Функціонально-стилістичний аспект похідних слів афіксального типу в сучасній англійській мові

Афікси та їх місце в системі сучасної англійської мови. Аналіз похідних слів афіксального типу. Префіксальні та суфіксальні новотвори і неологізми. Специфіка комбінуючої здатності основ і афіксів. Функціонально-стилістичний аспект афіксальних утворень.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 12.03.2013
Размер файла 64,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”

Кафедра іноземної філології і методики навчання

Курсова робота

з Англійської мови

на тему: “Функціонально-стилістичний аспект похідних слів афіксального типу в сучасній англійській мові”

Студентки курсу 4 групи АФ-44

напряму підготовки 0203 Гуманітарні науки

спеціальності 6.020303. Філологія. Мова і література.

Коханій Олени Олексіївни

Керівник кандидат педагогічних наук

Сердюк Наталія Юріївна

м. Переяслав-Хмельницький - 2012 рік

Зміст

Вступ

Розділ I. Афікси та їх місце в системі англійської мови

1.1 Сутнісні характеристики поняття “афікс”

1.2 Проблема вторинної номінації в англійській мові

Розділ II. Аналіз похідних слів афіксального типу в сучасній англійській мові

2.1 Префіксальні та суфіксальні новотвори і неологізми англійської мови

2.2 Специфіка комбінуючої здатності основ і афіксів англійських слів

2.3 Функціонально-стилістичний аспект афіксальних утворень у сучасній англійській мові

Висновки

Список використаних джерел

похідне слово афіксальний тип

Вступ

Для даної курсової роботи було обрано тему “Функціонально-стилістичний аспект похідних слів афіксального типу в сучасній англійській мові”, оскільки, словотворча та формотворча здібність афіксів потребує більш детального дослідження.

Актуальність теми. Нові найменування утворюються на кожному рівні мови: на рівні фонетики і фонології створюються звуконаслідувальні комплекси, на синтаксичному рівні виникають назви ситуацій і подій, на семантичному рівні слова набувають нових значень і тим самим виявляються зв'язаними з новими референтами і т.д. Проте, для жодного рівня, крім словотворчого, завдання конструювання найменувань не є визначальним. Саме тому, словотвір займає особливе місце в системі мови, існує і функціонує як область моделювання мотивованих (вторинних) найменувань. Звідси, питання аналізу похідних слів сучасної англійської мови вважаємо актуальним.

Зауважимо, що похідне слово (новотвір) - це слово, значення і звучання якого зумовлену семантикою і звуковою формою іншого, однокореневого слова [20, C. 20]. Похідні слова поділяються на прості похідні (aimless, spoonful, disbelief) й складні (broad-shouldered, footballer, old-ladyish) [21, C. 3].

Зазначимо, що основним завданням словотвору є організація номінативної діяльності - створення спеціальних засобів і способів найменування зовнішнього світу на рівні слова. Як показує внутрішня форма, його позначення, словотвір спрямований на рішення чисто ономасіологічної задачі - створення нових номінативних одиниць зі статусом слова.

Іншими словами, словотвір вивчає словотворення (деривацію), тобто утворення від наявних у мові нових слів з новим лексичним значенням: афіксами, префіксом (наприклад, aimless, hopefull) або суфіксом (наприклад, unimportant, antisocial); словозростами (наприклад, whitewash, daughter-in-law ), абревіатурою (наприклад, USA, Internet).

На нашу думку, основним способом утворення новотворів є аффіксація (лат. affixsus - “прикріплений”), що представляє собою утворення слів і форм слів шляхом приєднання афіксів до коренів або основ [20, C. 7].

Афіксальний словотвір досліджували такі лінгвісти, як: В.В. Виноградов, Н.М. Шанський, Д.Є. Розенталь, Е.С. Кубрякова та інші. Проте, питанню особливостей похідних слів афіксального типу та їх функціонально-стилістичного аспекту приділяється недостатньо уваги в сучасних лінгвістичних дослідженнях.

Недостатня теоретична розробленість, значущість і актуальність зазначеної проблеми визначили тему даної курсової роботи “Функціонально-стилістичний аспект похідних слів афіксального типу в сучасній англійській мові.”

Мета роботи полягає в дослідженні функціонально-стилістичного аспекту похідних слів афіксального типу в сучасній англійській мові.

Згідно мети роботи визначимо завдання:

уточнити сутність понять “афікс” та “похідне слово”;

розглянути проблему вторинної номінації;

виявити особливості префіксальних і суфіксальних новотворів і неологізмів;

охарактеризувати комбінуючу здатність основ і афіксів;

визначити специфіку функціонально-стилістичного аспекту афіксальних утворень у сучасній англійській мові.

Об'єкт дослідження - похідні слова афіксального типу англійської мови.

Предмет дослідження - функціонально-стилістичний аспект афіксальних похідних слів у сучасній англійській мові.

Методи дослідження: метод словотворчого моделювання ? для виявлення словотворчих моделей утворення похідних афіксальних основ у сучасній англійській мові; метод кількісного аналізу ? для визначення словотворчої активності та продуктивності афіксів (префіксів та суфіксів); метод семантичного аналізу ? для виявлення семантики афіксів; метод узагальнення - для узагальнення результатів аналізу наукових джерел з даного питання.

Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що вона є певним внеском у теорію словотвору сучасної англійської мови.

Практична цінність наукової роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані при подальшому дослідженні даної проблематики, а також як базовий матеріал для написання дипломної роботи.

Структура роботи. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел, яка нараховує двадцять джерел.

Розділ I. Афікси та їх місце в системі англійської мови

1.1 Сутнісні характеристики поняття “афікс”

Поняттям афікса широко оперують не тільки в словотворі, оскільки ця категорія лінгвістичних елементів є поліфункціональною. Деякі мовознавці, відзначають загальноприйняті визначення префікса чи суфікса які ґрунтуються на тотожності словотворчих і морфологічних розрядів морфем, а тому не враховують тих випадків, коли ці явища відрізняються один від одного.

Так, визначення префікса як частки, що служить для утворення слів, є неточним не тільки в тому відношенні, що префікс може служити для утворення форм слова, але й в тому, що префікс (як і інші види афіксів) може бути частиною слова, не приймаючи особистої участі в його створенні. Внаслідок цього, варто мати на увазі, що хоча афікси можуть бути в загальному виді, визначені як такі елементи мови, що включаються в слово з метою зміни його змісту, значення, функції, ролі, причому без порушення його єдності. Окремі групи афіксів істотно розрізняються по тому, з якою саме метою вони приєднуються до визначених мовних відрізків. В залежності від цієї обставини афікси можуть виступати або як словотворчі, або як формотворчі (словозмінні) частки.

Афікс - це службова морфема, мінімальний будівельний елемент мови, що приєднується до кореня слова в процесах морфологічної деривації; найважливіший засіб вираження граматичних та словотворчих значень; частина слова, протиставлена кореню і зосереджує його граматичні або словотворчі значення [14, С. 59-60].

Відомо, що на рівні морфології афікси можуть бути визначені як службові елементарні частки, що служать формоутворенню (словозміні), а на рівні словотвору афікси виступають як частки дериваційні. Перші відповідно утворюють клас формотворчих (словозмінних) морфем, інші - словотворчих.

Оскільки, як уже говорилося вище, в мові немає різких границь між формоутворенням чи словотвором, диференціація цих розрядів афіксів не завжди досить ясна. При розмежуванні дериваційних і словозмінних морфем можна керуватися правилом Дж. Грінберга, “якщо підключення афікса до того чи іншого мовного відрізка утворить конструкцію, що може бути замінена яким-небудь визначеним класом морфем, без зміни значення самої конструкції, ми маємо справу з афіксом “дериваційним.” [7, C. 60-90] Наприклад, англ. duckling (укр. каченя) включає дериваційну морфему -ling, оскільки всю дану послідовність можна, без збитку для загального її значення, замінити класом морфем типу goose (укр. гусак) чи turkey (укр. індик) і т.д.

На підставі цього правила, можна було б розглядати як морфеми дериваційного характеру, так і деякі повнозначні компоненти складних слів, які (теж без збитку для їхнього загального змісту) можна замінити відомим класом морфем. Порівняємо: fruit-tree (укр. фруктове дерево) і tree (укр. дерево).

Зазначимо, що дане правило можливо застосувати не у всіх випадках. Залишається не чітко зрозумілим, як відповідно до цього правила можуть бути розцінені морфеми між двома повнозначними компонентами складного слова чи показник інфінітива і т.д.

Однак, незалежно від складності чи простоти ототожнення зазначених розрядів афіксів різниця між дериваційною і словозмінною морфемою існує об'єктивно. За допомогою тих чи інших критеріїв ця відмінність може бути установлена.

Клас кореневих морфем, велика частина яких дійсно є неслужбовими морфемами сутужніше всього піддається визначенню, але на практиці виділити цей клас простіше інших. Кореневі морфеми характеризуються в слові конкретністю свого значення і входять у великі ряди, що легко збільшуються.

Звідси, афікси включаються в слово з метою зміни його змісту, значення, функції. Деякі афікси виступають як словотворчі або формотворчі. Деривація між словотворчими чи формотворчими афіксами ? досить не чітка, але вона існує, та може бути установлена як відмінність за допомогою певних критерій.

Отже, під поняттям “афікс” розуміємо службову морфему, мінімальний будівельний елемент мови, що приєднується до кореня слова в процесах морфологічної деривації; найважливіший засіб вираження граматичних і словотворчих значень; частину слову, що протиставлена кореню і зосереджує його граматичні або словотворчі значення.

1.2 Проблема вторинної номінації в англійській мові

Вторинна номінація - це виокремлення і називання фрагментів дійсності за допомогою похідних лексико-семантичних одиниць. Вторинна номінація реалізується у формі словотворчої та семантичної номінації.

Відомо, що застосування вторинної номінації поширене в мові та вважається одним із головних законів її розвитку, перш за все, на рівні лексико-семантичної системи. Істотні ознаки вторинної номінації, викликані асоціативним мисленням, відповідають таким смисловим ознакам непрямого значення, які співвідносяться з фоновими знаннями носіїв мови про дану реалію або про внутрішню форму значення. Тому вторинна номінація певною мірою актуалізується фоновою інформацією [11, С. 27-31].

Результатом застосування однієї чи декількох вихідних одиниць деривації завжди може бути так звана вторинна одиниця.

Зазначимо, що надалі для позначення процесів створення вторинних мовних одиниць як виведення одних одиниць з інших за визначеними правилами будемо використовувати поняття “деривація”. Цей термін є широко використовуваним у сучасній лінгвістиці [12, C. 64].

Визначення статусу вторинних одиниць морфологічної деривації відбувається в залежності від характеру та мети тієї формальної операції, застосуванням якої вона була створена. Кожна конкретна формальна операція - афіксація, редуплікація, зміна фонемного складу вихідного кореня і т.д. - вважається виразником визначеного морфологічного процесу і виконуючою визначену семантичну чи ономасіологічну функцію.

За своїми цілями процеси морфологічної деривації чітко поділяються на дві групи:

процеси формоутворення

процеси словотвору.

У той час, як процеси першої групи спрямовані на такі видозміни вихідної одиниці, що зовсім не торкаються її лексичного значення і не змінюють його, то на противагу, процеси словотвору спрямовані на перетворення семантики вихідної одиниці з метою створення з неї нової лексеми. Перші слугують функціональному використанню номінативної одиниці, інші - безпосередньому її створенню.

Зазначимо, що ономасіологічний підхід дозволяє чітко констатувати розходження між формоутворенням і словотвором, вбачаючи його в тому, що одне створює умови для нормального функціонування номінативних знаків, а інше - передумови їхнього регулярного утворення. Шляхом формоутворення створюється система форм того самого слова, шляхом словотвору - нові похідні слова [13, С. 183].

Нагадаємо, що вторинні одиниці, створені саме в номінативних цілях, називаються похідними одиницями [8, C. 64].

Звідси, похідне слово - це різновид вторинних одиниць деривації на морфологічному рівні і як таке, воно завжди може бути представлене як результат застосування визначеної формальної операції до вихідного кореня (основи). На противагу непохідним словам, похідні виявляються не тільки виведеними одиницями мови, але й одиницями, виведеними не тільки формально, але і семантично. Семантична виведеність, обґрунтована на формальній виведеності однієї одиниці з іншої, дозволяє вважати однією з головних ознак похідного слова його умотивованість.

Важко заперечувати той факт, що дериваційний формант не визначений за значенням: “сам по собі” він не вживається, а, представляючи собою зв'язану морфему (чи зв'язані послідовності морфем), виявляє своє значення тільки в сполученні з іншими повнозначними компонентами.

Так, залишається відкритим питання шляху та способу утворення нового значення, через з'єднання з ним, за умови відсутності зв'язку з жодною частиною змісту. Оскільки, не викликає ніякого сумніву той факт, що слова типу motion, movement, going та інші розрізняються за своїм значенням у першу чергу тому, що різні представлені в них афікси.

Зауважимо, що об'єктивні складності визначення значення афікса не слід змішувати з питанням про те, яким чином служить передачі значення в похідному слові.

Вартий уваги той факт, що значення похідного складається в той момент, коли операція використання афікса (чи іншого дериваційного форманта), застосовується для перетворення джерела мотивації й утвореної з нього основи в бажаному напрямку. Як зазначено вище, напрямок цей обумовлюється насамперед необхідністю або в синтаксичному, або в граматичному, або в лексичному дериваті.

Можна припустити, що дериваційні форманти нетотожні за своїм значенням саме тому, що вони служать різним цілям, виконують різні функції і беруть участь як стройові елементи в таких кардинально різних процесах, як транспозиція, модифікація і мутація. Тому, різні визначення дериваційних афіксів можна зв'язати з тим, що в поле зору дослідника потрапляли різні процеси словотвору.

В.В. Виноградов називає словотворчий афікс “граматичною морфемою” [5, C. 75]; М.Д. Степанова вважає, що афікси виступають як носії значень лексичних [19, С. 81]; Т.М. Бєляєва зазначає про лексичні й граматичні значення афіксів і т.д. [2, С. 139]. Якщо залишити осторонь тих дослідників, які підкреслювали, що власне афікс позбавлений значення і тому асемантичний, то більшість фахівців в області словотвору поділяли думку про те, що афікс виступає як головний носій словотворчого значення і що, таким чином, значення, передане словотворчим афіксом, і є словотворче значення.

Це спостереження свідчить про найбільш відому несамостійність дериваційного форманта, що знаходить свою значимість у ході впливу на джерело мотивації і використовуваного в залежності від властивостей останнього. Для адекватного опису афіксів слід спочатку провести аналіз усіх похідних, побудованих з їх участю, виявити всі умови їхнього використання і лише після того судити про те, який був внесок даного афікса в дане словотворче значення.

Зауважимо, що похідне слово (новотвір) - це слово, значення і звучання якого зумовлену семантикою і звуковою формою іншого, однокореневого слова [20, C. 20]. Похідні слова поділяються на прості похідні (aimless, spoonful, disbelief) й складні (broad-shouldered, footballer, old-ladyish) [21, C. 3].

Розглянувши проблему вторинної номінації, нами уточнено сутність поняття “похідне слово” як різновид вторинних одиниць деривації на морфологічному рівні; як слово, значення і звучання якого зумовлене семантикою і звуковою формою іншого, однокореневого слова.

Розділ II. Аналіз похідних слів афіксального типу в сучасній англійській мові

2.1 Префіксальні та суфіксальні новотвори і неологізми англійської мови

Наука та практика свідчить, що жива мова знаходиться в стані безупинної зміни та розвитку, найбільш рухливим компонентом є словниковий склад.

Науково-технічна революція, суспільно-політичні зміни в житті народів, бурхливий розвиток засобів масової інформації - усе це знаходить безпосереднє відображення в словниковому складі сучасної англійської мови. Процеси відновлення, відбиваючи загальні закономірності розвитку мовної системи, та взаємодії соціолінгвістичних і структурних аспектів лексики, становлять чималий інтерес для лінгвістів.

Система мови не є зачиненою, і словотвір є одним із найважливіших лінгвістичних механізмів, що забезпечують нескінченність словника [13, С. 67].

Звісно, основна маса нових слів формується за допомогою словотворчих засобів (морфологічно нові слова). Так, афіксальні основи та композити складають понад половину всіх нових слів сучасної англійської мови [8, С. 29].

Проте, на жаль, дослідниками детально нe розглядалися лексичні одиниці, що мають у своєму складі хитливі словотворчі елементи проміжного статусу (так звані напівсуфікси і напівпрефікси). У цьому списку виявилися наступні постфіксальні та префіксальні елементи: -gate (“Milliongate” scandal), -manship (looksmanship), -nomics (Lawsonomics), -cred (force-cred), cross- (cross-selling), loadsa- (loadsamoney), must (must see). Наприклад:

Nicholson and Streep are sо incredible they make Ironweed a must sее film.

У роботі прийнятий формально-функціональний метод дослідження, що базується на сукупності словотворчого і морфемного аналізів.

Перейдемо безпосередньо до аналізу основних типів афіксально нових слів і відповідних засобів їх утворення:

1. Суфіксальні новотвори/неологізми, які поділяються за такими типами:

субстантивні, які утворюються за допомогою суфіксів: -aholic, -alia, -аnce, -arium, -ation, -ес, -er, -erati, ess (-stress), -ette, -eur, -iac, -ian, -ic, -ie(-y), -ification, -ing, -isation (-ization), -ism, -ist, -ite, -itis, -ity, -ment, -ness, -nik, -o, -ocracy, -ocrat, -(e)ry, -ster, -thon (нараховується їх усьогo 32);

ад'єктивні, які утворюються за допомогою суфіксів: -able, -al, -an, -ed, -ic, -ish, -ist, -less, -o, -oid, -oue, -y (таких усього ? 12);

дієслівні, що утворюються за допомогою суфіксів: -ifу, -ise (-ize) (всього 2);

адвербіальні, що утворюються за допомогою лише одного суфікса -ly.

Найбільш активними суфіксами, за допомогою яких утворені нові слова, є -er, -ie, -ing, -ism, -ist, -ed, -у, -ise (-ize).

Слід зазначити, що лексичні інновації формуються не тільки в результаті визначеної комбінаторики вже існуючих у мові будівельних елементів, але й у зв'язку з виділенням раніше не відомих словотворчих морфем. Найбільшою новизною володіють основи, до складу яких входять нові й новітні суфікси типу -aholic, -alia, -(er)ati, -cur [6, С. 27-42].

Варто зупинитися на структурних особливостях нових суфіксальних основ. Більшість нових суфіксальних похідних є первинними основами (оформлені одним суфіксом). Вторинні основи представлені наступними суфіксальними послідовностями: -ul+-ist (aurvivalist); -al+-ity (marginality); -an+-isation (Albanianisation); -aholic+-ism (workaholicism); -er+-ette (sleeperette); -ical+-ly (theatrically); -ize+-ing (ballizing); -ful+-ly (regretfully); -th+-ie (Stealthie).

Виділяються нові слова, у яких як основами є власні імена - антропоніми, топоніми: Colbertism (in France-economic policy characterized by state interventioniam and centralized direction - Jean-Baptiste Colbert was one of the leading reformers in French economic history); Benidorming (the dowrunmarket commercialization of a holiday resort-Benidorm is a Spanish resort which with its high-rise hotel blocks, fish and chip shops, and “British pubs”, has become a byword for garishness); Pepsification (American-style commercialization, esp. the introduction of branded junk food).

Такі слова, як glasnost і perestroika - новітні прикметники з основами російського походження, у написанні відбивають транслітерацію російських слів латинськими буквами. Участь даних запозичень у словотворчих процесах з елементами мови-реципієнта свідчить про досить високий ступінь їх асиміляцій у англійській мові.

До складу деяких нових суфіксальних основ можуть входити акроніми, наприклад: woop (a well -off older person) в woopie, телескопні слова, наприклад gazwelch (gaz(ump)+welch (в gazwelcher (a person who undertakes to buy a house but withdraws from the transaction just before contracts are to be signed), tizzing (ti (nny)+(buz) zing ) в tizzy. Своєрідністю відзначене слово regretfully як по способі утворення (regretful+-ly замість стандартного regrettable+-ly), так і по вживанню у функції розділового прислівника замість прислівника способу дії: One of my officers suggested naming our first anchorage after one of our favourite hobbies. Regretfully, Numismatics Bay doesn't sound right to me.

Структурна специфіка нових суфіксальних слів складається також у якісному зрушенні морфем, що виявляється в скороченні виробляючої основи. Це відбувається при скороченні як суфіксів, наприклад extens(ive) в extensification, secur(ity) в securization, так і суфіксальних послідовностей: mus(ician) в muso; в основах з іншими типами апокопи: rest(aurant) в resto, fab(ulous) в fabby, dec(oration) в deccie, jan(itor) в janny. Якісне зрушення морфів має місце і при так називаній універбації - скороченні іншого компонента складного слова з наступною суфіксацією (при цьому перший компонент виражає значення всього слова): tow (truck)+-ie towie (Austr.English ? the driver of a breakdown lorry).

Суфіксальні нові слова утворюються, загалом, за традиційними словотворчими моделями англійської мови. Для деяких суфіксів характерна поява нових значень. Так, суфікс -ster, приєднуючись до основ іменників, може передавати значення не тільки особи, як, наприклад, в gloomster (a pessimistic person), але і предметності: dumpster (a large receptacle in which rubbish is disposed of). Приблизно в половині всіх новотворів суфікс -ism, сполучаючись з іменниками і прикметниками, передає нове значення “дискримінація”: ableism (unfair discrimination in favour of ablebodied people), fattyism (discrimination against or ill-treatment of fat people).

Значна кількість суфіксальних нових слів вживається в повсякденному неофіційному спілкуванні (марковані позначками іnfоrмаl і slang), а також використовується в сфері науки, техніки, бізнесу і т.д.

Виникнення нових дериваційних афіксів зв'язано з явищем морфологізації - відокремлення і виділення кінцевого фрагмента запозиченого слова, неподільного із синхронічної точки зору. Подібний сегмент, “привласнивши” собі морфологічну структуру і значення всього слова, знаходить здатність вступати в комбінаторні відносини зі словами, які спочатку цей елемент не мали. Виділення такого роду “помилкових морфем” приводить до утворення вже не помилкових, а дійсних словотворчих форматів, що формують визначені моделі. Наприклад, основою для вичленування актуального суфікса -alia, що виражає значення “зібраності”, послугували запозичення marginalia і paraphernalia. Для морфологізованого елемента -(еr)ati прототипом є слово literati (укр. літератори, письменники, освіччені люди). Іншим словом-зразком, своєрідною моделлю утворення таких похідних, як jazzerati (celebrated jazz musіcіаns) і numerati (financial whizz kids), можна вважати слово glitterati (literati + illuminati = jet-set).

2. Префіксальні новотвори і неологізми.

Префіксальний інвентар (за винятком форм, що комбінуються, і так званих напівпрефіксів) складає всього 21 одиницю: а-, ante-, anti-, bi-, counter-, de-, dis-, ex-, hyper-, maxi-, micro, mini-, non-, pre-, pro-, re-, sub-, super-, trans-, un-, up-. Найбільш активними префіксами на сьогодні є super-, de- і re-. Словотворча активність таких елементів, як maxi-, mini-, популярних у 70-80 р., помітно знизилася. Інший високопродуктивний елемент префіксального типу першої половини 80-х рр. megа- піддався лексикалізації та перетворився в прикметник. Порівняємо: mega (adjective, informal = impressively large or comprehensive). Більш того, у якості повнозначного знаменного слова прикметник mega виявився здатним до подальшої деривації, виступивши в роль основи суфіксального деривата megathon (an event of impressive size or length).

Префіксальні слова утворюються, в основному, за стандартними префіксальними моделями англійської мови. Так, наприклад, префікс, de- продовжує вживатися для утворення дієслів по моделі de- + V: delist, demerge, derecognise, deselect. Такі слова, як depowerment, deprofessionalization і deintensification, являють собою вторинні суфіксальні утворення від префіксальних дієслів depower, deprоfessionalize, dеintensify. Специфічність деривата unimpress (to leave someone unimpressed; fail to impress) полягає в двоїстому статусі префікса un- який входить до його складу. Префікс un-, приєднуючись до дієслів, традиційно виражає значення протилежної чи зворотної дії: undress, unfold.

Для сучасної афіксальної підсистеми характерна поява номінативних одиниць, нових за формою та змістом. Відображенням безупинних процесів мовної динаміки є:

1) широкі комбінаторні можливості сполучення елементів такої підсистеми при значній структурно-семантичній розмаїтості виробляючих основ;

2) становлення нових афіксів або виділення нових значень афіксів;

3) лексикалізація зв'язаних словотворчих формантів і перетворення їх у повнозначні знаменні слова.

Отже, наука і практика свідчить, що основна маса нових слів (неологізмів) англійської мови формується за допомогою двох видів афіксації (префіксації та суфіксації), які відповідно сприяють виникненню префіксальних новотворів, які утворюються додаванням до основ слів префікса (їх налічується більше двадцяти), та суфіксальних, які, завдяки приєднанню різних суфіксів, поділяються на субстантивні, ад'єктивні, дієслівні та адвербіальні новотвори.

2.2 Специфіка комбінуючої здатності основ і афіксів

У ході історичного розвитку лексики обставини склалися таким чином, що основи сполучуються лише з певними афіксами. Здатність основ приєднувати ті чи інші афікси називається комбінуючою. Є відомим інший термін для цього явища - валентність. Комбінуюча здатність залежить від кількох факторів, а саме: певних граматичних категорій основи; окремі суфікси можуть приєднуватися, скажімо, лише до іменника (прикметника, дієслова); смислу (змісту) основи і суфікса; до прикметників, наприклад, що мають негативне значення, не приєднуються префікси in- чи un-; фонетичних особливостей основи і афікса [4, С. 27]. Так, численні суфікси потребують відповідного закінчення основи. Губні приголосні в основі, наприклад, сполучуються лише з голосним суфікса, наприклад: distance, romance.

Цікавий той факт, що більшість суфіксів, які починаються з приголосного, не потребують кінцевого голосного основи, пор.: kingdom, handful, motherhood, stalet, membership, gingerly, government, brightness. Суфікс -dom може вживатися з обома видами основи, наприклад: eardom - boredom, як і суфікс -some: handsome - troublesome.

Виходячи із зазначеного, можна вивести закономірності та установити межі афіксального словотвору. Так, суфікси, що утворюють іменники, приєднуються до:

іменникових основ: -dom: kingdom; -eer: racketeer; -ess: stewardess; -ful: handful; -hood: motherhood; -ian: proletarian; -ics: physics; -ing: motoring; -ism: protectionism; -ist: pianist; -let: piglet; -ship: membership; -y: buddy;

дієслівних основ: -er: baker; -or: exhibitor; -ar: liar;

прикметникових основ: -ness: carelessness; -ity: inability; -ism: socialism і т.д.

У свою чергу суфікси, які утворюють дієслова, можуть приєднуватися до іменникових - waver, flicker, та прикметникових - deepen, fasten - основ.

У порівнянні з іменниковими та дієслівними основами прикметникові основи менш численні, проте відповідний словотвір такий же активний, як і серед вищезазначених частин мови.

Комбінуюча здатність основ і афіксів традиційно розглядалась за їхніми окремими властивостями. В реальності справи постають таким чином, що морфологічні зміни в основі, префіксація і суфіксація на власній і запозиченій основах утворюють ціле семантичне гніздо із складним переплетінням згаданих явищ. Розглянемо деякі випадки.

Продуктивні суфікси, що чергуються -аr, -er, -or, входять, до складу багатьох іменників із значенням “той, хто виконує дію” і приєднуються, головним чином, до дієслівних основ, наприклад: actor, baker, beggar, barber, dancer, doctor, exhibitor, fighter, jester, killer, liar, painter, pacifier, racer, sufferer, toiler, wrecker. Аналіз безпосередньо складових, скажімо, іменника pacifier буде такий: pacifier ім., рас (pacis) - лат. корінь, що означає “мир”, -fi (fy) (fadre) - лат. суфікс із значенням “робити”, -еr - герм, суфікс із значенням - “той, хто виконує дію” [17, C. 27].

При морфологічному перетворенні основи група слів з одним коренем може утворювати ціле лексико-семантичне угрупування. Запозичений з латинської мови корінь tact (tang, tig, tag, ting) має значення “торкатися”. Він входить до складу слів: tact, tactful, tactics, tactiсіan, tactile, tactus, tactility, tangent, tangential, tangible, tangled, contiguous, contingent, contingency, contact, contagion, contagious, intangible, intangibility. Аналізуючи слово intangibility, маємо: in - префікс у значенні ”ні”, tang (tangere) - лат. корінь із значенням “торкатися”, -ibil - суфікс, що має сучасну форму -able, -ity - суфікс із значенням якості.

За семантичним змістом, зберігаючи основне значення кореня, слова відбивають наступні реалії: tact - відчуття, що пасують до атмосфери, характеру зустрічі, групи людей; tactful - що має такт, тактовний; tactics - розумне маневрування; tactician - той, хто добре розбирається у тактиці; tacticial - що стосується тактики; tactile - вразливий; tactus - відчуття такту; tangent - (корінь tang) - пряма лінія, яка торкається поверхні кола в одному місці; tangential - що торкається в одній точці; tangible - здатний торкатися; tangled - заплутаний, збитий, скуйовджений; contiguous - що межує, знаходиться поруч (корінь tig); contingent - можливий, але не певний; залежний; contingency - невідомість; можливість; contact - контакт, зв'язок; contagion - передача хвороби; contagious - вразливий; переносний (про хворобу і ін.); intangible - недоторканий; невразливий; що знаходиться поза межами; intangibility - недоторканість [17, С. 28].

Збірне значення окремих суфіксів спонукає до набування певних лексико-семантичних характеристик цілим рядом похідних слів. Так, суфікс -ness вказує на стан об'єкта, особливо у сполуці із суфіксом -less, наприклад: baselessness, friendlessness, gracelessness, hopelessness, sleeplessness. На спосіб виконання дії вказує суфікс -1у, об'єднуючи, таким чином, велику групу прислівників: artlessly, listlessly, noisily, helplessly та ін. При порівнянні відповідних корелятів похідних іменників з різними суфіксами, наприклад: -аr(-еr)-оr і -tion, установлюємо лексичну категорію абстрактності іменників з останнім суфіксом, порівняємо: promoter - promotion, exhibitor - exhibition, amplifier - amplification і т. д.

Окремі суфікси надають деривативам протилежного значення, наприклад: careful - careless, fearful - fearless, hopeful - hopeless, restful - restless, shameful - shameless. Наявність подібних суфіксів уможливлює широке лексико-семантичне варіювання у процесі мовного творення і лексико-семантичного функціонування.

Значна активність комбінуючих форм спостерігається протягом новітнього часу, зокрема таких, як: ambi- ambilateral, ambisinister, ambivalence; amphi-amphibiotic, amphibolic; auto- autocrat, autoinfection, automat, automobile; cata- catalogue, catalyst, catastrophy; circum- circumambulate, circumlocution, circumnavigate; ері- epileptic, epilogue, epiphora; hemi- hemisphere; hypo-hypochromia, hypo-dermia, hypomania; intro- introceptive, introvolution; macro- macrograhy, macrometer; micro- micrograph, mikrometer, mikrophone; mon-, mono-monochrome, monodrama, monodynamic; omni- omnicompetent, omnigenous, omnimeter, omnipresent; pan- Pan-American, pangenesis, panhuman; para- parabasis, paradigm, paraphrase; peri- pericardium, pericentric, periodontal; poly- polychotomy, polyclinic, polygraphy, polymorphic; stereo- stereogram, stereometry, stereoplasm; super- superabundant, superman, supernatural; trans- transatlantic, transcontinental, transplant; ultra- ultramodern, ultrasonic.

Отже, розглянувши специфіку комбінуючої здатності основ і афіксів, ми виявили, що така властивість дає можливість установити закономірності цього виду словотвору та виділити певні лексико-граматичні класи деривативів, що особливо потрібно при класифікації неологізмів.

2.3 Функціонально-стилістичний аспект афіксальних утворень у сучасній англійській мові

Функціонально-стилістичний аспект словотвору являє собою мало вивчену область мовознавства, під яким розуміється співвідношення функціональної стилістики як словотвору, тобто в даному випадку мова йде про особливості словотвору тієї чи іншої мови стосовно окремих функціональних стилів.

Вивчення функціонально-стилістичного аспекту словотвору становить безсумнівний інтерес при зіставленні художніх і нехудожніх текстів, зокрема лінгвістичних, внаслідок чого можна виявити ті чи інші особливості використання словотворчої техніки лінгвістами та письменниками.

Візьмемо за приклад суфікс багатьох прикметників -able. Дослідження словотворчих можливостей похідних віддієслівних і відсубстантивних прикметників на -able свідчить про те, що в мові вони не діють ізольовано. Так, суфікс -able завжди діє в парі з негативним префіксом un- з метою утворити антонімічні угрупування.

Крім цього, похідні прикметники на -able утворюють своєрідний дериваційний ланцюжок. Так, наприклад, у лінгвістичних текстах знаходимо також антонімічні пари як countable - uncountable, countability - unсountability.

І в словниках, і в текстах знаходимо утворення на -lу; як від похідних, утворених безпосередньо за допомогою суфікса -able, так і від антонімів, наприклад: comfortable-comfortably, uncomfortable-uncomfortably, agreeable-agreebly, disagreeable-disagreeably.

Звернемо увагу на характеристики валентності похідних -able , під якими розуміється здатність виробляючих основ прикметників на -able приєднувати до себе словотворчі афікси. Так, здатність виробляючих ад'єктивних основ з'єднуватися з префіксами визначається як ліва валентність, у той час як здатність основ з'єднуватися суфіксами - права валентність.

У даному випадку інтерес представляє зіставлення словникових і текстових даних. Так, відповідно до словникової вибірки, що роблять основи на -able з'єднуються із суфіксами -nеss і -ity, причому ці суфікси діють “на рівних”, у той час як текстовий матеріал виявляє велику вживаність суфікса -іtу, суфікс же -ness уживається вкрай рідко, тобто в мові відбувається свого роду витиснення одного суфікса іншим, що, очевидно, порозумівається тим, що хоча похідні з -ness, що позначають невиправдано в силу наявності похідних на -ity, що позначає ті ж поняття.

Зазначимо, що крім суфікса -іtу і -ness, похідні на -аblу з'єднуються також із суфіксом -lу. Таким чином, праву валентність похідних на -able можна визначити як валентність на суфікси імен іменників -іtу і -nеss і суфікс прислівників -lу.

Зіставлення лівої валентності похідних на -able а словниках і текстах виявляє, що в словниках зафіксована сполучуваність похідних на -able з різними по семантиці префіксами, наприклад: biodegradable, diseonformable, illapsable, імраssаblе, insurmountable, irrevocable, non-classifiable, super-serviceable, ultrafashionable, unpredictable.

Аналіз сполучуючих можливостей похідних на -аble у мові дозволяє нам говорити про те, що сфера їхньої сполучуваності все ж таки обмежується префіксами негативної семантики, причому слід зазначити рівнобіжне існування даних прикметників c зазначеними префіксами, наприклад: irmppealable - nоn- appeal able-unappealable.

Робимо висновок, що функціонально-стилістичний аспект словотвору є молодою областю в мовознавстві, під яким розуміється співвідношення функціональної стилістики як словотвору, а його вивчення становить інтерес при зіставленні лінгвістичних текстів, а також під час використання словотворчої техніки лінгвістами та письменниками.

Висновки

Курсова робота була присвячена темі: “Лінгвістичні проблеми аналізу похідних слів афіксального типу в сучасній англійській мові”.

Підбиваючи підсумки всього, що було викладено вище, стверджуємо, що поставлена мета дослідження була досягнута, а завдання ? виконані.

У першому розділі нами уточнено сутність поняття “афікс”, під яким розуміємо службову морфему, мінімальний будівельний елемент мови, що приєднується до кореня слова в процесах морфологічної деривації; найважливіший засіб вираження граматичних і словотворчих значень; частину слову, що протиставлена кореню і зосереджує його граматичні або словотворчі значення.

Розглянуто проблему вторинної номінації; уточнено визначення поняття “похідне слово” як різновид вторинних одиниць деривації на морфологічному рівні; як слово, значення і звучання якого зумовлене семантикою і звуковою формою іншого, однокореневого слова.

У другому розділі роботи виявлено особливості префіксальних і суфіксальних новотворів і неологізмів. Звідси визначено, що основна маса нових слів (неологізмів) англійської мови формується за допомогою двох видів афіксації (префіксації та суфіксації), які відповідно сприяють виникненню префіксальних новотворів, які утворюються додаванням до основ слів префікса (їх налічується більше двадцяти), та суфіксальних, які, завдяки приєднанню різних суфіксів, поділяються на субстантивні, ад'єктивні, дієслівні та адвербіальні новотвори.

Охарактеризовано специфіку комбінуючої здатності основ і афіксів, а саме як таку властивість, що дає можливість установити закономірності цього виду словотвору та виділити лексико-граматичні класи деривативів, що особливо потрібно при класифікації неологізмів.

У роботі визначено що функціонально-стилістичний аспект словотвору є молодою областю в мовознавстві, під яким розуміється співвідношення функціональної стилістики як словотвору, а його вивчення становить інтерес при зіставленні лінгвістичних текстів, а також під час використання словотворчої техніки лінгвістами та письменниками.

Підсумовуючи все вищезазначене, вважаємо що питання функціонально-стилістичного аспекту аналізу похідних слів афіксального типу в сучасній англійській мові не є вичерпним і потребує подальшої детального дослідження.

Список використаних джерел

Oxford Advanced Leaner's dictionary. - Edited by Sally Wehmeier, 2000. - 1880 р.

Rozina R.I. Course of English Lexicology. - М., 1995. - 238 р.

Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. - М.: Высшая школа, 1959. - 259 с.

Беляева Т.М. О роли основ суффиксации. - Вестник ЛГУ, 1972.

Бенвенист Э. Общая лингвистика. - М.: Прогресс, 1974. - 259 с.

Бутов В.Н. Роль моделей при аффиксальном словообразовании в современном английском языке. - М., 1994.

Виноградов В.В. Словообразование в его отношении к грамматике и лексикологии. - В кн.: Вопросы теории и истории языка. - М., 1952. - 131 с.

Винокуров А.М. Морфемика и аффиксальная комбинаторика языка. - Калинин, 1982. - 182 с.

Гринберх Дж. Квантитативный подход к морфологической типологии языков // Новое в лингвистике. - Вып. № 3 - М., 1963. - 60-90 с.

Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка. - М.: Высшая школа, 1989. - 126 с.

Зацний Ю.А. Неологізми англійської мови 80-90 років ХХ століття. - Запоріжжя: РА “Тандем-У”, 1997. - 396 с.

Каращук П.М. Аффиксальное словообразование в английском языке. - М.: Высшая школа, 1977. - 173 с.

Которова Е.Г. Метафора в различных функциональных стилях//Лингв. Категории в синхронии и диахронии. Сборник научных трудов. - Томск, 1984. - 27-31 с.

Кубрякова Е.С. Деривация, транспозиция, конверсия. - М.: Наука, 1980. - № 5. - 64 с.

Кубрякова Е.С. Основы морфологического анализа. - М.: Наука, 1974. - 319 с.

Кубрякова Е.С., Панкрац Ю.Г. Аффикс//Лингвистический энциклопедический словарь. - М., 1990. - 59-60 с.

Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови. Х.: Основа, 1993. - 256 с.

Мюллер В.К. Англо-русский словарь. - М.: Русский язик, 1992. - 842 с.

Пупченко Б.В., Коржева Н.П. К вопросу о словообразовательном значении сложных слов в английском языке. - В кн.: Лексикология и стилистика английского языка. Пятигорск, 1976. - 195 с.

Смирницкий А.И. Лексикология английского язика. - М., 1956. - 259 с.

Степанова М.Д. Методы синхронного анализа лексики. - М.: Высшая школа, 1968. - 195 с.

Югай К.П., Гладкова Р.Я. Словник лінгвістичних термінів. - Херсон: ХДУ, 2008. - 28 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Лексико-семантична характеристика та стилістичне використання вигукової лексики. Поняття та структурно-семантичні особливості ономатопоетичних слів та їх функціонально-стилістичний аспект. Класифікація вигуків та звуконаслідувальних слів української мови.

    курсовая работа [51,1 K], добавлен 03.10.2014

  • Неологізми і способи їх творення у сучасній англійській мові. Інноваційні мовні одиниці науково-технічної сфери англійської мови. Збагачення словникового складу сучасної англійської мови та особливості функціонування науково-технічних неологізмів.

    курсовая работа [54,2 K], добавлен 02.07.2013

  • Структурно-семантичний аналіз складних слів синтаксичного типу в англійській мові. Синтаксичне зміщення словосполучення чи речення. Складання основ повних і усічених, однакових і різних. Двокомпонентні, багатокомпонентні та асинтаксичні складні слова.

    курсовая работа [35,4 K], добавлен 01.05.2014

  • Історія виникнення та дослідження евфемізмів, їх характерні особливості та класифікація. Теми та сфери евфемізації, її функціонально-прагматичний аспект і мовні засоби. Аналізу впливу евфемізмів на формування лексичного складу сучасної англійської мови.

    курсовая работа [63,4 K], добавлен 16.03.2014

  • Систематизування комбінованої варіанти слова, що існують в українській мові. Опис структурних типів комбінованих варіантів з урахуванням специфіки рівнів, на яких виявляється їх варіантність. Аналіз стилістичних можливостей варіантів змішаного типу.

    реферат [15,9 K], добавлен 01.12.2010

  • Вигук та звуконаслідування як частини української мови, відвигукові одиниці: поняття, особливості, класифікація. Структурно-семантичний зміст та функціональна характеристика вигуків і ономатопоетичних слів. Стилістичне використання вигукової лексики.

    курсовая работа [92,4 K], добавлен 18.09.2014

  • Найбільш продуктивні способи утворення нових слів в англійській мові, основні сфери вживання неологізмів. Огляд словотворчої системи англійської мови. Способи утворення неологізмів на основі дослідження "Словника нових слів англійської мови" Дж. Ейто.

    дипломная работа [82,9 K], добавлен 07.02.2011

  • Місце фразеологізмів в мовній картині світу. Способи відображення семантичних, прагматичних і культурологічних особливостей у лексикографічному портреті фразеологічних оборотів англійської та української мови, що не мають відповідностей в системі слів.

    дипломная работа [102,7 K], добавлен 17.08.2011

  • Поняття та головний зміст конверсії, її основні типи в сучасній англійській мові. Вплив конверсії на розвиток та розширення лексичного запасу слів в англійській мові. Розгляд і етапи аналізу окремих випадків конверсії на матеріалі різних частин мови.

    курсовая работа [301,7 K], добавлен 03.12.2010

  • Теоретико-методичні основи словотворення. Основні засоби словотворення в сучасній українській мові: морфологічні засоби, основоскладання, абревіація. Словотворення без зміни вимови і написання слова в англійській мові. Творення слів сполученням основ.

    курсовая работа [38,8 K], добавлен 07.10.2012

  • Словотвір як лінгвістична дисципліна, предмет її досліджень. Класифікація способів словотвору. Словоскладення основ різних частин мови в сучасній англійській мові. Лінійні та нелінійні моделі словотвору основ усіх частин мови. Сутність поняття "реверсія".

    курсовая работа [71,7 K], добавлен 29.01.2010

  • Особливості відтворення портретних характеристик, репрезентованих в образах персонажів англійської мови, в українському перекладі художнього твору. Лексичні засоби створення портретних характеристик. Функціонально-стилістична роль портретного опису.

    дипломная работа [166,5 K], добавлен 14.12.2012

  • Утворення нових слів за допомогою префіксів і суфіксів. Словотворення як основний засіб збагачення словникового складу мови. Способи словотворення: суфіксальний, префіксальний, безафіксний (відкидання морфем), складання слів або їх усічених основ.

    конспект урока [34,9 K], добавлен 10.03.2011

  • Граматичне та фонетичне використання слова "need" та похідних від нього в якості правильного та недостатнього дієслова в англійської мові. Значення модального дієслова і його вживання в питальних і заперечних реченнях за допомогою допоміжних слів.

    презентация [372,1 K], добавлен 26.04.2016

  • Артикль як службове слово, його класифікація та різновиди в сучасній англійській мові, значення та функції, варіанти комунікації. Визначений the та невизначений a(n) тип артиклів в системі англійської мови, їх відмінні особливості та головне призначення.

    доклад [20,5 K], добавлен 23.12.2012

  • Гендерні особливості комунікативної взаємодії та її стратегії. Гендерний аспект вживання мовленнєвих актів і засобів їх модифікації. Лексико-стилістичний аспект відображення гендерної вербальної поведінки чоловіків і жінок у сучасній англійській драмі.

    курсовая работа [43,0 K], добавлен 18.10.2011

  • Розвиток явища скорочення як взагалі, так і в межах англійської мови. Основні типи скорочень сучасної англійської мови. Особливості вжитку скорочень та їхнє місце в сучасній англійській мові. Способи перекладу англійських скорочень українською мовою.

    дипломная работа [70,3 K], добавлен 22.06.2012

  • Етапи розвитку явища скорочення як взагалі, так і в межах англійської мови. Основні типи та різновиди скорочень англійської мови. Особливості вжитку скорочень та їх місце в сучасній лексиці. Механізми скорочення при формотворенні та словотворенні.

    курсовая работа [50,7 K], добавлен 16.02.2012

  • Визначення поняття та класифікація словотворення в сучасному мовознавстві. Синтаксичні способи будови слів в англійській мові, використання скорочень, метафор та новотворів. Дослідження парадигми в мовознавстві та основні вимоги до рекламної лексики.

    дипломная работа [97,3 K], добавлен 07.11.2010

  • Історичний розвиток мови. Зміни у значеннях похідних і непохідних основ. Зникнення з мови споріднених мотивуючих основ. Фонетичні зміни у структурі слова. Деетимологізація і демотивація слів. Повне і неповне спрощення. Зміна морфемних меж у складі слова.

    реферат [26,2 K], добавлен 13.06.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.