Етнокомунікація в мультикультурному регіоні: виклики для системи національної безпеки
Комплексне розкриття процесів функціонування сучасної системи онлайн-медіа етноспільнот Закарпаття, реалізація якої передбачає: з’ясування парадигми її формування в поліетнічному середовищі; дослідження контенту; виклики для системи нацбезпекам та ін.
| Рубрика | Журналистика, издательское дело и СМИ |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.01.2024 |
| Размер файла | 29,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
ЕТНОКОМУНІКАЦІЯ В МУЛЬТИКУЛЬТУРНОМУ РЕГІОНІ: ВИКЛИКИ ДЛЯ СИСТЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ
Євген Соломін
ДВНЗ “Ужгородський національний університет”, Ужгород
Транскордонний статус Закарпаття, його поліетнічність відображається у різних сферах життя, зокрема й масово комунікаційній діяльності. Актуалізується проблематика функціонування онлайнових медіа етноспільнот найзахіднішого регіону України у контексті розвитку мультикультурного інформаційного простору в структурі українського національного медіаполя. Підкреслена роль преси етносів в інформуванні та підтримці традицій і звичаїв, збереженні етнічної свідомості та культурного різноманіття. Особлива увага приділена етнонаціональному аспекту комунікації та важливій ролі закарпатських медіа у розбудові рідномовної комунікації, яка представлена широким спектром етнічних медіа (угорських, словацьких, румунських, ромських, німецьких, єврейських та ін.).
Вироблена на Закарпатті модель мультикультурної комунікації сприяє розвитку, зокрема й громадянської ідентичності, почуттів соціальної відповідальності за все, що відбувається в країні, а місцеву журналістську спільноту спонукає до культивування толерантності, запобігання міжетнічних конфліктів, протидії інформаційним загрозам.
Зважаючи на повноту реалізації функцій ЗМК, ступінь ефективності їхньої діяльності у сучасній медійній сфері Закарпаття, у статті відзначені й ризики кризових процесів. Частина з них спричинена зовнішньополітичними обставинами, війною з Росією та інформаційною агресією, проблемами міждержавної взаємодії, а тому потребують особливої уваги, коректності, компетентності журналістів. Тим більше, що питання міжетнічних взаємин (особливо в освітній, мовній площинах) належать до стратегічних, пов'язаних із національною безпекою, гармонійністю відносин України та сусідніх західних держав. При цьому онлайнові медіа етносів Закарпаття активно інтегруються в міжкультурну систему комунікацій, займаючи й утримуючи в ній власний сегмент.
Ключові слова: онлайн-медіа, мультикультурна комунікація, етноспільноти, національна безпека, журналістика, військова агресія.
Вступ. Історія перебування Закарпаття у складі кількох держав, вплив різних політичних систем й остаточні трансформації кінця 30-х поч. 40-х рр. ХХ ст., які відбувалися загалом на територіях західноукраїнських областей, сформували сучасну структуру кордонів, народів та етносів. Такі трансформації призвели до того, що частина українців та інших народів, які компактно проживали в межах сучасної Закарпатської області, опинилась у складі інших держав, а представників суміжних країн увійшли в склад України. Межуючи з країнами Європи, Закарпаття сформувало суспільно-політичні, економічні, міжнаціональні та часто родинні зв'язки. Особливої уваги заслуговує етнонаціональний аспект комунікації, адже закарпатські медіа відіграють важливу роль у розбудові рідномовної комунікації, сприяють національному відродженню, формуванню й утвердженню національної свідомості. На теренах регіону представлений широкий спектр етнічних медіа (угорських, словацьких, румунських, ромських, російських, німецьких, єврейських та ін.), що є органічною складовою медіапростору регіону.
Постановка проблеми. Наявні канали медіакомунікації є важливими як для українців, які проживають у Європейському Союзі, Великобританії, Америці й Канаді та отримують інформацію про Україну, так і в українському національному просторі. Преса етносів інформує та підтримує традиції й звичаї, необхідні для збереження етнічної свідомості та культурного різноманіття, та подає інформацію, ураховуючи українські національні інтереси. Ці фактори особливо набувають актуальності у період важливих трансформаційних змін в Україні (Помаранчевої революції, Революції Гідності, російсько-української війни) чи материнських державах, і є додатковими подразниками у відносинах між країнами (т. з. “угорське питання”, “мовний закон” тощо) і можуть нести певні загрози національній безпеці (ІПСО, російська пропаганда тощо). Наявний в Україні досвід, зокрема й інформаційної війни на східному напрямку та триваючої агресії, дозволяє говорити про необхідність вироблення чіткої інформаційно-комунікативної стратегії, яка б відповідала засадам національної безпеки, сприяла розвитку етносів, підтримувала їх ідентичність, залучаючи до повноцінного суспільно-політичного життя в українському соціумі, та стала частиною зовнішньої комунікації з усіма важливими складниками масово-комунікаційної діяльності.
Актуальність дослідження. Транскордонний статус Закарпаття доповнює ще і його мультиетнічний потенціал. А вільне володіння значною кількістю жителів регіону мовами сусідніх країн дозволяє безперешкодно, напряму з першоджерел та мовою оригіналу мати доступ до медіапродукту сусідніх країн Європейського Союзу Словаччини, Угорщини, Румунії та Польщі й опосередковано до медіа Чехії, Німеччини, Великобританії, Італії, Іспанії, Португалії та інших країн. Прискорений розвиток цифрових та мультимедійних технологій сприяв розвитку нових медіа Закарпаття загалом та ресурсів етноспільнот зокрема. Ця складова інформаційної палітри регіону, що вкрай важлива і в час російської військової агресії, показала свою стабільність, стресостійкість від інформаційних атак із боку країни-агресора, що вкрай важливо для функціонування системи національної безпеки України.
Формулювання мети та завдань статті. Метою дослідження є комплексне розкриття процесів функціонування сучасної системи онлайн-медіа етноспільнот Закарпаття, реалізація якої передбачає: з'ясування парадигми її формування в поліетнічному середовищі; дослідження контенту; виклики для системи нацбезпекам; окреслення шляхів удосконалення та інновацій; інтеграцію у міжкультурну систему комунікацій краю та сталість розвитку в структурі інформаційного національного поля держави.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методологічною основою осмислення даної проблематики є роботи групи вітчизняних вчених (2021 р.), сформовані на основі осмислення лінгвальних та екстралінгвальних складових комунікації на матеріалах україністики, загалом славістики, гунгаристики, літературознавства, перекладознавства, масмедіа, з урахуванням особливостей Закарпаття як прикордонного мультикультурного регіону. Розглянуто “зумовлені просторово-часовими обставинами риси масової публіцистичної (газетно-журнальної, телевізійної тощо) комунікації” [7]. Дослідники із кафедри журналістики УжНУ (2019 р.) розглядають “особливості етнічних (і частково неетнічних) засобів масової інформації Закарпаття в журналістикознавчому, філософському, історичному, культурному, лінгвістичному, політологічному вимірах” ' [і]. Ю. Бідзіля (2018) досліджує інформаційне поле Закарпаття крізь проблеми “формування етнічної та громадянської ідентичності мультинаціональної аудиторії” [9]. З. Галаджун, В. Георгієвська (2021) комплексно аналізують особливості “етнокультурного спілкування українців Румунії, становлення та розвитку україномовної преси в цій країні” [13]. Н. Толочко, Г. Шаповалова (2020 р.) акцентують увагу на понятті етнотолерантності в найзахіднішій області України та висловлюються за створення в Україні чіткої медіасистеми та вироблення державної інформаційної стратегії, зокрема в поліетнічних прикордонних регіонах [14]. Н. Павловська подає ключові фактори стійкості інформаційного поля, аналізує чинники протидії держави кібертероризму, зростання впливу інформаційно-комунікаційних технологій [12].
Виклад основного матеріалу. Відповідно до офіційних даних перепису населення 2001 р. [9], в Україні кількість етносів становили 27,3 % від усіх жителів. Найбільша етнічна меншина в Україні росіяни (8334,1 тис. осіб), далі йдуть білоруси (275,8 тис. осіб), молдавани (258,6 тис. осіб), кримські татари (248,2 тис. осіб), болгари (204,6 тис. осіб), угорці (156,6 тис. осіб), румуни (151,0 тис. осіб), поляки (144,1 тис. осіб), євреї (103,6 тис. осіб), вірмени (99,9 тис. осіб), греки (91,5 тис. осіб), татари (73,3 тис. осіб), роми (47,6 тис. осіб), азербайджанці (45,2 тис. осіб), грузини (34,2 тис. осіб), німці (33,3 тис. осіб), гагаузи (31,9 тис. осіб) та ін. Місцями компактного проживання етнічних спільнот є Закарпатська, Львівська, Чернівецька, Житомирська, Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Дніпропетровська та Донецька області.
На Закарпатті кількість українців у структурі населення 80,5 %. Етнічні меншини представлені угорцями (12,1 %), румунами (2,6 %), ромами (1,1 %), словаками (0,5 %), швабами (німці/австрійці, 0,3 %) та ін. Власне, усі названі етнічні групи є фактично корінним населенням, адже історично вони тут проживали завжди. “У силу геополітичних змін вони опинялися в різних імперіях та державах, аж поки перед та після Другої світової війни кордони закріпилися в існуючих нині межах, компактно вони проживають уздовж кордонів” [14, с. 29-76].
Виклики, пов'язані з окупацією Автономної Республіки Крим та початком гібридної війни на Сході у 2014 р., повномасштабна агресія Росії проти України, яка розпочалась 24 лютого 2022 р., призвели, окрім всього іншого, до внутрішніх та зовнішніх міграційних процесів. Перша (2014-2015 рр.) та друга (2022 р.) хвилі переселення українців із зони ведення бойових дій чи окупації на інші території, зокрема Закарпаття, змінили усталену демографічну ситуацію, призвели й до відтоку представників місцевих етноспільнот (роми, угорці, румуни та ін.) до європейських країн, що наситило регіон внутрішньо переміщеними особами (Закарпаття прийняло близько 400 тис. переселенців, офіційно зареєстровано понад 156 тис. [3]), а також відбулась громадянська та національна самоідентифікація, яка, серед іншого, може призвести до нівелювання чи зникнення такої етногрупи, як росіяни, які вже прийняли та ще приймуть на себе весь негатив російсько-української війни. Аналогічні процеси відбуватимуться і в інших регіонах післявоєнної України.
Варто відзначити, що російсько-українська війна показала важливість самої суті існування демократичних ЗМК, переваги та недоліки в протистоянні кремлівській пропаганді, ІПСО, виявила загрози для системи національної безпеки в медіасфері та підтвердила вагому роль регіональних медіа в інформуванні, зокрема й мовами етноспільнот.
Важливою складовою сучасного закарпатське комунікаційного простору є онлайн-медіа. Його специфічні риси багато в чому зумовлені прикордонним розташуванням області, тривалою взаємодією представників різних етносів. Це спонукає місцеву журналістську спільноту до культивування толерантності, запобігання міжетнічних конфліктів, протидії інформаційним загрозам. Фактично сформувалась така інформаційно-комунікаційна стратегія, яка “не відштовхувала неукраїнський етнос, а навпаки, сприяла розвитку, у тому числі й громадянської ідентичності, почуття соціальної відповідальності за все, що відбувається у країні як у повноправних громадян” [14, с. 29-79]. При цьому йдеться не про створення “культурних резервацій”, у яких інформація подається виключно або здебільшого мовою цієї меншини, а зорієнтовується на “перехресній” стратегії: “з одного боку, розкриття проблем і здобутків кожної національної меншини для всього українського суспільства, а з другого, насичення регіонального мовлення мовами національних меншин інформацією про важливі події, проблеми та здобутки в Україні та світі” [6].
Онлайн-медіа етнічних спільнот Закарпаття долали шлях від “дезінтеграції традиційних медійних структур та реінтеграції їх на базі універсального пошуку й ідеалу “всезнання”” [8, с. 41]. У кінці XX поч. XXI ст. у регіоні відбувалась конвергенція засобів інформації, яка призвела до конвергенції бізнес-ресурсів та економічної конвергенції. У цей період утворилось кілька медіаструктур, наближених до певних політичних сил чи фінансово-економічних груп та їх представників. Регіональні медіаексперти [4] виділяють формування у цей період кількох медіацентрів.
Зокрема, медіагрупа родини В. Балоги (голова Секретаріату Президента України (2006-2009 рр.), народний депутат України IV, VII-IX скликань). У момент утворення група володіла телеканалом, кількома радіостанціями та онлайн-медіа (ТРК “Мукачево (М-Студіо)”, “Радіомовна компанія “Громадське мовлення” (“Радіо Світ 104,7 FM”)”, “Версія-FM”, “Радіо “Слатіна-РТК”” (“Радіо “Слатіна””), інформаційно-діловий портал “Мукачево.пеҐ', інтернет-видання “Закарпаття-онлайн”, газета “Старий замок “Паланок”” (до 2014 р.).
У цей же період відбувається становлення медіаресурсу О. Ледиди (голова Закарпатської ОДА (2010-2014 рр.), депутат Закарпатської обласної ради) (50 % статутного фонду газети “Закарпатська правда ”, ТРК “Даніо” (“21 канал”), ресурс “Karpatnews”).
Медіагрупа “РІО” С. Ратушняка (Ужгородський міський голова 1994-1998 рр. та 20062010 рр.) (газета “РІО” та “Трибуна” (разом з однойменним сайтом), “Журналіст Закарпаття”, пресцентр “Нове Закарпаття”, інтернет-ресурс “Clipnews.info” та канал інтернет-мовлення “КорзоТВ”) стає ще одним потужним ресурсом.
Медіагрупа І. Бушка (народний депутат України VII скликання) (частка в статутному фонді газети “Закарпатська правда” та інтернет-ресурсі “Новини Закарпаття”, газета та однойменний сайт “Голос Карпат. ІНФО”) та родини В. Погорєлова (Ужгородський міський голова 2010-2015 рр.) (газета “Унгвар” та ресурс інформаційно-аналітичне інтернет-видання “7 днів.інфо”) підсилюють регіональний медіаландшафт.
Медіаресурси В. Лунченка (народний депутат України VII-IX скликань) (ТОВ “РТК “Хуст””, яка має територію розповсюдження на Хуст та Хустський район) закріплюють регіональний вплив на медіа потужних гравців та місцевому рівні.
Угорська національно-культурна спільнота Закарпаття сформувала власну медіагрупу (видання “Karpatalja”, засновком якого є ТОВ “Карпатолйо” (98 % статутного фонду якого належить “Товариству угорської культури Закарпаття”) та “Карпатський об'єктив” (засновник “Товариство угорської культури Закарпаття”), видання “Az igazi Karpati Igaz Szo”, “Karpatinfo”).
У цей же період відбуваються і технологічні інноваційні зміни, у ході яких регіональний медійний ринок активно оновлює технічне обладнання та активно освоює виробництво контенту у цифровому форматі. Медіа етнічних спільнот закріплюються в регіональному інформаційному просторі та надають Закарпаттю не лише особливого поліетнічного статусу, але й стають засобом міжкультурної комунікації, діалогу культур, взаємоповаги та толерантності Зокрема, 16 угорськомовних періодичних видань, 3 словацькі, 2 ромські, а також 3 телепрограми угорською, по 2 румунською та німецькою і 3 словацькою, і все це не лише в традиційних медіа, але й в онлайн-ресурсах [14, с. 29-80]. Телеканал “Тиса-1”, розвиваючи власний інформаційний ресурс, стає основою для розвитку медіа нацменшин, які, маючи ефірний час на державному каналі, репрезентують у медіапросторі, зокрема мережевому, свої етноси.
У період 2004-2014 рр. відбувається вихід названих структур з Інтернет-версіями продукту (фактично відбувалось механічне перенесення традиційних текстів в онлайновий контент). Доповнена Інтернетом структура розширила можливості видань, і така конвергенція сприяла загальному доступу до ЗМК тих споживачів, які мали Інтернет.
Регіональна журналістика у цей час почала сприймати мережу “як ще одну технологічну платформу” [7, с. 148], що вимагає особливої мовної специфіки, особливих мультимедійних технологій і має особливий контент. Зрештою, прийшло розуміння, що для регіонального виробника медійної продукції це реальна можливість презентувати себе цілому світу з власним продуктом. Відбулась еволюція “від інформаційного сайту з логотипом видання та телефонами редакції до самодостатнього інформаційного ресурсу” [1, с. 48].
Медіа етноспільноти отримують ще кілька технологічних платформ для поширення контенту. У 2017-2018 рр. у медіаполі регіону з'являється ТОВ “Сіріус Медіа Продакшн” (телеканал “Сіріус”), який мав департамент національних меншин із мовленням угорською, німецькою, словацькою та англійською, з відповідним онлайн ресурсом, та “21 Ungvar” (“21 Ужгород”) телеканал, який на 50 % належить угорцям. Відзначимо, що угорська громада Закарпаття на сьогодні представлена “Карпатським об'єктивом” (друковане видання та ресурс), радіо “Pulzus”, виданням “Угорської демократичної спілки” (УМДС) “Karpati Igaz Szo” (з онлайн-версією).
У медіаполі Закарпаття, крім угорців, у різних формах, зокрема онлайнових, представлені румуни, росіяни, роми, словаки, німці, білоруси, євреї, поляки, вірмени, греки та ін. Тенденційність була притаманна в проєктах для нацменшин і про них, зокрема росіян і “русинів”, що “підтверджує неоднозначне, почасти негативне ставлення медійників до цінностей нашої держави, а також неповагу до її законів, мови, спроби маніпулювання історичними фактами” [10, с. 14]. Істотна ж присутність в інформаційному полі Закарпаття так чи інакше афілійованих з угорським капіталом медіа посилила вплив цієї держави на прикордонний регіон, акцентувала контент на виключно позитивній місії уряду Угорщини в закарпатських проєктах. І в сукупності така ситуація є невирішеним викликом для системи національної безпеки України.
На період опанування професійного етапу “повної конвергенції” [8, с. 40] медіа, зокрема медіа етноспільнот, припадають найбільші виклики для системи безпеки, і не лише в Україні. Варто згадати “нових” громадян Франції та Німеччини, активізацію неофашистських рухів у Росії, “мотиви Брейвіка <...> та, безперечно, пропаганда політичної машини “руского міра” на сході України” [14, с. 29-76]. Були спроби реалізації тем із наративів пропаганди (“утиски російсько/угорсько/словацько/румуномовних”) та провокацій (інспірованих зокрема російськими спецслужбами) на побутовому рівні на Закарпатті, проте до етноспільнот ставлення не змінюється, більше того не виникає значних конфліктів між групами людей на ґрунті національної приналежності.
Онлайн-медіа етноспільнот так само толерантно підходять до трактування контроверсійних тем, зокрема у період триваючої війни з Росією. Проте фінансова й подекуди політична їх залежність від афілійованих з офіційною владою Угорщини угорськомовних ЗМК на Закарпатті привносить у регіональне інформаційне поле елемент заангажованості в трактуванні подій, пов'язаних із посадовцями уряду В. Орбана та його самого і в українському питанні (зокрема: Орбан у шарфі, на якому українське Закарпаття у складі Угорщини; т. з. “жорстоке поводження над угорцями” й “знімання прапорів цієї країни над держзакладами українських сіл Дерцен та Форнош” [15]; демонтаж з бастіону Мукачівського замку “Паланок” одного із символів державності і величі колишньої угорської імперії турула та встановлення на його місці українського тризуба та ін.). Необхідно наголосити, що антиукраїнські сили в мультикультурному прикордонному регіоні з різним ступенем активності культивували теми так званого “русинства”, особливого статусу певних народностей, захисту “мовних”, “освітніх” прав етноспільнот, перегляду існуючих кордонів та ін. Це підтверджує наявність інформаційних спецоперацій через різні ЗМК як частину гібридної війни, активна фаза якої тривала з 2014 р. та переросла у повномасштабне вторгнення у 2022 р.
Варто наголосити, що важливим кроком у зміцненні системи національної безпеки є розвиток додаткових майданчиків для міжетнічного спілкування. Видання “Media Vista” належить до подібних проєктів, де обговорюється й оприлюднюється важлива інформації для представників різних етносів, що мешкають на Закарпатті (угорців, ромів, румунів, словаків, євреїв та ін.) та на суміжних прикордонних територіях. У рамках проєкту “Сприяння етнічній толерантності в Закарпатті шляхом запуску мультимедійної платформи” “Ргошой^ Ethnic Tolerance in Zakarpattia through the Launch of the Multi-Media Platform” відбуваються різноманітні заходи (тренінги, лекції, семінари, майстер-класи, презентації), спрямовані на підвищення якості закарпатських медіа, реалізації завдання сучасної медіаосвіти, підготовки студентів-журналістів до роботи в багатонаціональному середовищі за визнаними світовими, зокрема загальноєвропейськими професійними стандартами.
“InfoPost” онлайн-видання, яке розповідає про національні спільноти, а етносам про Україну й протидію дезінформації та маніпуляціям щодо етнічних питань.
При цьому етноси мають можливість активно послуговуватись і ресурсом Центру культур національних меншин Закарпаття [11], який є державним культурно-інформаційним, організаційно-методичним та консультативним закладом, діяльність якого спрямована на реалізацію державної політики у сфері задоволення етнокультурних потреб національних меншин, відродження, збереження і розвитку в сфері їхніх культур, мов, звичаїв та традицій.
Висновки та перспективи подальших досліджень. Зважаючи на повноту реалізації функцій ЗМК, ступінь ефективності їхньої діяльності, у сучасній медійній сфері Закарпаття можна відзначити як позитивні, так і негативні, кризові процеси, зокрема для системи нацбезпеки. Частина з них спричинена зовнішньополітичними обставинами, проблемами міждержавної взаємодії, а тому потребує особливої уваги, коректності, компетентності журналістів, чіткої, зрозумілої системи верифікації інформації, швидкої протидії дезінформації, маніпуляціям, ІПСО та різного типу впливам та вкидам, що є проблемою не лише для означених медіа, а й системи нацбезпеки в інформаційній сфері.
Наявний в Україні досвід, зокрема й інформаційної війни на східному напрямку та триваючої агресії, дозволяє говорити про необхідність вироблення чіткої інформаційно-комунікативної стратегії, яка б відповідала засадам національної безпеки, сприяла розвитку етносів, підтримувала їх ідентичність, залучаючи до повноцінного суспільно-політичного життя в українському соціумі, та стала частиною зовнішньої комунікації з усіма важливими складниками масово-комунікаційної діяльності.
закарпаття етноспільнота онлайн медіа поліетнічний
ЛІТЕРАТУРА
1. Бідзіля Ю., Соломін Є., Толочко Н., Шаповалова Г., Шебештян Я. Закарпатські медіа крізь призму етнотолерантності. Ужгород : Ґражда, 2019. 372 с.
2. Бідзіля Ю.М. Медіа полінаціонального Закарпаття: проблеми формування етнічної та громадянської ідентичності // Обрії друкарства. № (1). С. 23-39. DOI: https://doi.Org/10.20535/2522-1078.2018.1.132817.
3. Більшість переселенців на Закарпатті проживають у приватному секторі. Режим доступу : https://zaholovok.com.ua/bilshist-pereselentsiv-na-zakarpatti-prozhyvayut-u-pryvatnomu-sektori.
4. Гарагонич І., Шух С. Закарпатські ЗМІ і їх власники. Режим доступу : http://uzhgorod.net.ua.
5. Гулан Я. Інтернет-ЗМІ Закарпаття: ситуація покращується. Режим доступу : https://imi.org.ua.
6. Концепція мовлення з тематики національних меншин ПАТ “НСТУ”. Режим доступу : http://comin.kmu.gov.ua.
7. Лінгвальний та екстралінгвальний аспекти комунікації в мультикультурному середовищі Закарпаття : монографія / за ред. Ю. Бідзілі, В. Шаповалової, Я.Шебештян. Ужгород : РІК-У 2021. 628 с.
8. Потятиник Б. В. Інтернет-журналістика : навч. посіб. Львів : ПАІС, 2010. 244 с.
9. Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Режим доступу : http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/.
10. Толочко Н. В. Становлення і розвиток телебачення на Закарпатті в історичному, політичному, культурному контекстах : автореф. дис. ... канд. наук із соц. комунікацій: 27.00.01. Дніпро, 2020. 20 с.
11. Центр культур національних меншин Закарпаття. Режим доступу : http://centerkyltyr.pp.ua.
12. Bidzilya Y. M., Solomin Y. O., Shapovalova H. V., Georgiievska V. V, Poplavska N. M. The stability of State information in the face of terrorist threats // Cuestiones Polhicas. No. 39(70). 2021. Р. 250-269. DOI: https://doi.org/10.46398/cuestpol.3970.16.
13. Bidzilya Y. M., Haladzhun Z. V, Georgiievska V. V., Solomin Y. O., Sydorenko N. M. Ukrainian communication and media in Romania: from birth and progress to regress // Linguistics and Culture Review. No. 5(S4). 2021, Р 234-253. DOI: https://doi.org/10.21744/lingcure.v5nS4.1576.
14. Dewze M. What is Multimedia Journalism? // Journalism Studies. Vol. 5. No. 2. 2004. Р. 139-152.
15. Karpatalja. Celkeresztben a magyar zaszlok, feliratok es intezmenyvezetok Magyarellenes akciok a Munkacsi kistersegben. Режим доступу : https://karpataljalap.net/2023/01/17/celkeresztben-magyar-zaszlokfeliratok-es-intezmenyvezetok.
16. Bidzilya Y., Solomin O., Tolochko N., Shapovalova H., Shebeshtian Y. The Media Image of the Multinational Transcarpathia: The Problems of the Search for Ethnic and Civil Identities // International Journal of Criminology and Sociology. No. 9. 2020. Р 2972-2983. DOI: https://doi.org/10.6000/1929-4409.2020.09.362.
Yevhen Solomin
ETHNOCOMMUNICATION IN A MULTICULTURAL REGION: CHALLENGES FOR THE NATIONAL SECURITY SYSTEM
The cross-border status of Transcarpathia, its multiethnicity is reflected in various spheres of life, including mass communication activities. The article actualizes the issue of the functioning of online media of the ethnic communities in the westernmost region of Ukraine in the context of the development of multicultural information space in the structure of the Ukrainian national media field. The role of ethnic media in informing and supporting traditions and customs, preservation of ethnic consciousness and cultural diversity is emphasized. Special attention is paid to the ethno-national aspect of communication and the important role of Transcarpathian media in the development of native-language communication, which is represented by a wide range of ethnic media (Hungarian, Slovak, Romanian, Roma, German, Jewish, etc.).
The model of multicultural communication developed in Transcarpathia contributes to the development, including civic identity, a sense of social responsibility for everything that happens in the country, and encourages the local journalistic community to cultivate tolerance, prevent interethnic conflicts, and counter information threats.
Taking into account the complete implementation of the functions of Transcarpathian intercultural communication, the degree of effectiveness of their activities, the article also notes crisis processes in the modern media sphere of Transcarpathia. Some of them are caused by foreign policy circumstances, the war with Russia and informational aggression, problems of intergovernmental interaction, and therefore require special attention, correctness, and competence of journalists. Moreover, the issues of interethnic relations (especially in the educational and linguistic spheres) are strategic, related to national security, harmonious relations between Ukraine and neighboring Western states.
Meanwhile, the online media of Transcarpathian ethnic groups are actively integrated into the intercultural communication system, occupying and maintaining their own segment in it.
Key words: online-media, multicultural communication, ethnic communities, National security, journalism, military aggression.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Специфіка засобів масової комунікації як основного способу передачі соціальної інформації. Роль медіакомунікацій в забезпеченні сталого функціонування сучасного суспільства. Специфіка сучасної журналістики в контексті комунікацій нових цифрових медіа.
контрольная работа [69,4 K], добавлен 19.02.2021Поняття та призначення засобів масової інформації, оцінка їх ролі та значення в сучасному суспільстві та політичній системі. Преса як чинник демократизації суспільно-політичного життя. Політичний статус ЗМК за системи поділу влади, його формування.
курсовая работа [59,3 K], добавлен 24.12.2011Національно-державна ідентичність. Національна ідеологія як основна засада формування національної ідентичності. Роль ЗМІ у політичній діяльності держави. Необхідність захисту національно-державної ідентичності та місце ЗМІ в цьому процесі.
курсовая работа [69,1 K], добавлен 18.09.2007Загальна характеристика мас-медіа, становлення фонографічної музики. Аналіз характеристик музики як інструменту формування масової свідомості в українському контексті, розробка шляхів та рекомендацій щодо вдосконалення політики у музичній сфері.
курсовая работа [67,5 K], добавлен 05.03.2012Аналіз друкованих і електронних медіа, які позиціонуються як православні, їх головної теми і ідеї. Доведення пропагандистського підґрунтя аналізованих медіа завдяки комунікаційним технологіям. Домінанти, на яких основується ідеологія "русского мира".
статья [26,7 K], добавлен 19.09.2017Дивергентність і дисперсність, трансформація й глобалізація системи масової комунікації. Соціальні ролі професіонального комуніканта. Переваги та недоліки глобальної культури. Приклади конгломерації імперій мультимедіа з гігантами комп’ютерного бізнесу.
реферат [24,8 K], добавлен 01.02.2015Сучасні тематичні тенденції в українських мас-медіа. Відведення важливого місця актуальним проблемам соціальної практики у висвітленні мас-медіа. Специфіка журналістики для молоді. Аналіз висвітлення проблем молодіжної тематики в запорізьких газетах.
курсовая работа [910,6 K], добавлен 25.05.2016Розважальні програми на провідних телеканалах України як складова таблоїдизації. Змістове наповнення телеканалу СТБ розважальними програмами. Медіатенденції на прикладі контенту телеканалу "СТБ", їх комплексний вплив на розвиток медіаіндустрії України.
курсовая работа [548,9 K], добавлен 09.06.2017Дискурс як об’єкт дослідження лінгвістики. Аналіз дискурсу медіа-простору і телебачення як його частини. Розвиток прагматики мовлення. Соціолінгвістичний аналіз комунікації та логіко-семіотичний опис різних видів текстів. Дослідження мовного використання.
курсовая работа [50,6 K], добавлен 23.01.2015Особливості функціонування преси, радіо і телебачення в Україні як самостійної індустрії, спрямованої на формування громадської думки, національної політичної свідомості населення з використанням організаційно-технічних комплексів передачі інформації.
контрольная работа [34,6 K], добавлен 07.01.2017Розгляд інформаційної політики Росії в Україні. Особливості російсько-українського інформаційного простору та його складові. Комплексне вивчення впливу російських ЗМІ на формування суспільної думки в Україні та визначення факторів його ефективності.
дипломная работа [80,7 K], добавлен 05.01.2011Види дитячих телепрограм. Особливості дитячої цільової аудиторії. Принципи функціонування сучасного дитячого контенту. Сучасний етап розвитку телепрограм для дітей на українському телебаченні. Проблеми та перспективи розвитку програм дитячого телебачення.
дипломная работа [97,9 K], добавлен 02.06.2010Аспект культурно-національної конотації заголовків журнальних статей. Дослідження структури та лексико-семантичних ознак журнальних заголовків. Особливості країнознавчого аспекту заголовків як однієї з характеристик культурно-національної конотації.
курсовая работа [56,5 K], добавлен 13.12.2016Дослідження медіа тексту у контексті багатоманітності наукових підходів. Медіалінгвістика в сучасній Україні: аналіз ситуації. Особливості семантико-функціонального призначення перифразів у публіцистиці. Газетний текст в медіалінгвістичному дискурсі.
статья [26,2 K], добавлен 27.08.2017Засоби масової інформації як зброя інформаційної війни. Аналіз інформаційного контенту на телебаченні. Дослідження російських ЗМІ на вміст пропагандистської інформації в контексті інформаційної війни проти України. Питання "України" в Інтернет-виданнях.
курсовая работа [536,6 K], добавлен 10.12.2014Основні типи, будова та принцип роботи лазерних формовивідних пристроїв (рекордерів) для безпосереднього виготовлення офсетних форм. Устаткування для підготовки та оброблення формних циліндрів глибокого друку. Призначення кольоропроби та її різновиди.
контрольная работа [1007,1 K], добавлен 31.05.2015Класифікація основних видів аматорських медіа. Аналіз відеоблогів перших осіб іноземних держав і України, оцінка їх впливу на формування громадської думки. Застосовування комунікативних методів, відеосервісів та інтернет-технологій у політичній боротьбі.
статья [27,0 K], добавлен 07.02.2018Аналіз діяльності підприємства на ринку, маркетингового середовища, споживачів, конкурентоспроможності, можливостей та загроз, розміщення реклами на полосах журналу від рекламодавців. Розроблення системи цілей маркетингу, стратегії позиціонування.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 03.01.2015Особенности журналистики в режиме онлайн. Специфика языка интернет-коммуникации. Жанровые особенности текстовой трансляции спорта, роль автора и образ адресата. Сравнительный анализ текстовых онлайн-трансляций футбольных матчей на спортивных сайтах.
дипломная работа [91,7 K], добавлен 17.07.2017Поняття та відмінні особливості оперативної поліграфії як порівняно нового виду діяльності на поліграфічному ринку, її методи та прийоми. Папери для різних видів друку з покриттям. Цифрові дуплікатори: застосування, технологічні особливості, інтерфейс.
контрольная работа [18,0 K], добавлен 31.05.2015
