, Ю. Штурхецького, О. Ярош та ін. Проте регулярний моніторинг масмедіа свідчить, що у національних і регіональних ЗМІ України дедалі виходять матеріали з ознаками сексизму та гендерних стереотипів. Це підкреслює актуальність проблеми та нагальну потребу її всебічного дослідження.

Мета статті - проаналізувати особливості репрезентації жінок у сучасних національних і регіональних виданнях.

Виклад основного матеріалу

В Україні моніторинг гендерного балансу в медіа здійснюють кілька організацій, однією з яких є Інститут масової інформації (ІМІ), який реалізує проєкти щодо посилення позитивного впливу медіа на становлення громадянського суспільства. ІМІ регулярно оприлюднює щоквартальні результати монтіорингу гендерного балансу. За вісім років гендерних досліджень ІМІ присутність жінок - експерток та героїнь зросла в українських медіа майже вдвічі.

Останній моніторинг гендерного балансу опубліковано за третій квартал 2021 р. (досліджено контент 20 загальнонаціональних інтернет- ЗМІ: «Цензор», «Букви», ZN.UA, Інтерфакс-Україна, РБК-Україна, «Суспільне», ТСН, Укрінформ, УНІАН, УП та ін. Вибірка становила 2000 новин (по 100 новин з кожного досліджуваного ЗМІ) [2]. Порівняємо ці результати з результатами за 3 квартал 2020 року.

Присутність жінок-експерток в українських онлайн-медіа в третьому кварталі 2020 року дорівнювала 19% проти 81% чоловіків- експертів [3] Моніторинг ІМІ, який проведено у 2021 році, показав, що згадки про жінок трапляються вчетверо рідше, ніж про чоловіків. Щодо представлення жінок як експерток, то їх цитували лише у 23%, а чоловіків - у 77% від загальної кількості матеріалів. За даними дослідження ІМІ, найбільше експертних коментарів від жінок зафіксовано на сайтах «Суспільне» (46%) та «24 канал» (40%), найменше - на сайтах «Політека» (14%), «Українська правда» (11%) та «Букви» (6%).

Порівняльний аналіз показує, що кількість експерток зросла на 4%. Щодо тематики матеріалів, то за даними ІМІ, найчастіше медіа цитували експерток у матеріалах на політичні теми - 17,2%, на другому місці - міжнародні (14,8%), на третьому - теми економіки та бізнесу (13,3%). Ще 10,8% усіх експертних коментарів від жінок припали на речниць регіональних відділень правоохоронних органів, які коментували теми криміналу та надзвичайних ситуацій, а у 8,9% - жінки аналізували теми щодо прав людини.

Найбільше згадок про експерток в 2020 році було зафіксовано в матеріалах ТСН (31%), 24 каналу (27%), УНІАН та нВ (по 23%). 10,8% всіх експертних коментарів від жінок припали на речниць регіональних відділень правоохорониих органів, які коментували теми криміналу та надзвичайних ситуацій.

У 8.9% матеріалів жінки були експертками щодо прав людини. Менше жінки коментували тему освіти (7,9%), здоров'я (7,4%), погоди (3,4%) та культури і мистецтва (3,4%) [1].

Як героіїні, жінки трапляються в матеріалах втричі менше, ніж чоловіки. За даними ІМІ, відсоток жінок-героїнь матеріалів онлайн-медіа (29%) все ще залишається суттєво меншим за показник чоловіків-героїв (71%). Бачимо, що у 2021 році показник кількості героїнь зріс на 1%.

Найбільше героїнь інформаційних матеріалів на сайтах «Сегодня» (56%) та ТСН (45%). Проте, як зауважують експерти ІМІ, цей кількісний показник жінок не дорівнює якісному і не означає, що в усіх матеріалах дотримано гендерного балансу. З меншими показниками щодо кількості, але й без явних сексистських ознак наступні місця посіли такі медіа: «Ліга» та ZN.UA (по 18%) та Інтерфакс-Україна (17%). До речі, ТСН кілька років поспіль входить до трійки медіа, які активно пишуть про жінок, однак залишається питання щодо якості таких матеріалів.

Найчастіше жінки як героїні траплялися в матеріалах про шоу-біз (34,9%). Найбільше таких матеріалів зафіксовано на сайтах «Політека» (20%), «Сегодня» (18%), ТСН та «24 канал» (по 11%). Героїнями цих матеріалів є українські співачки, артистки, інстаблогерки та іноземні селебріті, проте матеріали про них часто супроводжувалися сексизмом або об'єктивізацією жіночого тіла. На другому місці - героїні рубрики криміналу та надзвичайних новин (26,1%), на третьому - героїні- політикині (7,2%), на четвертому - героїні, яких згадували в новинах на соціальну тематику та повсякденне життя (5,5%), і майже стільки ж (5,3%) - на міжнародну. Значно менше було героїнь у матеріалах, які стосувалися спорту (3,4%), освіти (3,4%), прав людини (2,9%) та здоров'я (2,3%).

Присутність жінок-експерток в українських онлайн-медіа дорівнює 19% проти 81% чоловіків-експертів. Коефіцієнт присутності експерток в українських інтернет-ЗМІ залишається стабільним, якщо порівнювати щодо першого кварталу 2020 року. Найбільше згадок про експерток зафіксовано в матеріалах ТСН (31%), 24 каналу (27%), УНІАН та НВ (по 23%) [3].

Жінки-героїні втричі менше трапляються в матеріалах, ніж чоловіки. Цей показник у середньому становить 28% героїнь проти 72% чоловіків-героїв.

Найбільше згадок про героїнь було зафіксовано в таких медіа: «Політека» (46%), ТСН (44%) та 24 канал (37%).Однак експерти ІМІ хочуть наголосити, що показники в таких ЗМІ не завжди свідчать про гендерно збалансовані матеріали. Здебільшого в текстах на тему шоубізу або інших жовтих матеріалах жінки згадуються в сексистських та зневажливих патернах [2].

Щодо героїнь матеріалів, майже кожен третій матеріал стосувався шоу-бізнесу - 28,7% загальної кількості матеріалів про героїнь. Найчастіше згадували іноземних селебріті. На другому місці були матеріали на міжнародну тематику - 27,2%. Кожен десятий матеріал, де жінка була героїнею, стосувався кримінальної хроніки, ДТП або ж надзвичайних ситуацій - 9,4%. Здебільшого героїні таких матеріалів є потерпілими від насильницьких дій інших осіб або жертвами ДТП.

У матеріалах на політичну тему зафіксовано лише 6,8% загальної кількості героїнь. Найчастіше в них згадували українських політикинь. Значно менше було згадок про героїнь у матеріалах щодо суспільства (4%), прав людини (3,1%), здоров'я (2,8%) та культури (2,6%).

Найчастіше онлайн-медіа залучали експерток для коментарів на міжнародну тематику: на них припало 28,4% загальної кількості експерток у медіа. Значно менше було експерток, які коментували тему політики, - 13,2%.

Кожна десята новина (9,5%), яку коментували експертки, стосувалася суспільства - матеріали про психологію, дітей та освіту. Експертки також коментували матеріали про здоров'я - 8,6%. Значно менше експерток коментували матеріали щодо криміналу (7,5%), про бізнес / економіку (6,2%) та були в ролі речниць (5,5%).

Отже, простежується гендерна нерівність між чоловіками і жінками, по-перше в їх кількості, а по-друге в образах яких їх представляє ЗМІ. За загальними результатами моніторингу, згадки про жінок в онлайн-медіа трапляються вчетверо рідше, ніж про чоловіків. Це свідчить про те що у 2021 р. гендерний баланс у вітчизняних медіа не дотримано. Щодо якості матеріалів, то у національних ЗМІ України надалі виходять матеріали з ознаками сексизму та гендерних стереотипів.

Для регіональних ЗМІ актуальними є ті ж проблеми і завдання у площині дотримання гендерного балансу, що і для національних. На підтвердження цієї тези розглянемо результати моніторингу регіональних ЗМІ, проведеного в лютому 2021 р. в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні» [5].

Мета моніторингу - з'ясувати, наскільки регіональні медіа дотримуються гендерного балансу в журналістських матеріалах, чи використовують гендерні стереотипи та сексистський контент. Для моніторингу у кожній з 24 областей обрано по 10 друкованих та інтернет-видань (загалом 240).

За результатами моніторингу, у матеріалах жінки фігурували героїнями у 27% випадків, експертками в - 32% випадків

Найчастіше зверталися до жінок за коментарем кіровоградські медіа (42% експерток, із яких 51% - у друкованих ЗМІ і 33% - в онлайн-виданнях). Високий показник - у матеріалах дніпропетровських, житомирських, львівських і чернігівських видань (по 38%). Найменша кількість експерток зафіксована у луганських (22%), київських (23%), харківських (23%), миколаївських (24%) і рівненських (24%) медіа.

Як героїні матеріалів жінки найчастіше фігурують у матеріалах харківських (39%), чернігівських (38%), волинських (37%) видань.

Найбільш гендернозбалансованими виданнями України - тобто тими, де чоловіки та жінки як експерти/експертки та герої'/героїні матеріалів представлені рівною мірою - стали: «33-й канал», Вінниця (53% експерток /47% експертів і 42% героїнь /58% героїв), «Ратуша», Львів (63% експерток /37% експертів і 39% героїнь /61% героїв) та «Днепровский проспект», Херсон (по 50% експерток/експертів і 52% героїнь /48% героїв).

Наближеними до гендерного балансу є показники за публікаціями видань «Район.Луцьк» (49% експерток і 43% героїнь), «Городской сайт» (48% експерток і 43% героїнь), «Индустриальное Запорожье. Панорама» (51% експерток і 44% героїнь), «21 канал» (62% експерток і 42% героїнь).

Найбільш «жіночими» залишаються соціальні теми. У 48% випадків жінки коментували питання в контексті соціальної політики та захисту, у 44% були експертками в публікаціях про волонтерство та благодійність, 42% - про дозвілля, у 39% - про освіту і культуру. В 40% випадків жінки були героїнями новин, що стосувалися освітнього процесу, в 37% - питань медицини/охорони здоров'я. В усіх інших темах домінантні позиції залишаються в чоловіків.

У публікаціях друкованих та інтернет-виданнях 15 з 24 областей кількість використання фемінітивів вищий 60%. Найбільше фемінітивів зафіксовано у львівських медіа - 91% (із них 93% - у друкованих ЗМІ і 88% - в новинах регіональних сайтів). Дещо менше - у публікаціях волинських і чернівецьких видань - по 88% (у волинських їх більше в онлайн-медіа - 91%, у друкованих - 84%, а в чернівецьких порівну).

За кількістю жінок і чоловіків (експерток/експертів і героїнь/героїв) та вживання фемінітивів у журналістських матеріалах було виведено загальний Індекс гендерної чутливості медіа по кожній із 24 областей. Згідно цих даних найбільш гендерночутливими у лютому 2021 року стали львівські медіа - 52%. На другій позиції - видання Волинської та Кіровоградської областей (по 51%). Третіми в рейтингу опинилися чернівецькі (49%) та івано-франківські (48%) видання. Загальний Індекс по Україні склав 40% (рис. 1).

Рис. 1. Індекси гендерної чутливості регіональних ЗМІ (джерело: Волинський прес-клуб [5])

З усіх 240 видань найбільш гендерночутливим стала газета «Днепровский проспект» із Індексом 66% (ідеальний показник - 66,7%). Одними з найкращих також є: волинські видання «Район.Луцьк» (63%) і «Твій вибір» (62%), закарпатська газета «Ясно» (62%), донецький сайт «ГРОМАДА Схід» (61%), кіровоградське видання «21 канал» (60%), львівські газети «Експрес» і «Ратуша» (по 60%).

Висновки

За результатами моніторингів гендерного балансу, у національних і регіональних ЗМІ України надалі виходять матеріали з ознаками сексизму та тендерних стереотипів, урівноважене представництво чоловіків і жінок в медіаконтенті не дотримано. Аналіз репрезентації жінок в національних виданнях у 2021 р., показав, що у середньому медіа цитували експерток лише у 23% матеріалів, а чоловіків - у 77%. Найчастіше загальноукраїнські редакції цитували експерток у матеріалах на політичну тематику (17,2%), а як героїні жінки найбільше фігурували в матеріалах про шоубіз (34,9%). Схожа ситуація і в регіональних ЗМІ: за результатами моніторингу, жінки фігурували героїнями у 27% випадків, експертками в - 32% випадків. Обидва показники вищі у друкованих, ніж в інтернет-виданнях. За загальним індексом гендерної чутливості, найбільш гендерночутливими є львівські медіа (52%), волинські і кіровоградські (по 51%). Середній індексом гендерної чутливості по Україні становить 40%.

Результати моніторингів змальовують об'єктивну загальну картину гендерного дисбалансу в українських ЗМІ, що потребує подальшого вивчення проблеми і становить перспективний напрям подальших досліджень.

Література:

1. Балалаєва О. Ю. Аналіз новинних кодів за стандартами Міжнародної ради з питань преси та телекомунікацій. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2017. Вип. 272. С. 103-110.

2. Коли жінки стануть людьми для українських медіа. Моніторингове дослідження за третій квартал 2021 року. Інститут масової інформації. URL: https://imi.org.ua/monitorings/koly-zhinky-stanut-lyudmy-dlya-ukrayinskyh-media- monitoryngove-doslidzhennya-3-kvartal-2021-i41486 (дата звернення: 17.04.2022).

3. Моніторингове дослідження гендерного балансу в онлайн-ЗМІ. Третій квартал 2020-го. Інститут масової інформації. 25.09.2020. URL: https://imi.org.ua/ monitorings/monitoryngove-doslidzhennya-gendernogo-balansu-v-onlajn-zmi-3j-kvartal- 2020-i35291 (дата звернення: 03.01.2022).

4. Про схвалення Концепції комунікації у сфері гендерної рівності. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 р. № 1128-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1128-2020-%D1%80#Text (дата звернення: 18.05.2022).

5. Хвала фемінітивам! Результати гендерного моніторингу регіональних медіа України у лютому 2021. Волинський прес-клуб. URL: http://volynpressclub.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id= 1019:-2021&catid=10:gendermedia&Itemid=21 (дата звернення: 18.05.2022).

6. Balalaieva O. The problem of gender balance in Ukrainian media: outlines of a solution. Euromentor. 2019. No. 3. P. 79-92.

References:

1. Balalaieva, O. Yu. (2017). Analiz novynnykh kodiv za standartamy Mizhnarodnoi rady z pytan presy ta telekomunikatsii [Analysis of new codes under the standards of the International Press Telecommunications Council]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. - Scientific Herald of NULES. 272, 103-110.

2. Koly zhinky stanut liudmy dlia ukrainskykh media. Monitorynhove doslidzhennia za tretii kvartal 2021 roku [When women become people for the Ukrainian media. Monitoring study for the third quarter 2021] (2021). Institute of Mass Information. Retrieved from: https://imi.org.ua/monitorings/koly-zhinky-stanut-lyudmy-dlya-ukrayinskyh-media-monitoryngove-doslidzhennya-3-kvartal-2021-i41486.

3. Monitoring of gender balance in online media. The third quarter of 2020. Institute of Mass Information. 09/25/2020. Retrieved from: https://imi.org.ua/monitorings/ monitoryngove-doslidzhennya-gendernogo-balansu-v-onlajn-zmi-3j-kvartal-2020-i35291.

4. On approval of the Conception of communication in the field of gender equality. Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine of September 16, 2020 № 1128-r. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1128-2020-%D1%80#Text.

5. Khvala feminityvam! [Thanks to the feminists! Results of gender monitoring of regional media of Ukraine in February 2021] (2021). Volyn Press Club. Retrieved from: http://volynpressclub.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id= 1019:-2021&catid=10:gendermedia&Itemid=21.

6. Balalaieva, O. (2019). The problem of gender balance in Ukrainian media: outlines of a solution. Euromentor, 3, 79-92.

Размещено на Allbest.ru