Вплив форм та контенту ЗМІ на суб’єктивне благополуччя людини в умовах загрозливої невизначеності

Размещено на http://allbest.ru

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН

Вплив форм та контенту ЗМІ на суб'єктивне благополуччя людини в умовах загрозливої невизначеності

Завгородня Олена Василівна Доктор психологічних наук

Головний науковий співробітник лабораторії психології творчості

Анотація

Розкрито значення конструктів «медіаконтент» і «загрозлива невизначеність». Розглядаються різні аспекти невизначеності в залежності від динаміки, складності, спрямованості змін. Проаналізовано відмінності між відео та аудіо формами впливу.

Взаємозв'язок між часом споживання медіа в основному досліджувався за звичайних умов, а не за виняткових ситуацій повсюдної загрозливої невизначеності, як війни. Тому актуальним є дослідження залежності між двома змінними та її динаміки в період дії воєнного стану.

У ситуації, коли більшість телевізійних новин безпосередньо пов'язані з жахами війни, ймовірно, що збільшення телеспоживання негативно позначиться на психологічному стані людей.

Щодо споживання радіо під час війни, то його вплив може бути більш заспокійливим, ніж телебачення.

Важливо відзначити, що аудіоформат, зокрема, радіо, дозволяє робити ще щось під час прослуховування.

Таким чином, вплив споживання аудіоконтенту на самопочуття може бути опосередкований іншими видами діяльності, які виконуються одночасно з прослуховуванням.

Соціальні мережі можуть бути джерелом підтримки для людини під час війни, але ймовірно, що надмірний час, проведений онлайн, призведе до підвищення рівня тривоги та депресії.

Вплив на когнітивну сферу людей, їх емоції та поведінку шляхом розповсюдження фейкового або гібридного контенту дає значні можливості для маніпулювання громадською думкою, а етичні норми не встигають за розвитком технологій.

Людина не завжди усвідомлює власну вразливість перед маніпуляціями, і їй іноді легше повірити в примітивну вигадку, особливо якщо ця вигадка піднімає їй настрій і самооцінку.

Багато питань, пов'язаних із ризиками під час загрозливих подій, потребують дослідження, зокрема, щодо ефективного використання соціальних мереж та спеціальних сайтів для інформаційно-психологічної підтримки людей.

Ключові слова: медіаконтент, споживання, вплив, психологічний стан, загрозлива невизначеність.

Вступ

Споживання ЗМІ за показниками обсягу та контенту значно змінюється в умовах загрозливої невизначеності, зокрема під час війни. Здатність людини долати труднощі, формувати адекватну картину світу та практикувати конструктивну життєву стратегію в складних і/або кризових умовах залежить від взаємодії багатьох соціальних та індивідуальних чинників, зокрема таких як толерантність до невизначеності, посильність для людини викликів середовища, можливість впоратися з його загрозами.

Можна виокремити такі сфери невизначеності: макросередовищна - невизначеність політичних, економічних, соціальних умов, в яких живе людина; мікросоціальна - турбулентність, невизначеність взаємин особи з близьким оточенням та його нестабільність; когнітивна - невизначеність, пов'язана із неефективністю старих патернів мислення особи в умовах стрімких змін, діяльнісно-поведінкова - невизначеність, пов'язана із зміною/втратою ресурсів та звичних можливостей особи; особиста - внутрішня невизначеність щодо того, хто «Я» є і заради чого живу, проблемність ідентичності та ціннісно -смислова невизначеність. Невизначеність може бути різною: збудливою, цікавою у сфері споживання мистецтва, розваг (в світі кіно, ігор тощо), у ситуаціях з ймовірними варіантами позитивних подій, терпимою у контрольованій обстановці, де ймовірні програші незначні, дискомфортною у ситуаціях із можливими негативними наслідками, нестерпною в загрозливих умовах. В останньому випадку (загрозливої невизначеності) зростає ймовірність стресових розладів та психологічних травм.

Використання інформації як знаряддя психологічного впливу в кризових умовах набуває безпрецендентної важливості. Підчас і зразу після загрозливих подій спостерігаються посилені реакції на стрес, які можуть спричинювати необгрунтовані дії громадян, відволікаючи критично важливі ресурси, а також пов'язані з тривалими негативними наслідками для фізичного і психічного здоров'я. Завдяки інтернету та соціальним мережам тривожні новини легко поширюються численними каналами в середовищі, яке толерує суперечливість і сумнівність інформації. Сумнівні неперевірені повідомлення можуть бути джерелом додаткового стресу, викликати об'єктивно неадекватні емоційні реакції, почуття жаху, гніву, підозри тощо, спотворюючи мислення реципієнтів, яким важко самостійно на основі багатьох джерел аналізувати складну реальність.

Напад російської армії на Україну призвів до того, що мільйони людей опинилися під обстрілами, частина громадян вимушена була покинути рідні домівки. Багато людей страждають від тривоги, занепокоєння, депресії та порушень сну. В цих умовах особливого значення набуває доступність надійних інформаційних джерел, можливість адекватно оцінювати ризики, а також коректна інформаційно- психологічна підтримка людей.

Мета дослідження - на основі аналізу наявних досліджень окреслити ймовірний вплив споживання медіаконтенту на психологічний стан людей в умовах загрозливої невизначеності.

Результати дослідження

Невизначеність розглядається як брак інформації та знань для прийняття рішень, як продукт непередбачуваності, турбулентності довкілля, динамічності змін, як результат нашарування чинників складного, нестабільного оточення особи, її внутрішніх проблем та її заплутаних взаємин з оточенням.

Невизначеність є результатом неясності, непередбачуваності та/або складності ситуації, дефіциту або суперечливості необхідної інформації, а також невпевненості залучених людей в достатності та/чи достовірності інформації щодо ситуації та ходу значущих подій [6].

Дослідники виділяють три різні джерела невизначеності. Перше джерело невизначеності - ймовірність (також зазвичай називається ризиком) - виникає через непередбачуваність чи невизначеність майбутнього. Друге джерело - двозначність - виникає через обмеження надійності, достовірності або адекватності інформації про ймовірність (ризику). Третє джерело - складність - виникає через особливості доступної інформації, які ускладнюють її розуміння, наприклад, через безліч можливих чинників, причин та наслідків [12].

В кризових ситуаціях зростає час, присвячений новинам, як з позиції охоплення (на 33% більше), так і щодо інтенсивності споживання; час, відведений на цей тип контенту, збільшується більш, ніж удвічі [19].

Визначальними характеристиками медіаконтенту є орієнтованість на широку аудиторію та їх інформаційні потреби; технологічна доступність великій кількості людей; продукування фахівцями в сфері медіа. Сировиною для медіаконтенту служить інформація. Водночас форми вираження інформації можуть бути дуже різними і мати різну спрямованість. «Медіаконтент - це змістове наповнення друкованого, аудіовізуального, електронного чи конвергентного засобу масової інформації матеріалами у формі тексту, зображення чи звукозапису з метою передачі інформативних, загальнозначимих, естетично привабливих різножанрових повідомлень, спрямованих на масову аудиторію» [3, с. 41].

Теоретичне підґрунтя концепцій суб'єктивне благополуччя історично спиралося на багато дисциплін, але психологія була найважливішою дисципліною, яка внесла свій внесок у визначення теоретично відповідних детермінант суб'єктивне благополуччя та механізмів, через які детермінанти впливають на суб'єктивне благополуччя. Поняття «суб'єктивне благополуччя» у своїх роботах ввів Е. Дінер. Дінер, один із провідних дослідників суб'єктивне благополуччя, визначає суб'єктивне благополуччя як людина відчуває, переживає своє життя, як думає про нього, як оцінює своє життя є порівняно з бажаним, незалежно від того, як його бачать інші. суб'єктивне благополуччя має емоційні та когнітивні виміри:

• емоційний вимір суб'єктивного благополуччя - перевага позитивних емоцій над негативними спричинює вищесуб'єктивне благополуччя.

• мисленнєвий, оціночний/когнітивний вимір суб'єктивного благополуччя - оцінка людиною власного життя у переважно позитивних термінах спричинює вищесуб'єктивне благополуччя.

На противагу гедонічного погляду на благополуччя, евдемонічний погляд наголошує на реалізації потенціалу людини. Згідно з евдемонічним поглядом, благополуччя є нормативною конструкцією, яка розглядається як наявність у суб'єкта певних бажаних якостей. Як зазначає Дінер, евдемонічне благополуччя відображає не суб'єктивне судження особи, а систему цінностей дослідника.

Суб'єктивне благополуччя, складається з трьох основних компонентів: задоволення, приємні емоції і неприємні емоції, усі ці три компоненти разом формують єдиний показник суб'єктивного благополуччя. Йдеться про когнітивну (інтелектуальна оцінку задоволеності різними сферами свого життя) і емоційну (наявність поганого або хорошого настрою) сторонах самоприйняття. Більшість людей, так або інакше оцінюють те, що з ними трапляється в термінах «добре - погано», і така інтелектуальна оцінка завжди має під собою відповідно забарвлену емоцію. Можна стверджувати, що людина має високий рівень суб'єктивного благополуччя, якщо у більшості випадків вона відчуває задоволення від життя, і тільки в окремих ситуаціях вона переживає неприємні відчуття. Е. Діннер розглядає суб'єктивне благополуччя як складову психологічного благополуччя. У евдемонічному підході психологічне благополуччя розкривається як повнота самореалізації людини в конкретних життєвих умовах і обставинах, знаходження синтезу між вимогами соціального оточення і розвитком власної індивідуальності.

Відповідно до наявних в психології теорій, будь-які фактори, які впливають на особисту орієнтацію, цілі, потреби, діяльність, оцінки чи емоції, є детермінантами суб'єктивне благополуччя.

Кожний тип теорій зосереджена на різних механізмах детермінації суб'єктивне благополуччя:теорії виконання та залучення зосереджуються на поясненні впливу цілей, потреб і діяльності на суб'єктивне благополуччя;теорії особистісної орієнтації зосереджені на зв'язку суб'єктивного благополуччя та якостей особи; оціночні теорії зосереджені на зв'язку власної оцінки життя та процесів задоволення та емоцій; теорії емоцій зосереджуються на тому, як переживання емоцій (тобто афективний аспект суб'єктивного благополуччя) взаємопов'язані з процесами виконання, залучення та оцінювання.

Згідно з інтегративним підходом, суб'єктивне благополуччя є динамічним утворенням, передбачає діахронію різних складових. Структуру суб'єктивного благополуччя утворюють емоційний, когнітивний та евдемонічний компоненти. Тобто, суб'єктивне благополуччя відображає емоційно-оцінне ставлення людини до власного життя, виявляється у задоволеності життям загалом й окремими його сферами, є основою для самореалізації. фейковий інформація контент україна

Умови загрозливої середовищної невизначеності проблематизують досягнення стану суб'єктивного благополуччя. Психологічні ресурси людини виступають як засоби підтримки суб'єктивного благополуччя. Життєві труднощі і переживання можуть в певних випадках провокувати більш глибоке осмислення життя, усвідомлення власних життєвих цілей, встановлення більш гармонійних відносин з іншими людьми, набуття здатності до співпереживання, що сприятиме підвищенню суб'єктивного благополуччя.

Дослідження впливу медіаконтенту на суб'єктивне благополуччя та здоров'я аудиторії мають давню традицію. Зокрема, досліджувався вплив телебачення (Лу і Аргайл та ін.). Виявлено, що споживання телевізії в цілому пов'язане з нижчим рівнем психологічного благополуччя, хоча споживання мильних серіалів в частині випадків корелює з високими показниками психологічного благополуччя [17].

Виявлено, що інтенсивні споживачі телебачення мають більше невирішених матеріальних проблем, характеризуються нижчою задоволеністю життям загалом та вищим рівнем тривоги [9]. Показники суб'єктивного благополуччя зростають, коли люди переглядають спортивні змагання по телевізору у прямому ефірі [16].

Багато досліджень виявили негативний взаємозв'язок між часом перегляду телевізора та різними показниками самопочуття. Проте менший рівень психологічного благополуччя може бути причиною більшого перегляду телевізора, а не збільшення перегляду телевізора викликає зниження показників психологічне благополуччя. Люди намагаються відволіктися від сумних думок, нещасливий стан є причиною збільшення споживання телевізора. Надмірне захоплення телебаченням не покращує задоволеність життя, може мати шкідливий ефект.

Крім того, становлять інтерес відмінності впливу контенту телебачення, пов'язаного із художньою літературою (серіали та фільми) і впливу споживання новин. Художні серіали та фільми як культурні продукти крім можливого гедонічного ефекту можуть забезпечити інтелектуальну та емоційну стимуляцію, тобто вони можуть стати засобом задоволення евдемонічних потреб глядачів [18], [21].

Ймовірність зниження показників суб'єктивного благополуччя є високою у випадку збільшення споживання новин, незалежно від форми ЗМІ. У ситуації кризи, коли більшість новин є негативними, передбачається, що інтенсивний моніторинг новин може негативно вплинути на показники благополуччя реципієнтів. Про це свідчать дослідження в період криз [13].

Порівняно з ТБ, радіо, завдяки своїй універсальності та технологічній простоті, може бути переважним засобом інформації в умовах загроз. Радіо вважається найінтимнішим медіа, частково завдяки «особливо інтенсивному відчуттю присутності» [15, р. 97]. Окрім інформування, «шепіт» радіо має здатність втішати, заспокоювати, підтримувати.

В кризових ситуаціях аудиторія, як правило, зосереджується на традиційних медіа, особливо на телебаченні, радіо, проте також зростає використання соціальних мереж. Що стосується соціальних мереж та їх зв'язку з суб'єктивним станом особи, дослідження показали різні результати. Серед тих досліджень, які вказували на позитивний вплив соціальних мереж на психологічне благополуччя користувачів, Чан [8] виявив позитивний зв'язок між суб'єктивним благополуччям і кількістю друзів або контактів у Facebook, особливо серед молоді. Помічено деякі переваги використання Facebook з точки зору психологічного благополуччя, хоча вони були зумовлені соціальними контекстами онлайн-офлайн і особистісними характеристиками (з більш міцними стосунками між людьми-інтровертами).

Соціальна підтримка є важливим чинником суб'єктивне благополуччя.

Дослідження показують, що сприймана соціальна підтримка з боку сім'ї, громади, друзів і знайомих, величина соціальної мережі, якість стосунків і частота взаємодії впливають на оцінку власного благополуччя. Крім того, відсутність соціальної підтримки та дискримінація (наприклад, за віком, статтю чи імміграційним статусом) чинить низхідний тиск на емоційну складову. Модераторами впливу, зв'язку між соціальною підтримкою та суб'єктивне благополуччя є, зокрема, самотність, самооцінка та стрес. Соціальна підтримка також може бути більш важливою для людей похилого віку або для осіб з проблемами здоров'я чи обмеженими можливостями, порівняно з населенням у цілому. Хуан та ін. [14] виявили певний позитивний вплив індивідуального саморозкриття в мережах через соціальну підтримку в Інтернеті. Gilmour та ін. [25] провели огляд досліджень у Facebook та його зв'язок із соціальною підтримкою та здоров'ям. Вони виявили, що загалом соціальна підтримка на основі Facebook сприяла кращим показникам психічного і фізичного здоров'я, хоча вони також знайшли значні винятки. Вони визнали, що дослідження стосується не загального використання Facebook, а того, чи користувачі шукають і знаходять соціальну підтримку через Facebook. Подібним чином Clark та ін. [25] стверджували, що якщо використовувати мережі для встановлення значущих соціальних зв'язків, це може бути корисним для психологічне благополуччя. Однак ці автори також попереджали про небезпеку мереж стати пасткою ізоляції та соціального порівняння, які спричиніють депресію [24; 27].

Лю та Ю (2013) [33] стверджували, що хоча використання Facebook, безперечно, передбачає сприйняття більшої соціальної підтримки, це мало пов'язано з благополуччям, оскільки цей зв'язок опосередковується загальною соціальною підтримкою, отриманою поза мережами. Ліма та ін. (2017) [28] підкреслили позитивний ефект онлайн-дружби порівняно зі стосунками віч-на-віч. Крім того, Arampatzi та ін. (2018) [6] встановили, що соціальні контакти в Інтернеті ніколи не замінять роль і значущість соціальних контактів у реальному житті. Але, окрім конкретного профілю використання в якісному відношенні, кількісне збільшення часу використання мереж явно негативно впливає на психологічне благополуччя. Особисті та культурні змінні можуть опосередковувати онлайн -поведінку та її психологічні наслідки (Castellacci and Tveito, 2018) [29].Більшість досліджень засвідчили, що значний час, проведений в мережах, пов'язаний з нижчим рівнем суб'єктивного благополуччя [6]. Лише дослідження серед учнів-підлітків у Туреччині [30] (Dogan et al., 2018), показало позитивний зв'язок між часом, проведеним за допомогою Facebook і Twitter, і підвищенням рівня суб'єктивного благополуччя. Twenge (2019) [31] дійшов висновку, що хоча помірне використання мереж може бути корисним, надмірне - дуже негативно впливає на психологічне благополуччя. Фрост і Ріквуд (2017) [32] виявили у своєму мета-аналізі, що інтенсивне використання Facebook може бути пов'язане з проблемами психічного здоров'я, такими як тривога, депресія, залежності або розлади харчування. Андреассен та ін. [5] виявили тісний зв'язок між проблемним використанням мереж та симптомами психічних розладів, особливо серед підлітків. Встановлено, що соціальні контакти в Інтернеті ніколи не замінять роль і значущість соціальних контактів у реальному житті в контексті прагнення людини до психологічне благополуччя, а кількісне збільшення часу використання мереж явно негативно впливає на психологічне благополуччя; значний час, проведений в мережах, пов'язаний з нижчим рівнем суб'єктивного благополуччя [5; 11] ( Arampatzi et al. , 2018; Faelens та ін., 2021 ). Отже, здається малоймовірним, що збільшення часу проведеного в мережах під час загрозливих подій сприятиме підвищенню рівня благополуччя.

Після російського вторгнення в Україну життя, яке раніше було відносно спокійним і планованим, різко змінилось; люди стикаються з невизначеністю майбутнього, яке може загрожувати окупацією, передбачати небезпеку постійних обстрілів, змушувати тікати, переміщуватись в межах України або наважитись на життя біженців в інших країнах. Більшість рішень біженців залежить від того, де вони мають друзів чи родичів, їх мовних, культурних та фінансових ресурсів, на які вони можуть розраховувати, та людське ставлення незнайомців, які їх приймають і від яких вони тепер залежать. Родини часто залишають рідні місця, розлучаються зі своїми оселями, і психологічний стрес, що виникає в результаті, може утруднити догляд за маленькими дітьми та їх виховання. Крім того, проблеми з психічним здоров'ям, що впливають на здатність людей функціонувати, можуть зберігатися ще довгий час після того, як вони переїхали у відносно безпечне, але незвичне для них місце.

Згідно з останніми дослідженнями [1], у ціннісно-мотиваційних орієнтаціях українців в умовах війни у контексті суб'єктивного благополуччя спостерігаються значні відмінності. Не лише об'єктивні впливи та компоненти зовнішнього середовища накладають відбиток на задоволеність людиною життям в сучасних умовах, на переживання нею благополуччя, але й її власні цінності та мотивація пов'язані з тим, наскільки суб'єктивно благополучною вона сприймає себе. Емоційні та психічні розлади, тривожність, розчарування, страх, депресія, безсилля супроводжують життя українців в умовах війни, змінилась система ціннісно-мотиваційних орієнтацій. Виявлено, що цінності, мотивація, а також дієві життєві цілі суттєво покращують відчуття суб'єктивного благополуччя. Війна - це вже неблагополуччя, яке руйнує не тільки життя людини у фізичному, психічному, психологічному вимірах, її внутрішній життєвий потенціал або навпаки - надає нового сенсу її життю. Українці не тільки навчились виживати, але й значна частина населення отримала нові мотиваційні орієнтації.

Важливою і найпершою є незалежність рідної землі. Рівень суб'єктивного благополуччя українців в умовах війни залежить від різноманітних аспектів саме ціннісно-мотиваційної сфери. Українці, які мають високий рівень усвідомлення життя в умовах війни є більш благополучними та щасливими, аніж ті, що в умовах війни не бачать сенсу життя та втратили мету. Із суб'єктивним благополуччям українців в умовах війни найбільш тісно пов'язана їх усвідомлена здатність керувати життям, вносити зміни у відповідності до ситуації, що склалася, власних бажань. Існує залежність від того, чи вміє людина ставити перед собою реальну та адекватну мету, які цінності впливають на їх постановку; наскільки вона бачить сенс у тому, що робить, та якими є її очікування щодо результатів дій (Мащак, С. О., & Кучвара, Х. Б., 2023).

Споживання медіа - звичка, яка значно змінюється під час війни. Вплив ЗМІ загалом посилюється. Системний аналіз впливу ЗМІ охоплює питання його атрибутів, структури, функцій, стратегій здійснення, мішеней впливу тощо. В структурі впливу виокремлюють такі складові: 1) суб'єкт (ініціатор) психологічного впливу; 2) реципієнт психологічного впливу; 3) цілі; 4) дії; 5) результати психологічного впливу. «Мішенями» впливу позначають якості, характерстики реципієнта, на які ініціатор спрямовує вплив. Вплив може бути: 1) довільний і мимовільний; 2) прямий і непрямий; 3) безпосередній і опосередкований; 4) очевидний, неприхований й неочевидний, прихований; 5) короткочасний і тривалий. Можна виокремити такі ознаки свідомого впливу: цілеспрямованість, налаштованість на досягнення планованого результату, вольові зусилля.

Інформаційно-психологічний вплив - це вплив на психічний стан, думки, почуття й дії реципієнта (цільової аудиторії) за допомогою спеціальних інформаційних засобів в різних формах (від листівок, плакатів, каналів новин до соціальних мереж, радіо та подкастів), який може розглядатися як процес, що змінює вираженість різних аспектів активності реципієнта (зовнішньої або внутрішньої), і як результат зазначених змін. Слід відзначити, що традиційна модель інформування громадян, коли невелика кількість видань укомплектована підготовленими журналістами, які беруть інтерв'ю у джерел, що заслуговують на довіру, а потім перед публікацією перевіряють інформацію, трансформована нинішнім медійним середовищем. Зростання ролі інтернету та соціальних мереж посилило проблему фейкових повідомлень маніпулювного призначення. Поява мережі відкрила новий арсенал інструментів, які можна використовувати для маніпулювання, включаючи онлайн-зламування, псевдоніми, боти, веб-сайти без вказівки авторства, заповнені сфабрикованим контентом, аватари в соціальних мережах, що публікують фальшиві новини. Такі новини вводять в оману, спотворюють картину світу, викликають неадекватні реальності емоції (гніву, підозри, страху тощо).

Інформаційно-психологічна війна включає планомірне використання пропаганди, психологічних операцій (операцій військової інформаційної підтримки) для впливу на думки, емоції, настановлення і поведінку реципієнтів різних цільових аудиторій (зокрема різних груп населення своєї країни, а також держави-супротивника, зокрема її внутрішніх опозиційних груп). Все більше людей залучаються до мережі, а використання інформації (і дезінформації) як інструменту переконання та знаряддя впливу стає більш різноманітним, витонченим та масовим. Завдання психологічного впливу можуть зосереджуватися на набутті реципієнтами нових переконань, настановлень, формуванні та апробації нових форм поведінки, гальмуванні її небажаних форм також за рахунок змін у соціумі. Мішенню стають як зміни в когнітивній сфері реципієнтів, так і формування бажаних поведінкових патернів. Бажаних - з позиції актуальних завдань інформаційно-психологічного впливу, які можуть бути різною мірою конструктивні з позиції людяності та загальнолюдських цінностей.

Важливими питаннями є розгляд різних аспектів психологічної підтримки/руйнування в інформаційну епоху, аналіз репертуару «операцій у когнітивній галузі», вивчення чинників конструктивності та дієвості інформаційно-психологічного впливу, притаманних різним його формам. У трактуванні інформаційно-психологічного впливу продуктивним є застосування інтегративної ідеї, що витікає із внутрішньої логіки зазначеного процесу, оскільки здійснення інформаційно-психологічного впливу (залежно від типу завдань, аудиторії) хоча й фокусується переважно на певному аспекті психологічного функціонування - головній «мішені» (когнітивній, поведінковій, емоційно-ціннісній, мотиваційній сфері реципієнта), не може не враховувати інші.

Все більше людей мають безперервний доступ до новин о будь-якій годині дня та ночі з будь-якого пристрою, підключеного до Інтернету. Людина не завжди усвідомлює власну вразливість для маніпуляцій, і їй часом легше повірити у примітивну вигадку, особлива якщо ця вигадка піднімає їй настрій та самооцінку. Здійснення впливу на когнітивну сферу людей, на їхні емоції та поведінку шляхом поширення фейкового або гібридного контенту дає значні можливості для маніпулювання громадською думкою, а етичні правила не встигають за розвитком технологій.

Багато питань, що стосуються ризиків під час загрозливих подій потребують вивчення, зокрема щодо ефективного використання соціальних мереж та спеціальних веб-сайтів для інформаційно-психологічної підтримки людей. Подальше опрацювання психологічної теорії впливу інформації передбачає вивчення суб'єктивних орієнтирів та критеріїв створення та сприймання інформаційного контенту, видів інформаційного контенту та преференцій його реципієнтами, дослідження якісних характеристик, складових контенту та специфіки його психологічного впливу, зокрема щодо різних вікових аудиторій, а також культуральних чинників його формування.

Вплив медіа може бути руйнівним, а також може працювати як чинник підвищенні стійкості, служити мережею підтримки. Як впливає споживання медіа, чи можна дотримуватися певних принципів споживання медіа, щоб зменшити вплив потенційно травмівних чинників, покращити суб'єктивне благополуччя та запобігти виникненню психічних розладів. Тому вивчення зв'язку між характером споживанням медіа під час війни та його впливом на психологічного благополуччя становить значний інтерес.

Зростання ролі інтернету та соціальних мереж посилило проблему фейкових повідомлень маніпулятивного призначення [2]. Поява мережі відкрила новий арсенал інструментів, які можна використовувати для маніпулювання, включаючи онлайн-зламування, псевдоніми, боти, веб-сайти без вказівки авторства, заповнені сфабрикованим контентом, аватари в соціальних мережах, що публікують фальшиві новини. Такі новини вводять в оману, спотворюють картину світу, викликають неадекватні реальності емоції (гніву, підозри, страху тощо). Акцентується важливість дослідження психологічних механізмів протидії маніпуляціям і попередження руйнівного впливу на споживачів ЗМІ в сучасних складних умовах.

Інформаційно-психологічна війна включає планомірне використання пропаганди, психологічних операцій (операцій військової інформаційної підтримки) для впливу на думки, емоції, настановлення і поведінку реципієнтів різних цільових аудиторій (зокрема різних груп населення своєї країни, а також держави-супротивника, зокрема її внутрішніх опозиційних груп). Все більше людей залучаються до мережі, а використання інформації (і дезінформації) як інструменту переконання та знаряддя впливу стає більш різноманітним, витонченим та масовим. Завдання психологічного впливу можуть зосереджуватися на набутті реципієнтами нових переконань, настановлень, формуванні та апробації нових форм поведінки, гальмуванні її небажаних форм також за рахунок змін у соціумі. Мішенню стають як зміни в когнітивній сфері реципієнтів, так і формування бажаних поведінкових патернів. Бажаних - з позиції актуальних завдань інформаційно-психологічного впливу, які можуть бути різною мірою конструктивні з позиції людяності та загальнолюдських цінностей.

Висновки

Отже, зв'язок між часом перегляду телевізора та психологічним благополуччям, переважно вивчався в звичайних умовах, а не в такій винятковій і безпрецедентній ситуації в умовах широко поширеної загрозливої невизначеності як війна. Коли людина отримує жахливий чи тривожний матеріал через фото чи відео, може виникнути вторинна травма, вплив тривожного контенту несе ризик негативних наслідків щодо суб'єктивного благополуччя людини. Тому актуальним є вивчення зв'язку між впливом ЗМІ на суб'єктивне благополуччя та його динаміки в період воєнного стану. У ситуації, коли більшість телевізійних новин безпосередньо пов'язаними з жахами війни, від збільшення споживання ТБ очікується зворотна залежність щодо рівня психологічного благополуччя. Що стосується споживання радіо під час війни, то його вплив, порівняно з відеоконтентом, може бути м'якіший.

Важливо відзначити, що аудіоформат, зокрема, радіо дає змогу під час прослуховування робити щось інше. Таким чином вплив споживання аудіоконтенту на самопочуття може бути опосередкований іншими видами діяльності, одночасними зі слуханням. Щодо мереж, то якщо використовувати їх для встановлення значущих соціальних зв'язків, вони можуть бути корисним для психологічного благополуччя. Однак існує небезпека для користувача стати жертвою внаслідок заниженої самооцінки та нав'язливого порівняння себе з іншими, що не сприяє психологічне благополуччю.

Також видається малоймовірним, що надмірність часу проведеного в мережах під час війни сприятиме підвищенню рівня суб'єктивного благополуччя. Багато питань, що стосуються ризиків під час загрозливих подій потребують вивчення, зокрема щодо ефективного використання соціальних мереж та спеціальних веб-сайтів для інформаційно-психологічної підтримки людей.

Важливими питаннями є розгляд різних аспектів психологічної підтримки або інформаційно-психологічної дезорієнтації людей, аналіз репертуару «операцій у когнітивній галузі», вивчення чинників конструктивності та дієвості інформаційно-психологічного впливу, притаманних різним його формам. У трактуванні інформаційно-психологічного впливу продуктивним є застосування інтегративної ідеї, що витікає із внутрішньої логіки зазначеного процесу, оскільки здійснення впливу хоча й фокусується(залежно від типу завдань, аудиторії) переважно на певному аспекті психологічного функціонування - головній «мішені» (когнітивній, поведінковій, емоційно-ціннісній, мотиваційній сфері реципієнта), не може не враховувати інші.

Джерела

1. Мащак, С. О., & Кучвара, Х. Б. (2023). Особливості суб'єктивного благополуччя українців в умовах війни. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (6), 5-9. https://doi.Org/10.32782/psy-visnyk/2022.6.1

2. Присяжнюк М. М. Прийоми маніпулювання свідомістю людей через засоби масової інформації. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. №1(1). 2008. С. 51-58.

3. Садівничий В. О. Типи, види та особливості подачі контенту крос медіа. Кросмедіа: контент, технології, перспективи: колективна моногафія. Інститут журналістики Київського національного університетуімені Тараса Шевченка. Київ, 2017. 234 с.

4. Andreassen C. S., Billieux J., Griffiths M. D., Kuss D. J., Demetrovics Z., Mazzoni E., et al. (2016). The relationship between addictive use of social media and video games and symptoms of psychiatric disorders: a large-scale cross-sectional study. Psychol. Addict. Behav. 30, 252-262. 10.1037/adb0000160

5. Arampatzi E., Burger M. J., Novik N. (2018). Social network sites, individual social capital and happiness. J. Happiness Stud. 19, 99-122. 10.1007/s10902-016-9808-z

6. Babrow, A. S., Hines, S. C., & Kasch, C. R. (2000). Managing uncertainty in illness explanation. In B. B. Whaley (Ed.), Explaining illness. (pp. 41-67). Lawrence Erlbaum Associates Publishers.

7. Bayraktaroglu D., Gunaydin G., Selcuk E., Ong A. D. (2019). A daily diary investigation of the link between television watching and positive affect. J. Happiness Stud. 20, 1089-1101. 10.1007/s10902-018-9989-8

8. Chan M. (2018). Mobile-mediated multimodal communications, relationship quality and subjective well-being: an analysis of smartphone use from a life course perspective. Comput. Hum. Behav. 87, 254-262. 10.1016/j.chb.2018.05.027

9. Cunado J., Perez de Gracia F. (2012). Does media consumption make us happy? Evidence for Spain. J. Media Econ. 25, 8-34. 10.1080/08997764.2012.651052

10. Dictionary of media and communications / Marcel Danesi; foreword by Arthur Asa Berger. - Armonk New York, 2009. - 334 p.

11. Faelens L., Hoorelbeke K., Soenens B., Van Gaeveren K., De Marez L., De Raedt R., et al. (2021). Social media use and well-being: a prospective experiencesampling study. Comput. Hum. Behav. 114:106510. 10.1016/j.chb.2020.106510

12. Han, P. K. J., Klein, W. M. P. P., and Arora, N. K. (2011). Varieties of uncertainty in health care: a conceptual taxonomy. Med. Decis. Mak. 31, 828-838. doi: 10.1177/0272989X11393976

13. Havrylets Y. D., Tukaiev S. V., Rizun V. V., Makarchuk M. Y. (2013). “Comparative Analysis of the Effects of Negative and Neutral TV News Stories,” in World Conference on Psychology and Sociology 2012. Vol. 82. ed. Maree K. (Amsterdam, Netherlands: Elsevier Science Bv), 421-425.]

14. Huang H. Y. (2016). Examining the beneficial effects of individual's self-disclosure on the social network site. Comput. Hum. Behav. 57, 122-132.

10.1016/j.chb.2015.12.030

15. Karathanasopoulou E. (2014). “Ex-static but Not Ecstatic: Digital Radio and the End of Interference,” in Radio: The Resilient Medium. eds. Oliveira M., Stachyra G., Starkey G. (Sunderland: Centre for Research in Media and Cultural Studies; 95-100. (97).

16. Kim J., Kim Y., Kim D. (2017). Improving well-being through hedonic, eudaimonic, and social needs fulfillment in sport media consumption. Sport Manage. Rev. 20, 309-321. 10.1016/j.smr.2016.10.001

17. Lu L., Argyle M. (1993). TV watching, soap opera and happiness. Kaohsiung J. Med. Sci. 9, 501-507.

18. Lozano Delmar J., Sanchez-Martin M., Muniz-Velazquez J. A. (2018). To be a fan is to be happier: using the eudaimonic spectator questionnaire to measure eudaimonic motivations in Spanish fans. J. Happiness Stud. 19, 257-276. 10.1007/s10902-016-9819-9

19. Masip P., Aran-Ramspott S., Ruiz-Caballero C., Suau J., Almenar E., Puertas-Graell D. (2020). Consumo informativo y cobertura mediatica durante el confinamiento por el Covid-19: sobreinforma-cion, sesgo ideologico y sensacionalismo. Prof, de la Inf. 29:e290312. 10.3145/epi.2020.may.12

20. Muniz-Velazquez JA, Gomez-Baya D, Lozano Delmar J. Exploratory Study of the Relationship Between Happiness and the Rise of Media Consumption During COVID-19 Confinement. Front Psychol. 2021 Apr 29;12:566517. doi: 10.3389/fpsyg.2021.566517.

21. Oliver M. B., Raney A. A. (2019). “Positive Media Psychology: Emerging Scolarship and a Roadmap for Emerging Technologies,” in The Routledge Handbook of Positive Communication. Contributions of an Emerging Community of Research on Communication for Happiness and Social Change. eds. Muniz- Velazquez J. A., Antonio J., Pulido C. M. New York: Routledge, 111-119.

22. Rosenberg, B.D., Siegel, J.T. (2021). Threatening uncertainty and psychological reactance. CurrPsychol. https://doi.org/10.1007/s12144-021-01640-

23. Yamada M., Takahashi H. (2011). Happiness is a matter of social comparison. Psychologia 54, 252-260. 10.2117/psysoc.2011.252.

24. Gilmour, J., Machin, T., Brownlow, C., and Jeffries, C. (2019). Facebook-based social support and health: a systematic review. Psychol. Pop. Media Cult. 9, 328-346. doi: 10.1037/ppm0000246

25. Clark, J. L., Algoe, S. B., and Green, M. C. (2018). Social network sites and well-being: the role of social connection. Curr. Dir. Psychol. Sci. 27, 32-37. doi: 10.1177/0963721417730833

26. Smith, R., Diener, E., and Wedell, D. (1989). Intrapersonal and social comparison determinants of happiness: a range-frequency analysis. J. Pers. Soc. Psychol. 56, 317-325. doi: 10.1037/0022-3514.56.3.317

27. Lima, M. L., Marques, S., Muinos, G., and Camilo, C. (2017). All you need is Facebook friends? Associations between online and face-to-face friendships and health. Front. Psychol. 8:68. doi: 10.3389/fpsyg.2017.00068

28. Castellacci, F., and Tveito, V. (2018). Internet use and well-being: a survey and a theoretical framework. Res. Policy 47, 308-325. doi: 10.1016/j.respol.2017.11.007

29. Dogan, U., Uysal, H., and Sidekli, S. (2018). Why does the use of social network site (SNS) make happy? a qualitative analysis. Int. J. Educ. Method. 4, 109124. doi: 10.12973/ijem.4.3.109

30. Twenge, J. M. (2019). More time on technology, less happiness? Associations between digital-media use and psychological well-being. Curr. Dir. Psychol. Sci. 28, 372-379. doi: 10.1177/0963721419838244

31. Frost, R. L., and Rickwood, D. J. (2017). A systematic review of the mental health outcomes associated with Facebook use. Comput. Hum. Behav. 76, 576-600. doi: 10.1016/j.chb.2017.08.001

32. Biswas-Diener R.Two traditions of happines research, not twodistinct types of happiness/ R.Biswas-Diener, T.B.Kashdan, L.A.King. The Journal of Positive Psychology. 2009. Vol. 4, No3. P. 208-211.

33. Diener E. The science of well-being: the collected works. Series: Social Indicators ResearchSeries/ E.Diener. 2009. Vol. 37. 274 p.

34. Ryff C. Know Thyself and Become whatYou Are: A EudaimonicApproach to Psychological Well-Being/ Carol D. Ryff, Burton H. Singe. Journalof Happiness. 2008. No9. P. 13-39.

Размещено на Allbest.ru