Феноменологічний інструментарій ефективності девіатологічного контролювання впливу телевізійного тексту на формування емоційного тонусу суспільства

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Феноменологічний інструментарій ефективності девіатологічного контролювання впливу телевізійного тексту на формування емоційного тонусу суспільства

А. Капелюшний

Анотація

У статті проаналізовано феноменологічний інструментарій ефективності девіатологічного контролювання впливу телевізійного тексту на формування емоційного тонусу суспільства. Особливу увагу звернено на додаткові емоційні сенси, що виникають під час мовлення у прямому ефірі за нестачі часу для їхнього розуміння. Через це емоційні відтінки, а часто й загалом, емоційне тло, яке складається, на перший погляд, невідомо з чого, виникає мимоволі, всупереч бажанню автора. Зроблено акцент на виробленні відповідних рекомендацій тележурналістам.

Ключові слова: телебачення, прямий ефір, тележурналіст, мовлення телевізійних журналістів, феноменологічний інструментарій, девіатологічний контроль, формування емоційного тонусу суспільства.

Annotation

Phenomenological tools for the efficiency of deviatological control of the influence of television text on the formation of emotional tone

A. Kapelyushnyi, Ivan Franko National University of Lviv

Main objectives of the study are the phenomenological tools of the effectiveness of deviatological control of the influence of television text on the formation of emotional tone of society. Particular attention is paid to the additional emotional meanings that arise when speaking live due to lack of time to understand them. Because of this, emotional nuances, and often the emotional background in general, arise involuntarily, against the wishes of the author. Emphasis is placed on making appropriate recommendations to TV journalists.

During the Russian aggression in the Ukrainian media, the responsibility for maintaining the proper emotional tone of society is growing. Television plays an important role in Ukraine in this regard. Deviatological control of society is weakened, so more attention should be paid to professional organizations.

Since we are talking about the effectiveness of deviatological control of the influence of television text on the formation of emotional tone of society, we must first keep in mind the phenomenological tools of this influence. Recently, phenomenological tools have been used more and more often during the analysis of journalistic texts in terms of the effectiveness of their impact on the mass audience.

The methods of phenomenology prove to be the most effective when it comes to various aspects of spontaneous speech, which is represented in the mass media by live television broadcasting. Additional emotional meanings arise when speaking live because of the lack of time to understand them. Because of this, emotional nuances, and often in general the emotional background, which consists, at first glance, it is unknown what, arises involuntarily, against the wishes of the author. Most often, so involuntarily and contrary to out of nowhere negative color and negative emotional background. Thus, it is not a question of creating a positive emotional background in society. Even more, it is not even about an emotionally neutral perception of reality with elements of objectivity. Everything is extremely bad in our house and in the world.

Results/findings and conclusions of my research: in order to improve live broadcasting, such application of phenomenological methods in the evaluation of the text from a deviatological point of view should take place at an early stage, and may precede it (the text) utterance.

Key words: television, live broadcast, TV journalist, broadcast of television journalists, phenomenological tools, deviatological control, emotional tone of society.

Постановка проблеми

У час російської агресії в українських ЗМІ зростає відповідальність за підтримування належного емоційного тонусу суспільства. Важлива роль в Україні щодо цього належить саме телебаченню. Адже саме телебачення, за всіма соціологічними опитуваннями, справляє найбільший уплив на громадську думку, а отже, й на емоційний тонус, самопочуття українців, досі випереджаючи інтернет-видання, соцмережі. Водночас дедалі помітнішим стає те, що саме телебачення часто справляє негативний уплив на емоційний стан громадян, хоча, звісно, докладаються до цього й інші мас-медіа. І часто важко з'ясувати, чи це прагнення журналістів або їхніх керівників привернути увагу до свого ЗМІ, чи елемент інформаційної війни з боку ворога, який навчений ще з радянських часів утілювати в життя постулат спецпропаганди («пропаганди на війська й населення противника») про створення негативного емоційного тонусу в соціумі, після чого дезорієнтований ворог забуває, які цінності

він мав намір захищати на початку кампанії. І тим більше таке дезорієнтоване суспільство не може здійснювати девіатологічний контроль за мас-медіа. Тому саме у цей час і через ці причини, коли девіатологічний контроль суспільства послаблений, більшу увагу мають приділяти йому фахові організації, самі журналісти, медійники і робити це завчасно, до виходу в етер.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми комунікативної девіатології докладно розглянуто, зокрема, в працях Флорія Бацевича, Христини ДяківБацевич, Флорій (2000), Основи комунікативної девіатології, ЛНУ, Львів, 236 с.Дяків, Христина (2018), Телеінтерв'ю і труднощі для журналістів, Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія Філологія, т. 1, вип. 69, с. 139-142.. Ми також присвятили цьому навчальний посібник «Девіатологія мас-медіа»Капелюшний, Анатолій (2000), Девіатологія мас-медіа: Практикум, ПАІС, Львів, 208 с.. При цьому якщо в працях Флорія Бацевича йдеться про загальні засади комунікативної девіатології, а в наших дослідженнях про мас-медійну девіатологію загалом, то Христина Дяків порушує питання, що прямо стосуються телебачення.

Оскільки йдеться про ефективність девіатологічного контролю впливу телевізійного тексту на формування емоційного тонусу суспільства, то насамперед варто мати на увазі феноменологічний інструментарій цього впливу, адже «емоційна забарвленість демонструється, зокрема, тоді, коли вербальна інформація сприймається ейдетичним способом, зокрема в експериментах зі стробоскопічним демонструванням писаних слів, що в парадоксальний спосіб тягне за собою зростання вразливості до емоційного сенсу, до підтексту слів (усупереч нестачі часу для їхнього розуміння)»Юдкін-Ріпун, Ігор (2020), Феноменологія культури як методологія інтерпретації, Ін-т куль-турології НАМ України, Київ, с. 135.. Загалом феноменологію цікавить текст здебільшого як емоційне явище. Згадані проблеми стали предметом більш чи менш докладного аналізу в досдідженнях Вахтанґа КебуладзеКебуладзе, Вахтанґ (2013), Феноменологія і герменевтика як методологічні стратегії в сучасній українській філософії та гуманітаристиці,, Ольги СаприкіноїСаприкіна, Ольга (2014), Сучасна літературна герменевтика як мистецтво розуміння й інтерпретації художнього тексту, Нова педагогічна думка, № 3, с. 83-85., Віри ДубініноїДубініна, Віра (2019), Феноменологічні традиції і герменевтика самої свідомості Е. Гуссерля, Вісник ДДПУ. Серія Соціально-філософські проблеми розвитку людини і суспільства, №11., Ігоря Юдкіна-РіпунаЮдкін-Ріпун, Ігор (2020), Феноменологія культури як методологія інтерпретації, Ін-т куль-турології НАМ України, Київ, 352 с.. Ми також розглядали деякі аспекти застосування феноменологічних методів у герменевтиці тексту й у стилістиці журналістського текстуКапелюшний, Анатолій (2002), Застосування герменевтичного і феноменологічного методів аналізу в стилістиці тексту, Вісник Львівського університету. Серія Журналістика, вип. 22, с. 404-407; Капелюшний, Анатолій (2003), Стилістика. Редагування журналістських текстів: практичні заняття (Навчальний посібник з курсів: «Практична стилістика української мови», «Стилістика тексту», «Редагування в ЗМІ»), ПАІС, Львів, с. 254-268; Капелюшний, Анатолій (1995), Феноменологія тексту, Науковий збірник ЛКА, ЛКА, Львів, с. 63-64..

Ми намагатимемося в цьому дослідженні проаналізувати застосування феноменологічного інструментарію, про який ідеться у згаданих вище працях (часто без уживання терміна «інструментарій»), в девіатологічному контролі журналістських прямоетерних телевізійних текстів.

Методологічна основа дослідження. Основним методом, який ми використовуємо, є спостереження за мовленням тележурналістів наживо. Ми застосували під час дослідження методи порівняльного аналізу і зіставлення теоретичних положень з праць декого з мовознавців і журналістикознавців, а також текстів, що пролунали в мовленні журналістів наживо упродовж першого півріччя 2021 року на різних телевізійних каналах: «24-му» (і «24-му. Львів» - 24Л), «UA: Львів» (Льв.), «Прямому» (Прм), «Еспресо» (Ес), СТБ, 4-му, 1+1. Також ми використовуємо методи аналізу, намагаючись виявити суть матеріалу, який розглядаємо; синтезу - для об'єднання раніше розчленованих частин феномена і відтворення його як конкретної цілісності. вивчення об'єкта у його цілісності, у єдиному і взаємному зв'язку його частин; описовий (для фіксації досліджуваних явищ); тематико-типологічний; узагальнення для підбиття підсумків дослідження, виявлення спільних і відмінних рис та властивостей.

Виклад основного матеріалу дослідження

Останнім часом дедалі ширше піл час аналізу журналістських текстів з погляду ефективності їх упливу на масову авдиторію застосовується феноменологічний інструментарій. «Незважаючи на суперечності в застосуванні феноменологічної методики, інтерес до неї в різних галузях гуманітарної науки невпинно нарощується, засвідчуючи, вочевидь, її ефективність», - зауважує Ігор Юдкін-РіпунЮдкін-Ріпун, Ігор (2020), Феноменологія культури як методологія інтерпретації, Ін-т культурології НАМ України, Київ, с. 27.Юдкін-Ріпун, Ігор (2020), Феноменологія культури як методологія інтерпретації, Ін-т культурології НАМ України, Київ, с. 135.. Найбільшою мірою методи феноменології засвідчують свою ефективність тоді, коли йдеться про різні аспекти спонтанного мовлення, репрезентантом якого у мас-медіа є телевізійне мовлення наживо.

«Зображальність немислима без емоційного забарвлення, тож і спеціалізація півкуль мозку стосується не самих по собі процесів обробки візуальної та вербальної інформації, а цілком конкретних завдань, так що й мовна півкуля відповідає за побудову зображень. Така емоційна забарвленість демонструється, зокрема, тоді, коли вербальна інформація сприймається ейдетичним способом, зокрема в експериментах зі стробоскопічним демонструванням писаних слів, що парадоксальним чином тягне за собою зростання вразливості до емоційного сенсу, до підтексту слів (усупереч нестачі часу для їхнього розуміння)», - підкреслює Ігор Юдкін-Ріпун. когнітивний емоційний телевізійний девіатологічний телеглядач

Ми ще зауважимо, що додаткові емоційні сенси виникають під час мовлення у прямому ефірі саме за нестачі часу для їхнього розуміння. Через це емоційні відтінки, а часто й загалом емоційне тло, яке складається, на перший погляд, невідомо з чого, виникає мимоволі, всупереч бажанню автора. Найчастіше так мимовільно й усупереч задумові автора виникає нізвідки негативне забарвлення й негативне емоційне тло, як, наприклад, під час перегляду ТСН на «1+1». У більш ніж годинному випуску новин тут нерідко перший сюжет з позитивним емоційним забарвленням - це остання у випуску новина з життя панд. Таке загальне враження у глядачів від випусків новин на провладному станом на сьогодні телеканалі. Адже опозиційні телеканали ще більшою мірою сприяють виникненню негативного тла, критикуючи різні аспекти діяльності влади, тобто подаючи їх у негативному світлі. Для того, щоб предметно говорити про емоційне тло, яке створює в суспільстві згаданий канал, розглянемо один із останніх на час написання статті випусків ТСН (за 22 січня 2022 року). Емоційна оцінність сюжетів у цьому випуску, емоційне тло, яке вони створюють, такі:

1. Суд над винуватцем смертельної ДТП (-).

2. Російська загроза (-).

3. День Соборності (+).

4. Водій легковика протаранив трамвай (-).

5. Машина впала в річку (-).

6. Масштабна пожежа (-).

7. Горять плавні, які хтось підпалив навмисно (-).

8. Ковід молодшає; зросла кількість хворих, зокрема дітей (-).

9. Стрілянина в клубі (-).

10. Перші жертви на Майдані; День пам'яті; вбивці досі не покарані (-).

11. Війна в Йємені; про загиблих після авіаударів (-).

12. Потужний землетрус в Японії (-).

13. Шварценеґґер - винуватець ДТП (-).

14. Зберегти Софію Київську; фрески у небезпеці (-).

15. Допоможіть Улянці - дитині, хворій на СМА (-).

16. Оглядове колесо у Парку ім. Лазаря Глоби (м. Дніпро) виставили на продаж (-).

17. Лимонний фреш (+).

18. Пташиний курорт; лебеді прилетіли (+).

19. Наслідки негоди в Перу (-).

20. Найяскравіше місто; про Толедо в Іспанії (+).

21. Унікальна картина; полотно Боттичеллі виставили на продаж за 40 млн доларів (+).

Підбиваючи підсумки, зауважуємо, що з двадцяти одного сюжету у випуску новин позитивний емоційний заряд несуть глядачеві лише чотири. І тільки один з них - у першій частині випуску, де представлені найважливіші новини, та й то його присвячено Дню Соборності, а не актуальній сучасній новині, яка б містила позитивну оцінність. З решти два дуже короткі сюжети радше нейтральні, ніж виразно позитивні. До того ж у них ідеться про події за кордоном, а не в Україні. Ще один сюжет порушує не актуальні питання, а вічні проблеми харчування, пропонуючи рецепти для домогосподарок. Таким чином, у випуску ТСН не йдеться про створення позитивного емоційного тла в суспільстві. Ба більше - не йдеться навіть про емоційно нейтральне, з елементами об'єктивності сприйняття дійсності. Все вкрай погано в нашому домі й загалом у світі.

Водночас у випусках новин виникають фрази з невластивим українській мові змістом, а відповідно й із несподіваним для авторів емоційним забарвленням: Лайнер розірвало на мілкі шматки (1+1. - 2021. - 10 січня); Старший хлопець ледве не лишився руки (1+1. - 2021. - 11 січня); Такі прибори зараз найчастіше встановлюють державні установи. Десь поряд дефібрилятор (1+1. - 2021. - 23 березня). Ясна річ, годі й очікувати однакового емоційного забарвлення від слів мілкий і дрібний, лишився і позбувся, прибори і прилади. Єдиний ейдос, що, зокрема, виникає внаслідок застосування феноменологічної редукції - це образ літака рейсу МН-17, який збили російські окупанти. Така феноменологічна (ейдетична) редукція долучається до сприйняття фрази через пригальмовування самого цього процесу сприйняття внаслідок підсвідомого виявлення незвичного вживання слова, яке виявилося міжмовним (з російської мови) омонімом. І тут уже встановлюється прямий місток до РФ та її агресії й до збиття літака рейсу МН-17. Хоча йшлося про зовсім інший випадок - про збиття літака МАУ над Іраном. Такий зв'язок виникає у глядача внаслідок спонтанного девіатологічного контролю з мимовільним використанням феноменологічної методики, зокрема елементів феноменологічної редукції.

Не менш промовистими є й деякі випадки хибного використання таких міжмовних омонімів, що наближаються до випадків невдалого обрання синонімів у межах однієї (звісно, української) мови: Не стала виключенням і Україна (24. - 2021. -11 січня); Спортсмени якось так спокійно віднеслися до локдауну (1+1. - 2021. - 19 березня); У парламенту й уряду має бути дві задачі - це пандемія й війна (Ес. - 2021. - 17 квітня); Володимир Зеленський виключенням не став (24. - 2021. - 21 квітня).

При цьому Ігор Юдкін-Ріпун, можливо, мимоволі, щоправда, в різних частинах свого тексту (різниця майже в сто сторінок) тісно пов'язав через інтуїтивну логіку, через інтуїцію два провідні засоби феноменологічної реактивації свідомості. Він пише: «Інтенціональна рефлексія веде до ейдетичного мислення: поняття перетворюються на образи, а це складає основу інтуїції»Юдкін-Ріпун, Ігор (2020), Феноменологія культури як методологія інтерпретації, Ін-т культу-рології НАМ України, Київ, с. 39.. А в іншому розділі, ніби продовжуючи сказане, зауважує, що «побудова логіки інтуїції на основі неповторних образів, а не умоглядних понять, пов'язує її з центральною концепцією феноменології - ейдетичною редукцією, підводячи до питання специфіки ейдетичного абстрагування, відмінного від формальних дедуктивних узагальнень»Юдкін-Ріпун, Ігор (2020), Феноменологія культури як методологія інтерпретації, Ін-т культу-рології НАМ України, Київ, с. 130..

Ось приклади такого мимовільного девіатологічного контролю слововживання, який здійснює свідомість пересічного телеглядача в разі пригальмовування сприйняття тексту, виголошеного наживо, за допомогою комбінованого методу різних засобів феноменологічної реактивації: Почуємо його бачення цього закону (24Л. - 2021. - 15 січня); Фракція «Слуга народу» цього разу триватиме довго (24. - 2021. - 25 січня); Успіх їх спіткав саме з воднем (24. - 2021. - 7 лютого): На Львівщині оголосили помаранчевий рівень небезпеки (Льв. - 2021. - 8 лютого); Температура може опускатися до двадцяти - двадцяти п'яти і навіть дуже нижче (Ес. - 2021. - 17 лютого); Про це мови взагалі не йдеться (4. - 2021. - 21 лютого); В Харківській адміністрації все ще висить бюст Леніна (Прм. - 2021. - 25 лютого); В Україні захворюваність на ковід залишається на високому рівні (24. - 2021. - 6 березня); Ліжка на Закарпатті завантажені на вісімдесят відсотків (Прм. - 2021. - 8 березня); Я вже замахався на це наголошувати увагу (4. - 2021. - 8 березня); Малі темпи вакцинації його не влаштовують (24. - 2021. - 18 березня); Тенденція тримається на значно високих показниках (24. - 2021. - 20 березня); Мови про якісь прогнози поки що не йдеться (1+1. - 2021. - 20 квітня); Доведеться сплатити ще й додаткові витрати (Ес. - 2021. - 24 квітня); Їх [тюльпанів] тут стільки багато, що можна засадити поле (СТБ. - 2021. - 10 травня); Градус відносин Сполучених Штатів і Кремля ще більше погіршився (24. - 2021. - 14 травня).

Почуємо його бачення, фракція триватиме довго, успіх їх спіткав, оголосили рівень, навіть дуже нижче, мови не йдеться, висить бюст Леніна, малі темпи, на значно високих показниках, на це наголошувати увагу, градус погіршився та ін. Таке незвичне поєднання слів, кожне з яких містить своє експресивне забарвлення, створює несподіване емоційне тло, призводить до своєрідних і зовсім невідомих наперед авторові ефектів. Простежимо деякі з таких випадків. Наприклад, «почуємо його бачення закону». Таке поєднання аудіальних і візуальних образів і відповідно вражень майже дорівнює ефектові оксиморону. Порівняйте з фольклорним «Казав сліпий: “Побачимо”. Казав глухий: “Почуємо”». «Успіх їх спіткав» - поєднання позитивно забарвленого «успіх» знівельовано негативно зарядженим «спіткав». Унаслідок цього виникає той самий ефект, про який ми говорили вище, коли йшлося про ТСН. Тільки тут немає панд у кінці фрази, щоб трохи знизити ефект негативу від рефлексії стосовно сказаного. Фраза «На Львівщині оголосили помаранчевий рівень небезпеки» мимоволі наштовхує на рефлектування щодо того, чи насправді рівень захворюваності такий високий, чи комусь просто вигідно це оголосити. «В Харківській адміністрації все ще висить бюст Леніна». Якби сказали про барельєф, а не про бюст, то це б просто викликало емоцію обурення невиконанням закону про декомунізацію. А в такому варіанті з помилковою назвою барельєфа бюстом це ще спричинило й додаткову емоцію: нарешті його повісили, так йому (Леніну) й треба. «Я вже замахався на це наголошувати увагу» - приклад того, як пригальмовування у сприйнятті тексту через незвичне поєднання словоформ посилює й модифікує рівень і частково сам зміст емоційності. Адже, сприймаючи текст, ми вже призупинилися на емоційно насиченому просторічному «замахався», що, окрім основного «втомився», передає ще й додаткові відтінки в експресивному забарвленні, пов'язані з додаванням конотаційних впливів кореня «мах». Загалом слово з цим коренем сильніше передає враження фізичної втоми, ніж слово «втомитися». Порівняйте з фольклорним «Брехати - не ціпом махати».

Ще одна причина полягає саме в незвичному для публіцистичного тексту вживанні цього просторічного лексичного елемента. А на це накладається ще одне незвичне (хибне!) поєднання словоформ «наголошувати увагу на це». Що підштовхує реципієнта до того, аби ще раз призупинити сприйняття й повернутися на якусь мить до з'ясування попереднього слова з його незвично сильною як для інформаційного, репортерського тексту емоційністю. До того ж сюди додається й значна частка іронічного, глузливого, пародійного відтінку в експресивному забарвленні фрази, враження того, що автор відсторонюється від свого тексту й ніби з боку його оцінює, вносячи ще й такі модальні відтінки.

Результати і перспективи подальших досліджень

Чимало зі сказаного вище стосується й інших наведених тут фрагментів тексту. Проте висновок можна зробити лише один: з метою вдосконалення мовлення в живому ефірі таке застосування феноменологічних методів в оцінюванні тексту з девіатологічного погляду має відбуватися ще на якомусь ранньому етапі, до виходу в ефір, а може й передувати його (тексту) виголошенню. У такому разі ефективність журналістського тексту підвищиться, а небажаних, несподіваних, мимовільних експресивних ефектів стане набагато менше, що позитивно вплине на формування сприятливого емоційного тонусу суспільства, особливо потрібного в час російської агресії. Надалі варто пильнішу увагу під час досліджень приділяти саме психологічним засадам сприймання журналістського тексту в прямому ефірі та його мимовільному девіатологічному контролю з боку телеглядачів.

Висновки

Отже, дослідивши різні аспекти феноменологічного інструментарію ефективності девіатологічного контролю впливу телевізійного тексту на формування емоційного тонусу суспільства, ми дійшли таких висновків:

1. У час російської агресії в українських ЗМІ зростає відповідальність за підтримування належного емоційного тонусу суспільства. Важлива роль в Україні щодо цього належить саме телебаченню. Девіатологічний контроль суспільства послаблений, тому більшу увагу тут мають приділяти фахові організації, самі журналісти, медійники і робити це завчасно, до виходу в ефір.

2. Оскільки йдеться про ефективність девіатологічного контролю впливу телевізійного тексту на формування емоційного тонусу суспільства, то насамперед варто мати на увазі феноменологічний інструментарій цього впливу. Останнім часом дедалі ширше піл час аналізу журналістських текстів з погляду ефективності їх упливу на масову авдиторію застосовується феноменологічний інструментарій.

3. Найбільшою мірою методи феноменології засвідчують свою ефективність тоді, коли йдеться про різні аспекти спонтанного мовлення, репрезентантом якого у мас-медіа є телевізійне мовлення наживо. Додаткові емоційні сенси виникають під час мовлення у прямому ефірі саме за нестачі часу для їхнього розуміння. Через це емоційні відтінки, а часто й загалом емоційне тло, яке складається, на перший погляд, невідомо з чого, виникає мимоволі, всупереч бажанню автора. Найчастіше так мимовільно й усупереч авторському задумові виникає нізвідки негативне забарвлення й негативне емоційне тло, а інколи й небажана інтенція тексту. Таким чином, не йдеться про створення позитивного емоційного тла в суспільстві. Ба більше - не йдеться навіть про емоційно нейтральне, з елементами об'єктивності сприйняття дійсності.

4. Водночас у випусках новин виникають фрази з невластивим українській мові змістом, а відповідно й із несподіваним для авторів емоційним забарвленням. Не менш промовистими є й деякі випадки хибного використання таких міжмовних омонімів, що наближаються до випадків невдалого обрання синонімів у межах однієї (звісно, української) мови.

5. Незвичне поєднання слів, кожне з яких містить своє експресивне забарвлення, створює несподіване емоційне тло, призводить до своєрідних і зовсім невідомих наперед авторові ефектів. Часто причина полягає саме в незвичному для публіцистичного тексту вживанні лексичного елемента. На це інколи накладається ще одне незвичне (хибне!) поєднання словоформ. Що підштовхує реципієнта до того, аби ще раз призупинити сприйняття й повернутися на якусь мить до з'ясування попереднього слова з його незвично сильною як для інформаційного репортерського тексту емоційністю. До того ж сюди нерідко додається й значна частина іронічного, глузливого, пародійного відтінку в експресивному забарвленні фрази, враження того, що автор відсторонюється від свого тексту й ніби з боку його оцінює, вносячи ще й такі модальні відтінки.

6. З метою вдосконалення мовлення в живому ефірі таке застосування феноменологічних методів у оцінюванні тексту з девіатологічного погляду має відбуватися ще на якомусь ранньому етапі, до виходу в ефір, а може й передувати його (тексту) виголошенню.

Список літератури

1. Бацевич, Флорій (2000), Основи комунікативної девіатології, ЛНУ, Львів, 236 с.

2. Дубініна, Віра (2019), Феноменологічні традиції і герменевтика самої свідомості Е. Гуссерля, Вісник ДДПУ. Серія Соціально-філософські проблеми розвитку людини і суспільства, №11.

3. Дяків, Христина (2018), Телеінтерв'ю і труднощі для журналістів, Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія Філологія, т. 1, вип. 69, с. 139-142.

4. Капелюшний, Анатолій (2000), Девіатологія мас-медіа: Практикум, ПАІС, Львів, 208 с.

5. Капелюшний, Анатолій (2002), Застосування герменевтичного і феноменологічного методів аналізу в стилістиці тексту, Вісник Львівського університету. Серія Журналістика, вип. 22, с. 404-407.

6. Капелюшний, Анатолій (2003), Стилістика. Редагування журналістських текстів: практичні заняття (Навчальний посібник з курсів: «Практична стилістика української мови», «Стилістика тексту», «Редагування в ЗМІ»), ПАІС, Львів, 544 с.

7. Капелюшний, Анатолій (1995), Феноменологія тексту, Науковий збірник ЛКА, ЛКА, Львів, с. 63-64.

8. Кебуладзе, Вахтанґ (2013), Феноменологія і герменевтика як методологічні стратегії в сучасній українській філософії та гуманітаристиці,

9. Саприкіна, Ольга (2014), Сучасна літературна герменевтика як мистецтво розуміння й інтерпретації художнього тексту, Нова педагогічна думка, №3, с. 83-85.

10. Юдкін-Ріпун, Ігор (2020), Феноменологія культури як методологія інтерпретації, Ін-т культурології НАМ України, Київ, 352 с.

References

1. Batsevych, Floriy (2000), Fundamentals of communicative deviatology, Lviv National University, Lviv, 236 p.

2. Dubinina, Vira (2019), Phenomenological traditions and hermeneutics of the consciousness of E. Husserl, Visnyk of the DDPU. Series Socio-philosophicalproblems of human development and society, №11.

3. Dyakiv, Khrystyna (2018), TV interviews and difficulties for journalists, Naukovi zapysky of the National University «Ostroh Academy». Philology Series, Vol. 1, Vol. 69, p. 139-142.

4. Kapelyushnyi, Anatoliy (2000), Deviatology of Mass Media: Workshop, PAIS, Lviv, 208 p.

5. Kapelyushnyi, Anatoliy (2002), Application of hermeneutic and phenomenological methods of analysis in structure stylistics, Visnyk ofLvivNational University. Journalism Series, Vol. 22, p. 404-407.

6. Kapelyushnyi, Anatoliy (2003), Stylistics. Editing of journalistic texts: practical classes (Textbook of courses: «Practical stylistics of the Ukrainian language», «Stylistics of the text», «Editing in the media»), PAIS, Lviv, 544 p.

7. Kapelyushnyi, Anatoliy (1995), Phenomenology of the text, Naukovyi zbirnyk LKA, LKA, Lviv, p. 63-64.

8. Kebuladze, Vakhtang (2013), Phenomenology and Hermeneutics as Methodological Strategies in Contemporary Ukrainian Philosophy and Humanities

9. Saprykina, Olha (2014), Modern literary hermeneutics as the art of understanding and interpretation of literary texts, Nova Pedahohichna Dumka, №3, p. 83-85.

10. Yudkin-Ripun, Ihor (2020), Phenomenology of Culture as a Methodology of Interpretation, Institute of Cultural Studies of the National Academy of Arts of Ukraine, Kyiv, 352 p.

Размещено на Allbest.Ru