Бібліотеки як соціокультурні інституції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра артменеджменту та івент-технологій НАКККІМ

Публічні бібліотеки у промоції цифрової культури та медіаграмотності

Бібліотеки як соціокультурні інституції

Хіміч Ярослава Олегівна

кандидат історичних наук, доцент

Останні десятиріччя, говорячи про необхідність осучаснення діяльності бібліотек, та визначаючи основні напрями їх діяльності, при розробці стратегій розвитку, бібліотекознавці теоретики та бібліотекарі практики, спиралися на загальні тенденції та світові тренди, пов'язані, насамперед, з потужним розвитком інформаційно-комунікаційних технології. Сучасна бібліотека, зокрема публічна, вже не уявлялась без комп'ютерного обладнання, доступу до інтернету, власного сайту чи блогу, сторінок у соціальних мережах, інноваційних бібліотечних послуг.

Варто відзначити, що однією з перших серед нових послуг вітчизняних бібліотек, пов'язаних з використанням комп'ютерних технологій, стало навчання комп'ютерній грамотності користувачів бібліотеки, переважно поважного віку. Бібліотеки також створювали для користувачів Пункти доступу громадян до офіційної інформації, навчали основам електронного урядування, допомагали у виробленні навичок отримання онлайн послуг. Ці дії можна розглядати як діяльність бібліотек з формування інформаційної культури користувачів, яка в подальшому може трансформуватися у промоцію (діяльність з просування) цифрової культури.

Ще одним, важливим досвідом у просуванні бібліотеками цифрової культури та наданні допомоги та підтримки в опануванні цифровими навичками, стала участь багатьох вітчизняних бібліотек у національному проєкті Міністерства цифрової трансформації України «Дія. Цифрова освіта», який триває з 2020 року, і в межах якого при бібліотеках були створені «Хаби цифрової освіти» [1].

Загалом, поняття «цифрова культура», як і поняття «інформаційна культура», в широкому сенсі пов'язане з характеристикою стану сучасного суспільства - «інформаційного» та «цифрового», підкреслює культурну динаміку і визнання того, що цифрові технології стали органічною частиною життя сучасної людини.

Вплив цифрових технологій на культуру виявляється в оцифру- ванні традиційної культури і розповсюдженні поряд з класичними цінностями цінностей цифрового суспільства, ідеології цифрової трансформації, побудови «індустрії 4.0», розумної взаємодії людини та речей, раціональності, функціональності, ефективності, мобільності. Цифрові технології забезпечують ефективну комунікацію між владою та громадою, сприяють ефективному самоврядуванню, надають можливості для успіху і самореалізації людини у творчо-креативній праці, в якій репродуктивні (реплікативні), рутинні процеси максимально автоматизовано. Для отримання інформації, або її пошуку, необхідно мати лише можливість вийти в мережу та скористатися інтернет сервісами (пошуковими системами, відповідними застосунками). Сучасна людина, маючи технічні можливості та відповідні цифрові компетентності може сприяти покращенню якості свого життя як на побутовому рівні, так і на рівні культурного розвитку, освіти, самоосвіти, самовдосконалення.

Проте, поруч з вигодами цифрового суспільства, маємо одразу, наголосити і на кібер загрозах, та кіберзлочинності (кардингу, фітингу, віжингу, піратстві тощо), які також розвиваються та вдосконалюються. Обов'язково маємо говорити про інформаційні війни, пропаганду, маніпуляції, створення фейків. Маємо на рівні з просуванням цифрової культури, формувати у користувачів бібліотек - у громади, компетентності з медіаграмотності, розвивати критичне мислення, закріплювати навики інформаційної гігієни. Дані компетентності є важливими не лише підчас воєнного стану і будуть важливі у післявоєнний період, вони невід'ємна складова інформаційної культури особистості, компетентності ХХІ століття.

Публічні бібліотеки України вже мають багаторічний досвід проведення освітніх заходів та навчань з медіаграмотності.

Війна, розпочата рф проти України у 2014 році, визначила для вітчизняних бібліотек нові завдання, змусила переосмислити підходи до формування бібліотечних фондів, засвідчила необхідність усвідомлювати інформаційні загрози та вміти їх розпізнавати та протидіяти.

У посібнику для бібліотекарів «Практична медіаграмотність для бібліотек», виданому у 2019 році, автори - Академія української преси -підкреслили, що у 2014 році вперше почали працювати з бібліотеками в царині медіаосвіти та медіаграмотності, бо «разом з нашими партнерами усвідомлювали, що місія сучасної бібліотеки - допомагати своїм дорослим, юним і навіть наймолодшим читачам учитися компетентно споживати будь-які повідомлення в мас-медіа та вміти створювати свій власний медіапродукт. Це стрімко стало вимогою часу, як і те, що сьогодні медіаграмотність - життєво необхідна навичка в контексті російської інформаційної агресії. Інформаційно-пропагандистська війна Росії проти України внесла істотні зміни до мотивації та змісту медіаосвіти, з фокусом на формуванні навичок критичного мислення та імунітету до маніпуляцій громадською свідомістю та пропаганди» [2, 3].

Досвід, який бібліотеки України мають у проведенні заходів, спрямованих на протидію пропаганді, маніпуляціям та ІПСО (інформаційно-психологічним операціям), кейси з розвінчаними «фейками», проаналізованими «наративами», та викритими схемами впливу на свідомість, викривлення історичних фактів, підміни понять - можуть бути цінним матеріалом для дослідження та використання і нашими колегами за кордоном. Підкреслимо, що відкрита воєнна агресія проти України, висвітлила і проблеми впливу російської пропаганди, як явної, так і замаскованої - її «культурно-мистецького» продукту по всьому світу. І це ще один виклик, на який маємо дати відповідь.

Таким чином, сучасні публічні бібліотеки, мають бути невід'ємною складовою цифрового суспільства, та активно брати участь у промоції цифрової культури. Завданнями бібліотек, в цьому напрямі є формування цифрової та медіа грамотності, вміння якісно, ефективно та безпечно використовувати цифрові технології у повсякденному житті, професійній, навчальній та творчій діяльності; вміння критично оцінювати медіаконтент, протидіяти пропаганді, фейкам, маніпуляціям. Для виконання цих завдань при бібліотеках можуть створюватися певні навчальні курси та хаби. Бібліотеки мають мати відповідну матеріально-технічну базу та співпрацювати зі спеціалістами в сфері інформаційно-комунікаційних технологій. А значення бібліотек у формуванні цифрової держави, усуненні цифрової та інформаційної нерівності, протидії інформаційним загрозам має адвокатуватися як на державному так і на регіональних рівнях. Громада має бути зацікавлена в потужній бібліотеці. Бібліотека має працювати на розвиток громади. Це наш інформаційно-культурний фронт.

Література

бібліотека соціокультурний

1. Дія. Цифрова освіта: Проєкти / Українська бібліотечна асоціація. URL: https://ula.org.ua/pro-nas/proiekty/4488-diia-tsyfrova-osvita

2. Власюк О.В, Потапова В.І., Срібна І. Практична медіаграмотність для бібліотек. Київ: АУП, ЦВП, 2019. 61 с.

Размещено на Allbest.ru