The language imagery and diversity of contemporary media text
Study of imagery and diversity as communicative features of media text. Review of communicative signs as characteristics of language. Language evaluation criteria based on the example of media texts of various topics in printed and online publications.
| Рубрика | Журналистика, издательское дело и СМИ |
| Вид | статья |
| Язык | английский |
| Дата добавления | 25.11.2023 |
| Размер файла | 24,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
The language imagery and diversity of contemporary media text
Nataliya Poplavska,
Doctor of Philological Sciences, Professor, Head of the Journalism Department Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University (Ternopil, Ukraine)
Iryna Zalipska,
Candidate of Philological Sciences, Associate Professor at the Department of Ukrainian Language I. Ya. Horbachevsky Ternopil National Medical University of Ministry of Public Health
(Ternopil, Ukraine)
The article analyzes language imagery and diversity as communicative features of modern media text.
The concept of «communicative features» is interpreted as characteristics of the content and form of speech. It is noted that the language assessment criteria have attracted attention since ancient times, and the consideration of communicative features of literary language in the scientific paradigm of linguistic knowledge began in the XX century.
The source base of the research was media texts of various topics in printed and online publications, in particular «День», «Радіо Свобода», «Україна молода», «Українська правда», «1+1», «20 хвилин». For the analysis of communicative features, the concept of “lingual identifiers” was introduced.
The language imagery as a communicative feature that reflects the usage of words and phrases in an unusual surroundings, the reinterpretation of lexical units based on associative connections is substantiated.
The ways of expressing imagery with such lexical units as hygiene, cotton, smash, etc. are analyzed. It has been proven that in media texts there is an interaction of commonly used vocabulary and terminological vocabulary. It was determined that linguistic identifiers of imagery are mainly metaphors and epithet constructions.
The communicative feature “language diversity” is presented as a lexical-grammatical variety of linguistic characteristics. The synonymy of phrases in publications on socio-political topics, in particular, to indicate the action “to introduce sanctions” (the following constructions are frequent: запровадити санкції, схвалити санкції, не скасовувати санкції, посилити санкції). The variety of language features is reflected through syntagmatic connections.
It is concluded that the Internet publication is an important factor in reflecting public mood and a way of regulating the speech culture of society. In media texts, the new language units are tested, the new syntagmatic and paradigmatic connections are established, the usualization of evaluative and emotional-expressive nuances are used.
Key words: Ukrainian language, mass media, text, communicative features, language imagery, language diversity, linguistic characteristics.
Наталія ПОПЛАВСЬКА,
доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (Тернопіль, Україна)
Ірина ЗАЛІПСЬКА,
кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України (Тернопіль, Україна)
ОБРАЗНІСТЬ ТА РІЗНОМАНІТНІСТЬ СУЧАСНОГО МЕДІАТЕКСТУ
У статті проаналізовано образність та різноманітність як комунікативні ознаки сучасного медіатексту. Поняття «комунікативні ознаки» потрактовано як характеристики змісту і форми мови. Зазначено, що критерії оцінювання мови привертали увагу з давніх часів, а розгляд комунікативних ознак літературної мови в науковій парадигмі лінгвістичних знань розпочався у ХХ столітті. Джерельною базою дослідження послужили медійні тексти різної тематики в друкованих та інтернет-виданнях, зокрема «Високий замок», «День», «Радіо Свобода», «Українамолода», «Українська правда», «1+1», «20хвилин». Для аналізу комунікативних ознак введено поняття «лінгвальні ідентифікатори».
Обґрунтовано образність мови як комунікативну ознаку, яка відображає вживання слів і словосполучень у незвичному оточенні, переосмислення лексичних одиниць на основі асоціативних зв'язків. Проаналізовано способи вираження образності з такими лексичними одиницями, як гігієна, бавовна, розгром та ін. Доведено, що в медіатекстах відбувається взаємодія загальновживаної і термінологічної лексики. Визначено, що лінгвальними ідентифікаторами образності слугують переважно метафоричні та епітетні конструкції.
Комунікативна ознака «різноманітність» представлена як лексико-граматичне різноманіття мовних засобів. Зафіксовано синонімію словосполучень у публікаціях суспільно-політичної тематики, зокрема на позначення дії «ввести санкції» (частотні такі конструкції: запровадити санкції, схвалити санкції, не скасовувати санкції, посилити санкції). Різноманітність мовних засобів відображено через синтагматичні зв'язки.
Підсумовано, що інтернет-видання є важливим чинником відображення суспільних настроїв і засобом регулювання мовленнєвої культури суспільства. У медіатекстах відбувається апробація нових мовних одиниць, усталюються нові синтагматичні та парадигматичні зв'язки, проходить узуалізація оцінних та емоційно- експресивних відтінків.
Ключові слова: українська мова, масмедіа, текст, комунікативні ознаки, образність, різноманітність, мовні засоби.
Introduction
The degree of language communicative perfection is determined by the system of communicative features. The identification of communicative features of language has its own history, the knowledge of which will allow a deeper interpretation of this concept. The first attempts at analysis were recorded in the writings of ancient rhetoricians, who called communicative features «ideas» and linked them to the personality of the speaker (Zalip- ska, 2013).
Ukrainian culture also has rich traditions of eloquence. Metropolitan Ilarion, Yaroslav the Wise, Volodymyr Monomakh, Kyrylo Turovsky and other belonged to the famous rhetoricians of Kyivan Rus. In the XVI - at the beginning of the XVII centuries book printing spread, fraternal schools and higher educational institutions were opened en masse, in particular the Kyiv-Mohyla Academy. Preachers and rhetors noted the importance of logic, emotionality, melodiousness, imagery, and effectiveness of speech.
The scientific analysis of communicative features in the cultural-linguistic paradigm began in the XX century. A significant contribution to the expansion of a number of communicative features was made by the scientists of the Prague Linguistic Circle (Havranek, 1969). During this period, the practical aspect of cultural and linguistic studies prevailed in Ukrainian studies. These are the works of O. Kurylo (Kurylo, 2004), I. Ohienko (Ohienko, 1959), M. Sulyma (Sulyma, 1927).
In the second half of XX century marked the second stage of research into communicative features. During this period in Ukrainian linguistics, the culture of the language was separated into an independent branch of knowledge. In the 1950s and 1970s, such scientists as L. Bulakhovskyi (Bulakhovskyi, 1975), M. Zhovtobryukh (Zhovtobryukh, 1984), A. Koval (Koval, 1977) actively dealt with the issue of differentiation of communicative features.
On the 80s and 90s of the ХХ century, scientists terminologically outline communicative features (Hanych, Oliynyk, 1985; Babych, 1990; Yermolenko, Matsko, 1994; Struhanets, 1997). They describe in detail a number of communicative features: correctness, accuracy, logic, richness (variety), purity, appropriateness, sufficiency, clarity, expressiveness, emotionality and others.
On the beginning of the XXI century the terminology for the nomination of communicative features is established, the field of its functioning expands. Terms for the designation of communicative features are actively used in linguistic stylistic and linguistic didactic studies (Kultura movy, 2015; Selihei, 2016). Still, there is a need to study the implementation of communicative features in various spheres of functioning of the Ukrainian language, in various types of discourse. Therefore, the topic of our article is relevant.
The purpose of the article
The purpose of our article is to analyze the implementation of such communicative features as imagery and diversity in modern media text.
The priority task is to present and characterize the language imagery and the language diversity using the lingual identifiers - a set of differential linguistic features of each communicative feature.
Methodology of Research. In the scientific article the following research methods are used, such as: direct observation - to collect the actual material, functional method - for the interpretation of semantic and stylistic characteristics of language imagery and diversity of communicative features; the descriptive method - to characterize the language imagery and diversity. The source base is media texts taken from periodicals on the Internet («Високий замок» (ВЗ), День» (ДН), «Радіо Свобода» (РС), «Україна молода» (УМ), «Українська правда» (УП), «20 хвилин» (20 ХВ), «1+1» (1+1)).
Results and Discussions
The typology of communicative features has an implicit matrix of parameters. However, the issue of the definition of the term «communicative features» remains unresolved, since there is no common basis for their selection and unified classification. In our research, we interpret communicative features as a characteristic of the content and form of language, as an overall assessment of the level of perfection of mastery of the literary language (Zalipska, 2013). Among several dozens of communicative features identified by scientists (Babych, 1990; Kultura movy, 2015), the first ten distinguish such communicative features as imagery and diversity.
The language imagery is the usage of words and phrases in untypical surroundings at all levels of the language hierarchy. The figurative meaning is the most important lingual identifier of this characteristic.
Terms such as hygiene are often used to create imagery in mass media texts. According to the «Dictionary of the Ukrainian Language» (then SUM), the lexeme hygiene is interpreted as «the branch of medicine that develops and implements methods of disease prevention. // A set of practical measures that ensure the preservation of health; sanitation», however, it acquires a new meaning in mass media texts. The phrase informational hygiene appears, which means careful and responsible informing of addressees about certain events based only on reliable and verified sources, for example: Інформаційна гігієна: шість правил для мирного існування одне з одним (1+1, 12.04.2022); Інформаційна гігієна: як не піддатися впливу фейків і маніпуляції у ЗМІ (1+1, 31.01.2022); Інформаційна гігієна: рада продовжила заборону російських соцмереж (УМ, 13.05.2020); Інформаційна гігієна: як розрізнити, де правда, а де неправда (УМ, 25.02.2020). The medical term hygiene in combination with the lexeme informative acquires a new figurative meaning and is actively used in informational texts.
Another indicator of imagery language is the usage of words and phrases in quotation marks. Journalists thus demonstrate and emphasize our attention to the fact that words are used in a figurative sense, such as: «Окупанти метушаться»: у Мелітополі лунають вибухи (1+1, 22.06.2023); Прикордонники влаштували окупантам «пекельне чаювання» (УП, 14.06.2023); Вибухові «подарунки» на голови окупантам: розвідка прикриває штурм під Бахму- том (УП, 13.06.2023); Захисники «відмінусували» ще 470 загарбників, вертоліт і 4 танки ворога (УП, 13.06.2023); Говорять про захоплення «сірих зон»: ISW пояснив, як у рф применшують успіхи України (УП, 12.06.2023); ЗСУ «денацифікували» ще 900 окупантів (УП, 10.06.2023). In the given contexts of the expression окупанти метушаться means «the occupiers are worried»; пекельне чаювання, вибухові подарунки - «explosions»; від- мінусували, денацифікували - «have killed»; сірі зони - «territories that are not controlled by anyone». It is worth noting that, in addition to quotation marks, emotional coloured vocabulary. Such linguistic means greatly enhance the imagery of the text.
A separate clear indicator of imagery is the lexeme cotton, which has been actively used in the headlines of mass media texts since the beginning of the war (February 24, 2022). The SUM provides the following interpretation of the word: «1. The same as cotton plant. Cotton plant's fiber, from which yarn is made, etc. // Threads from this fiber», however, in journalistic reports, the lexeme cotton means explosions on the temporarily occupied land of Ukraine and on enemy territory. For example: Ракетна атака ворога, вибухи та «бавовна» в російському Курську: головні новини ночі 23 червня 2023 року (1+1, 23.06.2023); На Херсонщині сталася нова потужна «бавовна» (1+1, 18.06.2023); Бавовна на Херсонщині: поблизу Генічеська палає великий склад з БК окупантів (УМ, 18.06.2023); Бавовна на Краснодарщині: спалахнув Афіпський НПЗ (УМ, 31.05.2023); Від нафтосховища до авіаційної ескадрильї: як «бавовна» винищує ворожі цілі (УМ, 16.05.2023); «Бавовна над кремлем»: у Києві з 'явилася оригінальна інсталяція (ВЗ, 11.01.2023); У Маріуполі - «бавовна»! (ВЗ, 08.10.2022). According to our observations, journalists use the lexical unit in quotation marks or without quotation marks.
Epithets are also language identifiers of imagery. Such means in combination with the word cotton nominate in more details time (Нічна «бавовна» сталася на Чонгарському мосту до Криму: окупанти кажуть про удар (1+1, 22.06.2023)), territory (Кримська «бавовна»: стратегічні партнери України підтвердили законність ударів по логістиці окупантів (ВЗ, 25.05.2023), result (Переконлива бавовна: в прикордонних з Україною російських містах почали відміняти травневе «побєдобєсіє» (УМ, 11.04.2023)), place (Небесна «бавовна». Удари безпілотниками тепер стають і російською реальністю (УМ, 28.03.2023)). Based on the lexeme cotton journalists also create metaphorical complexes: «Сезон «бавовни» продовжується»: у ЗСУ прокоментували повідомлення про атаку безпілотників по Криму (РС, 04.06.2023). The frequency of effective damage to targets is specified.
On the basis of the formation of derived words from the lexeme бавовна, in particular забавовнити, and the usage of verbs in combination with this lexeme, we observe the metaphor in the headlines of mass media articles: У Мелітополі «забавовнило»: другу ніч поспіль у місті лунають гучні вибухи (1+1, 12.06.2023); В окупованому Луганську прогримів потужний вибух: де «розквітла бавовна» (1+1, 08.06.2023).
It is worth noting that journalists often use the lexeme smash in news headlines. The SUM explaines this word this way: “The action means to crush. // Total disoder; mess”. Messages are primarily devoted to military topics: Пригожин «накинувся» на шойгу: росія готується до розгрому в Україні? (РС, 23.06.2023); Міноборони росії заявило про «розгром» добровольчих формувань у Бєлгородській області (РС, 23.05.2023); UA: КУЛЬТУРА покаже розслідування Радіо Свобода про розгром еліти російських військ у битві за Київ (РС, 24.02.2023). Also, the lexeme sport is functionally loaded in sports-related messages, primarily in football news: День ЧС-22: французькі рекорди, розгром Сенегалу (УП, 04.12.2022); Луческу про розгром «Динамо» в Мюнхені: «після пенальті ми втратили впевненість» (РС, 30.09.2021).
The verb розгромити more actively emphasizes the result of the action and emphasizes the crushing defeat, whether in battle: ЗСУ розгромили окупантів під час переправи через Сіверський Донець (ВЗ, 20.05.2022); Біля Броварів ЗСУ розгромили 4 БМП і 2 танки - Міноборони (РС, 04.03.2022); or on football field: Тернопільська «Нива» розгромила франківський «Престиж» у контрольному поєдинку (20 ХВ, 12.08.2022); Футбол: «Шахтар» розгромив «Динамо» і здобув Суперкубок України (РС, 22.09.2021). Let's pay attention to the fact that in the texts of military and football publications, the lexeme розгромити means literally to destroy the opponent or to win with a large advantage on the sports field. Monosyllabic epithets-adjectives that express emotional and expressive meaning in media texts on football topics are also recorded: Тернопільська «Нива» здобула розгромну перемогу в Чернівцях (20 ХВ, 27.11.2022).
Another communicative feature is closely related to the language imagery - the language diversity. The language diversity is «the use of different means and ways to express the same content, turning to systemic and contextual synonyms, to sources of stylistic diversity of language» (Struhanets, 2000: 57-58). The defining characteristic of diversity is the presentation of a meaningfully identical message by different linguistic resources. First of all, we consider semantic and grammatical synonymy to be the identifiers of this communicative sign. According to our observations, the concepts of «language richness» and «language diversity» are not identical, however, given the common linguistic identifiers, they always go hand in hand.
To analyze the implementation of this communicative feature, we selected events that took place during one day on March 13, 2020 and were presented in a media text. The central news of this day was the introduction of quarantine in Ukraine. Journalists of Ukrainian print mass media and online publications reported on the quarantine, trying to reflect all the moments of this event. Given that the lockdown was the first time in the world and in the life of the state, information about the action was key in all news releases. Journalists addressed the message in different ways, but let's pay attention, first of all, to the headlines, which are representative of the news text itself. The following aspects were emphasized:
- on coronavirus medications: Ліків від Covid-19 немає, але є засоби захисту (ДН);
- on the peculiarities of the disease passing: Людина з новим коронавірусом може бути заразною до 37 днів (ВЗ); Людина може бути заразною коронавірусом до 37 днів - дослідження (УП);
- on the justification of introducing quarantine: Запобіжник чи маніпуляція: наскільки виправдане запровадження в Україні карантину через коро- навірус (УМ);
- on the number of people who fell ill or were hospitalized: На Прикарпатті госпіталізувли двох людей із підозрою на коронавірус (ВЗ); Радіо Свобода Daily: В Україні зафіксували нові випадки коронавірусу, пацієнтів ізолювали (РС); У Чернівецькій області, де є хворі на COVID-19, медики забрали із підозрою ще двох пацієнтів (1+1); З підозрою на коронавірус госпіталізували ще одного українця після повернення з Італії (УП);
- on mortality from Covid-19: Від коронавірусу в Україні померла перша жертва (ВЗ); Перша смерть в Україні від коронавірусу: влада Житомирської області вирішує, як ховати померлу жінку (1+1); Перша смерть від коронавірусу в Україні. Що відомо про померлу мешканку Радомишля (1+1); В Україні зафіксували першу смерть від коронавірусу (20 ХВ);
- at the President's words: Зеленський терміново звернувся до українців через коронавірус. Що сказав Президент? (ВЗ); «Бажаю вам 36,6!», - Зеленський записав відеозвернення до українців через коронавірус (1+1);
- on the situation in the regions in the country: У Чернівецькій області оголосили надзвичайний стан через коронавірус (ВЗ); Є результати тесту на коронавірус у кременчанки (20 ХВ); 13 людей на Тернопільщині перебувають на самоізоляції, щоб уникнути поширення коронавірусу (20 ХВ);
- on countries from which Ukrainians return: На Тернопільщині у жінки, яка повернулася з Китаю, запідозрили коронавірус (ВЗ); 120 українців застрягли на кордоні з Італією через коронавірус (ВЗ);
- on tests for diagnosing coronavirus disease: До Львова прибули перші тести для діагностування коронавірусу (ВЗ); В Україні виготовлять 200 тисяч експрес-тестів для виявлення корона- вірусу - Зеленський (1+1);
- on the panic that arose during the pandemic: Про вірус, карантин і масштабування паніки замість раціональності (ВЗ); За лаштунками карантину, або Чому таланить дурням? (ВЗ); Через корона- вірус скуповують крупи, сіль та сірники: ажіотаж на ринку та в магазинах. Як не панікувати (20 ХВ);
- on restrictions and solutions during the lockdown: Україна закриває кордони для іноземців (ВЗ); Україна закриє кордони для іноземців через 48 годин - РНБО (РС); У МОН розповіли, які учнівські олімпіади скасують, а які збираються перенести (1+1); Чорнобильську АЕС через коронавірус закрили для відвідувачів (1+1); «Дніпро» визнано чемпіоном України, змагання були скасовані через коронавірус (1+1); Посилений контроль на КПП, робота з дому та примусова ізоляція (1+1);
- on political provocations: «Коронавірус не завадить суспільству освіжити червоні лінії для Зеленського, - «Європейська Солідарність» (ВЗ);
- on the life of parliamentarians: Скринінг температури та дезинфекція: як карантин через коронавірус торкнувся парламенту (1+1);
- on the decisions of the authorities regarding countering the coronavirus and compensation for material losses during the lockdown: У МОЗ представили закон для протидії COVID-19 (1+1); Громадянам обіцяють компенсувати зарплати, втрачені через лікування хвороб (1+1); Корона- вірус: Міністр охорони здоров'я ініціює позачергове засідання Ради (УП).
Journalists focus the most attention on restrictions for people during the pandemic. Much attention was also paid to the number of Ukrainians who fell ill or were hospitalized due to Covid-19, to general information about the disease and the situation in the regions of Ukraine. Note that various print media used synonymous phrases (Головні новини про ситуацію з коронавірусом за день; Карантин в Україні через COVID-19 (1+1); Карантин в Україні (1+1)) to nominate specific events, as well as used figurative meaning (Як бізнес в Україні воює з коронавірусом (УП)), metaphors (Коронавірус не завадить суспільству освіжити червоні лінії для Зеленського (ВЗ)), direct speech («Бажаю вам 36,6!» (1+1)), double headlines and interrogative sentences (За лаштунками карантину, або Чому таланить дурням? (ВЗ)), etc. to attract the attention of readers. We observe in the same constructions a combination of diversity and imagery of language means.
The diversity of language can also be demonstrated with the help of synonymous phrases. For example, with the social-political lexeme санкції journalists use fixed phrase «to introduce sanctions»: Велика Британія не скасує санкції щодо росії, поки вона не виплатить компенсацію Україні (ВЗ, 19.06.2023); Велика Британія посилила санкції проти білорусі (ВЗ, 08.06.2023); Посли ЄС схвалили санкції за дестабілізацію Молдови (ВЗ, 26.05.2023); Австралія запроваджує санкції у відповідь на порушення прав людини в Ірані та підтримку вторгнення росії в Україну (ВЗ, 20.03.2023); Фортуна, Паріматч: президент ввів санкції проти 120 фізичних та 287 юридичних осіб (ВЗ, 11.03.2023).
The language diversity is based on the correlative word combinations in a phrase. For example, the lexeme blackmail means “Intimidation is the threat to expose or publicize for a specific facts purpose, information that can compromise or embarrass someone” (SUM). There are variety of connecting with this word: nuclear blackmail (Йдеться про ядерний шантаж - Юсов про ймовірну підготовку РФ теракту на ЗАЕС (РС, 23.06.2023); Ядерний шантаж рф не завадить підтримувати Україну - генсек НАТО (УМ, 19.04.2023); РФ посилює ядерний шантаж на тлі візиту Байдена в Європу - розвідка (РС, 19.02.2023); Відповідь на ядерний шантаж Росії має бути жорсткою - Єрмак пояснив в деталях (РС, 01.10.2022); Як світ має відповісти на ядерний шантаж путіна? (ВЗ, 27.09.2022); Чи є сила, яка зупинить ядерний шантаж путіна? (ВЗ, 23.09.2022)); gas blackmail (Навіщо путін шантажує Європу газом? (ВЗ, 01.05.2022); Газовий шантажросії країн ЄС та погрози путіна ядерною зброєю: що пише світова преса (20 ХВ, 29.04.2022); Газовий шантаж росії: ЄС може поступитися (ВЗ, 26.10.2021)); technogenic blackmail (рф продовжує техногенний шантаж: під ударом ДніпроГЕС (ВЗ, 26.10.2022)); energetic blackmail (США допомагатимуть Україні попри енергетичний шантаж росії, -- Байден (ВЗ, 19.09.2022)); blackmail with hunger (Віталій Портников: Крим і шантаж голодом (РС, 02.11.2022)); russian blackmail (російський шантаж: затоплення ЗАЕС та прорив дамби на Дніпрі (УМ, 05.05.2023); шантаж по-російськи: у рф хочуть припинити дію ядерного договору зі США після 2026 року (УМ, 30.01.2023); Настав час «великій сімці» відповісти на російський шантаж, щоби не довелося застосовувати п'яту статтю статуту НАТО (ВЗ, 12.12.2021)).
Conclusions
Therefore, communicative features are characteristics of the content and form of the language, a summary estimation of the degree of perfection text, in particular, the media text. Language assessment criteria have attracted attention since ancient times. The consideration of communicative features of literary language in the scientific paradigm of linguistic knowledge began in the XX century. It is connected with the development of the literary languages theory in various linguistic centers. At the end of the XX - at the beginning of the XXI century, the terminology for the designation of communicative features was established. Such terms are actively used in linguistic and stylistic, linguistic and didactic studies. The need to analyze the implementation of communicative features in various spheres of the Ukrainian language functioning is expressed.
The standard of communicative perfection of language in texts / discourses is evaluated through the prism of the communicative features' realization. In the long list of communicative features scientists name language imagery and diversity in the first ten.
The language imagery is the usage of words and phrases in the figurative meaning. In media texts we trace the interaction of commonly used and terminological vocabulary, which demonstrates the combination of different functional and stylistic groups of vocabulary. Under the influence of extralingual and intralingual factors, terms from various terminospheres (social-political, medical, military, sports) are deter- minized, lose their monosemantic meaning, expand their semantics due to stylistically coloured meanings that contribute to express the emotionality and expressiveness of the message. Metaphorization and epithet constructions prevail in the nomination of imagery.
The communicative feature “diversity” is a lexical-grammatical variety of linguistic instruments and the usage of systemic and contextual synonyms. We fix the synonymy of the phrases on the notation “to introduce sanctions” (the following constructions are frequent: запровадити санкції, схвалити санкції, не скасовувати санкції, посилити санкції). The variety of linguistic characteristics can be observed through the correlative word combinations in a phrase with one lexeme. The combination of the lexeme шантаж has become to be demonstrative (ядерний шантаж, газовий шантаж, техногенний шантаж, енергетичний шантаж, шантаж голодом, російський шантаж).
In general, Internet publications are an important factor in reflecting public mood and the way of regulating the speech culture of society. In media texts, the new language units are approbated, the new syntagmatic and paradigmatic connections are established, the usualization of evaluative and emotional- expressive nuances are used. The language of the mass media requires permanent scientific research to identify trends in language progress, to develop an effective model for improving of the journalists' language culture.
The list of abbreviations
ВЗ - Високий замок, https://wz.lviv.ua/
ДН - День, https://day.kyiv.ua/uk
РС - Радіо Свобода, https://www.radiosvoboda.org/
СУМ (SUM) - «Словник української мови», http://sum.in.ua/
УМ - Україна молода, https://www.umoloda.kiev.ua
УП - Українська правда, https://www.pravda.com.ua/
1+1 - 1+1, https://tsn.ua/news
20 ХВ - 20 хвилин, https://te.20minut.ua/
Bibliography
imagery communicative feature media text language
1. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. Львів: Світ, 1990. 232 с.
2. Булаховський Л. А. Вибрані праці : у 5-ти томах. Київ: Наукова думка., 1975. Т. 1. 496 с.
3. Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. Київ: Вища школа, 1985. 360 с.
4. Єрмоленко С. Я., Мацько Л. І. Навчально-виховна концепція вивчення української (державної) мови. Дивос- лово. 1994. № 7. С. 28-33.
5. Жовтобрюх М. А. Українська літературна мова. Київ: Наукова думка, 1984. 256 с.
6. Заліпська І. Я. Комунікативні ознаки української мови у прямому радіо- і телеефірі. (Дис. ... канд. філол. наук). Київ, 2013. 352 с.
7. Іларіон (Митрополит). Наша літературна мова: як писати й говорити по-літературному. Вінніпег, 1959. 463 с.
8. Коваль А. П. Культура ділового мовлення: писемне та усне ділове спілкування. Київ: Вища школа, 1977. 296 с.
9. Курило О. Б. Уваги до сучасної української літературної мови. Київ: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. 303 с.
10. Селігей П. О. Світло і тіні наукового стилю. Київ: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2016. 627 с.
11. Словник української мови. Режим доступу: http://sum.in.ua/
12. Струганець Л., Бобесюк О, Веремчук О., Заліпська І. та ін. Культура мови: від теорії до практики: монографія / за ред. Л. Струганець. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2015. 216 с.
13. Струганець Л. В. Культура мови. Словник термінів. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2000. 88 с.
14. Струганець Л. В. Теоретичні основи культури мови: навчальний посібник для студентів філологічних факультетів вузів України. Тернопіль, 1997. 96 с.
15. Сулима М. З приводу наших мовних злиднів. Радянська освіта. 1927. № 2. С. 5-33.
16. Havranek B. Teoria spisovnego jazyka. Nase fee. 1969. № 2-3 (52). S. 65-77.
REFERENCES
1. Babych N. D. (1990). Osnovy kultury movlennia [The basis of language culture]. Lviv: Svit [in Ukrainian].
2. Bulahovskyi L. А. (1975). Vybrani pretsi [Chosen works]: in 5 t. Kyiv: Naukova dumka. V. 1 [in Ukrainian].
3. Hanych D. І., & Oliinyk І. S. (1985). Slovnyk linhvistychnykh terminiv [Dictionary of linguistic terms]. Kyiv: Vysh- cha shkola [in Ukrainian].
4. Yermolenko S. Ya. & Matsko, L. І. (1994). Navchlno-vykhovna kontseptsiia vyvchennia ukrainskoi (derzhavnoi) movy [The educational-scientific concept of Ukrainian language study]. Dyvoslovo, 7, 28-33 [in Ukrainian].
5. Zhovtobriukh М. А. (1984). Ukrainska literaturna mova [The Ukrainian literary language]. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
6. Zalipska І. Ya. (2013). Komunikatyvni oznaky ukrainskoi movy u priamomu radio- i teleefiri [Communicative features of the Ukrainian language in a live radio and television broadcast]. Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
7. Ilarion. (1959). Nasha literaturna mova: yak pysaty i hovoryty po-literaturnimu [Our literary language: how to write and speak in literary language]. Vinnipeh [in Ukrainian].
8. Koval А. P (1977). Kultura dilivoho movlennia: pysemne ta usne dilove spilkuvannia [Culrure of business speech: written and oral business communication]. Kyiv: Vyshcha shkola [in Ukrainian].
9. Kurylo О. B. (2004). Uvahy do suchasnoi ukrainskoi literaturnoi movy [Attentions to modern Ukrainian literary language]. Kyiv: Vyd-вvо Solomii Pavlychko “Osnovy” [in Ukrainian].
10. Selihei P O. (2016). Svitlo i tinti naukovoho styliu [Light and shadows of scientific style]. Kyiv: Vyd. Dim “Kyievo- Mohylianska akademia” [in Ukrainian].
11. Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary of the Ukrainian language]. Available at: http://sum.in.ua/ [in Ukrainian].
12. Struhanets, L., Bobesyuk, O., Veremchuk, O., Zalipska, I., et al. (2015). Kultura movy: vid teorii do praktyky [Culture of language: from theory to practice]. Ternopil: Navchalna knyha - Bohdan [in Ukrainian].
13. Struhanets L. V. (2000). Kultura movy. Slovnyk terminiv [Language culture. Dictionary of terms]. Ternopil: Navchalna knyha - Bohdan [in Ukrainian].
14. Struhanets L. V. (1997). Teoretychni osnovy kultury movy [The theoretical basis of language culture]. Ternopil [in Ukrainian].
15. Sulyma М. (1927). Z pryvodu nashykh movnykh zlydniv [About our linguistic poverty] Radianska osvita, 2, 5-33 [in Ukrainian].
16. Havranek B. (1969). Teoria spisovnego jazyka. [Theory of literary language] Nase rec, 2-3, 52, 65-77 [in Chezh].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Theoretical basics of Internet advertising. The analysis of the media planning process. The establishing media objectives through developing media strategies and tactics. The effectiveness of the media planning in Internet. The example of the media plan.
курсовая работа [64,2 K], добавлен 25.03.2014Consideration of the mass media as an instrument of influence on human consciousness. The study of the positive and negative aspects of the radio, television, press, magazines, Internet. Advantages and disadvantages of the media in the Great Britain.
дипломная работа [2,3 M], добавлен 14.10.2014"The Bauer media group". "The Bertelsmann" is a German multinational mass media corporation. "The Axel Springer Verlag". The German media industry. Company that is specialised in production and delivery of media in the form of digital, audio, video.
реферат [18,9 K], добавлен 13.03.2014The role of mass media in modern life. The influence of newspapers, magazines and television in mind and outlook of the mass of people. Ways to provide information and display the news of dramatic events, natural disasters, plane crash, murders and wars.
презентация [730,5 K], добавлен 17.05.2011Понятие, определение и специфика социальной журналистики в "small media". Анализ социальной тематики, базовой структуры малых медиа, линейной схемы коммуникации. Принципы существования малых медиа, их распространение по разным мультимедийным платформам.
курсовая работа [228,8 K], добавлен 06.05.2018Особенности тенденции конвергенции СМИ в целом и явления, к которым приводит эта тенденция. История и направления деятельности медиа-холдинга "РосБизнесКонсалтинг". Реализация концепции конвергенции издательским домом Independent Media и "КоммерсантЪ".
курсовая работа [99,7 K], добавлен 12.11.2010Описание явления социальных сетей и современной ситуации на соответствующем рынке. Изучение видов взаимодействия в интернете и взаимодействия различных типов аудитории в социальных сетях. Рекомендации по продвижению СМИ на примере журнала "Катрен-Стиль".
дипломная работа [2,6 M], добавлен 20.06.2014Сущность понятия имидж политического деятеля, принципы и mass-media каналы его формирования, анализ зарубежного опыта. Имидж председателя Законодательного Собрания Краснодарского края: исследование краевых печатных СМИ, перспективы позиционирования.
курсовая работа [87,9 K], добавлен 09.06.2013Influence of television on modern political practice. Nature of media power and its impact on political system of society, its character, practice and institutions. Dangers of new mediated symbolic politics for the democratic political practices.
реферат [25,0 K], добавлен 28.05.2012Прецедентні феномени як один із виявів інтертекстуальності. Ідіостиль електронного ЗМІ, його порівняння зі стилем друкованого видання. Прецедентні ситуації, висловлювання й імена, особливості їх використання в текстах інтернет-видання "Online-Експрес".
дипломная работа [102,3 K], добавлен 24.05.2015The Time is a British newspaper national newspaper. The Times has its sister paper Sunday Times. The Times is the originator of the ubiquitous Times Roman typeface, originally developed by Stanley Morison. Saturday supplements and online presence.
презентация [3,7 M], добавлен 27.05.2014Oprah as one of the longest-running daytime television talk shows in history. General characteristics of the Oprah Winfrey Show, acquaintance with guests. Relationship with the activity of one of the most influential in the world of american leaders.
презентация [1,1 M], добавлен 28.05.2015The study of the functional style of language as a means of coordination and stylistic tools, devices, forming the features of style. Mass Media Language: broadcasting, weather reporting, commentary, commercial advertising, analysis of brief news items.
курсовая работа [44,8 K], добавлен 15.04.2012Syntactic structures in the media. Characteristic features of language media. Construction of expressive syntax. Syntactic structures in the newspaper "Sport Express" and "Izvestia". Review features of sports journalism and thematic range of syntax.
курсовая работа [24,7 K], добавлен 30.09.2011Recommendations about use of a text material and work with expressions. Rules of learning and a pronunciation of texts taking into account articles, prepositions and forms of verbs. The list of oral conversational topics on business English language.
методичка [50,8 K], добавлен 15.02.2011The nature of speaking and oral interaction. Communicative approach and language teaching. Types of communicative exercises and approaches. Games as a way at breaking the routine of classroom drill. Some Practical Techniques for Language Teaching.
дипломная работа [72,3 K], добавлен 21.07.2009Defining communicative competence. The value of communicative language teaching. On the value of audio-lingual approach. Using of humor in teaching foreign language. On the structure of an anecdotes. Using anecdotes for intermediate and advanced learners.
дипломная работа [190,8 K], добавлен 14.01.2013Theory of the communicative language teaching. Principles and features of the communicative approach. Methodological aspects of teaching communication. Typology of communicative language activities. Approbation of technology teaching communication.
курсовая работа [608,8 K], добавлен 20.10.2014American Culture is a massive, variegated topic. The land, people and language. Regional linguistic and cultural diversity. Social Relationships, the Communicative Style and the Language, Social Relationships. Rules for Behavior in Public Places.
реферат [35,1 K], добавлен 03.04.2011The origins of communicative language teaching. Children’s ability to grasp meaning, creative use of limited language resources, capacity for indirect learning, instinct for play and fun. The role of imagination. The instinct for interaction and talk.
реферат [16,9 K], добавлен 29.12.2011
