Формування іміджу України після повномаштабного вторгнення Російської Федерації: аналіз лінгвістичного аспекту вербальних стратегій англомовних ЗМІ

Размещено на http://allbest.ru

Формування іміджу України після повномаштабного вторгнення Російської Федерації: аналіз лінгвістичного аспекту вербальних стратегій англомовних ЗМІ

Міхєєв Г.Д. Міхєєв Гліб Дмитрович здобувач середньої освіти, учень 11 класу Дружківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №17 Дружківської міської ради Донецької області, Україна

Наукові керівники: Міхєєва В.О. Міхєєва Вікторія Олександрівна учитель англійської мови вищої кваліфікаційної категорії Дружківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №17 Дружківської міської ради Донецької області, Україна, Житченко О.А. Житченко Ольга Анатоліївна учитель англійської мови вищої кваліфікаційної категорії Дружківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №17

Анотація

У цій статті досліджується вплив геополітичних подій після вторгнення Росії в 2022 році на імідж України у світових ЗМІ. Дослідження 17 статей у The Guardian, The Independent, The Washington Post і The New York Times виявило значні зміни в риторичних стратегіях, які використовуються для опису України. Модифікація лексичних і граматичних засобів, підкреслення емоцій і посилів, іронія й сарказм сприяють формуванню позитивного іміджу країни. Результати демонструють необхідність постійної адаптації засобів комунікації до нового політичного та соціокультурного контексту, що є вирішальним для міжнародної підтримки України та формування міжнародної реакції на ситуацію.

Ключові слова: імідж України, геополітичний конфлікт, англомовні ЗМІ, вербальні стратегії, засоби комунікації, адаптація, політичний контекст, соціокультурний контекст, міжнародна реакція.

У сучасному глобалізованому світі формування позитивного іміджу країни є важливим завданням для успіху в політичній та економічній сферах. Глобальне політичне середовище сьогодення -- це боротьба між конкуруючими брендами з різних країн за довіру та повагу інвесторів у найширшому сенсі.

По-перше, це боротьба за довіру та повагу на політичній арені. Бренди країн, політичних сил чи лідерів - це фактично «продукти», розроблені для конкретних цілей на основі глобальних чи місцевих потреб.

Однак у літературі поняття «нація» та «держава» часто вживаються як синоніми, як зазначав англійський професор Фань Ін [3, С. 17], існує тонка різниця між брендом/іміджем країни та брендом/іміджем країни. Якщо брендинг країни більше орієнтований на формування загального іміджу та ідентичності країни, то брендинг країни більше орієнтований на досягнення конкретних цілей шляхом популяризації певних аспектів країни.

Серед основних характеристик національних брендів відомий експерт з брендингу нації та країни Саймон Анхольт зазначає [1, стор. 24] наступне:

-Комплексність: брендинг нації враховує широкий спектр аспектів, які формують її ідентичність. Це може включати культурну спадщину, освіту, економіку, технологічний розвиток тощо;

-Системний підхід: Брендинг нації спрямований на створення загального іміджу країни як суб'єкта, враховуючи всі аспекти її ідентичності;

-Довгострокове планування: Оскільки національний брендинг має на меті вплинути на довгострокову ідентичність країни, стратегії та дії формулюються з орієнтацією на майбутнє.

З іншого боку, основними характеристиками національного бренду вважаються: україна імідж політичний британський газета

-Спрощений підхід: національний брендинг спрощує повідомлення та має сприйматися легко та швидко;

-Зосередженість: цей підхід зазвичай зосереджується на певних аспектах, таких як туризм, економіка, освіта, наука тощо.

-Стратегії, орієнтовані на результат: бренд країни часто більш вузько орієнтований на досягнення певних цілей, таких як залучення іноземних інвесторів, збільшення туристичних потоків тощо.

Складовими бренду країни є географічне розташування країни, загальні природні ресурси, населення, історія, культура, мова, політичні та економічні системи, соціальні системи, інфраструктура, знаменитості, твори мистецтва тощо. [8, С. 10]. Відповідно до бачення С. Анхольта [1, с.22], бренд нації формується за допомогою основних елементів, таких як: туризм, експорт, люди, культура та спадщина, менеджмент, інвестиції та імміграція.

У 2022 році Україна посилить свій національний бренд у світі. Про це свідчать дані деяких впливових міжнародних рейтингів та індексів. З першого дня війни Україна активно використовувала стратегічні комунікації та інструменти м'якої сили, щоб отримати міжнародну підтримку та протидіяти російській пропаганді. Було чітке розуміння, розділене як урядом, так і громадянами: розповісти світові історію України було питанням виживання. Як результат - упізнаваність, вплив та репутація України суттєво покращились. У Global Soft Power Index 2023 Україна посіла безпрецедентне 37 місце зі 121. За показником сприйняття впливовості вперше за всю історію рейтингу Україна опинилась у першій двадцятці найвпливовіших країн світу.[7]

Отже, імідж країни - це комплексна система стереотипів, уявлень та асоціацій, які виникають у свідомості міжнародних партнерів, туристів, інвесторів та інших учасників міжнародних відносин. Відповідно до цього під час згадування назви держави (тобто бренда країни) відразу ж виникає цілий ланцюг асоціацій, пов'язаних із цією країною. Наприклад, Японія позиціонує себе й відповідно сприймається світовим товариством як високотехнологічний бренд, презентуючи світу техніку нового покоління; Нідерланди сприймаються багатьма як країна розвинутої демократії із високим рівнем особистої свободи; Сполучені Штати Америки поважають за демократичні засади, економічну потужність та інновації.

Щодо України, у зв'язку зі збройними діями на її території, асоціації можуть бути дуже визначними та емоційно зарядженими. По-перше, Україна та її народ асоціюються з героїчним відстоюванням своєї незалежності та територіальної цілісності. По-друге, в умовах війни асоціації можуть включати підтримку та солідарність зі світовим співтовариством, яке визнає право України на територіальну цілісність. По-третє, немає сумніву, що Україну сприймають як країну з сильним лідером. Усі ці асоціації відображають складний контекст, у якому знаходиться Україна в умовах війни.

Одним з найважливіших факторів, що впливають на сприйняття будь-якої країни, є імідж, який суспільство має завдяки впливу ЗМІ на свідомість аудиторії. Масова комунікація є невід'ємною частиною політичного процесу. У політиці, як у жодній іншій сфері суспільної діяльності, важливо мати ефективні механізми обміну інформацією для встановлення та підтримки зв'язків між учасниками. Однак на практиці ЗМІ часто переслідують власні цілі, які не завжди збігаються з інтересами суспільства. ЗМІ впливають на політику насамперед через інформаційний процес, який, у свою чергу, впливає на громадську думку.

Тож, чому вивчення впливу англомовних ЗМІ на формування іміджу України під час війни є особливо важливим? На це є об'єктивні причини. По- перше, інформаційна війна. Англомовні ЗМІ володіють великою аудиторією і впливом. їхні повідомлення можуть суттєво впливати на сприйняття України на міжнародному рівні. По-друге, збереження пам'яті. Імідж України під час війни може вплинути на спосіб, яким майбутні покоління будуть сприймати події цього періоду. Англомовні ЗМІ можуть зберігати інформацію про конфлікт для наступних поколінь. По-третє, взаємодія з партнерами. Україна має партнерські відносини з іншими країнами та міжнародними організаціями, і вивчення впливу англомовних ЗМІ допомагає краще розуміти динаміку цих відносин та вчасно реагувати на можливі викривлення.

Таким чином, масова комунікація стає невід'ємною складовою політичного процесу, який вимагає ефективного обміну інформацією між учасниками.

У зв'язку з цим вивчення впливу англомовних ЗМІ на формування іміджу України під час війни набуває особливого значення.

У сучасному світі формування негативного чи позитивного образу України полягає в основному в інформаційній боротьбі проти використання маніпуляційних технологій, які впливають на масову свідомість. Політична маніпуляція є важливою частиною інформаційно-психологічної боротьби країн за владу на міжнародній арені. Держави часто маніпулюють інформацією з метою впливу як на власних громадян, так і на громадян інших держав. Ці дії часто формують системні стратегії, частиною яких є засоби масової інформації.

У зв'язку з тим, що люди прагнуть не лише сприймати реальність, але й «приручити» її та впливати на неї, жодна природна мова не може описати реальність і зображувати світ об'єктивно. Як стверджував Людвіг Вітгенштейн, «кордони мого світу - це кордони моєї мови» [6, с.5]. Іншими словами, те, як ми використовуємо мову для висловлення своїх думок і сприйняття світу, впливає на рівень розуміння та сприйняття реальності навколо нас. Тому не дивно, що ЗМІ використовують мовний контекст для формування того чи іншого наративу. Формування свідомості читачів та вплив на їхній інтелект, емоції та волю відбувається за допомогою багатьох мовних засобів.

Для аналізу сучасного образу України після повномасштабного вторгнення Росії необхідно визначити, до яких саме лінгвістичних засобів звертаються англомовні ЗМІ в матеріалах, присвячених нашій країні. Варто уточнити, що, користуючись поняттям «англомовні ЗМІ», мається на увазі лише частина західних медіа. Поданий матеріал розглядається на прикладах британських газет The Guardian та The Independent, американських газет The Washington Post та The New York Times.

У сучасному світі, де засоби масової інформації відіграють невід'ємну роль у формуванні глобальних поглядів та сприйнятті різних ситуацій, використання відповідної лексики та граматичних структур стає ключовим аспектом створення позитивного наративу про державу, події або особу. У цьому контексті важливо, щоб ЗМІ ефективно використовували лінгвістичні засоби, аби створити позитивний імідж держави чи особи.

Результати дослідження доводять, що після повномасштабного вторгнення Російської Федерації, коли події в Україні стали центральним елементом глобальної уваги й набули нового рівня в новинах та аналітичних матеріалах, важливою особливістю в англомовних ЗМІ стала зміна у використання вербальних стратегій. Це відображається у виборі лексичних та граматичних засобів, які передають образ України та Росії, а також емоційний та інформаційний акцент, наданий подіям.

По-перше, наратив стосовно України змінився з використанням більш інтенсивних, емоційно забарвлених слів та фраз. Серед них в більшості використання синонімів, евфімізмів, емотивної лексики та неологізмів. Замість звичних інформаційних описів, багато матеріалів набули додаткового емоційного навантаження, що допомогло викликати більший резонанс та співпереживання серед аудиторії.

Також західні ЗМІ почали використовувати специфічні терміни та вирази, щоб відобразити агресію Росії й висловити підтримку Україні. Наприклад, такі слова як "invasion", "aggression", “incursion”, “foreign involvement occupation" стали більш поширеними для опису дій Росії, підкреслюючи негативний вплив їхньої діяльності. Водночас для опису рішучості та стійкості України використовуються терміни "resistance", "defense", "fighting back" тощо. Також ЗМІ намагаються передати емоційне навантаження через використання певних прикметників та прислівників. Наприклад, "brutal invasion", "unprovoked attack" підкреслюють негативний характер дій Росії, тоді як "courageous resistance", "strong determination" відзначають позитивні аспекти діяльності України.

Автори статей часто використовують ідіоми. Ці вислови допомагають зрозуміти глибину ситуацій та емоцій, пов'язаних із війною в Україні, та роблять текст більш виразним і образним "Middle Eastern states walk a tightrope that Ukraine spins ever tighter."Walk on a tightrope: у статті мова йде про те, що Ізраїль спочатку намагався балансувати на тонкій грані. Він висловив підтримку територіальній цілісності та суверенітету України, але не згадував Росію у своїх заявах щодо нападу Росії на східноєвропейську країну. [2]

Використання метафор та алегорій допомагає легше зрозуміти складні ситуації та перенести їх на знайомий контекст. Наприклад, "The Bear's Iron Fist: Russia's Aggressive Moves in Ukraine" використовує метафору властивого російському образу "ведмедя" та асоціацію з агресією. У реченні "We have purposefully designed these sanctions to maximize the long-term impact on Russia and to minimize the impact on the United States and our allies." [4] алегорія полягає в тому, що санкції порівнюються з дизайном або конструкцією, яка має максимальний вплив на одну сторону (Росію) та мінімальний вплив на іншу (Сполучені Штати та союзники). Це символічно показує, що санкції використовуються як інструмент для досягнення певних цілей у геополітичному конфлікті.

Вживання неологізмів та спеціфічної лексики дозволяє більш точно та виразно передавати складні поняття, сприяє збагаченню мови та допомагає підкреслити важливість та особливості подій у статтях про Україну. Так, наприклад, в печенні "Deputy spokesman Vedant Patel accused Russia of "weaponizing food" by suspending its participation in an international grain deal that allowed ships to export Ukrainian food safely via the Black Sea"[5] вираз "weaponizing food" створений для опису стратегії, коли харчові продукти використовуються як інструмент або засіб впливу у геополітичних конфліктах. Тут "weaponizing food" означає, що Росія використовує продукти як засіб тиску та впливу, зокрема через припинення участі в міжнародній угоді щодо експорту харчових продуктів через Чорне море.

Засоби масової інформації використовують широкий спектр слів і виразів, щоб дати точний, багатогранний опис подій і ситуацій. Використання евфемізмів допомагає ЗМІ передати різні аспекти подій, а також підкреслити різні емоційні та політичні відтінки, які можуть бути важливими в матеріалах, які стосуються України. Intense attack, overwhelming assault, torrential onslaught (інтенсивна атака, приголомшливий штурм, бурхливий натиск) - ці евфемізми використовуються для опису агресивного та інтенсивного характеру атаки, передаючи гостроту ситуації без використання надмірно грубого мовлення.

Елементи іронії та сарказму, які використовує автор статті, додають тексту глибини та контексту, а також вказують на певну позицію автора стосовно описаної ситуації. Вони також можуть допомогти виділити абсурдні або парадоксальні аспекти певної ситуації. Це може спонукати аудиторію замислитися над питанням або проблемою. "Ukraine suffered from our chronic inability to distinguish between a cliche having an element of truth and a cliche being the whole truth." [4]-автор використовує сарказм, щоб підкреслити погляд західних країн на Україну та їхнє уявлення про неї. При цьому фраза "suffered from our chronic inability to distinguish between a cliche having an element of truth and a cliche being the whole truth" вказує на те, що західні країни мали тенденцію сприймати українську ситуацію за допомогою стереотипних уявлень, які могли містити хоча б трохи правди, але не враховувати повністю всю ситуацію. Сарказм полягає в тому, що автор вважає цей підхід недоречним і негативно ставиться до такого спрощеного уявлення про справжність подій.

Щодо будови речення, то в англомовних ЗМІ спостерігається використання простих граматичних конструкцій, інверсії та прямої мови для посилення враження. Так, пряма мова передає автентичність думок та почуттів осіб, які є учасниками подій. Наприклад, фрази типу "Russian officials claim", "Ukrainian soldiers report", вказують на авторитетні джерела та додають достовірності інформації: якщо російські ЗМІ “запевняють”, то українські “повідомляють”- вибір дієслів тут не випадковий і змушує читача довіряти більше українським повідомленням, які констатують факти, ніж російським, які намагаються нав'язати свою точку зору. А зміни у граматичних структурах, такі як інверсія та варіація порядку слів, допомагають підкреслити окремі аспекти та деталі подій, змінюючи акценти у розповіді та дозволяючи створити більш живописні та ефективні образи.

Таким чином, зміна вербальних стратегій в англомовних ЗМІ в результаті повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну суттєво вплинула на сприйняття країни як активного учасника геополітичної боротьби за незалежність та свободу. Також ці зміни свідчать про необхідність адаптації комунікаційних засобів під новий політичний та соціокультурний контекст, що є ключовим елементом підтримки міжнародного співтовариства та засобом формування міжнародного реагування на ситуацію. Це допомагає покращити розуміння ситуації серед міжнародної аудиторії, створивши образ країни як сильного, відважного та волелюбного народу.

Список використаних джерел

[1 ] Anholt, S. (2000). The nation as brand. Accross the board, 37(10); 22-27.

[2] Dorsey, J.M. (2022). Middle Eastern states walk a tightrope that Ukraine spins ever tighter. Modern Diplomacy. Retrieved from: https://moderndiplomacy.eu/2022/02/25/middle-eastern-states-walk-a-tightrope-that- ukraine-spins-ever-tighter/

[3] Fan, Y. (2006). Branding the nation: what is being branded? Journal of Vacation Marketing, 12(1), 5-14.

[4] Garcia, E. (2022). Biden says Putin `will pay' as he announces 'major' sanctions on Russia. The Independent. Retrieved from: https://www.independent.co.uk/news/world/americas/us-politics/biden-today-russia- speech-ukraine-b2022727.html

[5] Masih, N. (2023). Ukraine live briefing: Kyiv says F-16s won't be used this year; U.S. condemns Russian attacks on granaries. Washington Post. Retrieved from: https://www.washingtonpost.com/world/2023/08/17/russia-ukraine-war-news/

[6] Вітгенштайн, Л. (1995). Tractatus Logico-Philosophicus. Філософські дослідження Київ: Основи

[7] Липяцька, М. (2023). Бренд України за рік у світі зміцнився. Що це означає для країни. Новини України та Світу. Головні і останні новини - NV. Retrieved from: https://nv.ua/ukr/opinion/viyna-yak-zmicnivsya-brend-ukrajini-u-sviti-novini-ukrajini- 50307878.html

Размещено на Allbest.ru