Тележурналістика під час повномасштабної війни: аналіз контенту українських медіа про російську-українську війну
Аналіз українського телевізійного контенту про російсько-українську війну. Роль журналістики у її відображенні. Вплив інформаційного марафону та різноманітні проєктів, спрямованих на підтримку морального духу громадян. Оцінка важливості "Єдиних новин".
| Рубрика | Журналистика, издательское дело и СМИ |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.09.2024 |
| Размер файла | 29,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Тележурналістика під час повномасштабної війни: аналіз контенту українських медіа про російську-українську війну
Ірина Пуцята
Анотація
У статті проведено комплексний аналіз телевізійного контенту про російсько-українську війну, трансльованого на всеукраїнських каналах, з метою визначення ролі журналістики у відображенні російсько-української війни.
Підкреслено суттєву трансформацію інформаційних пріоритетів і методик подання інформації в період війни. Основна увага зосереджена на аналізі діяльності всеукраїнських телеканалів, які активно висвітлюють події на фронті. Виявлено, що в умовах повномасштабного вторгнення тележурналістика зазнала суттєвих змін у контенті та редакційній політиці. Основні напрямки висвітлення містять деталізацію воєнних подій, гуманітарних криз, міжнародної політики та внутрішніх реформ. Зміна пріоритетів відбилася в зростанні значущості нових джерел інформації та переорієнтації стратегій репортажу в умовах адаптації медіа до швидкозмінних умов кризового періоду.
Розглянуто фундаментальні зміни в стратегіях створення контенту та кураторства телепрограм, де основним вектором стає досягнення перемоги та національної єдності.
Детально проаналізовано ініціативи медіагруп: інформаційні марафони та різноманітні проєкти, спрямовані на підтримку морального духу громадян. Окрема увага приділена зміні контенту на телеканалах, разом із сімейними розважальними та культурними програмами, які надають глядачам психологічну розрядку та допомогу у впорядкуванні зі стресом, пов'язаним з війною.
Зазначено важливість програми «Єдині новини» в інформуванні громадськості, впливу на настрої та думки глядачів. Програма має різноманітні джерела інформації та впливає на формування громадської думки в умовах російсько-української війни.
Проаналізовано реакції аудиторії, зокрема в соціальних мережах, де значна частина коментарів була позитивною: люди висловлюють вдячність за об'єктивне та своєчасне інформування.
У дослідженні підкреслено критичну роль журналістики у відображенні російсько-української війни, вказано на її вплив та суспільну реакцію на кризові події. Це підтверджує, що журналістика не тільки відіграє роль інформаційного мосту між подіями та громадськістю, але й активно формує громадську думку, забезпечуючи суспільству всебічне розуміння ситуації.
Ключові слова: журналістика; кризові ситуації; російсько-українська війна; телеконтент; медійний простір; дезінформація.
TV journalism during full-scale war: an analysis of Ukrainian media content on the Russian-Ukrainian War
Putsyata Iryna
The article provides a comprehensive analysis of the television content about the Russian-Ukrainian war broadcast on all-Ukrainian channels. The author emphasises the significant transformation of information priorities and methods of presenting information during the war. The main focus is on the analysis of the activities of all-Ukrainian TV channels, which actively cover events at the front, emphasizing the military achievements of Ukrainian forces and aggression by Russian troops.
It was found that in the conditions of the military conflict, the media underwent significant changes in content and editorial policy. The main areas of coverage included detailing war events, humanitarian crises, international politics and domestic reforms. The change in priorities was reflected in the growing importance of new sources of information and the reorientation of reporting strategies, emphasizing the need to adapt the media to the rapidly changing conditions of the crisis period.
Fundamental changes in the strategies of content creation and curation of TV programs are considered, where the main strategic vector is the achievement of victory and national unity.
The initiatives of media groups, such as informational marathons and various projects aimed at supporting the morale of citizens, are analyzed in detail. Particular attention is paid to changing the content on television channels, including family, entertainment and cultural programs, which provide viewers with psychological relief and help in coping with war-related stress.
The importance of the «Edyny novyny» program in informing the public, influencing the moods and opinions of viewers, was noted. The program is distinguished by the variety of sources of information and the ability to influence the formation of public opinion in conflict conditions. The reactions of the audience were analyzed, in particular in social networks, where a significant part of the comments were positive, expressing gratitude for the objective and timely information.
Thus, the study highlighted the critical role of journalism in the coverage of military conflicts, pointing to its influence on public perception and response to crisis events. This confirms that journalism not only plays the role of an information bridge between events and the public, but also actively shapes public opinion, providing society with a comprehensive understanding of the situation.
Keywords: journalism; crisis situations; Russian-Ukrainian war; TV content; media space; disinformation.
інформаційний марафон телевізійний
Вступ
У сучасному інформаційному суспільстві роль тележурналістики набуває особливої вагомості в контексті забезпечення громадянського доступу до актуальної інформації, особливо в умовах воєнних дій. Повномасштабна війна між Росією та Україною стала визначальним чинником для медіапростору, зокрема у сфері тележурна- лістики. Аналіз контенту українських медіа, спрямований на висвітлення російсько - української війни, відкриває широке поле для дослідження методів подання інформації, стратегій формування громадської думки та етичних аспектів журналістської діяльності в умовах кризи.
Специфіка журналістської роботи в умовах повномасштабної війни вимагає не лише високого професіоналізму, але й етичного підходу до передачі інформації. Журналісти стикаються з численними викликами, починаючи від власної безпеки до моральних дилем щодо вибору матеріалу для публікації. У цьому контексті вони стають ключовими посередниками між подією та аудиторією, відіграючи роль не лише інформаторів, але й формувальників громадської думки (Kirichenko, 2022; Tymoshyk, 2022).
Одним із найбільш актуальних і водночас суперечливих прикладів таких ситуацій є російсько-українська війна, що стала предметом уваги тележурналістів по всьому світу. Повномасштабна війна медійниками висвітлена в різних інформаційних контекстах, у яких відбиті різноманітні підходи до інтерпретації подій. Подібні ситуації вимагають від журналістів не тільки професійних навичок, але й глибокого розуміння етичних, політичних та соціальних аспектів, що впливають на подання інформації.
У такий спосіб дослідження журналістської практики та аналіз пов'язаного з російсько - українською війною телеконтенту всеукраїнських каналів стає ключовим для розуміння ширших інформаційних тенденцій та впливу медіа на суспільну свідомість.
Постановка проблеми
Повномасштабна війна ставить перед українськими медіа складні виклики щодо її висвітлення. Тележурналістика, як невіддільна частина інформаційного простору, відіграє ключову роль у формуванні громадської думки та сприйнятті воєнних подій. Однак, попри значущість тележурналістики, існують питання щодо методів та етики подання інформації, балансу між національною безпекою та правом громадян на інформацію, а також впливу медійного контенту на моральний стан суспільства (Kots, 2019).
Проблема полягає в необхідності детального аналізу контенту, трансльованого українськими телеканалами про війну, для виявлення як об'єктивності та балансу висвітлення, так і способів впливу на емоційний стан глядачів. Важливо з'ясувати, як змінився інформаційний простір у відповідь на воєнний стан, які нові формати та жанри були введені для адаптації до умов війни, та як забезпечена прозорість та вірогідність інформації в умовах інформаційної війни.
Аналіз останніх досліджень та публікацій
Вивчення висвітлення російсько-української війни в ЗМІ України привертає увагу численних науковців. Так, В. Жугай (2022) досліджує висвітлення російсько -української війни у 2022 р. в ЗМІ, аналізує розвиток науки та національну безпеку в контексті військової агресії та глобальних викликів сучасності; В. Кириченко (2022) зосереджує увагу на психологічному аналізі медійного дискурсу війни, вивчає її вплив на сприйняття та поведінку людей. Т. Коць (2019) розглядає онтологію війни та миру в сучасному мовно-інформаційному просторі, аналізує, як війна відображена в медіа. С. Матвієнків (2022) звертає увагу на роль та особливості регіональних медіа в умовах війни, визначає їх специфіку та вплив на громадську думку. У контексті нашого дослідження особливого значення набувають наукові доробки таких учених: І. Патлашинської (2022), яка вивчає сучасну інформаційну війну між Росією та Україною, фокусуючись на методах та особливостях її ведення; М. Тимошика (2022), який аналізує стандарти журналістики, їх ґенезу, зміст та практику в контексті українського інформаційного простору; К. Шинкарьової та Н. Стеблини (2022), які вивчають вплив російсько - української війни на формування порядку денного світових ЗМІ, визначаючи як війна змінює глобальну медійну агенду. Дослідження соціокультурного впливу на сучасну журналістику в контексті соціальної та політичної перебудови перебуває у фокусі І. Пуцяти, Ю. Бідзілі, В. Тарасюка, Є. Соломіна (2023) та інших. Дослідники розглядають різноманітні аспекти повномасштабної війни, специфіку використання джерел інформації та визначають кількість згадувань кожної категорії в новинних випусках.
Метою статті є комплексний аналіз телевізійного контенту про російсько -українську війну, що транслюється всеукраїнськими каналами.
Відповідно до мети дослідження необхідно реалізувати такі завдання:
1. Проаналізувати, як російсько -український конфлікт вплинув на зміни інформаційних пріоритетів і методик подання новин українськими телеканалами.
2. Вивчити вплив воєнних подій на диверсифікацію контенту та переорієнтацію на нові джерела інформації.
3. Оцінити зміни в сприйнятті медіаконтенту аудиторією в умовах конфлікту, зосередившись на аналізі реакцій та відгуків у соціальних мережах.
Методи дослідження
З метою реалізації мети та завдань дослідження використано методи: контент-аналіз, що дозволяє систематично оцінити зміст телевізійних передач та допомагає виявити специфіку подання інформація про війну.
Крім того, аналіз аудиторії здійснений через соціальні мережі, як-от: Facebook та Twitter. Було опрацьовано приблизно 5000 коментарів. Ця кількість дозволяє провести статистично значимий аналіз і отримати узагальнену картину відгуків аудиторії, включаючи підтримку, критику, побажання та запитання до контенту, пов'язаного з теленовинами. Розглянуто коментарі та відгуки до теленовин, опублікованих на офіційних сторінках телеканалів. До уваги взято реакції аудиторії: підтримка, критика, побажання, запитання. Використання програмного забезпечення «NLTK» (Natural Language Toolkit) для аналізу текстів дозволило класифікувати коментарі та визначити частотність реакцій аудиторії за категоріями. Компаративний аналіз долучено при порівнянні роботи різних телеканалів з огляду на об'єктивність викладу інформації, наявність аналітичних матеріалів, збалансованість представлення різних точок зору; використані також кількісні та якісних методи дослідження для оцінювання розбіжностей між каналами за зазначеними критеріями.
Результати
У сучасному медіапросторі під час російсько - української війни відбулася суттєва зміна інформаційних пріоритетів. Згідно з нещодавнім аналізом, проведеним Інститутом масової інформації (2024), прозорість українських онлайн- медіа в перший рік повномасштабної війни значно покращилася, досягнувши показника в 68 %. За даними Інституту масової інформації (ІМІ), у 2022 р. лише 38 % українських інтернет-видань можна вважати прозорими. Крім того, згідно з оцінками експертів ІМІ, тільки 36 % онлайн-медіа оприлюднили редакційніу політику, тоді як 28 % із них зазначили на своїх вебсайтах інформацію про власників. При цьому 92 % інтернет-медіа в Україні продемонстрували прозорість у частині контактної інформації (Mashkova, 2024).
Важливою зміною є переорієнтація на нові джерела інформації. Якщо раніше домінували соціальні мережі, державні пресслужби та інші медіа як основні джерела новин, то нині спостерігаємо зростання значущості соцмереж офіційних осіб та закордонних медіа (Semen, 2022).
Ці трансформації впливають на методику подання інформації про війну на всеукраїнських телеканалах, що свідчить про зміну орієнтації інформаційного потоку та стратегій репортажу.
У контексті повномасштабної російсько- української війни спостерігаємо фундаментальну трансформацію в стратегіях створення контенту та кураторства телепрограм українськими ЗМІ. Пріоритизація інформаційного мовлення стала імперативом для медійних структур України, у рамках якого основним стратегічним вектором визначено досягнення перемоги. Відтак спостерігаємо переакцентацію редакційної політики від традиційного різноманіття тем до висвітлення воєнних подій, аналізу військово-політичної ситуації та формування національної єдності в контексті оборони державного суверенітету та територіальної цілісності.
Уже в перші години повномасштабного вторгнення Росії на територію України команда «1+1 media», ініціювавши власний інформаційний марафон, спрямований на забезпечення безперервного та актуального інформування громадян про ключові події в країні, зберігала зв'язок із мільйонами українців у критичний момент. 26 лютого став знаковим днем медійної солідарності та відповідальності, оскільки найбільші українські телеканали об'єдналися в рамках загальнонаціонального телемарафону «Єдині новини» з метою цілодобового інформування громадськості про найважливіші події в країні та динаміку воєнних дій, визначивши ключовим елементом утримання суспільної обізнаності та морального духу в умовах війни (Zhuhai, 2022; Matvienkiv, 2022).
Однак із плином часу та тривалістю воєнних дій зросла потреба аудиторії в альтернативному контенті, що підтверджують дані досліджень телебачення від BIG DATA UA (How Plus fills its broadcasting network today and what premium content viewers can expect, 2022) та коментарі глядачів. У цьому контексті інші канали медіагрупи, зокрема «ТЕТ», а пізніше й «2+2», взяли на себе важливу роль надавати глядачам доступ до художнього контенту та розважальних програм із метою створення психологічної розрядки та допомоги людям впоратися зі стресом і тривогою, які накопичилися внаслідок війни.
Ця диверсифікація контенту відображає стратегічний підхід медіагрупи до задоволення широкого спектра потреб аудиторії в умовах війни, забезпечує не тільки оперативне інформування, але й підтримку на емоційному та психологічному рівнях.
В умовах війни українські телеканали зазнали змін у програмній політиці та контенті. Так, канал «ТЕТ» акцентував свій ефір на сімейній тематиці: фільми, мультфільми та серіали, що дозволяє глядачам відволіктися від важких новин і отримати позитивні емоції. Команда «ТЕТ» запустила програму «Добрий день, ми з України», яка стала дайджестом позитивних новин, спрямованих на підтримку морального духу українців.
Крім того, «ТЕТ» реалізував ряд спеціальних проєктів, у яких зірки телеканалу та відомі блогери зверталися до аудиторії зі словами підтримки та цитатами з української класичної літератури, що допомагало підтримувати духовність та віру в глядачів.
За даними BIG DATA UA (How Plus fills its broadcasting network today..., 2022), така стратегія мала позитивний ефект: обсяг телеканалу «ТЕТ» за рік зріс з 2,9 % до 4,7 %, відображаючи підвищений інтерес глядачів до варіативного контенту.
В осінньому телевізійному сезоні канали: «1+1» та «ТЕТ» об'єднали зусилля для підготовки значної кількості прем'єр. Серед новинок особливу увагу привертає повернення популярного гумористичного проєкту «Ліга Сміху» від Студії «Квартал 95», який зібрав найсильніші команди за всю історію проєкту.
Гумористи «Ліги Сміху» відіграють активну роль не тільки на культурному фронті, але й у волонтерській діяльності та підтримці військових. Оновлене гасло сезону -- «Сміємось -- отже не здаємось!» -- стало виразом незламності духу українців.
Телеканал «ТЕТ» представив глядачам новий сатирично-патріотичний комедійний серіал «Бункер», створений Студією «Квартал 95», який мав на меті підтримати бойовий дух українців. Комедія «Бункер» грунтується на реальних подіях, які відбуваються в сучасній Росії, країні, що веде війну проти України. Кожна серія розповідає про злочини сучасних фашистів, зосереджуючи увагу на абсурдності та зловмисності дій російської влади.
Крім того, телеканал «ТЕТ», відповідаючи на численні прохання глядачів, повернув у ефір популярне вокальне шоу «Голос країни», яке продовжує підсилювати національну ідентичність. «Голос країни» в співпраці з Dobro.UA та Фондом «Повернись живим» розпочав благодійну ініціативу «Твій Голос на аерозасоби для розвідки», основним завданням якої було зібрати 3 млн гривень на важливе обладнання для українських військових.
У нинішніх умовах війни команди телеканалів «1+1» та «ТЕТ» адаптували стратегії висвітлення новин та розважального контенту, повернувши в ефір ряд популярних проєктів, які набули особливого значення в кризовий період.
Програма «Сніданок з 1+1» славиться оперативним висвітленням новин, виступом знаменитостей та звичайних громадян, які роблять вагомий внесок у досягнення перемоги України. Так, середній показник перегляду шоу в грудні 2022 року склав 7,4 % (Dankova, 2023).
У відповідь на кризову ситуацію, викликану війною в Україні, представники телеканалу «1+1» та відома телеведуча Катерина Осадча об'єднали зусилля для допомоги в пошуку зниклих людей, які втратили зв'язок з рідними через воєнні дії. Результатом цієї співпраці став соціальний проєкт «Знайти своїх», який було розпочато зі створення телеграм-каналу «Пошук зниклих». Щонеділі о 21:30 цей проєкт виходить в ефірі в рамках загальнонаціонального марафону«Єдині новини».
Крім того, на телеканалі «ТЕТ» стартував новий сезон шоу «Життя відомих людей» з ведучим Нікітою Добриніним, який розширив формат програми, залучивши не тільки українських знаменитостей, але й героїв повсякденного життя, чия самовідданість і патріотизм відкрилися під час війни. Обсяг прем'єрних випусків шоу в грудні 2022 р. досягла 9,5% (How the media can survive, work and provide information in times of war: media conference starts in Kyiv, 2022).
Телеканал «2+2», відомий спортивним контентом, залучив до ефіру вибірку кращих зарубіжних фільмів відомих світових виробників таких, як Disney, Fox, Paramount, NBC, MGM. Крім того, було додано бібліотечні серіали власного виробництва та інфотеймент-програми.
З жовтня 2022 року на каналі «2+2» відбувся показ прем'єрних епізодів проєкту «Загублений світ», який зосереджений на воєнній тематиці, а також документальних програм, які занурюють глядачів у реальність війни. Результатом такого оновлення вмісту стало збільшення аудиторії каналу «2+2» з 2,7 % у березні до 5,0 % у жовтні 2022 р., що свідчить про зростання інтересів глядачів до різноманітного та актуального контенту, який відображає реалії сучасної України (How the media can survive, work and provide information..., 2022).
Від початку війни телеканал «ПЛЮСПЛЮС» узяв на себе відповідальну місію стати допомогою для наймолодших глядачів України. Попри кризові обставини, канал продовжував трансляцію улюблених анімаційних серіалів як власного виробництва, так і відомих світових студій. Однією з ключових ініціатив став анімаційний серіал «Добро завжди перемагає», створений як альтернатива маніпулятивній російській пропаганді й націлений на найменших глядачів, віком від 3 років.
«ПЛЮСПЛЮС» також приєднався до національної кампанії «Навчання без меж», транслюючи уроки для школярів у періоди, коли фізичне відвідування шкіл було неможливим.
Для задоволення потреб аудиторії телеканал «ПЛЮСПЛЮС» відновив у вихідні показ світових анімаційних шедеврів -- «Коко», «Вперед і вгору», «Принцеса та жаба», «Дивопарк» та інші.
За даними BIG DATA UA (How Plus fills its broadcasting network today., 2022), рейтинг перегляду телеканалу «ПЛЮСПЛЮС» зріс з 1,5 % у березні до 2,1 % у жовтні 2022 р., що свідчить про підвищений інтерес до якісного сімейного контенту в умовах кризи.
Протягом першого року війни на тлі напруги через російсько-українську війну всеукраїнські телеканали: «1+1», «ТЕТ», «2+2», «ПЛЮСПЛЮС» зазнали значних змін в інформаційному наповненні. За допомогою методу контент- аналізу телепрограм, що передбачав кількісну обробку масової текстової інформації та її статистичний аналіз, виявлено ряд змін у характері та спрямуванні телевізійного контенту, які було систематизовано (див. табл. 1).
На основі проведеного детального аналізу телеконтенту програми «Єдині новини» на всеукраїнських каналах, зазначимо, що 40 % ефіру було присвячено висвітленню перебігу війни: детальні звіти з фронту, інтерв'ю з військовими експертами та аналіз стратегічних пересувань. Визначено, що 25 % контенту було присвячено гуманітарним аспектам: умови життя на окупованих територіях, допомога постраждалим та вплив війни на цивільне населення.
Таблиця 1. Зміни в характері та спрямуванні телевізійного контенту
|
Телеканал |
Контент |
Проєкти/події |
Індекс перегляду |
|
|
1+1 |
Посилення інформаційного мовлення, благодійність |
Нові благодійні марафони та інформаційні програми |
Індекс перегляду «Сніданку з 1+1» за рік склав 74 %, що свідчить про високу популярність та значний вплив програми на аудиторію |
|
|
ТЕТ |
Розваги та освітній контент для сімей |
Нові сімейні шоу та освітні проекти |
Індекс перегляду за рік зріс від 29 % до 47 %, що демонструє підвищений інтерес глядачів до варіативного контенту |
|
|
2+2 |
Спорт, фільми, новини |
Спортивні трансляції та фільми на актуальні теми |
Індекс перегляду збільшився від 27 % у березні до 50 %, що свідчить про зростання інтересів до різноманітного та актуального контенту |
|
|
Плюсплюс |
Дитячий контент, освітні програми |
Розширення дитячих та освітніх проектів |
Індекс перегляду зріс від 15 % у березні до 21 %г демонструє підвищений інтерес до якісного сімейного контенту в умовах кризи |
Міжнародна дипломатія та зовнішньополітич ні відносини станов ли 20 % телеконтенту, що містив аналіз міжнародних реакцій на повномасштабне вторгнення, зокрема заяв від світових лідерів, міжнародних санкцій проти Росії, та різноманітних форм дипломатичної підтримки України. Наприклад, були показані виступи українських дипломатів на міжнародних форумах, де вони викладали позицію України щодо війни. Внутрішньополітичні зміни та реформи займали прикінцеві 15 % ефірного часу. Акцент зроблено на політичних реформах, законодавчих ініціативах, впливі війни на внутрішню політику. Протягом 2022 р. в ефірі національного марафону «Єдині новини» спостерігаємо певну динаміку в частотності та розподілі часу, відведеного на різні теми стосовно російсько-української війни, що пов'язано з розвитком подій та зміною ситуації на фронті та в державі.
Напочатку року 50 % часу ефіру було присвячено безпосередньо воєнним діям. Основну увагу зосереджено на звітах з фронту, військових стратегіях та реакції міжнародної спільноти, що відображало загострення ситуації на фронті та необхідність інформування громадськості про ключові аспекти повномасштабного вторгнення.
Увага телеканалів до гуманітарних питань становила 15 % всього ефірного часу. Проте з розвитком ситуації та зменшенням частки ефірного часу, приділеного військовим питанням до 40 %, стало можливим збільшити обсяг висвітлення гуманітарних питань. Так, ближче до середини 2022 р., ця частка зросла до 25 %. Це зростання відображає посилену увагу до репортажів про гуманітарні кризи, стан цивільного населення в зонах бойових дій та міжнародну допомогу.
Якщо на початку року міжнародна дипломатія та політичні аспекти повномасштабного вторгнення займали 20 % від ефірного часу, то до кінця року ця тематика становила 25 %, що відобразило зростальну роль міжнародних переговорів, санкцій та дипломатичних ініціатив. Лише 10 % загального часу, виділеного для ефірних програм, були призначені для обговорення внутрішньополітичних змін і реформ. Цей аспект, хоча й залишався важливим, не домінував у загальному інформаційному просторі програми, а відображав необхідність збалансувати висвітлення війни з іншими критичними внутрішніми питаннями.
У такий спосіб розподіл часу в ефірі «Єдиних новин» протягом року відбив динамічний розвиток ситуації в Україні, зсуваючи фокус з прямого військового зіткнення до більш широкого спектра питань: гуманітарні аспекти, міжнародна політика та внутрішні реформи.
Важливо зазначити, що в «Єдиних новинах» спостерігаємо значну диверсифікацію джерел інформації. Частину репортажів (35 %) було засновано на офіційних заявах найвищих посадовців України, зокрема президента Володимира Зеленського, який регулярно виступає з оцінками поточної ситуації перед нацією. У сюжетах цитують брифінги Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗСУ, де йдеться про стратегічні пересування та поточні успіхи на фронті.
Із перебігом війни зросла увага до репортажів безпосередньо з місця подій (40 %). Наприклад, кореспонденти «Єдиних новин» робили репортажі з міст, які постраждали від обстрілів, спілкувалися з місцевим населенням та військовими, що давало можливість глядачам бачити реальний вплив війни на життя пересічних українців.
Експертні коментарі (15 %) так само відіграють важливу роль. До ефірів телеканалів були залучені військові аналітики та політичні експерти -- Іван Апаршин та Олена Стяжкіна, які аналізували міжнародні реакції на російсько - українську війну, стратегічне значення певних подій чи дій уряду. У «Єдиних новинах» часто наводили коментарі закордонних аналітиків та журналістів видань BBC або CNN, що давало змогу побачити, як ситуацію в Україні в інших країнах.
Крім того, програма «Єдині новини» відіграє ключову роль у формуванні громадської думки під час російсько-української війни, що підтверджує аналіз реакцій глядачів та соціальних аспектів впливу новин.
Аналізуючи відгуки аудиторії в соціальних мережах, зазначимо, що 60 % коментарів від глядачів були позитивними. Користувачі висловлювали вдячність за об'єктивне та своєчасне інформування. Наприклад, під постами в соціальних мережах, пов'язаними з ефірами програми, користувачі часто підкреслювали важливість правдивих новин в умовах інформаційної війни. Високу оцінку отримали сюжети, де аналізували міжнародні реакції на повномасштабне вторгнення, та інтерв'ю з військовими експертами.
Крім того, 25 % коментарів містили критичні зауваження стосовно інформації про гуманітарні питання та цивільне населення в зоні бойових дій. Це вказує на потребу в додатковому висвітленні гуманітарного складника війни.
Решта 15 % коментарів відображають нейтральну реакцію аудиторії, які не можна однозначно класифікувати як позитивні чи негативні. Ці коментарі включють запитання для отримання додаткової інформації, пропозиції щодо покращення контенту або конструктивну критику, яка не спрямована на конкретні недоліки, але натякає на можливості для розвитку та збагачення медійного продукту.
Щодо соціальних аспектів матеріалів «Єдиних новин», то за допомогою кількісного та якісного аналізу соціальних медіа, а саме: відгуків аудиторії на контент, опублікований у рамках програми, 70 % мали вплив на формування громадської думки щодо війни. Це стало результатом підвищення рівня обізнаності громадян про події на фронті. Наприклад, репортажі з передової та історії про героїзм українських військових підіймали моральний дух глядачів.
Проте 30 % контенту викликали суперечливі реакції, зокрема щодо питань втоми від війни та психологічного тиску, стосувалися цивільного населення, що перебуває в зонах бойових дій. Подібні реакції були особливо помітні в коментарях під сюжетами про тривалі бойові дії або втрати серед цивільного населення.
«Єдині новини» забезпечили важливий внесок у інформування громадськості про розвиток російсько-української війни, вплинули на настрої та думки глядачів, розуміння та аналіз складних подій війни.
Зміни у висвітленні війни позначилися на інформаційному ландшафті та риториці медіа, де акцент перенесено на необхідність жорстоких, але обґрунтованих дій у відповідь на агресію. Медійний простір, реагуючи на зрослий попит, починає активніше висвітлювати теми війни: контент варіюється від об'єктивного опису до емоційних маніпуляцій та інформаційних спотворень. У результаті війна стає не лише темою новин та аналітичних програм, а й проникає в різні сфери культурного життя -- від літератури до мистецтва, викликаючи складні та суперечливі відчуття в глядачів та читачів (Starkova et al., 2021).
Сьогодні спостерігаємо явище, коли певна панівна суспільно-важлива тема впливає на інші сфери інформаційного простору. Така іррадіація макроструктури головної теми на інші аспекти медіаконтенту є характерною рисою журналістики під час кризових ситуацій. Вона відображає те, як один масштабний, глобальний інцидент або подія може охопити й трансформувати всю суспільну дискусію, впливаючи на різні аспекти життя та змінюючи звичні інформаційні потоки (Semen, 2020). У випадку з російсько-українською війною, це означає, що вона стає не тільки предметом безпосереднього звітування, але й контекстом, у якому розглядаються інші теми -- від політики та економіки до соціальних та культурних подій.
У контексті воєнного стану в Україні, медіа зазнають значних змін у редакційній політиці: спостерігаємо зменшення обсягу військової журналістики на користь політичних та економічних тем. До основних висновків аналізу належить скорочення обсягу новин, присвячених російсько-українській війні. При цьому значна кількість зазначених матеріалів зосереджена на військових подіях, які відбуваються на фронті та російських обстрілів цивільних об'єктів. Було виявлено зростання обсягу новин про військову допомогу Україні від західних країн та збільшення кількості звітів про стан російської армії. Однак, існує тенденція до посилання на ненадійні джерела інформації. Зросла також кількість замовних публікацій та політичних новин, хоча їх кількість залишається нижчою, ніж до війни. Поряд із цим, частина новин викликає питання щодо їх достовірності через теоретичний характер та відсутність чіткого розмежування між фактами та припущеннями.
Основні напрямки висвітлення військового конфлікту від 24 лютого до 6 квітня 2022 р. в медіа України та за кордоном містять деталізацію подій, пов'язаних із розгортанням повномасштабної війни, оперативні повідомлення про обстріли та атаки на міста, відомості про втрати та пошкодження військової техніки агресора, обговорення міжнародних санкцій проти Росії, аналіз та прогнози щодо дій агресора, висвітлення гуманітарної кризи в мирних регіонах України, організацію евакуаційних коридорів, репортажі про героїзм українських захисників, інформацію про діяльність волонтерів, новини про важливі міжнародні зустрічі в ООН, НАТО, дипломатичні переговори України з Росією, а також виступи міжнародних лідерів та Президента України перед світовими парламентами. Зокрема, Президент України Володимир Зеленський активно використовував медіа для інформування громадян про хід війни, підтримки морального духу військових та спілкування з міжнародними партнерами.
Висновки
На основі проведеного аналізу телевізійного контенту, що висвітлює російсько-українську війну на всеукраїнських каналах, а також у дослідженні ролі тележурналістики в контексті відображення військових дій під час повномасштабної війни, було визначено, що відбулося значне поліпшення в прозорості онлайн-медіа. Крім того, простежується збільшення кількості медіа, які оприлюднили редакційну політику та інформацію про бенефіціарів, а також високий рівень прозорості контактної інформації. Ці зміни свідчать про адаптацію медіа до вимог часу, підвищуючи стандарти відповідальності та залученості громадян до контролю за діяльністю ЗМІ.
Аналіз виявив значну трансформацію інформаційних пріоритетів та методів подання інформації, звертаючи увагу, зміни в контенті та редакційній політиці медіа, що включають детальне висвітлення військових дій, гуманітарних криз, міжнародної політики та внутрішніх реформ. Основні відкриття демонструють фундаментальні зміни в стратегіях контенту та кураторства телепрограм, які тепер зорієнтовані на досягнення перемоги та національної єдності. Висвітлено детальний аналіз ініціатив медіагруп, спрямованих на підтримку морального духу громадян, та зміну контенту на телеканалах, що містить сімейні розважальні та культурні програми для психологічної розрядки та впорядкування зі стресом, пов'язаним з війною. Програма «Єдині новини» виступає як ключовий елемент у інформуванні громадськості та формуванні громадської думки в умовах повномасштабної війни, підкреслюючи важливість різноманітності джерел інформації.
У дослідженні підкреслена вагома роль журналістики як важливого механізму формування суспільного сприйняття війни, як інформаційного моста між подіями на фронті та громадськістю. Воно визначає активну роль тележурналістики у формуванні громадської думки та сприяє подальшому розумінню необхідності адаптації медійних стратегій до швидкозмінних умов кризового періоду.
Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні впливу телевізійної журналістики на громадську свідомість у кризових ситуаціях, а також у розробленні етичних стандартів для медіа, щоб забезпечити інформаційну об'єктивність та незалежність у поданні новин.
References
1. 1+1 media (n.d.). Official website.
2. Dankova, N. (2023, Jan. 21). How TV was watched on the Internet in 2022 and in the new year 2023. Detector Media.
3. How Plus fills its broadcasting network today and what premium content viewers can expect (2022, Oct. 04).
4. How the media can survive, work and provide information in times of war: media conference starts in Kyiv (2022, Aug. 05). Detector Media.
5. Kirichenko V.V. (2022). Psychological analysis of the media discourse of the Russian-Ukrainian war. Habitus, 41, 239-244.
6. Kots T. (2019). Ontology of war and peace in the linguistic and information space of today. Culture of the Word, 90, 132-149.
7. Kuryata N. (2021, Nov. 26). Modern standards of professional journalism. Institute of Mass Information.
8. Mashkova Y. (2024, Jan. 09). Ukrainian media and the war. Results of IMI monitoring in 2023. Institute of Mass Information. https://imi.org.ua/monitorings/- i58282.
9. Matvienkiv S.M. (2022). Regional media: definition of the concept and features of functioning in the conditions of the Russian-Ukrainian war of 2022. In: The Russian-Ukrainian war (2014-2022): historical, political, cultural, educational, religious, economic and legal aspects: a scientific monograph (pp. 992-999). Baltija Publishing.
10. Patlashynska I.V. (2022). Modern Russian-Ukrainian information warfare: tasks, methods and features of use. Regional Studies, 28, 84-87.
11. Putsiata I., Bidzilya Y., Putrashyk V., Tarasiuk V., Solomin Y. (2023). Sociocultural influence on modern journalism in the context of social and political perestroika: analysis and creation of prerequisites for the regulation of influence factors. Lex Humana, 15(4), 476-490.
12. Semen, N. F. (2020) Foreign journalism: a textbook. Zakhidno-Ukrainskyj Konsaltyng Tsentr (ZUKTS).
13. Semen N.F. (2022). Internet resources as a factor of information warfare: monograph. Zakhidno- Ukrainskyj Konsaltyng Tsentr (ZUKTS).
14. Shinkareva K.E., Steblyna N.O. (2022). The influence of the Russian-Ukrainian war on the formation of the world media agenda. Bulletin of the Student Scientific Society of Vasyl' Stus Donetsk National University, 1(14), 189-192.
15. Starkova G.V., Yaresko K.V., Afanasieva O.M. (2021). Ethical principles of the activity of a journalist of traditional and new media. Scientific notes of V. I. Vernadsky Taurida National University, Series: Philology. Journalism, 32(71), 3, 177-181.
16. The invasion of Ukraine is not the first social media war, but it is the most viral (2022, Apr. 02). The Economist.
17. Tymoshyk M. (2022) Standards of journalism: concept, genesis, content, practice. Ukrainian Information Space, 1(9), 30-56.
18. Zhuhai V. (2022) Media coverage of the Russian- Ukrainian war of 2022. Ukraine's European choice, development of science and national security in the realities of large-scale military aggression and global challenges of the XXI century. Proceedings of the International Scientific and Practical Conference (Odesa, 17 June 2022) (рр. 847-851). “Helvetica” Publishing House.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розважальні програми на провідних телеканалах України як складова таблоїдизації. Змістове наповнення телеканалу СТБ розважальними програмами. Медіатенденції на прикладі контенту телеканалу "СТБ", їх комплексний вплив на розвиток медіаіндустрії України.
курсовая работа [548,9 K], добавлен 09.06.2017Засоби масової інформації як зброя інформаційної війни. Аналіз інформаційного контенту на телебаченні. Дослідження російських ЗМІ на вміст пропагандистської інформації в контексті інформаційної війни проти України. Питання "України" в Інтернет-виданнях.
курсовая работа [536,6 K], добавлен 10.12.2014Основні проблеми українських засобів масової інформації у висвітлені новин. Крайнощі міжнародної журналістики. Висвітлення міжнародних подій українськими телеканалами. Діяльність міжнародних відділів новин. Локалізація міжнародних новин на каналі "СТБ".
курсовая работа [70,7 K], добавлен 18.12.2012Аналіз друкованих і електронних медіа, які позиціонуються як православні, їх головної теми і ідеї. Доведення пропагандистського підґрунтя аналізованих медіа завдяки комунікаційним технологіям. Домінанти, на яких основується ідеологія "русского мира".
статья [26,7 K], добавлен 19.09.2017Сучасні тематичні тенденції в українських мас-медіа. Відведення важливого місця актуальним проблемам соціальної практики у висвітленні мас-медіа. Специфіка журналістики для молоді. Аналіз висвітлення проблем молодіжної тематики в запорізьких газетах.
курсовая работа [910,6 K], добавлен 25.05.2016Інтерактивність як поняття і явище. Становлення інтерактивного телебачення та його вплив на тележурналістику. Порівняльний аналіз інтерактивності на каналах "1+1" та "Україна". Аналіз функціонування інтерактивності у межах українського телепростору.
дипломная работа [576,6 K], добавлен 05.04.2014Система відбору новин та їх інтерпритація у засобах масової інформації. Дослідження жанру "часопису новин". Вплив першого "часопису новин" - американського "Тайму" - на світову журналістику. Характеристика тижневика "ПІК" ("Політика і культура").
курсовая работа [45,9 K], добавлен 20.04.2010Тенденції становлення та перспективи розвитку інтернет-журналістики в Україні. Специфіка блогосфери як виду журналістики. Аналіз діяльності українських блогерів на сайті "Української правди", висвітлення соціальної проблематики, форма і зміст текстів.
курсовая работа [145,6 K], добавлен 09.06.2013Проблеми професійної етики та моралі у журналістиці. Етичний кодекс журналіста як засіб забезпечення свободи слова. Сутність інформаційної війни. Особливості пропагандистських технологій російських мас-медіа під час війни з тероризмом на Сході України.
дипломная работа [530,8 K], добавлен 26.06.2015Дослідження сутності та ґенези механізмів міжнародної інформаційно-аналітичної діяльності українських засобів масової інформації. Роль журналіста в поширенні міжнародних новин. Основні загрози та перспективи розвитку міжнародної журналістики України.
статья [22,1 K], добавлен 07.02.2018Визначення та функції політичної журналістики, історія її розвитку в Україні. Зародження незалежної української журналістики. "Кланізація" українських ЗМІ, втрата свободи. Утиски опозиційної преси, поява цензури. Вплив на ЗМІ зміни влади та курсу країни.
доклад [68,0 K], добавлен 25.08.2013Специфіка засобів масової комунікації як основного способу передачі соціальної інформації. Роль медіакомунікацій в забезпеченні сталого функціонування сучасного суспільства. Специфіка сучасної журналістики в контексті комунікацій нових цифрових медіа.
контрольная работа [69,4 K], добавлен 19.02.2021Розгляд інформаційної політики Росії в Україні. Особливості російсько-українського інформаційного простору та його складові. Комплексне вивчення впливу російських ЗМІ на формування суспільної думки в Україні та визначення факторів його ефективності.
дипломная работа [80,7 K], добавлен 05.01.2011Розкриття поняття журналістики як виду творчої діяльності і аналіз етапів історичного розвитку журналістики в Україні. Аналіз жанрового, смислового і тематичного вмісту журналістської творчості на прикладі публікацій газет "Ярмарок" і "В двух словах".
курсовая работа [42,6 K], добавлен 23.04.2011Дискурс як об’єкт дослідження лінгвістики. Аналіз дискурсу медіа-простору і телебачення як його частини. Розвиток прагматики мовлення. Соціолінгвістичний аналіз комунікації та логіко-семіотичний опис різних видів текстів. Дослідження мовного використання.
курсовая работа [50,6 K], добавлен 23.01.2015Національні, регіональні складові специфіки висвітлення українських подій у закордонних засобах масової інформації. Тематика закордонного медійного матеріалу відносно українських новин. Головні історичні події незалежної України у фокусі закордонних ЗМІ.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 17.10.2014Загальна характеристика мас-медіа, становлення фонографічної музики. Аналіз характеристик музики як інструменту формування масової свідомості в українському контексті, розробка шляхів та рекомендацій щодо вдосконалення політики у музичній сфері.
курсовая работа [67,5 K], добавлен 05.03.2012Класифікація основних видів аматорських медіа. Аналіз відеоблогів перших осіб іноземних держав і України, оцінка їх впливу на формування громадської думки. Застосовування комунікативних методів, відеосервісів та інтернет-технологій у політичній боротьбі.
статья [27,0 K], добавлен 07.02.2018Телеконференції та їх класифікація. Режим обміну повідомленнями. Підключення до групи новин. Підготовка і відправлення повідомлення у групу новин. Безпосередній чат ICQ. Перехід між непрочитаними повідомленнями. Зони перегляду й зони заголовків.
реферат [21,4 K], добавлен 30.05.2009Висвітлення спортивних подій засобами масової інформації. Аналітичні програми футбольної спрямованості на українському телебаченні. Різниця у висвітленні програмами "Футбольний Уік-Енд" і "Профутбол" прецедентних справ та подій в українському футболі.
дипломная работа [45,7 K], добавлен 28.02.2016
