Кадри тоталітарної журналістики для преси західноукраїнських областей. 40-50-ті роки ХХ ст. (на архівних матеріалах крайової газети "Радянська Буковина")
Огляд проблеми кадрів тоталітарної журналістики на базі архівних матеріалів заснованої в 1940 р. чернівецької крайової газети "Радянська Буковина". Формування активу "працівників пера" за радянщини. Якісний склад кадрів, типажі тогочасних журналістів.
| Рубрика | Журналистика, издательское дело и СМИ |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.02.2024 |
| Размер файла | 47,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Зі службової записки від 6 січня 1946 року:
«Я потрапив у тяжке матеріальне становище й надіюся лише на поміч, яку Ви обіцяли. Мені потрібна в невелику розстрочку позика чи аванс в 1,5 тис. крб. Ця цифра досить скромна за нашої зарплати. І якщо ви проявите добру волю, вона може бути видана мені. Лише за цієї умови стану на ноги після хвороби, лише за цієї умови я набуду душевну рівновагу, яка потрібна для плідної роботи. Бухгалтер нині мені видав зі скандалом 200 руб. В рахунок лікарняного листка. Остачу він хоче заплатити 6 червня. Як мені жити далі, якщо лише 300 руб членських внесків я повинен сплатити негайно. У мене немає продкарток, я повинен харчуватися з базару. Мені ні за що харчуватися» Служебная записка отв. редактору газеты «Радянська Бууковина» от Янкина П. П. Там само. Арк 409..
Зі службової записки від 17 січня 1946 року:
«Костянтине Григоровичу. Я захворів. На цей раз припадки відновилися. Ледве приїхавши, по суті нічого не зробив. Це мене мучить страшно. Прошу повірити лише одному: хвороба моя не та, про яку говорили минулого разу, а сильні справжні припадки. Тому прошу Вас лише про небагато: дозвольте мені сьогодні не працювати і дайте, будь ласка, записку, щоб мене оглянули в лікувальній комісії. Думаю, що завтра я зможу виїхати, щоб продовжити виконання завдань редакції. Зі щирою повагою - П. П.» Там само. Арк 410..
Із наступної записки, датованої днем пізніше:
«У зв'язку з тим, що я не виконав ні своїх наміток, ні ваших завдань у відрядженні в Новоселицю, прошу вас видати наказ про несплату мені зарплати і командировочних за період від 15 до 18 січня включно. Даром грошей я отримувати не хочу і не буду їх отримувати» Там само. Арк. 411..
Із наведених вище витинок архівного документа перед нами постає хвора, пригнічена безрадісними обставинами життя та доведена до відчаю порядна людина. Певне, набута генетично від батьків людська гідність не давала можливості цій людині використати виділені на відрядження кошти, з якого повернувся без виконаного завдання. Загрожуюча хворість та відсутність медичної допомоги не сприяли тому, щоб стало і вчасно приходити на роботу. За вимогами нового законодавства щодо кримінальної відповідальності за порушення трудової дисципліни журналіст Петро Янкін вже не один раз міг бути засудженим. Однак тодішній редактор К. Ципко все-таки виявив людяність, милосердя, такт.
На жаль, із наявних в архіві документів не вдалося простежити подальшу долю цього журналіста. Але фактом є те, що подання на нього до суду за явні прогули в роботі (медичної довідки він не міг надати, хоча безрезультатно просив редактора посприяти йому пройти медичний огляд) таки не було передане з редакції.
В архівній теці натрапив на прізвище ще одного хворого журналіста, який страждав, як і його попередник, на нервові розлади, і часто не виходив на роботу або запізнювався. І тодішній редактор К. Ципко не відважився й це прізвище подати до народного суду, хоча й велів обов'язок так вчинити. Йдеться про Василя Івановича Побігая, зарахованого по війні на посаду спеціального кореспондента. Є його заява від 1 липня 1946 року, в якій він повідомляє, що не може приступити до роботи по закінченні відпустки «у зв'язку з хворістю» та просить продовжити термін відпустки до 10 серпня.
Про сумну долю журналіста Побігая автор цих рядків довідався в 1978 році, коли приїхав за скеруванням до «Радянської Буковини». Проживши все життя одиноким, постійно борючись із набутими нервовими хворобами, Василь Іванович повісився в своєму однокімнатному помешканні на проспекті Жовтня в Чернівцях, яке він отримав у середині 60-х років від редакції, і в яке згодом тривалий час не бажали заселятися нові редакційні працівники.
Висновки
1. Кадрова політика більшовицької партії на приєднаних напередодні Другої світової війни західноукраїнських територіях мала свою специфіку. Особливою вона була для такої важливої ділянки ідеологічної роботи, якою віддавна вважалися засоби масової інформації і їхній найголовніший на той час сегмент - партійно-більшовицька преса. Головними редакторами новоутворюваних газет призначалися зазвичай прислані зі східних областей перевірені кадри. Добиралися вони передусім за найважливішими ідеологічними якостями - вірність справі більшовицької партії, здатність проводити її політику у довіреній справі. Літературні здібності, достеменне знання специфіки журналістського ремесла, практичний досвід у цій справі були бажаними, але не визначальними.
2. У перші повоєнні роки ЦК партії всіляко заохочував місцеві партійні комітети видавати особливо активним і перспективним, на їхню думку, функціонерам ідеологічного фронту так звані партійні путівки-направлення для праці в редакціях газет. Подавача таких направлень із печатками ЦК чи обкомів партії редактори змушені були беззастережно зараховувати в штат, марно сподіваючись мати від них якусь віддачу в складному редакційно-видавничому процесі.
3. За умов активного формування наприкінці 20-х - початку 30-х років уніфікованої по всьому СРСР розгалуженої мережі місцевої преси (заводські, міські, районні, обласні), а також галузевої на рівні областей (партійні, молодіжні, дитячі, військово-патріотичні), в радянській Україні ще не було навчального закладу, який би готував журналістські кадри. Редакції поповнювали їх із числа колишніх сільських чи робітничих кореспондентів, які відчували потяг до слова й мали здібності до писання. Для самоосвіти таких були засновані спеціальні журнали - «Робкор», «Селькор» (з наголосом на селянський, а не сільський), пізніше «Робселькор» в Україні та «Рабоче-крестьянский кореспондент» - у Москві. Втім, цього було замало.
4. Редакції газет були включені до бази державного розподілу випускників гуманітарних факультетів місцевих університетів чи педінститутів. Тому редактори на місцях змушені були зараховувати скерованих за розподілом молодих спеціалістів на посади літпрацівників. Як свідчить практика, більших новачків у журналістиці незабаром змушені були звільнятися з роботи за власним бажанням через нездатність освоїти на практиці ази цієї професії.
5. По завершенні Другої світової війни в середовищі представників розумової праці, вихідців із народу, утворився кількісно значний прошарок, що охоче зараховував себе до «працівників пера». Набувши певного досвіду співпраці з редакціями різних газет на Великій Україні, такі охоче переїздили у великі й малі містечка Західної України в пошуках житла, престижної праці та високого заробітку на посадах літпрацівників радянських газет, які активно відновлювалися по війні. Їх попервах охоче брали на роботу, адже в послужному списках претендентів посісти редакційні вакансії перелічувалася низка газет, де вони досі працювали.
6. З обов'язкових трьох документів, які мав ретельно заповнити претендент на будь-яку посаду в редакцію газети (заяви, автобіографії, бланку «Листка обліку кадрів»), останній мав кілька специфічних граф для заповнення. Їхній зміст обов'язково перевіряли відповідні каральні органи (КДБ і МВД) - без резолюцій цих установ влаштуватися на редакційну роботу було практично неможливо. Про головне в графах. Основне заняття батьків до і після 1917 року, партійність (коли й де вступив у партію, комсомол). Слід було відповідати й на такі питання: чи були сумніви в проведенні лінії партії, чи брав участь в опозиції, чи був членом інших партій, чи брав участь у революційному (партизанському) русі або підпільній роботі? Окремо - кілька запитань про полон: де, коли, за яких обставин, коли і як звільнився? Також партію цікавила можлива участь у військах чи установах «бєлих правітєльств»: коли, де, на яких посадах. Так само - про перебування на окупованих німцями під час Другої світової війни територіях (де, коли, що робив?). Із завершенням українізації на Великій Україні (а це кінець 20-х років) документація у відділах кадрів державних установ та організацій поступово переводилася на російську. І ця практика швидко була запроваджена і в новоприєднаних до радянської України областях.
7. Специфічним було ставлення контролюючих органів до знання претендента на кореспондентську чи якусь іншу творчу посаду в редакції газети, що мала офіційний статус українськомовного видання, саме української мови. Цілковите незнання або слабке її знання не ставало на заваді прийняттю на роботу. Матеріали таких «незнайків» перекладали з російської коректори чи літредактори, яким це навантаження було додатковим. Ця ганебна практика існувала фактично аж до розвалу СРСР.
8. Кандидатури на керівні творчі посади в редакціях (зав. відділами, заступники головного редактора, відповідальний секретар) погоджувалися з обкомом партії. Кожне подання редактора обов'язково переходило через руки обкомівського інструктора з відділу кадрів. У Чернівцях, скажімо, тим, хто дозволяв або не дозволяв просувати подання в кабінет секретаря з ідеології, був на ту пору такий собі Бур- маков. На низці подань частіше трапляється його підпис із такою резолюцією: «Не возражаю в назначении тов. (такого-то) на должность (таку-то)».
Зазвичай у наказах про призначення на ту чи ту посаду вказувався іспитовий термін - один місяць. І не безпідставно. Як свідчить практика, чимало таких «журналістів» того терміну не витримували - або самі писали заяву на звільнення за власним бажанням, або їх звільняли за ініціативи редакції.
Список літератури
кадри тоталітарної журналістики чернівецька крайова газета
1. Автобіографія В. Руденка. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк 173.
2. Автобіографія Л. Курявенка. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк. 97.
3. В Народний суд Сталінського району: справа В. Бабляка. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк. 446.
4. В об'єктиві часу: київські журналісти про колег, свою професію, творчі будні редакційних колективів, спілчанське життя. ( 2009 ). Упоряд. М. Сорока. К., 260 с.
5. Довідка редактора газети «Радянська Буковина» К. Ципка на Атаманюка О. І. Арк. 368.
6. Доповідна записка відповідального секретаря з приводу поведінки кореспондента В. Руденка. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк. 180.
7. Доповідна записка зав. відділом промисловості і транспорту на ім'я редактора газети щодо роботи Каневського і Шумана. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк. 188.
8. Жирнов, Д. (2010), Ударники з примусу. Закон і Бізнес. 11-21 трав. https://zib.com. ua/ua/3174.html.
9. Журахович, С. (1974), Повісті та оповідання. «Дніпро», Київ, 478 с.
10. Заява А. Луценко на ім'я редактора газети «Радянська Буковина» від 2 лютого 1947 року. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк. 249.
11. Заява М. Пекипової на ім'я редактора газети «Радянська Буковина» від 28 березня про звільнення з роботи. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк. 76.
12. Заява та автобіографія І. Жукова як претендента на посаду кореспондента. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк. 67.
13. Заявление С. Безкишкого об уходе из занимаемой должности. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк. 71.
14. Звіт про роботу з кадрами редакції газети «Радянська Буковина» за 1945 рік. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. 3 с.
15. Лист Л. Курявенка редакторові газети «Радянська Буковина» від 23 травня 1946 року. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк. 94.
16. Личный листок по учету кадров: Атаманюк Александр Иванович. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк 364.
17. Личный листок по учету кадров: Тисенбоим Циля, Кожванян С. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк. 359.
18. Михайлин, І. (2019), Основи журналістики. Підручник. Харків, 496 с.
19. Потік резолюцій. Вільна Україна (Львів). 1940. 27 черв.
20. Потятиник, Б. (1991), До питання функціонування тоталітарної журналістики. Українська журналістика-90: Тез. доп. II Респ. наук.-практ. конф. К.
21. Потятиник, Б. (1992), Тоталітарна журналістика Тексти лекцій. ЛДУ, Львів, 80 с.
22. Про перехід на восьмигодинний робочий день і на семиденний робочий тиждень та на заборону самовільного залишення робітниками і службовцями підприємств й установ: Наказ Президії Верховної Ради СРСР від 26 червня 1940 року. URL: http://www.libussr.ru/doc ussr/ussr 4252.htm.
23. Про порядок проведення Наказу Президії Верховної Ради СРСР від 26. Червня 1940 року «Про перехід на восьмигодинний робочий день і на семиденний робочий тиждень та на заборону самовільного залишення робітниками і службовцями підприємств й установ: Постанова Ради Народних Комісарів СРСР від 27 червня 1940 року No 1104. URL: http://www.libussr.ru/doc ussr/ussr 4255.htm.
24. Рапорт начальника Первого Черновицкого городского отделения милиции НКВД Зенькевича от 26 января 1946 года секретарю парторганизации редакции газеты «Радянська Буковина». Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк 72.
25. Служебная записка отв. редактору газеты «Радянська Буковина» от Янкина П. П. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк 409.
26. Краткая справа о работе редакции газеты «Радянська Буковина» со дня ее выхода (с 3 апреля 1944 г.) по 25 октября 1944 г. Лист на ім'я секретаря Чернівецького обкому КП(б)У Зеленюка за підписом відповідального редактора Л. Терещенка. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. С. 4.
27. Тимошик, М., Дацюк, Г., Таран, К. (2008), Історія одного журналістського курсу. К., 468 с.
28. Указом Президії Верховної Ради в СРСР введені восьмигодинний робочий день... Calendate: Альманах визначних подій. Інформаійно-аналітичне видання https:// calendate.com .ua/event/907.
29. Характеристика Янкина П. П. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк. 407.
REFERENCES
1. Avtobiohrafiia V. Rudenka. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetbi «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsbi. Lychnbie dela uvolennbikh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark 173.
2. Avtobiohrafiia L. Kuriavenka. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetn «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsy. Lychnne dela uvolennykh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark. 97.
3. V Narodnyi sud Stalinskoho raionu: sprava V. Babliaka. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetn «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsn. Lychnne dela uvolennukh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark. 446.
4. V obiektyvi chasu: kyivski zhurnalisty pro koleh, svoiu profesiiu, tvorchi budni redaktsiinykh kolektyviv, spilchanske zhyttia. (2009), Uporiad. M. Soroka. K., 260 s.
5. Dovidka redaktora hazety «Radianska Bukovyna» K. Tsypka na Atamaniuka O. I. Ark. 368.
6. Dopovidna zapyska vidpovidalnoho sekretaria z pryvodu povedinky korespondenta V. Rudenka. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetn «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsы. Lychnne dela uvolennukh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark. 180.
7. Dopovidna zapyska zav. viddilom promyslovosti i transportu na imia redaktora hazety shchodo roboty Kanevskoho i Shumana. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetn «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsn. Lychnne dela uvolennukh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark. 188.
8. Zhyrnov, D. ( 2010), Udarnyky z prymusu. Zakon i Biznes. 11-21 trav. https://zib.com. ua/ua/3174.html.
9. Zhurakhovych, S. (1974), Povisti ta opovidannia. Dnipro, K., 478 s.
10. Zaiava A. Lutsenko na imia redaktora hazety «Radianska Bukovyna» vid 2 liutoho 1947 roku. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetn «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsn. Lychnne dela uvolennukh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark. 249.
11. Zaiava M. Pekypovoi na imia redaktora hazety «Radianska Bukovyna» vid 28 bereznia pro zvilnennia z roboty. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetn «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsn. Lychnne dela uvolennukh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark. 76.
12. Zaiava ta avtobiohrafiia I. Zhukova yak pretendenta na posadu korespondenta. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetbi «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsbi. Lyehnbie dela uvolennbikh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark. 67.
13. Zaiavlenye S. Bezkyshkoho ob ukhode yz zanymaemoi dolzhnosty. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetbi «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsbi. Lyehnbie dela uvolennbikh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark. 71.
14. Zvit pro robotu z kadramy redaktsii hazety «Radianska Bukovyna» za 1945 rik. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetb «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsb. Lyehnbe dela uvolennbkh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. 3 s.
15. Lyst L. Kuriavenka redaktorovi hazety «Radianska Bukovyna» vid 23 travnia 1946 roku. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetb «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsb. Lyehnbe dela uvolennbkh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark. 94.
16. Lyehnbii lystok po uehetu kadrov: Atamaniuk Aleksandr Yvanovyeh. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetb «Radianska Bukovyna». h. Cher- novtsb. Lyehnbe dela uvolennbkh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark 364.
17. Lyehnbii lystok po uehetu kadrov: Tysenboym Tsylia, Kozhvanian S. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetb «Radianska Bukovyna». h. Cher- novtsb. Lyehnbe dela uvolennbkh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark. 359.
18. Mykhailyn, I. (2019), Osnovy zhurnalistyky. Pidruehnyk. Kharkiv, 496 s.
19. Potik rezoliutsii. (1940), Vilna Ukraina (Lviv). 27 eherv.
20. Potiatynyk, B. (1991), Do pytannia funktsionuvannia totalitarnoi zhurnalistyky. Ukra- inska zhurnalistyka-90: Tez. dop. II Resp. nauk.-prakt. konf. K.
21. Potiatynyk, B. (1992), Totalitarna zhurnalistyka Teksty lektsii. LDU, Lviv, 80 s.
22. Pro perekhid na vosmyhodynnyi roboehyi den i na semydennyi roboehyi tyzhden ta na zaboronu samovilnoho zalyshennia robitnykamy i sluzhbovtsiamy pidpryiemstv y ustanov: Nakaz Prezydii Verkhovnoi Rady SRSR vid 26 ehervnia 1940 roku. URL: http://www.libussr.ru/doe ussr/ussr 4252.htm.
23. Pro poriadok provedennia Nakazu Prezydii Verkhovnoi Rady SRSR vid 26. Chervnia 1940 roku «Pro perekhid na vosmyhodynnyi roboehyi den i na semydennyi roboehyi tyzhden ta na zaboronu samovilnoho zalyshennia robitnykamy i sluzhbovtsiamy pidpryiemstv y ustanov: Postanova Rady Narodnykh Komisariv SRSR vid 27 ehervnia 1940 roku No 1104. URL: http://www.libussr.ru/doe ussr/ussr 4255.htm.
24. Raport naehalnyka Pervoho Chernovytskoho horodskoho otdelenyia mylytsyy NKVD Zenkevyeha ot 26 yanvaria 1946 hoda sekretariu partorhanyzatsyy redaktsyy hazetbi «Radianska Bukovyna». Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetbi «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsbi. Lyehnbie dela uvolennbikh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark 72.
25. Sluzhebnaia zapyska otv. redaktoru hazetb «Radianska Bukovyna» ot Yankyna P. P. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetbi «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsb. Lyehnbe dela uvolennbkh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark 409.
26. Kratkaia sprava o rabote redaktsyy hazetbi «Radianska Bukovyna» so dnia ee vbikhoda (s 3 aprelia 1944 h) po 25 oktiabria 1944 h. Lyst na im»ia sekretaria Chernivetskoho obkomu KP(b)U Zeleniuka za pidpysom vidpovidalnoho redaktora L. Tereshehenka. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetb «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsb. Lyehnbe dela uvolennbkh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. S. 4.
27. Tymoshyk, M., Datsiuk, H., Taran, K. (2008), Istoriia odnoho zhurnalistskoho kursu. K., 468 s.
28. Ukazom Prezydii Verkhovnoi Rady v SRSR vvedeni vosmyhodynnyi robochyi den... Calendate: Almanakh vyznachnykh podii. Informaiino-analitychne vydannia https:// calendate.com .ua/event/907
29. Kharakterystyka Yankyna P. P. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redak- tsyia hazetbi «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsbi. Lyclnibie dela uvolennbikh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark. 407.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Структурно-хронологічна періодизація журналістського процесу за Животком. Формування історії журналістики як науки в Україні. Наукове вивчення історії української преси та видавничої справи на початку 90-х років. Принципи партійності та правдивості преси.
статья [20,1 K], добавлен 12.10.2009Визначення та функції політичної журналістики, історія її розвитку в Україні. Зародження незалежної української журналістики. "Кланізація" українських ЗМІ, втрата свободи. Утиски опозиційної преси, поява цензури. Вплив на ЗМІ зміни влади та курсу країни.
доклад [68,0 K], добавлен 25.08.2013Етапи зародження газети. Газета в системі засобів масової комунікації. Типологічні ознаки газети. Проблеми типологізації та мета видання газети. Структура номера газети. Система текстових публікацій та дизайн газетного номера. Види заголовків у газеті.
курсовая работа [87,7 K], добавлен 07.03.2011Дослідження проблематики сільського господарства України через її відображення та об’єктивну оцінку в матеріалах газети "Сільські вісті". Характеристика видання, його основні риси та напрямки діяльності. Історія газети в роки політичних змін у країні.
курсовая работа [44,0 K], добавлен 23.04.2009Розкриття поняття журналістики як виду творчої діяльності і аналіз етапів історичного розвитку журналістики в Україні. Аналіз жанрового, смислового і тематичного вмісту журналістської творчості на прикладі публікацій газет "Ярмарок" і "В двух словах".
курсовая работа [42,6 K], добавлен 23.04.2011Художньо-публіцистичний жанр як одна з найпопулярніших ніш серед журналістів. Дослідження жанрового розмаїття матеріалів на шпальтах газет. Види нарису: портретний, подорожній, науково-популярний. Розгляд технічних та програмних засобів журналістів.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 19.10.2012Тенденції становлення та перспективи розвитку інтернет-журналістики в Україні. Специфіка блогосфери як виду журналістики. Аналіз діяльності українських блогерів на сайті "Української правди", висвітлення соціальної проблематики, форма і зміст текстів.
курсовая работа [145,6 K], добавлен 09.06.2013Передумови виникнення української журналістики, особливості її функціонування на початковому етапі розвитку. Становлення радикально-соціалістичної преси. Преса політичних партій і рухів доби української революції. Журналістська діяльність П. Куліша.
реферат [303,1 K], добавлен 25.10.2013Особливості використання аналітичного жанру в газеті: поняття, принципи створення, структура. Вимоги та стилі подання аналітичних матеріалів, визначення ролі журналіста у цьому процесі. Жанрова своєрідність аналітики на шпальтах газети "Суббота плюс".
курсовая работа [49,4 K], добавлен 17.05.2010Передумови розвитку журналістики в ХХ ст. Видання україномовної преси на прикладі найбільш яскравих представників періодики, які виникли в добу Першої російської революції 1905-1907 рр. Вплив наддніпрянської преси на розповсюдження української мови.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 15.05.2014Жанрові особливості огляду преси, специфіка роботи над жанром. Мережа Інтернет як засіб оперативного інформування про огляди преси зарубіжних країн. Періодичні видання, на сторінках яких найчастіше друкують огляд преси, структура матеріалів огляду.
статья [12,6 K], добавлен 11.12.2011Розробка ідей застосування сучасної інформаційно-аналітичної газети, її актуальність і доцільність. Аналіз ринку електронних і друкованих ЗМІ Вінниччини, виявлення та характеристика конкурентів. Склад редакції, об’єм витрат і прибутків, що планується.
бизнес-план [22,0 K], добавлен 27.01.2009Загальна характеристика понять "свобода людини" і "свобода слова". Моральні та юридичні аспекти у журналістиці. Історія розвитку свободи преси. Цензура як контроль за діяльністю журналістики. Юридичні гарантії свободи преси. Свобода преси в Україні.
курсовая работа [35,6 K], добавлен 27.03.2009Особливості структури та засоби виразності газетних заголовків та їх шрифтове оформлення. Заголовок як самостійна мовна одиниця. Поняття, суть, розміщення та лексико-семантичний склад заголовкового комплексу на прикладі газети "Запорізька Правда".
курсовая работа [77,1 K], добавлен 29.01.2010Дослідження видання "Україна молода", аналіз проблемно-тематичних ліній: інформаційна політика, програмність діяльності, жанрологія та рубрикація. Внесок провідних творців часопису у позиціонування газети, їх роль в історії української журналістики.
дипломная работа [337,9 K], добавлен 02.03.2012Газета "Вечірні вісті" як всеукраїнське видання, що виходить 5 раз на тиждень і орієнтоване на аудиторію в зрілому віці, що цікавиться політичними подіями і економічним станом справ в країні, його інформаційна політика. Репортаж як жанр журналістики.
контрольная работа [29,8 K], добавлен 18.12.2013Роль телебачення у висвітленні надзвичайних подій, терактів та катастроф. Дослідження "екстремальної" журналістики на телебаченні. Головний аналіз безпеки журналістів під час роботи у "гарячих точках". Характеристика телевізійних сюжетів про катастрофи.
дипломная работа [134,0 K], добавлен 18.01.2018Огляд місця засобів масової інформації в інформаційному просторі. Виявлення основних порушень правових норм у журналістиці. Регулювання діяльності журналістів під час виборів в Україні та виявлення порушень на прикладі аналізу виборчих кампаній.
курсовая работа [72,7 K], добавлен 24.02.2016Дослідження історії заснування газети "Правда", що довгий час була щоденним центральним органом партії більшовиків. Випуск, тираж і нагороди газети "Зоря". Опис журналу "Житє і слово", який виходив у світ завдяки зусиллям І. Франка та його дружини Ольги.
презентация [328,5 K], добавлен 03.12.2013Зародження і розвиток журналістики в Європі та Україні. Становище журналістики в тоталітарному суспільстві. Журналістика в демократичному суспільстві як засіб виховання та розвитку особистості. Функціонування ЗМІ в сучасному демократичному суспільстві.
курсовая работа [52,0 K], добавлен 02.01.2013
