Особливості офіційно-ділового стилю англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості офіційно-ділового стилю англійської мови

Ділове писемне мовлення вивчається вітчизняними мовознавцями в межах:

1) офіційно-ділового стилю;

2) офіційно-документального стилю або стилю офіційних документів;

3) ділового стилю [12; 114; 195];

4) офіційно-канцелярського стилю [3; 38];

5) стилю «ділової прози» [152];

6) стилю ділового листування [56; 80];

7) адміністративного або адміністративно-відомчого стилю;

Західні мовознавці визначають такі поняття як:

1. «ділова мова» (business language),

2. «мова комерції» (commercial language),

3. «мова економіки» (language of economics),

4. «юридична мова» (legal language),

5. «політична мова» (political language).

Отже поняття «ділова мова» і «ділове мовлення» існують уже досить давно, проте їх зміст все ще є об'єктом наукової дискусії.

Провідною категорією, що визначає увесь позамовний потенціал тексту, вважається його функціональність.

Функція тексту визначається його метою, тому виділяють такі типи комунікативних функцій фахового тексту: 1) означальну або інформуючу, 2) оціночну, 3) приписуючу або розпорядчу, 4) систематизуючу.

Тексту зовнішньоторгового документа властиві всі вказані типи комунікативних функцій, однак функціональність текстів зовнішньоторгового документу полягає у спонуканні реципієнта до негайної дії. Тому головною функцією тексту зовнішньоторгового документа виступає, як зазначалося раніше, апелювання до дії.

Головним серед усіх зовнішньоторгових документів виступає контракт купівлі-продажу оскільки є результатом сумісних дій експортера та імпортера, а також гарантом зобов'язань сторін на всіх етапах переходу товару від продавця до покупця. Зміст контракту залежить від виду угоди (експорт або імпорт), характеру товару, країни-партнера, способу і місця доставки. Контракт охоплює всі питання зовнішньоторговельної діяльності - юридичні, комерційні, страхові, валютно-фінансові, товарознавчі, транспортні, навіть психологічні, знання яких для учасників комунікації обов'язкове.

Контракт купівлі-продажу відповідно до комунікативних намірів учасників спілкування виконує такі функції:

1. юридично закріплює стосунки між партнерами,

2. надає їм характер зобов'язань, виконання яких захищене законом, тобто гарантує їх здійснення,

3. визначає порядок, способи і послідовність дій партнерів,

4. регламентує діяльність контрагентів,

5. передбачає засоби забезпечення виконання зобов'язань і таким чином залучає третю сторону у ролі арбітра або судді.

Слід підкреслити, що тексти всіх зовнішньоторгового документа у першу чергу скеровані на досягнення позамовної мети - організації та здійснення спільної діяльності.

Експліцитними, тобто активно-мовленнєвими дійовими особами контракту купівлі-продажу (контрагентами), виступають продавець (адресант) і покупець (адресат). Оскільки до компоненту дійсних обставин КС належать також «сторонні особи», існує ще один адресат - пасивно-мовленнєва дійова особа контракту купівлі - продажу - арбітр/суддя. Його дії у тексті можуть бути приховані, тобто виводитися із ситуації спілкування, пов'язаної з арбітражним судом, або відображені експліцитно, тобто арбітр може поставати як особа, пов'язана з певними мовленнєвими діями.

Перейдемо до розгляду мовних характеристик текстів зовнішньоторгових документів. У першу чергу звернімося до питання типології текстів взагалі та текстів офіційно-ділового стилю зокрема.

Щоб виділити текст зовнішньоторгових документів з решти типів текстів офіційно-ділового стилю, слід виходити з розшарування цього стилю на жанри.

Офіційно-діловий стиль має цілий діапазон жанрів:

1. юридичні, дипломатичні тексти;

2. тексти міжнародних документів;

3. урядові тексти;

4. економічні та комерційні тексти

Різниця між економічними і комерційними типами текстів мовознавцями поки що невизначена.

Тексти зовнішньоторгових документів належать до комерційного жанру офіційно-ділового стилю.

Майбутньому фахівцю, перш ніж працювати в межах певного жанру, необхідно навчитись розуміти і правильно вживати його номенклатуру, обмеження. Так, при створенні контракту купівлі-продажу слід пам'ятати, що його частини можуть мати різнопланові цілі та комунікативні наміри. Наведемо приклад обмеження у контракті купівлі-продажу:

The Parties shall not bear responsibility for the partial or full non-fulfilment of the obligations under the present Contract in case the non-fulfilment was caused by the circumstances beyond the Parties' control, i.e.: fire, floods, earthquake, as well as war, military actions, blockades, State bodies' acts or other circumstances directly affecting the due fulfilment of the present Contract…

Should such circumstances prevail for the period exceeding 3 months each Party will have the right to cancel the present Contract, and neither Party will have the right for reimbursement of any possible damages…

Комунікативна мета наведеного уривку контракту - визначити випадки недотримання угоди, за які жодна сторона не несе відповідальності; комунікативний намір - визначити термін порушення виконання обов'язків сторін внаслідок цих випадків і права учасників угоди у зв'язку з можливими обставинами.

Регламентування здійснюється на кожному етапі зовнішньоторговельної діяльності. Кожний зовнішньоторговий документ на певному етапі свого існування регламентує певний вид діяльності і виступає гарантією виконання умов - обов'язків сторін - під час здійснення певних професійних операцій. Отже іншою «жанровою» метою зовнішньоторгового документа є гарантування виконання зобов'язань, які фіксуються у документі учасниками спілкування.

Тексти зовнішньоторгових документів мають певні межі варіювання правил побудови тексту для передачі композиційної і смислової структури тексту. Підкоряючись цим правилам, тексти набувають цілого ряду ознак-категорій, які у певних мовних формах відбивають структурні і семантичні властивості текстів, що знаходить своє відображення у композиції. Композиція комерційних текстів у лінгвістиці тексту розглядається як складна і багатоаспектна побудова - результат взаємодії трьох сторін, а саме: 1) інформації (змістовна сторона), 2) архітектоніки (формальна сторона) та 3) функції (прагматична настанова). Композиційними особливостями текстів зовнішньоторгового документа виступають:

1) регламентованість тексту, що сприяє організації мовленнєво-розумової діяльності під час зовнішньоторговельних операцій, полегшує відправнику інформації процес її кодування, отримувачу - декодування, а також забезпечує концентрацію уваги на фактах, що викладаються;

2) використання трьох видів композиційно-мовленнєвих форм тексту - повідомлення (розповіді), опису і міркування (пояснення) з домінантою констатуючого повідомлення;

3) переважання таких категоріальних ознак тексту як інформативність, модальність, діалогічність, дискретність (здатність до розчленування), когезія та інтеграція.

Перелічені особливості зовнішньоторгових документів реалізуються у таких головних категоріях текстів документів як інформативності, модальності, діалогічності, дискретності та когезії (єдності).

Категорія інформативності представлена двома видами інформації: змістовно-фактуальною і змістовно-концептуальною. Змістовно-фактуальна інформація у текстах зовнішньоторгових документів співвіднесена із пресупозицією, тобто у самій назві типу тексту документа («контракт купівлі-продажу», «лист про наміри», «ліцензійна угода» тощо), відбито прагматичний напрям тексту. Завдяки номінації полегшується одержання змістовно-контекстуальної інформації і розкривається головний прагматичний напрям тексту. Так, наприклад, уже у першій частині контракту купівлі-продажу міститься безпосередня змістовно-фактуальна інформація:

The Seller agrees to sell and the Buyer agrees to purchase packaging materials in the amount of 400 thousand packs as per Specification in Appendix I to the Contract, and at the prices indicated therein.

Змістовно-фактуальна інформація цього уривку полягає у повідомленні про те, що фірма-продавець продає, а фірма-покупець купує пакувальний матеріал у кількості 400 тисяч пакувань відповідно до Специфікації Додатка 1 до Контракту за цінами, вказаними у ньому.

Якщо змістовно-фактуальна інформація реалізується у тексті синтагматично, то змістовно-концептуальна інформація актуалізується парадигматично і міститься у темі тексту, тобто в його конденсованому змісті. Так, змістовно-концептуальна інформація контракту наведеного вище уривку безпосередньо співвідноситься з його назвою - «Контракт купівлі-продажу пакувального матеріалу». Змістовно-концептуальною інформацією наведеного уривку, як і всього тексту контракту, є декларування волі сторін здійснити акт купівлі-продажу на певних умовах: «in the amount of 400 thousand packs», «at the prices indicated therein».

Не менш важлива категорія модальності у текстах зовнішньоторгових документів полягає у виділенні окремих компонентів інформації як важливих та обов'язкових, а також таких, що відрізняються за ступенем емоційності «схвалення / несхвалення фактів, що повідомляються». Крім того, зміст модальності у значній мірі визначається сутнісними характеристиками самого об'єкту модальності. У зв'язку з цим у текстах зовнішньоторгових документів можна виділити такі об'єкти модальності:

1) партнер з комунікації (установа, яка іноді представлена конкретною особою);

2) предмет обговорення.

Так, у контракті купівлі-продажу об'єктами модальності є покупець і продавець, представлені особами, які укладають і підписують контракт; товар, який підлягає купівлі-продажу - предметом обговорення.

У стереотипних фразах / кліше присудок частіше виступає у вигляді сполучення will / would, shall / should і дієслова to be з інфінітивом. Ці кліше містять об'єктивно-оціночну модальність можливості і декларації волі та / або її виконання. Так, у реченні «The delivery shall be effected on terms of prepayment within two weeks after receiving of invoice and signing the Contract» модальне слово разом з інфінітивом (shall be effected) створює об'єктивно-оціночну модальність прояву волі. У реченні «We would be prepared to review terms of payment once we have established a firm trading association with you» сполучення would be prepared реалізує об'єктивно-оціночну модальність можливості.

Висловлювання типу «Please find enclosed…», «Could you send us…», «We are pleased to inform you…» тощо містять суб'єктивну оцінку зовнішньоторговельної ситуації. У кожному випадку, обираючи певне кліше з багатьох існуючих, адресант вказує за допомогою наведених висловлювань, своє ставлення до адресата.

Текстам зовнішньоторгових документів також притаманний такий феномен модальності як «хеджінг» («hedging»), тобто певне дистантування автора від свого висловлювання за допомогою модальних дієслів would, could, might, що надає ставленню до адресата характер офіційності.

Основою для виділення суб'єктивно-оціночної модальності комерційної ввічливості текстів зовнішньоторгових документів виступає прагматична орієнтація на адресата текстів як одного з об'єктів модальності. Ця модальність реалізується лексико-семантичними кліше, подібними до вищезгаданих, а також різними лексичними засобами, що містять сему оцінки. Наприклад, лексико-синтаксичне кліше «We are pleased to inform you that the above order has now been completed and loaded to…» несе позитивну оцінку відправником інформації змісту повідомлення та орієнтує текст на адресата, акцентуючи своєчасне виконання замовлення клієнта. Це кліше у такому документі як підтвердження замовлення створює суб'єктивно-оціночну модальність комерційної ввічливості. Слід враховувати, що у створенні згаданої модальності такі дієслова як must і want ніколи не залучаються, оскільки несуть надто директивний характер.

Відповідно до головної мети текстів зовнішньоторгового документа (регулювання відносин між сторонами, які вступили у професійну угоду), модальність текстів має яскравий імперативний характер розпорядження, припису, що відбивається у переважанні директивних і регулятивних актів мовлення. Звідси вживання дієслова shall із домінантою його основного значення: припису, зобов'язання, необхідності, обов'язковості. Вживаються також інші модальні дієслова: should, will, would, could, be to do sth, can, may, might, need, have to, ought to, be obliged to.

Як зазначалося раніше, будь-який монологічний за формою письмовий текст розглядається як діалогічний, оскільки кожне висловлювання передбачає реакцію читача, яка враховується і формулюється (або розуміється) у наступному висловлюванні адресанта. Така важлива категорія як категорія діалогічності у текстах зовнішньоторгових документів відображена у формі ситуації, а також у формі внутрішніх протиставлень пар об'єктів модальності кожного типу тексту зовнішньоторгових документів. Тобто це означає, що текст зовнішньоторгового документа по формі є монологічним, але за суттю - діалогічним або навіть полілогічним. Продемонструємо це явище на прикладі типової зовнішньоторговельної ситуації, яка за своїми основними параметрами відповідає професійному полілогу.

Так, під час створення контракту купівлі-продажу на умовах платежу за акредитивом, покупець звертається до свого банку з проханням відкрити акредитив на ім'я продавця. Банк покупця (кредитора) зв'язується з банком продавця (бенефіціара) з приводу переведення грошей кредитора на рахунок бенефіціара. Потім банк кредитора за вимогою банку бенефіціара звертається до третього банку за підтвердженням його кредитоспроможності. Отримавши всі необхідні гарантії від третього банку, банк продавця дає згоду на перерахування грошей кредитора на рахунок свого клієнта. Банк покупця повідомляє своєму клієнту про відкриття акредитиву. Покупець, у свою чергу, сповіщає про цей факт продавця. Лише після цієї процедури розпочинається безпосереднє виконання умов контракту. У перебігу цієї ситуації створюється не лише сам контракт, але й документи з платіжно-банківських операцій. Дійовими особами комерційної ситуації створення контракту купівлі-продажу виступають бенефіціар і кредитор, які, створюючи ще одну ситуацію - відкриття акредитиву, до свого діалогу залучають банк бенефіціара, банк кредитора і третій банк у ролі свідка, між якими, у свою чергу, відбувається діалог. Усі дійові особи разом створюють таким чином професійний полілог у формі фахової «ділової розмови».

Категорія дискретності (членування) реалізується у винятковому розчленуванні текстів зовнішньоторгових документів та активному використанні заголовків, підзаголовків, позначень пунктів і підпунктів, що допомагає ефективному сприйняттю тексту адресатом.

Категорія когезії, яка є важливою у побудові тексту зовнішньоторгових документів, тісно пов'язана з категорією членування. Когезія - це «динамічний процес об'єднання і взаємодії всіх компонентів вербальних і екстравербальних структур тексту на лексичному, синтаксичному, семантичному рівнях» [77: 120]. Результатом дії позамовних і мовних засобів когезії є когерентність тексту як фундаментальна вимога до письмового дискурсу. Отже когезія є одним з прийомів здійснення інтеграції, яка повністю забезпечує завершеність тексту [44: 86, 125].

Засоби когезії складаються з позамовних і мовних, поєднаних у певному тематично-ситуативному комплексі. Вибір власне мовних, які забезпечують мету комунікації, зумовлений позамовними.

Авторська мова зовнішньоторгових документів є специфічною. З одного боку, текст документа має бути простим і ясним (нейтральним) для чіткого висловлювання позиції автора та його однозначного розуміння адресатом. З іншого боку, експресія також має місце, вживаються ефекти офіційно-ділового стилю. Так, до стильових ефектів зовнішньоторгових документів можна віднести інверсію, використання пасивного стану, наполягання на чомусь, що відбивається у повторах, номіналізації, пояснювальних висловлюваннях, термінології. Експресивність у зовнішньоторгових документів розкриває рівень важливості викладеного [71: 11].

Ще одним важливим комунікативно-прагматичним чинником, що зумовлює процес когезії тексту зовнішньоторгового документа, є пресупозиція як сукупність умов, котрі роблять можливим вживання тієї чи іншої структури. Пресупозиція документа виступає обов'язковою умовою ефективності документа. Так, у зовнішньоторговому документі ніколи не розшифровуються професійні скорочення і не пояснюються терміни і поняття, якими повинні володіти реципієнти текстів.

Використовується вагома частка юридичних термінів, які реалізують своє загальне або власне значення. Серед особливо продуктивних можна назвати accept, addendum, agreement, annex, appeal, arbitration, certify, claim, clause, commission, condition, confirm, contract, court, debt, draw, guarantee, invoice, issue, justify, law, legal, liability, license, obligation, party, perform, procedure, prohibition, provision, refer, register, release, remit, representative, term, valid, void та багато інших.

Контракт купівлі-продажу, агентська і ліцензійна угоди, мають так звану преамбулу, що вже містить основну пропозицію інформації. Власне інформацією у таких текстах є пропозитивна частина: «…have concluded the present Contract for the following…», «…hereby have agreed to the following…», «It is agreed between the Parties as follows…». Пропозитивна частина (преамбула) постає експліцитною пропозицією. Пропозиція є семантичним базисом і тематичним ядром тексту і має комунікативний інтенціональний характер майбутніх дій комунікантів. Інші частини тексту зовнішньоторгового документа мають свій певний зміст, який розкривається з попередньої інформації, і виступають окремими етапами у розкритті загальної концептуальної інформації.

Проспективними лексичними засобами можуть виступати вставні слова-кліше firstly, secondly, finally, in reply to, in answer to, prior to, further to, following; прийменники просторово-часової семантики from, before, when, here, after; прислівники, що вказують на послідовність: as soon as, later, after, on; катафоричні слова типу as follows, the following, the foregoing, the next, the undersigned. Крім того, пропозиція тексту зовнішньоторгових документів починається вже із самої назви документа, оскільки у заголовку документа відбивається його функціональне призначення.

Об'єднання розрізнених частин тексту в одне інтегроване ціле є функцією дейктичних конституентів. Дейктичні лексичні засоби зв'язку тексту зовнішньоторгового документа акцентують певні аспекти, факти, інформацію. До них можна віднести сполучники and, as, as well as, however, that; прикметники і вказівні займенники such, each, which, due, above written / stated / mentioned / indicated, either, neither, these, those, this, that, both, the said, the same, it, one, означений артикль the, які ще виступають як слова-субститути або анафоричні слова; прислівники accordingly, hereby, herein, hereinafter, hereto, herewith, insofar, notwithstanding, thereafter, therefore, thereof, thereto тощо; «перформативні дієслова» і побудовані від них «ілокутивні іменники», що розв'язують тема-рематичний ланцюжок тексту документа: accept, acknowledge, advise, agree, authorize, certify, conclude, confirm, cover, declare, demand, effect, ensure, establish, execute, fulfil, grant, guarantee, honour, intend, provide, refer, represent, require, reserve the right, respect, stand, state, undertake та ін.; кліше умови in conformity with, in accordande with, according to, in pursuance of, regarding, as referred to, in addition to, in respect of, as regards, in view of, with reference to. Наприклад: «We hereby certify that these goods are wholly produced in the United Kingdom».

До каузативних лексичних засобів когезії тексту зовнішньоторгових документів можна віднести вставні слова і кліше in connection with, in the event of, with a view to, for the purpose of, in order to, in case of, in view of, on condition of, provided that, subject to, а також такі сполучники як as, if, should, when, whilst, since, unless, till, whereas, які повідомляють реципієнтові певні умови створення угоди і документа. Наприклад: «For the purpose of this Agreement, unless otherwise agreed, the Shippers are deemed to give their entire support to the Carriers in respect of Conference Cargo» [232: 147].

Когезії тексту зовнішньоторгових документів сприяє також низка синтактико-граматичних засобів, куди входить єдиний часовий простір. У текстах зовнішньоторгових документів домінує вживання нейтральної форми The Present Indefinite Tense пасивного стану, безособових конструкцій. Проте зустрічаються інші часові форми: The Present Perfect Tense (характерніше для практично нестандартизованих документів), The Future Indefinite Tense, The Present Continuous Tense. Вживання майбутнього неозначеного часу виражає певну перспективність, теперішнього перфектного - логічність, послідовність, зв'язок попереднього з наступним. Найчастіше The Present Perfect Tense зустрічається у присудку преамбули зовнішньоторгових документів контрактного типу (have agreed), одночасно реалізуючи результативне та інклюзивне значення перфекту. Присудок преамбули поділяє інформацію на дві частини: перша - факт досягнення згоди, друга - зміст угоди, який повністю розкривається у наступних частинах документів. Таким чином форми The Present Perfect Tense і The Present Indefinite Tense набувають у преамбулі однакового значення. Форма теперішнього тривалого часу використовується у тексті зовнішньоторгових документів досить рідко. За її допомогою підкреслюється процес дії, що відбувається: «We are now packing your order and hope to arrange for it to be shipped before 25 January»; «We are thinking of making our order…».

До групи синтактико-граматичних засобів когезії текстів зовнішньоторгових документів слід віднести модальні дієслова.

Синтактико-граматичними засобами вважаються також такі стилістичні ефекти як інверсія і пасивний стан дієслова. Головна мета речень з інверсією - привернення уваги реципієнта до факту інформації, виділення його з низки аналогічних. Пасивний стан відтворює тон нейтральності, офіційності, знеособленості. Наведемо приклади інверсії і вживання дієслова у пасивному стані у текстах зовнішньоторгових документів, укладених українськими та іноземними компаніями: «No claim put forward in respect of any consignment of the goods can be used by the Buyer as a reason for refusal to accept all other goods to be delivered under the present Contract and to pay for them» (контракт купівлі-продажу); «Except as otherwise provided in Carrier's tariffs of conditions of carriage, in carriage to which the Warsaw Convention does not apply Carriers' liability shall not exceed US$ 20,00 or the equivalent per kilogram of goods lost, damaged or delayed, unless a higher value is declared by the shipper and a supplementary charge paid» (авіавантажна накладна).

До синтактико-граматичних засобів зв'язку текстів зовнішньоторгових документів відносяться дієприкметникові, дієприслівникові і герундіальні звороти. Наприклад, дієприкметникові звороти: «The above order has now been completed and sent…» (замовлення), «In accordance with instructions received from… we hereby issue in your favour a Documentary Credit for… drawn on… available by your drafts at sight for the invoice value, accompanied by the following documents…, covering the following goods… to be shipped not later than…» (акредитив); дієприслівникові звороти (часу і причини): «Referring to your order of… we have now have pleasure in enclosing…» (підтвердження замовлення), «Having studied your prices, we would like…» (замовлення); герундій і герундіальні звороти: «Upon receiving the documents the Seller…», «…including any Party's breaking the conditions of the present Contract…» (кліше з документів різних типів іноземних та українських підприємств).

Граматичним засобом когезії виступають також дієприкметникові звороти, що пов'язують денотативне минуле і майбутнє преамбули зовнішньоторгових документів контрактного типу: «Tetra Pak Service GmbH, organised and performing under the laws of Germany and in accordance with the statutory document (registration No.1590), with the headquarters at Hochheim, and hereinafter referred to as the Seller of the one part, and Tetra Laval Ukraine Ltd, organised and performing under the laws of Ukraine and in accordance with the Statute of the Company signed in December 1994, with the headquarters in Kyiv, and hereinafter referred to as the Buyer of the other part, hereby have agreed to the following…» (контракт купівлі-продажу). Тенденція до ускладнення синтаксичної структури документів полягає у двох суперечливих причинах: по-перше, намагання в одному реченні передати якомога більше інформації, що призводить до ускладнення синтаксису, і, по-друге, відповідність вимогам ясності і чіткості висловлювання, що, у свою чергу, відбивається у розподілі тексту на абзаци.

У створенні стильових рис офіційності, регламентованості, суворості зовнішньоторгових документів визначну роль відіграє вживання архаїчної, проте поширеної для фахових текстів зовнішньоторгових документів, структури The Present Subjunctive: «Documents to be presented within 21 days of shipment but within credit validity» (акредитив), «This Certificate not valid unless the Declaration be signed by…» (страховий сертифікат).

Розподіл зовнішньоторгових документів на пункти чи параграфи, вживання різноманітних умовних позначень реалізують прагматичну функцію за рахунок конденсації мовних виразів, допомагають реципієнтові адекватно сприймати інформацію. Сюди ж слід віднести офіційні і фахові скорочення, абревіатури, які можна поділити на три групи: а) суто професійні, тобто ті, що створені і зрозумілі лише фахівцям галузі зовнішньої торгівлі; б) офіційно-ділові, що використовуються у діловій писемній комунікації; в) загальновживані. Наприклад: а) A/C (account current), L/C (Letter of Credit), inv. (invoice), T/L (total loss), CIF (cost, insurance and freight), dis. (discount), F/Agents (forwarding Agents); б) ref. (reference, referring), p.p. (per pro), c.c. (copies), Messrs (Messieurs), Enc. (enclosure), c/o (care of), Cl. (clause); в) Jan (January), incl. (including), etc. (et cetera), et al (et alii/alia), i.e. (id est), kg (kilogram), NB (nota bene), P.O. Box (post office box), a.m. (ante meridiem) тощо.

Чільне місце серед мовних засобів когезії посідають логіко-семантичні засоби, а саме семантична ізотопія, для створення якої особливої ваги набуває повтор Наприклад: «When the Vessel is ready for delivery, the Sellers or their Agents shall give to the Buyers a written Notice of Readiness for Delivery. Such Notice of Readiness for Delivery shall be countersigned by Lloyd's Agents at the place of delivery» (контактний і дистантний лексичний, лексико-синтаксичний і синтаксичний повтори).

Все вищевикладене дозволяє стверджувати, що текстам зовнішньоторгових документів притаманні такі стильові риси як офіційність, стандартизованість, логічність, нейтральність, стислість, ефективність, які реалізуються за допомогою вищеописаних засобів когезії.

діловий мовлення зовнішньоекономічний документ

Размещено на Allbest.ru