Міжгалузева омонімія термінів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Сучасна епоха - епоха науково-технічного прогресу - це невпинний потік наукових досягнень і відкриттів, а отже, такий обсяг науково-технічної інформації, що вимагає посиленої уваги до розвитку гуманітарних наук. Мова в цьому процесі пов'язана з наукою передусім своїм термінологічним лексичним пластом, у якому відображається соціально організована дійсність.

Поява сучасних технологій, інформатизація і комп'ютеризація переважної більшості суспільних сфер життя ведуть до утворення нових співвідношень між термінологічними системами різних наук. Потреби сучасного науково-технічного спілкування сприяють розвитку і подальшому вдосконаленню мовних засобів передачі інформації, серед яких основну роль відіграють слова та словосполучення, що називають і позначають поняття науки і техніки.

Тема дослідження - з'ясування особливостей перекладу омонімічних термінів в міжгалузевій омонімії в англійській мові.

Актуальність теми пов'язана з сучасним використанням міжгалузевої омонімії та поліпшення розуміння науково - технічного тексту при перекладі з англійської на українську мову.

Актуальність теми полягає у розгляді специфіки технічного перекладу, який передбачає спеціальну літературу з різних галузей науки та техніки.

Об'єкт дослідження - омонімічна термінологія, що використовується при написанні науково-технічної літератури.

Мета дослідження - дослідити особливості передачі англійських омонімічних термінів українською мовою.

Для вирішення поставленої мети необхідне вирішення наступних завдань:

* визначити поняття термінологічної лексики;

* з`ясувати явище омонімії та появу омонімічних термінів;

* навести приклади омонімії у контексті науково-технічних статей та текстів;

* з'ясувати труднощі перекладу англійських омонімічних термінів науково-технічних текстів.

Теоретична значення даної курсової роботи полягає у повному аналізі омонімічних англійських термінів на українську мову. А також у визначенні загального поняття «термін» та його ролі в науковому тексті.

Практичне значення роботи полягає у тому, що одержані результати можуть виявитися корисними в процесі перекладу спеціальних текстів, при укладанні термінологічних словників, а також написанні навчальних посібників та спецкурсів з проблем загального мовознавства та термінознавства.

Методи дослідження - описовий метод, порівняльний аналіз.

1. Головні лексичні та жанрово-стилістичні проблеми науково-технічного перекладу

1.1 Лексичні труднощі перекладу

Лексичною ознакою наукової літератури є насиченість текстів кліше - стереотипних слів і фраз, які включають ідіоми, стійкі вислови, стереотипи мови, набір готових фраз.

Звичайно виокремлюють такі лексичні труднощі науково-технічного перекладу: багатозначність слів (термінів) та вибір адекватного словникового відповідника або варіанту перекладу слова (терміна), особливості вживання загальнонародних слів в науково-технічних текстах, правильне застосування того чи іншого способу перекладу лексики, визначення межі припустимості перекладацьких лексичних трансформацій, переклад термінів-неологізмів, абревіатур, такі "фальшиві друзі" перекладача, як псевдоінтернаціоналізми. лексикалізовані форми множини іменників та терміни-омоніми, етноспецифічна лексика і етнонаціональна варіантність термінів, іншомовні слова і терміни в англійських науково-технічних текстах, різного роду власні імена і назви (фірм, установ і організацій) тощо.

Крім того наукові тексти характеризуються тим, що знання предмету перекладу у таких текстах більш важливе, ніж знання мови і це, перш за все, стосується спеціальної термінології. Як терміни можуть використовуваться і ті слова, які вживаються виключно в рамках даного стилю, так і спеціальні значення загальнонародних слів.

Карабан В.І. вважає, що багато слів поряд із загальнонародними, повсякденними значеннями мають більш спеціалізовані загальнонаукові, загальнотехнічні та термінологічні значення у терміносистемах різних галузей науки та техніки. Такі загальнонаукові та загальнотехнічні слова становлять безпосереднє оточення спеціальних термінів [12, с. 13].

Крім того, однією з основних стилістичних рис наукового тексту є те, що матеріал у ньому подається чітко та точно, при майже повній відсутності тих виразних елементів, які надають мові емоційної насиченості, а головний акцент робиться на логічній подачі матеріалу.

Також треба пам'ятати, що переклад виникає не в окремій, самостійній галузі, а на стику ряду галузей. У ньому порівнюються не тільки різні мови, а й відповідні культури з світоглядними, соціальними і поведінковими особливостями [5, с.4]. Тому при перекладі треба мати на увазі, що те, що досить зрозуміло носієві мови, може викликати нерозуміння у одержувача тексту перекладу. А це значною мірою ускладнює завдання перекладача і полягає не тільки в пошуку еквівалентних відповідностей для передачі комунікативної установки відправника, а й в наданні одержувачу необхідних пояснень, коли на шляху правильного сприйняття мети спілкування стоять міжкультурні відмінності.

Для досягнення адекватного комунікативного ефекту перекладач має враховувати, поряд із передачею мовних функцій, що одержувачі текстів на вихідній і перекладаючій мовах є носіями різних культур. Через розбіжності у світогляді, початкових знаннях, уявленнях і поведінкових нормах їх сприйняття одного й того самого тексту може бути не однаковим. А якщо зміст вихідного і кінцевого текстів сприймається по-різному, то переклад, як двомовний комунікативний акт не досяг своєї мети.

Для досягнення адекватності нерідко буває необхідно адаптувати як змістовну частину тексту, так і її форму, що часто має компромісний характер. Багато особливостей перекладу пов'язані зі специфікою мов (англійської або української), тобто мови на якій (або з якої) здійснюється переклад.

Наприклад, у процесі перекладу може відбуватися заміна заперечення на затвердження, яка в свою чергу також має зворотну функцію, можуть використовуватися такі суто технічні прийоми як калькування, компенсація лексичних втрат, заміна стану з активного на пасивний і навпаки, а також передача фразеологізмів їх семантичним еквівалентами тощо.

Досить важливо й те, що англійська та українська мови належать до різних структурних типів мов (українська до флективної, а англійська до аналітичної), і тому мають багато розбіжностей у будові мов, та у наборі їхніх граматичних форм та конструкцій.

Наприклад такі граматичні явища як артиклі, модальні глаголи, герундій, групи Continuous та Perfect, формальний додаток “it” не притаманні українській мові, а в англійській мові відсутні категорії роду і відмінку іменників і прикметників, тощо. Існують відмінності і у побудові речення, тому що на відміну від української мови, в англійській мові порядок слів фіксований.

Завдання перекладача - використовувати знання теоретичних основ перекладу для передачі комунікативної функції оригіналу, оскільки знання теоретичних основ перекладу і екстралінгвістичних реалій необхідна умова адекватності перекладу.

Одже, виходячи з усього вищепереліченого можна зробити висновок, що для того, щоб виконати повноцінний адекватний переклад перекладач повинен володіти наступними навичками:

Добре знати предмет перекладу.

Досконало володіти мовою оригіналу та його лексико-граматичними особливостями у співвідношенні з рідною мовою.

Використовувати знання з теорії перекладу та прийоми техніки перекладу.

Залучувати фонові знання під час перекладу.

1.2 Жанрово-стилістичні труднощі перекладу

Лексика і граматика також тісно пов'язані із жанрово-стилістичними проблемами, оскільки до стілистичних характеристик тексту відносяться такі особливості, як:

1) частотність вживання в текстах певних слів, які притаманні тієї чи іншої галузі;

2) застосування певних граматичних форм;

3) вживанння тих чи інших граматичних структур.

Як зазначив Карабан В.І. існування жанрово-стилістичних проблем науково-технічного перекладу пов'язані з певними розбіжностями “у стилістичних і жанрових нормах подання інформації в науково-технічних текстах англійською і українською мовами, особливості вживання слів і стилих образних і необразних словосполучень та інші [12, с.274].

Серед жанрово-стилістичних труднощів перекладу англомовних науково-технічних текстів на українську мову варто виділити наступні:

1) переклад так званих метафоричних термінів;

2) переклад образної та необразної фразеології;

3) переклад різноманітних кліше;

4) наявність у такого роду текстах розмовних лексичних елементів.

Крім того, перекладачеві потрібно також зважати на особливості вживання у англомовних наукових текстах особового займенника І, а також, взагалі, жанрові особливості таких науково-технічних текстів як інструкцій, патентів, ділових листів, тощо.

Для подолання цих труднощів перекладачеві слід, перш за все, навчитися ідентифікувати такі проблеми в науково-технічному тексті. Крім того, потрібно формувати навички для подолання різноманітних стилистичних труднощів перекладу із урахуванням норм української мови та жанрових норм культури мови оригіналу. Перекладачеві потрібно не тільки знати, а також вміти застосовувати адекватні способи та прийоми перекладу тих елементів науково-технічного тексту, що визивають найбільші труднощі. А також не слід забувати про прагматичну адаптацію оригінального тексту під час перекладу.

2. Поняття про термін та його класифікація

Проблемами термінології глибоко займались такі лінгвісти як Г. О. Винокур [7], А. А. Реформатський [19], О. С. Ахманова [3], В. П. Даниленко [10], Н. З. Котелова [14], С. В. Гринєв [9] та інші. Більшість дослідників признає, що термінологічність - одна з основних стильових рис наукового стилю, інформативне ядро лексики мов науки. Під терміном, зазвичай, розуміється мовний засіб вираження спеціального поняття.

О.С.Ахманова визначає термін як “слово чи словосполучення спеціальної (наукової, технічної і т.п.) мови, яке створене, отримане чи запозичене для точного вираження спеціальних понять і позначення спеціальних предметів”[3, с. 95].

В.П. Даниленко також дотримується точки зору, що “термін - це слово (чи словосполучення) спеціальної сфери застосування, яке називає спеціальне поняття”[10, с. 11].

Короткий тлумачний словник, в свою чергу, дає таке визначення слова “термін”: Термін (лат. terminus “границя, кінець, межа”) - це спеціальне слово чи словосполучення, що прийняте в певній професійній сфері і застосовується в особливих умовах. Термін представляє собою словесне означення поняття, яке входить в систему понять певної області професійних знань.

Приблизно такі ж визначення термінології знаходимо і в зарубіжних словниках лінгвістичних термінів. Так, у словнику Ж.Марузо [16] термінологія визначається як система термінів, які використовуються для вираження понять, притаманних даній науці.

В основі кожного терміна обов'язково лежить визначення (дефініція) реалії, яку він позначає, завдяки чому терміни представляють собою точну і в той же час стислу характеристику предмета чи явища. Кожна галузь знання оперує власними термінами, які й складають суть термінологічної системи даної науки.

При визначені терміна підкреслюють його функціонально-смисловий бік, бо термін за вимогами, що до нього визначаються, має стосуватися одного поняття.

М.І. Мостовий дає таке визначення терміна: термін - це слово або словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значенням, що відбиває одне поняття у спеціалізованій галузі знання чи виробництва [18, с. 191].

В. І. Карабан визначає термін як мовний знак, що репрезентує поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки.

Він вважає, що науково-технічні терміни становлять суттєву складову науково-технічних текстів [12, с. 54].

А. Я. Коваленко дає таке визначення терміну: термін - це емоційне нейтральне слово чи словосполучення, яке вживається для точного вираження понять та назв предметів [13, с. 257].

І. В.Арнольд терміном називає слово або словосполучення, яке служить для чіткого вираження поняття, специфічного для якої-небудь галузі знання, виробництва або культури, та яке обслуговує комунікативні потреби в цій сфері діяльності людини [2, с. 81].

На мій погляд М. І. Мостовий та В. І. Карабан краще за всіх визначили термін, але я б хотіла подати своє визначення: термін - це слово або словосполучення, яке служить для вираження поняття і прийняте в відповідній професійній сфері та вживане в особливих умовах.

Багато авторів, що досліджували терміни, робили спробу класифікувати ці одиниці. Так, наприклад, М. І. Мостовий[18, с. 191] поділяє термінологію на номенклатуру і професіоналізми.

Номенклатура - це сукупність спеціальних термінів-назв, які вживаються в окремій фаховій ділянці. Своєрідно визначав номенклатуру Г. О. Винокур, під якою розумів «...систему повністю абстрактних і умовних символів, єдине призначення яких полягає у тому, щоб дати максимально зручні з практичної точки зору засоби для визначення предметів, речей без прямого відношення до потреб теоретичної думки, яка оперує цими речами».

Професіоналізми - це дублети науково-технічних термінів, які не складають замкнутої системи. Професіоналізми визначають спеціальні поняття, знаряддя або продукти праці, виробничі процеси, народні ремесла. Вони носять чіткий місцевий характер, і їм властива деяка емоційність, що викликана особливостями просторіччя. Внаслідок цього професіоналізми відносяться до окремого підвиду діалекта, особливо якщо вони вживаються поза межами виробничих стосунків.

М.І. Мостовий [18, с. 192] виділяє ще один різновид терміна - торговельний знак або паронім. В умовах масового виробництва і в необхідності збувати крам виникла ціла наука утворення торговельного знака. Його застосування пов'язане з дослідженням мотивації поведінки перспективного покупця. У процесі утворення пароніма враховують як психологічні фактори припущення, переконання і принадження, так і мнемонічні, семантичні, аналогові і інші особливості слова, що залучаються. При найменуванні об'єкта чи виду послуг до уваги сприймаються комбінаційні особливості звучання і значення форми, змішані імітаційні процеси. Торговельний знак розрахований на широкі кола населення, а тому до складу знака залучається добре відоме загальновживане слово. При цьому враховується і та обставина, як до цього слова ставиться споживач.

І. В. Арнольд [2, с. 83]приділяє увагу тому, що сукупність термінів тієї або іншої галузі утворює її термінологічну систему. Об'єм і зміст відображеного терміном поняття фіксується в спеціальній літературі та входять в систему професіонального знання в цій галузі. Для того щоб слово стало терміном, у нього має бути визначення в спеціальній літературі. Таке визначення називається дефініцією. Але це не означає, що кожен термін має одну дефініцію. Різні автори, користуючись одним і тим же терміном, дають йому дефініцію трохи по іншому. Причиною такого різноманіття являється те, що визначення відповідає різним задачам того або іншого напрямку в лінгвістиці та відображає становлення автора до предмета.

І. В. Арнольд [2] висуває певні вимоги до терміну. Він каже, що такі вимоги були сформовані ще в 30-х роках в роботах засновника радянської термінології Д. С. Лотте [15]. Діяльність цього вченого була в першу чергу пов'язана з упорядкуванням та стандартизацією руської наукової та технічної термінології, його внесок в теорію терміна та в практику робіт по стандартизації має велике значення. Д. С. Лотте [15, с. 57] показав, що однозначність не виникає в термінології сама по собі. Він висунув та обґрунтував наступні вимоги: кратність, однозначність, вмотивованість, простота, погодження з іншими термінами, які є в терміносистемі, тобто системність, перевага руським терміном перед іншомовними. При створенні лінгвістичних термінів використовуються такі ж способи, як і при створенні інших термінів та й взагалі слів.

2.2 Прийоми перекладу термінів

Переклад термінології здійснюється різними прийомами, а саме за допомогою таких міжмовних трансформацій як: лексичих, лексико-семантичнх та лексико-граматичних. Задача перекладача полягає у вірному виборі того чи іншого прийому в ході процесу перекладу, щоб якнайточніше передати значення будь-якого терміна.

2.2.1 Лекичні прийоми перекладу термінів

Одним з найпростіших прийомів перекладу терміна є прийом транскодування. Транскодування - це побуквенна чи пофонемна передача вихідної лексичної одиниці за допомогою алфавіту мови перекладу. Даний прийом являється рідким виключенням в практиці технічного перекладу (наприклад, laser - лазер, діод - diode). При перекладі способом транслітерації не слід забувати й про “фальшивих друзів перекладача” (таких, як contribution, data, snstance, stimulation, etc.), транслітераційний спосіб перекладу яких призводить до грубих викривлень смислу.

Терміни також підлягають іншому лексичному прийому перекладу - калькуванню - передача не звукового, а комбінаторного складу слова, коли складові частини слова (морфеми) чи фрази (лексеми) перекладаються відповідними елементами мови перекладу. Даний прийом застосовується при перекладі складних за структурою термінів. Наприклад: a standard key-combination - стандартна комбінація клавіш, формат рози вітрів - wind rose format.

Також переклад термінів можливий шляхом опису значення. Такий прийом застосовується при перекладі новітніх авторських термінів-неологізмів, які подаються зазвичай в лапках. Наприклад: Today we are all members of many global “non-place” communities - сьогодні ми всі є членами багатьох глобальних спільнот, що не прив'язані до якоїсь певної території.

У випадку, коли словник не дає точного еквівалента тому чи іншому терміну, або ж коли застосування калькування, транслітерації чи описового перекладу недоречне, можливими також є інші прийоми перекладу.

2.2.2 Лексико-семантичні та лексико-граматичні прийоми перекладу

До інших трансформаційних прийомів, що застосовуються при перекладі термінів можна віднести: конкретизацію та генералізацію.

Конкретизація - процес, при якому одиниця більш широкого конкретологічного змісту передається в мові перекладу одиницею конкретрого змісту. В українській мові необхідно робити заміну слова чи словосполучення, що мають більш широкий спектр значень, еквівалентом, який конкретизує значення згідно контексту або стилістичних вимог. Наприклад, поняття “досліджувати” може відноситися до різних ситуативних умов, і в значній мірі упорядковується контекстом; в англійській мові цьому поняттю будуть відповідати різні більш вузькі за значенням одиниці, в залежності від контексту:

to explore - досліджувати місцевість (порівн. to explore the environment)

to investigate - досліджувати ринок (порівн. to investigate the market)

to research into - досліджувати явище (порівн. to research into the classical literature).

При перекладі термінів також можливим є застосування прийому генералізації. Генералізація вихідного значення має місце в тих випадках, коли міра інформаційної упорядкованості вихідної одиниці вища за міру упорядкованості одиниці, що відповідає їй за змістом в мові перекладу. Наприклад: щілинний фільтр - edge-type filter.

Деякі інші трансформаційні прийоми перекладу термінів вимагаються в тих випадках, коли значення того чи іншого терміну для української мови являється новим. Для прикладу можна взяти англійські тексти з різних вузькопрофесійних сфер людської діяльності.

Скажемо, в англійському тексті з оптичної інтерферометрії є терміни, переклад яких не зареєстрований галузевими англо-українськими словниками. Наприклад, термін field time of the camer. Відразу спадає на думку те, що найважчим при перекладі даного словосполучення є значення слова field. Тим не менше, зрозумівши, що мова йде про роботу камери з отримання сигналів від об'єкту, що знімається, можна зробити висновок, що field time - це “час, протягом якого камера отримує сигнал від об'єкта”, “час зйомки”. В цілому для перекладу терміна field time of the camer краще за все підходить існуючий в українській мові термін “такт камери”. Збереження при перекладі цього терміну буде означати, що перекладач скористається прийомом логічної синонімії.

Також можна перекладати терміни, скориставшись прийомом експлікації. Експлікація - коли лексична одиниця мови оригіналу замінюється словом (словосполученням), яке передає його значення. Наприклад термін localized filter, який в даному контексті - контексті з оптичної інтерферометрії перекласти як “локалізований фільтр” чи “місцевий фільтр” неможливо через правила сполучуваності слів в українській мові. Цей термін довелося б перекласти як “фільтр, який працює в рамках кожної точки”.

В іншому англійському тексті, де мова йде про екологічні проблеми, а саме, про боротьбу з пожежами в тропічних лісах, зустрічаються такі терміни: slash-and-burn fires, land-maintenance fires. Виясняється, що першим терміном позначеного поняття, що є частим випадком для поняття, позначеного другим терміном. Перший термін можна перекладсти з допомогою прийому експлікації (в залежності від вузького контексту) або ж як “вогнища при спалюванні відходів під час чищення лісного маству”, або ж як “розчищення площі лісного масиву шляхом вирубки і випалювання”. Для другого терміну, що має більш широке значення, допустимими є наступні варіанти перекладу (знову ж таки в залежності від вузького контексту): “грунтозахисне випалювання рослинності”(спосіб добавлення), “природоохоронне випалювання рослинності” (спосіб генералізації та добавлення). Так чи інакше, а слово “пожежі” в українських термінах, що характеризують природоохоронну діяльність людини - небажані.

2.2.3 Конверсія та інверсія як прийоми перекладу термінів

Розглянемо ще деякі прийоми. Компресія - більш компактне викладення думок завдяки випущенню зайвих елементів та позамовного контексту. Наприклад: перехід від одного виду зношення до другого - wear transition. Інверсія - це зворотній порядок слів, для привернення уваги до конкретних елементів. Наприклад: spring-engaged piston - поршень, притиснутий(до дисків) пружинами.

Отже, переклад термінів - дуже відповідальна задача для перекладача. Не дивлячись на розширення зв'язків між народами на планеті, використання все більш ефективних засобів комунікації і пов'язане з цим взаєморозуміння культур, перекладач повинен рахуватися з тим, що кожна мова розвивається самостійно: в ній діють власні мовні реалії, закріплені культурно-історичні реалії, з'являються нові реалії, які ще не мають еквівалентів на момент перекладу на інші мови. Але і попри цього перекладачеві доводиться перекладати матеріали, що містять і такі термінологічні особливості, з якими він не знайомий.

Це означає, що незалежно від ступеня володіння перекладачем обома мовами, об'єму його фонових знань, він так чи інакше зустрінеться з неочікуваним в тексті оригіналу, що може бути лінгвістичними чи екстралінгвістичними реаліями. Враховуючи це, перекладачеві потрібно знати і вміти користуватися (окрім словників) різними енциклопедичними довідниками, а також поширеною у всьому світі мережею Інтернет.

3. Явище омонімії

Омонімія - одне з явищ, які притаманні всім мовам та характеризують лексико-семантичну систему кожної з них.

Омонімія є другий тип неоднозначності, тобто такого співвідношення форми і значення, при якому однакові форми мають різні значення. На відміну від полісемії (багатозначності), омонімія являє собою таку неоднозначність, за якої ми маємо справу не з одним словом і його безліччю значень, а з двома різними словами, які лише зовні випадково співпали за формою. Ця випадковість формальної подібності двох омонімічних значень виявляється в тому, що їх значення ніяк не пов'язані між собою, тобто не містять ніякої загальної семантичної ознаки, яка служила б підставою перенесення від одного значення до іншого. Відповідно не одне з омонімічних значень не може вважатися вихідним або похідним.

Оскільки встановлення наявності або відсутності семантичного зв'язку є більшою мірою суб'єктивним процесом (особливо стосовно до метафори), то найбільш надійним критерієм для розмежування полісемічних і омонімічних значень є етимологічний критерій (слова з точки зору їх походження).

Омонімічні слова будуть характеризуватися різної історією виникнення, тобто будуть відноситись до різних семантичним джерел, полісемічні слова до одного й того ж джерела, яке буде початковим.

Терміни, на відміну від слів “широкого вжитку” всередині свого термінологічного поля зазвичай однозначні; одне і те ж слово може бути терміном різних сфер знання, але слід зауважити, що це не полісемія, а омонімія.

Вперше Арістотель визначив, що омоніми як “предмети, у яких лише ім'я спільне, а мова про сутність, яка відповідає цьому імені - різна”. Зацікавленість омонімією з'явидася в англійських дослідників дуже давно. Згадку про омоніми можна знайти ще в працях Купера в “Граматиці (1685 року)”, Мердока в “Словнику розрізнень”, який вийшов в Лондоні ще в 1811 році. Ці і багато інших авторів наводили довгі списки омонімів, щоб продемонструвати правильну вимову слів.

Зацікавленність у вивченні омонімів, їх походженні та розвитку в окремих мовах, в сім'ях і групах споріднених мов, то розгорталася, то затухала, але ніколи не зникала повністю. Це пояснюється тим, що поява омонімії багатоаспектна і потребує всестороннього мовного аналізу.

3.1 Погляди вчених на омонімію як абсолютну універсалію

Процес розробки теорії омонімії має давні традиції і пов'язаний з іменами таких вчених, як М.В. Ломоносов, Л.В. Щерба, В.В. Виноградов, Н.М. Шансій, Н.П. Колесников, Ю.С. Маслов, М.І. Фоміна та багато інших.

В сучасній науці про мову загальнопризнаним є те, що омонімія - абсолютна універсалія. Наявність омонімів в мові є обов'язковою і закономірною, до того ж глибинно зумовленою як фізіологічно, так і самою природою мови як системи.

Л.А. Булаховський (5, с. 263) якось написав, що “омоніми - такі ж законні діти мовного мистецтва, як і всі інші”. Значно пізніше Ю.С.Маслов (16,с 272), досліджуючи проблему подачі омонімів у словниках, відмітив, що “саме у широкому розповсюдженні омонімії і закладена одна з найважливіших відмінностей будь-якої мови, що складалася стихійно протягом віків і тисячоліть від “семантичних систем”, створених людиною ”. І.І. Іванова (11, с. 308) також вказує на закономірний характер причин, які ведуть до утворення омонімів, “є по суті, випадковим результатом певних закономірностей”.

Довгий час омонімія розглядалась “як хвороба, яку необхідно лікувати”. Розповсюдженою є точка зору про те, що синонімія та полісемія - закономірне явище в мовах, що саме функціонування мови як засобу спілкування і пізнання неможливе без цих явищ. Що стосується омонімів, то, навпаки, цей аспект асиметрії мовного знаку багатьма вважається мовною аномалією, завадою в комунікації. Часто слухач опиняється в складній ситуації, коли з кількох різних значень, виражених даною мовною формою, слід вибрати одне для вірного розуміння повідомлення. Омонімія вносить труднощі і в звичайний процес засвоєння мови, коли той, хто її вивчає наштовхується на те, що одна й та ж мовна форма може мати абсолютно різні значення, - факт, на який в своїй рідній мові він, зазвичай, не звертає уваги. Аналіз таких форм суттєво ускладнює сприйняття іншомовного тексту.

В сучасній лінгвістиці прийнято вважати, що омонімія представляє собою лексико-семантичний процес, при якому можлива наявність та функціонування двох чи більше рівнозвучних мовних знаків, які семантично не пов'язані між собою.

контекст омонімічний термін

3.2 Причини виникнення омонімів

Лінгвісти виділяють наступні причини появи омонімів. А.А.Реформатський стверджує, що в нашій мові найбільше всього омонімів, які виникли завдяки запозиченням (19, с. 542).

Фонетична структура запозичуваного слова зазвичай зазнає змін відповідно до вимовних норм мови що запозичують і існуючими в цій мові правилами поєднання звуків. Асимільовані форма може і не бути тотожною ні однієї з вже наявних форм, але може випадково співпасти за звучанням з будь-яким словом мови-реципієнта.

У результаті запозичень в англійській мові з'явилися 30.7% омонімів. З цим, ймовірно, пов'язаний різнорідний за етимологічною ознакою склад англійської омонімікі, який представлений словами німецького походження (45.3%), латино-романського (38.2%), грецького (6%), кельтського (1.84%) походження та інших.

О.С. Ахманова, визначаючи достатню активність омонімів, що з'явилися в результаті полісемії, вказує в той же час і на великі труднощі, сумніви, з якими пов'язані пошуки об'єктивних критерій оцінки завершення процесу омонімізації (2, с 157).

В.І. Абаєв (1, с. 289) висказав думку про те, що “поява нових омонімів, їх “розмноження” йде в основному за рахунок полісемії”.

В основі виникнення 2.8% омонімів лежать зміни семантичного характеру, оскільки ця група омонімів виникла внаслідок розпаду полісемії в різні періоди розвитку мови. У ряді випадків омоніми, що виникли зазначеним шляхом, диференціювалися графічно, що свідчило про остаточний розщеплення багатозначного слова на омоніми.

А.І. Смірницький основним джерелом поповнення мови омонімами вважає випадкові звукові співпадіння (20, с. 286).

Перераховані вище причини омонімії реєструються в ході всієї історії англійської мови та сприяють появі омонімів як окремо, так і в комбінаториці.

3.3 Міжгалузева омонімія термінів

Міжгалузева омонімія - це терміни однієї області значення, які піддалися переосмисленню і ввійшли в терміносистему іншої науки. Для міжгалузевої омонімії характерні, принаймні, дві обов'язкові ознаки: за термінами повинні бути закріплені різні дефініції, і ці терміни функціонують в різних термінологічних системах. Вчені вважають, що в більшості випадків співіснування міжгалузевих омонімів стало можливим через їх утворення від латинського кореня. Наприклад, термін finish (від лат.“finis”) має такі значення: у техніці - “обробка, поліровка, чистова обробка”, у текстильній промисловості - “ апретура, чистота поверхні”,у сільському господарстві - “фініш, остання фаза відгодовування”.

У мові науки і техніки особливо поширена омонімія термінів через те, що у терміносистемах різних галузей науки і техніки широко застосовується так зване семантичне словотворення, коли існуючій формі слова приписується те чи інше значення. Так, наприклад, слово leader (один з міжгалузевих термінів) у фізиці має значення “іскровий або грозовий розряд, лідер”, у кінематографії - “зарядка ділянки кіноплівки, рекорд”, у кібернетиці - “початок масиву”, у слюсарній справі - “ходовий гвинт”, у геодезії - “попередній мерщак”, у гірничій справі - “направляюча стріла копра”, у політології - “провідник, керівник”, у поліграфії - “пунктир, пунктирна лінія”, у ботаніці - “головна гілка”, у сільському господарстві - “основний сорт” тощо (Інші приклади міжгалузевої омонімії термінів див. у додатку №1).

Зрозуміло, що значною мірою характер значення таких омонімічних термінів визначається належністю оригіналу до тієї чи іншої галузі науки і техніки та конкретною тематикою самого тексту оригіналу. Однак, перекладацькі помилки можуть все ж виникати у зв'язку із неправильним вибором значення омонімічного терміну із суміжної галузі науки або техніки. Так медичний термін debris, який має два значення: одне ширше, загальномедичне (“чужорідна речовина”), а інше - вужче, стоматологічне (“зубний наліт”). При перекладі тексту зі стоматології можливий неправильний преклад даного терміну у тому випадку, коли він вжитий у тексті, що перекладається у широкому значенні, а вузький чи широкий контекст не дозволяють визначити, у якому із зазначених значень вжитий цей термін.

Науково-технічний термін визначається як мовний знак, що репрезентує поняття спеціальної або професійної галузі науки чи техніки. Терміни є суттєвою складовою науково-технічної інформації і становлять одну з головних труднощів науково-технічного перекладу через неоднозначність використання та відсутність точних лексичних відповідників при перекладі. Крім того, треба зважати на варіативність використання термінів в різних варіантах англійської мови, коли один і той же термін може позначати різні явища, процеси, об'єкти тощо.

Розглянемо труднощі, що виникають при перекладі іншомовного тексту через існування лексичних елементів, тотожних за формою, але досить відмінних за значенням - омонімів. У мові науки і техніки омонімія термінів особливо поширена через те, що у терміносистемах різних галузей науки і техніки широко застосовується семантична форма словотворення, коли існуючій формі слова надається інше конкретне значення. Так, наприклад, загальновживане слово guide перекладається як “гід, керівник, провідник, проводир, керівництво (до чогось), путівник, дороговказ, поводир, підручник, покажчик”. У промисловості та техніці як термін воно має такі відповідні галузеві значення: “обсадна труба” (гірнича справа); “проводка прокатного стану” (металургія); “направляюча жила” (геологія); “направляючий прилад” (машинобудування); “передаточний важіль чи підойма” (будівництво); “хвилевід” (радіоінженерія) тощо. Отже, бачимо, що точний характер значення даного терміну можна визначити лише належністю тексту оригіналу перекладу до певної галузі науки або техніки.

Особливої уваги потребує точний переклад омонімічних термінів з атрибутивним сполученням, коли означення передує терміну. У такому випадку словосполучення перетворюється на галузевий чи вузькогалузевий термін. Розглянемо, наприклад, варіанти перекладу слова engine. Його основі словникові значення як загальновживаного такі: “машина, двигун, паровоз”. Але з іншого боку, дане слово можна розглядати як загальнонауковий термін з таким же семантичним значенням. Політехнічні словники пропонують його як термін широкого використання. При додаванні ж до нього атрибутивного компоненту термінологічне сполучення набуває таких значень: “air engine”- компресор (технічне промислове обладнання); “beating engine”- розмелювальна машина, рол (виробництво паперу); “blast engine”- повітродувка (металургія); “field engine”- трактор (сільськогосподарча техніка); “fire engine”- пожежний насос; “man engine”- підйомник для людей, кліть (шахтне виробництво); “oil-electric engine”- дизель-генератор (енергетична промисловість); “hoisting engine” - підйомна машина (будівництво); “pumping engine”- насос (водопостачальні системи); “reheat engine” - двигун з форсажною камерою (авіація), “skid engine” - скідер, механічна лебідка, двигун, “winding engine” - лебідка. У даному випадку означення є лівостороннім.

Прикладом термінотворення за допомогою надання атрибутивного значення слову engine є словосполучення “engine crew” - паровозна бригада; “engine driver” - машиніст; “engine room” - машинне відділення. Усього ж політехнічні словники пропонують 105 значень терміну engine з атрибутивним компонентом.

3.4 Внутрішньогалузева омонімія термінів

Досить часто зустрічається й внутрішньогалузева омонімія термінів, якій характерна одна й та ж форма слова, що має різні значення в межах тієї ж самої галузі науки чи техніки.

Так, у авіаційній промисловості термін air engine вживається у значенні “пневматичний двигун”, air-chamber diesel engine - “повітряно-камерний двигун”, (air) ram-jet- engine - “прямоточний повітряно-реактивний двигун”, side-by-side (air) engine - “двигун з паралельно розміщеними циліндрами”, (air) twin engine - “двигун з V-подібним розміщенням циліндрів, дворядний двигун”, (air) arrow engine - “двигун з W-подібним розміщенням циліндрів”.

Прослідкуємо омонімію терміну engine далі. Як загальнонауковий, він має широке значення “машина, двигун”; у транспортній справі його значення вужчає: “двигун”; тоді як на залізничному транспорті engine перетворюється на вузькогалузевий термін: pilot engine- “маневровий локомотив”, railway engine - “паровоз, локомотив потягу”. При перекладі тексту із транспортної справи можливий неправильний переклад терміну engine у тому випадку, коли він вжитий у тексті у ширшому значенні, а вузький контекст не дозволяє визначити, у якому із можливих значень вжито даний термін.

Крім зазначеного виду омонімії термінів, коли одне значення терміну ширше іншого, існують ще й інші види термінологічної омонімії. Йдеться про суто терміни, які не мають загальновживаних лексичних відповідників. Один з таких видів термінологічної омонімії - це коли одна й та ж форма слова (тобто, терміну) має різне значення у різних галузях науки. Наприклад, соre в терміносистемі гірничої справи має значення “клиновий вруб”, в ядерній енергетиці - “активна зона (реактору)”, у геодезії - “керн, колонка (проба грунту, породи)”, у металургії - “стрижень”, у виробництві паперу - “накатний патрон”, у геології - “нуклеус” (основна зона накопичення).

Другий вид термінологічної омонімії виділяють у тому випадку, коли одна й та ж форма слова має різні значення в різних підгалузях суміжних галузей науки або техніки. Так, соre в електриці - “жила кабелю”, в енергетиці - “ротор двигуна”. Не менш важливим є вид термінологічної омонімії, коли одна й та ж форма має різні значення у різних підгалузях однієї й тієї ж галузі: у металургії green core означає “сирий стрижень”, а mould core - “ливарний стрижень”. І останнім можна відмітити вид омонімії, у якому одна й та ж форма слова має різні значення в межах однієї підгалузі. Наприклад, у ядерній фізиці one-pass core має значення “прямоточна активна зона”, а у ядерній енергетиці two-pass core означає “двоходовий стрижень”.

Зрозуміло, що вибір точного перекладного відповідника омонімічних термінів визначається конкретною тематикою самого тексту оригіналу. Однак перекладацькі помилки можуть все ж виникати у зв'язку із неправильним вибором значення омонімічного терміну із суміжної галузі науки або техніки.

Слід також зазначити, що один і той самий термін може водночас виступати як терміном внутрішньогалузевої омонімії, так і терміном міжгалузевої омонімії. Візьмемо для прикладу термін starter. У спортивній термінології він означає “учасник (змагання)”, а в сільському господарстві - “добрива, що вносяться при посіві”. Це є приклад міжгалузевої омонімії, так як існують абсолютно різні значення в різних галузях. Але якщо цей же термін розглянути в межах однієї галузі, виявляється, що окрім значення “добрива, що вносяться при посіві” у сільському господарстві існує й інша дефініція на позначення даного терміну, тобто “корм для молодняка”.

3.5 Омонімія термінів-абревіатур та скорочень

Омонімія існує також у випадку термінів-абревіатур та скорочень.

Оскільки абревіатури та скорочення складаються з невеликої кількості літер, то існує ймовірність співпадіння їхніх форм у різних галузях науки та техніки.

Наприклад, англійський термін-абревіатура ОР у технічній терміносистемі позначає “зовнішню приладову дошку”, у видавничій справі “розпродаж видання”, у термінології поштового зв'язку - “наддрук на лицевому боці марки, що змінюєїї вартість”, а у метеорології - це “умовна позначка снігової “крупи”. Абревіатура O.R. у військовій термінології позначає “канцелярію підрозділу, організований резерв або ж рядовий та сержантський склад”, у метрології - “зовнішній радіус”, у страховій справі - “ризик власника майна або вантажу”, а в електротехніці - “максимальне релє”, у медицині “операційна.

Icнyє як мiжгалузева омонiмiя абревiатур та скорочень, що описана вище, так i внутрiшньогалузева омонiмiя, коли один i той же набiр лiтер позначае зовсiм рiзнi поняття. Наприклад, у вiйськовi й справi абревiатура FA позначає “польову армiю; польову артилерiю; надбавку на утримання сiм'i та повiтряну пригоду”. OPT у граматиці означає “оптатив”, у юриспроденції - “оптиція”, у фізиці - “оптика”.

Отже, для того щоб уникнути неправильного вибору варіанта перекладу омонімічного терміна-абревіатури чи скорочення, необхідно добре знати ту галузь науки, якої стосується переклад, розуміти зміст терміну англійською мовою і знати термінологію рідної мови.

4. Контекст та його роль в розумінні омонімічного терміна

Під контекстом прийнято розуміти мовне оточення, в якому вживається та чи інша лінгвістична одиниця. (Бархударов Л.С. § 40) У межах загального поняття контексту розрізняється вузький контекст (або «мікроконтекстом») і широкий контекст (або "макроконтекст»). Під вузьким контекстом мається на увазі контекст пропозиції, тобто лінгвістичні одиниці, складові оточення даної одиниці в межах пропозиції. Під широким контекстом мається на увазі мовне оточення даної одиниці, що виходить за рамки пропозиції; це - текстової контекст, тобто сукупність мовних одиниць, що оточують цю одиницю в межах, що лежать поза даної пропозиції, іншими словами, в суміжних з ним пропозиціях .

Вузький контекст, у свою чергу, можна розділити на контекст синтаксичний і лексичний. Синтаксичний контекст - це та синтаксична конструкція, в якій вживається дане слово, словосполучення або (придаткове) пропозицію. Лексичний контекст - це сукупність конкретних лексичних одиниць, слів і стійких словосполучень, в оточенні яких зустрічається дана одиниця.

Ситуативний (екстралінгвістичний) контекст включає обстановку, час і місце, до якого відноситься висловлювання, а також будь-які факти реальної дійсності, знання яких допомагає Рецептору (і перекладачеві) правильно інтерпретувати значення мовних одиниць у вислові.

Співставлення потенційних значень спільно спожитих мовних одиниць дозволяє визначити те значення, в якому кожна з них використовується в даному вислові. Зазвичай це виявляється можливим вже в межах вузького контексту. Розглянемо наступне англійське речення: The striking unions have won concessions despite bitter opposition of the employers. Всі повнозначні слова у цьому реченні, узяті поза контекстом, мають по кілька значень. Дієслово to strike може означати «бити, ударяти, знайти, натрапити, вражати, здолати, пускати коріння, страйкувати». Іменник union може мати значення «союз, об'єднання, з'єднання, профспілка, робітного дому, шлюбний союз». Дієслово to win - «виграти, перемогти, добитися, отримати, добувати, переконати». Іменник concession - «поступка, концесія». Прикметник bitter - «гіркий, болісний, різкий, запеклий». Іменник opposition - «контраст, протилежність, опір, опозиція». І, нарешті, іменник employer - «підприємець, роботодавець, наймач».

Співвідносячи ці значення один з одним у контексті нашого виразу, можна легко впевнитися у тому, що вони співвіднесенні лише у випадку, коли перше слово узяте в значенні «страйкувати», друге - «профспілка», третє - «добитися», четверте - «поступка», пяте - «запеклий» , шосте - «опір». Слово employer «підприємець» одразу визначило, про яку сферу життя йдеться у даному випадку, і для визначення значень інших слів достатньо було відповідних словосполучень: striking unions, winconcessions, bitter opposition.

З'ясування значень слова в контексті дає можливість відшукати йому в ПМ постійну відповідність або ряд варіантних відповідностей, з яких потрібно буде зробити вибір при перекладі. І для цього вибору знов знадобиться звертатись до лінгвістичного і ситуативного контексту. Ось декілька прикладів:

1.дієслово operate: (I) The company operated a large foundry. (2) This engine will operate continuously at angles up to 25°. (3) He knew how to operate on the opposite party. (4) The surgeon operated on her for appendicitis. Тут вузького контексту досить, щоб в першому випадку вибрати українське «керувати (заводом)», у другому - «працювати (безперервно)», у третьому - «впливати (на опозицію)» та в четвертому - «зробити операцію (з видалення апендициту)».

2. іменник pin: (1) The safety pin safeguards the grenade against seldetonation.

(2) Give me some drawing pins. (3) Piston pin knocking is the characteristic noise of a piston engine being overloaded. (4) Pick this metal sheet with a pin before riveting. Отже у першому випадку pin позначає «чека (гранати)», у другому - «креслярська кнопка», у третьому - «палець (шатуна)», у четвертому - «пробійник».

Іноді, проте, для вибору одного з можливих відповідностей доводиться вдаватися і до широкого контексту. Англійському design в українській мові відповідають як «ескіз», так і «конструкція». І коли перекладач знаходить таке речення: The design of machine tool is perfect now, він не має в самій пропозиції достатніх вказівок для вибору одного з відповідностей. Але далі в тому ж абзаці мовиться про наступне: The geometry of all parts of the machine tool is gladden, and then how they were welded together . Вказівка на «зваренність» дозволяє з впевненістю вибрати варіант «конструкція».

Отже, в процесі перекладу «зняття» багатозначності мовних одиниць і визначення вибору перекладацького еквівалента обумовлюється рядом факторів: вузьким контекстом, широким контекстом і екстралінгвістичні ситуацією. Без урахування усіх цих чинників у їх взаємодії розуміння мовленнєвого утворення і, тим самим, його переклад називаються неможливими. Саме з цієї причини лінгвістичною базою теорії перекладу, як було зазначено, повинні служити, по-перше, лінгвістика тексту, по-друге, макролінгвістичний опис мови з урахуванням функціонування його системи у взаємодії з екстралінгвістичними явищами, що визначають предмет, побудову та умови існування об'єкту перекладу - мовленнєвого утворення.

ВИСНОВКИ

В процесі дослідження даної курсової роботи ми розглянули головні лексичні та жанрово-стилістичні проблеми науково-технічного перекладу. Де з'ясували що причинами існування лексичних труднощів перш за все є розбіжності в картині світу англійської і української мов, особливості багатозначності англійських і українських слів, відсутність у мові відповідників нових термінів, особливості словотвору і термінотворення в англійській та українській мовах та ін. Серед причин, що зумовлюють існування жанрово-стилістичних проблем науково-технічного перекладу - це певні розбіжності у стилістичних і жанрових нормах подання інформації в науково-технічних текстах англійською і українською мовами, особливості вживання слів і сталих образних і необразних словосполучень та ін.

Головними шляхами вирішення зазначених проблем перекладу є, по перше, належна ідентифікація таких проблем, по-друге, знання і вміння застосовувати адекватних способів і прийомів перекладу лексичних елементів, словосполучень і фразеологічних одиниць, по-третє, прагматична адаптація тексту оригіналу під час перекладу і, по-четверте. Формування сталих навичок подолання різного роду лексичних, термінологічних і стилістичних труднощів перекладу із урахуванням норм української мови та жанрових норм культури мови оригіналу.

Розглянули поняття терміну, його класифікацію, явище омонімії (при цьому визначили розбіжність омонімії та полісемії), причини виникнення омонімів, навели приклади міжгалузевої, внутрішньогалузевої омонімії термінів та омонімії термінів-абревіатур. І найголовніше, з'ясували труднощі перекладу англійських омонімічних термінів науково-технічних текстів.

Тож ми винайшли, що термін - це слово або словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значення, що відбиває дане поняття у спеціалізованій галузі знання чи виробництва. Сукупність термінів як лексичних засобів найменування, складає термінологію, що поділяється на номенклатуру і професіоналізми. Отже, було з'ясовано, що омонімія - одне з явищ, які притаманні всім мовам та характеризують лексико-семантичну систему кожної з них. Омонімічні терміни - це терміни, які збігаються за звуковою формою, але різняться за значенням (і ці значення не пов'язані один з одним). На відміну від полісемії омонімія виникає на основі спільності звукової форми, причому значення слів-омонімів не мають загального семантичного стрижня. Передача англійських омонімічних термінів українською мовою вимагає знання тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів англійською мовою і знання термінології рідною мовою. При передачі науково-технічної літератури з англійської мови на українську важливе значення має взаємодія терміну з контекстом, завдяки чому виявляється значення слова. Не рахуючи випадків навмисної або випадкової (ненавмисною) двозначності, контекст служить тим засобом, який ніби «знімає» у тій чи іншій багатозначної одиниці всі її значення, крім одного. Тим самим контекст надає тієї чи іншої одиниці мови однозначність і робить можливим вибір одного з декількох потенційно існуючих еквівалентів даної одиниці в ПМ. Звичайно, роль контексту далеко не обмежується вирішенням багатозначності слів та інших лінгвістичних одиниць, а проте найважливіша його функція полягає саме в цьому. Значну роль в розумінні терміну грає також й фонові знання перекладача, та також його вміння шукати нові поняття, які відсутні в словниках.

Об'єктом дослідження була омонімічна термінологія, що використовується при написанні науково-технічної літератури.

Досягнення поставленої мети передбачало дослідити особливості передачі англійських омонімічних термінів українською мовою.

Для вирішення поставленої мети необхідно було визначити поняття термінологічної лексики; з`ясувати явище омонімії та появу омонімічних термінів; навести приклади омонімії у контексті науково-технічних статей та текстів; з'ясувати труднощі перекладу англійських омонімічних термінів науково-технічних текстів.

Отже, переклад омонімічних термінів - дуже відповідальна задача для перекладача. Не дивлячись на розширення зв'язків між народами на планеті, використання все більш ефективних засобів комунікації і пов'язане з цим взаєморозуміння культур, перекладач повинен рахуватися з тим, що кожна мова розвивається самостійно: в ній діють власні мовні реалії, закріплені культурно-історичні реалії, з'являються нові реалії, які ще не мають еквівалентів на момент перекладу на інші мови.

Але і попри цього перекладачеві доводиться перекладати матеріали, що містять і такі термінологічні особливості, з якими він не знайомий. Це означає, що незалежно від ступеня володіння перекладачем обома мовами, об'єму його фонових знань, він так чи інакше зустрінеться з неочікуваним в тексті оригіналу, що може бути лінгвістичними чи екстралінгвістичними реаліями. Враховуючи це, перекладачеві потрібно знати і вміти користуватися, окрім словників, й різними енциклопедичними довідниками, постійно рухатися вперед у своєму професійному розвитку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абаев В. С. Общегуманитарные аспекты теоретического языкознания- М., 1992. -289 с.

2. Арнольд И. В.: Основы научных исследований в лингвистике: Учебное пособие. - М. Высш. школа, 1991.-140 с.

3. Ахманова О. С. Очерки по общей и русской лексикологи. - М., 1957. - 157с.

4. Бархударов Л.С. Язык и перевод. - М., 1975.

5. Бреус Е.В. Основы теории и практики перевода с русского языка на английский: Учебное пособие. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: УРАО, 2000. - 208 с.

...