Результати цільового опитування "Плагіат як порушення академічної доброчесності"

Stowa kluczowe: uczciwosc akademicka, plagiat, naruszenie uczciwosci akademickiej, kurs edukacyjny.

Вступ

Курс «Плагіат і академічна доброчесність» для студентської молоді, який ми розробили на основі власного дослідження [4, с. 335-342] та спираючись на думку учасників опитування «Сприйняття й розуміння проблеми плагіату» (його результати представлено в попередньому числі цього наукового часопису), варто розглядати як складник внутрішньої системи забезпечення якості вищої освіти університету. Адже попри те, що сучасні ЗВО мають відповідні положення про впровадження й дотримання академічної доброчесності та системи виявлення й запобігання академічному плагіату, практика засвідчує, що студенти не звертаються до цих документів цілеспрямовано, хоч вони і є у відкритому доступі.

Викладання ж цілісного курсу передбачає надання студентам ґрунтовних знань з основних теоретичних і практичних засад академічної доброчесності як «сукупності етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень» [3]; а також знань щодо порушень академічної доброчесності плагіату, «самоплагіату», фабрикації, фальсифікації, списування, обману, хабарництва, необ'єктивного оцінювання, допомога/перешкоди в процесі навчальної/професійної діяльності, впливу, купівлі/продажу навчальних і науково-навчальних робіт на замовлення; вироблення та набуття практичних навичок, потрібних майбутньому журналістові / спеціалістові у сфері реклами та зв'язків із громадськістю / комунікаційнику для провадження професійної діяльності на засадах доброчесності.

Тематику дисципліни було окреслено так: 1) академічна доброчесність; 2) види відповідальності за порушення академічної доброчесності; 3) плагіат як соціальнокомунікаційне явище; 4) причини вдавання до плагіату; 5) види і прийоми плагіату; 6) «плагіат ідей»; 7) «самоплагіат»; 8) «перенасичений цитатами текст»; 9) робота з джерелами і плагіат; 10) технології плагіату; 11) особливості рецепції плагіату; 12) плагіат в ігровому кіно; 13) плагіат і масмедіа; 14) плагіат у креативних індустріях; 15) право на творчість і плагіат; 16) практика судочинства і плагіат; 17) запобігання плагіату і боротьба з ним.

З огляду на епідемію COVID-19 формат навчання мав поєднувати онлайн-лекції та практичні з презентаціями і роботу в Google-класах. Натомість у реаліях війни довелося переорієнтуватися на дистанційне асинхронне навчання. Основу становили Google-класи і групи в Telegram. Відповідно лекції початково були, як і планувалося, онлайн у режимі реального часу за розкладом, а потім у формі відеозаписів і методичних рекомендацій, оприлюднених через згадані канали. Практичні проводилися так само початково онлайн, далі як групова робота а чаті та індивідуальні консультації по суті 24/7.

Попри об'єктивні і суб'єктивні труднощі зміст дисципліни таки було викладено повністю. Але, оскільки курс викладався вперше, фідбек від студентів є цінним і необхідним. Тому й було вирішено провести цільове опитування «Плагіат як порушення академічної доброчесності».

Постановка завдання та методи дослідження

Мета дослідження скоригувати зміст курсу «Плагіат і академічна доброчесність» на основі відповідей цільового опитування.

Опитування проводилося 09-26 травня 2022 р. методом цільової вибірки за допомогою goole-forms. Усього навчальну дисципліну вивчала 351 особа (Оп «Журналістика», «Журналістика та соціальна комунікація», «Реклама і зв'язки з громадськістю», «Медіапродюсування», «Видавнича справа і медіаредагування») у двох університетах: на факультеті міжнародних відносин Національного авіаційного університету (повний курс, по 34 години лекцій і практичних) і в Навчально-науковому інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (як окремий модуль на 16 годин практичних у межах комплексної дисципліни «Професійний самоаналіз та медіакритика»). Безпосередньо ми працювали з 97 особами в межах цього курсу, тож, закономірно, опитування (добровільне, анонімне) проводилося саме поміж цих студентів. Було опитано 67 респондентів. Це 69,1% від генеральної сукупності. Цього достатньо, аби спиратися на думку опитаних під час коригування змісту курсу. Анкета містила 6 запитань: 3 відкритих і 3 закритих. Для обробки отриманої інформації використано методи узагальнення та аналізу інформації: систематизація, групування, якісні (аналіз тексту, класифікація) та кількісні (цифрові дані) методики інтерпретації даних. Представлення результатів подано як розгорнений словесний опис.

Результати

На перше питання: «Чи допомогла дисципліна/модуль розширити ваші знання з теми плагіату як порушення академічної доброчесності?» «так» відповіли 98,5% (66 осіб) респондентів і 1,5% (одна особа) відповіла: «так! напевно можу сказати, що замислилася над цим вперше саме через дисципліну! були доречні,зрозумілі та цікаві аргументи та кейс». Отже, можемо говорити, що 100% опитаних отримали нові знання в означеному сегменті.

Друге питання стосувалося опанування нових умінь, важливих для дотримання академічної доброчесності. Відповіді розподілилися так: 64 опитаних (95,5%) «так», 2 опитаних (3%) «ні», 1 опитаний (1,5%) відповідь коментарем: «так! писати парафраз, оформлювати цитування, глибокий рерайтинг (не прям навчилася, але скіл хоч початковий здобула)». Що стосується двох заперечних відповідей, то можна припустити, що це студенти, які або брали участь у підготовці робіт МАН, або цікавилися проблемами, пов'язаними з плагіатом, раніше.

На третє питання: «Чи спонукало вивчення дисципліни/модулю поцікавитись глибше проблематикою академічної доброчесності загалом і плагіату зокрема?» було отримано такі відповіді: «так» 74,6% (50 осіб), «ні» 25,4% (17 осіб). Негативні відповіді тут ідеться саме про глибше зацікавлення проблематикою можна пов'язати з тим фактом, що програма курсу охоплює 17 тем і є ґрунтовною. Про це свідчать і окремі коментарі до відповіді «ні» в наступному (4-му) запитанні, пов'язаному із цим: «Вистачає тієї інформації, яку дають нам на лекціях. Досить цікаво та обширно викладено матеріал». Крім того, слід пам'ятати, що для студентів, так чи інакше пов'язаних із комунікативною діяльністю, викладаються дисципліни «Авторське право» та «Основи наукових досліджень», у яких окремі теми, дотичні нашого курсу, розкрито, як і належить, глибше.

Наступне запитання пов'язане з попереднім і стосується ствердної відповіді: «Якщо на попереднє запитання ви відповіли «так», то зазначте, будь ласка, який сегмент суспільної діяльності (з точки зору вдавання до плагіату) вас зацікавив (приміром, література, музика, наука, кіно тощо) і чому». Відповіді на нього можуть підказати, яких питань у змісті курсу бракує. Респонденти могли називати кілька сегментів. Отож у нас було 74,6% схвальних відповідей, тобто 50 осіб заявили про бажання розглянути певні сфери докладніше. У відповідях домінують креативні індустрії: 1) музика 54% (27 відповідей); 2) кіно 46% (23); 3) література (включно з літературою фанатською фанфіками) 36% (18); 4) наука 18% (9 відповідей, причому симптоматично і відрадно те, що кожен такий вибір супроводжується коментарем на кшталт «наука передбачає новизну, а плагіат і новизна не сумісні»); 5) масмедіа 8% (4); 6) реклама, соцмережі, мистецтво загалом по 2% (по 1 відповіді).

Так, у навчальній дисципліні креативним індустріям присвячено лише дві теми. Але, розробляючи завдання до курсу, ми передбачили види робіт, які дають можливість більш повно дослідити проблему плагіату в галузі, що зацікавила, зокрема й у сегменті креативних індустрій. Приміром, із-поміж робіт на вибір, студенти могли обрати підготовку власного дослідження на тему плагіату в будь-якому сегменті суспільного життя. Це завдання обрали 72 особи (статистика на основі даних Google-класів). Тематика надісланих робіт розподілилася так: 1) музика 23 роботи, 2) загальні міркування про плагіат 8 робіт; 3) кіно 7; 4) література, реклама та політика по 6; 5) соцмережі 5; 6) образотворче мистецтво 4; 7) мас-медіа 3; 8) мода 2; 9) наука та архітектура по 1 роботі. Як бачимо, тематика корелює з відповідями щодо зацікавленості визначеними сферами.

Крім того, для самостійного опрацювання запропоновано роботи Роберта Шора «Благай, кради і позичай. Митці проти оригінальності» [5] та Остіна Клеона «Кради як митець: креативні “фішки”, про які тобі ніхто не розповість» [1], у яких проблему плагіату розглянуто саме на емпіричному матеріалі, що стосується різних видів мистецтва.

Утім, у подальшому в межах вивчення курсу можна пропонувати, приміром, групові проєкти, як-от створення подкасту, присвяченого проблемі плагіату в креативних індустріях, адже своєрідними трьома китами, на яких тримається вдалий подкаст, є, за визначенням Еріка Нюзума, «дивовижні історії та ідеї, яскраві персонажі, неповторний голос» [2, с. 27]. А саме в креативних індустріях можна знайти багато повчальних і цікавих історій і окремих персонажів (героїв), чиї життя промовисто ілюструють, чому не варто вдаватися до плагіату. плагіат освіта фотомистецтво

Наступне питання прямо стосувалося тем і питань, які варто додати у зміст курсу. Відповіді умовно можна згрупувати так: 1) усього достатньо; 2) неуважне опанування курсу, адже названо питання, які ми розглядаємо (приміром, «самоплагіат»); 3) варто додати (проблема плагіату в таких сегментах: фотомистецтво, стендап, соцмережі); 4) усього більше (прикладів наслідків/відповідальності, прикладів у креативних індустріях). Цікавою є констатація «це креативний курс», яка засвідчує, що нам вдалося зробити його і цікавим, і корисним, хоча, звісно, завжди є можливість удосконалення, та й появу нових трендів треба брати до уваги. До того ж, чим усеохопнішою стає боротьба з плагіатом, тим винахідливішими стають плагіатори, тому зміст курсу варто переглядати щорічно.

Останнє питання стосувалося вироблення нових/додаткових умінь, які варто закласти у процес опанування дисципліни. Тут відповіді можна згрупувати на зразок тих, що в попередньому питанні: 1) усього достатньо; 2) варто додати; 3) приділити більше уваги. В останній групі йдеться, по суті, про засадничі компетенції, як-от розвиток критичного мислення, генерування ідей, аналіз інформації, уміння визначати плагіат самостійно, без спеціалізованих програм тут, вочевидь, доведеться наголосити, що це вміння виникає й шліфується залежно від міри начитаності/обізнаності особи в тій чи іншій сфері/проблемі/темі, тобто говоримо про рівень експертності. Окремі респонденти зазначають, що добре було б збільшити кількість тренувальних вправ, коли йдеться про оформлення джерел, цитат, створення парафразів і компіляцій. Один з-поміж опитаних зазначив, що було б добре докладно розібрати процедуру оскарження щодо плагіату. Зрештою, алгоритми дій за умови виявлення факту плагіату прописані в положеннях окремих ЗВО, тож їх можна розглянути під час практичних занять.

Висновки

Таким чином, результати опитування засвідчують, що в цілому зміст дисципліни студентів задовольняє. Утім вони хотіли б більше часу на розгляд проблем плагіату в креативних індустріях. Вочевидь, це можливо зреалізувати за рахунок годин, відведених на самостійне опрацювання, але в межах цікавих проєктів, приміром, створення подкастів, ютубабо телеграм-каналів. Окремі питання варто додати в тематичні блоки, як-от: плагіат і мода, плагіат у дизайні, плагіат в архітектурі. Також у тему «Плагіат і масмедіа» потрібно додати питання плагіату в соцмережах, у сегменті літератури розглядати фанатську літературу (фанфіки); у креативних індустріях виразніше виділити фотомистецтво і додати стендап. Загалом же доцільно переглядати програму дисципліни щороку.

Список використаної літератури

1. Клеон О. Кради як митець: креативні «фішки», про які тобі ніхто не розповість. Київ: КСД, 2016. 160 с.

2. Нюзум Е. Гучніше! Як створювати круті подкасти / пер. з англ. Г. Пшеничної. Харків: Віват, 2022. 336 с.

3. Про освіту: Закон України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2145-19#Text (дата звернення: 20.07.2022).

4. Рижко О. М. Плагіат як соціальнокомунікаційне явище: монографія. Київ: ПАЛИВОДА А. В., 2017. 388 с.

5. Шор Р. Благай, кради і позичай. Митці проти оригінальності / пер. з англ. Г. Лелів. Київ: ArtHuss. 2019. 186 с.

References

1. Kleon, A. (2016). Krady yak mytets: kreatyvni «fishky», pro yaki tobi nikhto ne rozpovist [Steal like an artist: creative «tricks» that no one will tell you about]. Kyiv: KSD [in Ukrainian].

2. Nuzum, E. (2022). Huchnishe! Yak stvoriuvaty kruti podkasty [Louder! How to create cool podcasts]. (H. Pshenychna, Trans). Kharkiv: Vivat [in Ukrainian].

3. Pro osvitu: Zakon Ukrainy [On education: Law of Ukraine]. Retrieved from https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/2145-19#Text [in Ukrainian].

4. Ryzhko, O. M. (2017). Plahiat yak sotsialnokomunikatsiine yavyshche [Plagiarism as a social communication phenomenon: monograph]. Kyiv: PALYVODA A. V. [in Ukrainian].

5. Shore, R. (2019). Blahai, krady i pozychai. Myttsi proty oryhinalnosti [Beg, steal & borrow. Artists against originality]. (H. Leliv, Trans.) Kyiv: ArtHuss [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru