Діяльність редакції наукового фахового видання у світлі академічної доброчесності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діяльність редакції наукового фахового видання у світлі академічної доброчесності

Ірина Шкіцька,

доктор філологічних наук, професор, професор кафедри інформаційної та соціокультурної діяльності Західноукраїнського національного університету (Тернопіль, Україна)

Анотація

У статті визначено фактори, які впливають на роботу наукового фахового видання та повинні бути врахованими при виборі його стратегії розвитку, зокрема націленість членів академічної спільноти на публікацію статей у журналах категорії А та наукових виданнях закордоном, зменшення кількості статей, що подаються на розгляд для публікації в наукових фахових виданнях, та погіршення їх якості, змагання за публікації відомих у галузі науковців, неналежний рівень фінансової підтримки видання на рівні держави та наукової чи освітньої установи, посилення вимог до наукових фахових видань в Україні та за її межами, ускладнення процедури присвоєння виданню статусу "наукового фахового" (категорії Б/А).

Виокремлено та схарактеризовано тактики ефективної комунікації членів редакції наукового фахового часопису, зокрема відповідального секретаря, з авторами рукописів і рецензентами. Їх становлять тактика гармонійної наукової комунікації з авторами рукописів і рецензентами, тактика "закидання низького м'яча", тактика оперативного реагування на запити / листи авторів і рецензентів та тактика заощадження часу авторів і рецензентів. видання стаття журнал

Визначено й описано етапи роботи членів редакції наукових збірників з авторським рукописом крізь призму проблем, які можуть виникати на кожному з них. До параметрів, за якими повинно здійснюватися оцінювання рукопису наукової статті, віднесено: відповідність назви статті її змісту, актуальність і наукова новизна, ступінь виконання поставлених завдань, відповідність мови вимогам наукового стилю сучасної мови, логічність викладу інформації, ілюстрованість тверджень прикладами, співвідношення оригінального /запозиченого матеріалу, переконливість / інформативність висновків тощо.

Сформульовано поради рецензентам наукових рукописів, які входять / не входять до складу редколегії фахового наукового видання. Подано загальні рекомендації з оптимізаціїроботи редколегії наукового часопису. Описано типові недоліки змістових характеристик поданих на розгляд редакції наукового фахового журналу авторських рукописів. Окреслено коло типових проблемних ситуацій, які виникають у роботі редакції.

Ключові слова: редакція фахового наукового видання, рецензент, редколегія журналу, автор наукового рукопису, академічна доброчесність.

Iryna SHKITSKA,

Doctor of Science in Philology, Professor, Professor at the Department of Information and Socio-Cultural Activity West Ukrainian National University (Ternopil, Ukraine)

ACTIVITIES OF THE EDITORIALSHIP OF THE SCIENTIFIC JOURNAL IN THE LIGHT OF ACADEMIC HONESTY

The article identifies the factors that influence the work of the editorship of the scientific journal and should be taken into consideration when choosing its development strategy. They are a) the focus of academic community members on the publication of articles in category A journals and international ones; b) the decrease in the number of the articles that are submittedfor consideration for publication in scientific journals, and the deterioration of their quality; c) the struggle for publications of the scientists well-known in the field; d) the inadequate level of financial support of the scientific publications by the government and on the level of scientific or educational institutions; e) tightening of requirements for scientific professional journals in Ukraine and abroad, complications of the assignment procedure for scientific journals to get status of the scientific publication (category B/A).

The tactics of effective communication between the members of the editorial staff of the scientific journal, in particular the executive secretary, with the authors of manuscripts and reviewers have been highlighted and characterized. They are the tactics of harmonious science communication with the authors of manuscripts and reviewers, the tactics of "throwing a low ball", the tactics ofprompt response to requests / letters from authors and reviewers, and the tactics of respect for the authors and reviewers ' time.

The main steps of the work of members of the editorial board of academic journals on the author's manuscript have been identified and described through the prism of problems that may arise in each of them. The parameters by which the evaluation of the manuscript of the scientific article should be carried out include the correspondence of the title of the article to its content, relevance and scientific novelty, the degree offulfillment of the tasks set, the compliance of the article language with the requirements of the scientific style of the modern language, the consistency of the presentation of information, the illustration of statements with examples, the ratio of the original/borrowed material, persuasiveness/ informativeness of conclusions, etc.

The pieces of advice have been formulated for reviewers of scientific manuscripts who are or are not part of the editorial board of the scientific journal. General recommendations for optimizing the work of the editorial board of the scientific journal have been presented. Typical shortcomings of the content of the author's manuscripts submitted to the editorial board of the scientific journal have been described. A set of typical problem situations arising in the work of the editorial board of the scientific journal has been outlined.

Key words: editorial board of a scientific journal, reviewer, author of a scientific article, academic honesty.

Постановка проблеми. Глобалізаційні процеси та інтенсивний розвиток новітніх інформаційних технологій, що відбуваються в сучасному інформаційному суспільстві, звичайно, не можуть не позначитися на сфері науки та вищої освіти. Академічна мобільність, орієнтованість сучасних закладів вищої освіти на покращення якості надаваних освітніх послуг, інтераціоналізація наукової діяльності спричинює інтерес освітян і науковців із різних куточків світу до питань академічної доброчесності. З огляду на це наша розвідка, присвячена висвітленню діяльності редакції наукового фахового видання у світлі академічної доброчесності, є актуальна та відповідає запитам сучасних напрямів освітології та педагогіки.

Аналіз досліджень. Загалом наукові праці з обраної для аналізу тематики умовно можна поділити на три групи. До першої відносимо розвідки, що містять опис досвіду роботи редакції наукового фахового видання та стосуються моделювання стратегії розвитку наукового журналу (Зелюк, 2014; Зелюк, Білик, 2019). Другу групу становлять наукові студії, у яких обґрунтовуються вимоги до змісту та структури наукових рукописів, що приймаються до друку, наприклад (Юрченко, 2019). У третій групі розвідок увага сфокусована на питанні підвищення якості наукових часописів, зокрема у світлі їх міжнародної інтеграції та індексування в міжнародних наукових базах даних (Ren, Rousseau, 2002; Ермаков, 2007; Кирилова, 2013; Виткалов, 2019; Чупров, 2019).

Метою дослідження є висвітлення діяльності редакції наукового фахового видання у світлі академічної доброчесності. Досягненню окресленої мети слугуватиме виконання таких завдань: визначити фактори, які впливають на роботу наукового фахового видання та повинні бути врахованими при виборі стратегії його розвитку; описати тактики ефективної комунікації членів редакції наукового фахового часопису з авторами рукописів і рецензентами; схарактеризувати етапи роботи членів редакції наукових збірників з авторським рукописом крізь призму проблем, які можуть виникати на кожному з них; сформулювати поради рецензентам наукових рукописів; висвітлити типові недоліки змістових характеристик поданих на розгляд редакції наукового фахового журналу авторських рукописів; дати загальні рекомендації з оптимізації роботи редколегії наукового часопису та окреслити коло типових проблемних ситуацій, які виникають у роботі редакції наукового фахового видання.

Виклад основного матеріалу. Розглянемо фактори, що впливають на роботу наукового фахового часопису.

Націленість викладачів на публікацію статей у журналах категорії А та наукових виданнях закордоном. У сучасних закладах вищої освіти запроваджене рейтингування викладачів і, відповідно, за публікації в наукових фахових виданнях категорії А нараховується більша кількість балів. У деяких вишах наявність публікації у згаданих виданнях є основною вимогою до продовження чи укладання контракту з найманим науковопедагогічним працівником (Виткалов, 2019: 102).

Зменшення кількості статей, що подаються до друку в наукових фахових виданнях, та погіршення їх якості. Це пов'язано передусім із тим, що коло обов'язків викладачів істотно розширилося. Так, крім навчальної складової, яка сьогодні потребує від викладача нових зусиль у зв'язку з діджиталізацією та дистанційною формою навчання, стрімко зросли обсяги роботи в інших напрямках: звітно-організаційна, виховна, акредитаційна, профагітаційна та маркетингова тощо. Як наслідок - брак часу на ґрунтовні наукові розвідки. Не секрет, що сьогодні багато статей пишуться під адміністративним тиском і за короткий період часу, що негативно позначається на їх якості.

На жаль, у деяких закладах освіти для збільшення кількості публікацій і підвищення рейтингу закладу викладачів "заохочують" уписувати як співавторів своїх колег, що є одним із проявів академічної недоброчесності та не сприяє формуванню культу знань та поваги до чужої інтелектуальної праці. Ураховуючи те, що сьогодні в руслі тенденції "відкритої науки" більшість опублікованих наукових розвідок стають відкритими для широкого загалу і доступними для перегляду в інтернеті, редакція наукового журналу, що ставить перед собою довгострокові цілі, не повинна приймати до друку матеріали низької якості.

У зв'язку з націленістю науковців на подання своїх рукописів у журнали категорії А, які переважно є закордонними виданнями, посилилася "боротьба" за публікації знакових фігур у науці. На нашу думку, цю проблему можна вирішити, зробивши публікації для докторів наук безкоштовними, а також персонально запрошувати відомих науковців до друку, налагоджувати тісну співпрацю з ними: залучати їх до проведення лекцій, вебінарів, участі в конференціях, круглих столах, в роботі експертних комісій / журі тощо.

Однією з проблем, із якими зустрічаються редакції наукових фахових видань, є недостатня фінансова підтримка видання на рівні держави та наукової чи освітньої установи. За браком коштів на оплату роботи зовнішніх рецензентів статті рецензують "місцеві" члени редакції, які можуть не бути експертами в галузі. З огляду на це в багатьох наукових фахових виданнях виникають труднощі в пошуку відповідного рецензента - з урахуванням його сфери наукової діяльності, наукового ступеня / звання, досвіду наукової роботи, рівнем володіння мовою, якою написаний поданий на рецензування рукопис тощо.

Вимоги до наукових фахових видань в Україні та за її межами посилилися, зокрема для журналів категорій А і Б запроваджене незалежне (так зване "сліпе") рецензування, суть якого полягає в тому, що рецензенти рукописів не знають його автора і автор не знає, хто рецензує його наукову працю. Виникає запитання, що змінює таке "приховування"? Передусім це запобігає упередженому ставленню до авторів, спричиненому імпліцитними суперечками між науковими школами та їхніми керівниками й попереджає конфлікти в науковому середовищі загалом. По-друге, незалежне рецензування дає змогу нейтралізувати принцип авторитету (Чалдини, 2002: 198). Зрозуміло, що до рукописів відомих у науці людей спостерігається менш прискіпливе ставлення, і часом рецензент може "пропускати" як суттєві недоліки змісту статті, так і стилістичні огріхи та технічні недогляди в ній.

Відзначимо, що сьогодні одним із потужних інструментів популяризації наукового фахового видання є його вебсайт. Важливо, щоб інформація на ньому регулярно оновлювалася і відповідальні за ведення сайту швидко реагували на надходження матеріалів й оперативно вносили зміни до статусу статті. З іншого боку, посилити інтерес до журналу можна шляхом його позитивного позиціонування в соціальних мережах та організації конференцій, результатом роботи яких буде видання наукових збірників, активізація особистих зв'язків між науковцями з різних регіонів і закладів вищої освіти тощо.

На нашу думку, на формування позитивного іміджу наукового видання істотно впливає гармонійна інтеракція членів редакції журналу з авторами та рецензентами. До тактик ефективної комунікації відносимо такі:

Тактика гармонійної наукової комунікації з авторами рукописів і рецензентами, що виявляється передусім у ввічливості та повазі до інакодумства. Використання шаблонів листів для різних ситуацій, що виникають під час комунікації з авторами та рецензентами, дає змогу заощадити час. Редакції слід створити шаблони листів для типових комунікативних ситуацій: подяка автору за подання матеріалів (бажано автоматизувати для зручності), лист-відмова у прийнятті до розгляду / друку, який повинен мати ввічливий характер; лист із правками та коментарями рецензентів, характер оцінки у якому повинен мати виважений характер, бути емоційно нейтральним; інформація про вихід збірника та запрошення до подальшої співпраці тощо.

Не секрет, що серед авторів рукописів є чимало осіб, які дуже ревно ставляться до свого тексту, неохоче змінюючи його на зауваження членів редколегії. Не можна залишати поза увагою і той факт, що автор статті комунікує не з одним рецензентом, а з двома (іноді і більше), і часом зауваження рецензентів можуть суперечити одне одному, що ускладнює роботу автора рукопису і може призводити до виникнення конфліктних ситуацій.

Відповідальний секретар наукового видання чи інша визначена контактна особа, яка є ланкою між автором і рецензентами, не повинна загострювати конфлікт у площині "рецензент-автор", а навпаки - сприяти залагодженню суперечок, налаштовуючи сторони на гармонійну співпрацю на засадах взаємоповаги, толерантності та солідаризації.

Тактика "закидання низького м'яча" (термін американського психолога Р. Чалдіні (Чалдини, 2002: 95). У світлі нашої розвідки її сутність полягає в поданні інформації негативного характеру чи критики виключно після позитивної оцінки рукопису. Наприклад, надсилаючи лист із правками рецензента, представник редакції формує повідомлення такого змісту: Шановна пані Марино, з радістю повідомляємо Вам про те, що Ваша стаття прийнята до чергового випуску журналу " ..."! Просимо Вас взяти до уваги зауваження незалежних рецензентів і внести відповідні правки в текст Вашої статті". У такому випадку автор "спокійніше" сприймає критичні зауваження рецензентів і намагається швидше надіслати в редакцію виправлений варіант статті.

Тактика оперативного реагування на запити / листи авторів і рецензентів, що сприяє формуванню позитивного іміджу видання.

Тактика заощадження часу авторів і рецензентів, яка передбачає оптимізацію комунікації та утримання від спілкування без потреби.

Розглянемо етапи роботи членів редакції з авторським рукописом:

1- ий етап - перевірка відповідності статті тематиці журналу.

2- ий етап - перевірка відповідності статті вимогам, що висуваються до наукових фахових публікацій.

3- ий етап - перевірка статті на унікальність тексту. Здійснюючи перевірку тексту, слід брати до уваги те, що переклад статей з однієї мови на іншу відповідні комп'ютерні програми не визначають як плагіат. Не можна обійти увагою також те, що деякі матеріали, трактовані програмою як плагіат, не є плагіатом: ідеться про цитати з нормативних документів, уривки з текстів художньої літератури, наведені як ілюстративний матеріал тощо.

4- ий етап - перевірка / виправлення помилок технічного характеру. На наш погляд, за умови, що недоліки в оформленні рукопису не є істотними і не впливають на розуміння змісту поданого до друку матеріалу, редакція може не ознайомлювати автора з внесеними в текст технічними правками. Звертаємо особливу увагу на те, що статтю рецензентам бажано надсилати тоді, коли всі помилки оформлення виправлено, щоб рецензент не відволікався від змісту.

5- ий етап - визначення рецензентів та подання тексту статті їм на розгляд.

6- ий етап - робота в парах "автор - рецензент".

7- ий етап - перевірка всіх анотацій іноземними мовами на етапі підготовки збірника до друку. Такий підхід дасть змогу ефективніше використовувати час як відповідального секретаря, так і особи, яка перевіряє англомовні версії анотацій.

8- ий етап - розподіл статей у збірнику за напрямами / розділами.

9- ий етап - верстування.

10- ий етап - коригування тексту коректором. Для підвищення якості роботи коректора, потрібно робити виправлення в роздрукованому варіанті макету збірника, після чого вносити правки. Рекомендуємо також здійснити перевірку правильності внесення цих правок - щоб виключити недогляди та помилки через неуважність.

11- ий етап - остаточне перечитування тексту збірника головним редактором. Відзначимо, що головний редактор наукового видання є його ключовою фігурою, яка вносить левову частку у формування іміджу журналу. Глибокий інтерес головного редактора до кожної статті, його відповідальне ставлення до оприлюднених у часописі матеріалів передаються кожному члену редакції, мотивучи їх до відданої та якісної праці.

Досвід роботи автора цієї розвідки у складі редакцій наукових фахових видань дав змогу сформулювати низку порад рецензентам наукових рукописів.

1. Не бути надмірно категоричними.

2. Не примушувати автора кардинально змінювати розвідку або досліджувати інші аспекти того чи того явища.

3. Давати рекомендації щодо покращення конкретної розвідки.

4. Уникати "смакових" виправлень і виправлень, обґрунтування яких не можна знайти в засобах кодифікації (зауваги - зауваження; той чи інший - той чи той; функційний - функціональний, синонімічний - синонімічний, термінологічний - термінологійний, необхідно - слід, перемовини - переговори і под.).

5. Перевіряти коректність усіх пропонованих правок відповідно до чинного правопису.

6. Не бути упередженими чи політично заангажованими. Неприпустимими є прохання вилучити зі списку використаної літератури прізвища осіб у зв'язку з міжособистісними конфліктами і под.

Звертаємо увагу і на змістові складники рецензії авторського оригіналу. Так, оцінювання рукопису статті в науковому виданні повинно здійснюватися за такими параметрами: відповідність назви статті її змісту, актуальність і наукова новизна, ступінь виконання поставлених завдань, відповідність мови вимогам наукового стилю сучасної мови, логічність викладу інформації, ілюстрованість тверджень прикладами, співвідношення оригінального / запозиченого матеріалу в тексті, переконливість / інформативність висновків.

До типових недоліків змістового наповнення поданих на рецензування рукописів можна віднести такі: назва статті не відповідає її змісту, неактуальність проблематики, низька наукова новизна, посилання на неавторитетних дослідників, невиправдана категоричність / суб'єктивність викладу інформації, застарілі джерела літератури, подання великих уривків із чужих наукових праць, надмір цитат із робіт інших дослідників, за якими не простежується авторська позиція, подання старих наукових робіт як сучасних, нелогічний виклад інформації, відсутність зв'язку між окремими елементами, стилістичні недоліки, повтори, низький відсоток авторської інтерпретації досліджуваного матеріалу, некоректне цитування (цитату відомого авторитету приписують маловідомим дослідникам), декларативність тез, недостатнє їх ілюстрування прикладами, наявність цитат у висновках, нетезовий і невисновково-узагальнений характер анотацій тощо.

Роботу рецензента можна і доцільно автоматизувати, використовуючи сучасні версії текстового редактора Microsoft Word. Працюючи в режимі рецензування, рецензент повинен вносити правки в текст автора лише за умови 100% впевненості у своїй правоті. Рекомендації та роздуми щодо статті автора краще подавати у вигляді приміток. Не слід забувати й про те, що інформація з екрану монітора погано сприймається, тому для покращення якості рецензування та правок рецензент повинен роздруковувати текст статті, після чого вносити правки в електронній формі. У жодному разі не можна роботи прихованих від автора рукопису правок в електронній версії його статті.

Загалом для оптимізації роботи редколегії наукового фахового видання рекомендуємо наступне.

1. Створення та використання шаблонів рецензій, затверджених редакцією.

2. Чітке формулювання технічних вимог до оформлення статей в інформаційному листку, що дасть змогу зменшити кількість помилок оформлення.

3. Подання зразків оформлення частин статті та бібліографії, що полегшить роботу не тільки авторів, але й редакційної колегії.

4. Прописування у вимогах необхідності в тексті рукопису давати посилання на роботи згаданих науковців - для уникнення формальних (застарілих і неоригінально складених) переліків учених, які вивчали описуване автором явище.

5. Розміщення у вимогах запитів на всю необхідну інформацію від автора (наприклад, як одержати паперовий варіант збірника).

6. Запровадження декларації доброчесності, що передбачає прописування інформації про те, що ця публікація не була надрукована раніше і не перебуває на розгляді в інших редакціях; зазначення інформації про те, чи підтримує журнал політику відкритого доступу до наукової інформації тощо.

7. Перевірка інформації про автора перед друком статті: заклади змінюють назви, науковець може змінити місце роботи, посаду, отримати науковий ступінь чи вчене звання і т.д.

8. Перевірка номерів УДК та ORCID.

9. Моніторинг попередніх публікацій автора, що дасть змогу скласти уявлення про рівень наукового доробку автора та перевірити, чи не були надруковані подані на рецензування матеріали раніше, адже самоплагіат є видом плагіату. Зауважимо, що деякі журнали в документі з інформацією про автора дають запит на найвагоміші його праці та публікації.

10. Зберігання інформації від авторів у папках із зазначенням року чи номеру випуску. По-перше, з упорядкованою в такий спосіб інформацією легше працювати, а, по-друге, зазначення року унеможливить помилкове друкування матеріалів за попередні роки в поточному номері.

11. Призначення однієї особи, відповідальної за комунікацію з авторами, що допоможе уникнути непорозумінь і комунікації без потреби.

У цілому коло проблемних ситуацій, які виникають у роботі редакції наукового фахового видання, є відносно типовим і його можна звести до таких:

1. До редакції надійшла невелика за розміром стаття (6-7 сторінок).

2. До редакції надійшла стаття, що на 5-6 сторінок перевищує заявлений максимальний обсяг.

3. До редакції надійшла стаття, оформлена зі суттєвими порушеннями вимог до наукових фахових публікацій.

4. Відомий науковець надіслав статтю з істотними порушеннями вимог до оформлення статті в конкретному журналі.

5. До редакції надійшла стаття високого науково-методичного рівня, але її тема не відповідає тематиці часопису.

6. Рецензент подав зауваження, автор частково вніс правки там, де вважав за потрібне. Чи надсилати виправлений варіант тому самому рецензенту на перегляд чи іншому, або більше не надсилати рецензентам, віддавши рукопис до друку?

7. У рецензентів є незначні стилістичні зауваги до авторського рукопису. Чи потрібно надсилати статтю автору з їхніми правками на узгодження?

8. Надрукували статтю, не узгодивши правки членів редколегії з автором: наслідки, шляхи вирішення проблеми, попередження.

9. Помилково надрукували статтю автора з минулого року. Що робити і як попередити виникнення таких ситуацій?

Висновки

На роботу та імідж наукового фахового видання впливають такі фактори, як націленість членів академічної спільноти на публікацію статей у журналах категорії А та наукових виданнях закордоном, зменшення кількості статей, що подаються на розгляд для публікації в наукових фахових часописах, та погіршення їх якості, "боротьба" за публікації відомих у галузі науковців, неналежний рівень фінансової підтримки видання на рівні держави та наукової чи освітньої установи, посилення вимог до наукових фахових журналів в Україні та за її межами, ускладнення процедури присвоєння виданню статусу "наукового фахового" (категорії Б / А). Запровадження прозорих і логічних вимог до рукописів наукових публікацій, дотримання принципів академічної доброчесності, використання гармонізуючих комунікативних стратегій під час інтеракції членів редакції з авторами рукописів і рецензентами, а також оновлення вебсайту наукового фахового видання відповідно до сучасних тенденцій розвитку інформаційних технологій дадуть змогу вивести його на міжнародний рівень та істотно оптимізувати діяльність членів редакції.

Вивчення досвіду роботи редакцій наукових журналів за кордоном у світлі його порівняння з доробком українських наукових часописів й урахуванням галузевої специфіки при рецензуванні наукових рукописів є перспективою подальших студій у цьому напрямі.

Список використаних джерел

1. Виткалов В., Виткалов С. Наукова діяльність у сучасній Україні: тенденції та проблемний ряд. Вища школа: науково-практичне видання. 2019. 10 (183). С. 96-103.

2. Гребешкова О.Ю., Воропаев М.В., Янакиева Е.К. В гостях у "Вестника по педагогике и психологии Южной Сибири". Вестник по педагогике и психологии Южной Сибири. 2018. № 4. С. 8-13.

3. Зелюк В., Білик Н. Інноваційна діяльність журналу "Імідж сучасного педагога": 20-річний ювілей. Імідж сучасного педагога. № 2 (185) 2019. С. 8-12.

4. Зелюк В.В. Журнал "Імідж сучасного педагога" як трибуна розвитку інноваційного потенціалу педагогів України. Імідж сучасного педагога. 2014. № 1(140). С. 4-8.

5. Єрмаков С.С. Вдосконалення діяльності наукових фахових видань у контексті європейської інтеграції науки України. Физическое воспитание и спорт в высших учебных заведениях: сб. статей под ред. проф. Ермакова С.С. / III международная электронная научная конференция, 26 апреля 2007 года. Харьков-Белгород-Красноярск, 2007. С. 31-34.

6. Кирилова О.В. Редакционная подготовка научных журналов по международным стандартам. Рекомендации эксперта БД Scopus. Часть 1. Москва, 2013. 90 с. URl: http://www.psu.ru/files/docs/ob-universitete/smi/nauchnyj-zhurnal/ metodicheskie_materialy/1_1kirillovaredprep_2013.pdf (дата обращения 26 мая 2021 года).

7. Чалдини Р Психология влияния. 4-е междунар. изд. Санкт-Петербург: Питер, 2002. 288 с.: ил. (Серия "Мастера психологии").

8. Чупров Л.Ф. Международная интеграция ученых и специалистов на базе издательской площадки ОРНЖ (ОБЪЕДИНЕННОЙ РЕДАКЦИИ НАУЧНЫХ ЖУРНАЛОВ). Вестник по педагогике и психологии Южной Сибири. 2019. № 4. С. 33-43.

9. Юрченко С.Г. Стратегия развития научного журнала и очередные задачи редакции Вестника НМС. Вестник Научно-методического сонета по природоустройству та водоиспользованию. 2019. № 14. С. 5-17.

10. Ren S., Rousseau R. International visibility of Chinese scientific journals. Scientometrics. 2002. № 53. pp. 389-405. URL: https://doi.org/10.1023/A4014877130166 (Accessed 21.04.2021).

11. REFERENCES

12. Vytkalov V., Vytkalov S. Naukova diialnist u suchasnii Ukraini: tendentsii ta problemnyi riad [Scientific activity in modern Ukraine: trends and problems]. Vyshcha shkola: naukovo-praktychne vydannia, 2019, 10 (183), pp. 96-103 [in Ukranian].

13. Grebeshkova O. Ju., Voropaev M.V., Janakieva E.K. V gostjah u "Vestnika po pedagogike i psihologii Juzhnoj Sibiri" [Visiting the "Bulletin on Pedagogy and Psychology of South Siberia"]. Vestnikpo pedagogike i psihologii Juzhnoj Sibiri. 2018, № 4, pp. 8-13 [in Russian].

14. Zeliuk V, Bilyk N. Innovatsiina diialnist zhurnalu "Imidzh suchasnoho pedahoha": 20-richnyi yuvilei [Innovative activity of the jornal "Image of a modern teacher": 20th anniversary]. Imidzh suchasnoho pedahoha, № 2 (185), 2019, pp. 8-12 [in Ukranian].

15. Zeliuk V.V. Zhurnal "Imidzh suchasnoho pedahoha" yak trybuna rozvytku innovatsiinoho potentsialu pedahohiv Ukrainy [The journal "Image of a modern teacher" as a platform for the development of innovative potential of teachers in Ukraine]. Imidzh suchasnohopedahoha, 2014, № 1(140), pp. 4-8 [in Ukranian].

16. Yermakov S.S. Vdoskonalennia diialnosti naukovykh fakhovykh vydan u konteksti yevropeiskoi intehratsii nauky Ukrainy [Improving the activities of scientific journals in the context of European integration of science in Ukraine]. Fizicheskoe vospitanie i sport v vysshih uchebnyh zavedenijah: sb. statej pod red. prof. Ermakova S. S. / III mezhdunarodnaja jelektronnaja nauchnaja konferencija, 26 aprelja 2007 goda. Har'kov-Belgorod-Krasnojarsk, 2007, pp. 31-34 [in Ukranian].

17. Kirilova O.V. Redakcionnaja podgotovka nauchnyh zhurnalov po mezhdunarodnym standartam. Rekomendacii jeksperta BD Scopus [Editorial preparation of scientific journals according to international standards. Scopus database expert recommendations]. Chast' 1. Moskva, 2013, 90 p. URl: http://www.psu.ru/files/docs/ob-universitete/smi/nauchnyj-zhurnal/ metodicheskie_materialy/1_1kirillovaredprep_2013.pdf (data obrashhenija 26 maja 2021 goda) [in Russian].

18. Chaldini R. Psihologija vlijanija [The Psychology of Persuasion]. 4-e mezhdunar. izd. Sankt-Piterburg, 2002, 288 p. [in Russian].

19. Chuprov L.F. Mezhdunarodnaja integracija uchenyh i specialistov na baze izdatel'skoj ploshhadki ORNZH (OB'EDINENNOJ REDAKCII NAUCHNYH zHuRNALOV) [International integration of scientists and specialists on the basis of the JESJ publishing platform (JOINT EDITORIAL Of SCIENTIFIC JOURNALS)]. Vestnik po pedagogike i psihologii Juzhnoj Sibiri, 2019, № 4, pp. 33-43 [in Russian].

20. Jurchenko S.G. Strategija razvitija nauchnogo zhurnala i ocherednye zadachi redakcii vestnika NMS [The development strategy of the scientific journal and the current tasks of the editorial staff of the BSMS]. Vestnik Nauchno-metodicheskogo soneta po prirodoustrojstvu ta vodoispol'zovaniju, 2019, № 14, pp. 5-17 [in Russian].

21. Ren S., Rousseau R. International visibility of Chinese scientific journals. Scientometrics, 2002, № 53, pp. 389-405. URL: https://doi.org/10.1023/A:1014877130166 (Accessed 21.04.2021).

Размещено на Allbest.ru