Фейкові новини як інструмент впливу на політичну свідомість громадськості: типи фейкових новин, особливості реалізації, методи протидії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фейкові новини як інструмент впливу на політичну свідомість громадськості: типи фейкових новин, особливості реалізації, методи протидії

Алєйник В.Г.,

здобувач третього рівня вищої освіти Чорноморського національного університету імені Петра Могили (Україна, Миколаїв)

Білоусов М.В.,

здобувач третього рівня вищої освіти Чорноморського національного університету імені Петра Могили (Україна, Миколаїв)

Характерною рисою сучасності є інтенсифікація розвитку інформаційно-комунікаційних технологій і масштабування інформаційної інфраструктури загалом. Водночас спостерігається суттєве загострення відносин міждержавного і транскордонного рівня, викликане зокрема й збільшенням неправдивої або фейкової інформації в інформаційному просторі.

Автори розглядають феномен фейкових новин як інструменту впливу на політичну свідомість громадськості, особливості його використання. Значна увага приділяється необхідності вироблення ефективних методів протидії згубному впливу недостовірних новин на політичну свідомість громадянського суспільства України і країн західного світу. Насамперед на треба знати та вміти ідентифіковувати фейкові новини, знати за якими принципами вони працюють та вміло боротися з ними.

Ключові слова: фейкові новини, ЗМІ, політична свідомість, інформаційне суспільство, громадська думка.

FAKE NEWS AS A TOOL OF INFLUENCE ON PUBLIC POLITICAL AWARENESS: TYPES OF FAKE NEWS, FEATURES OF IMPLEMENTATION, METHODS OF PREVENTION

Alieinyk V.,

applicant for the third-level of higher education at Petro Mohyla Black Sea National University (Ukraine, Mykolayiv)

Bilousov M.,

applicant for the third-level of higher education at Petro Mohyla Black Sea National University (Ukraine, Mykolayiv)

A characteristic feature of modern times is the intensification of the development of information and communication technologies and the scaling of the information infrastructure in general. At the same time, there is a significant aggravation of interstate and cross-border relations, caused, among other things, by the increase in false or fake information in the infor-mation space.

The authors examine the phenomenon of fake news as an instrument of influence on the political consciousness of the public, and the peculiarities of its use. Considerable attention is paid to the need to develop effective methods of counteracting the harmful effects of false news on the political consciousness of civil society in Ukraine and the Western world. First of all, it is necessary to know and be able to identify fake news, to know what principles they work on and to skillfully fight them.

Keywords: fake news, media, political consciousness, information society, public opinion.

Мета статті проаналізувати вплив фейкових новин на громадську свідомість, дізнатися причини генези цього феномену та навести основні методи протидії дезінформації в сучасних реаліях.

Методи дослідження

фейкові новини політична свідомість громадськість

У дослідженні використовуються методи системного аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення.

Наукова новизна

Сьогодні фейкові новини стали потужним інструментом впливу на політичну свідомість та громадську думку громадян України. Завдяки високій популярності соціальних мереж і простоті поширення інформації, фейкові новини призводять до швидкого поширення неправдивої інформації. Особливо небезпечним є вплив на електоральну активність, яка може призвести до кризових явищ, конфліктів тощо. Одним із найважливіших чинників Російсько-Української війни залишаються фейки, які поширюють ЗМІ країни-агресора. Так як ми знаходимось у стані війни, то ми все ще не маємо достатньої кількості матеріалу досліджень із цієї тематики, але ми чітко розуміємо що маємо справу із цим феноменом щодня. Ця стаття прагне кількісно збагатити дослідження з означеної теми та дати можливість у майбутньому розкрити цю тематику більшою кількістю праць як для самого автора так і для дослідників.

Висновки з теми

Ключові думки щодо протидії фейкам на громадську думку полягають у площині основних термінів: інформаційна гігієна, критичне мислення та людська обачливість. Свідомому громадянину слід мати набір навичок для ретельної перевірки й фільтрації отримуваної інформації. І таким чином не дозволити ЗМІ ввести себе в оману.

Мета статті узагальнити феномен фейкових новин як інструмент впливу на політичну свідомість громадськості, дати визначення основним поняттям та термінам, а також проаналізувати основні сценарії впливу та боротьби із недостовірною інформацією в полі традиційних та нетрадиційних ЗМІ.

Матеріали та методи

Значним інформаційним джерелом виступають дослідження робот і публікацій дослідників з цієї тематики. Джерельна база ґрунтується на сучасних дослідженнях українських авторів, їхні статті та публікації лягли в основу дослідження.

Основний виклад

Значний масив медіаінформації сучасне суспільство отримує не тільки з традиційних засобів масової інформації, до яких прийнято відносити телебачення, радіомовлення та друковані видання, а й із мережі інтернет (соцмережі, форуми, блоги, месенджери). Збільшення кількості джерел подачі інформації, її миттєве донесення до індивіда формує масштабний інформаційний потік, весь об'єм якого неможливо критично оцінити і проаналізувати. Безперечно, маніпулятивні технології в донесенні політично-значущої інформації мали місце задовго до настання епохи інформаційного суспільства. З урахуванням ускладнення й масштабування каналів передачі інформації проблема фейкових або неправдивих чи обмежено правдивих новин стає більш актуальною.

Аналізуючи джерело походження медіаінформації, яка значною мірою може викликати суспільний резонанс, нерідко спостерігається ефект довіри до сумнівних джерел повідомлень. Часто такі повідомлення мають маніпулятивне та провокативне підґрунтя. Виходячи з цього, наголошуємо на важливості та актуальності проблематики розповсюдження фейкових новин у сучасному інформаційному суспільстві. На нашу думку це однаково стосується як України, так і країн, що прийнято відносити до Західного світу.

ЗМІ, безперечно, займають вагоме місце в житті сучасного інформаційного суспільства, оскільки необхідність всесторонньої передачі інформації соціуму, яка формує масову, в тому числі політичну, свідомість, стала однією з головних причин, що викликали виникнення ЗМІ як суспільного інституту. Інші засоби неспроможні настільки ж швидко, регулярно та всебічно впливати на політичні погляди та переконання громадян.

Вважається, що основною метою діяльності ЗМІ, окрім висвітлення соціально важливої інформації, є вплив на суспільно-політичні настрої індивідів, груп людей, країн, міжнародних організацій тощо. Цей вплив досягається особливим поєднанням інформаційного підкріпленя вже наявних поглядів та маніпулятивно-формувального впливу на погляди й переконання.

Щодня до читачів потрапляє безліч примірників друкованих видань, величезна кількість радіостанцій транслюють новини з будь-якої точки світу, постійно ведеться перегляд телевізійних новин і, звичайно, інтернет-джерел. Отже, можна стверджувати, що ЗМІ виконують важливу функцію при формуванні політичної свідомості людей: виховують ціннісні орієнтири, політичні (зокрема геополітичні) погляди. Тому складно переоцінити важливість виховання правильних життєвих і соціально-політичних орієнтирів громадян через донесення достовірної інформації та вмінь її розрізняти серед величезної кількості медіаінформації.

Характерною рисою сьогодення є наявність у відкритому доступі великої кількості інформації, яку громадянин отримує щогодини. Фейкові новини стали невід'ємною складовою кожної стрічки новин. Автори контенту часто успішно та витончено формують хибні думки в соціумі, а соціальні медіа дуже швидко поширюють дезінформаційні повідомлення.

Розповсюдження фейкових повідомлень, що формують необхідні для авторів контенту соціально-політичні погляди, є вкрай небезпечним явищем. За допомогою фейкових новин відбувається не лише маніпулювання настроями й думками людей, а й виправдовування воєнних конфліктів і злочинів широкими суспільними массами, що можна побачити на прикладі тривалої російської агресії щодо України.

Як зазначають автори аналітичної доповіді «Фейки як інструмент впливу на вибори», саме з розвитком віртуально-інформаційного простору (його технологічними та комунікативними можливостями) та численними кризами, що характеризуються, з одного боку, браком інформації, а з другого - її надмірним обсягом, багато дослідників і науковців пов'язують сучасний «бум» фейкових новин. Соціальні негаразди, заворушення та розбіжності в поглядах на ті чи інші ситуації та явища підкріплюють готовність соціуму довіряти новинам, що підкріплюють ворожнечу [1].

З цього можна зробити висновок, що медіаграмотність і свідоме споживання та поширення інформації соціально-політичного спрямування є життєво необхідними для сучасного інформаційного суспільства.

На думку дослідників також важливо визначитись із коректною дефініцією фейкових новин. Так, дослідниця Храпунова А.А. вказує, що поняття «фейк» містить у собі ряд найрізноманітніших явищ медіасередовища [2].

Так, фейками можуть називатися:

- підроблені тексти, а також фото-, відео- або аудіозаписи;

- сторінки або блоги, які ведуться від будь- чийого імені в соціальних мережах (від імені реальних або вигаданих особистостей, історичних або художніх персонажів);

- підроблені сторінки популярних сайтів (при переході на ці сторінки користувач помилково думає, що одержує інформацію від ресурсу, якому можна довіряти; такі сторінки також створюються зловмисниками, щоб заманити користувача і спонукати його ввести на фальшивій сторінці свій справжній логін або пароль із метою подальшого використання у своїх інтересах);

- штучно створена за завданням замовника популярність особистості, твору, проєкту (як правило, за допомогою інтернет-ботів і (або) тих же фальшивих акаунтів, які виставляють «лайки» і постять схвальні коментарі);

- повністю неправильна або частково перекручена інформація про факти, події і явища.

Дослідники Дж. Педро Баптіста та А. Ґрадім під фейковими новинами розуміють «різновид онлайн-дезінформації із повністю або частково брехливим змістом, умисно створений для обману і/або маніпулювання певною аудиторією у форматі, що імітують новини чи звіт (з метою отримання довіри), яка може бути пов'язана із реальними подіями, структурована (назва, зображення, зміст) для привернення уваги читачів і переконує повірити у брехню, аби отримати більше кліків і репостів, відповідно, більш високий дохід і/або ідеологічну вигоду [3]».

Слід зазначити, що дослідниками не ставиться за мету винаходити нові підходи до дефініції фейкових новин, а швидше його конкретизація. Метою цього дослідження є виокремлення такого явища в сучасному суспільно-політичному середовищі та його кореляція з питаннями інформаційної гігієни як чинника, що дозволяє певною мірою стабілізувати соціально-політичну ситуації в країні в кризові періоди, що є дуже важливим елементом нормального функціонування всіх основних інститутів громадянського суспільства і державного механізму.

Обмежимося запропонованою авторами дефініцією, де «фейкові новини» - це цілком або частково неправдиві повідомлення, що подаються тими чи іншими засобами масової інформації, а також методами “сарафанного радіо” як достовірні (або такі, стовідсоткову достовірність яких складно встановити), поширення яких спрямоване на досягнення певних цілей розповсюджувача або об'єкту поданої новини.

Наявні визначення фейкових новин дозволяють виділити такі характеристики:

1) умисність обману;

2) популярність фейкових новин, які часто звернені до страхів, тривог; інколи - скандальний контент незалежно від його правдивості.

Як зазначає науковець Таркін В.П., фейкові новини прагнуть заслужити довіру і отримати визнання, імітуючи репортажі чи новини, з метою маніпулювання і обману читача, надають фейковому контенту вигляд правдивості [3].

Сучасні фейкові новини широко розповсюджуються у соціальних мережах, де відбувається гонитва за увагою, за кількістю переглядів сторінок у соцмережах. Мета фейкових новин - стати вірусними, а відтак, і цінність фактажу часто нівелюється, коли на перший план ставиться всебічне поширення пропонованої інформації. Цифровізація відкриває більше можливостей для переконливої дезінформації: монтаж, аудіовізуальні технології; цифрові можливості удосконалюють старі процеси фотографічних спецефектів і кінематографічного монтажу; підроблення зображення, звуку, наприклад, шляхом створення імітації присутності там, де потрібно. Невід'ємною складовою сучасності є й потенціал штучного інтелекту і діпфейків - технологія, що використовується для виготовлення реалістичних аудіо- чи відео-носіїв.

Актуальною постає й проблема копіювання й поширення повідомлень одними джерелами в інших, коли встановити першоджерело інформації досить складно.

Так, дослідниця Кіца М. зауважує, що час від часу популярні та авторитетні, на перший погляд, ЗМІ поширюють інформацію із неправдивих чи неперевірених джерел або й самостійно створюють та поширюють свої неправдиві новини [4]. На думку деяких журналістів, такі дії видань та інформаційних агенцій покликані підвищити відвідуваність їхніх сайтів, покращити ті чи інші політичні рейтинги, відволікти увагу масового читача від більш важливих новин і вплинути на репутацію політичних діячів.

Однією з найбільш важливих характеристик феномену фейкових новин є те, що для потрапляння й масового поширення в мережі інтернет тієї чи іншої інформації сьогодні не обов'язково бути журналістом чи власником якогось медіавидання. Подекуди достатньо лише опублікувати цю інформацію в соцмережі, власному блозі, YouTube-каналі тощо та позначити тематичним тегом, щоб пост був сприйнятий визначеною заздалегідь цільовою аудиторією. Зробити це може будь-хто. І саме тому в мережу потрапляє дуже багато неправдивої або обмежено правдивої інформації. Звичайно, слід уточнити, що будь-яка людина може помилятися, але на думку авторів все частіше фейкову інформацію сьогодні поширюють із конкретною метою, дотримуючись особливої методології та принципів.

Фейки є різними за формами, методами передачі й, звичайно, змістом, тому необхідно їх класифікувати. За методом поширення можна виділити: масмедійні фейки (які створюють спеціально для ЗМІ і через них поширюються); мережеві чутки (коли спостерігаються намагання поширити певні думки, наративи, погляди на ті чи інші явища й ситуації серед конкретної соціальної групи).

За формою можна виділити: фотофейк, відеофейк і фейковий журналістський матеріал.

Як зазначає науковець Таркін В. П., створення фейку - це своєрідне мистецтво пропаганди, яке активно застосовують і боти і тролі. Фейк за змістом може бути у чистому вигляді неправдою, але поданий і сформульований таким чином, що стає сприйнятим певними громадянами й соціальними групами. В той же час, фейк може являти собою поєднання правди з брехнею у співвідношенні необхідному маніпулятору [3]».

Важливо також визначитись із типами фейків, залежно від мети поширення недостовірної або обмежено достовірної інформації.

Відповідаючи на запитання “для чого поширювати брехню?”, дослідниця Кіца М. виділила декілька типів фейків залежності від їхнього завдання, зокрема які:

- сіють паніку серед людей;

- розпалюють міжнаціональну (расову, релігійну тощо) ворожнечу;

- поширюють хибні думки для того, щоб заплутати нас, відволікти від правди;

- маніпулюють свідомістю;

- рекламують когось або щось;

- приносять прибуток ЗМІ, що його поширює (“жовта преса”);

- плямують чиюсь репутацію (найчастіше це фото, добре опрацьовані у Photoshop);

- мають розважальний характер [4].

Також на думку авторів слід розрізняти фейкові новини за ознакою їх тривалості й систематичності. Так, дезінформація може бути разовою - коли спотворення фактів пов'язане із конкретною ситуацією, політиком чи державним діячем, або систематичною, яка вирізняється суттєвим рівнем підготовки і організації для введення в оману великих груп людей, населення однієї чи багатьох країн, міжнародних організацій тощо.

Потрібно звернути увагу й на таке явище як зворотний зв'язок при поширенні тих чи інших фейкових новин у інформаційному просторі. Так, на думку дослідниці Кіци М., неправдивою інформацією засмічують інформаційне поле за допомогою коментарів (найчастіше з тих самих, фейкових, акаунтів), хештегів (особливо в години, коли цей хештег є найпопулярніший, і люди шукають інформацію за темою хештега, а спамери починають свою інформаційну атаку). Часто творці фейкових новин чи іншої фейкової інформації імітують цитування авторитетного джерела. Відтак у мережі поширюють скріншоти з начебто цитатами відомих людей. Інформація виглядає дуже правдоподібною, проте правдивою вона не є. В таких випадках треба завжди перевіряти, чи є ця інформація на офіційному сайті чи на офіційній сторінці людини, про яку пишуть.

Проте поширеною є ситуація, коли неправдиву інформацію поширюють офіційні ЗМІ. Засоби масової комунікації стали головним інструментом для розповсюдження повідомлень, які впливають на суспільну свідомість.

Необхідно розуміти, що кожна фейкова новина, що потрапляє в телевізійний етер чи радіопередачу, друковане газетне видання чи всесвітню мережу - розрахована на конкретну аудиторію: на людей, поділених за регіонально-географічною ознакою, релігійними віруваннями чи то за соціально-політичними поглядами. При тому поширювачами фейкової інформації враховується те, що кожна група реципієнтів має власні особливі очікування, що зумовлює форму та зміст дезінформаційних повідомлень. Деяким соціальним групам достатньо лише підкріпити вже наявні думки, погляди та установки, а з деякими доводиться систематично працювати роками та десятиліттями.

Враховуючи шкідливий вплив фейкових новин на політичну свідомість людей та переслідуючи мету побудови сильного громадянського суспільства, для того, щоб не стати жертвою фейкової інформації, на думку авторів варто дотримуватись таких правил:

з помірним скептицизмом сприймати скандальні та шокові новини в інтернеті, в тому числі повідомлення в соціальних мережах; намагатися знаходити першоджерело того чи іншого повідомлення. Наприклад, при наявності в новині посилання на ту чи іншу публічну особу необхідно перевіряти чи є така інформація на її офіційних профілях у соцмережах. Якщо йдеться про організацію чи політичну силу, слід перевірити останні повідомлення на їх офіційних веб сайтах.мати обережність у сприйнятті інформації в коментарях до тих чи інших повідомлень, що мають відношення до важливих соціально-політичних явищ і ситуацій, зокрема геополітичних наративів; ретельно перевіряти графічну інформацію. Це дуже важливо, оскільки, наприклад, маємо прецеденти, коли бойові дії в інших країнах або зображення з минулого намагаються видати за актуальні сьогодні; читати й сприймати не тільки гучні заголовки. Дуже часто при ретельному перегляді новини можна виявити, що назва має доволі слабкий зв'язок із текстом або ж вона не містить жодних даних, що могли би підтвердити її правдивість; звертати особливу увагу на дату виходу новини й час. Ха-рактерною рисою фейкових новин є представлення старих публікацій як нових. Якщо в новині є посилання на інші джерела, обов'язково слід переглянути їх, звертаючи увагу на дату публікації та характер опису тієї чи іншої події. намагатися з'ясувати, що інші ЗМІ повідомляють із цього приводу. Якщо жодне офіційне джерело не повідомляє про конкретні події, з високою вірогідністю новина є фейковою.

Висновки

Отже, сучасному свідомому громадянину слід мати набір навичок для ретельної перевірки й фільтрації отримуваної інформації. І таким чином не дозволити ЗМІ ввести себе в оману.

Можна зробити висновок про те, що сучасні демократичні країни часто змушені балансувати поміж двома протилежними позиціями інформування громадян. З одного боку без свободи слова неможливо говорити про до-тримання демократичних норм і свобод, а з іншого є небезпека використання свободи слова для маніпулювання політичною свідомістю. Критичне мислення, інформаційна гігієна та всебічний розвиток інститутів громадянського суспільства є важливими механізмами протидії маніпулюванню політичною свідомістю через засоби масової інформації.

Список використаних джерел

1. Фейки як інструмент впливу на вибори (Київ 2020 рік) https://niss.gov.ua/sites/default/ files/2020-01/fake_news_fin_full_clean.pdf

2. Храпунова А. А. Поняття і класифікація фейкових новин. Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка http://joumals.iir.kiev. ua/index.php/pol_n/artide/viewFile/3936/3589

3. Таркін В. П. Дезінформація як метод інформаційно-психологічної війни. «Європейський вибір України, розвиток науки та національна безпека в реаліях масштабної військової агресії та глобальних викликів ХХІ століття» (до 25-річчя Національного університету «Одеська юридична академія» та 175-річчя Одеської школи права). 2022. Т 1. С. 276-270.

4. Кіца М. Особливості та методи виявлення фейкової інформації в Українських ЗМІ. 2017. https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal- paper/2019/apr/16109/kitsa.pdf

References

1. Feiky yak instrument vplyvu na vybory [Fake news as a tool to influence elections] (Kyiv 2020) https://niss.gov.ua/sites/default/ files/2020-01/fake_news_fin_full_clean.pdf

2. Khrapunova A. A. Poniattia i klasyfikatsiia feikovykh novyn. Instytut mizhnarodnykh vidno- syn Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni

Tarasa Shevchenka [Concept and classification of fake news. Institute of International Relations of Taras Shevchenko Kyiv National Univer

sity] http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/ article/viewFile/3936/3589

3. Tarkin V. P. Dezinformatsiia yak metod infor- matsiino-psykholohichnoi viiny. «Yevropeiskyi vybir Ukrainy, rozvytok nauky ta natsionalna bezpeka v realiiakh masshtabnoi viiskovoi ahre- sii ta hlobalnykh vyklykiv KhKhI stolittia» (do 25-richchia Natsionalnoho universytetu «Odeska yurydychna akademiia» ta 175-richchia Odeskoi shkoly prava). [Disinformation as a method of information and psychological warfare. “The European choice of Ukraine, the development of science and national security in the realities of large- scale military aggression and global challenges of the 21st century” (to the 25th anniversary of the National University “Odesa Law Academy” and the 175th anniversary of the Odessa School of Law)]. 2022. Vol. 1. P. 276-270.

4. Kitsa M. Osoblyvosti ta metody vyiavlennia feikovoi informatsii v Ukrainskykh ZMI. [Peculiarities and methods of identifying fake information in Ukrainian mass media]. 2017. https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal- paper/2019/apr/16109/kitsa.

Размещено на Allbest.ru