Особливості використання цифрових інструментів у сучасному копірайтингу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості використання цифрових інструментів у сучасному копірайтингу

Цапок О.М.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Коваль С.В.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Стаття присвячена актуальним цифровим інструментам створення копірайтерських публікацій. Вона містить детальний зіставний аналіз та опис застосунків, що полегшують і покращують роботу копірайтера над статтею на різних етапах її продукування, зокрема, під час розроблення обраної теми й вибору та опрацювання джерел інформації, сортування та упорядкування відомостей, у процесі написання тексту, його структурування та редагування.

У роботі констатовано, що нині джерельна база з копірайтингу містить здебільшого теоретичні напрацювання щодо його змістового наповнення, функціонування певних різновидів та напрямів. Щодо технічних можливостей здійснення цього процесу, наявні переважно публікації практиків у форматі порад стосовно вибору тих чи тих цифрових інструментів. Натомість відсутній комплексний аналіз таких застосунків на кожному етапі роботи копірайтера з текстом, що й зумовило актуальність нашого дослідження.

Вибір застосунків для аналізу здійснено з урахуванням їх можливостей та зручності вико-ристання. Також важливим критерієм їх вибору слугували відгуки копірайтерів-практиків, які активно використовують ті чи ті цифрові інструменти у своїй діяльності.

Посутню увагу в статті приділено можливостям кожного застосунку, його ефективності й доступності для користувачів. Акцентовано на унікальних пропозиціях, які надають сервіси в аспекті роботи із контентом, як-от: можливість зберігати різну інформацію щодо однієї теми й залучати її до копірайтерського тексту, здатність структурувати текст, робити його рерайтинг, адаптувати до різних платформ, редагувати, виправляти правописні помилки, перевіряти на антиплагіат.

Уроботі детально розкрито трендові інструменти сучасних копірайтерів, що функціонують на базі мовних моделей генеративного штучного інтелекту (AI). З'ясовано, що останнім часом їх активно використовують у своїй практиці й копірайтери, і маркетологи. Зазначено, що попри усі можливості таких сервісів із генерування контенту та його оброблення, вони не можуть повністю замінити автора, зокрема це стосується продукування не просто творчих, а креативних ідей та вибору оригінальних підходів інформації у копірайтерському тексті.

Цифрові інструменти в публікації згруповано та описано відповідно до того, які завдання копірайтерського тексту вони дозволяють реалізувати, а також відповідно до конкретного етапу роботи над ним. До кожного етапу роботи з текстами дібрано кілька найбільш поширених та використовуваних цифрових інструментів, розкрито їх потенціал для копірайтингу.

Ключові слова: AI, антиплагіат, генеративний штучний інтелект, застосунок, контент, копірайтинг, ментальна карта, мовна модель, редагування, цифрові інструменти.

Tsapok O.M., Koval S.V. PARTICULARITIES OF USING DIGITAL TOOLS IN MODERN COPYRIGHTING

The article is dedicated to the contemporary digital tools utilized in creating copyright publications. It contains a detailed comparative analysis and description of applications that facilitate and enhance the work ofa copywriter at various stages ofarticle production. Particularly during the development of the chosen topic and the selection and processing of information sources. It also describes the process ofsorting and organizing data, in the process of writing text, it's structuring, and editing.

The paper notes that the current source base on copyrighting predominantly consists of theoretical elaborations regarding its substantive content, functioning of specific types and directions. Concerning the technical capabilities of executing this process, there are mainly publications ofpractitioners in the form of advice regarding the selection of specific digital tools. However, there is a lack of comprehensive analysis of such applications at each stage of the copywriter's work with the text, which justified the relevance of our research.

The choice of applications for analysis was made considering their capabilities and ease of use. Also, an important criterion for their selection was the feedback from practitioner copywriters who actively use certain digital tools in their activities.

Significant attention in the article is devoted to the capabilities of each application, its effectiveness, and accessibility for users. Emphasis is placed on unique proposals provided by services in terms of content work. Such as the ability to store various information on one topic and involve it in the copyright text, the ability to structure text, rewrite it, adapt it to various platforms, edit, correct spelling mistakes, and check for plagiarism.

The paper extensively discusses trending tools of modern copywriters functioning on the basis of language models of generative artificial intelligence (AI). It is elucidated that recently, both copywriters and marketers actively use them in their practice. It is noted that despite all the capabilities of such content generation andprocessing services, they cannot completely replace the author. Particularly concerning the production of not just creative but also innovative ideas and the choice of original approaches to information in copyright text.

Digital tools in the publication are grouped and described according to the tasks that the copyright text allows them to implement, as well as according to the specific stage of work on it. For each stage of working with texts, several of the most common and used digital tools are selected, and their potential for copyrighting is disclosed.

Key words: AI, plagiarism, generative artificial intelligence, application, content, copyrighting, language model, Mind Maps, editing, digital tools.

цифровий копірайтинг штучний інтелект

Постановка проблеми

Сучасний копірайтинг становить важливий стратегічний механізм маркетингу й соціальних комунікацій, спрямований на привернення уваги цільової аудиторії до певного об'єкта (особи, бренду, торгової марки, установи та організації тощо) й формування його позитивного сприйняття з боку аудиторії. Він є ефективним засобом її переконування у процесі просування такого об'єкта, підвищення його цінності для неї. У середовищі мінливого бізнесу копірайтинг дає змогу фірмам, установам, організаціям, брендам і торговим маркам швидко адаптуватися до його змін, адекватно реагувати на нові вимоги й тренди.

Щоб успішно виконувати описані вище функції копірайтингу, матеріали в цій галузі мають бути якісними та впливовими. Для цього автори застосовують різні техніки й прийоми створення цікавого та привабливого для аудиторії контенту, наводять переконливі аргументи, продукують емоційно насичені повідомлення. Цифровізація внесла свої посутні корективи у цей процес. З розвитком мережі Інтернет з'явилося чимало застосунків і програм, які полегшують діяльність копірайтерів та можуть бути ними ефективно використані. Залучення таких інструментів у своїй діяльності дає змогу копірайтерам бути конкурентоспроможними, охопити якомога більшу аудиторію, розширити коло клієнтів та замовників. Зважаючи на це, особливої значущості набуває зіставний аналіз цифрового інструментарію сучасного копірайтера, що й зумовлює потрібність пропонованого дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У процесі ретельного ознайомлення із науковими та практично спрямованими публікаціями про копірайтинг ми виявили, що переважно вони охо-плюють різні його аспекти. Так, окремі роботи присвячені власне дефініціям поняття «копірайтинг» [17], розкриттю копірайтингу як текстотвірної галузі [5] та як інтегративного утворення на базі журналістики й реклами [9]. Частина досліджень містить аналіз ролі копірайтингу в марке-тингу [16], характеристику соціальних аспектів діяльності копірайтера [14]. Водночас практично неохопленим у науковому плані залишається технічне підґрунтя копірайтингу, оснащене потуж-ним арсеналом сучасних цифрових інструментів. Винятком є поодинокі публікації, що у яких сха-рактеризовано окремі ресурси, корисні для копірайтерів [6]. Певною мірою цю прогалину запо-внюють статті копірайтерів-практиків, у яких вони радять певні застосунки, які самі успішно апробували [4; 7; 8; 10; 12]. Однак узагальнений і систематизований аналіз цифрових інструментів, ефективних у роботі копірайтерів, у науковому інформаційному просторі відсутній, що й визначає актуальність нашого дослідження.

Постановка завдання

Мета пропонованої публікації - різнобічно проаналізувати сучасні цифрові застосунки й інструменти, які допомагають копірайтерам на різних етапах роботи з кон-тентом. Використання таких технічних помічників полегшує їхню працю протягом усього процесу продукування тексту й підвищує її ефективність, тож важливо розкрити можливості й деталізувати різні аспекти використання кожного цифрового інструмента залежно від поставленого копірайтером ситуативного завдання й виконуваного етапу роботи над текстом статті.

Відповідно до зазначеної мети ми сформулювали такі завдання: 1) розкрити вимоги до сучас-ного копірайтерського тексту; 2) з'ясувати етапи роботи над ним; 3) здійснити аналітичний огляд застосунків і цифрових засобів, доцільних та ефективних на кожному етапі створення такого тексту.

Виклад основного матеріалу

Сучасний копірайтерський текст становить особливий інформаційний продукт, спрямований на рекламування /просування певного об'єкта. Здебільшого цей текст призначений для поширення в мережі Інтернет, відповідно він нерозривно пов'язаний з певними алгоритмами пошукових систем, що допомагають аудиторії виявити цей текст та спонукають із ним ознайомитися. Залучення новітніх технологій для продукування й поширення тексту уможливлює використання різних сучасних цифрових інструментів під час створення копірайтерських статей.

Вибір та застосування цих інструментів у процесі написання копірайтерських публікацій зумовлений насамперед їхніми характерними особливостями. Головною з них можна назвати винятковість, причому і змістову, коли певний контент подають унікально, і мовностилістичну, коли для оформлення цих матеріалів використовують оригінальні мовні конструкції, що не дублюють інші тексти й водночас є простими та зрозумілими для читачів. У змістовому аспекті ексклюзивність копірайтерських статей виявляється в тому, що вони є авторськими й ґрунтуються на всебічному аналізі теми, визначеної замовниками публікацій. Зазвичай ці статті містять факти та інші дані, які раніше ніким не були опубліковані, або ж подають відомі факти в новому, оригінальному контексті.

Крім того, зазначені публікації чинять комунікативний вплив на визначену аудиторію і мають чітку цільову спрямованість, зазвичай рекламного характеру, спонукаючи аудиторію зробити бажані/ очікувані дії - відкрити певний сайт у пошуковику, придбати товар чи скористатися послугою тощо. Як зазначає копірайтерка І. Костюченко, мета копірайтера полягає в тому, щоб з його текстом ознайомилися «хто треба» й після цього виконали те, до чого їх спонукає публікація [11, с. 14]. Тож копірайтерські статті орієнтовані на певні інформаційно-пошукові запити аудиторії, а отже, за змістом й стилістично адаптовані до них. Застосування тих чи тих цифрових інструментів для створення таких статей дає змогу якнайповніше реалізувати зазначені особливості копірайтерських текстів.

Також вибір цифрових інструментів у копірайтингу залежить безпосередньо від конкретного етапу роботи над статтею. Саме завданнями та специфікою реалізації певного етапу визначені необхідність та доцільність цифрових інструментів, що дозволять найкраще його реалізувати. Тож у контексті зіставного аналізу різних цифрових інструментів, ефективних для написання копірайтерських текстів, важливо схарактеризувати етапи роботи над ними.

Традиційно виокремлюють такі етапи створення копірайтерських текстів: підготовка (вивчення специфіки ринку визначення цільової аудиторії, ознайомлення з контентом конкурентів); збір фактажу і заповнення брифу (технічного завдання); визначення переваг об'єкта просування і формування унікальної торгової пропозиції щодо нього; структурування матеріалу; вибір заголовка публікації й написання вступу до неї та основної частини; створення чернетки публікації; її редагування; опублікування на сайті й подальше тестування та перевірка ефективності [15].

Схарактеризуємо дієві цифрові інструменти відповідно до кожного етапу роботи копірайтера над публікацією. Обираючи їх для аналізу, ми враховували останні цифрові тренди у галузі копірайтингу [1; 2; 19] та зважали на поради практиків щодо їх вибору [4; 7; 8; 10; 12]. Загалом, зважаючи на можливості використання тих чи тих цифрових засобів під час її написання, ми виокремили чотири основні стадії продукування такої публікації. Так, на першому етапі створення копірайтерської статті відбувається збір та аналіз необхідної для неї інформації залежно від мети написання - для рекламування/просування особи, товару, бренду, послуги, вебсайту тощо. У процесі опрацювання великої кількості різнопланових джерел інформації відбувається накопичення корисних відомостей, генерування цікавих ідей, думок та переконливих аргументів, які згодом сформують зміст копірайтерської статті. На цьому етапі надзвичайно важливо зафіксувати й упорядкувати зазначену вище інформацію, для чого доцільно застосувати ефективні цифрові інструменти.

Насамперед дієвим буде використання можливостей сучасних смартфонів для написання у них звичайних нотаток, адже вони дають базовий функціонал запису ідей (створення рукописних, текстових чи аудіонотаток), підготовка чек-листів, упорядкування справ тощо. Варто назвати найпопулярніші інструменти такого штибу: нотатки для екосистем IOS на iPhone, iPad; для екосистеми Android, наприклад застосунок «Samsung Notes» для пристроїв фірми «Samsung» та інструмент «Google Keep» для будь-яких смартфонів на цій екосистемі. Кожен із цих застосунків має понад один мільярд встановлень на пристроях, що є суттєвим аргументом щодо їх ефективності.

Для складніших завдань копірайтерам варто послуговуватися «Evernote» (evernote.com) - програмою для створення, редагування та організації нотаток, яку можна використовувати як для інди-відуальної, так і для колективної роботи. Це зручний інструмент для спільної роботи з колегами над нотатками та для ведення спільних проєктів. Він допомагає розв'язувати задачі, де потрібно запам'ятовувати великі обсяги інформації, і може замінити паперовий блокнот для зберігання креативних ідей. Крім того, на відміну від традиційного записника, лише в електронному форматі цього застосунку є змога зберігати відео, аудіо та зображення, тож підвантажувати у блокнот можна інформацію в різних форматах. Усі зазначені можливості програми стануть у пригоді копірайтерам під час написання статті.

Якщо зіставити «Evernote» із можливостями документів у Microsoft Word, то ця програма дозволяє систематизувати різні тексти щодо однієї теми так, щоб вони не розгубилися. Натомість у документі Microsoft Word це зробити складно. Evernote дає змогу копірайтеру, створивши блокнот майбутньої публікації, працювати над нею в середині блокнота, збираючи всю інформацію в одному місці. Важливим помічником копірайтера в цьому є розширення застосунку «Evernote» - «Web Clipper», що дозволяє швидко зберігати знайдені щодо теми публікації матеріали із мережі Інтернет, зокрема будь-які вебсторінки, статті, зображення, виділений у якомусь матеріалі текст, потрібні електронні листи. Проте Evernote, зважаючи на те, що він створений для блокнотних форматів запису, поступається документам у Microsoft Word можливостями роботи з текстом, способами його оброблення. Тож він найдоцільніший для планування та для чернеток копірайтерських статей.

Для упорядкування інформації та ідей щодо публікації копірайтерам корисні будуть Mind Maps, тобто інтелектуальні, чи ментальні, карти. Вони становлять цифрові інструменти майндмепінгу, що допомагають копірайтерам упорядкувати свої думки, сортувати й класифікувати інформацію, належно її структурувати, скласти план майбутньої публікації. Одним із таких застосунків, ефективних у діяльності копірайтерів, є «MindMeister» (mindmeister.com), який дозволяє швидко створювати ментальні карти за допомогою вбудованих шаблонів і ділитися ними з іншими користувачами. У безплатному базовому пакеті доступні три карти та широкий спектр функцій, як-от: різні стилі та кольори блоків, можливість змінювати кольори тексту і його форматування. Меню праворуч містить можливості для зміни режиму оформлення, що забезпечує зручність, компактність і простоту у використанні. Створення карт дуже просте: достатньо копірайтеру виділити блок, з якого повинні виходити зв'язки (інформація, думки, пов'язані зі змістовим блоком статті), і натиснути на кнопку «плюс». Також можна легко розфарбувати блоки й додати іконки або смайлики.

Подібним за своїм функціоналом є застосунок «MindMup» (mindmup.com). Це найкращий інструмент для початківців, які не мали досвіду побудови ментальних карт під час написання копірайтерської публікації, оскільки в ньому відсутній ланцюжок складних дій. Вставлення картинки або редагування тексту можливі за два кліки, а створення нових ментальних блоків або їх видалення - за один. При цьому ментальна карта естетична на вигляд, логічна й легка для розуміння. Її можна персоналізувати, додавши фотографії. Під час додавання зображень копірайтер може легко змінити їх розмір, розташувати під текстом або збоку.

Заслуговує на увагу також ресурс «XMind» (xmind.app). У безплатній його версії копірайтерам доступні всі види діаграм і синхронізація з хмарними сервісами, а також багато різноманіт-них шаблонів: конспектування, мозковий штурм, побудова логічних зв'язків, створення презента-ції, написання робочого звіту, планування, управління проєктами тощо. З останніх нововведень описаного застосунку варто назвати інтегрування з AI, що значно поліпшує якість сервісу.

Усі схарактеризовані вище застосунки мають версії для комп'ютерів, для Android чи IOS. Це дає змогу копірайтерам якнайповніше їх використовувати й синхронізувати роботу з ними на різних пристроях.

Другий етап діяльності копірайтера під час створення публікації, на якому можна активно та ефективно використовувати цифрові інструменти, є різновекторна робота із контентом, що охоплює генерування ідей для його продукування, продукування контенту, його рерайтинг, різні трансформації контенту та адаптування до різних платформ і запитів аудиторії. На цьому етапі, безперечно, найдієвішим цифровим інструментом для копірайтера є AI. Зокрема, дані останніх досліджень свідчать, що 81% опитаних маркетологів, які пов'язані з копірайтингом і використо-вують генеративний штучний інтелект у роботі з текстами й зображеннями, стверджують, що він ефективно допомагає їм у виконанні їхньої роботи. Вони констатують, що застосування в професійній діяльності AI дає змогу працювати над контентом більш ефективно і покращити його якість, збільшити його обсяги й зробити більш персоналізованим. Також опитані маркетологи зазначають, що використання генеративного штучного інтелекту допомагає зробити контент дієвішим і більш впливовим на аудиторію [3].

Водночас зазначимо, що останнім часом довкола використання цього цифрового інструмента точаться певні суперечки, пов'язані з етичністю застосування штучного інтелекту й дотримання авторського права в тих галузях, де мають функціонувати оригінальні авторські тексти [13; 18]. Однак практики дійшли висновку, що в контексті створення якісного оригінального тексту, можливості AI поступаються креативним можливостям мозку людини. Цей інструмент більш доцільний для генерування й оброблення значних обсягів інформації, потрібної для копірайтерів, і яку потім вони зможуть використати в оригінальних текстах. У цьому аспекті, на нашу думку, використання AI не порушує етичних норм діяльності копірайтерів.

З позиції створення тексту AI не може конкурувати з оригінальним авторським мисленням, не спроможний згенерувати креативні ідеї, які здатен згенерувати людський мозок, тож він не замінить людину. Водночас AI може допомогти в обробленні створеного копірайтером тексту, у зміні форматів текстових повідомлень, в їх адаптації до різних платформ. Зважаючи на це, для копірайтингу доцільно використовувати генеративний штучний інтелект у процесі мозкового штурму в пошуку нових ідей та підходів подання відомостей, перепрофілювання та адаптування створеного раніше контенту для нової аудиторії, формату чи каналу комунікації. Також викорис-тання генеративного штучного інтелекту ефективне для складання плану публікації, створення її копії, для створення зображень чи базових відео. Безпосередньо в роботі з контентом копірайтери можуть використовувати AI, щоб зробити публікації в соціальних мережах, у блогах, зробити зображення, описи продуктів, щоб написати електронні листи [3]. Відповідно до зазначеного AI фактично є хорошим технічним помічником копірайтера у роботі з контентом, який, однак, не може замінити копірайтера під час продукування оригінального авторського тексту.

Окремо варто зупинитися на різновидах AI, які копірайтери можуть використовувати у роботі з контентом. Нині існує велика кількість інструментів зі схожим функціоналом для створення та редагування контенту. Відмінності можуть бути в мові генерування (не в усіх доступна україн-ська), у наявності безплатних версій чи в наборі допоміжних особливостей. У межах нашого дослідження вважаємо за доцільне схарактеризувати найбільш популярні сервіси.

Так, більшості користувачів у галузі копірайтингу вже знайомі мовні моделі «ChatGPT» від OpenAi (2022 р.), «Bard» від Google (2023 р.) чи оновлений інструмент «Bing» від Microsoft (2023 р.), що тепер є складником «Microsoft Copilot». Зазначені інструменти на базовому рівні допоможуть генерувати та пропонувати нові ідеї для текстового контенту (дописи, заголовки, слогани, e-mail, картки продуктів тощо), для сценаріїв, відеороликів і надихати копірайтерів на ство-рення дописів, блогів та іншого контенту, а також виконувати редагування тексту, виявляти помилки, покращувати граматику, пунктуацію й стиль.

Надзвичайно дієвим ресурсом для потреб копірайтингу є «Jasper» (jasper.ai), який самі роз-робники називають «другим пілотом» штучного інтелекту, ефективним, зокрема, у маркетинговій командній роботі. Ресурс був заснований у 2020 році й спочатку мав назву «Conversion.ai», потім «Jarvis.ai». Завдяки застосуванню штучного інтелекту за допомогою Jarvis створено низку успішних вебпроєктів. У 2022 році сервіс змінив назву на «Jasper» та отримав багатомільйонні інвестиції. Фактично зараз це один із лідерів у сфері генерування контенту.

Механізм штучного інтелекту від Jasper поєднує кілька великих мовних моделей, також до нього можна додавати власну маркетингову модель, відтак отримувати результати найвищої якості. Зазначеному інструменту притаманна універсальність, серед його переваг для копірайтингу - понад 50 шаблонів для генерування текстів (наприклад, AIDA Framework, структура «Проблема - Агітація - Рішення» (PAS), підготовка резюме тексту, структурування публікацій в блозі чи на сайті. Jasper допомагає розширити речення, створити заголовки, написати основний текст для рекламних оголошень у фейсбуці чи інстаграмі, спродукувати висококонверсійні заго-ловки для Google Ads, SEO-заголовки та метаописи для позиціювання в Google, він ефективний під час генерування маркерів та опису товарів для Amazon. Зазначений ресурс успішно використо-вують під час створення заголовків, генерування ідей та продукування сценаріїв для відео, які зацікавлять глядачів і матимуть високий рейтинг на YouTube та багатьох інших інформаційних потреб. Попри широкі можливості із залучення Jasper у роботі копірайтерів, їм слід враховувати, що доступна лише платна версія ресурсу.

Подібно до ресурсу «Jasper» великий спектр можливостей надає «Writesonic» (writesonic.com). Насамперед він корисний для тих, кому необхідно швидко й легко створювати якісний контент, відповідний до вимог SEO. Тож цей цифровий помічник копірайтери можуть успішно використовувати, створюючи за його допомогою контент для різних платформ, зокрема для фейсбуку й інста- граму, а також для Google і Shopify. До вагомих його переваг належить доступність, адже ресурс можна використовувати безплатно.

Зазначений вище ресурс пропонує цілу лінію інструментів для копірайтерів. Перерахуємо лише ті, які найбільше стосуються їхньої текстової діяльності. У своїй роботі вони можуть застосовувати інструмент «AI Article Writer» для написання гіперперсоналізованих статей у Tone of Voice (TOV), тобто стилі комунікації, основному тоні «звучання» бренду. Якщо копірайтерам необхідно перефразувати речення, зробити рерайтинг абзаців, есе, більш розлогих публікацій, досягнувши при цьому стовідсоткової унікальності тексту, який не міститиме плагіату, доцільно використати застосунок «Paraphrasing Tool». Він якнайкраще підходить в тому разі, коли потрібно, заощадивши час та зусилля, згенерувати якісний, унікальний та цікавий контент на базі наявних публікацій з якоїсь теми. Безпосередньо короткі за обсягом речення розширити допоможе інший інструмент ресурсу «Writesonic» - «Text Expander», що є AI-розширювачем тексту.

Для створення коротких та унікальних резюме з тексту публікації копірайтери можуть використати інструмент «Text Summarizer», при цьому оригінальність основної публікації не буде порушено, й короткий виклад у резюме цілком відповідатиме її основному змісту. За потреби створення публікації не на основі рерайтингу, а у форматі оригінальної захопливої історії копірайтери можуть ефективно використати такий інструмент ресурсу «Writesonic», як «Story Generator». Для цього в ресурс необхідно ввести вихідні дані, зокрема вказавши жанр, персонажів, деталі, пов'язані з ними, ключові слова, і він згенерує унікальну переконливу історію. Як зазначено в анонсі до цього інструменту, такі історії можна створювати 25 мовами.

На особливу увагу копірайтерів заслуговує ресурс «Copysmith» (copysmith.ai). Для копірайтерів його розробники пропонують три інструменти. Зокрема, для найшвидшого та найпростішого способу генерування SEO-контенту, який матиме найвищі рейтинги в Google, ефективним буде застосунок «Frase.io». Як і «Jasper», він має для копірайтерів тільки платні версії.

Іншим корисним застосунком ресурсу «Copysmith» є інструмент «Rytr.me». Це AI-помічник та розширення для браузера «Chrome», яким послуговуються понад 7 млн копірайтерів, маркетологів та підприємців зі всього світу. Існує безплатна версія зазначеного інструмента для генеру-вання 10 тисяч знаків на місяць, а також підтримка української мови.

Третій застосунок ресурсу «Copysmith» має назву «Describely.ai». За його допомогою можна легко та в значному обсязі генерувати описи продуктів, маркери, заголовки й теги, планувати клю-чові слова для нових публікацій. Цей цифровий інструмент має тільки платні версії.

Корисною для копірайтерів буде також платформа «Copy.ai». На цій платформі є безплатні генератори текстів на основі штучного інтелекту. Окрім звичних функцій, рерайтингу текстів, SEO, пропонує ідеї для написання e-mail, слоганів, назв компаній, біографій в соцмережах, генератор хештегів, продажів, абревіатур тощо.

Завершуючи короткий огляд інструментів AI для роботи копірайтерів із контентом, зазначимо, що всі вони за основу мають так звану «мовну модель» штучного інтелекту. Частина з них вико-ристовує нові версії однієї з перших відомих мовних моделей «ChatGPT». Переважно функціонал описаних інструментів схожий (особливо в безплатних версіях), але кожен інструмент пропонує якісь свої унікальні можливості. Наприклад, ресурс «Copysmith» уможливлює інтеграцію з системами управління контентом в e-commerce (Shopify, WooCommerce).

Після написання тексту майбутньої публікації третім важливим кроком у роботі над нею з боку копірайтерів є її редагування й приведення у відповідність до чинних мовних норм - орфографічних, лексичних, стилістичних та пунктуаційних. Допомогти їм у цьому теж може ряд цифрових ресурсів. Схарактеризуємо ті з них, що засвідчили свою ефективність під час такої роботи з текстами. З-поміж них насамперед потрібно назвати вбудовані редактори в системах у «Microsoft Word», «Libre Office Writer» чи «Open Office Writer». Крім цих редакторів, копірайтерам можна застосовувати спеціальні плагіни-розширення для браузерів, щоб працювати з текстом в онлайні. Серед найбільш популярних можна виокремити «Language Tool» (languagetool.org). Цей плагін надає рекомендації з правопису українською мовою (крім неї, ще 30 іншими мовами) відповідно до норм чинного правопису, чітко розпізнаючи та розмежовуючи помилки в орфографії, пунктуації, граматиці чи стилістиці. Базова версія безплатна, є також версія «Pro» з додатковими можливостями (наприклад, у ній доступна необмежена кількість перефразувань речень за допомогою AI).

Також популярним у копірайтерів є плагін «Online Corrector» (onlinecorrector.com.ua), який виявляє та коригує помилки в текстах українською мовою. Цей інструмент виділяє в тексті потен-ційні помилки кольором і спрямовує на однойменний вебсайт, надає пояснення, підтверджуючи їх правилами правопису. Сервіс пропонує правильні варіанти слововживання, стилістичного оформ-лення мовних конструкцій, граматики та пунктуації української мови. Застосунок має безплатну та покращену платну версію. У платній версії є змога швидкого отримання онлайн-консультації щодо правильного варіанту написання мовних одиниць

На завершальному етапі роботи з текстом копірайтери повинні перевірити його на унікальність, адже саме такі тексти відповідають етично правовим стандартам і мають цінність для замовників. Реалізувати цей етап копірайтери можуть за допомогою цифрових інструментів, що дають змогу перевірити тексти на оригінальність та наявність у них збігів і цитувань.

Варто зазначити, що унікальність тексту є визначальною ознакою під час створення матеріалів для інтернету, адже, наприклад, Google понижує рейтинг сайтів, де є продубльований контент. Перевірка тексту на можливий плагіат корисна у двох випадках. По-перше, якщо під час написання публікації для натхнення використовували різні джерела і, можливо, робили рерайтинг окремих із них. У такому разі потрібно переконатися, що в матеріалі немає фрагментів, які можуть бути визнані плагіатом. По-друге, якщо необхідно перевірити, чи копіювали авторський текст копірайтера конкуренти або хтось інший використав цілі фрази з авторського тексту, скомпілювавши їх з уривками інших публікацій.

Безплатним ефективним онлайн-інструментом, який пропонує перевірку текстів й не потребує попередньої реєстрації, є «EduBirdie» (edubirdie. com). За його допомогою можна завантажувати файли чи працювати безпосередньо на платформі. Застосунок зіставляє завантажену публікацію з усіма доступними вебджерелами й текстами, розміщеними в інтернеті, потім він видає звіт про оригінальність тексту й список джерел, з якими зафіксовані текстові збіги, виділяючи ці збіги в тексті публікації.

Для виявлення плагіату та видалення його з тексту можна використовувати мультимовний інструмент «Plag.com.ua.» Попри те, що його розробники роблять акцент на перевірці насамперед академічного письма, наукових робіт студентів та викладачів, цей ресурс буде корисним і для копірайтерів, оскільки використовує AI, який залучає до аналізу відкриту базу даних з будь-яких документів, що перебувають у загальному доступі, а також наукометричну базу даних із понад 80 млн статей.

Варто зауважити, що під час стандартної безплатної перевірки текст, який перевіряють, потра-пляє до загальної черги, тож копірайтерам доведеться почекати певний час, поки відбудеться перевірка. Усі текстові подібності сервіс зазначає у підсумковому звіті про перевірку.

Крім зазначених двох інструментів, для перевірки на плагіат копірайтери можуть також вико-ристати Plagiarism Detector. Він слугує для зіставлення документів, що перевіряють, із базами даних популярних пошукових систем і допомагає виявити збіги з ними. Ресурс легкий у користу-ванні: достатньо скопійований текст вставити у вікно сканування, після чого користувачеві над-ходить звіт із вказівкою на відсоток збігів з іншими джерелами, виділені місця збігів, посилання на першоджерела. За потреби сервіс може перевіряти граматику та синтаксис.

Висновки

Проаналізувавши цифрові інструменти, які нині активно використовують копірайтери, працюючи з текстом, ми згрупували їх та проаналізували згідно з чотирма етапами роботи над ним. Так, до першої групи зараховано застосунки, що допомагають зібрати, опрацювати та упорядкувати інформацію. Другу групу становлять цифрові інструменти на базі «мовної моделі» AI, за допомогою яких можна генерувати ідеї для контенту, робити його рерайтинг, створювати зображальний і текстовий контент, змінювати його, підлаштовуючи під особливості певних платформ, зокрема для фейсбуку та інстаграму. Третю групу сформували цифрові ресурси для редагування текстів і виправлення мовних помилок. До четвертої групи належать застосунки, які перевіряють тексти на унікальність і допомагають виявити небажані текстові збіги. Увесь проаналізований арсенал цифрових інструментів значно пришвидшує, полегшує та покращує роботу копірайтерів над текстом, тож його доцільно використовувати в їхній професійній діяльності.

Пропонована публікація становить спробу аналізу найуживаніших та ефективних засобів із широкого спектра сучасних цифрових інструментів копірайтингу. Дослідження може бути продо-вжене в аспекті вивчення таких застосунків для специфічних потреб окремих напрямів копірайтингу, як, наприклад, SEO-копірайтинг.

Список літератури:

1. 11 найкращих програм для копірайтингу зі штучним інтелектом. URL: https://smodin.io/uk/blog/ best-ai-copywriting-software/ (дата останнього звернення: 05.02.2024).

2. 14 інструментів для копірайтера. URL: https://dalistrategies.com/ua/14-instrumentiv-dlya-kopirajtera/ (дата останнього звернення: 05.02.2024).

3. Iskiev M. The 2024 State of Marketing & Trends Report: Data from 1400+ Global Marketers. URL: https:// blog.hubspot.com/marketing/hubspot-blog-marketing-industry-trends-report (date of access: 01.02.2024).

4. Алгрен Метт. Найкращі інструменти та генератори для створення AI. URL: https://www.websiterating. com/uk/productivity/best-ai-writing-tools/ (дата останнього звернення: 26.02.2024).

5. Блинова Н. М. Копірайтинг як текстотвірна галузь: його специфіка в Україні.The 9th International conference - Science and society (February 1, 2019) Accent Graphics Communications & Publishing, Hamilton, Canada. 2019. Р 343-352.

6. Блинова Н. М. Нове в копірайтерській галузі: актуальні сервіси перевірки якості текстового контенту для вебсередовища. The 15 th International scientific and practical conference «Modern scientific research: achievements, innovations and development prospects» (August 14-16, 2022) MDPC Publishing, Berlin, Germany. 2022. Р 262-271.

7. Власова Х. Сервіси, книги та фішки для копірайтингу. URL: https://brander.ua/blog/servisi-knigi-ta- fishki-dlya-kopiraytingu (дата останнього звернення: 05.02.2024).

8. Гончарук І. 6 сервісів для перевірки контенту українським копірайтерам. URL: https://textum.com. ua/blog/6-servsv-dlya-perevrki-kontentu-ukrayinskim-koprajteram/ (дата останнього звернення: 23.02.2024).

9. Дюжева К. Копірайтинг як симбіоз журналістики та реклами. Образ. 2022. Вип. 2. С. 89-97.

10. Кирик Н. 6 сервісів перевірки унікальності для українських копірайтерів. URL: https://wordfactory.ua/ ua/plagiarism-checker/ (дата останнього звернення: 26.02.2024).

11. Костюченко І. Копірайтинг в алгоритмах. Київ: «Агенція «ІРІО», 2021. 128 с.

12. Котлович Р. Чим дійсно тобі як копірайтеру допоможе чат-бот? URL: https://omgagency.me/blog/ chym-dijsno-tobi-yak-kopirajteru-dopomozhe-chat-bot/ (дата останнього звернення: 23.02.2024).

13. Кузнецова А. Прощавайте, автори контенту: чи замінить ШІ копірайтерів у майбутньому і чи варто хвилюватися. URL: https://web-promo.ua/ua/blog/proshavajte-avtori-kontentu-chi-zaminit-shi-kopirajteriv-u- majbutnomu-i-chi-varto-hvilyuvatisya/ (дата останнього звернення: 13.02.2024).

14. Левщанова О. О., Підмогильна Н. В. Копірайтер в українському медіапросторі: соціальні аспекти. Масова комунікація у глобальному та національному вимірах. 2019. Вип. 11. С. 71-76.

15. Рикова В. 7 етапів для написання тексту, що продає. URL: https://vlada-rykova.com/ua/etapy- napisaniya-teksta/ (дата останнього звернення: 13.02.2024).

16. Ткачук С. В., Стахурський В. О. Роль та значення копірайтингу в маркетингу. Економіка та суспільство. 2023. № 47. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-47-14 (дата останнього звернення: 23.02.2024).

17. Цапок О.М. Сучасне розуміння поняття копірайтинг. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences, VI(31), I.: 185, 2018 Dec. P 66-68.

18. Юшина А. Штучний інтелект: кому належать авторські й майнові права. Що передбачають законодавства іноземних країн і України. URL: https://mind.ua/openmind/20255019-shtuchnij-intelekt-komu- nalezhat-avtorski-j-majnovi-prava (дата останнього звернення: 23.02.2024).

19. Як полегшити життя копірайтера: 12 сервісів для роботи з текстом. URL: https://www.theinstapreneurs. com.ua/blog-posts/12-tools-for-writing (дата останнього звернення: 24.02.2024).

Размещено на Allbest.ru