Процес термінологізації англійської загальновживаної лексики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Науково-лінгвістичні основи вивчення термінів

1.1 Визначення поняття «термін»

1.2 Характерні ознаки термінологічних одиниць

1.3 Класифікація термінологічних одиниць

1.4 Визначення відмінних рис між терміном і загальновживаною лексикою

Розділ 2. Процес термінологізації в сучасній англійській мові

2.1 Визначення поняття «термінологізація»

2.2 Особливості процесів термінологізації загальновживаної лексики на сучасному етапі

Розділ 3. Особливості перекладу термінологізованої лексики

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

лінгвістичний термінологізація англійський лексика

Термінологія різних галузей людської діяльності й знання завжди була й залишається найбільш динамічним складником лексичних систем усіх мов. Термінологічні підсистеми характеризуються постійним розвитком і процесами неологізації, викликаними різних факторів.

Теоретичним і практичним питанням, пов'язаних з процесами термінологізації присвячені фундаментальні праці Д.С. Лотте [11, c. 50], А.А. Реформатского [12, с. 47-51], В.М. Лейчик [10, с. 109], М.О. Вакуленко [3, c. 139-142] та інших.

У зв'язку із все більшою спеціалізацією понятійного апарату активізується вивчення термінологічних систем англійської мови. Власне терміносистеми розвиваються за своїми внутрішніми закономірностями і є складноорганізованими як з погляду змісту, так і з погляду мовних засобів їхнього вираження.

Актуальність даної роботи визначається загальною спрямованістю сучасних термінознавчих наукових праць на дослідження мовних та позамовних факторів розвитку терміносистем, а також зумовлена необхідністю дослідити сукупність термінів як окрему лексико-семантичну систему з метою теоретичного розгляду проблеми термінологізації загальновживаного слова.

Метою дослідження є встановлення особливостей термінологізації в сучасній англійській мові шляхом визначення і обґрунтування її основних закономірностей. Аналіз проблеми показав, що для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання:

- з'ясувати та уточнити поняття термін, термінологізація,

- розглянути особливості термінологізованих одиниць в англійській мові;

- дослідити проблему термінологізації загальновживаного слова в англійській мові.

Об'єктом дослідження є термінологічні одиниці сучасної англійської мови.

Предмет дослідження - це термінологізаційні процеси, що відбуваються в англійській мові.

Теоретичне значення дослідження полягає в поглибленні рівня розробки питань англомовного термінознавства, зокрема, взаємодії термінологічної та загальновживаної лексики на сучасному етапі; узагальнення наукових знань про системність термінологізаційних процесів у межах конкретної терміносистеми і про вироблення критеріїв диференціації терміна й нетерміна.

Практичне значення праці полягає у виробленні рекомендацій щодо застосування окремих термінологічних одиниць у спеціальному контексті, що нині є досить важливим, оскільки спостерігається неунормованість використання термінів.

Структура роботи визначається завданнями та методикою роботи. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури.

У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, визначаються мета й завдання дослідження, його теоретичне та практичне значення, формулюються основні положення, що виносяться на захист, описуються методи дослідження. У першому розділі розглядаються теоретичні засади дослідження, визначається статус терміна, розкривається його сутність, його зв'язок із загальновживаним словом у процесі термінологізації. Другий розділ присвячено визначенню поняття термінологізація та особливостям процесу термінологізації на сучасному етапі. У третьому розділі зображуються закономірності та приклади перекладу загальновживаної термінологізованої лексики англійської мови. У висновках узагальнено результати виконаного дослідження.

Методи дослідження, використані у даній роботі, мають комплексний характер. Мета й завдання дослідження визначили вибір певного комплексу методів лінгвістичного аналізу. Основний метод дослідження - аналітико-описовий. Супутний метод - компонентний аналіз. За допомогою основного методу досліджується кожний спосіб термінотворення у структурному й семантичному аспекті. Метод компонентного аналізу дозволяє розглядати термінологічну структуру як сукупність складників. Дефінітивний метод використовувався для пошуку адекватної дефініції терміна. На всіх стадіях дослідження застосовувався порівняльно-зіставний метод.



Розділ 1. Науково-лінгвістичні основи вивчення термінів

Найбільший тематично-стилістичний шар лексики мови становлять загальновживані слова, використання яких вільне й нічим не обмежене. Ці слова пов'язані зі спільними для більшості носіїв мови поняттями, а також є звичайними, зрозумілими для широкого загалу назвами предметів і явищ дійсності (e.g. earth, air, son, milk). Вони характеризуються стійкістю основних значень. Тому дуже важливим є розуміння та правильне тлумачення понять, що можливе лише при їх ґрунтовному розгляді.

1.1 Визначення поняття «термін»

Незважаючи на відносно тривале існування термінознавства, до нашого часу немає одного загальноприйнятого визначення слова термін. Як слушно зазначає Т.Р. Кияк, термін, як і всі інші мовні універсалії, важко піддається дефінуванню [8, с. 50]. Не можемо не погодитися з цією думкою, оскільки огляд наукових праць демонструє наявність великої кількості визначень терміна.

У сучасній лінгвістиці існують наступні визначення слова "термін". Термін - це слово чи словосполучення, що точно позначає певне поняття, яке застосовують в науці, техніці, мистецтві. Аналогічну дефініцію знаходимо в словнику лінгвістичних термінів Д.Е. Розенталя та М.А. Тєлєнкової [19, с. 470] та інших. Більш чітке визначення дає Б.Н. Головін. Термін - це слово чи підрядне словосполучення, що має спеціальне значення, виражає та формує професійне поняття та застосовується у процесі пізнання та освоєння наукових і професійно-технічних об'єктів та відносин між ними [5, с. 124].

Інше визначення подає П.Б. Штепа у словнику чужеслів. Отже, термін (від лат. terminus - границя - межа) - це слово або сполучення слів, що позначає спеціальне поняття, уживане в науці, техніку, мистецтві. У сучасній логіці термін часто вживається як загальне ім'я "іменників" мови логіко-математичних вирахувань, що виражають при інтерпретації елементи предметної області [20, с. 36].

За Е.Ф. Скороходько, наукові поняття визначаються спеціальними словами - термінами, які складають основу наукової мови. Термін - це слово, або усталене словосполучення, що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а навпаки, поняття, приписується терміну, додається до нього. Отже, конкретний зміст поняття, визначеного терміном, буде зрозумілим лише завдяки його дефініції - лаконічному, логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета, або зазначення поняття [13, с. 45].

З тим, що під терміном може розумітися не тільки слово чи словосполучення, погоджується й К.Я. Авербух. Учений стверджує, що в іншому випадку, така дефініція виключає із термінологічної множини такі, наприклад, знаки, як: @, H2O, <, ?, +, Q, єC - що є загальноприйнятими знаками спеціальних понять [1, с. 176].

Ще одне визначення подає М.Г. Зубков. Таким чином, термін - це слово, словосполучення, мовний знак, що репрезентує наукове поняття специфічної професійної сфери знань; це слово або словосполучення, одне або кілька значень яких є спеціальним (пов'язане з полісемією англійської лексики).

Досі науковці не дійшли згоди у визначенні поняття «термін». Наприклад, прихильники структурного підходу до терміна розглядають термін як особливе слово, яке протиставляється за своєю семантичною і граматичною структурою загальновживаному. Прихильниками функціонального підходу така точка зору на термін як на особливе слово була поставлена під сумнів. Було доведено, що термін - це функція, тип вживання лексичної одиниці, а не особливий тип лексичної одиниці. Цієї думки дотримуються наступні вчені: Б.М. Головін [5, с. 209], В.М. Лейчик [10, с. 128], Т.Р. Кияк [7, с. 56] та інші.

Таким чином, ми можемо помітити, що науковці не можуть прийти до одного загальноприйнятого визначення терміна, але всі вони логічно обґрунтовані і описують дане поняття з різних точок зору. Оскільки єдиного визначення терміна в лінгвістичній літературі поки немає, актуальної залишається завдання такого визначення. Дослідження термінології впевних областях науки показує, що далеко не завжди термін точно виражає спеціальне поняття, не завжди однозначний і виражає тільки одне поняття, не завжди він входить тільки в одну терміносистему, не завжди тільки одне слово - термін, далеко не завжди термін відбиває у своїй значеннєвій структурі характерні ознаки об'єкта термінування.

1.2 Характерні ознаки термінологічних одиниць

При всій багатогранності сучасних галузей наукового знання і властивих їм понять існує ряд спільних ознак, які визначають суть терміна як особливої мовної одиниці.

До основних ознак терміна належать [11, с. 34]:

1. Системність. Кожний термін входить до певної терміносистеми, у якій має термінологічне значення.

2. Точність. Термін повинен якнайповніше й найточніше передавати суть поняття, яке він позначає: e.g. glossary.

3. Тенденція до однозначності в межах своєї терміносистеми. Якщо більшість слів загальновживаної мови багатозначні, то більшість термінів - однозначні, що зумовлено їхнім призначенням.

4. Наявність дефініції. Кожний науковий термін має дефініцію (означення), яка чітко окреслює, обмежує його значення.

Деякі термінознавці виділяють наступні ознаки терміна [11, с. 34]:

-- нейтральність, відсутність емоційно-експресивного забарвлення;

-- відсутність синонімів (розвинена синонімія ускладнює наукове спілкування);

-- інтернаціональний характер;

-- стислість (дуже зручно користуватися короткими термінами, але не завжди вдається утворити короткий термін, який би при цьому був ще й точним);

-- здатність утворювати похідні: e.g. equal - coequal.

Розглянемо більш детально наведені вище ознаки. Слід зазначити, що головним для термінології залишається поняття норми, нормативних вимог, що вперше було сформовано Д.С. Лотте [11, с. 34].

Перш за все, точність. Термін належить безпосередньо до поняття та ясно його виражає. Він відображає ознаки, що вирізняють одне поняття від іншого. За О.Н. Галкіною, значення терміна - це визначення поняття, дефініція, яка йому приписується, якщо невідоме визначення, невідомий і сам термін [4, с. 58]. Найбільш точні терміни - це ті, в структурі яких чітко вказані зміст та головні ознаки поняття. Це одна з основних відмінностей між термінами та загальновживаними словами.

По-друге, відсутність синонімії. Але це явище може зустрічатися у різних сферах. Наприклад, існують теміни-дублети, які визначаються функціонуванням терміносистеми:

- revenue - earnings - прибуток;

- letter of credit - credit (стилістичнасинонімія) - акредитив;

- issue - release - емісія - випуск [17, с. 19, 23]

Однак, серед термінів зустрічається часткова синонімія: charge - tax - збір, дебет - податок; to promote - to encourage - заохочувати - сприяти.

По-третє, значення терміна не може збігатися чи перетинатися зі значенням іншого терміна. Відношення конкретного терміна з іншими терміносистемами повинно чітко вказуватися за допомогою точної дефініції. М.А. Вакуленко вважає, що термін - це слово, що виконує дефінітивну функцію, тобто є засобом логічного визначення. А загальнолітературне слово є засобом чіткого позначення [3, с. 20].

По-четверте, багато науковців виділяють таку властивість, як короткість або стислість. Незважаючи на те, що терміни повинні давати якомога точніше визначення, за структурою бажано, щоб вони були стислі. Цього можна досягти за допомогою вживання скорочень-символів або елемента абревіації:

- e-money - електроні гроші;

- e-commerce - електрона торгівля.

Іншим способом є використання лексичних скорочень, коли відбувається заміна словосполучення одним словом:

- money transfer - transfer - переказ грошей - переказ;

- Bill of Exchange - Draft - переказний вексель [17, с. 5, 9].

Іноді терміни можуть бути багатозначними, тому перекладач має вибирати саме те значення, що стосується потрібної тематики. Наприклад, радіація - radiation / emission, вантаж - cargo / freight.

Отже, саме ці ознаки характеризують термін та виділяють його з-поміж інших лексичних одиниць. Однак, з приводу наявності чи відсутності у термінів тих чи інших ознак серед лінгвістів не припиняються суперечки. Слід зазначити, що для правильного розуміння особливостей функціонування термінів є поняття термінологічного поля - термінології, за межами якої слово втрачає свою характеристику терміна, термін пов'язаний не з контекстом, а з термінологічним полем, яке і заміняє собою контекст. Виходячи з цього твердження слід розглядати всі ознаки терміна.

1.3 Класифікація термінологічних одиниць

У словниковому складі мови термінологічна лексика відіграє значну роль. Тепер у розвинених мовах близько 90 % нової лексики становлять науково-технічні терміни. Останнім часом прискореними темпами розвиваються такі галузі науки, як інформатика, кібернетика, ядерна фізика, комп'ютерна техніка, тощо. Це супроводжується появою нових термінів, які також приходять на зміну застарілим [9, с. 3-15]. Тому всі терміни мають бути класифіковані та згруповані за певними характерними для них ознаками.

За ступенем спеціалізації значення терміни поділяються на:

- загальнонаукові терміни;

- міжгалузеві терміни (ті, що вживаються в кількох галузях);

- вузькогалузеві (уживані в певній галузі науки).

За сферами знань і діяльності терміни поділяються на: наукові; сфери управління; культурної сфери.

Також терміни поділяються на: класи реальних об'єктів; абстрактні поняття. Терміни бувають: універсальні; унікальні (для певної сфери); авторські (для певного аспекту).

За змістом терміни поділяються на: однозначні; багатозначні (мають два і більше значень в межах однієї терміносистеми).

Ще одну класифікацію терміна за словотвірним типом виділяє Т.Р. Кияк:

- терміни-кореневі слова (непохідна лексика);

- похідна лексика (суфіксація, префіксація);

- терміни-складні слова (e.g. turbogenerator);

- терміни-словосполучення (e.g. direct current);

- терміни-абревіатури (e.g. WHO - World Hospital Organization);

- літературні умовні позначення (g - grant);

- символи (%) [7, с. 56].

Усі терміни по своїй будові А. Я. Коваленко поділяє на [24]:

1) Прості, які складаються із одного слова: circuit - ланцюг;

2) Складні, які складаються з двох слів і пишуться разом або через дефіс: flywheel - маховик;

3) Терміни-словосполучення, які складаються із декількох компонентів: circui tbreaker - автоматичний вимикач.

Терміни-словосполучення поділяються на три типи.

До першого типу належать терміни-словосполучення, компонентами яких є самостійні слова, які можуть вживатися окремо і які зберігають своє значення: brake - гальмо, gear - прилад.

До другого типу відносяться такі терміни-словосполучення, які мають один із компонентів технічний термін, а другий - загальновживаної лексики. Компонентами такого типу можуть бути два іменники, або іменник і прикметник. Цей спосіб утворення науково-технічних термінів більш продуктивний, ніж перший, де два компоненти є самостійними термінами: backcoupling - зворотній зв'язок.

До третього типу відносяться терміни-словосполучення, обидва компоненти яких являються собою слова загальновживаної лексики і тільки сполучення цих слів є терміном. Такий спосіб утворення науково-технічних термінів непродуктивний: linewire - провід під напругою.

Отже, А.Я. Коваленко звертає увагу на те, що усі терміни об'єднуються в термінологічні системи, які виражають поняття однієї галузі знань. Переклад термінології здійснюється різними прийомами, а саме за допомогою таких міжмовних трансформацій як: лексичні, лексико-семантичні та лексико-граматичні.

1.4 Визначення відмінних рис між терміном і загальновживаною лексикою

У лінгвістиці терміни чітко згруповані відповідно до тематичних полів. Кожна одиниця вокабуляра належить певному поняттю. Наприклад,

- securities - a certificate of creditorship or property carrying the right to receive interest or dividend, such as shares or binds;

- maturity spread - difference in the date upon which a bill of exchange or bond becomes due for payment [16, с. 13, 18].

Розглядаючи положення терміна у термінологічній системі, науковці підкреслюють, що, перш за все, термін належить до загального класу лексичних одиниць. Потім до нього додається специфічна характеристика, яка протиставиться загальній. Т.Р. Кияк вважає, що не можна знайти істотної різниці ні у формі, ні у змісті між словами загальної лексики та словом термінологічної лексики [7, с. 165].

У свою чергу А.В. Крижанівська [22] говорить про те, що основна відмінність терміна від загальновживаної лексики - це специфіка вживання. Термін відносять до спеціальної сфери вживання, беручи до уваги найменування ним спеціальних понять.

Загальновживані слова широко застосовуються у мові зі спеціальною метою. Вони допомагають вести спілкування більш ефективно. Будь який спеціалізований текст не може не включати загальну лексику, яка використовується у її понятійному значенні. Це відбувається тому, що тексти з певних професій базуються на представленні відношення поняття до простору та часу. Можна говорити про природний білінгвізм, чи навіть мультилінгвізм тих, хто, крім загальновживаної мови, знає ще і певну професійну мову.

Даючи характеристику загальновживаній лексиці за функціональною ознакою, необхідно відзначити, що для неї типовим є використання лексем у неспеціальному значені, хоча вона має термінологічний зміст. Подвійне розуміння таких одиниць включає контекст, у якому вони застосовуються.

Основною лексичною та понятійною одиницею спеціальної сфери мови виступають терміни, які дозволяють створювати єдиний інформаційний простір. Термін повинен мати обмежене понятійне, змістовне навантаження у межах певної терміносистеми. Його значення у цих межах повинно залишатися незмінним та чітким. Терміни мають різні ступені точності. Найбільш точними є такі терміни, у структурі яких особливо широко переданий зміст поняття або його відмінні ознаки. Будь-які одиниці спеціальної лексики знаходять багато споріднених рис завдяки тому, що вони існують у межах окремих підмов, тобто систем, що штучно культивуються з тематично організованих спеціалізованих мовних засобів, менших за об'ємом, ніж національна мова, та які займають у ній підпорядковане положення [14, с. 45].

Порівнюючи два види лексики, не слід забувати про її характерну рису оцінювання. Вважалося, що застосування емоційності, забарвленості та експресивності недопустимо у професійних текстах. Термінологія з таким навантаженням заважає читачеві отримати точні, неупереджені факти, які повинні бути донесені до нього. З розвитком технологій, удосконаленням засобів існування навіть професійна мова почала застосовувати у невеликій кількості одиниці поданого вокабуляра. Але на відміну від літературних оповідань, оцінка, яка існує у наукових та професійних текстах базується не на емоціях, а на розумі, інтелекті. Тому термінологічна лексика цього напрямку має відтінок оцінки:

- carefully evaluating collateral (обмежена оцінка предметів займу);

- adequate loan loss reserve (покриття можливих втрат) [16, с. 8].

При вивченні термінів головним стає опис їх функціонування. Для цього не достатньо просто надати понятійне представлення, необхідно звернутися до аспекту, який характеризує термін у його дії та визнає, що учасники спілкування використовують як мовні знання, так і знання про соціальний контекст (фонові знання). Такий вид дослідження дозволяє вивчити семантику терміна, його використання та взаємозв'язок з людською діяльністю.

Тому науковці говорять про невідривне функціонування термінології та інших видів лексичних одиниць. На використання спеціальної лексики впливає інша лексика певного стилістичного забарвлення - книжна та нейтральна. При цьому вибираючи лексику, необхідно враховувати такі фактори, як жанр, тематику матеріалу та його завдання.

Такі ж мовні засоби можуть використовуватися в різних сферах діяльності, об'єднуючи всі стилі в єдину мовну систему. Залежно від мети та завдань спілкування у функціональній стилістиці активізуються окремі мовні одиниці в певному семантичному значенні. Наприклад, уживання термінів частіше зустрічається у науковому чи офіційно-діловому стилі, ніж у художньому.

Найчастіше загальновживані слова у спеціалізованих текстах використовуються в їх номінативному значенні, що дозволяє об'єктивно визначити сутність поняття чи явища. Але у конкретному тексті вони можуть змінювати свою семантику.



Розділ 2. Процес термінологізації в сучасній англійській мові

Відомо, що більша частина термінів раніше була загальновживаною лексикою. Тому одна й та ж лексична одиниця може існувати і як термін, і як нетермін, наприклад: nose (part of human body) -- nose (part of ship).

Процес переходу лексичної одиниці зі стану нетерміна до стану терміна називається термінологізаціею. Під час термінологізації лексична одиниця отримує значення певного поняття у певній системі понять. Для всієї термінології характерним є чіткість, абстрагованість, точність, системність, однозначність. Терміни чітко повинні виражати спеціальні поняття. Як зазначив Ю.М. Скребнєв, терміни в галузі лексики є ідеальним типом мовного вираження, до якого неминуче прагне мова науки [14, с. 98].

2.1 Визначення поняття «термінологізація»

Згідно з О.С. Ахмановою, термінологізація - це процес залучення, або залучення і переосмислення загальновживаних слів у терміносистему для номінації нових понять, а термінологізована одиниця - це колишнє загальновживане слово, яке покинуло межі лексики загального вжитку й у певному контексті та в результаті переосмислення або довантаження набуло термінологічного значення для ідентифікації нового поняття. [18, с. 12]

Під час термінологізації лексична одиниця отримує значення певного поняття у певній системі понять.

До термінів у процесі термінологізації можуть надходити:

- слова з загальновживаної лексики;

- професійні просторіччя;

- терміни з інших терміносистем;

- номенклатурні одиниці та власні імена.



2.2 Особливості процесів термінологізації загальновживаної лексики на сучасному етапі

Сьогодні термінологія відіграє важливу роль при комунікації людей, слугує інструментом оволодіння специфікою певної галузі науки чи техніки. Саме в термінології можна прослідити вплив суспільства на мову, а це, у свою чергу, дає можливість проаналізувати як культурний, так і науковий розвиток окремо взятої єдності. Термінологія визначає ступінь знання професійної чи іншої діяльності людини. Але лексичний склад будь-якої мови включає не тільки спеціальні, але й загальновживані лексичні одиниці.

Дослідженню поставленої проблеми присвячені праці багатьох вчених, зокрема Е.М. Скрєбнєва [14, с. 14]. До 70-х років ХХ століття науковці гостро ставили питання протиставлення термінології загальновживаній лексиці. З часом дослідники почали приділяти менше уваги цьому питанню, але проблема залишилася відкритою. До кінця ще не вивчено всіх відмінностей та особливостей впливу один на одного таких лексичних типів.

Термінологізація загальновживаних лексичних одиниць і лексичних одиниць інших підмов являється дуже продуктивним способом термінотворення, це результат семантичної деривації в рамках певного мовного знака, заснований на звуженні значення слова або на перенесенні значень, обумовлених певним оточенням [15, с. 80].

Дослідники підмов науки й техніки відзначають тенденцію до систематичного відбору слів із загальнонародної мови, при чому процесу термінологізації звичайно підлягають найпростіші слова. Семантичний спосіб утворення термінів із загальновживаної лексики найчастіше заснований на звуженні або метафоричних переносах, тобто за подібністю функції, форми, призначення, процесу, кількісної ознаки, виникнення, зовнішнього вигляду, взаємозв'язку компонентів, суміжності понять, часто в сполученні цих ознак. Наприклад, терміни математичної логіки: move - хід, крок; chain -ланцюг; memory - пам'ять; gap - проміжок; tree -дерево; shuttle - човник; branch - галузь; depth -глибина; command - команда; height - висота; cut -перетин і ін.

Також термінологізація одиниць основного словникового фонду відбувається на основі метафоризації та розширення і звуження обсягу їх семантики. Наприклад, замість терміна descendants останнім часом все частіше вживається семантичний неологізм offspring, основною семантичною фігурою термінологізації якого виступає метафора. Постійна взаємодія основного словникового фонду з периферійною частиною лексики пов'язана не тільки з процесами термінологізації, а також і з розвитком у застарілих слів (архаїзмів та історизмів) нових значень, експресії, оцінних, стилістичних або функціональних особливостей (gymnasium, gym etc.). Колишні історизми функціонують у педагогічній лексиці з оновленим значенням. Подібне оживлення застарілих слів узгоджується з дією тенденції до мовної економії і є важливим засобом удосконалення постійного словникового складу мови.

Поряд з термінологізацією побутових слів зустрічається переосмислення одиниць спеціальної лексики з інших галузей науки. Так, у математичній логіці стали вживатися такі лінгвістичні терміни, як verb - дієслово, sentence - речення, predicate - предикат, syntax -синтаксис.

Характерною рисою термінологізації є наявність якої-небудь загальної риси між об'єктом термінування й предметом,чия назва використається як термін. Як вважає Е.Ф. Скороходько, що перенесення назви можливий лише у випадку наявності точки дотику [13, с. 19], тому семантичний спосіб найчастіше використається для називання предметів, - адже поняття про конкретні предмети завжди мають більше точок дотику. Однак результати наших досліджень свідчать про інше. Математична логіка, як ми вже відзначали, оперує суто абстрактними поняттями, термінологія її не називає предмети, і в той же час у досліджуваній термінології значна кількість термінів утворена саме семантичним способом.

Звернувшись до питання формування сучасної термінології банківської справи, можна прослідкувати, що одним із шляхів поповнення банківської терміносистеми є термінологізація загальновживаної лексики. Так, слово audit - перевірка, увійшовши до складу банківської термінології вратило своє первісне, надто широке значення і набуло нового - вужчого, спеціального - ревізія (балансу, звітності).

Отже, на сьогодні завдяки науково-технічному прогресу швидко розвивається галузева термінологія. Проблема зміни значення терміна є особливо актуальною. Вона є надзвичайно важливою для повсякденної мовної практики, для науково обґрунтованої діяльності фахівців, для впорядкування галузевої термінології. Завдяки аналізу семантичних особливостей окремого терміна, встановлюються закономірності між значеннями однозначних і багатозначних термінів, термінів-синонімів або термінів-омонімів.



Розділ 3. Особливості перекладу термінологізованої лексики

У період становлення певної термінологічної системи спостерігається процес термінологізації загальновживаних слів. Між терміном та нетерміном існує постійний контакт. Як свідчить використана література, найбільш типовим семантичним процесом, що відбувається при термінологізації є конкретизація значення. Наприклад, основним ресурсом поповнення комп'ютерної терміносистеми є загальновживана лексика, а саме:

(1a) He had a good memory when he was younger. - Він мав гарну пам'ять, коли був молодшим [23].

(1b) A memory and the CPU form the central part of a computer to which peripherals are attached. - Пам'ять та центральний процесор формують центральну частину комп'ютера, до якої під'єднано периферійне обладнання [23].

У прикладі (1а) лексема memory є загальновживаним словом, у прикладі (1b) лексема memory вживається в технічному контексті. Наведені приклади свідчать про конкретизацію значення відповідного терміна в контексті. Для з'ясування зміни обсягу значення та способів перекладу інших лексичних одиниць, що підлягають термінологізації, звертаємося до аналізу інших прикладів:

(2a) One of the objectives of the French Revolution was the abolition of privilege. - Однією з цілей Французької Революції було скасування привілеїв. [23]

(2b) Examples of various privileges include the ability to create a file in a directory, or to read or delete a file. - Приклади різноманітних прав доступу включають можливість створення файлу в каталозі або перегляду та знищення файлу [23].

Речення (2a) є прикладом використання лексичної одиниці privilege в загальному вжитку, у реченні (2b) термін privilege вживається в технічному контексті. Термінологічне значення відповідної лексеми вужче за загальновживане, що свідчить про конкретизацію його значення. На зміну семантичного обсягу лексеми вказує також аналіз її словникових дефініцій: privilege - a special advantage or immunity or benefit not enjoyed by all (common use); the right to access (computers). Отже, спостерігається типовий для термінологізації процес конкретизації значення.

(3a) A year and a half cache of provisions, kerosene and coal remained unused.- Невикористаним залишився запас провізії, керосину та вугілля на півтора року [23].

(3b) The data that is stored within a cache might be values that have been computed earlier or duplicates of original values that are stored elsewhere. - Дані, що зберігаються в кеш-пам'яті, можуть бути значеннями, врахованими раніше, або копіями оригінальних значень, що зберігаються в іншій базі [23].

У прикладі (3a) слово cache вжито зі значенням a hidden storage space (for money or provisions or weapons) (common use).

У прикладі (3b) термін cache вживається зі значенням RAM memory that is set aside as a specialized buffer storage that is continually updated; used to optimize data transfers between system elements with different characteristics (computers). Термінологізація лексичної одиниці супроводжується метафоризацією її значення, здійсненою на основі схожості функції того, що позначається вказаною одиницею.Адекватний переклад цієї лексеми засобами української мови потребує додавання слова пам'яті.

Термінологізація загальновживаного слова net супроводжується конкретизацією значення й втакому прикладі:

(4a) Throwing a cast net takes some time, but is overall an easy task. - Закидання рибальської сітки займає деякий час, але взагалі не є складним завданням [23].

(4b) A local area net (LAN) is a computer network covering a small physical area, like a house, office, or small group of buildings, such as a school, or an airport. - Локальна мережа (ЛМ) - комп'ютерна мережа, що покриває невелику фізичну площу, наприклад, будинок, офіс або невелику групу будівель, наприклад школу або аеропорт [23].

Аналіз словникових дефініцій лексеми net також вказує на те, що при термінологізації відбувається конкретизація зазначеної лексеми: net - open fabric of string or rope or wire woven together at regular intervals, spider web, trap (common use); a computer network consisting of a worldwide network of computer networks that use the TCP/IP network protocols to facilitate data transmission and exchange (computers). Тут має місце конкретизація значення.

Характерний для термінологізації процес конкретизації значення спостерігається і в такому прикладі:

(5a) A jacket is generally shorter than a coat, ending just below the waist.- Куртка, зазвичай коротша за пальто, доходить лише до талії [23].

(5b) Cooling air jackets are often used engines construction.- Теплозахисні рубашки з повітряним охолодженням часто використовуються при будуванні двигунів [23].

Приклад (5a) ілюструє вживання лексеми jacket у загальному вжитку, в прикладі (5b) її вжито в технічному контексті з більш вузьким значенням. Це підтверджується також аналізом дефініцій вказаної лексеми, а саме: jacket - a short coat (common use); an outer wrapping or casing (a viation).

Отже, термінологізація лексичних одиниць в англійській мові часто супроводжується метафоризацією та конкретизацією їх значення, що здійснюється на основі схожості функції того, що позначає вказаною одиниця. Адекватна передача цієї лексеми засобами української мови вимагає застосування перекладацьких трансформацій.



Висновки

Систематизація англійських терміносистем окремих галузей, вивчення різних аспектів їх утворення та функціонування в системі мови набувають особливого значення для термінознавства. У ході написання курсової роботи ми дійшли висновку, що найчастіше англійські терміни утворюються за рахунок внутрішніх ресурсів мови, шляхом термінологізації загальновживаних слів. При термінологізації значення лексичної одиниці змінюється: відбувається його звуження, розширення, тобто конкретизація та генералізація, або ж обсяг його не змінюється, тобто відбувається його переосмислення, що базується на метафоричному та метонімічному переносах.

У результаті опрацювання використаної літератури було виявлено, що при термінологізації загальновживаного слова відбувається конкретизація його значення. Типовим для термінологізації є також метафоричне перенесення значення, що базується на схожості функцій, ознак, якостей та властивостей. До основних способів перекладу англійських термінологізованих одиниць відносимо генералізацію, конкретизацію, описовий переклад та смисловий розвиток.

Оскільки останнім часом прискореними темпами розвиваються такі галузі науки, як інформатика, кібернетика, ядерна фізика, це супроводжується появою нових термінів. Термінологізація загальновживаної лексики англійської мови є одним із найпродуктивніших способів термінотворення. Дослідники підмов науки й техніки в англійській мові відзначають тенденцію до систематичного відбору слів із загальновживаної лексики. Також термінологізація є результатом семантичної деривації в межах певної лексичної одиниці, що заснований на конкретизації значення слова або на перенесенні значення даного терміна.



Список використаної літератури

1. Авербух К.Я. Общая теория термина. - М. : Изд. МГОУ, 2006. - 210 с.

2. Бархударов С.Г. О значении и задачах научных исследований в области терминологии: Сб. Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. - М.: Наука, 1970. - 153 с.

3. Вакуленко М.О. Транслітерація і трансплагіатація (лист до редакції) / М. Вакуленко// Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» - 2009. - № 648. - 198 с.

4. Галкина Е.Н. Терминология Европейского Союза и проблемы ее перевода на русский язык. Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1998. - 318 с.

5. Головин Б.Н. Введение в языкознание. - М.: Наука, 1977. - 312 с.

6. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. 2-ге видання, доповнене. Х.: Торгін. 2002 - 448 с.

7. Кияк Т.Р. Лингвистические аспекты терминоведения. - К.: УМК ВО, 1989. - 174 с.

8. Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення. Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. - К.: Академія, 2000. - 183 с.

9. Козьміна Н.А., Кравченко Т.В. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» Класифікація складних термінів в галузі інформатики та обчислювальної техніки, їх структурні та семантичні особливості. // Матеріали міжнар. Науково-практ. Конф. / 17-21 травня / “Гуманітарні аспекти реформування і розвитку національної системи освіти”, - К., 1994. - с. 3-15.

10. Лейчик В.М. Терминоведение: предмет, методы, структура / В.М. Лейчик - 3-е изд. - М.: Изд-во ЛКИ, 2007. - 256 с.

11. Лотте Д.С. Основы построения научно-технической терминологии: вопросы теории и методики / Д.С. Лотте. - М.: Наука, 1961. - 84 с.

12. Реформатский А.А. Что такое термин и терминология: Сб. Вопросы терминологии. - М., 1961. - 195 с.

13. Скороходько Е.Ф. Термін у науковому тексті. - К.: Логос, 2006. - 99 с.

14. Скребнев Ю.М. Основы стилистики английского языка: Учебник для ин-в и фак. иностр. яз. - М.: ООО "Издательство Астрель", ООО "Издательство АСТ", 2003. - 221 с.

15. Чередниченко О.І. Взаємодія мов, двомовність та мовленнєва культура // Мови європейського культурного ареалу,розвиток і взаємодія. - К.: Довіра, 2000. - 123 с.

16. Annual Report of the Bank of New York. 2001. - 45 p.

17. Quarterly Report of the Bank of New York. 2003. - 38 p.

18. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М., 1966. - 98 с.

19. Розенталь Д.Э., Теленкова М.А. Словарь-справочник лингвистических терминов. - М.: 1986. - 543 с.

20. Штепа П.Б. Словник чужеслів. - Торонто, 2002. - 232 с.

21. Longman Dictoinary of Contemporary English / [director, Della Summers]. New ed. p. cm. - Peatson Education Limited 2003. - 1949 c.

22. Крижанівська А.В. Як відрізнити термін від нетерміна. [Електронний ресурс]. - Електронні текстові дані. - Режим доступа: http://www.kulturamovy.org.ua/KM/pdfs/Magazine27-14.pdf

23. Кущ Е.О. Семантичні аспекти міграції та способи перекладу англійської термінологічної лексики. [Електронний ресурс]. - Електронні текстові дані. - Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vznu/fil/2010_1/215-221.pdf.

24. Циганок Г.М. Структурносемантичні особливості термінів та їх переклад. [Електронний ресурс]. - Електронні текстові дані. - Режим доступа: http://www.rusnauka.com/7_NMIV_2010/Philologia/60092.doc.htm

Размещено на Allbest.ru

...