Географічна диспропорція у висвітленні тероризму на українському телебаченні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Географічна диспропорція у висвітленні тероризму на українському телебаченні

Мисловський Ігор, аспірант, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

У статті аналізується географічний аспект висвітлення тероризму на українському телебаченні та його відповідність терористичній ситуації у світі. Численні зарубіжні дослідження вказують на непропорційність медіависвітлення тероризму, що формує в комуніката хибне розуміння цього явища. Завдяки контент-аналізу новин про тероризм, що проводився на п'яти найрейтинговіших телеканалах України, та компаративного аналізу отриманих результатів зі статистичними даними Global Terrorism Database автор статті вказує на географічну диспропорцію у висвітленні означеного питання на українському телебаченні та неможливість для українського глядача сформувати реальний образ терористичної ситуації у світі.

Ключові слова: новини про тероризм, українське телебачення, географія тероризму, медіа й тероризм.

The geographical disparity in the terrorism coverage on ukrainian TV

Myslovskyi Ihor, PhD student, Taras Shevchenko National University of Kyiv

Introduction. Specific journalist criteria in selecting and filtering terrorist information, the inconsistent media coverage of terrorism in short forms, and media framing of terrorism news can shape a distorted understanding of this phenomenon on a global scale for the audience. This can lead to many negative consequences for a society, particularly the loss of its functional and organizational capabilities to resist terrorism and adequately respond to attacks due to the lack of relevant information.

Relevance of the study. As terrorism has become part of Ukrainian media agenda-setting, research on this topic is highly relevant. The findings of our previous studies have demonstrated a particular concentration of media attention on terrorist attacks in the West and an ignoring of the terrorist activities in the world in general. Therefore, we tend to analyze the geographical aspect of the terrorism coverage on Ukrainian TV and its correspondence to the actual terrorist situation worldwide.

Methodology. Content analysis is the main research method. The empirical data is collected from the news programs on the five highest-rated Ukrainian TV channels («Ukraina», «ICTV», «1+1», «Inter» and «STB»). The monitoring covered 769 news programs from September 2019 to September 2020, in which 154 news stories about terrorism were found. Among the categorical units of the content analysis was the «geography» of the news story, which included the country and region identification. Having applied the comparative analysis, we could compare the obtained data with the statistics of the Global Terrorism Database, which more accurately echoed the actual terrorist situation globally.

Results. The timing of all news about terrorism in South Asia (the most active region in the context of terrorism, where more than a third of all attacks occurred) was only 0.65% of the total volume of terrorism media coverage. Sub-Saharan Africa, where every fourth terrorist attack took place, was represented by only four news reports from the Inter's correspondent. The third region with the most terrorist activity, the Middle East and North Africa, was mainly highlighted with geopolitical context, ignoring actual terrorist incidents. Ukrainian TV focused on covering national terrorist incidents the most. However, TV channels also concentrated their media attention on the Western world (Western Europe, North America, Eastern Europe), while only 5 % of all terrorist incidents worldwide happened in these regions. Simultaneously, the geographical disparity was discovered in the representation of the world's countries. Moreover, none of the ten deadliest terrorist attacks was covered by Ukrainian TV channels.

Conclusions. Ukrainian TV channels produce a geographical disparity in the media coverage of the terrorism topic, which not only does not correspond to the actual terrorist situation worldwide but also shapes a false image and distorted understanding of the phenomenon by a viewer. Ukrainian journalists can use the research findings to balance the geographical aspect of terrorism media coverage.

Key words: news about terrorism, Ukrainian TV, geography of terrorism, media and terrorism.

The geographical disparity in the terrorism coverage on ukrainian TV

The article analyzes the geographical aspect of the terrorism coverage on Ukrainian TV and its correspondence to the real terrorist situation worldwide. Numerous foreign studies indicate the disproportionality of media coverage of terrorism by the actual terrorist threat in many aspects, which provides a distorted understanding of this phenomenon among the audience. Having conducted the content analysis of news about terrorism on the five highest-rated Ukrainian TV channels and the comparative analysis of the obtained results with the statistical data from the Global Terrorism Database, the author argues that there is a geographical disparity in the terrorism coverage on Ukrainian TV which makes it impossible for the Ukrainian viewer to shape a valid image of the terrorist situation in the world based on Ukrainian TV news.

Key words: news about terrorism, Ukrainian TV, geography of terrorism, media and terrorism.

Вступ

Чи відомо вам, який регіон у світі найбільше потерпає від тероризму? Які країни серед лідерів за кількістю жертв терористів? Або ж чи насправді тероризм нині до тої міри антизахідний, яким його зображають медіа? Дати відповідь на ці запитання середньостатистичному громадянину може бути складно, оскільки його знання про тероризм зазвичай залежать від висвітлення цієї теми у ЗМІ.

Попри те що тема вересневих терактів у США 2001 р. незмінно посідає чільне місце в медійному порядку денному, його тлумачення комунікату часто зводиться до мозаїчного висвітлення актів злочину. Попередні наші моніторингові та контент-аналітичні дослідження засвідчили, що здебільшого новини про тероризм на українських телеканалах не пояснюють глядачам природи цього явища, не дають розлогого історичного та інших бекграундів [4] і всеохопно не відображають терористичну ситуацію у світі, часто підсилюючи тематичні стереотипи й викривляючи дійсну картину (що відповідає статистичним й іншим науковим фактам) [2].

Не на користь для розуміння реальної терористичної ситуації, до прикладу, і правила наближення інтересів у журналістиці. Географічне наближення (чим далі подія - тим менше демонструємо) послідовно формує стереотипне бачення феномену як винятково антизахідної діяльності. Українські медійники орієнтуються на ширше висвітлення терактів, що стаються на Заході, навіть попри значно менші жертви цих атак у порівнянні з Близьким Сходом [3]. А правило сенсаційності забезпечує непропорційне висвітлення відповідно до реальної терористичної загрози. Загалом ми виявили та проаналізували численні детермінанти стереотипізації тероризму в журналістському професійному середовищі [10].

Відбір українськими журналістами інформації про тероризм за певними професійними критеріями, ситуативне висвітлення тероризму в коротких формах (фрагментарні повідомлення про гучні теракти та відсутність проблемних розлогих матеріалів), медіафреймування можуть спричинити в комуніката викривлене бачення феномену в масштабах світу. Водночас варто зазначити, що це радше буде не цілеспрямована діяльність ЗМІ, а наслідок непрофесійного висвітлення складної тематики. У зв'язку з цим важливо досліджувати різні аспекти такого медіависвітлення, зіставляючи його з емпіричними даними щодо тероризму, та в разі виявлення певних диспропорцій звертати увагу на це ЗМІ. Зафіксовані нами проблеми актуалізують подальше вивчення теми, оскільки від її професійного висвітлення в медіа залежить те, наскільки адекватно суспільство реагуватиме на теракти та вмітиме втримувати власні організаційні й функціональні можливості в боротьбі з тероризмом.

Тому мета цієї статті полягає в тому, аби з'ясувати, чи географічний аспект новин про тероризм на українському телебаченні відображає реальну ситуацію у світі. Для досягнення мети маємо виконати такі завдання: проаналізувати географічні особливості українських теленовин, порівняти спроєктовану в медіа соціальну дійсність із реальною терористичною ситуацією у світі. Об'єктом дослідження стали новини про тероризм у випусках новин найрейтинговіших телеканалів України, а предметом - географічні особливості цих матеріалів.

Методи дослідження

Основним методом дослідження став контент-аналіз. Джерела емпіричного матеріалу - випуски новин на телеканалах «Україна», «ICTV», «1+1», «Інтер» та «СТБ», які увійшли до п'ятірки найбільш успішних українських загальнонаціональних телеканалів за 2020 р. за часткою глядацької аудиторії «18+» (телеканал «Україна» мав частку 13,39%, «ICTV» - 7,85%, «1+1» - 7,75%, «Інтер» - 6,84% та «СТБ» - 5,74%, тому наше дослідження сумарно охоплювало 41,57% усієї глядацької аудиторії в Україні) [5].

В. Іванов радить під час контент-аналітичного дослідження формувати випадкову вибірку на основі розмаїтих випусків новин, оскільки в різний час вони можуть мати свої особливості [1]. Тому протягом телевізійного сезону 2019-2020 рр. (із вересня 2019 р. по серпень 2020 р.) ми щотижня аналізували по три випуски новин на кожному телеканалі: два з них - у будні (один - вечірній (вівторок), інший - ранковий або денний залежно від сітки телеканалу (четвер), а третій - підсумковий (у випадку з телеканалом «СТБ» - вечірній п'ятничний, оскільки тижневиків він не має). Тож для аналізу бралися такі випуски новин:

- телеканал «Україна»: вівторок - «Сьогодні» о 19:00, четвер - «Сьогодні» о 9:00, неділя - «Сьогодні. Підсумки» о 19:00;

- телеканал «ICTV»: вівторок - «Факти. Вечір» о 18:45, четвер - «Факти. Ранок» о 8:45, неділя - «Факти тижня» о 18:45;

- телеканал «1+1»: вівторок - «ТСН» о 19:30, четвер - «ТСН» о 12:00, неділя - «ТСН. Тиждень» о 19:30;

- телеканал «Інтер»: вівторок - «Подробиці» о 20:00, четвер - «Новини» о 9:00, неділя - «Подробиці тижня» о 20:00;

- телеканал «СТБ»: вівторок - «Вікна-Новини» о 22:00, четвер - «Вікна-Новини» о 14:30, п'ятниця - «Вікна-Новини» о 22:00.

Загалом за вказаний час проаналізовано 769 випусків новин, серед яких було виявлено 154 новини про тероризм. У площину об'єкта не входили новини про операцію Об'єднаних сил (ООС) та інші новини, пов'язані з російською агресією на Сході України. Попри те що ситуацію на Донбасі пов'язують із терористичною діяльністю (раніше там проводили антитерористичну операцію (АТО); СБУ визнало «ЛНР» та «ДНР» терористичними організаціями; членів російських незаконних збройних формувань на Донбасі журналісти називали терористами), на нашу думку, тероризм радше є тактичним інструментом гібридної війни РФ проти України. Окрім того, велика кількість новин про ООС створила б штучну перевагу таких новин, яка б неодмінно призвела до диспропорції та неможливості проаналізувати кількісні особливості такої інформації.

Серед категорій нашого контент-аналітичного дослідження була «географія» новин про тероризм. Для кожної визначалася країна та регіон, де сталася подія. За категоріальні одиниці брався пропонований Global Terrorism Database (GTD) поділ на 12 регіонів: Близький Схід і Північна Африка, Південна Азія, Південна Америка, Західна Європа, Центральна Америка та Кариби, Субсахарська Африка, Південно-Східна Азія, Північна Америка, Східна Європа, Східна Азія, Центральна Азія, Австралія та Океанія.

Терористичні інциденти, які ставалися в Україні, ми виносили в окрему 13-ту категоріальну одиницю «Україна». Це необхідно, аби не спотворити результати компаративного аналізу регіонів, адже ми припускаємо, що події, пов'язані з тероризмом в Україні, матимуть значно більше медійної уваги в порівнянні з усіма іншими регіонами, а тому введення цих даних до категорії «Східна Європа» негативно вплине на загальний результат і подальші висновки.

Водночас детально дослідити отримані дані дозволили компаративний аналіз, синтез, абстрагування, статистичний та метод формалізації, що дозволив візуально зобразити деякі з одержаних даних і висновків.

Результати й обговорення

Тероризм - динамічне, багатоаспектне й до тої міри складне явище, що через його контроверсійність міжнародна спільнота досі не може дійти згоди щодо визнаної всіма дефініції. Це, звісно, лише ускладнює завдання для журналістів, які не є фахівцями з цієї теми, професійно подавати таку інформацію. І запити власників медіа на універсальний журналізм та комерційні орієнтири поглиблюють кризу широкої спеціалізації, коли журналіст висвітлює будь-яку тему, але не має її глибинного розуміння. Це може створювати передумови для непрофесійного медіафреймування, яке в результаті даватиме хибне уявлення про терористичну ситуацію у світі.

В останні десятиліття на західній науковій ниві з'являється все більше досліджень, які аналізують висвітлення тероризму різними ЗМІ та ЗМК. Зокрема, вчені з'ясовують, які стереотипи про тероризм поширюють та підсилюються медіа та яким нині бачать тероризм комунікати. До прикладу, К. Корбін стверджує, що середньостатистичний американець навряд чи при слові «терорист» подумає про людину білої раси або християнина, а натомість матиме образ мусульманина, попри те що мусульмани були відповідальні лише за 12% усіх терактів на території США протягом 2011-2015 рр. [6]. Покладаючи частину провини за це на 45-го президента США Д. Трампа, професорка вважає, що саме ЗМІ не впоралися із завданням донести людям правду, яка б базувалася на емпіричних даних.

Одне з недавніх досліджень вчених з університетів Алабами й Джорджії дало дуже промовисті результати. Вони проаналізували більше трьох тисяч матеріалів CNN. com, The New York Times, Wall Street Journal, The Washington Post, USA Today та ін., в яких висвітлювалися теракти у США, що сталися в період 2006-2015 рр., і складені ними моделі підтвердили початкові гіпотези. До прикладу, терористична атака мала на 357% більше медійного висвітлення, якщо напад здійснював мусульманин. Також медіаувага суттєво зростала, якщо зловмисника арештовували або кількість жертв теракту була більшою [7].

Непропорційність у висвітленні тероризму та реальної терористичної загрози - одна з проблем західних ЗМІ, яка провокує в аудиторії тривожні стани та відчуття вразливості перед тероризмом і, зокрема, його всюдисущністю. Як і в багатьох випадках, промовистою буде статистика. У 2016 р. у США тероризм спричинив менше ніж 0,01% смертності. Журналісти, проаналізувавши дані початку другого десятиліття ХХ ст., підрахували, що американець має в понад чотири з половиною тисяч разів більше шансів померти від алкоголізму, ніж від рук терориста, а лікарська помилка та ожиріння стають причиною смерті в майже шість тисяч разів частіше, ніж тероризм [15]. І попри таку статистику видання The Guardian і The New York Times третину всього свого контенту про загибель людей присвячували тероризму, значно менше висвітлюючи хвороби й кримінал, які «очолювали» список причин смертності [12].

У медіависвітленні важливу роль відіграє і географія тероризму, оскільки вже від початку визначає, у яких обсягах журналіст розповідатиме про інцидент та які фрейми застосовуватиме. На це звернув увагу С. Патрік, проводячи компаративний аналіз двох дуже схожих за перебігом терактів, що, однак, сталися в різних регіонах. Ідеться про теракти в приміських електричках Мадриду у 2004 р. та подвійний напад терористів- смертників у Багдаді у 2009 р. С. Патрік зауважив, що, попри схожість інцидентів, журналісти вибирали різні фрейми й наративи для висвітлення цих історій, які не сприяли формуванню раціональних висновків про природу тероризму та лише загострювали ісламофобію, налаштовуючи західну та східну нації одна проти одної [11].

Географія стає визначальною і для обсягів висвітлення терористичних актів. У попередніх дослідженнях ми встановили таку непропорційність на українських інформаційних телеканалах. Наприклад, під час моніторингу новин на телеканалі «NewsOne» (нині заблокованому внаслідок санкцій РНБОУ) сумарно за хронометражем теракти в Європі висвітлювалися в шість разів більше попри те, що жертв на Близькому Сході було більше майже в п'ять. До прикладу, на телеканалі «112 Україна» (теж нині заблокованому внаслідок санкцій РНБОУ) ефірний час на одну жертву близькосхідного теракту не перевищував 4 с (3 теракти з 81 загиблим на Близькому Сході сумарно мали висвітлення у 5 хв 19 с), а на загиблого в Європі відводилося 54,5 с (4 теракти з 23 жертвами в Європі - 20 хв 54 с) [3].

Відомий тероролог Г. Лафрі вважає, що реальні географічні тренди та особливості тероризму не відображаються в медіаматеріалах, а імідж феномену формується на деяких вибіркових терактах у західних регіонах [8]. Тож проєктована в ЗМІ соціальна дійсність фактично не відповідає реальним емпіричним і статистичним даним, а ко- мунікати хибно розуміють географію тероризму й не можуть осягнути, де насправді стаються напади і якою є реальна терористична загроза. Це дозволяє терористам поширювати вигідний їм міф, ніби теракт може статися будь-де, безпідставно залякуючи суспільство.

Насправді ж міф про всесильність і всюдисущість терористів можна спростувати вивченням географії цього феномену. Г. Лафрі стверджує, що тероризм у світі дуже концентрований та не досягає кожного куточка планети. Дослідник це ілюструє таким фактом: 72% усіх терористичних атак за пів останнього століття відбулися на території лише 20 країн, що становлять близько 10% від усіх держав світу, а майже 15% нападів терористів за цей період припадає на дві країни - Ірак і Колумбію [9]. Кожний четвертий теракт (27%) стається або в Іраку, або в Колумбії, або в Індії, або в Перу, а всього десять країн світу беруть на себе половину всіх терористичних нападів із 1970 р. [9].

У цій статті ми теж порівнюємо реальну терористичну ситуацію у світі з медіависвітленням тероризму на українському телебаченні, аби визначити, чи загальнонаціональні телеканали України стереотипізують тероризм через певні географічні диспропорції, формуючи в глядачів викривлений образ та розуміння цього феномену. Відповідно до даних GTD, із вересня 2019 р. по серпень 2020 р. (моніторинговий період дослідження) у світі загалом сталося 8074 терористичні інциденти (кількість атак у кожному регіоні відображена в табл. 1).

Таблиця 1 - Кількість терористичних інцидентів у регіонах світу (вересень 2019 р. - серпень 2020 р.)