Регіональні інтернет-видання крізь призму чинних норм
З’ясування ролі засобів масової комунікації, передусім вінницького інтернетового медійного лінгвопростору, у становленні літературної норми, її стандарту. Методи моніторингу мовлення інтернет-видання щодо відповідності його літературному стандарту.
| Рубрика | Журналистика, издательское дело и СМИ |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.07.2023 |
| Размер файла | 30,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вінницький державний педагогічний університет
імені Михайла Коцюбинського
Регіональні інтернет-видання крізь призму чинних норм
Людмила Прокопчук, Валентина Богатько
У статті з'ясовано роль засобів масової комунікації, передусім вінницького інтернетового медійного лінгвопростору, у становленні літературної норми, її стандарту, здійснено моніторинг мовлення інтернет-видання «Вінниця.іп/о» щодо відповідності його літературному стандарту. Систематизовано найпоширеніші помилки в медіатекстах, визначено чинники, що зумовили їхню появу.
Ключові слова: культура мови, мовна норма, літературний стандарт, анорматив, моніторинг, засоби масової комунікації, регіональні інтернет-видання.
REGIONAL INTERNET EDITIONS THROUGH THE PRISM OF CURRENT NORMS
Liudmyla Prokopchuk, Valentyna Bohatko
Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University
Introduction. Means of mass communication are an important segment of the life of a modern person. Dynamic changes in communication processes testify to the narrowing of the sphere of influence of printed media, while online publications are increasing it every day. Accessibility, the ability to quickly respond to changes in society, and therefore in language, lead to an increase in the importance of online publications in the formation of the literary norm, its standard. However, scientists note the decline in the linguistic culture of modern media texts. This, in turn, has a negative impact on the formation of language (speech) competence of readers. After all, mistakes that occur in journalistic materials are spread in language practice, because they are learned automatically. In view of this, it is extremely important to carry out systematic work on monitoring compliance with the norms of the Ukrainian literary language by means of mass communication.
Purpose. The purpose of the work is to analyze the broadcasting of Vinnytsia Internet publications in terms of their compliance with current literary norms, to formulate recommendations for preventing language errors.
Methods. In our study, we used the continuous sampling method (for collecting material); the method of descriptive observation (to find out the reasons for the violation of current language norms); methods of analysis and synthesis (for systematization and classification of collected errors, formulation of generalizations).
Results. The mass, speed of response to changes in various social spheres make the language of modern Internet publications one of the dominant criteria for the formation of literary norms. Modern online publications exert a much more powerful influence on the reader than traditional means of mass communication, because they have more opportunities to create and distribute interesting, constantly updated, diverse content. In addition, the user always has the option of re-reading (thanks to the archive of previous issues of the publication, the reader can find the desired material at any time); hyperlinks enable non-linear reading of the material, i.e. familiarization with facts not published in the article; the software allows the reader to create comfortable reading conditions; wider possibilities for the use of visual design; in addition, after reading the article, you can express your opinion about what you read on the forum.
Among the anormatives in the analyzed content of online publications, orthographic, punctuation, lexical and grammatical ones were most often observed. We see the reasons for the appearance of such deviations primarily in the lack of self-analysis and self-correction by journalists of their own media product, in their insufficient linguistic competence, as well as in insufficient control over the quality of media texts, in compliance with the literary standard. We are convinced that real sanctions for their violation by the state will contribute to the improvement of the language situation in the in the field of mass communication.
Originality. The role of mass communication media, the Vinnytsia internet media language space, in the formation of literary norms were determined, monitoring of the broadcasting of online edition "Vinnytsia.info" regarding compliance with its literary standard was carried out.
Conclusion. In order to prevent anormatives, we recommend future journalists and editors to be taught systematic approaches to all aspects of their activities, especially the normative use of the Ukrainian language; to optimize the programs of systematic monitoring of the field of mass communication language, in particular of regional online editions; the presentation of monitoring results to an interested audience should lead to feedback.
Keywords: language culture, language norm, literary standard, anormative, monitoring, mass communication media, regional internet publications.
ВСТУП
Постановка проблеми. Засоби масової комунікації - важливий сегмент буття сучасної людини. Динамічні зміни в комунікативних процесах засвідчують звуження сфери впливу друкованих медіа, натомість із кожним днем її збільшують інтернетові видання. Доступність, здатність швидко реагувати на зміни в соціумі, а отже й у мові, зумовлюють посилення значущості онлайнових видань у становленні літературної норми, її стандарту. Проте науковці відзначають зниження мовної культури сучасних медіатекстів. Це, своєю чергою, негативно впливає на формування мовної (мовленнєвої) компетентності читачів. Адже помилки, які трапляються в журналістських матеріалах, поширюються в мовній практиці, оскільки засвоюються як норма, взірець. З огляду на це вкрай важливо проводити системну роботу з моніторингу дотримування ЗМК норм української літературної мови.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання культури мови сучасних засобів масової комунікації стали об'єктом уваги таких вітчизняних науковців, як С. Бибик, Т. Бондаренко, Л. Боярська, Ю. Єлісовенко, І. Заліпська, О. Пономарів, С. Романчук, О. Сербенська, С. Соколова, Н. Шумарова [1; 2; 6; 7; 8]. Мовній ситуації в сучасних українських інтернетових виданнях присвячені наукові розвідки О. Божко, С. Чемеркіна, Н. Шульської [3; 9; 12]. Моніторингу мови української преси і телебачення присвячено один із підрозділів колективної монографії «Моніторинг та інформаційне моделювання засобів масової інформації» [6, с. 177-211].
Актуальність дослідження. Засоби масової комунікації, серед них й інтернетові видання, покликані поширювати й утверджувати мовний стандарт. Масовість, оперативність реагування на зміни в різних суспільних сферах роблять їхню мову одним із домінантних джерел культивування літературних норм. До того ж сучасні інтернет-видання здійснюють значно потужніший вплив на читача, аніж традиційні засоби масової комунікації, тому що програмне забезпечення дає змогу читачеві створити комфортні умови прочитання; ширші можливості і щодо використання візуального оформлення; користувач, завдяки архіву попередніх чисел видання, завжди має змогу повторно прочитати потрібний матеріал [9, с. 80]. Усе це зумовлює посилення вимог до мовного оформлення журналістських матеріалів, які, на жаль, досить часто тиражують недоброякісний, з мовного погляду, контент.
Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», ухвалений у квітні 2019 р., передбачає посилення ролі державної мови в усіх царинах суспільного буття. З огляду на це вкрай важливо проводити системну роботу з моніторингу дотримування ЗМК норм української літературної мови. Такі спостереження, з одного боку, привернуть увагу до нагальних мовленнєвих проблем у регіональному медійному лінгвопросторі, а з іншого - сприятимуть підвищенню рівня мовленнєвої культури журналістських матеріалів.
Мета і завдання статті. Мета роботи - проаналізувати мовлення вінницького інтернет-видання «Вінниця.info» щодо його відповідності чинним літературним нормам. Для досягнення мети передбачено реалізацію таких завдань: здійснити вибірку мовних анормативів з аналізованого контенту; систематизувати найпоширеніші помилки в медіатекстах; визначити чинники, що зумовили їхню появу, сформулювати рекомендації щодо запобігання мовним помилкам.
Під час роботи із зібраним матеріалом використали метод суцільної вибірки (щоб дібрати анормативи із журналістських матеріалів); описовий метод (для з'ясування сутності порушення мовної норми та причин появи мовних анормативів); методи аналізу й синтезу (для систематизації й класифікації зібраного матеріалу).
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ
Сучасний інтернетовий медіапростір - важливий чинник формування мовної (мовленнєвої) культури читачів. Тому моніторинг культури мовлення в онлайновому просторі є нагальною потребою сьогодення. На переконання авторів колективної монографії «Моніторинг та інформаційне моделювання засобів масової інформації», з огляду на «незадовільний стан культури мовлення у вітчизняних електронних мас-медіа та статус української мови як державної, очевидною потребою і нерозв'язаною науково-практичною проблемою постає об'єктивна необхідність проведення постійного моніторингу щодо культури мовлення» [6, с. 197-198]. Систематичний моніторинг реальної ситуації, у якій перебуває об'єкт моніторингу, з одного боку, дає дослідникам змогу визначити лакуни, що потребують втручання, заповнення чи ж корекції, а з іншого - допомагає привернути увагу до нагальних проблем культури мовлення в засобах масової комунікації, закцентувати на потребі їх розв'язання.
Об'єктом нашого дослідження стали інформаційні матеріали, оприявнені в інтернет-виданні «:Вінниця.то» в період з 1 серпня до 1 листопада 2022 року. Проаналізовано 295 анормативів. Дібраний шляхом суцільної вибірки матеріал уможливив виокремлення правописних (орфографічних (138 випадків), пунктуаційних (93 випадки), лексичних (43 випадки) та граматичних помилок (21 випадок).
Що ж до орфографічних анормативів у журналістських матеріалах, то найчастіше трапляються помилки, спричинені порушенням правил уживання прийменників (префіксів) у / в, сполучників і / й. Здебільшого це недотримання правил уживання у між приголосними; в після літер на позначення голосного перед літерами, що позначають більшість приголосних (крім в, ф, льв, св, хв і под.); в між літерами на позначення голосних; у після паузи, що на письмі позначається комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед приголосним: Електронна база даних дозволяє швидко отримати будь-який документ щодо таких осіб в будь-який час (03.08.2022); У Вінниці французька міжнародна організація «ACTED» надає свою допомогу сім'ям, в яких хтось загинув або зазнав фізичних ушкоджень внаслідок російських ракетних ударів 14 липня (01.08.2022); Вже понад місяць калинівські нацгвардійці утримують лінію оборони під щільним вогнем ворога в звільненому селищі Білогорівка, що на Луганщині (25.10.2022).
Недотримання правил чергування прийменників з // зі// із зумовлено нехтуванням правил про вживання із (зі) перед літерами на позначення шиплячих або свистячих, а також між літерами на позначення приголосних: З січня по липень 2022 року платники податків Вінниччини перерахували до зведеного бюджету податків, зборів та інших платежів майже 12 млрд 172,8 млн гривень (01.08.2022); У рамках клубів підлітки зможуть зустрітись з цікавими людьми, послухати лекції, знайти нових друзів та звернутись за психологічною підтримкою (12.08.2022); Учні однієї з вінницьких шкіл з перших днів війни підтримують воїнів Національної гвардії України (17.09.2022); Більшість з них - військові (17.10.2022).
Спорадичними є помилки в написанні складних слів, у подвоєнні приголосних, у вживанні великої літери у власних назвах: Переможниця в подарунок отримала книжку української письменниці та тематичну еко-торбинку від організатора конкурсу (23.08.2022); Будь яка військова операція потребує тиші (29.08.2022); Реклами були запущені у двох форматах - відеоматеріали та як світлини - і мають кілька варіантів в оформлені та текстовому супроводі (07.08.2022); Також через ракетний обстріл постраждало приватне нерухоме майно, зокрема в квартирах вінничан, які проживають поблизу Площі Перемоги вибило вікна (12.08.2022).
Серед правописних анормативів акцентуємо на помилках в написанні прислівникових сполук, написанні частки не: Останнім часом такої можливості не було, оскільки в гуртожитку мешкали у кімнатах по-четверо на різних поверхах (26.08.2022); Нажаль, знайти таке житло у Вінниці дуже важко (26.08.2022); Не має визначеного терміну, протягом якого люди можуть звернутися (12.08.2022).
Хоч уже четвертий рік чинними є оновлені норми «Українського правопису», однак автори не завжди їх дотримуються, особливо під час написання складних іменників з першим іншомовним компонентом: Відтак задля здійснення цього бажання влаштували міні-ярмарку (іменник ярмарок в українській мові маркований грамемою чоловічого роду, тому правильно мініярмарок), на якій продавали власноруч спечене печиво, творчі вироби та колекцію дитячих «фішок» (15.08.2022); Школярки із Вінниччини організували міні-ярмарок аби зібрати кошти на ЗСУ (18.09.2022). Окрім порушення орфографічної норми, у другому реченні допущено також пунктуаційну помилку (відсутність розділового знака між частинами складнопідрядного речення). По-різному пишуть іншомовне слово «проєкт» (відповідно до чинних норм, звукосполуку [je] варто передавати буквою є): У Вінницькій області презентували туристичний проект «Вінниччина - Батьківщина героїв!» (17.08.2022) і Офлайн-зустрічі у рамках проєкту «Наука єднання» проводитимуть раз на два тижні у шістьох містах України (12.08.2022). Звісно ж, якщо в журналістських матеріалах того самого видання трапляється і застаріле, і нове написання слова, то це не лише дезорієнтує читачів, а й призводить до дестабілізації цієї норми.
Досить часто трапляються пунктуаційні анормативи. Такі помилки досить часто зумовлені відсутністю потрібних розділових знаків у простому реченні, ускладненому одиницями суб'єктивної модальності, відокремленими обставинами; між частинами складнопідрядного та складносурядного речень: Крім того одна з лікарень Баварії передала військовому госпіталю лабораторний аналізаторний комплекс Siemens Rapidlab (31.08.2022); Не вагаючись офіцери кинулись на допомогу (03.08.2022); Також зазначили що відключення стались через перевантаження в мережах (25.10.2022); Для захисників та захисниць вони малюють патріотичні малюнки на яких зображають свої мрії про мир та перемогу (17.09.2022); Ще кілька пісень і можна підбивати підсумки (13.08.2022).
Непоодинокими є випадки використання зайвих розділових знаків. До прикладу, у реченні У Вінниці, 29 липня, волонтери громадської організації «ВіннСолард» влаштували благодійний концерт «Доброго вечора, ми з України!» (01.08.2022) немає уточнювальної відокремленої обставини, оскільки не може бути уточнювального зв'язку між обставинами різних семантичних груп (тут обставини місця і часу). У реченні Відтак, вдалось швидко налагодити зв'язок із родинами постраждалих або загиблих (01.08.2022) неправомірно виділено обставину часу, виражену прислівником відтак, що має значення «після чого- небудь; потім, далі» [4, с. 141] і не може вживатися в ролі одиниць суб'єктивної модальності. Так само в реченні Насамперед, усі мають подбати про енергозбереження (19.09.2022) прислівник насамперед виконує роль невідокремленої обставини. Немає умов для відокремлення неузгоджених означень у реченні Подарунком для села став мурал, на стіні будинку Харевського Анатолія Володимировича під назвою «Ранок на Дністрі» (03.08.2022) чи для вживання коми між однорідними обставинами, синтаксичний зв'язок між якими оформлено за допомогою одиничного розділового сполучника Формат навчання в кожній школі визначали окремо і кожен з батьків приймав рішення, як вчитиметься дитина - офлайн, чи дистанційно (31.08.2022), однак є всі підстави поставити кому між предикативними частинами складного неелементарного речення, поєднаними сурядним єднальним сполучником.
В аналізованих текстах виявлено негативний матеріал і на лексичному рівні, поява якого, уважаємо, спричинена тривалою асиміляторською політикою держави у ХХ ст., умовами контактного білінгвізму. Це, зі свого боку, призвело до виникнення інтерферентних явищ на всіх рівнях мовної системи, зокрема й на лексичному. Саме тому процес мовотворення в журналістів має відбуватися з опертям на лише на власне мовне чуття, але й на численну фахову довідникову літературу, наявну і в онлайновому форматі. Аналіз контенту досліджуваного інтернет-видання уможливив виокремлення помилконебезпечних місць, серед яких найбільшу зону охоплюють семантичні кальки. До прикладу, в аналізованих журналістських матеріалах часто трапляється семантична калька «даний», цю лексему в українській мові нормативно вживати як дієприкметник пасивного стану, утворений від дієслова «дати». Тому в реченнях По трьох тижнях, що минули від дня трагедії, дані платежі вже отримали 69 вінницьких сімей (01.08.2022); Дана громада найбільша в Вінницькій області, у складі якої живуть і працюють 30 тисяч людей з 60-ти сіл (12.08.2022); До проведення даних робіт від ДСНС залучалося п'ять чоловік особового складу та один спецавтомобіль (23.08.2022) замість слова «даний» варто використовувати вказівний займенник «цей» у відповідній граматичній формі.
Семантична калька «в свою чергу» має нормативні відповідники зі свого боку, у відповідь, своєю чергою: В свою чергу, Командувач Повітряних Сил Збройних Сил України генерал-лейтенант Микола Олещук підкреслив (натомість має бути зауважив, зазначив), що з перших днів повномасштабної агресії, Повітряні Сили витримали найпотужніші удари ворога (07.08.2022). Замість калькованого більше варто вживати українські відповідники більше як, більше ніж, понад: За два місяці оновили 12 кімнат, де тимчасово зможуть мешкати більше 40 людей (19.09.2022).
Інтерфереми спостерігаємо і в реченнях Через аварійну ситуацію на магістральному водогоні по вул. Гонти, буде відключено (має бути від'єднано) ділянку магістрального водогону від загальної системи водопостачання міста для проведення аварійно ремонтних робіт (31.08.2022); В результаті (правильно - унаслідок) досліджень у 156 577 осіб захворювання підтверджено (29.08.2022); Вінничан закликають приносити російськомовну літературу на переробку в якості (правильними є варіанти перероблення, у ролі, або як) вторсировини (17.08.2022); У випадку (правильно - у разі, якщо) виявлення загрози їхньому життю та здоров'ю, поліцейські вживають відповідних заходів (03.08.2022). Також організатори просять принести українську літературу чи будь-які україномовні (має бути українськомовні) книги (17.08.2022). Але дрова, як і раніше, продають виключно (правильно - тільки, лише) лісгоспи та їхні структурні підрозділи лісництва (24.10.2022).
Поодинокими є випадки нерозрізнення слів-паронімів (складати - становити, обстоювати - відстоювати, нагода - пригода тощо): Його вартість складала 8000 доларів (01.08.2022); Адже забезпечуючи стабільність, порядок та спокій в тилу ми підтримуємо тих, хто відстоює наші інтереси на передових позиціях (03.08.2022); У військовій кар'єрі йому стали в нагоді його професійні навички (15.08.2022). В українській мові лексема нагода має значення «зручні для здійснення чого-небудь обставини, підхожий для чого-небудь момент» [4, с. 555], а «пригода», крім значення «те, що трапилося; подія, випадок» [4, с. 929], у фразеологічному сполученні слів «стати в пригоді» має значення «те, що знадобиться, буде корисним» [10, с. 64]. Тому в цьому реченні замість стають у нагоді мало б бути стають у пригоді.
Нечисленні порушення граматичних норм пов'язані з використанням особового займенника їх замість присвійного їхній, уживанням активних дієприкметників теперішнього часу, калькованих прийменників: На Вінниччині у центрі дитячої іпотерапїї «Шанс» регулярно проходять заняття для воїнів та їх дітей (30.08.2022); Як з'ясувалось, за кожне відправлення через Інтернет магазин підозрюваний отримував грошову винагороду в залежності від (має бути залежно від) ваги «товару» (25.08.2022); При плануванні (правильно - під час) заготівлі дров ми орієнтуємось на декілька факторів (24.10.2022); При облаштуванні (можуть бути варіанти під час облаштування, облаштовуючи) укриттів враховують наявність запасного виходу, міцність конструкції, зручність для дітей (02.08.2022); Згідно довгострокового прогнозу середньомісячної температури повітря у грудні цього року... (12.10.2022); Згідно результатів (має бути згідно з) близько чверті опитаних зазначили, що були змушені змінити своє місце проживання в Україні за час повномасштабного вторгнення росії в Україну (12.10.2022).
Причину помітного зниження рівня грамотності журналістських матеріалів убачаємо в недостатньому контролі з боку держави за рівнем культури засобів масової комунікації. Анормативи в медіатекстах не лише сприяють зниженню рівня грамотності читачів, але й зумовлюють розхитування, дестабілізацію мовних норм, що, зі свого боку, негативно позначається на мовній ситуації в медійному лінгвопросторі загалом. Зміна мовної ситуації в цій царині, переконані, можлива лише за умови вдосконалення мовного законодавства, зокрема ухвалення закону, яким було б передбачено міру відповідальності за порушення чинного літературного стандарту, передбачення штрафів, як це є в інших європейських державах. Також важливою причиною мовної девіативності ЗМК, серед них й інтернет- видань, є неналежна фахова компетентність авторів медіапродукту, неувага до культури власного мовлення, відсутність самоцензури.
регіональний інтернет видання мовлення
ВИСНОВКИ
Серед анормативів в аналізованому контенті онлайнових видань найчастіше трапляються орфографічні, пунктуаційні, лексичні та граматичні помилки. Причини появи таких девіацій убачаємо передусім у відсутності самоаналізу й самокорекції журналістами власних медіатекстів, у неналежній їхній лінгвістичній компетентності, а також у недостатньому контролі з боку держави за якістю медійних текстів, за дотриманням літературного стандарту. Реальні санкції за їх порушення, переконані, сприятимуть покращенню мовної ситуації в медійному лінгвопросторі. Для запобігання анормативам рекомендуємо оптимізувати програми систематичних моніторингів мови ЗМК, зокрема й регіональних інтернет-видань. Оприявнення результатів моніторингу серед зацікавленої аудиторії має передбачати зворотний зв'язок.
Перспективою подальших студій уважаємо детальне дослідження мовлення інших онлайнових видань Вінниччини та розроблення рекомендацій працівникам сфери масмедіа щодо уникнення мовних девіацій.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бибик С. П. Колоквіалізація мови преси: мовна норма чи саботаж культури спілкування? Культура слова. 2013. Вип. 79. С. 133-135.
2. Божко О.П. Мовна культура електронної комунікації (на прикладі регіональних інтернет- видань). URL: http://www.sci-notes.mgu.od.ua/archive/v32/41.pdf (дата звернення: 15.09.2022).
3. Бондаренко Т. Г. Типологія мовних помилок та їх усунення під час редагування журналістських матеріалів: автореф. дис. на здобуття.... кандидата філол. наук: 10.01.08. Київ, 2003. 18 с.
4. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. 868 с.
5. Літературна норма і мовна практика / Єрмоленко С. Я. та ін. Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2013. 320 с.
6. Моніторинг та інформаційне моделювання засобів масової інформації: кол. моногр. Київ, 2007. 272 с.
7. Романчук С. М. Деякі зауваги щодо мовної картини сучасних ЗМІ. URL: https://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/4562/document.pdf (дата звернення: 02.10.2022).
8. Сербенська О. Актуальні проблеми екології української мови та сучасні засоби масової комунікації. Українська періодика: Історія і сучасність. Львів, 2002. С. 12-21.
9. Соколова С. О., Бибик С. П. Українська мова в сучасних засобах масової комунікації: проблеми культури мови, стилістики та соціолінгвістики. Українська мова. 2014. № 2. С. 133-145.
10. Чемеркін С. Г. Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньоструктурні процеси. Київ, 2009. 240 с.
11. Фразеологічний словник української мови / Уклад.: В. М. Білоноженко та ін. Київ: Наукова думка, 1993. Книга 1. 528 с.
12. Шульська Н. Редакторська культура сучасного медіатексту: лексичні
анормативи. URL: http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:eXqtJEWgpFUJ:www.irbis- nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis nbuv/cgiirbis 64.exe%3FC21COM%3D2%26I21DBN%3DUJRN%26P21DBN%3DUJRN%26IMAGE FILE DOWNLOAD%3D1%26Image file name%3DPDF/tdff 2018 28 29.pdf&cd=2&hl=uk&ct=c
lnk&gl=ua. (дата звернення: 02.10.2022).
REFERENCES
1. Bybyk S. P. Kolokvializatsiia movy presy: movna norma chy sabotazh kultury spilkuvannia? Kultura slova. 2013. Vyp. 79. S. 133-135.
2. Bozhko O. P. Movna kultura elektronnoi komunikatsii (na prykladi rehionalnykh internet- vydan). URL: http://www.sci-notes.mgu.od.ua/archive/v32/41.pdf (data zvernennia: 15.09.2022).
3. Bondarenko T. H. Typolohiia movnykh pomylok ta yikh usunennia pid chas redahuvannia zhurnalistskykh materialiv: avtoref. dys... kand. filol. nauk: 10.01.08. Kyiv, 2003. 18 c.
4. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy / [uklad. i holov. red. V. T. Busel]. Kyiv; Irpin: VTF «Pernn», 2003. 868 s.
5. Literaturna norma i movna praktyka / Yermolenko S. Ya. ta in. Nizhyn: TOV «Vydavnytstvo «Aspekt-Polihraf», 2013. 320 s.
6. Monitorynh ta informatsiine modeliuvannia zasobiv masovoi informatsii: kol. monohr. Kyiv, 2007. 272 s.
7. Romanchuk S. M. Deiaki zauvahy shchodo movnoi kartyny suchasnykh ZMI. URL: https://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/4562/document.pdf (data zvernennia: 02.10.2022).
8. Serbenska O. Aktualni problemy ekolohii ukrainskoi movy ta suchasni zasoby masovoi komunikatsii. Ukrainskaperiodyka: Istoriia i suchasnist. Lviv, 2002. S. 12-21.
9. Sokolova S. O., Bybyk S. P. Ukrainska mova v suchasnykh zasobakh masovoi komunikatsii: problemy kultury movy, stylistyky ta sotsiolinhvistyky. Ukrainska mova. 2014. № 2. S. 133-145.
10. Chemerkin S. H. Ukrainska mova v Interneti: pozamovni ta vnutrishnostrukturni protsesy. Kyiv, 2009. 240 s.
11. Frazeolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy / Uklad.: V. M. Bilonozhenko ta in. Kyiv: Naukova dumka, 1993. Knyha 1. 528 s.
12. Shulska N. Redaktorska kultura suchasnoho mediatekstu: leksychni anormatyvy. URL: http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:eXqtJEWgpFUJ:www.irbis- nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe%3FC21COM%3D2%26I21DBN%3DUJRN%26P21DBN%3DUJRN%26IM GE_FILE_DOWNLOAD%3D1%26Image_file_name%3DPDF/tdff_2018_28_29.pdf&cd=2&hl=uk&ct=c lnk&gl=ua (data zvernennia: 02.10.2022).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Прецедентні феномени як один із виявів інтертекстуальності. Ідіостиль електронного ЗМІ, його порівняння зі стилем друкованого видання. Прецедентні ситуації, висловлювання й імена, особливості їх використання в текстах інтернет-видання "Online-Експрес".
дипломная работа [102,3 K], добавлен 24.05.2015Поняття засобів масової інформації як звернення до масової аудиторії, доступності суспільству, корпоративного змісту виробництва і розповсюдження інформації. Преса, телебачення та Інтернет-видання. Особливості професійної діяльності в кінематографі.
презентация [4,6 M], добавлен 21.04.2012Тлумачення понять "літературно-художнє видання", "видання для дітей", "дитяча література", "службова частина". Аналіз службової частини видання О. Копиленка та Ю. Старостенка згідно з нормами та стандартами, відповідність обраного видання стандарту.
курсовая работа [44,9 K], добавлен 21.04.2012Жанрові особливості огляду преси, специфіка роботи над жанром. Мережа Інтернет як засіб оперативного інформування про огляди преси зарубіжних країн. Періодичні видання, на сторінках яких найчастіше друкують огляд преси, структура матеріалів огляду.
статья [12,6 K], добавлен 11.12.2011Етапи зародження газети. Газета в системі засобів масової комунікації. Типологічні ознаки газети. Проблеми типологізації та мета видання газети. Структура номера газети. Система текстових публікацій та дизайн газетного номера. Види заголовків у газеті.
курсовая работа [87,7 K], добавлен 07.03.2011Визначення комплексних наукових підходів до виявлення параметрів ідіостилю газетного видання, ролі мовностилістичних і лексичних засобів у системі концептуального виокремлення. Роль лексичних компонентів ідіостилю в реалізації прагматичного потенціалу.
автореферат [29,2 K], добавлен 16.04.2009Культура мовлення як складова загальної культури людини. Засоби масової інформації - носії культури. Роль засобів масової інформації, їх види та функції в Україні. Позитивний та негативний вплив засобів масової інформації на культуру спілкування.
курсовая работа [60,9 K], добавлен 20.10.2014Типологія літературно-художніх видань в Інтернеті. Особливості змісту літературних видань українського сегменту Інтернету. Аналіз електронної версії україномовного паперового видання "Всесвіт" та онлайн-газети "Друг читача"; їх цільове призначення.
дипломная работа [76,2 K], добавлен 24.07.2014Природа і типологічні ознаки наукових текстів, їх специфіка та структура. Робота редактора над мовою і стилем викладу тексту наукового історичного видання. Загальна характеристика видання "Кіровоградщина і кіровоградці в роки Другої світової війни".
курсовая работа [52,3 K], добавлен 03.10.2014Формат макету видання збірки дитячих віршів про котиків, його поліграфічне виконання і шрифтове оформлення, загальні вихідні відомості. Вимоги до ілюстрації. Скріплення книжкового блока, його покриття. Вплив кольорів і картинок на сприйняття дитини.
курсовая работа [9,9 M], добавлен 23.12.2013Суть і структура свідомості. Характеристика суспільної, масової та індивідуальної свідомості та їх взаємодія. Дослідження впливу засобів масової комунікації на свободу вибору й самовизначення людини. Природа громадської думки, як стану масової свідомості.
курсовая работа [85,0 K], добавлен 22.04.2011Засоби масової інформації: сутність, функції, права, обов’язки. Дослідження основних проблем функціонування сучасних ЗМІ (преси, радіо, телебачення). Особливості книговидання в Україні. Результати використання глобальної інформаційної мережі Інтернет.
курсовая работа [26,3 K], добавлен 25.11.2010Основні підходи до дослідження масової комунікації. Особливості зв'язку масової комунікації, соціальних стереотипів та політичних процесів. Негативна та позитивна дія масової комунікації. Проблеми комунікатора, аудиторії і сприйняття масової інформації.
реферат [23,7 K], добавлен 10.06.2011Ознайомлення із сучасною інформаційною системою, засобами масової інформації та комп'ютерними інформаційними системами. Сучасні ЗМІ, з яких більшість людей отримує інформацію. Зручність видачі друкованої продукції та передачі інформації через Інтернет.
презентация [9,5 M], добавлен 21.05.2017Періодичне видання - оперативний вид документа. Газета і журнал як вид періодичного видання, їх характеристика. Історія розвитку та матеріальна конструкція журналу. Шрифти та їх застосування. Класифікація журналів, заголовний комплекс і фотоілюстрація.
курсовая работа [87,2 K], добавлен 06.05.2015Місце новин в мережевих виданнях та на сторінках друкованих видань. Характеристика новинних матеріалів на прикладі видань "Українська правда" та "Донецкие новости". Характеристика різних новинних матеріалів онлайнового видання "Українська правда".
курсовая работа [54,6 K], добавлен 25.12.2013Поняття засобів масової інформації, їх система та види, вплив ЗМІ на інтегративні процеси в суспільстві у період глобалізації. Пропозиції та рекомендації стосовно уникнення негативної дії інтернету та використання соціальних мереж на користь суспільства.
дипломная работа [73,9 K], добавлен 27.11.2010Захист видання від різних ушкоджень як основна функція оправи книги, її естетична та інформаційна роль. Перелік обов’язкових титульних елементів. Характеристика типів текстів, які присутні у виданні. Основні види верстки ілюстрацій. Загальне враження.
контрольная работа [16,3 K], добавлен 10.04.2009Технологічний процес виготовлення видання. Комплектування блоків вкладкою. Зштовхування та розрізка обкладинок. Скріплення брошури дротом (внакидку). Обладнання для виготовлення видання. Вкладочно-швейний різальний агрегат. Техніка безпеки на обладнанні.
контрольная работа [21,9 K], добавлен 25.12.2010Загальна характеристика часопису "Час і Події": історія походження назви, місце видання, періодичність виходу. Редакційна колегія та автори, реклама, її кількість і вартість. Опис газети "Молодіжне перехрестя" як періодики, створеної на основі часопису.
творческая работа [28,6 K], добавлен 22.11.2013
