YouTube-канали воєнно-політичного сегмента як елемент українського громадянського суспільства

*Усі подані в таблиці канали зареєстровані в Україні, за винятком каналів Ю. Швеця і М. Фейгіна, зареєстрованих у США, але гідних уваги в цьому аналізі через їх високу популярність в українській аудиторії.

**Дані отримані станом на 31.08.2023. на сервісі socialblade.com, на якому немає можливості завдавати інтервал часу, але є автоматичний індикатор абсолютної кількості переглядів та її динаміки «за останні 30 діб» (стовпчики 5 і 6). Станом на 31.08.2023 ці показники із незначною помилкою відповідають часовому інтервалу за серпень 2023 р

Сегмент каналів YouTube, поданий у таблиці, відіграв певну роль у зазначеному вище випередженні у 2022 р. соціальними мережами телебачення за популярністю в українській аудиторії. Утім, було б помилково вважати цю роль вирішальною. Значна частина тих глядачів, хто надав перевагу соціальним мережам перед телебаченням, звернулася до них не за політичною аналітикою, експертними оцінками і прогнозами, а за розвагами, в яких телебачення тимчасово їм відмовило. За даними дослідницької компанії «Маніфест», в рейтингу україномовних YouTube-каналів до середини 2023 р. впродовж останніх років лідирували канали «Діма і машинки» (дитячий, загалом 1,7 мільярда переглядів) і «Чоткий паца» (музика, пародії і меми, 0,8 мільярди переглядів), кожен з яких має більше 4,5 млн. підписників. Решту першої десятки рейтингу становлять теж канали із розважальним контентом, а із каналів, поданих у нашій таблиці, найвищу позицію (15) дістав канал Сергія Стерненка (Рейтинг ютуб-каналів українською, 2023).

Крім того, аудиторія прихильників українських телеканалів теж частково перейшла на їх YouTube-версії, що додало кількості переглядів і каналам і самому YouTube. Наприклад, у дослідженому і наведеному у таблиці часовому проміжку (серпень 2023 р.) кількість переглядів телеканалу «Espreso» дорівнювала 34, 5 млн, а «24-го каналу» - 347,8 млн. Станом на вересень 2023 р. телеканал «СТБ» посів першу позицію в рейтингу україномовних YouTube-каналів, уперше в історії випередивши розважальні канали. Згідно з даними сервісу speakrj.com, в категорії «новини і політика» перші три позиції за кількістю підписників станом на вересень 2023 р. належать YouTube-версіям телеканалів «24 канал», «ТСН» від «1 - 1» і «ICTV», а «Фабрика новин» посідає лише четверте місце (Top 100 News & Politics YouTube Channels in Ukraine, 2023).

Майже всі YouTube-канали, наведені у таблиці, були засновані задовго до широкомасштабної фази російсько-української війни, але різко збільшили свою активність і, відповідно, накопичення підписників і переглядів саме із початком цього періоду. Втім, не можна однозначно стверджувати, що ця активність стала ознакою або чинником консолідації громадянського суспільства, елементами якого зазначені канали, безсумнівно, є.

Більшість авторів або власників каналів недостатньо уваги приділили можливості самоідентифікації в розділі «Опис каналу» на стартових сторінках своїх ресурсів. Чи не єдиним каналом, в описі якого присутні такі складові, як цілепокладання (не лише інформування) і організаційні наміри, виявився канал М. Фейгіна, створений, як заявляє його засновник. В описах решти каналів домінує прагнення до інформування, іноді - до протидії дезінформації. За великим рахунком, ці канали є навіть не засобами масових комунікацій, а інструментами масової інформації.

Справжні внутрішні мотиви інформаційної активності авторів і запрошених спікерів каналів навряд чи можна визначити, при тому, що вони вельми різноманітні: реалізація потреби у творчому самовираженні, щире бажання сприяти зростанню політичної обізнаності і зрілості суспільства, формування власного політичного капіталу з оглядом на майбутнє відновлення політичних, зокрема, електоральних процесів. Для багатьох авторів каналів та їх гостей робота на каналах - професійна діяльність і основне джерело особистих доходів. Більшість каналів не обмежується доходами від реклами і в своїх описах, не сильно обтяжуючи себе, як сказано вище, формулюванням своєї місії, вказують рахунки банківських карток «для підтримки каналу». При цьому канал С. Стерненка чи не єдиний, який прямо використовує увагу накопиченої аудиторії для акумуляції коштів на допомогу українській армії.

Водночас, наприклад, В. Портніков, замість кількісної мобілізації прихильників свого каналу, зосередив зусилля на концептуальній цілісності і змістовній якості своїх відеосюжетів, а також на своїй активності на інших каналах у ролі гостя. Як наслідок, у серпні 2023 р.

В. Портніков нагороджений Шевченківською премією за «публіцистичні статті та виступи останніх років», і, вірогідно, не останню роль у цьому заслуженому досягненні відомого журналіста і публіциста, відіграла популяризація ним своїх поглядів на YouTube-каналах.

Між каналами відсутня координація діяльності або прагнення до об'єднання зусиль, утім, відчувається жорстка конкуренція за підписників та перегляди, адже кількість глядачів та їхнього часу на відвідування YouTube природно обмежена. У назвах відео задля привернення уваги потенційної аудиторії і збільшення кількості переглядів часто застосовуються брудні маніпулятивні технології і навіть відверті фальсифікації, шо особливо помітно на «Фабриці новин» і заслуговує на окрему дослідницьку увагу.

Порівняно з описаною вище за допомогою результатів дослідження «Детектор медіа» довоєнною ситуацією в українському YouTube-просторі, можна стверджувати, що громадські канали воєнно-політичного спрямування повалили гегемонію проросійського дискурсу. Втім, це перемога, що відбулася передусім на пропагандистському фронті. Якість аналітики і прогнозів хедлайнерів українського YouTube поступається публіцистичним текстовим матеріалам на сайтах «Українська правда», «Дзеркало тижня», «Хвиля», «НВ» та інших. Варто також зазначити, що українська мова так і не стала чинником, що формує образ громадського сегмента каналів українського YouTube. Користуючись тим, що соціальні мережі перебувають поза юрисдикцією українського мовного законодавства, значна частина українських «лідерів думок» на YouTube часто вживає більш звичну для них російську мову, подекуди виправдовуючи це тим, що ефір спрямований, у тому числі, на російську аудиторію і має виконувати контрпропагандистську місію.

Інтерактивність вважається однією з ключових переваг соціальних мереж як засобів масових комунікацій. Не випадково телебачення у прагненні посилити свою конкурентоспроможність в останні роки намагалося запроваджувати різні інструменти зворотного зв'язку - публікація SMS-повідомлень у рухомому рядку на екрані, голосування у прямому ефірі, дзвінки у студію тощо. Що стосується YouTube, чи не єдиним показником його інтерактивності є так звані «лайки» і коментарі до відеосюжетів. Автори каналів постійно закликають аудиторію до цих форм зворотного зв'язку, не приховуючи, що це впливатиме на зростання популярності каналу (а отже, і прибутків автора). При цьому більшість коментарів мають характер різнопланових реплік, а ті з них, що викликають ланцюжок реакцій інших глядачів, не мають характеру організованої дискусії, модерації, а відповідно - й результату. Кожен учасник розмови залишається при своїй думці, а у автора каналу, як правило, навіть не має часу або бажання аналізувати ці суперечки задля корекції власної політики мовлення.

Більшість коментарів мають суто емоційний характер подяки, обурення, побажання. Часто окремі коментарі викликають ланцюгову реакцію і створюють ілюзію дискусії, втім, усі вони позбавлені модерації, системності, цілей і відповідних результатів. При цьому значну частину коментарів продукують боти, створені насамперед з російського боку, хоча не можна заперечувати можливість відповідних штучних налаштувань з боку самих власників каналів.

Розвиток громадянського суспільства характеризується не тільки ступенем його інституалізації, але й рівнем політичної свідомості, стилем мислення соціально-політично активних представників «третього сектора». У зв'язку з цим, досліджуючи вплив інформаційних технологій на стиль мислення людини, С. Симоненко і Н. Щубелка звертають увагу на «клипове мислення», яке «підпорядковане принципам відеокліпу, коли людина сприймає реальність як низку не пов'язаних між собою образів (картинок, кліпів). Образ (картинка, кліп) фіксує і відображає основні яскраві моменти, (кадри) реальності, не занурюючись у світ сутностей, не розкриваючи понять, не фіксуючи логічних конструкцій. Із кліповим мисленням світ постає як набір ізольованих інформаційних уламків, а не система знань. Занурення людини в великий масив суперечливих інформаційних фрагментів значно обмежує можливості її мислення у процесі структурування інформації. Свідомість людини не встигає вибудовувати логічні зв'язки. За цих умов отримана інформація швидко втрачає актуальність, забувається, звільняючи місце новій інформації. Це ускладнює процес формування картини світу як упорядкованої, цілісної системи» (Симоненко, Щубелка, c. 142).

Формати відео, що пропонуються власниками та авторами YouTube-каналів воєнно-політичного спрямування, в цілому відповідають «кліповому мисленню» більшої частини аудиторії. Утім, від такого режиму споживання інформації у більшості глядачів неминуче виникає психічна втома, емоційне виснаження. Дані, наведені в таблиці, свідчать, що у серпні 2023 р. - місяці, дуже насиченому подіями на фронті і в політиці - більшість рейтингових YouTube-каналів воєнно-політичного спрямування втратили значну частину кількості переглядів. Звичайно, необхідні подальші спостереження і дослідження динаміки переглядів, але можна припустити, що це початок тренду зниження уваги до цих каналів. Утома від калейдоскопічності новин і одноманітності їх подачі спричиняє в аудиторії відновлення потреби у черговому поверненні когнітивних потреб до «хліба та видовищ». Тим часом, власники телеканалів, у прагненні відновлення втрачених позицій, повертають в ефір розважальні токшоу («Голос країни» від телеканалу «1 - 1», «Хто зверху» від «Нового каналу»). З іншого боку, громадський сегмент YouTube політичної тематики приречений на поразку перед телебаченням через власну природу. Як слушно зауважує Т. Кремень, «соціальні медіа створюють колективність нового типу, яка змінює сучасне індивідуалістичне суспільство, виводячи політичну мобілізацію на новий рівень», утім, «у пострадянських суспільствах соціальні медіа виступають досить ефективним інструментом короткочасної мобілізації, але не вирішують проблеми активної політичної участі в політичних процесах. Відповідна ситуація обумовлена проведенням політичними елітами у вказаних суспільствах послідовної мінус-мобілізації, яка полягає у відокремленні громадськості від політики, заохочення його апатії, відчуження від влади» (Кремень, 2014, с. 31).

Підсумовуючи, можна стверджувати, що представники українського громадянського суспільства - журналісти, публіцисти, військові, волонтери, політичні оглядачі, аналітики та експерти - із початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну стали авторами яскравого феномену в українському медійному просторі. Надзвичайно активне мовлення на створених цими пасіонаріями YouTube-каналах стало відчутним інформаційним та емоційним додатком до інших ЗМІ, насамперед телебачення, і відіграло значну пропагандистську і контрпропагандистську роль у гібридній війні, що триває. Утім, обмеженість креативних, людських і технологічних ресурсів більшості каналів воєнно-політичного спрямування та емоційно-психологічне пересичення їхньої аудиторії запропонованими форматами і контентом дозволяє припустити, що незабаром українське телебачення повертатиме втрачені позиції в медіапросторі.

Література

1. Васильєв Г. Ю., Васильєва І. Г. Засоби масової інформації як інструмент формування громадянського суспільства. Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Політологія. 2010. № 4. С. 161-166.

2. Грицак Т. Instagram вперше випередив Facebook за кількістю користувачів в Україні - дослідження. URL: https://ain.ua/2022/01/20/instagram-vpershe-vyperedyv-facebook/ (Дата звернення: 10.09.2023).

3. Кремень Т. В. Політична мобілізація в контексті соціальних медіа: автореф. дис.... д-ра політ. наук: 23.00.03 / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. Київ, 2014. 32 с.

4. Малинка В. ТОП-15 україномовних каналів у YouTube. Серед 250 найпопулярніших за кількістю підписників не знайшлося і десяти україномовних блогерів. URL: https://ms.detector.media/onlain-media/post/24034/2020-01-09-top-15-ukrainomovnykh-kanaliv-u-youtube-sered-250-naypopulyarnishykh-zakilkistyu-pidpysnykiv-ne-znayshlosya-i-desyaty-ukrainomovnykh-blogeriv/ (Дата звернення: 12.09.2023).

5. Мамонтова Е. В. Публічна аналітика як феномен медіа-дискурсу російсько-української війни. Актуальні проблеми політики. 2023. Вип. 71. С. 136-143.

6. Медіаспоживання в Україні: зміна медіапотреб та програш російської пропаганди. URL: https://detector.media/infospace/article/196442/2022-02-15-mediaspozhyvannya-v-ukraini-zmina-mediapotreb-ta-progrash-rosiyskoi-propagandy/ (Дата звернення: 15.09.2023).

7. Медіаспоживання українців в умовах повномасштабної війни. Опитування ОПОРИ. URL: https:// oporaua.org/ report/polit_ad/24068-mediaspozhivannia-ukrayintsiv-v-umovakh-povnomasshtabnoyi-viini-opituvannia-opori?fbclid=IwAR0expAE9RvEMYB64VKJwv54HvmpJ8QfdEmNmnlbFsuFFlo-v7-fwlBT9jQ (Дата звернення: 15.09.2023).

8. Мороз О. Політика в українському YouTube. Чому Україна програє Росії. URL: https://www.pravda. com.ua/articles/2020/11/17/7273583/ (Дата звернення: 10.09.2023).

9. Рейтинг ютуб-каналів українською. URL: https://manifest.in.ua/rt/ (Дата звернення: 12.09.2023).

10. Симоненко С., Шубелка Н. Вплив інформаційних технологій на стиль мислення людини. Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2021. Вип. 36. С. 139-145.

11. Соціальні мережі як чинник розвитку громадянського суспільства. / О. С. Онищенко, В. М. Горовий, В. І. Попик та ін. НАН Укра-їни, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. Київ, 2013. 220 c. Щорічне опитування USAID-Internews «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2020 р.» URL: https://internews.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/2020-Media-Consumption-SurveyFULL-FIN-Ukr-1.pdf (Дата звернення: 16.09.2023).

12. Facebook втратив 2 млн, а Instagram понад 4 млн українських користувачів за рік. URL: https://cases. media/artide/facebook-vtrativ-2-mln-a-instagram-ponad-4-mln-ukrayinskikh-koristuvachiv-za-rik (Дата звернення: 16.09.2023).

13. Top 100 News & Politics YouTube Channels in Ukraine. URL: https://www.speakrj.com/audit/top/ youtube/ua/Politics (Дата звернення: 18.09.2023).

References

1. Vasyliev H. Yu., Vasylieva I. H. (2010). Zasoby masovoi informatsii yak instrument formuvannia hromadianskoho suspilstva. [Mass media as an instrumental of the civil society formation]. Visnyk Natsionalnoi yurydychnoi akademii Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho. Politolohiia. № 4. S. 161-166. [In Ukrainian]

2. Hrytsak T. (2022). Instagram vpershe vyperedyv Facebook za kilkistiu korystuvachiv v Ukraini - doslidzhennia. [Instagram for the first time overtook Facebook in terms of the number of users in Ukraine - study] URL: https://ain.ua/2022/01/20/instagram-vpershe-vyperedyv-facebook/ [In Ukrainian] (accessed 10 September 2023).

3. Kremen T. V. (2014). Politychna mobilizatsiia v konteksti sotsialnykh media [Political mobilization in the context of social media]: avtoref. dys.... d-ra polit. nauk: 23.00.03 / Nats. ped. un-t im. M.P. Drahomanova. Kyiv. 32 c. [In Ukrainian]

4. Malynka V. (2020). TOP-15 ukrainomovnykh kanaliv u YouTube. Sered 250 naipopuliarnishykh za kilkistiu pidpysnykiv ne znaishlosia i desiaty ukrainomovnykh bloheriv. [ TOP-15 Ukrainian-language channels on YouTube. Not even ten Ukrainian-speaking bloggers were found among the 250 most popular by the number of subscribers] URL: https://ms.detector.media/onlain-media/post/24034/2020-01-09-top15-ukrainomovnykh-kanaliv-u-youtube-sered-250-naypopulyarnishykh-za-kilkistyu-pidpysnykiv-neznayshlosya-i-desyaty-ukrainomovnykh-blogeriv/ [In Ukrainian] (accessed: 12 September 2023).

5. Mamontova E. V. (2023). Publichna analityka yak fenomen media-dyskursu rosiisko-ukrainskoi viiny. Aktualni problemy polityky. [Public analytics as a phenomenon of media discourse of the Russian-Ukrainian war] Vp. 71. S. 136-143. [In Ukrainian]

6. Mediaspozhyvannia v Ukraini: zmina mediapotreb ta prohrash rosiiskoi propahandy. (2022). [Media consumption in Ukraine: changing media needs and the loss of Russian propaganda] URL: https://detector. media/infospace/article/196442/2022-02-15-mediaspozhyvannya-v-ukraini-zmina-mediapotreb-taprogrash-rosiyskoi-propagandy/ [In Ukrainian] (accessed: 15 September 2023).

7. Mediaspozhyvannia ukraintsiv v umovakh povnomasshtabnoi viiny. Opytuvannia OPORY. (2022). [Media consumption of Ukrainians in conditions of full-scale war. OPORA survey] URL: https://oporaua.org/ report/polit_ad/24068-mediaspozhivannia-ukrayintsiv-v-umovakh-povnomasshtabnoyi-viini-opituvanniaopori?fbclid=IwAR0expAE9RvEMYB64VKJwv54HvmpJ8QfdEmNmnlbFsuFFlo-v7-fwlBT9jQ [In Ukrainian] (accessed: 15 September 2023).

8. Moroz O. Polityka v ukrainskomu YouTube. Chomu Ukraina prohraie Rosii. (2020). [Politics in Ukrainian YouTube. Why Ukraine is losing to Russia] URL: https://www.pravda.com.ua/articles/2020/11/17/7273583/ [In Ukrainian] (accessed: 10 September 2023).

9. Reitynh yutub-kanaliv ukrainskoiu. (2023). [Rating of YouTube channels in Ukrainian] URL: https://manifest. in.ua/rt/ [In Ukrainian] (accessed: 12 September 2023).

10. Symonenko S., Shubelka N. (2021). Vplyv informatsiinykh tekhnolohii na styl myslennia liudyny. [Influence of information technologies on the style of human thinking] Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filos.politoloh. studii. Vyp. 36. S.-145. [In Ukrainian]

11. Sotsialni merezhi yak chynnyk rozvytku hromadianskoho suspilstva (2013). [Social networks as a factor in the development of civil society] / O. S. Onyshchenko, V. M. Horovyi, V. I. Popyk ta in. NAN Ukra-yiny, Nats. b-ka Ukrainy im. V. I. Vernadskoho. Kyiv, 2013. 220 c. [In Ukrainian]

12. Shchorichne opytuvannia USAID-Internews «Stavlennia naselennia do ZMI ta spozhyvannia riznykh typiv media u 2020 r.». (2020). [Annual USAID-Internews survey "Attitudes of the population towards mass media and consumption of different types of media in 2020."] URL: https://internews.in.ua/wp-content/ uploads/2020/10/2020-Media-Consumption-Survey-FULL-FIN-Ukr-1.pdf [In Ukrainian] (accessed: 16 September 2023).

13. Facebook vtratyv 2 mln, a Instagram ponad 4 mln ukrainskykh korystuvachiv za rik. (2023). [Facebook lost 2 million, and Instagram more than 4 million Ukrainian users in a year] URL: https://cases.media/article/ facebook-vtrativ-2-mln-a-instagram-ponad-4-mln-ukrayinskikh-koristuvachiv-za-rik [In Ukrainian] (accessed: 16 September 2023).

14. Top 100 News & Politics YouTube Channels in Ukraine. (2023). URL: https://www.speakrj.com/audit/top/ youtube/ua/Politics [In English] (accessed: 18 September 2023).

Анотація

Чорний О. О. YouTube-канали воєнно-політичного сегмента як елемент українського громадянського суспільства. - Стаття.

Мета статті полягає у з'ясуванні особливостей функціонування громадського воєнно-політичного сегмента українського простору YouTube і його ролі у розвитку громадянського суспільства, частину якого цей сегмент представляє і втілює.

Виявлено, що припинення видання загальнонаціональних друкованих газет, зниження популярності Facebook та Instagram, зміни в структурі та змісті телевізійного ефіру привели до лідерства за популярністю в аудиторії соціальних мереж. youtube канал воєнний громадський

Наголошується, що після широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну соціальні мережі за охопленням аудиторії вперше в історії розвитку українського медіапростору випередили телебачення. При цьому найпопулярнішою платформою серед повнолітніх українців став YouTube.

На основі даних, отриманих за допомогою сервісу socialblade.com, за показником кількості переглядів створено ранжування каналів українського громадського YouTube-сегмента воєнно-політичного спрямування.

Громадські YouTube-канали воєнно-політичної тематики в умовах жорсткого інформаційного протистояння стали новим яскравим явищем у медійному просторі України і одним з проявів активізації громадянського суспільства. Утім, доводиться, що зростання популярності YouTube відбувається головним чином через зростання переглядів розважальних каналів та YouTube-версій телеканалів.

У статті характеризуються окремі особливості громадських YouTube-каналів: недостатній рівень якості контенту, зворотного зв'язку з аудиторією, взаємної кооперації і співпраці з іншими суб'єктами громадянського суспільства, спрямованість на формування у аудиторії «кліпового мислення». Висувається думка про те, що не можна однозначно стверджувати, що «публічна аналітика» на YouTube стала ознакою або суттєвим чинником консолідації громадянського суспільства, елементами якого зазначені канали, безсумнівно, є.

Надзвичайно активне мовлення на громадських YouTube-каналах стало відчутним інформаційним та емоційним додатком до інших ЗМІ і відіграло значну пропагандистську і контрпропагандистську роль у гібридній війні.

Висувається гіпотетичне припущення, що обмеженість ресурсів більшості громадських каналів воєнно-політичного спрямування та емоційно-психологічне пересичення їхньої аудиторії форматами, що пропонуються, незабаром приведе до повернення українським телебаченням втрачених у медіапросторі позицій.

Ключові слова: громадянське суспільство, соціальні мережі, YouTube, засоби масової комунікації, політичні комунікації.

Summary

Chornyi O. O. YouTube channels of the military-political segment as an element of Ukrainian civil society. - Article.

The purpose of the article is to clarify the functioning of the public military-political segment of the Ukrainian space of YouTube and its role in the development of civil society, part of which this segment represents and embodies.

It was found that the cessation of the publication of national print newspapers, the decline in the popularity of Facebook and Instagram, changes in the structure and content of television broadcasts led to the leadership in terms of popularity in the audience of social networks.

It is emphasized that after the large-scale invasion of Russian troops into Ukraine, social networks surpassed television in terms of audience coverage for the first time in the history of the development of the Ukrainian media space. At the same time, YouTube became the most popular platform among adult Ukrainians.

Based on the data obtained with the help of the socialblade.com service, a ranking of the channels of the Ukrainian public YouTube segment of the military and political direction was created by the number of views.

Public YouTube channels on military and political topics in the conditions of severe information confrontation have become a new bright phenomenon in the media space of Ukraine and one of the manifestations of the activation of civil society. However, it is proven that the growth of YouTube's popularity is mainly due to the growth of views of entertainment channels and YouTube versions of TV channels.

The article characterizes certain features of public YouTube channels: the insufficient level of content quality, feedback from the audience, mutual cooperation and cooperation with other subjects of civil society, the focus on the formation of "clip thinking" in the audience. The opinion is put forward that it cannot be unequivocally stated that "public analytics" on YouTube has become a sign or a significant factor in the consolidation of civil society, elements of which the mentioned channels undoubtedly are.

Extremely active broadcasting on public YouTube channels has become a tangible informational and emotional supplement to other mass media and has played a significant propaganda and counter-propaganda role in hybrid warfare.

A hypothetical assumption is put forward that the limited resources of most public channels of a military and political orientation and the emotional and psychological saturation of their audience with the proposed formats will soon lead to the return of lost positions in the media space to Ukrainian television.

Key words: civil society, social networks, YouTube, mass media, political communications.

Размещено на Allbest.ru