Візит Теодора Рузвельта до Великої Британії 1910 року у карикатурі часопису "Панч"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український католицький університет

Візит Теодора Рузвельта до Великої Британії 1910 року у карикатурі часопису «Панч»

Лілія Питльована,

кандидат історичних наук, доцент

м. Львів

Анотація

Метою статті є простежити репрезентацію візиту Теодора Рузвельта до Великої Британії у сатирично-гумористичному часописі «Панч», а також проаналізувати особливості іконології Рузвельта у карикатурах 1910 р., рецепцію його постаті крізь призму візуальної сатири видання.

Методологія дослідження передбачає аналіз карикатур як специфічних візуальних текстів на основі іконологічної схеми Е. Панофскі. Вони інтерпретувалися з послідовним відчитуванням їх сюжетного, композиційного, стилістичного та символічного змісту, політичного та культурного контексту їх створення, авторських послань, а також інтертекстуальних елементів, що дають змогу простежити тяглість візуального образу Т. Рузвельта.

Наукова новизна. Дослідження репрезентації постаті Т. Рузвельта під час його візиту до Великої Британії у часописі «Панч» проливає світло на динаміку висвітлення ЗМІ діяльності колишнього Президента, особливості сприйняття його особи і спадщини британською громадськістю, на можливості видань сатирично-гумористичного жанру щодо формування історичного наративу та пам'яті про цього політичного діяча.

Висновки. Інтересу «Панча» до візиту Т. Рузвельта до Британії 1910 р. сприяв загальний стан тогочасних англо-американських відносин і досвід його мандрівки британськими колоніями у Африці. Карикатуристи часопису підхопили візуальний образ Рузвельта, сформований пресою США наприкінці ХІХ ст., і доповнили його новими характеристиками. Позитивність образу Т. Рузвельта свідчила про високу оцінку його «Панчем» як політичного і державного діяча. Порівняння його з чинним Президентом В. Тафтом створювало додатковий оціночний ефект. Критичні випади часопису щодо Рузвельта мали доброзичливий характер і поєднувалися з висвітленням вад британської політичної і соціальної системи.

Ключові слова: Теодор Рузвельт, Велика Британія, США, Африка, Європа, часопис «Панч», карикатура.



Abstract

Liliia Pytlovana, Ph. D. (History), Associate Professor, Ukrainian Catholic University, Lviv, Ukraine

Theodore Roosevelt's visit of 1910 to the UK in Punch magazine cartoons

This article aims to trace Roosevelt's visit to the UK in 1910 and its representation in Punch magazine; to analyze the features of Roosevelt's iconology in cartoons and the reception of his figure through the prism of visual satire.

The research methodology. The analysis of cartoons as specific visual texts was based on E. Panofsky's iconological scheme. The interpretation involved reading out their plot, composition, stylistic, and symbolic content, as well as their creation's political and cultural context.

The scientific novelty. The study elucidates the peculiarities of the representation of the former president's activities in the media and the possibilities of satirical publications to shape the historical narrative of T. Roosevelt. Considering the genre specificity, the analysis of the Punch's materials allowed us to track the British public's perception of Roosevelt, which was unrestricted by the formalities and rules inherent in the official press and serious analytical editions.

Conclusion. Punch magazine closely followed Roosevelt's visit to Great Britain. Good interstate relations with the United States and attention to Roosevelt's opinion as to British rule in Africa encouraged its interest.

The Punch cartoonists adopted stereotypical American models of Roosevelt's representation formed in the 19th century (courage, determination, masculinity, «rough rider» other). The image of Roosevelt as a fearless African hunter has been added to this collection.

The positive image of T. Roosevelt in Punch cartoons indicates a high appreciation of him as a statesman and a person. The evaluative effect was achieved by comparing Roosevelt to President Taft; assessments did not favour the last. All of the magazine's ironic attacks on Roosevelt were benevolent.

Even in cartoons dedicated to T. Roosevelt, Punch highlighted the shortcomings of the British social system, which could refer readers to Roosevelt's reformist activities in US domestic policy.

Key words: Theodore Roosevelt, UK, USA, Africa, Europe, Punch magazine cartoon.



Основна частина

Постановка проблеми. Впродовж президентства Теодора Рузвельта (19011909) інтерес британської преси до його діяльності був безпрецедентно високим. Й після відставки осмислення його політичної спадщини залишалося у фокусі ЗМІ, тим більше, що він продовжував політичну і громадську активність. Особливу зацікавленість викликала подорож Рузвельта до Африки і візит у Лондон 1910 р. Аналіз матеріалів сатирично-гумористичного часопису «Панч», з огляду на специфіку жанру, дозволяє відстежити сприйняття постаті експрезидента, не скуте формальностями і правилами, притаманними офіційній пресі і серйозним аналітичним виданням.

Аналіз досліджень та публікацій. Європейському турне Т. Рузвельта приділялася увага як американськими, так і британськими дослідниками. Монографія за редакцією Х. Краббендема і Дж. Томпсона робить акцент на пильному інтересі Т. Рузвельта до Європи; легкість комунікації з представниками відвіданих ним країн пояснює його феноменальним знанням їхніх культур, а поїздку до Британії вважає унікальним досвідом для обох сторін [1]. Дослідник «ери прогресивізму» Д. Бартон наполягає, що Т. Рузвельт був головним архітектором англо-американських «особливих відносин», які без його підтримки не реалізувалися б [3]. Стаття Дж. Осборна дає аналіз публікацій британської преси 1919 р. з приводу смерті Т. Рузвельта, які демонструють сформовані на той час уявлення про нього [6]. Дж. Томпсон підкреслює, що африканське та європейське турне Рузвельта були тісно пов'язані через осмислення ним змін, спричинених європейським колоніалізмом, і вироблення рекомендацій, в тому числі британським політикам, щодо подальшої реалізації імперської політики [23]. Окремих праць, які простежували б історію відвідин Рузвельтом Великої Британії, а також її репрезентацію в ілюстрованих виданнях сатирично-гумористичного характеру нами не виявлено, що і зумовлює актуальність даного дослідження.

Метою статті є простежити основні етапи візиту Т. Рузвельта до Британії та його репрезентацію у часописі «Панч»; проаналізувати особливості іконології Т. Рузвельта у карикатурах 1910 р., рецепцію його постаті крізь призму візуальної сатири видання.

Виклад основного матеріалу. «Панч», як і вся британська преса, завжди уважно стежив за політичною кар'єрою Теодора Рузвельта, і його поїздки до Африки та Європи 1909-1910 рр. не залишилися поза його увагою.

Феноменальна працездатність Рузвельта зумовлювала його суспільну і політичну активність і після відставки з посади президента, а також високий ступінь впливу на внутрішню і зовнішню політику. Він також продовжив свої зусилля у сфері консервації і збереження природних ресурсів, формування екологічної свідомості суспільства, в тому числі і поза межами США. Саме такі цілі переслідувала очолювана ним наукова експедиція на Африканський континент, споряджена Смітсонівським інститутом і профінансована Е. Карнегі. Її метою був збір зразків з ботаніки і зоології, особливо великих і зникаючих тварин [10]. Тисячі експонатів, привезених з Британської Східної Африки, Бельгійського Конго, Судану та Єгипту були передані до новоствореного Національного музею природознавства у Вашингтоні, а для їх каталогізації знадобилося вісім років. В Африці Рузвельт спілкувався з відомими звіробоями, землевласницькими сім'ями, представниками корінних народів і місцевими лідерами. Поїздка сприяла збереженню унікальних біологічних ресурсів континенту.

Поза політичними і дипломатичними цілями, популяризація природоохоронної програми була на порядку денному і під час європейського турне Т. Рузвельта, що у сукупності вивело його на рівень глобального світового лідера і активного гравця у світі великих імперій [24, р. 191-232]. Він відвідав Рим, Відень, Берлін, Будапешт, Париж, Брюссель, Гаагу, Копенгаген та Християнію (Осло), де отримав Нобелівську премію миру. За аналогією з «Одіссеєю», цю подорож експрезидента часто називали Теддіссеєю [3, р. 10].

Приїзд Рузвельта до Лондона у травні 1910 р. став головною інформаційною новиною. «The Guardian» порівнювала його то з Д. Ллойд-Джорджем, то з Дж. Чемберленом, то з В. Гладстоном, відмічала, що як лідер він був втіленням того, що сам називав справжнім американізмом: він вніс новизну у механізм урядування, в тлумачення президентських повноважень; здійснив реформи у внутрішній політиці; вдихнув нове життя у Республіканську партію; зробив США світовою державою [11; 21].

Вже у новорічному альманаху 1910 р. експрезидент став героєм рубрики «Галерея сучасного мистецтва містера Панча» [7] (рис. 1). Бернард Партрідж (1861-1945) стилізував свою карикатуру під гравюру А. Дюрера 1511 р., на якій богослов і аскет Ієронім зі Стридону зосереджено працює, схилившись за письмовим столом у монастирській келії [5].

Рис. 1.Святий Теодор Рузвельт розповідає, як він це зробив (за «Святим Ієронімом» Дюрера)

St. Theodore Roosevelt relates how he did it (after Durer's St. Jerome)

рузвельт гумористичний часопис карикатура



Художник майже повністю повторює композицію гравюри. Ми бачимо Т. Рузвельта у такому ж плащі, в такій же позі за аналогічним столом. Скриня, подушка і завіса, як і в Дюрера, створюють атмосферу затишку. Але якщо святого оточують книги, письмове приладдя і предмети, що асоціюються з побожністю і покаянням, то довкола Рузвельта знаходиться цілком інший набір речей. Це мисливські чоботи, рушниця і фотокамера у саквояжі-футлярі. Експедиція в Африку була задокументована тисячами світлин. Т. Едісон пропонував Рузвельту скористатися кіноапаратом в обмін на права на рекламу, але той відмовився, аби не створювати зайвого ажіотажу довкола поїздки. Натомість фотограф експедиції Керміт Рузвельт (1889-1943) мав на озброєнні британський апарат J.T. Chapman та новішу компактну камеру Naturalist фірми Graflex, яка належала Кодаку [23, р. 18].

Келія Рузвельта наповнена опудалами носорога, жирафи, бегемота. Але скопійований з гравюри лев не спить, як у Дюрера, а застрелений, на що вказує відповідна бирка. Попри схожість, рисунки створюють протилежні відчуття. Якщо «Святий Ієронім…» випромінює умиротворіння, атмосферу спокійної роботи, то карикатура акцентує на невгамовній натурі Рузвельта, на тому напруженні життя, на якому наполягав він сам у промові 1899 р. Життя у праці та боротьбі є єдиною формулою успіху, запевняв у ній Рузвельт. Напруженість є важливою як для окремої людини, так і нації, тому США повинні брати активну участь у всіх світових справах [20].

Шляхом стилізації карикатури під сюжет Дюрера автору вдалося за значимістю прирівняти постать експрезидента до святого Ієроніма, який вважається одним з чотирьох Отців Церкви, є творцем канонічного латинського тексту Біблії Вульгата. Це було визнанням заслуг Рузвельта у політиці, його подвижництва у справі охорони природи, інших галузях, на які поширилася його реформаторська діяльність.

Британські читачі були знайомі з мисливським досвідом Рузвельта з його ж творів про полювання, у яких він як досвідчений натураліст і любитель активного відпочинку ділився захоплюючими історіями і спостереженнями про улюблене заняття і світ диких тварин Америки [16; 17; 18]. Карикатура Л. Рейвен-

Хілла (1867-1942) демонструвала, що у запалі азарту у Африці Рузвельт хотів підстрелити навіть єгипетського Сфінкса [12], а Джон Бут (1876-1915) іронічно змалював запобіжні заходи, вжиті столичною поліцією: на лондонських скульптурах левів були встановлені таблички з застереженням, що вони не призначені для застрелення [2].

20 травня 1910 р. Т. Рузвельт був офіційним представником США на похороні Едуарда VII, а потім на запрошення ректора лорда Керзона здійснив візит в Оксфорд. У Шелдонівському театрі він виступив із Лекцією імені Джорджа Романеса на тему «Біологічні аналогії в історії». Це була найамбітніша вилазка Рузвельта в інтелектуальний світ, він готувався до неї впродовж двох років і розглядав як нагоду обговорити роль історії і дати настанови майбутнім поколінням [3, р. 12; 4]. Лектор висловив симпатії до еволюційної теорії, але відкинув соціальний дарвінізм, хоча той цілком міг би служити виправданням зовнішньої політики США [4, р. 118]. Він відрізняв поняття раси як спільноти, пов'язаної кровними узами, і нації як штучного утворення, і не бачив виправдання контролю однієї раси над іншою. Даючи поради сучасникам, зауважував, що моральні принципи, здатність до самопізнання і самовдосконалення є тими людськими якостями, які забезпечать успіх демократії. До вирішення ж національних проблем слід підходити у дусі людяності, братерства і терпимості [15, р. 21, 34, 38-39, 41].

Карикатура Л. Рейвен-Хілла «Мудрість Заходу» [13] (рис. 2) зображає Рузвельта в іпостасі «вчителя», доповнюючи її образом, розтиражованим американською пресою, у якому він завжди виступав у підкреслено чоловічих ролях: мужній політик, військовий, мисливець, сміливий вершник тощо. Нову іміджеву тілесність Рузвельт привніс і у міжнародні відносини, репрезентуючи США через власний стиль маскулінності [25, р. 79-82].



Рис. 2. Мудрість Заходу. Відверті розмови Рузвельта з представниками занепадаючих цивілізацій

The wisdom of the West. Roosevelt's straight talks to effete civilisations.

Карикатурист вловив менторську манеру поведінки Рузвельта, зобразивши його як імпозантного чоловіка, який веде «відверту розмову» з «занепадаючими цивілізаціями» Європи. Підкреслену маскулінність Л. Рейвен-Хілл передав через гіперболізовану величину його постаті на тлі керівників європейських держав, які втім не виражають ентузіазму з приводу моралізаторства експрезидента.

Оскільки співвітчизники Рузвельта серйозно сприймали його проповідницький авторитет [25, р. 79-82], і не змогли б оцінити глузливого тону малюнка, він, очевидно, був адресований саме британцям, які у період розквіту імперії перед Першою світовою війною не були схильними дослухатися до будь - чиїх моральних настанов.

Т. Рузвельт також відвідав кілька коледжів Кембриджа, йому було присвоєний почесний ступінь доктора права. На зустрічі зі студентами він став об'єктом їхніх витівок: під час промови на нього опустили плюшевого ведмедя (натяк на історію назви іграшки Teddy Bear, культ якої в англосаксонському світі став символом суспільної любові до Рузвельта). Такою була стара університетська традиція, коли на Ч. Дарвіна скидали опудало мавпи, а на Г. Кітченера - копію Махді [23, р. 159].

Карикатура червня 1910 р. присвячена отриманню Т. Рузвельтом звання почесного громадянина лондонського Сіті [8] (рис. 3). Процедура «Freedom of the City of London» виникла ще у ХІІІ ст. як означення громадянина, захищеного статутом Сіті (міста) і не підпорядкованого юрисдикції феодала. Почесне ж громадянство надається доволі рідко за видатні заслуги або досягнення авторитету на міжнародній арені.

Рис. 3. Містер Рузвельт. «Доброго ранку, брате черепахо!» Черепаха Сіті. «Доброго ранку, полковнику! Думаю, ти не повинен відмовчуватись і нічого не говорити!»

Містер Рузвельт. «Ну, а ти як думаєш?»

The «Freedom» of the City. Mr. Roosevelt. «Mornin', brer terrapin!» City turtle. «Mornin', colonel! Guess you ain't to lie low an' say nuffin'!» Mr. Roosevelt. «Well, what do you think?»



Церемонія відбулася 31 травня у резиденції лорда-мера Гілдхоллі у присутності олдерменів, членів міської ради, представників дипломатичного корпусу і запрошених гостей. Ретельно продумана промова Т. Рузвельта була присвячена британському правлінню в Африці. Лоуренс Фрейзер Ебботт (18591933) - близький друг і секретар Рузвельта, зауважував, що з цією темою його просили виступити впливові англійці в Африці [14, р. xxxiii].

Посилаючись на власні спостереження, Т. Рузвельт схвально відгукнувся про спосіб керування Східною Африкою, Угандою та Суданом. Але зауважив, що політика в Єгипті була недолугою і безвідповідальною, і вбивство прем'єр-міністра Б. Галі - прямий її наслідок. Рузвельт заявив: «Або ви маєте право бути в Єгипті, або не маєте… якщо ви не бажаєте встановлювати і підтримувати там порядок, то забирайтеся з Єгипту!». Свій випад він спробував згладити, констатувавши, що якщо єгиптяни розцінюють насильство як спосіб самоврядування, то вони його не гідні. Країна зануриться у хаос, якщо Британія не займеться тим, заради чого і прийшла туди - забезпеченням блага єгипетському народу [14, р. 171-172].

На рисунку Т. Рузвельт на тлі Гілдхолла вітається з черепахою - уособленням лондонського Сіті, яке для не англійця може здатися дивним. Втім британці легко ідентифікували його. По-перше, недвозначні підказки давав текст під карикатурою і герб Сіті з хрестом святого Георгія на череві черепахи. По-друге, читачі не вперше бачили цього персонажа.

Впродовж ХІХ ст. «Панч» постійно критикував Корпорацію Лондона - муніципальну адміністрацію Сіті за нехтування проблемами мегаполіса, відсутність реформ чи перешкоджання їм, небажання вкладати кошти у соціально значимі проекти тощо. Серед критиків був і Джон Тенніел (1820-1914), постійний карикатурист «Панча» з 1850-х рр. і творець перших ілюстрацій до книг Л. Керрола «Аліса у країні чудес» і «Аліси у задзеркаллі». Героїв цих книг - Казна-Що-Не - Черепаху (Mock-Turtle) і Алісу - він у 1880 р. використав у якості персонажів карикатури «Аліса у країні помилок» («Alice in Blunderland») [22]. Сатира висміювала архітектурні ініціативи урядовців Сіті, які могли створити серйозні перешкоди транспортному трафіку у місті, і стали предметом громадських дискусій. Критичний дискурс щодо проблеми муніципальної влади був реанімований у США і Британії 1907 р. популярною політичною пародією Джона Кендріка Бенкса (1862-1922) «Alice in Blunderland». У ній упізнавалося як лондонське Сіті, так і будь-яке тогочасне місто. Використання Б. Партріджем на своїй карикатурі Черепахи Сіті Тенніела свідчило, що й у 1910 р. ставлення до корпорації Сіті не змінилося.

Висловлене Черепахою сподівання, що Рузвельт не мовчатиме, може бути іронією щодо відомої багатомовності Президента, послання якого містили «сотні тисяч слів» [11]. Може йтися і про «африканську» промову. Щодо неї ліберальна і консервативна преса погоджувалися, що лише справжній друг міг сказати правду британцям, що досягнення Рузвельта у політиці дають йому право робити корисні, хоча і прикрі для них застереження. «Spectator», рупор інтелектуальної частини громадської думки, писав, що люди недалекі можуть запідозрити Рузвельта у недружелюбності, але «на щастя, британський народ… достатньо розсудливий і щирий, щоби любити, коли йому кажуть правду: інтуїтивно він. оцінив добрі наміри. Рузвельта., який сказав йому щось корисне і практичне, і не загубив себе в абстракціях і банальностях» [14, р. xxxiv-xxxix].

Британська преса хоч і вказувала на контроверсійні моменти у президентстві Т. Рузвельта, але вважала це часом грандіозних звершень в історії США, після якого правління В. Тафта приречене виглядати розчаровуючим [11]. Станом на 1910 р. політика Тафта розчарувала і самого Рузвельта. Його висуванець почав відхід від прогресистських реформ, співпрацював з консервативними силами у Конгресі, проводив сумнівні кадрові призначення. Повернувшись у політику, Т. Рузвельт намагався запобігти розколу Республіканської партії, який розпочався ще 1909 р. після схвалення тарифу Пейна - Оджріджа. Покликаний знизити протекціоністські мита 1897 р., внаслідок поправок демократів і консервативних республіканців він так і не досягнув мети. Однодумці Рузвельта вимагали від В. Тафта активнішої боротьби за законопроект на етапі обговорення або подальшого вето. Схильний до трактування правової філософії повноважень Президента дусі жорсткого конструктивізму Тафт не спромігся на це. Хоч його тарифна реформа і продовжувала наступ на трести, вона водночас сприяла зростанню промислових монополістів північного сходу США [26, р. 207-236].

31 серпня у Канзасі Рузвельт виголосив свою програму «Новий націоналізм». Її ключовими ідеями була боротьба з монополіями, олігархією, державне регулювання економіки для забезпечення добробуту і соціальної справедливості [19]. Виступ задекларував його розрив з адміністрацією Тафта. Їх особисті відносини теж зіпсувалися. Карикатура «Повернення блудного батька» [9] (рис. 4) представляє насупленого і злого Тафта, який позирає на енергійний виступ експрезидента перед натовпом. Державний прапор США прикриває площу з людьми, інтереси яких відстоює Рузвельт. Тафт, який не володів такою ж харизмою у спілкуванні з масами і пресою, із заздрістю дивиться на попередника.



Рис. 4. The prodigal father's return.

Повернення блудного батька.

Bill Taft. «Say, if that's poppa's notion of «literary calm» I wish he'd never come home». Білл Тафт. «Якщо це татусеве поняття «літературного спокою», то я хотів би, щоб він ніколи не повертався додому».

(Mr. Roosevelt, replying on September 13 to a request to comment on the Democratic victory in Maine, is reported to have declined, hi reason being: «I have just returned from a hygienic tour to steep myself in literary calm»)

(Як повідомляється, містер Рузвельт, відповідаючи 13 вересня на прохання прокоментувати перемогу демократів у штаті Мен, відмовився, пояснивши причину: «Я щойно повернувся з оздоровчої подорожі, щоб зануритися у літературний спокій»).

The prodigal father's return.

Вил. Taft. «Say. If thats poppa s notion of * literary calm,* i wish he'd never come home»

' «plying oil Sept*int>cr 13 to ¦ re-jUMt to comment on th* Dniwcratk victory in Maine, u Knotted to liavo

Iiw (имен txing, ^MI have juat remntoi from a hygienic lour to ate.-p myaclf in literary calm.»

Одягнений у короткі штанці, сандалики, з бантом під шиєю він виглядає як дитя. Дивлячись на свого невтомного «батька», Тафт скептично коментує публічну обіцянку Рузвельта після повернення з турне спокійно зайнятися літературними справами. Якщо «спокій» виглядає так, вважає Тафт, то краще би «батько» взагалі не повертався.

Висновки. Інтересу часопису «Панч» до візиту Т. Рузвельта до Британії сприяло зміцнення за час його перебування у Білому домі англо-американських «особливих» відносин; і факт його мандрівки британськими колоніями у Африці. Висловлювання Рузвельта щодо британського правління там, ймовірно, імпонували редакції «Панча», який підтримуючи загалом ідею імперії, часом критично оцінював окремі нюанси колоніальної політики.

Візуальний образ, сформований пресою США наприкінці ХІХ ст., - Рузвельт як втілення мужності, маскулінності; «відважний вершник», творець США як світової держави - був сприйнятий карикатуристами «Панча» і доповнився іміджем африканського мисливця.

Позитивність образу Т. Рузвельта свідчить про високу оцінку його «Панчем» як політичного і державного діяча. Він постає людиною з високими моральними принципами; яка цілком заслужила на пошанування, яким її нагородили у Британії. Оціночний ефект влучно досягався у карикатурах, які порівнювали Рузвельта з чинним Президентом В. Тафтом. Часопис не міг обійтися без критичних випадів щодо Рузвельта, але вони мали доброзичливий характер (його звичка виступати з довгими промовами, моралізаторство тощо). Вірний своїй громадянській позиції, «Панч» навіть у карикатурах, присвячених Т. Рузвельту, знаходив можливість висвітлити недоліки британської політичної і соціальної системи.

У подальшому розвитку цієї теми перспективними можуть бути порівняльні дослідження рецепції постаті Т. Рузвельта громадською думкою Європи та репрезентації його образу в національних медіа.



Список використаних джерел та літератури

1. America's transatlantic turn: Theodore Roosevelt and the «discovery» of Europe / Ed. H. Krabbendam, J.M. Thompson. - New York: Palgrave Macmillan, 2012. - 208 p.

2. Booth J.L.C. A suggested precaution / J.L.C. Booth // Punch or the London Charivari. - 1910, May 11 - Vol. 138. - Р. 329.

3. Burton D. Theodore Roosevelt and His English Correspondents: A Special Relationship of Friends / D.H. Burton // Transactions of the American Philosophical Society. - 1973. - Vol. 63. - №. 2. - P. 170.

4. Burton D. Theodore Roosevelt's Social Darwinism and Views on Imperialism / D.H. Burton // Journal of the History of Ideas. - 1965. - Vol. 26. - №. 1. - P. 103-118.

5. Durer A. Saint Jerome in his Cell (1511) [Electronic Resource] / A. Durer // The Art Institute of Chicago. - Mode to Access: http://surl.li/fsvtl.

6. Osborn G.C. Some British Impressions of Theodore Roosevelt / G.C. Osborn // Quarterly Journal of the Florida Academy of Sciences. - 1970. - Vol. 33. - №3. - Р. 171-186.

7. Partridge B. St. Theodore Roosevelt relates how he did it (after Durer's St. Jerome) / B. Partridge // Punch's Almanack for 1910. No page.

8. Partridge B. The «Freedom» of the City / B. Partridge // Punch or the London Charivari. - 1910. - Vol. 138. - June 1. - Р. 409.

9. Partridge B. The prodigal father's return / B. Partridge // Punch or the London Charivari. - 1910, September 28. - Vol. 139. - Р. 227.

10. President Roosevelt's African Trip // Science, New Series. - 1908, Decеmber, 18. - Vol. 28. - №. 729.

- Р. 876-877.

11. Profile of Theodore Roosevelt: former US President visits the UK. [Electronic Resource] // The Guardian. - 1910, May, 17. - Mode to Access: http://surl.li/fsvuk.

12. Raven-Hill L. A sitter; or, big game to the last / L. Raven-Hill // Punch or the London Charivari. - 1910, March 23. - Vol. 138. - Р. 201.

13. Raven-Hill L. The wisdom of the West / L. Raven-Hill // Punch or the London Charivari. - 1910, May 4. - Vol. 138. - Р. 309.

14. Roosevelt Th. African and European Addresses / Th. Roosevelt. - New York, London: G.P. Putnam's Sons, 1910. - 249 p.

15. Roosevelt Th. Biological Analogies in History. Delivered before the University of Oxford, June 7th, 1910 / Roosevelt Th. - New York: Oxford University Press, American Branch; London: Henry Frowde, 1910. - 43 p.

16. Roosevelt Th. Good Hunting: In the Pursuit of Big Game in the West / Th. Roosevelt. - New York, London: Harper & Brothers, 1907. - 107 p.

17. Roosevelt Th. Hunting the grisly, and other sketches / Th. Roosevelt / New York: The Review of reviews company, 1904. - 296 p.

18. Roosevelt Th. Ranch Life and the Hunting Trail / Th. Roosevelt. - New York: Century Co., 1899. - 186 p.

19. Roosevelt Th. The new nationalism / Th. Roosevelt. - New York: The Outlook Company, 1910. - Р. 3-33.

20. Roosevelt Th. The Strenuous Life; Essays and Addresses / Th. Roosevelt. - New York: The Century Co., 1902. - P. 1-24.

21. Roosevelt Th. True Americanism. [Electronic Resource] / Th. Roosevelt // The Forum Magazine. - 1894, April. - Mode to Access: http://surl.li/fsvur.

22. Tenniel J. Alice in Blunderland / J. Tenniel // Punch or the London Charivari. - 1880, October 30. - Vol. 80. - Р. 198.

23. Thompson J.L. Theodore Roosevelt abroad: nature, empire, and the journey of an American president / J.L. Thompson. - New York: Palgrave Macmillan, 2010. - 218 p.

24. Tyrrell I. Crisis of the Wasteful Nation: Empire and Conservation in Theodore Roosevelt's America / I. Tyrrell. - Chicago and London: University of Chicago Press, 2015. - 351 p.

25. Watts S. Rough Rider in the White House: Theodore Roosevelt and the Politics of Desire / S. Watts. - Chicago: University of Chicago Press, 2003. - 289 p.

26. Weisman S.R. The great tax wars: Lincoln to Wilson, the fierce battles over money and power that transformed the nation / S.R. Weisman - New York: Simon & Schuster, 2002. - 419 p.



References

1. Krabbendam, H. & Thompson, J.M. (Eds.). (2012). America's transatlantic turn: Theodore Roosevelt and the «discovery» of Europe. New York: Palgrave Macmillan. [In English].

2. Booth, J.L.C. (1910, May 11). A suggested precaution. Punch or the London Charivari, 138, 329. [In English].

3. Burton, D.H. (1973). Theodore Roosevelt and His English Correspondents: A Special Relationship of Friends. Transactions of the American Philosophical Society, 63 (2), 1-70. [In English].

4. Burton, D.H. (1965). Theodore Roosevelt's Social Darwinism and Views on Imperialism. Journal of the History of Ideas, 26 (1), 103-118. [In English].

5. Durer, A. (n.d.). Saint Jerome in his Cell. (1511). The Art Institute of Chicago, n.p. http://surl.li/fsvtl. [In English].

6. Osborn, G.C. (1970). Some British Impressions of Theodore Roosevelt. Quarterly Journal of the Florida Academy of Sciences, 33 (3), 171-186. [In English].

7. Partridge, B. (1910). St. Theodore Roosevelt relates how he did it (after Durer's St. Jerome). Punch's Almanack, n.p. [In English].

8. Partridge, B. (1910, June 1). The «Freedom» of the City. Punch or the London Charivari, 138, 409. [In English].

9. Partridge, B. (1910, September 28). The prodigal father's return. Punch or the London Charivari, 139, 227. [In English].

10. President Roosevelt's African Trip. (1908). Science, New Series, 28 (729), 876-877. [In English].

11. Profile of Theodore Roosevelt: former US President visits the UK (1910, May 17). The Guardian. http://surl.li/fsvuk. [In English].

12. Raven-Hill, L. (1910, March 23). A sitter; or, big game to the last. Punch or the London Charivari, 138, 201. [In English].

13. Raven-Hill, L. (1910, May 4). The wisdom of the West. Punch or the London Charivari, 138, 309. [In English].

14. Roosevelt, Th. (1910). African and European Addresses. New York, London: G.P. Putnam's Sons. [In English].

15. Roosevelt, Th. (1910). Biological Analogies in History. Delivered before the University of Oxford, June 7th, 1910. New York: Oxford University Press. [In English].

16. Roosevelt, Th. (1907). Good Hunting: In the Pursuit of Big Game in the West. New York, London: Harper & Brothers. [In English].

17. Roosevelt, Th. (1904). Hunting the grisly, and other sketches. New York: The Review of reviews company. [In English].

18. Roosevelt, Th. (1899). Ranch Life and the Hunting Trail. New York: Century Co. [In English].

19. Roosevelt, Th. (1910). The new nationalism. New York: The Outlook Company. [In English].

20. Roosevelt, Th. (1902). The Strenuous Life; Essays and Addresses. New York: The Century Co. [In English].

21. Roosevelt, Th. (1894, April). True Americanism. The Forum Magazine. http://surl.li/fsvur. [In English].

22. Tenniel, J. (1880, October 30). Alice in Blunderland. Punch or the London Charivari, 80, 198. [In English].

23. Thompson, J.L. (2010). Theodore Roosevelt abroad: nature, empire, and the journey of an American president. New York: Palgrave Macmillan. [In English].

24. Tyrrell, I. (2015). Crisis of the Wasteful Nation: Empire and Conservation in Theodore Roosevelt's America. Chicago & London: University of Chicago Press. [In English].

25. Watts, S. (2003). Rough Rider in the White House: Theodore Roosevelt and the Politics of Desire. Chicago: University of Chicago Press. [In English].

26. Weisman, S.R. (2002). The great tax wars: Lincoln to Wilson, the fierce battles over money and power that transformed the nation. New York: Simon & Schuster. [In English].

Размещено на Allbest.ru

...