Лексичні особливості німецьких медіатекстів на тему "Krieg in der Ukraine" в контексті медіаекології

Размещено на http://www.allbest.ru

Лексичні особливості німецьких медіатекстів на тему “Krieg in der ukraine” в контексті медіаекології

Пянковська І. В.

кандидат філологічних наук, доцент, докторант Інститут філології

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

У статті проаналізовано лексичні особливості медіатекстів із німецьких онлайн-видань на тему «Krieg in der Ukraine», оскільки висвітлення подій повномасштабної війни в Україні стало однією з найактуальніших медіатем сьогодення і потребує детального вивчення, зокрема лінгвістичного, з огляду на те, що сучасні масмедіа відіграють визначальну роль у ставленні певної лінгвоспільноти до тих чи інших подій.

Теоретичним підґрунтям дослідження стали напрацювання у галузях медіалінгвістики та медіаекології, які мають міждисциплінарний характер та спрямовані на вивчення засобів мовного впливу як вагомого фактору у формуванні світогляду та мовної свідомості суспільства.

Основний об'єкт аналізу становлять медіатексти як відкрита йуніверсальна багаторівнева категорія, яка у вербальний та екстралінгвальний спосіб відображає різноманітні сторони життєдіяльності суспільства, його інформаційні запити і прагматичні установки.

Лінгвістичний аналіз німецькомовних онлайн-видань дав можливість встановити такі їхні найбільш характерні лексичні особливості, як: частотне використання власних назв з метою конкретизації та доказовості інформації (власні імена політичних діячів України та інших країн, назви українських населених пунктів, де відбуваються події); зазначення українських реалій, які конкретизують події; військова лексика, яка унаочнює хід воєнних подій; лексичні одиниці, які описують реалії воєнних дій та воєнного стану; слова і словосполучення, які описують жахливі наслідки війни; сталі вирази, характерні для публіцистичного стилю, та фразеологізми, які увиразнюють опис подій; використання ідеологічної модальної лексики (лексичних одиниць з певними політико- оцінними конотаціями); слова і вирази з оцінним значенням; лексичні сполуки з новими смисловими відтінками; синоніми. медіатекст онлайн видання

Дистрибутивний аналіз лексем із коренями «ukr-» та «russ-» продемонстрував, що слова «Ukraine», «Ukrainer», «ukrainisch» поєднуються із лексемами з нейтральною або позитивною семантикою (59,6%), слова «Russland», «Russen», «russisch» корелюють переважно із лексичними одиницями з негативним забарвленням (84,9%).

Ключові слова: німецький медіатекст, медіаекологія, лексичні одиниці, лінгвістичний аналіз, дистрибутивний аналіз.

LEXICAL FEATURES OF GERMAN MEDIA TEXTS ON THE TOPIC “WAR IN UKRAINE” IN THE CONTEXT OF MEDIA ECOLOGY

Piankovska I. V.

Candidate of Philological Sciences, Associate Professor,

Doctoral Student

Institute of Philology of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Ukraine

The article analyzes the lexical features of media texts from German online

publications on the topic “Krieg in der Ukraine”, because the highlighting of

the events of the war in Ukraine has become one of the most relevant media

topics and requires detailed study, in particular linguistic, considering that

modern mass media play a decisive role in the attitude of a certain language community to certain events.

The theoretical basis of the paper is the studies in the fields of media linguistics and media ecology which have an interdisciplinary character and are aimed at studying the means of linguistic influence as a significant factor in the formation of the worldview and linguistic consciousness of society.

The main object of analysis is media texts as an open and universal multi-level category that reflects various aspects of society's life, its information requests and pragmatic attitudes in verbal and extralingual way.

Linguistic analysis of German online publications enables to establish their most characteristic lexical features: frequent use of proper names for the purpose of specifying and proving information (proper names of political figures of Ukraine and other countries, names of Ukrainian settlements where war events take place); indication of Ukrainian realities that specify the events; military vocabulary for visualizing of military events; lexical units that describe the realities of military operations and martial law; words and phrases that describe the terrible consequences of war; steady phrases of the journalistic style and phraseological units that highlight the description of events; ideological and modal vocabulary (lexical units with certain political and evaluative connotations); words and expressions with evaluative meaning; lexical compounds with new semantic nuances; synonyms.

The distributional analysis of lexemes with the roots «ukr-» and «russ-» shows that the words Ukraine, Ukrainer, ukrainisch are combined with lexemes with neutral or positive semantics (59.6%), the words Russland, Russen, russisch correlate mainly with lexical units with negative staining (84.9%).

Key words: German media text,

media ecology, lexical units,

linguistic analysis, distributional

analysis.

Постановка проблеми. Значення різноманітних засобів масмедіа у сучасному глобалізованому світі важко переоцінити, оскільки вони не просто інформують про події у суспільстві та довкіллі, а впливають на життєдіяльність, визначають стан речей, соціальні орієнтири, тим самим змінюючи дійсність. Сучасні масмедіа значно розширили спектр екстралінгвальних способів поширення інформації, однак мова залишається основним ретранслятором подій і ідей, а отже, головним засобом впливу на суспільну свідомість. Із іншого боку, динамічні суспільні процеси трансформують мову, а також мовну культуру, поведінку, свідомість, тому дослідження у царині медіалінгві- стики відіграють надважливу роль у розумінні особливостей масової комунікації.

Медіатекст як ключова категорія медіалінгвістики вміщує медійні й вербальні одиниці, тому дослідники цього виду тексту одностайно наголошують на його відмінностях від тексту класичного, оскільки текст масмедіа «виходить за межі формалізованої знакової вербальної представленості» [1, с. 42-43], «містить не лише слова і поняття в прямому розумінні, але також і «приховані слова», які не підлягають мовній логіці», «є реплікою гіпертексту, яка не має меж» [2, с. 47].

З огляду на те, яку роль відіграють сучасні масмедіа у формуванні світогляду окремої особистості і суспільства в цілому, зростає міра їхньої відповідальності за ці здебільшого маніпулятивні процеси, тому особливо актуальними є медіаеко- логічні дослідження, зокрема ті, що стосуються лінгвістичних засобів мовного впливу. Основними завданнями медіаекології як науки є гармонізація відносин між людьми й технологіями, захист і збереження інформації шляхом увиразнення можливостей та обмежень у процесі реалізації різних способів комунікативної взаємодії [3, с. 218].

Мета і завдання статті. Тема війни є однією з найбільш поширених у масмедіа, що дає підстави для активного наукового пошуку в цій галузі. У сучасній германістиці досліджені такі питання: роль масмедіа у висвітленні військових конфліктів [4; 5], гендерні аспекти медіаповідомлень про війну [6], метафоризація війни в масмедіа [7; 8] тощо. Однак опис та аналіз подій повномасштаб- ної війни в Україні стали однією з найактуальніших медіатем сьогодення і потребують подальшого вивчення, зокрема лінгвістичного. З огляду на це пропоноване дослідження базується на теоретичних засадах медіалінгвістики та медіаеколо- гії і має на меті здійснити аналіз лексичних особливостей німецьких медіатекстів на тему “Krieg in der Ukraine.

Предметом дослідження є лексичні засоби, які використовуються у новинах і коментарях для опису, характеристики чи оцінки війни в Україні.

Об'єкт дослідження становлять медіатексти німецьких онлайн-видань «Bild», «FAZ», «Spiegel», «SDZ», «Tagblatt», «WAZ», «Zeit», дібрані шляхом суцільної вибірки.

Виклад основного матеріалу дослідження. Новизна самого терміна медіатексту, який з'явився в англомовній літературі наприкінці ХХ ст., та різноманітність підходів до його осмислення спричиняють неоднозначність його визначення і багатоманітність функційних можливостей. На думку М. Казак, Л. Кардаш та інших мовознавців, медіатекст поєднує «паралельні, взаємозамінні або пересічні феномени - масово-комунікативний текст, масмедійний текст, журналістський текст, публіцистичний текст, газетний текст, телетекст, рекламний текст, PR-текст, Інтернет-текст» [9, с. 320; 10, с. 147]. Однією з вагомих особливостей медіатексту є його універсальність, оскільки коло реципієнтів необмежене і охоплює найрізноманітніші верстви населення, тому нерідко, окрім літературної мови, в ньому використовуються елементи розмовної мови, жаргонізми та інші лінгвістичні явища, які відображають сучасне мовне життя суспільства [11, с. 35]. Мова медіа відкрита для глобальних, національно-культурних, релігійних, особистісних проєктів та відображає інтелектуальні, світоглядні, емоційні, моральні та стилістико-естетичні особливості аудиторії, її інформаційні запити і прагматичні установки [12, c. 125].

Беручи до уваги багаторівневість, багатомір- ність та специфіку медіатексту, у нашому дослідженні беремо за основу визначення, запропоноване М. Казак: «Медіатекст - це інтегративний багаторівневий знак, який об'єднує в одне комунікативне ціле різні семіотичні коди (вербальні, невербальні, медійні) та демонструє принципову відкритість тексту на змістово-смисловому, композиційно-структурному та знаковому рівнях» [9, с. 323].

До характерних ознак медіатексту належить багатомірність - поєднання різнорідних вербальних, візуальних, аудитивних, аудіовізуальних чи інших компонентів у єдиному смисловому просторі [13, с. 374], також регулярна відтворюва- ність і стабільний, передбачуваний добір мовних засобів. Провідною стильовою характеристикою медіатекстів є оцінність (соціальна та утилітарна, явна та імпліцитна). Завдяки цьому медіатексти не лише містять у високій концентрації оцінні смисли, а й активно їх просувають до уявлень цільової аудиторії і, як наслідок, у сферу громадської думки [11, с. 19].

Лінгвістичний аналіз німецькомовних онлайн-видань дав можливість встановити такі найбільш характерні лексичні особливості.

Частотне використання власних назв з метою конкретизації та доказовості інформації, зокрема автори медіатекстів повсякчас зазначають власні імена політичних діячів України та інших країн, напр.: der ukrainische Prдsident Wolodymyr Selenskyj [14], Wadim Skibizki (der stellvertretende Leiter des ukrainischen Militдrgeheimdienstes), Dmytro Butriy (Gouverneur von Cherson) [15], Antony Blinken (US-AuЯenminister), Ned Price (der Sprecher des US-AuЯenministeriums) [16], а також назви українських населених пунктів, де відбуваються події, напр.: Cherson, die Krim, Donbass [14], Charkiw, Mykolajiw, Saporischschja, Sjewerodonezk, Lyssytschansk, Slowjansk, Bachmut [15; 17], Nowa Kachowka [18].

Зазначення українських реалій, які так само конкретизують події, які висвітлюються, напр.: der Geheimdienst SBU, Antoniwka-Brьcke ьber den Dnipro, Donbass-Kдmpfer, ein geheimes Netz von SBU-Informanten [14], die strategisch wichtige Antoniwka-Brьcke [18], die Regierung in Kiew [19].

Військова лексика, яка унаочнює хід воєнних подій, напр.: eine Kolonne russischer Schьtzenpanzer, Bordkanonen, die russische Besatzung, Reservisten, der russische Truppenaufmarsch, Militдrkommissariat /14], der Gegenzug, Himars-Rake- tenwerfer, Kommandoposten und Munitionsdepots, Frontlinien, Gegenoffensive, Angriffsposition [15], Geschosse eines Uragan-Mehrfachraketenwer- fers [17], Himars-Mehrfachraketenwerfer [18], attackieren, Kriegsschiff, Harpoon-Raketen, Kriegsmarine, militдrische Aktivitдten [19], mehr als zehn Kilogramm Hochleistungssprengstoff [20].

Лексичні одиниці, які описують реалії воєнних дій та воєнного стану, напр.: Molotowcocktail, Territorialverteidigung, geflohene Einwohner Chersons, vom Kampflдrm erwachen, Minenfelder, Zielkoordinaten fьr Luftangriffe, Drohung, Folterungen, vermisste Angehцrige, in schrecklicher Ungewissheit [14], unter stдndigem russischem Artilleriefeuer, wiederholte Angriffe, Rьckeroberung Chersons [15; 18], Zwangsevakuierungen [17], Raketenangriff [19], Flдchenbombardements [20].

Слова і словосполучення, які описують жахливі наслідки війни, напр.: Kцrperteile, die genaue Zahl der Toten, tot wiederauftauchen, an den Folgen von Folterungen gestorben, Leichname fotografieren, massakrieren [14], unter stдndigem Beschuss liegen, lebensgefдhrlich, ums Leben kommen [17].

Характерним є використання сталих виразів та фразеологізмів, напр.: sich als Freiwilliger melden, auf der Suche sein, den Befehl geben, sich im Stich gelassen fьhlen, Misstrauen sдen [14], eine zentrale Rolle spielen [19], als Beleg fьhren, groЯe Risiken eingehen [15], den Boden gut machen [18], standhaft bleiben [17], einen neuen Kessel bilden, alles in Schutt und Asche legen [20].

Помітним є залучення ідеологічної модальної лексики, тобто лексичних одиниць із певними політико-оцінними конотаціями, які відіграють важливу роль у висловленні думки та оцінки в інформаційно-аналітичних текстах [21, с. 117], напр.: Angreifer [14; 15; 20], Besatzer [14; 18], in der Ukraine eingreifen [15], Verteidiger [15; 20], sogenannten Volksrepubliken Donezk und Luhansk, der groЯen russischen Invasion [17], bei besetzter Stadt Cherson, den bisher grцЯten Erfolg der ukrainischen Armee, ein weiterer schmerzlicher Gebietsverlust [18].

Нерідко автори використовують слова і вирази з оцінним значенням, тим самим даючи власну оцінку подіям: triumphierend prдsentieren, Propagandafloskeln [14], fraglich sein [20].

Однією з важливих лексичних особливостей є поява нових смислових відтінків, напр.: die Anschuldigung in den Mund legen (пор. j-m die Worte in den Mund legen), den Widerstand moralisch brechen [14], an allen Kriegsschauplдtzen [15], mit Problemen rechnen, heimliche Waffenlieferungen verhindern [19].

Для позначення назв збройних сил застосовують синонімічні ряди: russische Truppen [14; 17; 18; 20] - Russen [14; 18] - Angreifer [14; 15; 20] - Besatzer [14; 18] - die russischen Streitkrдfte [15; 17], ukrainische Soldaten [14; 20] - Verteidiger [15; 20] - ukrainische Streitkrдfte [15; 17; 18].

У результаті дистрибутивного аналізу лексем із коренями «ukr-» (Ukraine, Ukrainer, ukrainisch) та «russ-» (Russland, Russen, russisch), які позначають основних противників, був встановлений 101 контекст зі словами з коренем «ukr-» та 123 фрагменти використання слів із коренем «russ-». Прикметним є поєднання слів Ukraine, Ukrainer, ukrainisch із лексемами з нейтральною або позитивною семантикою (59 випадків (59,6%), напр.: Abkommen, Getreide, Hafen, Stadt, Regierung, Prдsident, Verteidiger, gelingen, verstдrken). 42 аналізовані лексичні одиниці (42,4%) зараховуємо до лексики з негативною конотацією, оскільки це слова, які стосуються лексико-семантичного поля «Krieg», напр., Armee, Gegenoffensive, Soldaten, Streitkrдfte, Truppen тощо. Натомість у 69 випадках (84,9%) лексеми Russland, Russen, russisch корелюють із лексичними одиницями з негативним забарвленням на зразок Angriff, Besatzung, Folterungen, Invasion, Terrorismus, Truppen, attak- kieren, erobern, tцten, verraten, vorwerfen.

Висновки і перспективи подальших розробок

У результаті дослідження лексичних особливостей німецьких медіатекстів на тему «Krieg in der Ukraine» можна підсумувати, що у них використовується широкий спектр лексичних одиниць, які характеризують воєнні дії в Україні. Значну кількість лексичних засобів становлять слова і словосполучення, які належать до лекси- ко-семантичного поля «Krieg», а також ідіоми, які є типовими для медіатекстів політичного змісту. Прикметним є частотне використання ідеологічно модальної лексики, лексичних одиниць з оцінною семантикою, а також поява нових смислових відтінків деяких сталих виразів.

Проведений дистрибутивний аналіз лексем із коренями «ukr-» (Ukraine, Ukrainer, ukrainisch) та «russ-» (Russland, Russen, russisch) і кількісні підрахунки дають підстави зробити висновок, що німецькі масмедіа об'єктивно зображають Росію як країну-агресора, а Україну як країну, яка прагне звільнити свої території від загарбників.

Із погляду медіаекології тексти на тему «Krieg in der Ukraine», які містять значну кількість лексичних одиниць з негативною семантикою або негативним семантичним забарвленням, можуть викликати негативні емоції та критичне ставлення у представників німецької лінгвоспільноти, тому перспективу становить проведення соціолінгвістичного дослідження з метою перевірки цього припущення.

Література

Шевченко Л., Сизонов Д. Теорія медіалінгві- стики. Київ : ВПЦ «Київський університет», 214 с.

Kusnezov V.G., Artamonova J.D. Mediensprache und neue Probleme der Hermeneutik. In: Kallmeyer W., Volodina M.N. Perspektiven auf Mediensprache und Medienkommunikation. Beitrage der Konferenz „Mediensprache als Objekt interdisziplinarer Forschungen”. Mannheim, 2001. S.47-55.

Тараненко К.В. Екологічна комунікація у медіапросторі. Philological science and education: transformation and development vectors. Рига, Izdevnieciba „Baltija Publishing”, 2021. С. 211-227.

Esser F., Schwabe Ch., Wilke J.

Metaberichterstattung im Krieg. Medien&Komm unikationswissenschaft. 53. Jahrgang 2-3, 2005. S.314-332.

Dente Ross S. (De)Constructing Conflict: A Focused Review of War and Peace Journalism. Conflict & communication online. Vol. 5. No. 2, 2006. URL: https://regener-online.de/journalcco/ index.html

Thiele M., Thomas T., Virchow F. (Hrsg.) Medien - Krieg - Geschlecht. Affirmationen und Irritationen sozialer Ordnungen. Wiesbaden : VS Verlag fьr Sozialwissenschaften, 2010. 363 S.

Kirchhoff S. Kriegmit Metaphern. Mediendiskurse ьber 9/11 und den „War on Terror“. Bielefeld : transcript Verlag, 2010. 356 S.

Materynska O. Anthropozentrische Darstellung und Rezeption des Krieges im Deutschen und Ukrainischen. Conference Proceedings of Liepдja University “The Word: Aspects of Research”, 2021, Vol. 25, S. 323-332. URL: https://dom.lndb.lv/data/obj/966091.html

Казак М.Ю. Специфика современного медиатекста. Лингвистика речи. Медиастилистика : коллективная монография / ГЯ. Солга- ник, Н.И. Клушина, В.В. Славкин и др. Москва : Флинта ; Наука, 2012. С. 320-334.

Кардаш Л.В. Поняття медіатексту як базової категорії медіалінгвістики. Молодий вчений.

№ 4 (44). С. 146-149.

Лисицкая Л.Г. Прагматическая адекватность

медиатекста: взаимодействие контента и

аксиологии : автореф. дисс. ... докт. филол. наук. Краснодар, 2010. 47 с.

Полонский А.В., Глушкова В.Г., Ряпо- лова М.А. Язык наших медиа. Actual issues of modern philology andjournalism. 2021. № 2(41). С. 123-130.

Стеценко Н.М. О соотношении понятий «текст» - «медиатекст» - «медиадискурс». Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации».

Т. 24 (63). № 4. Ч. 2. 2011. С. 372-378.

Veser R. Wurden die ukrainischen Soldaten in Cherson verraten? Frankfurter Allgemeine Zeitung. 02.08.2022. URL: https://www.faz.net/ aktuell/politik/ausland/cherson-wurden-ukraini- sche-soldaten-an-russland-verraten-18208234. html#?cleverPushBounceUrl=https%3A%2F%

Freund N. Festgefahren nach Plan. Sьddeutsche Zeitung. 2.08.2022. URL: https://www.sueddeut- sche.de/politik/ukraine-russland-1.5632494

Selenskyj wirft Moskau Staatsterror vor, OSZE

prьft Lage in Russland. Spiegel. 29.07.2022. URL: https://www.spiegel. de/ausland/ukraine -

-wolodymyr-selenskyj-beschuldigt-russland-des- -staatsterrors-a-6d4b83ac-c0a8-42cc-93d0-fe- d30bfa2141

Jessen J. Ukraine-Krieg: Die Front rьckt nдher - Warum viele bleiben. Westdeutsche Allgemeine Zeitung. 01.08.2022. URL: https://www.waz.de/politik/ ukraine-krieg-front-einwohner-flucht-versorgun- g-id236045389.html

Flьckiger P. Die Luft im Sьden wird dьnner: Ukrainische Armee schneidet russischen Nachschub bei besetzter Stadt Cherson ab. Tagblatt.

URL: https://www.tagblatt.ch/

international/ukraine-krieg-die-luft-im-sueden- -wird-duenner-die-ukrainische-armee-schneidet- -den-russischen-nachschub-bei-der-besetzten- -stadt-cherson-ab-ld.2322760

Getreideabkommen: Russland rдumt Angriff auf den Hafen von Odessa ein. Zeit Online.

URL: https://www.zeit.de/politik/ ausland/2022-07/odessa-angriff-russland-getre- ide?mj _campaign=nl_ref&mj _content=zeitde_ text_link_x&mj_medium=nl&mj_source=int_ zonaudev_Was%20jetzt%3F

Stritzel B., Zahrebelny D., Berg L. Schlacht

um Bachmut. Bild. 03.08.2022. URL:

https://www.bild.de/politik/ausland/politik-aus- land/schlacht-um-bakhmut-panzerhaubitze- -2000-im-einsatz-80889460.bild.html

Добросклонская Т.Г. Медиалингвистика:

системный подход к изучению языка СМИ: современная английская медиаречь. Москва : Флинта ; Наука, 2008. 263 с.

References

Shevchenko, L., Syzonov, D. (2021) Teoria medi- alinguistyky [Theory of media linguistics]. Kyiv : “Kyiv University”, 214 p.

Kusnezov, V.G.,Artamonova, J.D. (2001) Mediensprache und neue Probleme der Hermeneutik. In: Kallmeyer W., Volodina M.N. Perspektiven auf Mediensprache und Medienkommunikation. Beitrage der Konferenz „Mediensprache als Objekt interdisziplinдrer Forschungen“. Mannheim, pp.47-55.

Taranenko, K.V. (2021) Ekologichna komunikat- sija u mediaprostori [Environmental communication in the media space]. Philological science and education: transformation and development vectors. Riga, Izdevnieciba “Baltija Publishing”, pp.211-227.

Esser, F., Schwabe, Ch., Wilke, J. (2005) Metaberichterstattung im Krieg. Medien&Komm unikationswissenschaft. 53. Vol. 2-3, pp. 314-332.

Dente Ross, S. (2006) (De)Constructing Conflict: A Focused Review of War and Peace Journalism. Conflict & communication online. Vol. 5. No. 2, https://regener-online.de/journalcco/index.htm

Thiele, M., Thomas, T., Virchow, F. (2010) Medien - Krieg - Geschlecht. Affirmationen und Irritationen sozialer Ordnungen. Wiesbaden: VS Verlag fьr Sozialwissenschaften, 363 p.

Kirchhoff, S. (2010) Krieg mit Metaphern. Mediendiskurse ьber 9/11 und den „War on Terror“. Bielefeld: transcript Verlag, 356 p.

Materynska, O. (2021) Anthropozentrische Darstellung und Rezeption des Krieges im Deutschen und Ukrainischen. Conference Proceedings of Liepдja University “The Word: Aspects of Research”. Vol. 25, pp. 323-332, https://dom.lndb.lv/data/obj/966091.html

Kazak, M.J. (2012) Spetsifika sovremennogo mediateksta [Specificity of modern media text]. In: Solganik G.J., Klushina N.I., Slavkin V.V. and etc. Linguistika rechi. Mediastilistika: kollektivnaja monografija [Linguistics of speech. Media stylistics: collective monograph]. M. : Flinta, pp. 320-334.

Kardash, L.V. (2017) Poniattia mediatekstu jak bazovoji katehorii medialinguistyky [The concept of media text as a basic category of media linguistics]. Molodyi vchenyi. № 4 (44), pp.146-149.

Lisitskaja, L.G. (2010) Pragmaticheskaja adek- vatnost mediateksta: vzaimodejstvije kontenta i aksiologii [Pragmatic adequacy of media text: interaction of content and axiology]. Abstract of the dissertation of Doctor of Philology. Krasnodar, 47 p.

Polonskij, A.V., Glushkova, V.G., Riapolova,

M.A. (2021) Jazyk nashykh media [The language of our media]. Actual issues of modern philology and journalism. № 2(41), pp. 123-130.

Stetsenko, N.M. (2011) O sootnoshenii pon- iatij tekst - mediatekst - mediadiskurs [On the correlation between the concepts of text - media text - media discourse]. Scientific notes of V.I. Vernadsky Taurida National University. Series “Philology. Social Communications”. № 4. P. 2, pp. 372-378.

Veser R. Wurden die ukrainischen Soldaten in Cherson verraten? Frankfurter Allgemeine Zeitung, 02.08.2022, https://www.faz.net/ aktuell/politik/ausland/cherson-wurden- ukrainische-soldaten-an-russland-verra- ten-18208234.html#? cleverPushBounceUrl=h ttps%3A%2F%

Freund N. Festgefahren nach Plan. Sьddeutsche Zeitung. 2.08.2022, https://www.sueddeutsche.de/ politik/ukraine-russland-1.5632494

Selenskyj wirft Moskau Staatsterror vor, OSZE prьft Lage in Russland. Spiegel. 29.07.2022, https://www.spiegel.de/ausland/ukraine- wolodymyr-selenskyj-beschuldigt-russland- des-staatsterrors-a-6d4b83ac-c0a8-42cc-93d0- fed30bfa 2141

Jessen J. Ukraine-Krieg: Die Front rьckt nдher - Warum viele bleiben. Westdeutsche Allgemeine Zeitung. 01.08.2022, https://www.waz.de/ politik/ukraine-krieg-front-einwohner-flucht- versorgung-id236045389.html

Flьckiger P. Die Luft im Sьden wird dьnner: Ukrainische Armee schneidet russischen Nachschub bei besetzter Stadt Cherson ab. Tagblatt. 28.07.2022, https://www.tagblatt.ch/ international/ukraine-krieg-die-luft-im-sueden- wird-duenner-die-ukrainische-armee-schneidet- den-russischen-nachschub-bei-der-besetzten- stadt-cherson-ab-ld.2322760

Getreideabkommen: Russland rдumt Angriff auf denHafen von Odessaein.Zeit Online, 24.07.2022, https://www.zeit.de/politik/ausland/2022-07/ odessa-angriff-russland-getreide?mj_ campaign=nl_ref&mj_content=zeitde_text_ link_x&mj _medium=nl&mj_source=int_ zonaudev_Was%20jetzt%3F

Stritzel B., Zahrebelny D., Berg L. Schlacht um Bachmut. Bild. 03.08.2022, https://www.bild.de/ politik/ausland/politik-ausland/schlacht- um-bakhmut-panzerhaubitze-2000-im- einsatz-80889460.bild.html.

Dobrosklonskaja, T.G. (2008) Medialinguistika: sistemnyj podhod k izucheniju jazyka SMI: sovremennaja anglijskaja mediarech [Media linguistics: a systematic approach to the study of the language of the media: modern English media speech]. M. : Flinta: Nauka, 263 p.

Размещено на Allbest.ru