Каталоги українських стародруків, як джерела експертного дослідження київських кириличних стародрукованих видань XVII-XVIII ст.

Перші і останні два аркуші переписані в XIX ст. від руки. На перших двох є малюнки олівцем всього того, що було в першовиданні. Є кілька записів, але не всі розбірливі. На 7-17 арк. покрайні записи різних почерків: «Сия книга Меч наданая мне иерею Иакову от отца Иоанникия Дубровского игумена обители Домници, 1750, месяца декабря ...»; «... купил сею рекомую Меч духовній у отца Андрея за два...»; «... я иерей Андрей Жовтянский родич продал книгу сию Меч духовній пану Ивану Поповичу Демяничу . за свое отпущение грехов прошу чевствовати всем. Димяне, прошу всех святых молитвах не забывать»; «Я раб Григориян из жоною своею Горфиною купили сию книгу, рекомую Меч духовный и продаемо до церкви храму .».

Петров. Книги славянские. № 237». [42, с. 62].

«108-Д. Патерик печерський. Київ, друкарня Печерської лаври, 1678, 300 арк., з грав.

Третій, четвертий та останній арк. переписані значно пізніше від руки, крім того на 3 арк. є кольорова заставка.

Петров. Книги славянские. № 263» [42, с. 63].

На наш погляд, «Давні рукописи і стародруки. Опис і каталог», упорядковані В. Микитасем, є важливим джерелом для опису та атрибуції київських кириличних стародруків, у першу чергу, робіт виданих у друкарні Києво-Печерської лаври іще в XVII ст., коли вони безперешкодно потрапляли до Карпатської Русі. Хоча експерти мають брати до уваги, що згаданий каталог В. Микитася містить далеко не всі позиції, необхідні для атрибуції стародруків. До прикладу, в наведених вище описах «Меча духовного» Л. Ба- рановича та Патерика Печерського є згадка про гравюри, але відсутній їх опис і відомості про граверів; немає даних про кількість строчок на сторінці, що спрощує атрибуцію книги, тощо.

У 70-90 роки минулого століття каталоги кирилівських стародруків, в тому числі й видань Києво-Печерської лаври і інших київських друкарень, видавались і в колишній РСФСР (упорядники: Л. Горфункель [44], Н. Черни- шова [45], О. Гусєва [46], І. Поздєєва [47], Л. Спіріна [47] і ін.).

Серед них слід відзначити спеціалізовані видання щодо українських стародруків і їх каталогів підготованих А. Гусєвою, Т. Камєнєвою та І. По- лонською [48]. У згаданій роботі «Українські книги кирилочного друку XVI-XVIII ст.ст.» (Москва, 1976 р.) вміщено каталог однойменних стародруків. У ньому, зокрема, атрибутовано перший лаврський стародрук «Часослов» (Київ, 1616 р.) (п. 24) та «Мінея святкова (Анфологіон)» (Київ, 1619 р.) (п. 28), «Часослов» (друк. Тим. Вер- бицького, 1625 р.) [48, с. 17-18, 21]. Це видання також вміщує важливі для експертів у галузі стародруків іконографічний вказівник історичних, біблійних і житійських зображень, а також каталогізує заставки, кінцівки, ілюстрації, герби і типографські марки, а також рамки, які використовувалися в українських, у тому числі й київських, кириличних стародруках.

Експертам слід зважити і на спеціалізований Каталог стародрукованих кириличних рідких і цінних книг, виданих у Києво-Печерській лаврі, підготовлений Г. Варваричем (Київ, 1986), із нагоди «Брєжнівських святкувань 1500 ліття Києва». Г. Варварич відзначає в передмові, що при описі видань каталогу ним були враховані принципи каталогізації, попередньо сформовані такими ученими, як А. Зернова, Т. Би- кова, Т. Камєнєва та Я. Ісаєвич. Каталог сформовано в хронологічному порядку, по мірі виходу книг, із зазначенням їх бібліографічного опису мовою оригіналу (з адаптацією), наводяться дати початку та завершення роботи над книгою (за наявності) за візантійським літочисленням (наприклад, п. 5 «ИОАНН ЗЛАТОУСТ. БЕСЕДЫ на 14 посланий ап. Павла» 2. IV.1628 (26.III.7129-2.IV.7131)) [49, с. 8], але арабськими цифрами, наводиться формат і листова формула видання (кількість зошитів, кількість сторінок у зошиті, перерахунок листів (нумерація) і кількість листів), вказується кількість строчок тексту на більшості аркушів, кількість фарб, використаних при друці тощо [49, с. 3-6].

Започатковує каталог київських кириличних стародруків Г. Варварича одне із перших видань Києво-Печерської друкарні «АНФОЛОГИОН с богом содержай церковную службу избранных святых на весь год. По чину восточного благочестия исправлено и по всему истинне от греческого приведено», датоване 16.I.1619. Г. Варварич також відзначає, що «Анфологі- он» містить 18 гравюр, хоча не описує їх і не вказує граверів (за їх наявності), а також вказує на орнаменти цього видання: ініціали, заставки, кінцівки. Ним також вказується, що описуваний примірник «Анфологіону» є дефектним, оскільки не містить титульного листа, перших і останніх листів. Наводяться відсилки до попередньо виданих каталогів, зокрема, уже згадуваних каталогів С. Петрова.

Другим іде опис стародрукованої книги «МАКСИМ ГРЕК. СЛОВО НА ЛАТИНОВ» (бл. 1620). Г. Варварич відзначив, що це видання має 110 сторінок, 21 строчку на листі, лінійне обрамлення сторінок, орнаменти - ініціали, заставки, кінцівки.

Загалом же каталог стародруків Києво-Печерської лаври, упорядкований Г. Варваричем містить 202 позиції, з них 95 - це саме лаврські видання 1619-1800 років, що є предметом нашого дослідження. Останнім у наведеному каталозі стала «СОБРАНИЕ РАЗНЫХ ПОУЧЕНИЙ на все воскресные и праздничные дни» Ч. 1-3., 1800. [49, с. 44].

За радянської доби 3-х томна робота Я. Запаска та Я. Ісаєвича «Пам'ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні» (19811984 рр.) стала однією з найбільш важливих для експертів-мистецтвознавців каталожних робіт. Як відомо, у 19811984 роках відомі українські джерелознавці та книгознавці, дослідники історії книгодрукараства в Україні, професори Яким Запаско та Ярослав Ісаєвич видали фундаментальну роботу «Пам'ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні» у 3-х книгах (м. Львів, 1981-1984) [50; 51; 52]. Ця робота стала однією з найбільш відомих і актуальних до сьогодні розвідок українських стародруків. Вона активно продовжує активно використовуватися не лише у науці та освіті, а й для експертних досліджень і атрибуції вітчизняних стародруків експертами, оцінювачами, колекціонерами і всіма, хто не байдужий до книжкової спадщини України XVIXVIII ст.ст.

У анотації до Книги першої «Пам'ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні» авторами зазначається, що стародруки - це «книги видані до 1800 р. Це багатюще джерело для дослідження історичного минулого народу, його мови, літератури, образотворчого мистецтва» [50, с. 8].

Дійсно, ознайомлення з нарисами про історію українського книгодру- карства, вміщеними у двох книгах, вміщених у 3-х томах, цього видання (у Першій книзі наводиться нарис з історії вітчизняного книгодрукарства «Книга і друкарство на Україні в XVIXVII ст.», а у Другій книзі вміщений нарис про стародруки у XVIII ст.: «Книга і друкарство на Україні в XVIII ст.».), дозволяє сформувати думку про історію вітчизняної культури, в тому числі книговидання та гравюри, науки і освіти в XVI-XVIII ст., зокрема, у містах Львові, Острозі та ін., в яких культура книги (на латині, на польській мові) була поширена іще з поч. XVI ст., до приїду в Україну І. Федорова (Федоровича). А також сформулювати уявлення про генезис і еволюціонування київських кириличних стародруків XVII-XVIII ст.ст., які вдало продовжили традиції книгодрукарства, привнесені І. Федоровим в Україну, а також визначити відмінності українського книгодрукарства від виготовлення кириличних стародруків у Росії та Білорусі.

Звернемо увагу на наукову принциповість Я. Запаска і Я. Ісаєнка, які за часів колишнього СРСР не побоялися викласти той історичний факт, що друкована Біблія з'явилася в Росії лише через 82 роки після появи Острозької Біблії та фактично стала її передруком [50, с. 10].

Окрім ґрунтовної історичної та те- оретико-методологічної складових (Вступ до книги першої та історичні нариси про книги і друкарство в Україні в книгах першій і другій), в науковому доробку Я. Запаска та Я. Ісаєвича «Пам'ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні» вміщено найбільш повний і вичерпний каталог стародруків, виданих в Україні, які дозволяють атрибутува- ти відповідні книги, навіть не повні, чи навіть їх фрагменти. До того ж, це видання багато ілюстроване титульними сторінками, ілюстраціями, бандеролями, прикрасами і іншими декоративними елементами стародруків, які дозволяють провести додаткову атрибуцію, виключити помилки в дослідження книг, надрукованих у XVIXVIII ст.ст. в Україні.

Розпочинається Книга перша Я. Запаска й Я. Ісаєвича «Пам'ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні» з вичерпного опису видань Івана Федорова (Федоровича): «Апостала» (м. Львів, 1574 р.), «Букваря» (м. Львів, 1574 р.), «Азбуки» (м. Остріг, 1578 р.), «Букваря» (м. Ос- тріг, близько 1578 р.), Номоканону (м. Київ, 1620 р.) і ін. Як приклад, наведемо опис одного з перших достовірно встановлених і атрибутованих кириличних стародруків, виданих у м. Києві.

«Копистенський Захарія. Книга о вірі єдиной . Київ, друкарня лаври, 1620. 4°. [4], 317, 308 с. Рядків - 21, 15. Друк у дві фарби. Сторінки в лінійних рамках. Шрифти: 10 рядків -- 64, 89, 49 мм. Гравюри: форта, заставки, кінцівки, ініціали. Передмова «Правоверным... христіаном» (текст: Тітов, 1924, с. 32). На с. 1 заголовок «Віра едина сРтои каОолицкои апРстолскои цРркве на всході» і початок розділу про трійцю. На с. 165--167 український переклад Символу віри. На с. 314 підпис «Азаріас» [Захарія Копистенський]. Далі «До чителника правовірного» (с. 315--316; текст: Титов, 1924, с. 3536), виправлення помилок. На с. 1--30 другого рахунку -- «о образіх», с. 179-- 180 -- «о папі», с. 183 -- виправлення до розділу «о образіх», сю 184--308 -- український переклад двох «слів на латинов» Максима Грека. Передрук тексту: АЮЗР, т. 8, с. 180-344. Каратаев, 1883, 246; Свенцицкий, 1908, 492; Тітов, 1924, с. 33-36; Максименко, 212; Каменева, Гусева, 30. ДБЛ, ЦДАДА, ДПБ, ЛБАН, ЛМУМ (з книг К. Саковича), ЛІМ, б-ка Харківського ун-ту, ДПНТБ та ін.» [50, с. 40-41].

Не складно помітити, що опис наведеного й інших кириличних стародруків, вміщених у каталозі Я. Ісаєви- ча і Я. Запаска, містить дискретні критерії для атрибуції відповідних видань, а саме: повну назву, друкарню, розмір книги, загальну кількість сторінок, у т.ч. й ненумерованих, кількість рядків на сторінці, характер обрамлення сторінок книги, розмір шрифту, опис гравюр (форта, заставки, кінцівки, ініціали), вміщених у книзі, і ідентифікацію граверів, особливості змісту тексту (опис передмови і її автора, назви початку розділів, післямови, виправлення, вміщення фрагментів попередньо виданих робіт тощо), позначення на аркушах книги, включаючи маргіналії, походження стародруку, джерела в яких його уперше атрибутовано, а також описи у сучасних каталогах, місця зберігання достовірно відомих примірників стародруку тощо.

Для зручності дослідження та атрибуції кириличних стародруків, у тому числі й тих, що видавалися в Києві та на Київщині, в Книзі першій Я. Запаска та Я. Ісаєвича «Пам'ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні» вміщено корисні та практико-орієнтовані додатки, а саме:

• «Перелік друкарень та їх працівників» (Книга перша та Книга друга, частина друга), в якій вміщені три основних київські друкарні, які видавали кириличні стародруки (Друкарня Тимофія Олександровича Вербицько- го; Друкарня Спиридона Соболя; Друкарня Києво-Печерської лаври. (Засновник: Єлисей Плетенецький) та ін.), які діяли в Україні та друкували книги в XVII-XVIII ст.ст. [50, с. 121];

• «Алфавітний покажчик стародруків» (Книга перша та Книга друга, частина друга), в якому в абетковому порядку визначено, з посиланням на опис конкретного виду книг, основні види книг, які друкувалися в той час: від «Азбуки» і Акафістів - до роботи польською мовою «Zygrowiusz Jan. Epichirima albo dowod porzqdnego poslania na urzqd pasterski». Цей алфавітний покажчик вміщує й усі київські стародруки, видані кирилицею;

• «Показник стародруків за друкарнями» (Книга перша та Книга друга, частина друга), в якому наводяться посилання на конкретні стародруки і їх позиції в досліджуваному каталозі з прив'язкою до попередньо згаданих київських друкарень, які діяли із XVII ст. [50, с. 129; 51, с. 111-113];

• «Покажчик стародруків за тематикою» (Книга перша та Книга друга, частина друга), використовуючи який, можна віднайти для дослідження не лише релігійну, а й світську літературу - античну, астрологію, букварі, граматику, історичну та юридичну тематики, і навіть медицину, математику та сільське господарство;

• «Покажчик граверів» (Книга перша та Книга друга, частина друга) становить особливу цінність, оскільки у ньому упорядковано, за прізвищами і ініціалами, усіх основних граверів (Василь Ушакевич, Никодим Зубриць- кий, Ілля, Глікерій Баранецький і ін.) стародруків в Україні, включаючи і тих, які співпрацювали з київськими друкарнями при оформленні кириличних стародруків [50, с. 127; 52, с. 116];

• «Іменний показчик» (Книга перша та Книга друга, частина друга) допомагає ідентифікувати стародруки за персоналіями: авторами, друкарями, граверами та ін. Очевидно, що поряд з високим професіоналізмом Я. Запаско і Я. Ісає- вич виявили у цій роботі й принциповість, не проводячи сумнівних паралелей про «колиску трьох братніх народів» чи «єдиний слов'янський народ». Хоча ці наративи на час написання згаданої роботи були популярні в колишньому СРСР. Як паралель подібної наукової принциповості можемо навести роботи тих часів у Росії - «Українські книги кирилівського друку XVI-XVIII ст.», що розпочинається з опису «Апостола» Івана Федорова [48], а також у Білорусі - «Книги Білорусі. Зведений каталог 1517-1917 рр.», які розпочинається з книг Ф.-Г. Скорини 1517 року.

У колишньому СРСР видавалась і спеціальна групу каталогів букіністично-товарознавчого характеру - ка- талогів-прейскурантів художніх і наукових видань на купівлю та продаж букіністичних і антикварних книг [53; 54]. У них можна віднайти бібліографію книг, виданих у Типографії імператорського університету Св. Володимира в XIX ст. і орієнтовні ціни на них. Утім, згадок про київські кириличні стародруки XVII-XVIII ст.ст. нами не віднайдено. Очевидно, що такий стан букіністичного та антикварного ринку за радянської доби пояснюється антирелігійної політикою у перші роки радянської влади, коли відповідні стародруки, у своїй більшості вилучалися з цивільного обігу.

Із проголошенням незалежності України розпочинається третій період атрибуції та переатрибуції вітчизняних кириличних стародруків (1991 р. - до сьогодні) та їх подальшої каталогізації. Цей період ознаменувався трендом щодо помітного зростання увага до кириличних стародруків, які уособлювали в собі культурну та мистецьку самобутність українців. Поряд із державними колекціями стародруків, які знаходяться в державних архівах, музеях, бібліотеках, університетах, а також у комунальних закладах культури, починають формуватися приватні колекції кириличних стародруків, видаватися катологи видань, вміщених у таких колекцією. Окрасою і одних, і інших колекцій стають київські кириличні стародруки XVII-XVIII ст.ст.

Відзначимо, що увага до українських кириличних стародруків XVI - XVIII ст.ст. з боку приватних колекціонерів в Україні позначилась не лише їх збиранням і збереженням, а й описом, експонуванням і каталогізацією таких приватних колекцій. Це, із поміж іншого, сприяло легітимізації таких колекцій, належному оформленню історії побутування представлених у них видань, а також дало можливість сучасним вітчизняним науковцям і експертам досліджувати рідкісні українські кириличні стародруки.

Серед каталогів стародруків, сформованих і виданих державними установами, слід згадати про видання «Каталог стародрукованих книг, що зберігаються у Центральному державному архіві України у м. Києві (ЦДІАК України). 1494-1764 рр.» (Київ, 1999 р.) [55]. У ньому вміщено опис 414 стародруків, із них 125 позицій - це крири- личні стародруки, і 54 із них - це ста- родруковані книги, надруковані «гражданським шрифтом». Каталог ЦДІАК також містить у собі цінні для експертного дослідження та атрибуції стародруків додатки: алфавітний каталог стародруків; покажчик стародруків за друкарнями; список ілюстрацій.

Із поміж рідкісних кириличних стародруків у каталозі ЦДІАК зустрічаємо наступні книги, видані кириличним друком у Києво-Печерській лаврі: «Служебник», 1620 р., «Іоанн Златоуст», 1623/24 р., Могили П. «Леі- тургіаріон сіе єсть служебник ...», 1629 р., «Парамфия сирєчь утьшитєльньїм мольбы ...», 1634 р., «Акафісти і ... мольби» (фрагмент у складі конвалю- ту, с. 96-116), 1674 р. й ін.

Відзначимо, що окрім традиційних положень, описи згаданих київських стародруків містять дати початку та завершення друку книг за літочисленням «від Створення Світу», визначення мови стародруку (п. 248 «Іоанн Златоуст» (дефектний прим., втрачено 344 арк.), 1623 р. встановлено використання двох мов - церковнослов'янської та староукраїнської), здійснюється опис оправи - «картон обтягнутий брунатною шкірою. Кришки прикрашені рамкою з тисненим рослинним орнаментом (позолота). Палітурка потерта, поточена шкідниками, корінець по краям надірваний» [55, с. 139]. Єдиним джерелом атрибуції вміщених у цьому каталозі примірників київських кириличних стародруків визначено попередньо проаналізований нами каталог Я. Ісаєвича і Я. Запаска.

Змістовний каталог київських кириличних стародруків, виданих у Києво-Печерській лаврі в XVII-XVIII ст. вміщено і в науковому дослідженні С. Кагамлик, «Києво-Печерська лавра: світ православної духовності та культури (XVII-XVIII ст.) [56]. Так, у Додатку 3 до своє монографії С. Кагам- лик вмістила каталог описів лаврських стародрукованих видань у хронологічному порядку від «Часослова» (1616 р.) і до «Псалтира» (1800 р.). Учена також сформувала унікальний «Список відомих лише в бібліографії і примірників, яких не віднайдено», який починається з опису «Акафіста Успінню Богородиці» (1606 р.) і завершується книгою Леванди И. «Слово на погребение ... Самуила, митрополита Києвского й Галицкого ... говоренное в Киево-Софийском соборе 10 января 1796 г.» (1796 р.) [56, с. 446-489].

Цей каталог, складений С. Кагам- лик, охоплює стародруки, видані у ти- пографії Києво-Печерської лаври як кирилицею, так і іншими мовами, та містить наступну структуру (на прикладі «Часослова», 1616 р.):

«1. Часослов. Не раніше 20.XII.1616.

Передмова Єлисея Плетенцького (текст: Тітов, 1924. № 1, с. 3-4); передмова Захарія Копистенського від 20. XII. 1616 (текст: Тітов, 1924. № 1, с. 6-12).

Каратаев, 1883, 230; Тітов, 1924, № 1, с. 4-5; № 2, с. 12-13; Каменева, Гусева, 24.; Запаско, Ісаєвич, 109.

РДБ, РНБ» [56, с. 446].

Заслуговує на увагу й видання «100 раритетів із колекції українських бібліотек», що стало прикладом поєднання зусиль експертів і науковців Музею книг і книгодрукарства України і букіністичного салону «Класика» в дослідженні та атрибуції видань, які зберігаються в Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського НАН України, Музею книг і книгодрукар- ства України і приватній бібліотеці [57].

Розділ III цього видання присвячено стародрукованим виданням, у тому числі, й виданих у Києво-Печерській лаврі. Це, у першу чергу, один із загальновизнаних «первістків» цієї типографії - Анфолегіон, 1619 р., відома також в різних каталогах, як «Анфологій», «Трефологій», «Трефологіон», «Цвітослов», «Цвітна мінея». Автори каталогу описують історію створенн цього масштабного та складного в оформленні видання Анфолегіону, аналізують зміст колективної передмови (Є. Плетенецький і ін.) до Анфо- легіону, в якому описано історію зародження книгодрукарства у Києво-Печерській лаврі, та викладають перелік тематичних гравюр Анфолегі- ону, а також наводять фаховий опис примірника Анфолегіону, який зберігається в НБУ ім. В.І. Вернадського (№ 12) [57, с. 44].

У виданні «100 раритетів із колекції українських бібліотек» також наводиться історія походження та опис таких класичних лаврських богословських і навчальних стародруків, як: Требник Петра Могили, 1646 р. (№ 14), Патерик Печерський, 1661 р. (№ 15), Туптало Дмитрій [Ростовський]. Книга житій святих, у 4-х томах, 1689 р. (№ 16), Бернида Памво. Лексикон Славе- нороський, 1627 р. (№ 31), а також опис перших світських видань Лаврської друкарні Євхарістиріон або вдячність Петру Могилі, 1632 р. (№ 38), Синопсис Інокентія Гізеля, 1674 р. (№ 49) [57, с. 47-50; 51-53; 54-46; 92-95; 122-123]. Окрім згаданих описів стародруків ця робота В. Бочковської, Л. Хаухи і Ю. Єгорова також містить якісні кольорові фотографії фрагментів вище описаних видань (форта, сторінки, ініціали, гравюри, виливні прикраси), які можна використовувати при експертному дослідженні київських кириличних стародруків.

Заслуговує на увагу експертів і науковців й каталог зібрання стародруко- ваних книг В. Гайдука, який містить опис і зображення (фотографії) понад 500 рідкісних стародруків, виданих в Україні до 1800 року - «Зібрання українських стародруків XVI - XVIII століть» (Київ, 2012 р.) [58] . У ньому, зокрема, міститься повний опис 138 назв книг, які відносяться до київських стародрукованих видань XVIIXVIII століть.

У передмові до каталогу («Передмова до ласкавого чительника») відомі дослідники українських стародруків В. Бочковська та Л. Хауха характеризують основні етапи стародрукарства в Україні в досліджуваний період і унікальний характер книг, які входять до колекції стародруків В. Гайдука. Цей каталог також містить багату бібліографію основних досліджень українських стародруків і покажчик за кни- годрукарнями, назвами стародруків і роком їх випуску. Звернемо увагу, що при описі примірників (екземплярів) цього зібрання стародруків, у кожному окремо взятому випадку, використовуються системні посилання на попередньо сформовані каталоги наступних упорядників: І. Свенцицько- го; С. Петрова, Я. Бирюка, Т. Золотаря; Максименко; А. Зернова; Т. Камєнєва, О. Гусєва; Я. Запаско, Я. Ісаєвич і ін. Більшість із них охарактеризовані нами попередньо.

Самостійний розділ зібрання В. Гайдука становлять київські кириличні видання Києво-Печерської лаври і друкарні М. Сльозки. Але більшість київських кириличних стародруків у колекції В. Гайдука видані в лаврській типографії. Підрозділ «Друкарня Києво-Печерської Лаври» розпочинається з опису «первістка» цієї друкарн «Ан- фологіона», 1619 р. :

«Формат - 2°. Листова формула видання: [1-16]. 1-1048 с. Пагінація розміщена угорі сторінок. Рядків - 28. 52. Друк у дві фарби. Мова видання: церковнослов'янська. Гравюри: форта, в тексті 29 ілюстрацій (із 26 дощок). Заставки, кінцівки, ініціали. Виливні прикраси. Гравери: ГГ., Г., ГГГР» [58, с. 184].

Окрім того, в описі Києво-Печерського видання «Анфологіону» (або - «Трефологіон» - «Мінея загальна і святкова») лаконічно, але детально й яскраво наводиться історія створення цього стародруку, що відображає й інформацію про витоки друкарства у Києво-Печерській лаврі. Важливим, на наш погляд, вбачається й детальний посторінковий опис 29 текстових гравюр на 26 дошах «Анфологіону» із зображеннями: «Знаряддя тортур» (с. 156), «Покрова Пресвятої Богородиці (с. 255), «Св. Апосол і Євангеліст Лука» (с. 302), «Св. Апостол і Євангеліст Матвій» (с. 415) і ін. Також є вказівка на чисельні заставки (121 відбиток із 28 дощок), кінцівки (50 відбитків з 11 дощок) та ініціали, які часто зустрічаються в описуваному виданні. Автори опису «Анфологіону» також уточнили, що інформація, наведена в каталозі Я. Запаска і Я. Ісаєвича про збереження примірника цього першого кириличного стародруку в Києві, у Музеї книги і друкарства України, не відповідає дійсності по причині її відсутності на сьогодні в колекції названої установи [58, с. 184-185].

Опис стародруків з зібрання В. Гайдука завершується описом рідкісного «Молитвослова» 1800 року (в Україні відомий лише 1 прим., що зберігається в НБУ ім. В.І. Вернадського), описаного наступним чином:

«Формат книги - 12°. Листова формула: [1].1-585 арк. Фоліація розміщена в правому верхньому куті аркуша без крапки. Рядків - 20. Мова видання: церковнослов'янська. Гравюри: «Новозавітна Трійця», 28 ілюстрацій у тексті, заставки, кінцівки, ініціали. Виливні прикраси» [58, с. 338].

Наступний підрозділ «Зібрання українських стародруків XVI - XVIII століть» присвячено опису рідкісних стародрукованих книг Друкарні Спиридона Соболя, яка діяла в м. Києві протягам 1627-1630 років і видала тут 5 книг (загалом же М. Сльозка видав біля 50 книг у друкарнях Львову, Києва та Білорусі). У колекції В. Гайдука зберігаються дві з них: «Мінея загальна» (1628 р.) і «Апостол» (1630 р.). Опис «Мінеї загальної», передрукованої з Московського видання «Мінеї загальної» 1600 року, для прикладу, є наступним:

«Формат книги - 2°. Листова формула: [2], 4, 260, 17,12 арк. Фоліація розміщена в правому нижньому куті аркушів. Рядків - 24. Друк у дві фарби. Гравюри: форта, заставки, кінцівки, ініціали. Виливні прикраси» [58, с. 340].

Заслуговують на увагу й каталоги стародруків, підготовані львівським приватним колекціонером А. Неділь- ским «Триста двадцять дев'ять рідкісних стародруків краєзнавчої бібліотеки А. Недільського» (м. Львів, 2017 р.), «Двісті п'ятдесят рідкісних стародруків краєзнавчої бібліотеки А. Недільського» (м. Львів, 2017 р) [59; 60] і ін.

Каталоги стародруків А. Неділь- ського охоплюють часові рамки із XV до поч. XIX ст. і мають комплексний характер. Окрім бібліографічного опису та атрибуції 579 стародруків, ці каталоги містять ґрунтовну бібліографію дослідження стародруків, виданих на Українських землях, іменний покажчик і, чи не найбільш важливий додаток - ілюстрації (фотографії) окремих частин стародруків, із прив'язкою до конкретних позицій (статей) відповідних каталогів.

Так, у роботі «Триста двадцять дев'ять рідкісних стародруків краєзнавчої бібліотеки А. Недільського» міститься бібліографічний опис наступних київських кириличних стародруків: [Часослов з возслідуванням]. Київ, друкарня лаври, [1723-1725]; [Молитвослов]. Київ, друкарня лаври, 1743; [Молитвослов]. Київ, друкарня лаври, 1748; [Последованіе на преславний день воскресенія ...]. Київ, друкарня лаври, 1754; [Псалтир]. Київ, друкарня лаври, 1756; [Молитвослов]. Київ, друкарня лаври, 1760; [Псалтир]. Київ, друкарня лаври, 1761; Последо- ваніе на преславний день воскресенія. Київ, друкарня лаври, 1762; Благопотребные єктиніи то есть: Собрание благопотребных прошений ко времени и нуждам различным употре- бяемых на проскомшдіях на єктеніях в начале божественныя літургіи, и Причастиів, по приличеству изобра- женніх прошений. Благословлением святейшего Синода Напечатана в святой Кіевопечерской Лавре.,. Київ, друкарня лаври, 1760; [Требник]. Київ, друкарня лаври, 1787; [Послідованіе в неділю ...]. Київ, друкарня лаври, [1796]; [Молитвослов]. Київ, друкарня лаври, [1796-1799 ]; Требник. Київ, друкарня лаври, 1800; [Требник]. Київ, друкарня лаври, 1787 і ін. [59].

У другій роботі, «Двісті п'ятдесят рідкісних стародруків краєзнавчої бібліотеки А. Недільського», міститься бібліографічний іще більш ранніх київських кириличних стародруків: [Новий Завіт]. Київ, друкарня лаври, 1703; [Акафісти, канони і прочая душеполезная моленія]. Київ, друкарня лаври, 1731; [Новий Завет]. Київ, друкарня лаври, 1741; [Псалтир толковая]. Фрагмент. Київ, друкарня лаври, 1741; [Часослов]. Київ, друкарня лаври, 1742; [Псалтир толковая]. Київ, друкарня лаври, 1755; [Последованіе на преславний день воскресенія ... Іисуса Христа]. Київ, друкарня лаври, 1756; [Тріодь пісна]. Київ, друкарня лаври, 1761; [Служебник]. Київ, друкарня лаври, 1762; [Анфологіон]. Київ, друкарня лаври, 1766; Последованіе на преславний день воскресенія . Київ, друкарня лаври, 1772; Мінея службова, май. Київ, друкарня лаври, 1787; Мінея службова, іюль. Київ, друкарня лаври, 1787; [Служба, житіє св. Николая.]. Київ, друкарня лаври, 1789; [Кроковський Іоасаф]. Акафіст святій великомучениці Варварі. Київ, друкарня лаври, 1793; [Псалтир]. Київ, друкарня лаври, 1794; [Служебник]. Фрагмент. Київ, друкарня лаври, 1796 і ін. [60].

Щодо характеру бібліографічного опису та проведеної А. Недільським у його каталогах атрибуції київських кириличних стародруків XVII-XVIII ст.ст., то сам автор самокритично пише: «Маю привілей бути не стисненим науковими, тому цей каталог є виданням бібліофільським; однак змушений дотримуватися декількох основних вимог бібліографічного опису, котрі, однак, різні в багатьох дослідників і наукових інституціях. ... Для визначення рідкісності стародруків застосовую два основних критерії: наявність книги в українських державних та приватних колекціях і знаходження примірників на книжному ринку.» [59, с. 3].

Наведемо приклад такого опису з робіт А. Недельського.

[Псалтир толковая]. Фрагмент. Київ, друкарня лаври, 1741. 2°.

[1], 2-261 арк. Рядків 17, 43, 35. Сторінки обрамлені рамками з однієї-двох лінійок. Фоліація у правому верхньому куті аркушів, всередині рамки. Мова видання: церковнослов'янська. Маргіналії, провенієнції. Оздоблення: заставки, кінцівки, ініціали, прикраси біля колонтитулів. Оправа з другої половини XX століття: картон, ледерин, на верхній обкладинці приклеєний маленький де-

рев'яний хрестик. Тільки три українські бібліотеки мають у своїх фондах по одному примірнику вищевказаного стародруку (НБУВ, ЛБАН, бібліотека В. Гайдука). Наш примірник - четвертий в Україні.

З., І., 1403; П.Б.З., 585; Максименко, 363; Бочковська-Мартинович, Хауха, с. 248.» [59, с. 43].

Українські кириличні стародруко- вані книги, видані в друкарні Києво-Печерської лаври, зберігаються також у фондах бібліотеки Отців Василіян при Свято-Онуфріївському монастирі у Львові. Про це свідчать сучасні видання, які містять описи київських печерських стародруків у відповідних фондах [61; 62]. Зокрема, у роботі С. Ващенка «Кириличні стародруки у фондах бібліотеки Отців Васи- ліян при Свято-Онуфріївському монастирі у Львові XVI-XIX століть. Каталог» (Жовква, 2015) подано опис наступних стародрукованих кириличних книг «видавництва Свято-Успенської Києво-Печерської лаври (1616-XX ст.)» (реально ж - стародруків XVIIXVIII ст.ст.): «Тріодь цвітна» (1631 р.), Баранович Лазар «Меч Духовний» (1666 р.), «Мінея загальна» (1680 р.), «Псалтир» (1733 р.), «Тріодь пісна» (1761 р.), «Октоїх» (1797 р.) [61, с. 92111].

Окрім каталогів, сформованих в Україні після 1991 року, слід взяти до уваги і довідкові видання, сформовані за кордоном, зокрема, в Російській Федерації, в сховищах якої зберігається значна кількість київських кириличних стародруків, Білорусії, Великої Британії, США, Німеччини і інших держав світу, де досліджувані нами стародруки поширились. До прикладу, це каталоги українських стародруків О. Гусєвої [62], каталоги кириличних стародруків із 1701 року, які знаходяться в приватних колекція у Великій Британії та Ірландії [64] і ін.

Висновки та перспективи подальших розробок

Наведена нами система каталогів київських кириличних стародруків XVII-XVIII ст.ст., як джерел для їх експертного дослідження, сформована за хронологічним критерієм, є комплексною, але не вичерпною. Вона може бути доповнена різними каталогами і методиками експертного дослідження відповідних стародруків, підготованими спеціальними підрозділами державних бібліотек: Відділ стародруків і рідкісних видань Національної бібліотеки імені В.І. Вернадського, Відділ рідкісних книг та рукописів Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича КНУ ім. Т. Шевченка, а також іншими державними бібліотеками і архівами в Україні. Утім, положення та висновки цієї статті вбачаються важливими для формування знань експертів, у тому числі й судових експертів з мистецтвознавства (спец. 15.1), про каталоги київських кириличних стародруків XVII-XVIII ст.ст., як важливі джерела їх експертного дослідження та атрибуції.

Підводячи підсумки цього дослідження та уникаючи дублювання уже викладених попередньо висновків і положень, можна стверджувати, що експертне дослідження київських кириличних стародруків XVII-XVIII ст.ст. як широким колом експертів-мисте- цтвознавців, включаючи судових експертів, атестованих за спец. 15.1 - «Мистецтвознавчі дослідження», так і оцінювачами, атестованими за спец. 1.6 - «Культурні цінності», передбачає їх атрибуцію, тобто, йдеться про віднесення конкретного примірника стародруку, по-перше, до українських кириличних стародрукованих видань, по-друге, до тих із них, які видані в друкарнях міста Києва із 1616/1619 рр. - до 1800 року.

Ця стадія експертного дослідження передбачає співставлення та посторінкове порівняння (форти, текстів, посвят, передмов, післямов, шрифтів, кількості рядків на сторінці, ініціалів, гравюр, виливних прикрас, гербів та ін.) наданого для експертного дослідження (оцінки) примірника стародруку чи його фрагменту (дефектного примірника) із оригіналом уже достеменно атрибутованого кириличного стародруку. Але, далеко не всі експерти і оцінювачі мають можливість працювати з оригіналом атрибутованого кириличного стародруку через рідкість цих видань і спеціальний режим їх зберігання та умови роботи із ними у музеях, бібліотеках, архівах чи у приватних колекціях.

Тому, на практиці експерти і оцінювачі, маючи спеціальні знання, вміння та навички дослідження стародруків (до прикладу, розрізняючи українські, болгарські, грецькі чи російські стародруки; усвідомлюючи, за назвою та/або сюжетними гравюрами стародруку, який конкретно може бути твір перед ними etc) найчастіше звертаються до каталогів стародруків, як важливого джерела їх атрибуції. Нами проаналізовано основні спеціалізовані та загальні каталоги і інші видання, які містять науковий і експертний опис відомих київських кириличних стародруків XVII-XVIII ст.ст., що є предметом цієї публікації.

Власний досвід атрибуції київських кириличних стародруків XVII-XVIII ст.ст. під керівництвом відомих експертів В. Брчковської, Л. Хаухи і ін. керівників і працівників Музеї книги і друкарства України (м. Київ) дозволяє сформувати окремі практичні рекомендації щодо роботи експертів (оцінювачів) із відповідними каталогами. Зокрема: сучасні каталоги втілюють найбільш досконалі методики експертного дослідження стародруків і часто вміщують в собі тексти таких методик чи методичних рекомендацій; сучасні каталоги містять детальні описи і фотографії не лише загальновідомих із XVIII-XIX ст.ст. стародруків, а й тих, які були виявлені за останні десятиліття, а також переатрибутова- них стародруків; для повного експертного дослідження доцільно атрибуту- вати конкретний стародрук за описами у декількох каталогах, у тому числі й у каталогах, виданих у XIX-XX ст.ст., посилаючись на них у дослідженні; при потраплянні на дослідження примірника стародруку, які С. Кагамлик сформувала у «Список відомих лише в бібліографії і примірників, яких не віднайдено» [56], тобто, які до сьогодні не були віднайдені та атрибу- товані, слід виявити особливу уважність і добросовісність, уникнути співучасті у легалізації недостовірних творів та ін.

Після завершення цієї статті, 24 лютого 2022 року почалася військова агресія РФ проти України, які триває й нині. У зв'язку з цим, вбачаємо, що українські кириличні стародруки, як важливі пам'ятки культури, науки і мистецтва національного значення, як історичне свідчення нашої національної самобутності та цивілізації, знову опинились під загрозою фізичного знищення, чи розкрадання. Тому, власне каталоги українських, зокрема київських, кириличних стародруків залишаються на сьогодні беззаперечним свідченням національної приналежності та власності України щодо цих видань. Дуже важливо зберегти зараз і віднайти та повернути до місця зберігання після війни кожну з цих пам'яток прадавнього українського друкарства, а також створити загальнодержавний каталог кириличних стародрукованих видань України із їх повним описом і фотографіями.

Список використаних джерел

1. Айналов Д.В. Искусство Киевской Руси // Русская история в очерках и статьях. Составл. при участии профессоров и препод. Под ред. проф. М.В. Довнар-Запольс- кого. Том I, с 43 рис. и 2 карт. [2-е изд.]. Москва: Типо-Литог. И. Люндорф; Моск. учеб. кн-во, [1909]. С. 491-519.

2. Кирия И.В., Новикова А.А. История и теория медиа: учебн. Москва: Изд. дом. Высш. школы экономики, 2017. 423 с.

3. Федоренко В.Л. «Інформаційна видавнича революція» І. Гутенберга та утвердження авторського права і суміжних прав та механізмів їх захисту в Європі. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2019. №

4. С. 288-300.

4. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV-XVIII ст. У 3-х т. Том 1. Структури повсякденності: можливе і неможливе. Пер. з фр. Г. Філіпчук. Київ: Основи, 1995. 543 с.

5. Лабулэ Э. Государство и его пределы в связи с современными вопросами администрации, законодательства и политики. Петербург: Издание Н.И. Ламанского, 1868. XXX с.; 202 с.

6. Петрицкий В.А. Мир библиофильства: (Вопросы теории, истории, психологии). Научн. центр. исслед. кн. культуры. Москва: Наука, 2006. 400 с.

7. Ісаєвич Я. Д. Першодрукар Іван Федоров і виникнення друкарства на Україні. Львів: «Вища школа», Вид-во при Львівському держ. університеті, 1975. 151 с.

8. Каталог інкунабул. Уклав: Зданевич Б. / ЦНБ АН Української РСР. Київ: Вид-во «Наукова думка», 1974. 250 с.

9. Ляхницкий А. Начало книгопечатания в России. С.-Петербург: Тип. И.П. Во- щинского, 1883. 16 с.

10. Грушевский М. Культурно-національний рух на Україні в XVI-XVII ст. Ки- їв-Львів: Друк. «С.В. Кульженко», 1912. 248 с.

11. Огієнко І. Історія українського друкарства. Том I. Історично-бібліографічний огляд українського друкарства XV-XVIII

в.в. Львів: Накладом наук. Товариства імені Шевченка, 1925. (Репринт). Київ: «Ли- бідь», 1994. 448 с.

12. Гусева А.А. Идентификация экземпляров украинских изданий кирилловского шрифта втрой половины XVI-XVIII в.в. Методические рекомендации. Москва: РГБ, 1997. 140 с.

13. Зібрання українських стародруків XVI - XVIII століть. Передмова В. Бочков- ська-Мартинович, Л. Хауха. Київ: АДЕФ-У- країна, 2012. 482 с.

14. Словник іншомовних слів. Уклад.: С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута. Київ: Наук. думка, 2000. 680 с.

15. Методичні рекомендації для державної реєстрації книжкових пам'яток України. Кириличні рукописні книги та стародруки. Уклад. Н.П. Бондар, Л.А. Гнатенко, Л.А. Дубровіна, Н.М. Зубкова, О.І. Іванова / Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України. Київ: НБУ, 2007. 134 с.

16. Розробка методики мистецтвознавчого дослідження стародрукованих книг кириличного друку: Звіт НДР; Київський НДІСЕ; (реєстр. № ІХ.1.1-2018/3). Київ, 2020. 180 с.

17. Пфаф В. Систематический каталог книг на русском языке Императорской публичной библиотеки по части правоведе- ния, политических и статистических наук. Изданный под наблюд. и на иждев. Князя Юсупова. Санктпетербург: В Типограф. И. Тиблина и Комп., 1863. 445 с.

18. Смирдин А.Ф. Роспись российским книгамдля чтения из библиотеки Александра Смирдина. Систематическим порядком расположенная. В 4 частях. Санктпе- тербург: В Типогр. А. Смирдина, 1828. 907 с.

19. Антикварная книжная торговля П. Шебанов. Каталог русских книг, старых и новых, замечательных и редких. Москва, 1899. 720 с.

20. Антикварная книжная торговля П. Шебанова: Антикварный каталог № 142: Новые приобретения: Библиотека профессора С.М. Шпилевского. III. Москва: Печатня А.И.Снегиревой, 1908. 34 с.

21. Битовт Ю. Редкие русские книги и летучие издания XVIII века. С библиографическими примечаниями, указанием степени редкости и ценами антикваров на них, с приложением списка календарям XVIII века и списка книгам XVIII века, слывущими за редкие у некотрых антикваров, но имеющимся до сих пор в продаже. Москва: Типограф. С.П. Семенова, 1905. (Репринтное изд.). Сопров. стат. В.М. Константинова. Москва: Изд-во: «Книга», 1989. VIII, 608 с., 16 с.

22. Голубев С.Т. Библиографические заметки о некоторых старопечатных церковно-славянских книгах преимущественно Труды Киевской духовной Академии конца XVI и XVII столетий. Киев, 1876.. 1876. № 1. С. 121-161; № 2. С. 359-398.

23. Калужняцкий Е.И. Обзор славяно-русских памятников языка и письма, находящихся в библиотеках и архивах львовских. Киев, 1878. (Отд. из Тр. III Архе- ол. съезда. Киев, 1878, т. 2, С. 34-46, приложение).

24. Каратаев И. Описание славяно-русских книг, напечатанных кирилловскими буквами. 1491-1730. Вып 1. С 1491 по 1600

г.Санкт-Петербург: Тип. В.С. Балашева, 1878. [6], VI, 280, III с.: табл.;

25. Ундольский В.М. Очерк славяно-русской библиографии. С дополнениями А.Ф. Бычкова и А. Викторова. Москва: Моск. публичный и Румянцев. музеи, 1871. [4], IV с., 388 стб.

26. Петрушевич А.С. Каталог церков- нословянских рукописей т старопечатных книг кирилловского птсьма, находящихся на археологически-библиографической выставе в Ставропигиальном заведении. Львов, 1888. 45 с.

27. Свенцицкий И. Каталог книг церковно-славянской печати. Вид-во Церковного музея во Львове. Жовква: Печатня ОО. Василіян, 1908. 213 с.

28. Свенцицкий И. Опись музея Став- ропигийского института во Львове. Львов: Тип. Ставроп. Ин-та, 1908. XII, 248 с., 22 с.

29. Шараневич И. Каталог архиологиче- ско-артистических предметов, церков- но-словянских рукописей и старопечатных книг кирилловского письма, находящихся в Музее Ставропигийского института на дни 1/13 Марта 1890. Львов: Типогр. Ставропигийского ин-та, 1890. 87 с.

30. Каталог книгам Типографии Киевопечерской лавры. Киев: В Типограф. Киевопечерской Лавры, 1860. [2], 37 с.

31. Максимович М.А. Книжная старина Южноруская // Максимович М.А. Собрание сочинений. Том III. Языкознание. История словесности. Киев: Типогр. аренд. Е.Т. Ке- рер, 1880. С. 661-716.

32. Аскоченский В. Киев с древнейшим его училищем Академией. Часть I. Киев: В Университ. типогр., 1856. [8], 370 с.

33. Аскоченский В. Киев с древнейшим его училищем Академией. Часть I. Киев: В Университ. типогр., 1856. [4], 567 с.

34. Франко І. Карпато-руське письменство XVII-XVIII вв. Львів: З друк. Наук. Т-ва імені Шевченка, 1900. 160, [2] с.

35. Титов Ф. Типография Киево-Печерской лавры. Исторический очерк (16061616 - 1916). Том 1. Киев: Типогр. Кие- во-Печерск. Успенской Лавры, 1916. 496 с., ил.

36. Тітов Ф. Матеріали для книжкової справи на Вкраїні в XVI-XVIII вв. Всезбірка передмов до українських стародруків. Київ: З Друкарн. Академії Наук України, 1924. II, 18, [4-456] с.

37. Книги гражданской печати XVIII века (Каталог книг, хранящихся в Государственной публичной библиотеки Украинской ССР). Состав.: С.О. Петров. Отв. ред. В.И. Маслов. Киев: Изд-во Академии наук Украинской ССР, 1956. 302 с.

38. Щицгал А. Русский гражданский шрифт 1708-1058. Москва: Госуд. изд-во «Искусство», 1959. 279 с.

39. Федоренко В.Л. Дослідження С.О. Петрова «Книги кириличного друку XVIII ст.» (Київ, 1956 р.) як джерело для атрибуції київських кириличних стародруків, виданих цивільним шрифтом. Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку: Матеріали XV-ої Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ: м. Роттердам, 07 листопада 2021 р. За ред. Є.О. Романенка, І.В. Жуковой Київ; Валлетта: ГО «ВАДНД», 2021. С. 108-112.

40. Славянские книги кирилловской печати XV-XVIII в.в. Описание книг, хранящихся в Государственной публичной библиотеке УССР. Состав.: С.О. Петров, Я.Д. Бирюк, Т.П. Золотарь. Отв. ред. П.Н. Попов. Киев: Изд-во Академии наук Украинской ССР, 1958. 266 с.

41. Книги первой четверти XIX века (Каталог книг, хранящихся в Государственной публичной библиотеки Украинской ССР). Состав.: С.О. Петров. Отв. ред. Ф.Я. Шолом. Киев: Изд-во Академии наук Украинской ССР, 1961. 400 с.

42. Микитась В.Л. Давні рукописи і стародруки. Опис і каталог / Ужгородський державний ун-т, Бібліотека. Ужгород, 1961. 93 с.

43. Микитась В.Л. Давні рукописи і стародруки. Опис і каталог. Частина друга / Ужгородський державний ун-т, Бібліотека. Ужгород, 1964. 81 с.

44. Горфункель А. Каталог книг кирилловской печати XVI-XVII. Ленинград: Изд- во ЛГУ, 1970. 80 [2] с., 7 л. ил.

45. Чернышова Н.Ф. Каталог русских книг кирилловской печати XVI-XVIII вв. (Госуд. публ. истор. библ.). Москва: Изд. Госуд. публ. истор. библ., 1972. 37 с.

46. Книги кирилловской печати XVXVIII вв.: катал. Сост.: А. А. Гусева. Москва, 1979. 32 с.

47. Каталог книг кириллической печати

XV- XVII вв. Научной библиотеки Московского университета. Сост.: И.В. Поздеева и др. Москва: Изд-во Моск. ун-та, 1980. 359 с.: ил.

48. Украинские книги кирилловской печати XVI-XVIII вв.; Каталог изд. хранящихся в ГБЛ. Вып. 2. Т. 1. Киевские издания 2-й пол. XVII ст. Сост.: А. А. Гусева, Т.К. Каменева, И.М. Полонская. Москва, 1981. 322 с.

49. Славянские книги кирилловской печати XVII-XX вв. Каталог. Книги, изданные в типографии Киево-Печерской лавры. Сост.: Г. Варварич. Киев: Госуд. истор. библ. УССР, 1986. 80 с.

50. Запаско Я., Ісаєвич Я. Пам'ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні. Книга 1 (15741700). Львів: «Вища школа», Вид-во при Львівському держ. університеті, 1981. 136 с.

51. Запаско Я., Ісаєвич Я. Пам'ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні. Книга 2. Частина 1 (1701-1765). Львів: «Вища школа», Вид-во при Львівському держ. університеті, 1984. 132 с.

52. Запаско Я., Ісаєвич Я. Пам'ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні. Книга 2. Частина 2 (1765-1800). Львів: «Вища школа», Вид-во при Львівському держ. університеті, 1984. 128 с.

53. Художественная литература. Каталоги-прейскуранты на покупку и продажу букинистических и антикварных книг. Москва: Изд-во Всесоюзн. Книжн. палаты, 1961. 564 с.

54. Научная литература, словари, справочники, энциклопедии. Каталоги-прейскуранты на покупку и продажу букинистических и антикварных книг. Москва: Изд-во Всесоюзн. Книжн. палаты, 1961. 286 с.

55. Каталог стародрукованих книг, що зберігаються у Центральному державному архіві України у м. Києві (ЦДІАК України). 1494-1764 рр. Голв. арх. управл. При Каб. Міністрів України, Центр. держ. архів у м. Києві та ін. Упорядн.: О.Г. Полегайлов (ст. упор.) та ін.; редкол.: Ф.П. Шевченко (відп. Ред. і ін.). Київ: б.в., 1999. 266 с., [24] арк. іл.

56. Кагамлик С. Києво-Печерська лавра: світ православної духовності та культури (XVII-XVIII ст.): монограф / Національний Києво-Печерс. історико-культурн. заповідн; Центр українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Київ: ЗАТ «Віпол», 2005. 551 с.

57. Бочковская-Мартынович В.Г., Егоров Ю.В., Хауха Л.В. 100 раритетов из коллекции украинских библиотек. Киев: АДЕФ-Украина, 2012. 220 с.; ил.

58. Зібрання українських стародруків XVI - XVIII століть. Передмова В. Бочков- ська-Мартинович, Л. Хауха. Київ: АДЕФ-У- країна, 2012. 482 с.

59. Недільський А.В. Триста двадцять дев'ять рідкісних стародруків краєзнавчої бібліотеки А. Недільського. Вип. 8. Львів: Ліга-Прес, 2017. 100 с., іл.

60. Недільський А.В. Двісті п'ятдесят рідкісних стародруків краєзнавчої бібліотеки А. Недільського. Вип. 9. Львів: Лі- га-Прес, 2017. 128 с., іл.

61. Волощенко С.А. Києво-Печерські кириличні стародруки XVII-XVIII ст. у фондах Львівської центральної провінційної бібліотеки отців-василіян при Свято-Ону- фрієвському монастирі: Матер. міжнародна наук.-практ. Конференц. «Сучасні проблеми консервації і реставрації пам'яток мистецтва та писемної культури на пергаментній і паперовій основах» (23 листопада 2018 р., м. Львів). URL: https://www. academia.edu/26277468/%D0%9A%D0%B8% D1%94%D0%;

62. Кириличні стародруки у фондах бі- бліотекм Отців Василіян при Свято-Ону- фріївському монастирі у Львові XVI-XIX століть. Каталог. Уклад.: С. Ващенко. Жовква: Міссіонер, 2015. 204 с.; іл.

63. Гусева А. А. Издания кирилловского шрифта второй половины ХVI в.: св. кат. : в 2-х кн. Москва : Индрик, 2003. 1356 с.; ил.

64. Cyrillic book printed before 1701 in British and Irish Collections. A Union Catalogue / Complited by: Cleminson R., Thomas C., Radoslavova D., Voznesenskij A. London: The British Library, 2000. 172 p.

REFERENCES:

1. Ajnalov D.V. Iskusstvo Kievskoj Rusi // Russkaja istorija v ocherkah i stat'jah. Sostavl. pri uchastii professorov i prepod. Pod red. prof. M.V. Dovnar-Zapol'skogo. Tom I, s 43 ris. i 2 kart. [2-e izd.]. Moskva: Tipo-Litog. I. Ljundorf; Mosk. ucheb. kn-vo, [1909]. S. 491519.

2. Kirija I.V., Novikova A.A. Istorija i teorija media: uchebn. Moskva: Izd. dom. Vyssh. shkoly jekonomiki, 2017. 423 s.

3. Fedorenko V.L. «Іnformacіjna vidavnicha revoljucpa» І. Eutenberga ta utverdzhennja avtors'kogo prava і sumіzhnih prav ta meharnzmlv ih zahistu v CvropE ^snik Lugans'kogo derzhavnogo unversitetu vnutrishrnh sprav mem E.O. Dіdorenka. 2019. № 4. S. 288-300.

4. Brodel' F. Material'na civіlіzacіja, ekonomіka і kapltalizm, XV-XVIII st. U 3-h t. Tom 1. Strukturi povsjakdennosti: mozhlive і nemozhlive. Per. z fr. G. Fіlіpchuk. Knv: Osnovi, 1995. 543 s.

5. Labulje Je. Gosudarstvo i ego predely v svjazi s sovremennymi voprosami administracii, zakonodatel'stva i politiki. Peterburg: Izdanie N.I. Lamanskogo, 1868. XXX s.; 202 s.

6. Petrickij V.A. Mir bibliofil'stva: (Voprosy teorii, istorii, psihologii). Nauchn. centr. issled. kn. kul'tury. Moskva: Nauka, 2006. 400 s.

7. Isaevich Ja.D. Pershodrukar Ivan Fedorov і viniknennja drukarstva na Ukraini. L'viv: «Vishha shkola», Vid-vo pri L'vivs'komu derzh. universiteti, 1975. 151 s.

8. Katalog inkunabul. Uklav: Zdanevich B. / CNB AN Ukrains'koi RSR. Kiiv: Vid-vo «Naukova dumka», 1974. 250 s.

9. Ljahnickij A. Nachalo knigopechatanija v Rossii. S.-Peterburg: Tip. I.P. Voshhinskogo, 1883. 16 s.

10. Grushevskij M. Kul'turno-nacional'nij ruh na Ukraini v XVI-XVII st. Kiiv-L'viv: Druk. «S.V. Kul'zhenko», 1912. 248 s.

11. Ogienko I. Istorija ukrains'kogo drukarstva. Tom I. Istorichno-bibliografichnij ogljad ukrains'kogo drukarstva XV-XVIII v.v. L'viv: Nakladom nauk. Tovaristva imeni Shevchenka, 1925. (Reprint). Kiiv: «Libid'», 1994. 448 s.

12. Guseva A.A. Identifikacija

jekzempljarov ukrainskih izdanij kirillovskogo shrifta vtroj poloviny XVI-XVIII v.v. Metodicheskie rekomendacii. Moskva: RGB, 1997. 140 s.

13. Zibrannja ukrains'kih starodrukiv XVI - XVIII stolit'. Peredmova V. Bochkovs'ka- Martinovich, L. Hauha. Kiiv: ADEF-Ukraina, 2012. 482 s.

14. Slovnik inshomovnih sliv. Uklad.: S.M. Morozov, L.M. Shkaraputa. Kiiv: Nauk. dumka, 2000. 680 s.

15. Metodichni rekomendacii dlja derzhavnoi reestracii knizhkovih pam'jatok Ukraini. Kirilichni rukopisni knigi ta starodruki. Uklad. N.P. Bondar, L.A. Gnatenko, L.A. Dubrovina, N.M. Zubkova, O.I. Ivanova / Nacional'na biblioteka Ukraini imeni V.I. Vernads'kogo NAN Ukraini. Kiiv: NBU, 2007. 134 s.

16. Rozrobka metodiki mistectvo- znavchogo doslidzhennja starodrukovanih knig kirilichnogo druku: Zvit NDR; Kiivs'kij NDISE; (reestr. № IH.1.1-2018/3). Kiiv, 2020. 180 s.

...