Вплив ЗМІ й соцмереж на державне управління в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний університет «Львівська політехніка

Вплив ЗМІ й соцмереж на державне управління в Україні

Вовжиняк Мар'яна Владиславівна старший викладач, кафедра регіонального та місцевого розвитку

Анотація

Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій відкриває нові канали комунікації та створює зміни у взаємодії громадськості із владою. Метою статті є аналіз впливу засобів масової інформації та соціальних мереж на державне управління в Україні. З'ясовано, що засоби масової інформації, які характеризуються прозорістю, адаптивністю та неупередженістю і користуються високою довірою громадян, можуть сприяти подоланню недовіри до органів влади. Вони здатні допомогти створити позитивний образ державного управлінця, що відповідає очікуванням суспільства. Окреслено основні соціальні функції засобів масової інформації: надання відомостей, освітня діяльність, соціалізація, критика і контроль, мобілізація. Усі ці функції пов'язані із забезпеченням інформаційної безпеки суспільства та держави. Визначено заходи, за допомогою яких можна протидіяти різним інформаційним ризикам, що особливо актуально в умовах повномасштабного вторгнення росії на територію України. В умовах війни працівники державного сектору повинні аналізувати великий обсяг інформації з різних джерел. Уміння розрізняти достовірну інформацію від пропаганди є критично важливим для прийняття своєчасних рішень, що можуть впливати на безпеку громадян. Також одним із найбільш ефективних каналів комунікації органів державного управління із громадськістю є соціальні мережі. Засоби масової інформації та соціальні медіа є важливими інструментами для залучення міжнародної підтримки, зокрема фінансової, військової чи гуманітарної допомоги. У цьому контексті важливим є поняття цифрової дипломатії, яка є невід'ємною частиною державного управління, оскільки дозволяє використовувати сучасні канали інформування та комунікації для досягнення дипломатичних цілей та підвищення ефективності державної політики. Незважаючи на широкі можливості соціальних медіа, не всі органи державного управління використовують їх повноцінно, що зумовлено недостатнім рівнем інформаційної компетентності. Задля повноцінного впровадження зазначених каналів комунікації необхідно звернути окрему увагу на підготовку державних управлінців у закладах вищої освіти та підвищення кваліфікації щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій уже готових фахівців. Загалом, характер професії державного службовця полягає в необхідності постійного навчання та вдосконалення для ефективного застосування сучасних комунікаційних інструментів у професійній діяльності.

Ключові слова: медіааналітика, громадська думка, цифрова дипломатія, управлінські стратегії, інформаційна безпека.

масова інформація державне управління

Vovzhyniak Mariana Vladyslavivna Senior Lecturer, Department of Regional and Local Development, Lviv Polytechnic National University, Lviv

THE INFLUENCE OF MEDIA AND SOCIAL NETWORKS ON PUBLIC ADMINISTRATION IN UKRAINE

Abstract

With the development of information and communication technologies, there is a significant development of new communication channels and changes in the interaction of the public with the authorities. The purpose of the article was to analyze the influence of mass media and social networks on public administration in Ukraine. It was found that the media, which are characterized by transparency, adaptability and impartiality, and are highly trusted by citizens, can contribute to overcoming mistrust of authorities. They are able to help create a positive image of a public administrator that meets society's expectations. The main social functions of mass media are outlined: providing information, educational activity, socialization, criticism and control, mobilization. All these functions are related to ensuring the information security of society and the state. The measures that can be used to counteract various information risks have been determined, which is especially relevant in the conditions of a full-scale invasion of Russia into the territory of Ukraine. In wartime, public sector workers must analyze a large volume of information from various sources. The ability to distinguish reliable information from propaganda is critical for making timely decisions that can affect the safety of citizens. Social networks are one of the most effective channels of communication between public administration bodies and the public. Social media and mass media are important tools for attracting international support, including financial, military or humanitarian aid. In this context, the concept of digital diplomacy is important, which is an integral part of modern public administration, as it allows the use of modern information and communication channels to achieve diplomatic goals and improve the effectiveness of public policy. Despite the wide possibilities of social media, not all public administration bodies use them fully, which is caused by an insufficient level of information competence. In order to fully implement the mentioned communication channels, it is necessary to pay special attention to the training of state managers in institutions of higher education and advanced training of already trained specialists in the direction of using information and communication technologies. In general, the nature of the profession of a civil servant consists in the need for constant training and improvement in order to effectively use modern communication tools in professional activities.

Keywords: media analytics, public opinion, digital diplomacy, management strategies, information security.

Постановка проблеми. Сутність державного управління України полягає в досягненні пріоритетних цілей держави, одною з яких є взаємодія з громадськістю. У сучасному світі все більш значущу роль у комунікації громадян з органами управління відіграють різні інформаційно-комунікаційні технології, засоби масової інформації (ЗМІ) та соціальні мережі, проте вплив цих каналів комунікації на процеси державного управління вивчено недостатньо. Вкрай важливо визначити ефективні механізми залучення громадськості до процесу прийняття законодавчих рішень через використання медіаресурсів для покращення взаємодії між владою та народом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання впливу засобів масової інформації та соціальних мереж на державне управління в Україні було частково розглянуто в різних контекстах вітчизняними науковцями. Україна нині перебуває на шляху демократичних перетворень, тому залучення громадськості до державного управління та місцевого самоврядування і створення ефективної взаємодії громадян та влади є важливою віхою на шляху до побудови міцної демократії в країні та, на думку О. Колянко, фундаментом подальшого розвитку держави [4]. О. Коврига дослідив вплив громадської думки на державну політику в Україні й акцентував на якості інформування громадськості про діяльність органів влади, від чого й залежить ефективність управління [3].

А. Чечель та Г. Решетова наголосили на тому, що органам публічного управління успішно справлятися з різними викликами допомагає такий важливий інструмент, як комунікаційна стратегія, що включає використання соціальних мереж, вебсайтів, електронних розсилок та інших онлайн- інструментів [11].

Р. Редчук висвітлив особливості використання соцмереж у державному управлінні як сучасного каналу комунікацій і визначив, що соціальні мережі є одним із найефективніших комунікаційних інструментів за критерієм співвідношення витрат, охоплення аудиторії та швидкості зворотного зв'язку [7]. В. Степанов та К. Бричук дослідили цифрову дипломатію як інструмент масової комунікації в державному управлінні [9]. Активне використання різних комунікаційних технологій та цифрових ресурсів зумовило потребу в розвитку інформаційної компетентності державних службовців. А. Запара та

Ю. Легеза встановили, що інформаційна компетентність є складним соціально-психологічним інструментарієм та визначає спосіб, в який певна особа функціонує в цифровому суспільстві. Автори наголошують на тому, що для впровадження концепції електронного врядування та публічного адміністрування насамперед потрібне підвищення інформаційної компетентності службовців органів місцевого самоврядування, а це у свою чергу вимагає змін у сфері вищої освіти [1]. У цьому ж напрямку проводив дослідження В. Кириченко, який описав значення інформаційної культури як одного зі складників професійної компетентності державних службовців [2].

Мета статті - дослідження ролі засобів масової інформації та соціальних мереж у державному управлінні України.

Виклад основного матеріалу. З початку ХХІ століття в Україні відбулася значна трансформація відносин між державою і суспільством, що було зумовлено стрімким розвитком інформаційних технологій. Результатом модернізації різних сфер українського суспільства і державного управління стала поява засобів онлайн-комунікації в інтернет-просторі, які не мали собі рівних за масштабами і швидкістю [4]. Це відкрило нові можливості для активізації участі громадян у суспільному житті країни.

Громадська думка є одним із найчастіше згадуваних термінів у політичних дискусіях. Це специфічна форма масової свідомості, що виражається в оцінках (як вербальних, так і невербальних) і відображає ставлення людей до суспільно значущих подій, фактів та актуальних проблем суспільного життя. Оскільки громадська думка слугує інструментом політики, її формування стає полем боротьби за владу. Натепер важливо не тільки спостерігати за соціальним середовищем, але й впливати на свідомість громадян через інформування за допомогою налагоджених комунікаційних каналів. Зростає значення встановлення ефективних відносин із громадськістю, що включають чесні, відкриті та доброзичливі взаємини між органами державної влади та населенням. Це сприяє розвитку нової функції державного управління - зв'язків із громадськістю, оскільки ефективність влади залежить від підтримки суспільства [3].

Посилення ролі ЗМІ та збільшення інформаційного потоку створили потребу в діяльності, яка об'єднує різних виконавців, колективи та соціальні групи в єдиний процес. Так виникло поняття «зв'язки з громадськістю», що відобразило різноманітність вимог до управління інформацією як до мистецтва ведення справ. Важливу роль у розвитку зв'язків із громадськістю відіграє імідж органів державного управління, оскільки вони завжди знаходяться в центрі уваги суспільства, а це вимагає від місцевої влади постійної та цілеспрямованої роботи над покращенням своєї репутації.

У формуванні іміджу посадових осіб державного управління беруть активну участь ЗМІ та соціальні мережі. ЗМІ, впливаючи на сприйняття людей, є потужним інструментом формування громадської думки про представників влади. Засоби масової інформації є організаціями, які створюються для збирання, оброблення й аналізу інформації з метою її поширення серед різних соціальних груп за допомогою спеціальних технічних засобів. Вони дозволяють посадовим особам спілкуватися з громадянами, пояснювати свою роботу, а громадянам - отримувати інформацію про функціонування урядових структур.

Основними соціальними функціями засобів масової інформації є:

надання інформації;

освітня діяльність;

соціалізація;

критика і контроль;

мобілізація;

впровадження інновацій;

оперативне повідомлення;

формування громадської думки [6].

Усі ці функції пов'язані із забезпеченням інформаційної безпеки окремих особистостей, суспільства та держави. Однією з ключових проблем, пов'язаних з інформаційною безпекою, є можливість ЗМІ маніпулювати свідомістю людини і громадською думкою. Наприклад, характеристики комунікатора, які сприяють підвищенню ефективності комунікації, включають три типи позицій:

відкрита - коли комунікатор відверто оголошує свою точку

зору;

відсторонена - коли комунікатор залишається нейтральним і порівнює різні точки зору;

закрита - коли комунікатор приховує свою точку зору, іноді навіть уживаючи спеціальні заходи для її приховання.

Кожна із цих позицій має свою мету і завдання в комунікативній дії, і вони можуть використовуватись для збільшення впливу. Таким чином, кожне повідомлення отримує разом з основним змістом ще й коментар, який визначається вибраною комунікативною позицією.

Держава відіграє важливу роль у забезпеченні виконання інформаційної політики, фінансування програм, що пов'язані з інформаційною безпекою, та координації діяльності міністерств й інших органів виконавчої влади в цій сфері. Для створення національної системи кібербезпеки необхідно залучати підприємства, громадські організації та окремих громадян України, а також розвивати стратегічні партнерства в галузі кібербезпеки з ключовими міжнародними партнерами.

Протидія інформаційним ризикам може бути забезпечена за допомогою таких заходів (рис. 1):

Рис. 1 Заходи протидії інформаційним ризикам у ЗМІ

Джерело: розроблено автором на основі аналізу джерела [6].

В умовах воєнного стану необхідним є регулювання використання спільної термінології та висвітлення воєнних операцій у ЗМІ, зокрема щодо вказування назви та розташування об'єктів, а також контролювання використання відео- та фотоконтенту. Одночасно із цим державне регулювання не повинно впливати на доступ громадян до джерел інформації або різноманіття поглядів. Події російсько-української війни створили кризові умови, в яких процеси формування державної інформаційної політики змінилися. Інформаційна політика під час війни включає комплекс нормативно-правових, організаційних, контрольних та інших заходів, спрямованих на дотримання принципів свободи діяльності у сфері медіа та забезпечення балансу інтересів суспільства і держави в умовах збройної агресії. Підвищення рівня достовірності та надійності інформації, ефективне використання інформаційних ресурсів, а також оптимізація зовнішніх та внутрішніх інформаційних каналів сприяють поліпшенню якості управлінських рішень влади, зміцненню політичної та військової системи, забезпеченню стабільності соціально-політичного розвитку в надзвичайних умовах [8].

В умовах війни працівники державного сектору повинні аналізувати великий обсяг інформації з різних джерел. Уміння розрізняти достовірну інформацію від пропаганди є критично важливим для прийняття своєчасних рішень, що можуть впливати на безпеку громадян. Інформаційна компетентність має вирішальне значення для працівників органів державного управління, оскільки вона передбачає навички знаходження, оцінювання та ефективного використання інформації, що сприяє обґрунтованому прийняттю рішень і впливу на розроблення політичних та організаційних регламентів [1].

Надзвичайно важливим комунікаційним інструментом для державних установ у сучасному світі є соціальні мережі - спеціальні структури, які утворені окремими особами або організаціями для встановлення зв'язку один з одним за допомогою набору відповідних інструментів. Основна різниця між ЗМІ та соціальними мережами полягає в доступності інтернет-сервісів та можливості кожного громадянина країни створювати свій контент. Традиційні ЗМІ мають певні обмеження через редакційну політику видання, а їх інтеграція в інтернет відображає бренд видання та сталість інформаційної структури. Навіть залучення широкого кола блогерів на сайт традиційного ЗМІ не перетворює його на соціальне медіа, оскільки блогери часто пишуть про те, що не може з'явитися в друкованому виданні, або доповнюють публікації, що вже опубліковані в пресі. У державному управлінні соцмережі надають можливість публікувати оновлення та моніторити їх ефективність, тоді як аудиторія може отримувати інформацію безпосередньо від джерела, висловлювати свою думку та поширювати новини. Особливо цінним є те, що соціальні мережі дозволяють миттєво й безпосередньо взаємодіяти з читачами [11].

Громадська думка в соцмережах формується на основі принципу довіри, доброчесності та відповідальності. Інформація розповсюджується завдяки певному колу осіб, які підтримують як віртуальні, так і реальні зв'язки між собою. Такий підхід дозволяє людям краще сприймати інформацію і бути впевненими в її достовірності. Важливим аспектом є масовий вплив на громадськість, особливо в контексті питань безпеки, екології, здоров'я, порушень прав, приниження честі та гідності. Соціальні мережі часто стають платформою для громадських обговорень важливих політичних питань, організації протестних акцій та захисту прав тих, хто постраждав.

У багатьох провідних країнах світу соціальні мережі (наприклад, Facebook, Twitter, YouTube) уже давно стали не лише ефективними засобами комунікації між органами державної влади та громадськістю, а й інструментами для формування позитивного іміджу цих органів і кожного державного службовця.

Сучасні інструменти соціальних мереж розширюють права і можливості громадян, залучаючи їх не просто як одержувачів відомостей, але і як співавторів контенту, тобто активних відправників інформації. Більше того, застосування додатків соціальних мереж дозволяє подолати бар'єри, з якими зіштовхуються звичайні громадяни, котрі через певні обставини не завжди можуть відвідати прийом до органів державної влади. За допомогою соцмереж вони можуть переглядати відеозаписи зустрічей на YouTube, зв'язатися через сторінки у Facebook або висловити свої думки у твіті, що значно розширює їх участь і залученість. Використання технологій соціальних мереж у публічному управлінні є надзвичайно важливим у сучасних умовах, оскільки вони дозволяють систематизовано підходити до формування стратегій комунікації.

З початком повномасштабного вторгнення в Україні помітне місце в медіапросторі зайняли аналітичні канали відеомережі YouTube. Онлайн- платформи, де збираються авторитетні експерти з різних галузей, як-от економіка, політологія, культурологія, історія, військова справа, соціальна психологія та філософія, включають канали Politeka Online (864 тис. користувачів), UKRLIFE.TV (695 тис. користувачів), Ісландія (429 тис. користувачів), Yuriy Romanenko (230 тис. користувачів) тощо [5, с. 139]. Серед інших соціальних мереж, які використовуються органами державного управління, найпоширенішими є Facebook, Instagram і Twitter.

Основними перевагами цих соціальних мереж є:

здатність до охоплення як цільової аудиторії, так і нових користувачів;

можливість отримання зворотного зв'язку від користувачів;

здатність до оперативного контролю за змістом і часом публікацій;

можливість аналізу аудиторії за різними критеріями за допомогою спеціалізованих аналітичних сервісів;

додатковий простір для проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи;

можливість синхронізації офіційного вебсайту зі сторінкою в соцмережі та іншими платформами [7].

Досліджуючи соціальні мережі як ефективний засіб комунікації в державному управлінні, треба особливо відзначити Facebook, який продемонстрував стійку тенденцію до зростання популярності. Натепер в Україні Facebook активно використовують і у сфері публічного управління. Використання цієї соцмережи дозволяє оперативно розміщувати найсвіжішу та актуальну інформацію, здійснювати спілкування більш демократичним способом, без офіційно-ділового тону, але в професійному середовищі.

У державному управлінні все частіше використовують таку соціальну мережу, як Instagram, що є однією з найбільш розвинених і популярних у всьому світі, зокрема і в Україні. Основна функція цієї соцмережі полягає в створенні та обміні фотоконтентом. Популярність Instagram пояснюється тим, що сучасний користувач краще сприймає візуальну інформацію, й Instagram повністю задовольняє його потреби в мінімальній кількості тексту і максимумі фотоконтенту. Щодо соціальної мережі Twitter, то вона рідше використовується органами державного управління, що пов'язано із її меншим поширенням серед населення України.

Загалом, інформація, яку поширюють органи державного управління в соціальних мережах, повинна бути оперативною, лаконічною, достовірною, спрямованою на створення позитивного іміджу влади, а також надаватися регулярно [10]. У сучасному світі соціальні мережі, як і будь -який інший канал комунікації, повинні сприйматися серйозно. Для цього органам влади необхідно виділяти достатньо часу і коштів, розробляти стратегії та контролювати їх реалізацію.

В епоху побудови інформаційного суспільства розвиток засобів масової комунікації та інтернет-індустрії все більше впливає на сферу міжнародних відносин. Цифрові технології як комунікативний канал набувають особливого значення і стають найважливішим інструментом для просування зовнішньополітичних інтересів держав через публічну дипломатію. Унаслідок глобалізації та розвитку засобів масової комунікації з'явилася нова форма дипломатії - цифрова дипломатія. Вона має більш широкі цілі, такі як зміцнення дружніх зв'язків і сприяння співпраці між людьми з різних країн. Ця форма дипломатії дозволяє ефективно формувати позитивний імідж країни, встановлювати позитивні союзні відносини онлайн та впливати інформаційно та психологічно на зарубіжну аудиторію з метою досягнення потрібного результату [9]. Цифрова дипломатія відіграє ключову роль у просуванні національних інтересів України та досягненні стратегічних цілей зовнішньої політики. Одним із важливих завдань української влади натепер є створення єдиної рамки для стратегічних комунікацій держави, включаючи цифрову дипломатію. Необхідно починати із впровадження змін на стратегічному рівні, що включає визначення цілей, завдань, пріоритетів і комплексу заходів для реалізації державної політики у сфері цифрової дипломатії. Українській владі необхідно розробити та ухвалити загальнодержавну стратегію цифрової дипломатії з чітко визначеними поняттями, метою, напрямками, цілями та пріоритетними завданнями. Узгодженість дій і збалансованість ресурсів органів державної влади у виконанні стратегічних цілей і завдань допоможе забезпечити створення нормативно-правової бази.

Професійна діяльність державного службовця в умовах інформаційного суспільства вимагає вміння ефективно обробляти великі обсяги інформації, орієнтуючись в інформаційному просторі й керуючи інформаційними потоками. Державний службовець повинен володіти навичками налагодження взаємодії зі ЗМІ, виважено представляти інформацію в соціальних мережах, брати участь у публічних заходах і чітко висловлювати свою думку під час публічних виступів, інтерв'ю, експертних оцінок і взаємодії з клієнтами державних послуг [2]. Загалом, характер професії державного службовця полягає в необхідності постійного навчання та вдосконалення, щоб ефективно використовувати сучасні комунікаційні інструменти в професійній діяльності.

Загалом, вплив ЗМІ та соцмереж на державне управління в Україні сьогодні є багатогранним і включає декілька аспектів (рис. 2).

Рис. 2 Основні аспекти впливу ЗМІ та соціальних мереж на державне управління

Джерело: власна розробка автора.

Активне впровадження інноваційних технологій, залучення громадськості та забезпечення прозорості сприятимуть покращенню якості державного управління в Україні та взаємодії між органами влади та громадськістю.

Висновки

Таким чином, засоби масової інформації та соціальні мережі є одними з найважливіших інститутів сучасного громадянського суспільства, які задовольняють його інформаційні потреби, а також підтримують його політичну комунікацію. Завдяки таким аспектам, як прозорість та інтерактив- ність, соціальні мережі сприяють підвищенню довіри до органів державного управління, активному залученню громадськості до процесу прийняття рішень та формуванню демократичних цінностей у суспільстві. Крім цього, ЗМІ та соцмережі впливають на формування позитивного іміджу державних управлінців та надають можливість моніторингу громадської думки. Проте для ефективного використання таких комунікаційних каналів необхідною є наявність дієвих організаційно-правових механізмів та відповідний рівень інформаційної компетентності державних управлінців.

Перспективами подальших досліджень може бути вивчення найефективніших шляхів підвищення інформаційної культури серед державних службовців, а також розроблення методик для поліпшення їхніх навичок роботи з медіа та соціальними мережами.

Література

Запара А. Є., Легеза Ю. О. Система інформаційних компетентностей публічних службовців. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2023. № 2. С. 32-35. URL: https://doi.Org/10.51547/ppp.dp.ua/2023.2.5 (дата звернення: 13.06.2024).

Кириченко В. В. Інформаційна культура у структурі професійної компетентності державних службовців. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2019. № 2. С. 113-118. DOI: 10.32999/ksu2312-3206/2019-2-16 (дата звернення: 13.06.2024).

Коврига О. С. Взаємодія органів державної влади з громадськістю в системі державного управління України. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. 2020. № 2. С. 109-114. URL: https://doi.Org/10.32838/2663-6468/2020.2/18 (дата звернення: 13.06.2024).

Колянко О. В. Взаємодія органів державного управління і місцевого самоврядування з громадськістю. Вісник Львівського торговельно-економічного університету. 2021. № 65. С. 116-122. URL: https://doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-16 (дата звернення: 13.06.2024).

Мамонтова Е. В. Публічна аналітика як феномен медіа-дискурсу російсько- української війни. Актуальні проблеми політики. 2023. № 71. С. 136-143. URL: https://doi.org/10.32782/app.v71.2023.18 (дата звернення: 13.06.2024).

Панченко О. А. Роль засобів масової інформації в системі державного управління інформаційною безпекою. Публічне управління та митне адміністрування. 2020. № 1(24). С. 97-102. URL: https://doi.org/10.32836/2310-9653-2020-1.19 (дата звернення: 13.06.2024).

Редчук Р. О. Особливості використання соціальних мереж у публічному управлінні як сучасного каналу комунікації. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. 2022. № 1. С. 72-76. URL: https://doi.org/10.32838/TNU-2663-6468/2022.1/13 (дата звернення: 13.06.2024).

Савосько Т. Державна інформаційна політика України під час повномасштабного вторгнення російської федерації. Vida a perspektivy. 2024. № 2(33). С. 118-128. URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/vp/article/download/9212/9264 (дата звернення: 13.06.2024).

Степанов В., Бричук К. Цифрова дипломатія як інструмент масової комунікації в публічному управлінні. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2020. № 3. С. 5-10. DOI: 10.36030/2310-2837-3(98)-2020-5-10 (дата звернення: 13.06.2024).

Федорищак Х., Мосора Л. Місце та роль засобів масової інформації у сфері публічної політики. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління. 2022. № 1(61). С. 86-91. URL: https://doi.org/ 10.32689/2523-4625-2022-1(61)-13 (дата звернення: 13.06.2024).

Чечель А., Решетова Г. Роль комунікаційної стратегії в діяльності органів публічного управління. Vida a perspektivy. 2023. № 8(27). С. 218-229. URL: http://perspectives.pp.ua/ index.php/vp/article/download/5882/5915 (дата звернення: 13.06.2024).

References

Zapara, A. Ye., & Leheza, Yu. O. (2023). Systema informatsiinykh kompetentnostei publichnykh sluzhbovtsiv [System of information competences of public servants]. Dniprovskyi naukovyi chasopys publichnoho upravlinnia, psykholohii, prava - Dnipro scientific journal of public administration, psychology, law, 2, 32-35. Retrieved from https://doi.org/10.51547/ ppp.dp.ua/2023.2.5 [in Ukrainian].

Kyrychenko, V. V. (2019). Informatsiina kultura u strukturi profesiinoi kompetentnosti derzhavnykh sluzhbovtsiv [Information culture in the structure of professional competence of civil servants]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu - Scientific Bulletin of Kherson State University, 2, 113-118. DOI: 10.32999/ksu2312-3206/2019-2-16 [in Ukrainian].

Kovryha, O. S. (2020). Vzaiemodiia orhaniv derzhavnoi vlady z hromadskistiu v systemi derzhavnoho upravlinnia Ukrainy [Interaction of state authorities with the public in the system of public administration of Ukraine]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho - Academic notes of TNU named after V.I. Vernadsky, 2, 109-114. Retrieved from https://doi.org/ 10.32838/2663-6468/2020.2/18 [in Ukrainian].

Kolianko, O. V. (2021). Vzaiemodiia orhaniv derzhavnoho upravlinnia i mistsevoho samovriaduvannia z hromadskistiu [Interaction of state administration and local self-government bodies with the public]. Visnyk Lvivskoho torhovelno-ekonomichnoho universytetu - Bulletin of the Lviv University of Trade and Economics, 65, 116-122. Retrieved from https://doi.org/ 10.36477/2522-1205-2021-65-16 [in Ukrainian].

Mamontova, E. V. (2023). Publichna analityka yak fenomen media-dyskursu rosiisko- ukrainskoi viiny [Public analytics as a phenomenon of media discourse of the Russian-Ukrainian war]. Aktualni problemy polityky - Actual problems of politics, 71, 136-143. Retrieved from https://doi.org/10.32782/app.v71.2023.18 [in Ukrainian].

Panchenko, O. A. (2020). Rol zasobiv masovoi informatsii v systemi derzhavnoho upravlinnia informatsiinoiu bezpekoiu [The role of mass media in the system of state management of information security]. Publichne upravlinnia ta mytne administruvannia - Public administration and customs administration, 1(24), 97-102. Retrieved from https://doi.org/ 10.32836/2310-9653-2020-1.19 [in Ukrainian].

Redchuk, R. O. (2022). Osoblyvosti vykorystannia sotsialnykh merezh u publichnomu upravlinni yak suchasnoho kanalu komunikatsii [Peculiarities of using social networks in public administration as a modern channel of communication]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho - Academic notes of TNU named after V.I. Vernadsky, 1, 72-76. Retrieved from https://doi.org/10.32838/TNU-2663-6468/2022.1/13 [in Ukrainian].

Savosko, T. (2024). Derzhavna informatsiina polityka Ukrainy pid chas povnomasshtabnoho vtorhnennia rosiiskoi federatsii [State information policy of Ukraine during the full-scale invasion of the Russian Federation]. Veda a perspektivy, 2(33), 118-128. Retrieved from http:// perspectives.pp.ua/index.php/vp/article/download/9212/9264 [in Ukrainian].

Stepanov, V., & Brychuk, K. (2020). Tsyfrova dyplomatiia yak instrument masovoi komunikatsii v publichnomu upravlinni [Digital diplomacy as a tool of mass communication in public administration]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinniapry Prezydentovi Ukrainy - Bulletin of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, 3, 5-10. DOI: 10.36030/2310-2837-3(98)-2020-5-10 [in Ukrainian].

Fedoryshchak, Kh., & Mosora, L. (2022). Mistse ta rol zasobiv masovoi informatsii u sferi publichnoi polityky [Place and role of mass media in the field of public policy]. Naukovi pratsi Mizhrehionalnoi Akademii upravlinnia personalom. Politychni nauky ta publichne upravlinnia - Scientific works of the Interregional Academy of Personnel Management. Political science and public administration, 1(61), 86-91. Retrieved from https://doi.org/10.32689/2523- 4625-2022-1(61)-13 [in Ukrainian].

Chechel, A., & Reshetova, H. (2023). Rol komunikatsiinoi stratehii v diialnosti orhaniv publichnoho upravlinnia [The role of communication strategy in the activity of public administration bodies]. V<Ida aperspektivy, 8(27), 218-229. Retrieved from http://perspectives.pp.ua/ index.php/vp/article/download/5882/5915 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru