Телепроекти "Єдині новини" та "Freeдом" як спосіб інформаційного спротиву російській агресії та засіб регулювання медіасферою під час війни

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Кафедра журналістики

Телепроекти «Єдині новини» та «FreeДом» як спосіб інформаційного спротиву російській агресії та засіб регулювання медіасферою під час війни

Є. Соломін, доцент,

к.н. соц. комунікацій

Анотація

Російсько-українська війна призвела до змін, у тому числі в масово-комунікаційній діяльності національних медіа. Мас-медійна система вперше стикнулась із глобальними викликами та загрозами реального знищення. Проте в короткий термін телеорганізаціям вдалося самоорганізуватися та перебрати функцію захисту від російської пропаганди, мобілізації населення та в цілодобовому форматі інформувати про військові дії.

Мета статті - багатоаспектне розкриття особливостей масово-комунікаційної діяльності національних телеканалів та медіагруп у межах марафону «Єдині новини» та проекту «FreeДом» під час триваючої російської агресії, що передбачає вирішення таких завдань:

1) визначення механізму виробництва контенту в умовах війни;

3) виявлення шляхів оптимізації медіа-діяльності з урахуванням факторів національної безпеки.

Наукова новизна. У статті досліджується діяльність медіагруп «1+1 media» («1+1»), «StarLightMedia» (ICTV), «Inter media group» (Інтер), «Медіа Групи Україна» («Україна»), телеканалів «Рада», Суспільне (НСТУ) та «Ми - Україна» в межах виробництва спільного марафону «Єдині новини» та ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України» й медіагруп «1+1 media», «StarLightMedia», «Inter media group» у створенні та промоції міжнародного українського телеканалу «FreeДом». Проаналізована діяльність медійників у створенні контенту в умовах війни.

У висновках зазначено, що національні медіа переорієнтували свою масово-комунікаційну діяльність та у форматі цілодобового спільного марафону «Єдині новини» та «FreeДом» інформують про організацію національного спротиву військовій російській агресії, підтримку міжнародних партнерів, виконують основну інформаційну функцію та утримують національний телепростір у проукраїнській парадигмі, що є важливим елементом національної системи безпеки.

Ключові слова: телебачення, національні медіа, телепростір, контент, інформаційний спротив.

Annotation

TV projects “United news” and “FreeDom” as a way of informational resistance to Russian aggression and a means of regulating the mediasphere during war

Ye. Solomin, PhD (Social Communications), Uzhgorod National University

The Russian-Ukrainian war led to changes, including the mass communication activities of the national media. Initially, the mass media system faced global challenges and threats of real destruction. However, in a short time television organization managed to organize themselves and take over the function of protection against Russian propaganda, mobilization of the population, and 24/7 information about military operations.

The goal of the article is a multi-aspect disclosure of peculiarities of the mass communication activities of national TV channels and media groups within the framework of the “United News” marathon and the “FreeDom” project during the ongoing Russian aggression, which involves solving the following tasks:

1) determination of the mechanism of content production in the conditions of war;

Scientific novelty. The article examines the activities of media groups “1+1 media” (“1+1”), “StarLightMedia” (“ICTV”), “Inter media group” (“Inter”), “Media Group Ukraine” (“Ukraine”), TV channels “Rada”, Suspilne (National Public TV and Radio Company) and “We are - Ukraine” within the framework of the production of the joint marathon “United News” and the state enterprise “Multimedia platform offoreign broadcasting of Ukraine” and the media groups “1+1 media”, “StarLightMedia”, “Inter media group” in the creation and promotion of the international Ukrainian TV channel “FreeDom”. The activity of media workers in creating content in war conditions is analyzed.

The conclusions mention that the national media has reoriented their mass communication activities and in the format of a 24-hour joint marathon “United News” and “FreeDom” inform about the organization of national resistance against Russian military aggression, support of international partners, perform the main function and maintain the national informational television space in a pro-Ukrainian paradigm, is an important element of the national security system.

Key words: television, national media, media space, content, information resistance.

Постановка проблеми

Актуальність проблеми. Інформаційна агресія та гібридна війна, яка тривала з моменту анексії АР Крим та окупації окремих районів Луганської та Донецької областей у 2014 р. і переросла в повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну 24 лютого 2022 р., призвела до змін, у тому числі в масово-комунікаційній діяльності національних медіа. Масмедійна система вперше стикнулась із глобальними викликами та загрозами реального знищення. Проте в короткий термін телеорганізаціям вдалося самоорганізуватися та перебрати функцію захисту від російської пропаганди, мобілізації населення та в цілодобовому форматі інформувати про організацію загальнонаціонального спротиву військовій російській агресії. Дослідження, які стосуються функціонування системи медіа в умовах триваючої війни та викликів для роботи журналістів в умовах бойових дій та кризових ситуаціях, є актуальними. До того ж погляд журналіста- практика на процеси, які відбуваються в медіасфері, можуть бути корисними для журналістикознавчих студій.

Визначення мети дослідження. Мета статті - багатоаспектне розкриття особливостей масово-комунікаційної діяльності національних телеканалів та медіагруп у межах марафону «Єдині новини» та проекту «FreeДом» під час триваючої російської агресії, що передбачає вирішення таких завдань: визначення механізму виробництва контенту в умовах війни; розкриття специфіки інформаційного мовлення; виявлення шляхів оптимізації медіадіяльності з урахуванням факторів національної безпеки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретико-методологічне підґрунтя статті сформоване на основі досліджень Є. Соломіна, пов'язаних із, анексією частини національного інформаційного простору на Сході України внаслідок втрати контролю над частиною території держави [13]; з'ясуванням особливостей та етапів розвитку телемовлення Луганщини як важливого чинника розуміння витоків сепаратизму та антиукраїнських настроїв [12], їх віддзеркалення в практиці масмедійної діяльності [19], визначення наявних загроз для системи інформаційної безпеки та аналіз діяльності телекомпаній Луганщини протягом 2015-2021 рр. [13].

Б. Парахонський та Г. Яворська [6] сутність війни та миру розглядають крізь стратегічну та безпекову парадигми, із включенням різнорівневої взаємодії когнітивних смислів. Автори проводять зв'язок онтологічних моделей із сучасними способами ведення воєнних дій, зокрема, досліджують зв'язок гібридної війни з логікою постмодерністського релятивізму і загальною боротьбою із владним порядком. Окрему увагу приділяють ролі політики ідентичності та аналізові когнітивного виміру гібридних конфліктів.

Причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному, соціальному, гуманітарному, інформаційному, розглядають науковці Національного інституту стратегічних досліджень [6]. Аналізуються локальні успіхи нашої держави у протидії ворожим планам РФ за окремими напрямами. Зроблено загальний висновок про доведення Україною своєї спроможності як держави, що відстоює свій суверенітет у боротьбі з агресором.

Інформаційні виклики гібридної війни, контент, канали поширення та механізми протидії аналізують Т. Ісакова, А. Баровська та ін. [1]. Н. Павловська, В. Георгієвська та ін. [16] подають ключові фактори стійкості інформаційного поля, аналізують чинники протидії держави кібертероризму, зростання впливу інформаційно-комунікаційних технологій.

Наукове розв'язання проблеми соціалізації особистості в умовах гібридної війни на сході України представлено в дослідженні В. Курила, С. Савченка [4]. Науковці сутність гібридної війни розглядають як соціальний феномен новітньої історії України, а спротив інформаційному впливу як новий напрям соціально-педагогічної науки (освіта, виховання, соціально-психолого-педагогічна підтримка особистості тощо).

Політико-ідеологічні, соціально-економічні, морально-духовні процеси журналістської творчості, які пов'язані з гібридною війною, застосуванням витончених методів і способів інформаційно-психологічного втручання російських ЗМІ не лише в життєве середовище України, а й інших країн світу розглядають В. Лизанчук та ін. [15].

Ю. Бідзіля, Н. Толочко та ін. [1] досліджують розвиток проблематики регіональної комунікації й представляють еволюцію комунікаційної системи Закарпаття.

Виклад основного матеріалу дослідження

Повномасштабне вторгнення російської окупаційної армії та початок війни РФ проти України 24 лютого 2022 р. змінив і масово-комунікаційну діяльність національних телеканалів. Тестувати роботу в нових умовах вони почали 16 лютого 2022 р. - оголошеного Днем єднання. «На основі діючих інформаційних ресурсів єдиної інформаційної платформи UAРазом для забезпечення щоденного інформування населення про реальний стан безпекової ситуації, заходи, що вживаються для зміцнення обороноздатності держави, а також організацію належної інформаційно-роз'яснювальної роботи про діяльність державних органів з питань забезпечення безпеки громадян» [6] на платформі каналу «Рада» був проведений марафон «UAРазом». Телеканали «1+1», «ICTV», «Україна», «Інтер», «Суспільне», «Рада», «24 канал», «Еспресо», «5 канал», «ДОМ», «Live», «4 канал» та інші й регіональні мовники в усіх областях країни цього дня у двох слотах - 8:00 до 10:00 та з 19:0о до 22:00 транслювали єдиний сигнал зі студій та майданчиків. Комунікаторами онлайн-трансляції були спікери від влади, громадянського суспільства, релігійних конфесій. Марафон як соціальний проект не був чимось новим для телекомунікаційної системи, поширювана інформація мала мотивуючий характер, що в умовах інформаційної агресії, гібридної війни, з її багатим арсеналом пропагандистського, морально-психологічного тиску та ІПСО, мав консолідуючий характер. До того ж захід дав змогу протестувати індивідуальні можливості учасників марафону до виробництва колективного контенту, що стало актуально вже за тиждень.

Варто відзначити, що в перший день російсько-української війни - 24 лютого 2022 р. - національні телеканали внесли зміни в програмне наповнення і почали працювати в режимі інформаційного мовлення. Цілком зрозумілий був і один з пріоритетів російської армії в Україні - «захоплення чи руйнування інфраструктури, що забезпечує ретрансляцію теле- та радіосигналу» [8, с. 184] та когнітивне насильство - затвердження засобами ЗМК власного «уявлення про устрій реальності, присвоєння своїх імен речам і представлення своєї логіки міркувань як єдино правильних» [6, с. 342].

Зміна сітки мовлення, переорієнтація на виключно інформаційний контент й безпекові загрози для системи національного простору, призвели до об'єднання національних телеканалів в марафон під назвою «Єдині новини», у який увійшли провідні медіагрупи «1+1 media» («1+1»), «StarLightMedia» (ICTV- СТБ), «Inter media group» (Інтер), «Медіа Група Україна» («Україна») та телеканали «Рада», Суспільне (НСТУ). Ефірний час розподілений між усіма учасниками марафону у рівних частинах (6 год. - 5-6 днів та 12 год. - 1-2 дні (слоти з 18.00-06.00) (рис. 1), що дозволяло у разі надзвичайної ситуації підхоплювати ефір та підстраховувати один-одного.

Рис. 1. Ефірний слот телеканалів та медіагруп у марафоні «Єдині новини»

Єдина інформаційна політика стала пріоритетним питанням національної безпеки, а ідея подавати перевірену та об'єктивну інформацію з першоджерел на єдиній інформаційній платформі стратегічної комунікації у цілодобовому інформаційному марафоні «Єдині новини UAРазом» була цілком виправдана, адже у перші тижні агресії інфопростір піддавався кібератакам та хакерським зламам сайтів офіційних інституції, соцмереж та онлайн-видань, був перенасичений фейками, дезінформацією, маніпулятивними вкидами, інформаційним сміттям та іншими складовими триваючої інформаційної агресії. Програмне наповнення складали переважно інформаційні та інформаційно-аналітичні передачі. Слоти телеканали вибудовували за власними схемами та за власний рахунок.

Інформаційному мовленню найбільш відповідав слот «Інтера» (кожний нова година - випуск новин (12-15 хв.), а далі - студія з розгорнутими інформаційними сюжетами, оглядами, включеннями гостей), «Ради» (новини протягом кожної години й гостьова студія) та «ICTV» (кожна нова година та півгодини - 15 хв. випуски новин, після яких - гостьова студія).

Суспільне мало інформаційну сітку мовлення з перших днів своєї участі в марафоні (кожна нова година починалась з новин), але час від часу її змінювало (ефір гостьових студій міг тривати до 2,5 год. без перерви на новини). «Україна» (до припинення діяльності) так само експериментувала з форматом (від випуску новин на початку (15-20 хв.) і гостьовою студією до кінця ефірної години - до 30 хв. новин та 2,5 год. студії). Після повернення в ефір «Ми - Україна» експерименти продовжилися (новини могли з'являтися на початку (15-20 хв.) нової години й 40-45 хв. - гостьова студія та після 30-ти хв. випуску новин на початку нової години - до 2,5 год. гостьової студії). Ефірна сітка «1+1» так само була рухомою (15-60 хв. новин на початку нової години та від 45-60 хв. розмовної студії, іноді комбінація «новини-студія-новини» займала кожна по 60 хв.).

«Детектор медіа» [4] відстежував спільний телемарафон «Єдині новини» з початку квітня та щодня публікував конспекти розмов в ефірі попереднього дня, щомісяця та щоквартально - підсумок. Щотижня докладно аналізувався один ефірний день на предмет дотримання журналістських стандартів, запрошених експертів, гостей, представників парламентських партій чи груп (рис. 2) тощо.

Учасники марафону «Єдині новини» облаштували резервні студії на інших територіях (Чернівці), а телеканал «Інтер» використовує її для виробництва контенту в 12-ти годинних слотах (нічних) (як правило, з 01:00-05:00). Марафон доступний в застосунку «Дія» (разом з музичним телеканалом «Megogo Live», «Суспільне Київ» (з доступом до спільного марафону «Суспільне Спротив» регіональних філій НСТУ), культурологічним «Суспільне Культура», спортивним «XSPORT+» та дитячими «Піксель», «Плюсплюс»).

Рис. 2. Кількість розмов у студії (%) з представниками партій/груп ВРУ

національний масовий медіа новина freeдом війна

Паралельно з марафоном «Єдині новини» з 10 березня 2022 р. медіагрупи «StarLightMedia», «Inter Media Group», «1+1 media» та «Медіа Група Україна» на базі каналу іномовлення UATV (Державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України») запустили спільний міжнародний український телеканал «FreeДом», який доступний на більшій території рф та Європи, Африки, на супутнику, ОТТ-платформах, кабельних мережах (Азербайджан, Болгарія, Вірменія, Грузія, Ізраїль, Канада, США, Німеччина, Латвія, Молдова, Польща та ін.), YouTube та телеграм-каналі, Google Play, App Store та Amazon Fire TV. Канал здійснює мовлення на глобальному стримінговому сервісі NewsPlayer+, який співпрацює з понад 50 провідними світовими мовниками, серед яких Bloomberg, CNBC, Euronews, NBC News, Sky News, Al Jazeera, і WION із загальним обсягом аудиторії в понад 500 млн глядачів по всьому світу.

Проект позиціонували як канал «якісного контенту, який протидіє фейкам та дезінформації, розрахований на російськомовну аудиторію по всьому світу з метою поширення об'єктивної зваженої інформації щодо ситуації як в Україні, так і в країнах поширення російської мови» [7]. Мовлення телеканал здійснює з Варшави, а слоти поділені між медіагрупами («Медіа Група Україна» була в ефірі до моменту припинення діяльності).

Моніторинг телеканалу «FreeДом» [4] є предметом дослідження щодо дотримання журналістських стандартів, запрошених експертів, гостей, представників партій чи груп Верховної Ради України (рис. 3) тощо.

Рис. 3. Кількість розмов у студії з представниками фракцій/груп ВРУ

Програмна сітка телеканалу «FreeДом» зазнавала змін і з початку відображала власні підходи медіагруп до наповнення контенту, а в процесі мовлення сформувалась єдина концепція: інформаційні блоки марафону «FreeДом UA» (прямоефірні: 07:00-і0:00, 12:30-16:30, 18:30-23:00; повтор: 01.30-04:30), публіцистичні, документальні проекти («Історії війни», «Останній день диктатора» та ін.), інтерв'ю (Г. Герман, О. Душка), розслідування («Винуватці війни», «Ваші гроші»), контр- пропагандистські програми («Антизомбі», «Громадянська оборона»), проекти «Теперішнього часу» («Теперішній час. Перехрестя», «Теперішній час. Нью-Йорк, New York», «Теперішній час. #ВУкраїні») та ін. Варто відзначити, що програми виробництва телеканалу «ICTV» «Антизомбі» (в ефірі з 2015 р.) та «Громадянська оборона» (2014 р.) із січня 2023 р. почали виходили в ефірі марафону «Єдині новини» українською (на «FreeДом» проекти - російськомовні).

Загалом контрпропагандистський напрямок мас-медійної діяльності українських телеорганізацій неоднозначний через триваючу агресію, «війну світів, різних за своїм устроєм, організацією, принципами існування реальності» [6, с. 299]. Довоєнний дискурс щодо протиставлення пропаганді виключно контрпропаганди вичерпався і потребує побудови європейської системи стратегічних комунікацій, як протидії деструктивній пропаганда як ззовні, так і всередині країни, «нейтралізації загроз на тлі інформаційної експансії російської федерації, зокрема шляхом розширення власної інформаційної інфраструктури та контрольованих нею структур» [9]. Рух України до набуття членства в ЄС та НАТО та відповідність країни базовим вимогам Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу сприятимуть інституалізації в Україні практик стратегічних комунікації як основного і дієвого механізму розв'язання ключових питань внутрішньої та зовнішньої політики.

Європейський парламент у резолюції «EU strategic communication to counteract propaganda against it by third parties» («Стратегічні комунікації ЄС як протидія пропаганді третіх сторін») [18] серед загроз називає російські медіаструктури «RussiaToday», «Sputnik», «Russkiy Mir», «Rossotrudnichestvo»; стратегічні комунікації та інформаційну війну визнає не тільки зовнішнім аспектом ЄС, але й внутрішнім; дезінформацію та пропаганду називає складовою гібридної війни; закликає інституції ЄС проводити моніторинг джерел фінансування антиєвропейської пропаганди; підтримувати свободу ЗМІ у країнах-сусідах; наголошує на існуванні різниці між пропагандою та критикою, однак не розкриває ці поняття і не встановлює меж між ними.

Довоєнний досвід ЄС засвідчив, що попри системно розповсюджувану дезінформацію тією ж Росією та фактичне втручання у внутрішні справи ЄС в цілому та окремих країн зокрема, Європейський Союз не здійснив жодного обмеження чи заборони діяльності медіа через неухильне дотримання одного з базових і непорушних принципів демократичного суспільства - свободи слова, чим активно користувались російські пропагандисти.

Україна при цьому мала власний досвід фактично безперешкодного входження російських медіа у національний інформаційний простір через пряму ретрансляцію ефірними [12, с. 70-71]) та кабельними мережами [12, с. 69]), аналоговим та цифровим мовленням, у т.ч. Т-2, просування російських наративів через національні канали («П2-Україна», «NewsOne», «ZIK»), анексію суверенного інформаційного поля та його частотного ресурсу, який використовувався російськими пропагандистськими мовниками [14].

Внутрішньоукраїнський дискурс щодо способів верифікації антиукраїнського інформаційного продукту та свободою слова завершилась у лютому 2021 р. рішенням РНБО про анулювання ліцензій та забороною користуватися телекомунікаційними мережами каналам «112-Україна», NewsOne, ZIK та застосування санкції до їх власників та пов'язаних структур («Новий формат», «Аріадна ТВ», «ТВ Вибір», «Партнер ТВ» та «Лідер ТВ», «Телерадіокомпанія «112-ТВ», «Новини 24 години», «Нові комунікації»). З 2014 р. в Україні заборонена трансляція/ ретрансляція російських телеканалів.

Російсько-українська війна змінила і підходи ЄС до розповсюджуваного в країнах співдружності російського контенту. На третій день війни Європейський Союз заборонив мовлення державних російських пропагандистських каналів «Russia Today» та «Sputnik» та їх дочірніх структур, в шостий пакет санкцій потрапили вже «Rossiya RTR»/«RTR Planeta», «Rossiya 24»/«Russia 24», «TV Centre International», а в дев'ятий - «NTV»/«NTV Mir», «REN TV», «Russia-1» та «Channel One Russia».

Засобами стратегічних комунікацій та іншими засобами в ЄС було доведено, що всі перераховані медіаорганізації ведуть пропагандистську діяльність, Росія постійно втручається у виборчий процес у ЄС(?!) з метою дестабілізації; використовує маніпуляції та пропаганду для виправдання агресії проти України, перекручуючи факти й маніпулюючи ними. При цьому Європейський Союзу дотримався ключового принципу - свободи слова, залишивши росіянам можливість провадити діяльність в ЄС, зокрема брати інтерв'ю. Обмеження лишатимуться у силі, доки росія не припинить свою агресію проти України та пропагандистську діяльність проти Європейського Союзу.

«EU strategic communication to counteract propaganda against it by third parties» визначає важливість позитивних меседжів ЄС, які мають бути наступальними («offensive»), а не захисними («defensive») [18]. У цьому аспекті важливим, у т.ч. для українських медіа, залишаються превентивні заходи протидії дезінформації та фейкам. Такий пребанкінг дозволяє спростовувати дезінформацію на випередження, на відміну від дебанкінгу: «Якщо дебанкінг - це спростування того, що вже відбулося, то у випадку з пребанкінгом ми робимо це задовго до того» [2]. Експерти виділяють два типи пребанкінгу. Перший стосується інструментів (маніпуляції за допомогою фейкового відео чи текстових повідомлень у месенджерах, про появу яких стає відомо завчасно й аудиторія знає про їх появу), другий - контенту (потенційна тема для пропаганди може викликати інформаційний вакуум через недостатність знань, вчасно заповнивши які, можна уникнути дезінформації. «Успішний кейс пребанкінгу, в якому журналісти завчасно попередили українців про підготовку Україно діпфейку із Зеленським про нібито капітуляцію України. Удалося створити броню через пребанкінг - і відповідно великого ажіотажу це фейкове відео не викликало» [2]. Практика превентивних заходів цілком може залучити в інформаційне поле російські наративи, проте запобігти цьому можна, досліджуючи їх сталу систему, прораховуючи наперед кроки російської пропаганди та дезінформації, що вже передбачає комплексний підхід, саме те, що європейці визначили як «offensive».

Частково вивільнений від російських пропагандистських підсанкційних телеканалів європейський та американський телепростори, має заповнити якісний контент для глядачів по всьому світу. «FreeДом» рухається у цьому напрямку, наштовхуючись на внутрішньоукраїнську дискусію навколо російської мови каналу, контенту, роботи ведучих, гостей, експертів, політиків та партій, які з'являються в ефірі (рис. 3) тощо.

Дослідження каналу [7] своєї аудиторії засвідчує її зростання. Загальна частка користувачів з Росії, які регулярно дивляться канал, зменшилася до 58,5% при цьому, сумарна кількість переглядів контенту російськомовного інформаційного марафону у соціальних мережах та партнерських каналах дорівнює 5,1 млн. (рис. 4).

Рис. 4. Регулярні перегляди «FreeДом» на діджитал-майданчиках медіагруп

Інформаційна політика учасників марафону «Єдині новини» (4 медіагрупи, державний телеканал та суспільний мовник) та «FreeДом» (3 медіагрупи) є подібною, що в перші тижні агресії була цілком виправданою, а надалі піддавалась критиці через ознаки піару влади (найчастіше, за даними моніторингу [4], це відображається в кон- тенті телеканалів «Рада» та «Ми - Україна»), медіатизацією її окремих представників («Рада» - «волонтер» від влади О. Трухін (20.11.22), превалювання в ефірах представників однієї політичної сили (рис. 2, 3), спроб поширити єдину інформаційну політику на всі телеканали (у т.ч. «5 канал», «Прямий», «Еспресо»), що викликало негативну реакцію медаісередовища. Варто додати й ведучих із заплямованою репутацією (В. Голованов, Т. Мартиросян, Н. Влащенко - «Україна-24»; Т. Гончарова, Н. Довгий - «Рада»; В. Полуєв, А. Степанець («Україна» - «FreeДом»); А. Даугуле - «Інтер»), матеріали телеканалів з ознаками джинси за участю власників ТК чи їх бізнесу (у слоті «Інтера» - «миротворець» Ю. Бойко (25.02.22, 01.03.22); «1+1» - 68,7% гостей ефіру (березень-вересень 2022 р.) - представники партії «За майбутнє»; «Україна» - ініціативи власника каналу та керівника SCM Р. Ахметова, «ICTV» - робота металургійного комбінату «Інтерпайп» (09.04.22, 17.01.23; внесок В. Пінчука в організацію української групи форуму в Давосі (19.05.22, 17.01.23) та ін.), діяльність фонду Президента України Л. Кучми та «PinchukArtCentre» (21.04.22, 17.05.22, 31.05.22, 18.06.22).

Відкриті джерела інформації свідчать про те, що координують марафон Міністерство інформаційної політики та Нацрада з питань телебачення і радіомовлення. Поява ж у слотах різних каналів одних і тих самих працівників та радників Офісу Президента України (А. Єрмака, К. Тимошенка (до відставки), Р. Шурми, М. Подоляка, О. Арестовича (до відставки) та ін.), які мають займатися організацією роботи свого безпосереднього керівника - глави держави - дозволяє припускати дотичність до інформаційної політики марафону Офісу Президента.

Однак, попри наявні проблеми, у т.ч. й з відхиленням від стандартів журналістики, марафон «Єдині новини» не допускає поширення російських наративів, появи проросійських політиків, відсутня воєнна цензура й наявний пошук нових форматів у цілодобовому мовленні. Зокрема, у межах марафону з'явилась документалістика та художні фільми, аналітичні програми (з 29 січня 2023 р. в ефір повернулись повноформатні «Факти тижня з Оксаною Соколовою» («ICTV») та «ТСН. Тиждень з Аллою Мазур» («1+1»), соціальний проект К. Осадчої «Знайти своїх», постійне місце отримала рубрика документальних історій «Герої». «Байрактар news» - проект «Студії «Квартал 95», поява якого не має жодного відношення до каналів чи медіагруп-учасників марафону. Логічного пояснення їх участі в «Єдиних новинах» немає, як і поява в ефірі каналу «Ми - Україна», який увійшов у марафон замість «Медіа Групи Україна», яка припинила свою діяльність, що є свідченням непрозорості ухвалення рішень.

Платформами для трансляції марафону «Єдині новини» медіагрупи «StarLightMedia», «Inter Media Group» та «1+1 media» й надалі є канали-флагмани - відповідно «ICTV», «Інтер» та «1+1», а інші медіактиви груп («СТБ», «НТН», «2+2» та ін.) та канали- дублери «ICTV2» та «1+1 Україна» перейшли на трансляцію контенту, який виходив до 24 лютого 2022 р.: художні та документальні фільми, серіали (у т ч. розважальні), шоу, світові кінохіти від мейджорських студій та ін. Проте тут варто вести мову не про розвиток телеканалів під час війни, а про можливість медіагрупам вижити, по-можливості підтримати свій бізнес допоки основні телеканали «StarLightMedia», «Inter Media Group», «1+1 media» задіяні в марафоні та проекті «FreeДом». Така тенденція свідчить про те, що «Єдині новини» у воєнний період і надалі залишатимуться безальтернативною платформою в інформаційному телевізійному просторі як важливий елемент національної системи безпеки.

При відсутності телевимірювання, яке б показало реальну частку аудиторії «Єдиних новин», соціологічні дослідження, проведені Internews [16], засвідчують високу довіру суспільства до марафону.

Висновки і пропозиції

Отже, проведений аналіз функціонування телемедіасистеми в умовах триваючої російсько-української війни засвідчив, що національні телеканали та медіагрупи змогли об'єднатися, переорієнтувати свою масово-комунікаційну діяльність всередині країни та створити канал міжнародного мовлення, й у форматі цілодобового спільного марафону «Єдині новини» та «FreeДом» інформувати про організацію національного спротиву військовій російській агресії, підтримку міжнародних партнерів, стати джерелом поширення достовірної, перевіреної інформації. Створені проекти не позбавлені проблематики, позамедійної регуляції, проте в умовах війни виконують основну функцію та утримують національний інформаційний телепростір у проукраїнській парадигмі та не допускають поширення російських наративів. Повернення ж до звичного способу виробництва контенту каналами та медіагрупами можливе після деокупації України та перемоги у війні.

Література

1. Бідзіля Ю., Соломій Є., Толочко Н., Шаповалова Г., Шебештян Я. Закарпатські медіа крізь призму етнотолерантності. Ужгород: Ґражда, 2019. 372 с.

2. Буняк В. Ми будуємо оборону до нападу, який рано чи пізно відбудеться.

3. Інформаційні виклики гібридної війни: контент, канали, механізми протидії / за заг. ред. А. Баровської. К.: НІСД, 2016. 109 с.

4. Курило В.С., Савченко С.В. Організація соціально-педагогічного спротиву зовнішній інформаційній агресії. Держ. закл. «Луган. нац.ун-т імені Тараса Шевченка». Старобільськ: ТОВ «Талком», 2021. 220 с.

5. Моніторинг. Детектор медіа. Monitoring. The media detector

6. Парахонський Б.О., Яворська Г.М. Онтологія війни і миру: безпека, стратегія, смисл: монографія. Київ: НІСД, 2019. 560 с.

7. Про нас. FreeДом.

8. Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства. Указ Президента України №53/2022 від 14.02.2022 р.

9. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 грудня 2021 року «Про Стратегію забезпечення державної безпеки». Указ Президента України №56/2022 від 16.02.2022 р.

10. Світова гібридна війна: український фронт: монографія / за заг. ред. В.П. Горбуліна. К.: НІСД, 2017. 496 с.

11. Соломін Є.О. Інформаційна безпека України: від анексії до концепції через війну на сході. Теле- та радіожурналістика. 2016. Вип. 15. С. 68-72.

12. Соломін Є.О. Телевізійні новини. Луганський досвід: монографія. Ужгород: ФОП Береза А.Е., 2015. 209 с.

13. Соломін Є.О. Україноцентризм і пропаганда: реалії регіонального телемовлення Луганщини. Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: журналістика. Львів, 2021. Вип. 1, №2. С. 33-39.

14. Соломін Є.О. Сім років української війни на сході України: шляхи повернення анексованого інформаційного простору. Регіональна журналістика: реалії, виклики, перспективи: матеріали Міжнародної наукової інтернет-конференції. Тернопіль. 15 квітня 2021 р. С. 25-28.

15. Телевізійна та радіокомунікація: історія, теорія, новітні практики: підручник. Львів, ЛНУ імені Івана Франка, 2021. 420 с.

16. Українські медіа, ставлення та довіра у 2022 р. Опитування USAID-Intemews щодо споживання медіа

17. Bidzilya, Y.M., Solomin, Y.O., Shapovalova, H.V., Georgiievska, V.V., & Poplavska, N.M. The stability of State information in the face of terrorist threats. Cuestiones Politicas, 2021, 39(70), 250-269.

18. EU strategic communication to counteract propaganda against it by third parties.

19. Solomin Ye. Television space of Luhansk region: step, that has been interrupted by war. Теле- та радіожурналістика. 2018. Вип. 17. С. 122-127.

References

1. Bidzilia, Yu., Solomin, Ye., Tolochko, N., Shapovalova, H., Shebeshtian, Ya. (2019). Zakarpatski media kriz pryzmu etnotolerantnosti [Transcarpathian media through the lens of ethnotolerance]. Uzhhorod. [in Ukrainian].

2. Buniak, V. (2022). My buduiemo oboronu do napadu, yakyi rano chy pizno vidbudetsia [We are building a defense against an attack that will happen sooner or later].

3.Informatsiini vyklyky hibrydnoi viiny: kontent, kanaly, mekhanizmy protydii. (2016). [Information challenges of hybrid warfare: content, channels, countermeasures]. Kyiv [in Ukrainian].

4. Kurylo, V.S., Savchenko, S.V. (2021) Orhanizatsiia sotsialno-pedahohichnoho sprotyvu zovnishnii informatsiinii ahresii [The organization of socio-pedagogical resistance to external information aggression. Starobilsk [in Ukrainian].

5. Monitorynh. Detektor media. (2023). [Monitoring. The media detector].

6. Parakhonskyi, B. O., Yavorska, H. M. (2019). Ontolohiia viiny i myru: bezpeka, stratehiia, smysl: monohrafiia [Ontology of war and peace: security, strategy, meaning]. Kyiv [in Ukrainian].

7. Pro nas. FreeDom. (2023). [About us. FreeDom].

8. Pro nevidkladni zakhody shchodo konsolidatsii ukrainskoho suspilstva. Ukaz Prezydenta Ukrainy №53/2022 vid 14.02.2022 r. [On urgent measures for the consolidation of Ukrainian society.

9. Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 30 hrudnia 2021 roku «Pro Stratehiiu zabezpechennia derzhavnoi bezpeky». Ukaz Prezydenta Ukrainy №56/2022 vid 16.02.2022 r. [On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine dated December 30, 2021 «On the Strategy for Ensuring State Security». Decree of the President of Ukraine No. 56/2022 of February 16, 2022].

10. Svitova hibrydna viina: ukrainskyi front: monohrafiia. (2017). [World hybrid war: Ukrainian front]. Kyiv. [in Ukrainian].

11. Solomin, Ye.O. (2016). Informatsiina bezpeka Ukrainy: vid aneksii do kontseptsii cherez viinu na skhodi [Ukraine's information security: from annexation to concept through the war in the east]. Tele- ta radiozhurnalistyka, 15.

12. Solomin, Ye.O. (2015). Televiziini novyny. Luhanskyi dosvid: monohrafiia [Television news. Luhansk experience]. Uzhhorod [in Ukrainian].

13. Solomin, Ye.O. (2021). Ukrainotsentryzm i propahanda: realii rehionalnoho telemovlennia Luhanshchyny [Ukrainocentricism and propaganda: realities of regional television of Luhansk region]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivskapolitekhnika»: zhurnalistyka. Lviv, 1 (№2). [in Ukrainian].

14. Solomin, Ye.O. (2021) Sim rokiv rosiisko-ukrainskoi viiny na skhodi Ukrainy: shliakhy povernennia aneksovanoho informatsiinoho prostoru [Telebachennia Luhanshchyny mizh viinoiu informatsiinoiu ta povnomasshtabnoiu: znyshchene vidrodzhennia]. Rehionalna zhurnalistyka: realii, vyklyky, perspektyvy: materialy Mizhnarodnoi naukovoi internet-konferentsii. Ternopil. 15 kvitnia 2021 r., 25-28.

15. Televiziina ta radiokomunikatsiia: istoriia, teoriia, novitni praktyky: pidruchnyk. (2021). [Television and radio communication: history, theory, latest practices] Lviv. [in Ukrainian].

16. Ukrainski media, stavlennia ta dovira u 2022 r. Opytuvannia USAID-Internews shchodo spozhyvannia media [Ukrainian media, attitudes and trust in 2022 USAID-Internews media consumption survey].

17. Bidzilya, Y. M., Solomin, Y. O., Shapovalova, H. V., Georgiievska, V. V., & Poplavska, N. M. (2021). The stability of State information in the face of terrorist threats. Cuestiones Politicas, 39(70), 250-269.

18. EU strategic communication to counteract propaganda against it by third parties.

19. Solomin Ye. (2018). Television space of Luhansk region: step, that has been interrupted by war. Tele- ta radiozhurnalistyka - TV and Radio Journalism, 17. 122-127.

Размещено на Allbest.Ru