Відображення глобалізаційних процесів в англійській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Кафедра англійської філології та перекладу

КУРСОВА РОБОТА

з лінгвокраїнознавства

на тему: «Відображення глобалізаційних процесів в англійській мові»

м. Житомир, 2013 рік

ВСТУП

Глобалізація як одна з домінуючих тенденцій розвитку цивілізації в ХХІ столітті охопила майже всі сфери життя країн Сходу й Заходу. Перспективи й наслідки цього суперечливого процесу ще недостатньо вивчені в науковому плані, попри жваве обговорення даної проблеми широкою громадськістю і фахівцями різних галузей гуманітарного знання, зокрема лінгвістами.

Глобалізація - і як феномен, і як аналітична парадигма - має з мовою,процесами мовного розвитку, цілий комплекс відносин політико- лінгвістичного характеру. Сама природа глобалізації має визначену інформаційну, комунікативну складову, яка не існує поза мовним середовищем і мовними засобами. Відмінності у її інтерпретації здебільшого стосуються місця цієї складової в ієрархії виявів глобалізації, зокрема співвідношенням з фінансово-економічними, політичними,соціокультурними складовими: одні вчені та експерти надають інформаційним аспектам глобалізації другорядну роль, інші висувають їх на перше місце.

Мовний аспект глобалізації, процес розвитку національних мов, їх взаємопроникнення, оновлення, нові напрямки та основні сфери еволюції в умовах лінгвокультурної уніфікації - всі ці нагальні питання отримують наукове осмислення в працях сучасних дослідників (Б.І. Ажнюк, В.Єлістратов, А.О. Кургузов, Л.О. Нагорна, С.М. Максімов, М.В. Русанівський ).

В.С. Єлістратов розуміє епоху глобалізації як епоху глобального ринка культур, мов і релігій; як епоху мод на культури, мови і релігії, які регулюються економікою [5; 24].

Електронний словник визначає поняття глобалізації як «процес розповсюдження інформаційних технологій, продуктів і систем у всьому світі, що несе за собою економічну і культурну інтеграцію. Прибічники цього процесу вбачають в ньому можливість подальшого процесу за умови розвитку глобального інформаційного суспільства. Опоненти попереджають про небезпеку глобалізації для національних культурних традицій та поглиблення соціальної нерівності»[27] .

Актуальність роботи полягає в тому, що розкриття питання мовної глобалізації може мати вагоме значення у вирішенні проблем раціоналізації процесу мовної адаптації до чужоземних культур, а також в деталізованому і масштабному огляді всіх дискурсів взаємопроникнення мов.

Метою роботи є виявлення об'єктивних причин впливу процесу глобалізації на розвиток багатьох світових мов, зокрема європейських на прикладі англійської, української та німецької, визначення основних дискурсів найістотнішого проникнення іншомовної лексики та принципів і потреб англомовних запозичень. Поставлена мета передбачає виконання таких завдань:

- розглянути і пояснити приклади іншомовних запозичень, набутих в період глобалізації;

- проаналізувати ступінь релевантності іншомовних запозичень у різних дискурсах.

Об'єктом роботи є іншомовні запозичення, неологізми, англіцизми, взяті із сучасної наукової, художньої літератури, науково-ділової та комп'ютерної номенклатури.

Предметом роботи є вивчення шляхів експансії мови глобалізації та адаптація результатів мовної уніфікації до мовних норм не носіїв глобальної мови.

Досягнення поставленої мети потребувало застосування певної методологічної бази. Використовувався порівняльно-історичний та описовий і аналітичний методи.

Теоретична цінність роботи полягає в масштабності і змістовності викладення суті проблеми, сформовано чітку рамку аспектів розуміння процесу глобалізації як культурного та мовного уніфікатора, наведено багато яскравих прикладів, що можуть слугувати ілюстративним матеріалом для подальших досліджень в цій сфері.

Практична цінність роботи реалізується в можливості застосувати її матеріали для обмеження невиправдано активного і стихійного процесу запозичень, для повернення автентичності української лексики та спонукання до раціонального використання іншомовних слів.

Структура роботи являє собою вступ, три розділи, висновки та список використаних джерел. У вступі надається теоретичне підґрунтя для дослідження питання, загальна інформація про поняття глобалізації, згадується про лінгвістів, які займались вивченням цієї проблеми. Також описані мета, об'єкт та предмет курсової роботи, методи. У першому розділі розкритий описово-історичний аспект процесу глобалізації, визначаються її джерела. Другий розділ надає ілюстративний матеріал та містить детальний опис сфер накопичення продуктів мовної глобалізації. Третій розділ розкриває багатосторонність глобалізаційних процесів, викриває їх негативні та позитивні наслідки. У висновках наводиться аналіз виконаної роботи, узагальнюються отримані знання та встановлюється відповідність результатів поставленій меті. Список літератури містить джерела, серед них наукові, довідникові та ілюстративні.

РОЗДІЛ 1. ДЖЕРЕЛА І РОЗВИТОК МОВНО-ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

ХХ століття стало найвизначнішим періодом розвитку всіх сфер людського життя. Прогресивні напрямки науки, технологій, економіки та інформаційної експансії зазнали впливу каталізуючих факторів різноманітної природи - міграція населення, революційні процеси в науковій індустрії, необхідність універсалізації світової культури і встановлення міжнародних зв'язків. Явище, яке сприяло утворенню і поширенню загальносвітових стандартів і тенденцій у більшості видів людської діяльності, як і будь-яке інше явище, визначне і раціонально виправдане, повинне знайти своє місце в термінологічних системах мов. Термін «глобалізація» став детермінантою нового поняття, що узагальнює процеси планетарного масштабу, пов'язані з розширенням транснаціональних обмінів в умовах переходу від індустріального до інформаційного суспільства.

Хоча термін «глобалізація» уже встиг стати інтернаціональним, його ще досить важко знайти в енциклопедичних словниках. Так, наприклад, український "Універсальний словник-енциклопедія" [31] не фіксує цього поняття. Немає його і у великому англійському словнику Вебстера [35].

Процес глобалізації має ряд самих різних аспектів і сторін: це глобалізація економічна (розповсюдження економічних моделей, вироблених в країнах Заходу, на інших регіонах світу), політична (розповсюдження принципів демократії західного типу, що припускають суверенітет особи щодо суспільства і держави, право вибору і т. д.), але перш за все глобалізація культурна, тобто формування загальних для всіх культур світу форм і структур, що забезпечують комунікацію між окремими індивідами, між групами і між індивідом і групою. Невід'ємною складовою будь-яких культурних та інформаційних відносин є насамперед мова. Саме мова найяскравіше відображає в яких масштабах і на які сфери найбільше впливає глобалізація.

В результаті стрімкого розвитку телекомунікацій та інформаційних технологій все різноманіття мов світу спочатку було практично зведено до шести світових мов: англійська, французька, іспанська, російська, китайська, арабська. У наш час безперечним лідером, який вже перемагає інші світові мови, виявляється англійська мова, якою в третьому тисячолітті говоритиме близько мільярда чоловік.

Посилення впливу англійської мови стало можливим частково через перерозподіл статусів європейських мов, який почався ще під час Першої світової війни. Після Другої світової німецька мова остаточно втратила статус міжнародної, її вплив стрімко зменшувався. У 1945 році, коли було створено ООН, німецька мова там взагалі не була представлена, вона почала використовуватися тільки в 1975 році. Процес активного захоплення англійською мовою світового мовного простору активізувався одразу після 1945 року, коли США з системою американських цінностей, “американським стилем життя”, гуманітарними вантажами, голлівудськими фільмами виявилися в дуже привабливому світлі. В “західногерманскому варіанті” німецької мови (ФРН) вже тоді з'явилося багато американських запозичень. Аналогічний період переживала Росія напркінці 1980-х і у 1990-ті, коли ситий, злагоджений, вільний американський світ позитивно сприймався в рамках масової культури. Друга світова війна також сприяла зміцненню статусу англійської мови і на північноамериканських територіях: вживання англійської в середовищі національних меншин розцінювалося як вияв патріотичних почуттів до країни справжньої свободи і демократії.

Згодом англійська мова стала основною для всіх технологічних і наукових процесів, фактично мовою прогресу, і протягом останніх 50 років стала найінформативнішою з усіх світових мов. За даними інтернет-джерел в 2011 році англійською як нерідною розмовляє в загальному 350 млн людей [27].

РОЗДІЛ 2. СФЕРИ ЕКСПАНСІЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Глобалізація як складний і багаторівневий процес відбивається на усіх сторонах життя, у тому числі - культурного, економічного, політичного, професійного тощо, а процеси глобалізації охоплюють усі сфери комунікації фахівців з різних сфер людського буття. Світова глобалізація маніфестується англійською мовою. Однією із сторін розвитку процесів масової універсалізації в сучасному світі є величезний позитив англомовного інфопростору, що виникає із актуальності і престижності англійської мови. Кількість і якість закодованої нею інформації є визначним фактором її значущості, а отже і запотребованості на лінгвальному «ринку».

Дослідимо відображення процесів англомовного проникнення на прикладі української мови. „В українській мові англіцизми й американізми становлять близько 75-80% серед всіх нових запозичень” [23, 251]. Запозичена лексика, зберігаючи питомі ознаки свого походження, ускладнює процес засвоєння мови пересічним громадянином, який усвідомлює її чужорідність. За останні 20 років відбулись такі процеси:

а) деяка частина лексики ввійшла до активного ужитку і її прийнято називати „засвоєною”: супермен, робінзон, ловелас тощо. До цієї групи лексики відносять лексеми, засвоєні досить рано, а також ті, які не викликають почуття чужого;

б) окремі слова, ставши модними на певний період, нині вже не з'являються або дуже рідко вживані в повсякденному мовленні, наприклад, інтерквіз, кіднеп, кіднепінг, кантрі, аудіоплеєр, бартер;

в) у зв'язку з політичними, економічними, культурними змінами, інтенсифікацією міжнародних стосунків засвідчено наплив нової лексики: месидж, TV-маркет, dress-код, PR-конференція, РR-контора, VIP-клієнт, VIP-ложа, web-рідер, web-райтер, web-сайт, off-роад, off-сайт, on-лайн, флайледі, фармамаркет, тіч-ин, мастер-дизайнер, менеджер, менеджеризм, менеджмент, Інтернет, Інтернет-клуб, гудвіл, біг-бід, бебі, арт-бізнес, арт-директор, байк-шоу. До цієї ланки лексики належать слова, засвоєні українською мовою нещодавно, до того ж вони ще зберігають риси іншомовності.

Якщо розглядати українську мову як приклад мови, що зазнала впливу глобалізації, то для неї на сучасному етапі розвитку характерні такі особливості:

1) предметом запозичення слугують цілі слова або їхні частини (суфікси, префікси, в обмеженій мірі навіть граматичні закінчення та окремі звуки), тобто береться готовий чужий матеріал, зовнішня форма слова: GPRS-послуга, Push-повідомлення, VIP-інформ, Product-менеджер, QIP-менеджер контактів тощо;

2) запозичується зовнішня форма слова, принцип його внутрішньої побудови, коли відбувається формальний, дослівний переклад чужого слова або цілих синтаксичних зворотів: так, в останні роки було запозичено слово сплітер - англ. splitter, девайс - англ. deviсe.

І. Щур зауважила, що на сьогодні в українському мовленні частотні англійські терміни з незрозумілою внутрішньою формою інколи переосмислюються відповідно до звукових чи образних асоціацій зі словами рідної мови. Характерним для цього є комп'ютерний сленг: дрова (драйвера, від англ. driver), мило (від англ. e-mail), момед і мопед (модем), нафігатор (програма Netscape Navigator), піжамкер (програма Page Maker), трупопаскаль (мова програмування Turbo Pascal), шаровари (умовно-безкоштовна версія програми, від англ. shareware), чекіст (програма Check It) [32].

Є. Карпіловська вважає, що унормування та кодифікація нової лексики передбачають передусім з'ясування її активності й значущості в процесах номінації та комунікації, відповідності чинним мовним нормам і вже на цій підставі виявлення чинників, які сприяють її стабілізації в сучасній українській мові. Завершенням процесу усталення певної інновації в мові можна вважати її фіксацію нормативними словниками (загальномовними чи галузевими) [8; 3].

На думку дослідниці, інтенсивне оновлення сучасного українського лексикону спричинило появу чималої кількості номінацій зі спільним означуваним - варіантів або синонімів. Вона виділяє такі назви:

1) з новим означуваним - нові адаптовані (транслітеровані чи транскрибовані) та неадаптовані запозичення, так звані вкраплення, які вводять до складу лесикону нові основи та форманти: месидж / месідж / меседж / SMS / SMS (смс-)-повідомлення / SMS'ка (смс-ка) / есемеска або суфіксоїд-основа -нет (від англ. net „сітка, мережа”) в активно поповнюваному ряду запозичень і новотворів на зразок Інтернет, Рунет, Укрнет, Фринет, Євронет, Євроворднет тощо;

2) новотвори з уже наявними в системі української мови основами й формантами. Сюди можна віднести новотвори - неосемантизми, які становлять результат не морфологічного (зовнішнього, міжслівного), а семантичного (внутрішнього, внутрішньослівного) словотворення. Яскравим виявом цієї тенденції поповнення лексикону є також високопродуктивні моделі творення іменників та прикметників з непрямою, перифрастичеою семантикою [8; 5]. Це слова, на зразок: антирейтинг, антипіар, антипіарний, антипіарити, антименеджер, антименеджерський, антипромоушн / антипромоушен тощо.

Дослідники відзначають збільшення рівня запозичуваності англіцизмів особливо за останні 5 років. Причому лексеми, засвоєні кілька років тому, вже переходять на третій етап адаптації іншомовних лексем у мові-реципієнті, коли носії мови не відчувають чужомовного походження слова, що поступово втрачає жанрово-стилістичні, ситуативні і соціальні особливості; так званий етап стабілізації значення. У цей час відбувається продуктивний процес деривації, коли від новозапозиченого англіцизму починають утворювати похідні слова.

Активне втручання англійської мови в будь-яку іншу призводить до змін їх структури. Так, саме структури в цілому, а не лише лексичної їх частини, адже поява багатьох англіцизмів зумовлює деякі труднощі в граматичній адаптації цих слів до узусу тої чи іншої мови.. Такі вирази, наприклад, як public relations (паблік рілейшнз) призводять до використання невластивої нашій мові категорії безвідмінковості, що посилює тенденцію до аналітизму. Іншомовні слова також впливають на послаблення значення категорії роду, адже абсолютна більшість запозичених з англійської слів мають в українській мові чоловічий рід: саміт (summit), брифінг (briefing), шейпінг (shaping), тренінг (training), кілер (killer), хіт (hit), трилер (thriller), сервіс (service), плеєр (player), тостер (toaster), маркетинг (marketing), дилер (dealer), провайдер (provider), аплікат (applicant), спікер (speaker), істеблішмент (establishment), прайс-лист (price-list), овер-тайм (over-time) та багато інших.

Особливий резонанс критики серед мовознавців викликають англіцизми, які мають українські еквіваленти, але чомусь не використовуються. Так, наприклад, часто в наукових текстах уживаються англомовні замінники загальновживаних слів: креативний (англ. creative) замість творчий, латентний (англ. latent) - прихований, варіабельний (англ. variable) - змінний. В. Радчук уклав цілий список слів-запозичень, що піддаються перекладу, але здебільшого використовується їх англомовний варіант. Серед них: андеграунд (underground) - підпілля; аплікант і аплікація (applicant, application) - заявник і заява; біг-борд (bigboard) - панно; бізнес-ланч (business lunch) - діловий обід; бренд (brand) - ґатунок; генерація (generation) - покоління; дайджест (digest) - оглядовий збірник; джек-пот (jack pot) - найвища сума виграшу; інтенція (intention) - намір, задум; маркетинг (marketing) - збут, вивчення ринку; кастинг (casting) - конкурсний відбір; котон (cotton) - бавовна; памперо (pampers) - підгузник; плеєр (player) - програвач; пресинг (pressing) - тиск, натиск; промоція і промоушн (promotion) - заохочення, сприяння, підтримка, допомога; респекту вати (respect) - шанувати; рецепція (reception) - сприйняття; спічрайтер (speechwriter) - складач промов; суїцид (suicide) - самогубство; тост (toast) - грінка; трейдер (trader) - торговець; фан (fan) - болільник, уболівальник. А до слова імплементація (implementation), на думку вченого, можна підібрати понад 30 українських відповідників, серед них: впровадження, запровадження, втілення, втілення в життя, введення, введення в справу, виконання, здійснення, проведення в життя, перетворення в дійсність, перетворення в життя, реалізація, матеріалізація, справдження, звершення, вживляння, законодавче запровадження, законодавче утвердження, введення в (законодавчу) практику, надання чинності, набуття чинності, узаконення, внесення змін (до закону), внесення поправок, перегляд (закону) [19; 26]. Науковець вважає, що вживання таких термінів є своєрідною даниною моді або невмінням перекласти англомовні слова чи словосполучення рідною мовою.

Відомо, що будь-яка мова знаходиться у стані безперервного розвитку і процеси глобалізації не повинні створювати небезпеку втрати різними культурами своєї індивідуальності, своєї специфіки, що може привести до втрати носіями цієї культури самоідентичності, до розмивання культур і внаслідок цього різноманітності. Отже, поповнення лексичного складу рідної мови іншомовними словами мусить бути обґрунтовано прагматичними потребами, неможливістю використання вже існуючих. Цікаво, що запозичення, котрі цілком можна замінити українським словом, зустрічаються навіть в статтях з лінгвістики, які доволі критично описують стан сучасної української мови, що зазнає впливу глобалізації. Наприклад, в одній із інтернет-статей про міжкультурну комунікацію серед багатьох інших англіцизмів досить часто зустрічається слово паттерн (англ. pattern) [1; 11]. В словнику цей термін визначається як «об`єднання, інтеграція в одне сприйняття, домінантний внутрішній принцип, зразок, модель різних елементів культури, притаманних певній національній лінгвокультурній спільноті» [25; 132]. Але це слово можна було б замінити на наше зразок, модель і зміст висловлювання від цього не змінився б.

Досить поширеним, навіть глобально поширеним є використання англомовних запозичень в українській термінології, що є більш природнім процесом порівняно із згаданими вище явищами. В цій сфері мовної діяльності, мабуть, наймасштабніше відтворилися світові глобалізаційні тенденції. Еволюція сучасної української термінології здебільшого обґрунтована швидким розвитком науки, як національної так і світової. Виникає потреба опрацювання нових публікацій, перекодування наукової інформації зі світових мов на українську. Разом із здобуванням нової інформації, нових знань, запозичуються і мовні форми. Мова сучасної науки виявляє тенденцію до творення універсальних форм вираження. У лексичному складі наукових праць, написаних різними світовими мовами, є чимало спільних лексем. За останні десятиріччя відбувся термінологічний «вибух» у багатьох галузях людської діяльності: технічній, економічній, правовій та гуманітарних. Виникла потреба систематизації іноді стихійно народжених термінів. Проблеми національного термінотвору зумовлені впливом глобалізації сучасної науки і пов'язаним з нею широким напливом іншомовної лексики. За умовами дбалого використання, англійські запозичення збагачують словник науковця, впливає на еволюцію сучасного, зокрема українського термінотворення.

Глобалізація в науковій сфері найбільше впливає на еволюцію термінології гуманітарних наук. За рахунок легкості транскордонних впливів, розвитку телекомунікацій значно поповнився склад науково-технічних і спортивних термінів. Англомовні терміни macros, option, printer, site, server, file, hosting, crack, save, account - макрос, опція, принтер, сайт, сервер, файл, хостинг, крякати, сейвити, екаунт [26] давно проникли у свідомість масового користувача комп'ютерної техніки. Мовознавці широко застосовують термін концепт (concept) замість відомого слова поняття. Економісти, називаючи учасників ринкових відносин, вживають такі терміни, як брокер (broker), менеджер (manager), дистриб'ютор (distributor). Більшість спортивних ігор мають в українській мові назви, запозичені з англійської шляхом транс кодування чи то калькування - крикет (cricket), волейбол (volleyball), регбі (rugby), гольф (golf). У термінологію гуманітарних наук давно залучено терміни дискурс (discourse), релевантний (relevant).

Питання, як запозичувати найменування найновіших технічних засобів, є і досі відкритим. Так, наприклад, конкретизація певних понять вимагає повних запозичень. У сфері економіки з'явилися останніми роками такі новоутворення як: маржа (margin) - різниця між цінами; ф'ючерси (futures) - вид цінних паперів на деривативній біржі; брендинг (branding) - просування конкретної марки на ринок; ваучер (voucher) - виправдовувальний документ, розписка [26] - які більш сприйнятливі у своєму запозиченому виді, особливо, якщо вживаються у сфері міжнародних економічних стосунків. Поповнення термінології відбувається і за рахунок запозичених термінів, що позначають появу нових професій таких, як: менеджер (manager), супервайзер (supervisor), дистриб'ютор (distributor), мерчандайзер (merchandiser). У сучасному діловому світі з'явилося слово «хед-хантер» - людина, яка шукає нових перспективних працівників. Фріками (freak) часто в бізнесі називають людей дещо дивних, дивакуватих.

Кожне запозичене слово або термін містить у собі певну сукупність формальних варіацій, тому, переходячи з однієї мови в іншу, запозичені слова підкорюються варіативності мови-реципієнта. Від запозичених іменників утворюються похідні слова: мерчандайзинг (merchandising) - мерчандайзинговий; маркетинг (marketing) - маркетинговий. Існує також група змішаних запозичень, коли один або декілька компонентів є словами англійської і української мов, наприклад: бізнес-пропозиція, конференц-зал, зірка шоу-бізнесу. У цій групі запозичень одна мова використовує лексичні явища та терміни іншої мови, не порушуючи своєї структури.

Тобто на цих зразках ми маємо змогу дослідити, що явище англомовних запозичень стало настільки вагомим, що вже розвинуло власну класифікацію, як і будь-який природний процес мовної еволюції. Лінгвісти виділяють повні і змішані запозичення з точки зору якості адаптації до фонетичних, граматичних, орфографічних норм мови [20; 6].

Глобалізація як об'єднавчий фактор міжкультурної комунікації змінює також етичні норми повсякденного мовлення, встановлює універсальні правила спілкування між людьми, які розділені лінгво-етнічним бар'єром. Тобто , мовна універсалізація дає змогу представниками культур з різними комунікативними традиціями знайти спільний засіб взаємодії, легкий і зрозумілий у всьому світі. Але часто це явище розповсюджується на людей однієї мовної групи, і вони вживають недоречні запозичення в більшості випадків тільки тому, що це видається престижним. Іноді це доходить до абсурду. Яскраві приклади впливу англійської мови на лексикон сучасних носіїв російської (і української) мови наводить Анжела Шрольберг на сторінках журналу “СловоWord” [36;18]. Ось кілька прикладів: “Вайфуля, залокай форточку, а то наші чилдернята схватять сикнес”. “Мені півпаунда он тієї ковбаски. Тільки не писиком, а слайсиками. Та тоненько наслайсайте”. У Нью-Йорку практично неможливо “аффордати апартменти”, тому що за них дуже багато “чарджають”. Якщо “шопатись на “Візу”, то можна отримати дискаунт. Ще приклади: “консумати речі”, “бейбіситити”, “юзати купони”, “апплаюватись до коледжу”, “притейпати меседж до монітору”, засейвати текст на дискету”, “проранати” программу, їсти “фетне” й “нефетне”, бути “забізеним”. Незважаючи на те, що слова ці були перекладені з російської мови, виглядають вони доволі природньо.

Користуючись престижністю вживання кальок з англійської, сучасний рекламний бізнес намагається якомога часіше привертати увагу потенційних «консумерів» (від англ. consumer - споживач) дивними словами та словосполученнями. Так, наприклад, в одній із рекламних брошур популярного сайту замість слова друзі вживається слово «френди» (від англ. friend), замість повідомлення - «месаги» (від англ. message), замість розважатися - «фанитися» (від англ. fun), хоча особливого прагматичного значення такі запозичення не мають [39]. Ці приклади також ілюструють масштаби проникнення англійськї мови у розмовному і комп'ютерному дискурсах. Якщо говорити про комп'ютери, то варто наголосити, що значний внесок в розповсюдження англійськомовної лексики зробив Білл Гейтс своїми операційними системами.

Окремо відзначимо, що вплив глобалізаційних процесів на розвиток і функціонування різних мов не обмежується лише розповсюдженням англіцизмів. Бурхливий розвиток віртуальної комунікації призводить також до нехтування правилами орфографії і навіть граматики, наприклад, відсутності великих літер, пропусків артиклів, тощо [9; 3]. Теж саме можна сказати і про розповсюдження так званих “графонів”, наприклад, «4U» - for you (для тебе), «TMRW» - tomorrow (завтра), «2B or not 2B» - to be or not to be (бути чи не бути), «B4» - before (до того, як), «UR my №1» - you are my number one (ти мій номер перший), «2nite» - tonight (сьогодні ввечері) «Y not?» - why not (чому ні?), «Xplane 2me» - explain to me (поясніть мені). Таких прикладів можна навести багато, вони виникають щодня і стрімко поширюються, виходячи за рамки віртуальної комунікації у світ повсякденного спілкування.

Тобто, завдяки поширеному використанню англійськомовної лексики, рамки розуміння її як іноземної і чужої поволі зтираються. Цьому не в останню чергу сприяє і популяризація зарубіжної культури в шоу-бізнесі. Репертуар українських та російських музичних виконавців майже наполовину складається із пісень, що виконуються англіською мовою. Звідси до повсякденного мовленнєвого словника молоді увійшли такі слова і вирази, як babe, come on, shake your body - «бейба», «кам он», «шейк йо баді», та інші, і деякі з них завдяки певному контекстуальному оточенню набувають негативного відтінку і переходять в розряд вульгаризмів. Вони позбавлені прагматичногї корисності і лише забруднюють нашу мову. Можливо,через своє іноземне, ніби завуальоване звучання вони притягують на себе ознаку деякої евфемістичності, але для людини, що хоч на мінімальному рівні розуміє англійську, своєї негативної конотації вони не втрачають.

Яскраві приклади впливу англомовної глобалізації можна віднайти в німецькій мові, а саме серед неологізмів та сленгізмів. Так, за даними словника “Trendwцrterbuch von Acid bis Zippies” (Matthias Horx Trendbьro), 70 % усіх слів запозичені з англійської мови [34; 7]. Наприклад:

Bad Girls, Babes або neue Schlampen - ключове поняття для жіночого руху, який виник у середині 90-х років і бореться не за вільний від чоловіків світ, а за утвердження важливої ролі жінки у суспільстві;

Brasilifikation - значний поділ суспільства на багатих та бідних, що призводить до зникнення середнього класу;

Branding - вид пірсинґування; клеймо на шкірі людини, як у великої рогатої худоби;

Brain Food - під цим поняттям прийнято розуміти продукти харчування, які впливають на мозок людини так, як тонізувальні напої (чай, кава);

Bossis - позначення нового класу споживачів з екс-НДР, які швидко розбагатіли завдяки політичній та економічній ситуації.

Результатами тяжіння до англіцизмів є зовнішньомовна ситуація, зумовлена тим, що англійська мова виконує функцію глобального спілкування.

Одним із головних мотивів запозичення є потреба у називанні зовсім нових речей: Scanner, Browser, Software. Запозичення, які не мають абсолютних відповідників, належать до масової культури кінця ХХ - початку ХХІ ст. (Pop-Ikon, Brit-Pop - “britisch pop”). Успіх англіцизмів полягає в тому, що жодна із назв німецької мови не в змозі охопити той концепт, який виражає англіцизм, не кажучи вже про конотацію, наприклад: der User - людина, яка зрідка вживає наркотики і не залежить від них. На цьому прикладі легко показати причину успіху багатьох англіцизмів: німецькі слова не можуть замінити зручну та коротку конотацію, що її пропонує англійська.

Найбільша кількість запозичень здійснюється з метою комунікативного престижу. Такі запозичення характерні для мас-медіа, де нерідко виражають тонкий натяк та іронічну дистанцію в інформації, яка повідомляється: der EuroPayer - відносно забезпечені громадяни Європи, які розраховуються новою валютою.

Англо-американізми, розвиваючи лексичний фонд німецької мови, переплітаються із внутрішніми особливостями словникового складу і піддаються морфологічній асиміляції у мові, тобто іноземне слово підлаштовується під правила німецького правопису. Іменникам присвоюється рід, вони пишуться з великої літери, що пришвидшує інтеграцію іноземного компонента у мову: dinnern - швидко перекусити; die Floppy - 1) дискета; 2) голова, мозок; das Trash - 1) сміття; 2) музика та кінофільми поганої якості; die Tellerwдscher-Story - недолугі ток-шоу; der Nebenchecker - сусід; der Soundtempel - дискотека (можливо, й приміщення дискотеки, дискотечний заклад). Американські запозичення виступають деякою мірою чинником зовнішнього розвитку лексичного фонду, що впливає на його оновлення. Для мовних змін характерне утворення нових слів: запозичення, їх залучення у комунікативні структури, подальші зміни залучених номінацій, бурхливий розвиток сленгу.

РОЗДІЛ 3. ГЛОБАЛЬНА АНГЛІЙСЬКА МОВА

лексика англомовний глобалізація сленгізм

За своєю природою глобалізація є космополітичною. Невідмінним її супутником у багатьох країн є дво- чи багатомовність. Ці явища виникають внаслідок інформаційної інтервенції через телебачення і радіо, пресу, маскультуру, інтеренету.

Російський дослідник Ю. Мельник пропонує власне визначення феномену мовної глобалізації: «це процесс взаємопроникнення мов в умовах глобалізації», яка призводить до «загальної американізації мов світу» [15; 75].

Поза всяким сумнівом, найбільш яскравим проявом глобалізації у сфері мовних відносин є феномен беспрецедентного поширення англійської мови як lingua franca [18; 135]. Статистика свідчить, що англійською мовою вільно володіють близько 670 мільйонів осіб, а в межах «розумної компетентності» - приблизно 1,2 - 1,5 млн чоловік. [17; 95]. Крім того, левова частка публікацій з різни х сфер і галузей виходить англійською мовою (за даними минулого століття, у світі з 1000 наукових публікацій 760 виходять англійською мовою; нею продається 80 % інформації в мережі інтернет, хоча для 40 % користувачів ця мова не є ані рідною, а ні першою; англомовні країни виробляють близько 40 % світового валового внутрішнього продукту [17; 32]. Отже, жодною мовою раніше в історії не розмовляла така кількість людей і так широко, і це при тому, що ніколи в історії не було такої кількості стандартизованих мов, як сьогодні, - 1,2 тис. [11; 21].

Вибір англійської на роль першої мови міжнародного спілкування зумовлений як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками. Дослідники відзначають її раціональну будову, багатство словникового складу, який дозволяє створювати розгалужені терміносистеми. Разом з тим, англійська асоціюється з англомовним світом (де панують свобода і демократія), на чолі якого стоїть найпотужніша держава сучасності - США. Все це забезпечує англійській мові високий престиж в очах мовців, спонукаючи їх до її вивчення.

Водночас, кожна національна мова намагається пристосовувати англійську до свої історичних, духовних, мовних традицій. Скоріш за все пройде ще певний час, доки англійська мова буде офіційно визнана глобальною, проте реальність свідчить про існування вже сьогодні своєрідного “усередненого” варіанту англійської мови, так званої “євроанглійської” - “EuroEnglish” або “European English” [32], яка входить як складова частина до “світових варіантів” англійської мови (“World Englishes”), проте має свої, притаманні лише їй, особливості. Це є дуже цікавим прикладом для розгляду процесу еволюції мови в умовах глобалізаційних процесів. С.М. Максімов, базуючись на своєму перекладацькому досвіді, приводить декілька цікавих фактів [13; 127]:

1. На синтаксичному рівні користувачі “євроанглійської” прагнуть зберегти структуру речень та порядок слів, притаманний їхнім рідним мовам. Типовими прикладами є інверсія обставин часу, місця, способу дії, порівняння тощо, а також означень, що виражені різними мовними одиницями - словом, словосполученням або предикативною групою (підрядним реченням), в той час як у британському та американському варіантах англійської мови ці структурні елементи розташовані зазвичай після присудка. Нижче наведено приклади із виступу представника Нідерландів на міжнародній конференції із захисту авторського права та суміжних прав (Київ, 2001 р.):

However, when after some time the sculptor visited the region, to his nasty surprise he saw in a number of shops copies of his sculpture on souvenir teaspoons, on ashtrays, on key rings and other kinds of souvenirs, as well as on picture postcards.

Quite rightly the sculptor concluded that it was a pen-drawing of his creation with the church in the background (13; 128).

2. На морфологічному рівні для “євроанглійської” притаманне надмірне вживання конструкцй із пасивним станом дієслова:

When I was asked to make a presentation….

I always talk about “my department”, although I have been retired from it.

На морфологічному рівні спостерігається також некоректне вживання англійських дієслів у часових формах перфекту: форма перфекту або зовсім не вживається там, де це потрібно, тобто там, де норми автентичної англійської мови потребують вживання часової форми Present Perfect, або, навпаки, форми перфекту ( вживаються там, де в них немає жодної потреби:

And since that time it keeps violating its commitments en masse.

A photographer had made some beautiful photographs, that with his permission had been published in monthly magazine, where he has been paid for (13;128).

Характерним для осіб, які вживають “євроанглійську” є словоутворення шляхом номіналізації відповідних дієслів (зокрема форми, що закінчуються суфіксами -ing, -ion) там, де носії автентичної англійської мови, як правило, вживають особові форми дієслова. Наприклад:

We have the case of a member-state as old, as the Council itself, that repeatedly violates the human rights of its own people, international law and fundamental rights and freedoms of the people of another country-member of the Council by invading and occupying large parts of its territory (13; 127).

3. На лексичному рівні для “євроанглійської” характерні такі особливості:

а) Більша частотність порівняно з автентичною англійською мовою вживання професійних галузевих термінів, що подаються їхніми латинськими (de jure, de facto, post mortem) варіантами.

З іншого боку багато із національних мов Європи мають у широкому вжитку прямі запозичення з англійської, серед яких є загальновживані слова, галузеві терміни, неологізми, реалії, абревіатури, акроніми тощо.

б) Вживання англійських галузевих термінів або загальновживаних слів “другого ешелону”, тобто таких, які фіксуються англійськими словниками, проте дуже рідко вживаються автентичними носіями англійської мови у певних типах дискурсу. Це явище можна пояснити тим, що мешканці континентальної Європи надають перевагу словам та словосполученням, які є максимально наближеними за формою і значенням до лексичних одиниць їхніх рідних національних мов. Наприклад:

(…) crimes committed in connection with violation of author's rights and neighbouring rights (автентичний носій англійської мови зазвичай вживатиме allied rights - суміжні права).

We obtained the results of the expertise (13; 129) (автентичний носій англійської мови зазвичай скаже examination або test - експертиза).

г) Виникнення “євроанглійських” слів-неологізмів, побудованих за найрізноманітнішими моделями словотвору, наприклад: Naturopa (від Nature та Europe) - назва англомовного журналу із питань захисту довкілля, який видається Радою Європи у Страсбурзі.

Наведений список можна продовжувати прикладами вживання “культурно забарвленої” лексики (реалій) автентичними носіями англійської і нейтральної лексики в аналогічних позиціях носіями “євроанглійської”. Так, британці, напевно скажуть coach (автобус із м'якими сидіннями), tube (станція метро), snooker (бильярд), а мешканці континентальної Європи, відповідно - bus, metro, billiards, американці скажуть bathroom (туалет), mall (торговельний центр), diner (дешевий пересувний ресторан, кафе), а носії “євроанглійскої” - toilet, shopping centre, restaurant або cafе. У цьому зв'язку цікавим здається спостереження, що мешканці Фінляндії, Швеції, Норвегії, Нідерландів, Бельгії, Данії, Австрії, Португалії, Греції, Мальти надають перевагу в своїй “євроанглійській” мові британським запозиченням, а мешканці Франції та Італії - американським, що, можливо, викликано певними історичними та соціокультурними чинниками.

Декілька слів слід сказати про наші спостереження над змінами у британському варіанті англійської мови. Ці зміни відбуваються у “зворотному напрямку”, тобто у Великій Британії фіксується цілий ряд слів, запозичених з мов континентальної Європи, наприклад delicatessen (назва відділу супермаркету, де продають делікатеси - з німецької). Безперечним є також вплив американського варіанту англійської мови на британський. Прикладами можуть бути всім відомі американізми типу gonna, wanna, kids (діти), good guys and bad guys (хороші та погані “хлопці”) тощо, вживання яких іще 15-20 років тому назад вважалося “поганим тоном”, а зараз ці слова звучать із вуст провідних політиків та з екранів телевізорів. Таким чином, слід зробити висновок, що англійська мова, як і інші національні мови, швидко змінюється під впливом процесів європейської інтеграції, а ширше - глобалізації.

ВИСНОВКИ

Підводячи підсумки виконаної роботи, можна зробити висновок про загальну картину досліджених процесів мовної глобалізації.

У ході дослідження виявлені основні причини саме англомовної лінгвокультурної глобалізації - кількість і якість закодованої англійською мовою інформації становить основний масив сучасного світового інформативного простору.

Це відбувається завдяки інтенсивному економічному та науковому розвитку країни-носія цієї мови. Саме тому іноді глобалізацію ототожнюють з американізацією.

Виділені основні сфери наймасштабнішого поширення англомовної експансії. В термінологічній сфері запозичення є основним джерелом словотвору. Завдяки масовому поширенню англомовних комп'ютерно-інформаційних технологій масового вживання набуває і відповідна номенклатура та сленг. А через масову культуру, уніфіковані культурні і духовні тенденції продукти мовної глобалізації значно поширюються і в повсякденному мовленні.

Наведені в роботі приклади ілюструють значення англійської мови та культури у процесі еволюції мов світу, відображають процес асиміляції та взаємоадаптації англійської мови як глобальної із мовами, на які вона безпосередньо впливає.

Із ілюстративного матеріалу ми маємо змогу побачити, що запозичення відбуваються не лише на лексичному рівні, а взагалі на всіх рівнях мови-реципієнта, що дає змогу поповнювати її словниковий склад, сприяє прогресивному розвитку її граматичної системи.

Виявлено, що використання запозичень не є завжди прагматично виправданим, і часто має підґрунтя, що пов'язане з процесами популяризації та модернізації. В мові-реципієнті може існувати автентичний відповідник поняттю, але все частіше такі відповідники відходять на задній план, поступаючись американізмам.

Повністю релевантним і виправданим є використання іншомовних слів у сфері термінології, так як вона тісно пов'язана із процесами науково-технічного розвитку.

Щодня у світі з'являються нові явища і предмети, які потребують назв і визначень, що найчастіше в більшості здійснюється англійською мовою. Не в останню чергу через те, що країни, для яких англійська є рідною мовою, досягли значних успіхів у світовому технічному прогресі.

Таким чином, поставлені в роботі завдання були ретельно пропрацьовані і виконані.

Як результат ми визначили суть і масштаби процесів мовної глобалізації, її значення у розвитку світової культури, простежили шляхи та способи взаємопроникнення мов в умовах культурної уніфікації. Наведені яскраві приклади, що ілюструють головні принципи та потреби запозичень як результату глобалізаційних процесів.

Таким чином, за допомогою певної методологічної бази та на основі ілюстративного матеріалу досягнута головна мета роботи, яка реалізується у вищезгаданих завданнях.

У даний час можна говорити про взаємозалежний світ.

Глобальна взаємозалежність стає об'єктивною реальністю, оскільки обмін інформацією відбувається в декількох напрямах: соціокультурному і технологічному, між державою і цивільним суспільством, і ігнорувати ці процеси неможливо.

Повністю ігнорувати існування інших культур означає заперечувати власну індивідуальність, яка закладена природою і формується у процесі еволюції. У зв'язку з розвитком техніки, появою нових технологій, тісною взаємодією різних світових культур, запозичення з інших мов абсолютно неминучі.

Ми можемо зробити висновок, що запозичені новоутворення збагатили словниковий запас мови і підкоряються законам і нормам його граматики, словотворення і фонетики.

Процеси глобалізації не повинні створювати небезпеку втрати різними культурами своєї індивідуальності, своєї специфіки, що може привести до втрати носіями цієї культури самоідентичності, до розмивання культур і внаслідок цього різноманітності. Отже, поповнення складу термінів рідної мови іншомовними, мусить бути обґрунтовано прагматичними потребами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бергельсон М.Б. Языковые аспекты виртуальной коммуникации // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2002. - №1. - 11 с.

2. Біла книга з міжкультурного діалогу «Жити разом у рівності й гідності». - К.: «Оранта», 2010. - 44 с.

3. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. - К.: Артек, 1996. - 222 с.

4. Возняк Т. Семантичний простір мови. Тексти та переклади. - Харків: Фоліо, 1998. www.ji-magazine.lviv.ua.

5. Елистратов В.С. Глобализация и национальный язык // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 19, Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2006. - № 4. - С. 21.

6. Жиденко Л.А. Вплив процесів глобалізації на еволюцію української термінології. Наукові праці. Том 116. Випуск 106. - 14c. Електронний ресурс. - Режим доступу http://bibl.kma.mk.ua/index.php?m=10

7. Іноземномовна комунікація: здобутки та перспективи (Турчин М. Неологізми у сучасній німецькій мові) // Тези доповідей Міжнародної наукової конференції. - ТНЕУ: Тернопіль, 2006. - 348 с.

8. Карпіловська Є. Тенденції розвитку сучасного українського лексикону: чинники стабілізації інновацій // Українська мова. - 2007. - № 4. - 27с.

Размещено на Allbest.ru