Історія розвитку українського термінознавства. Передача абревіатур та скорочень

Размещено на http://www.allbest.ru

1. Історія розвитку українського термінознавства

термін українська мова скорочення переклад

Український термін як національно-культурне явище і досі не став предметом спеціального наукового дослідження. Мовознавці здебільшого розглядають його як особливий знак серед лексем національної мови або використовують для ілюстрації теоретичних засад загального термінознавства. Через це особливу увагу звертають на семантику терміна і особливості прояву парадигматичних відношень (синонімних, омонімних, паронімних і родо-видових) в термінній лексиці, а також на пошуки доказової бази, що підтверджувала б його тенденцію до однозначності. Чимало місця займає етимологія і словотвірна будова термінів, що належать до різноманітних терміносистем, а також історія формування найменувань спеціальних понять .

Тематичні обрії українського термінознавства розширюють монографічні дослідження, в яких внутрішньомовні чинники розвитку терміносистем пов'язано із теорією мовного планування або проаналізовано роль і місце греко-латинських коренів у різноманітних терміносистемах чи розвиток термінології пов'язано з лінгвоцидом української мови в ХХ столітті.

Історія наукового терміна в новій українській літературній мові засвідчує, що до основних питань термінознавства завжди належала проблема відбору з найрізноманітніших варіантів єдиної назви спеціального поняття і органічного її входження в лексичну підсистему національної мови. І якщо нове загальновживане слово часто виникало в мові спонтанно, то відбір спеціального потребував опрацювання критеріїв входження в загальнолітературну мову і окрему терміносистему. Це завдання легше вирішувати тоді, коли існують певні традиції термінокористування. І скільки б не наголошували на семантичних чи естетичних критеріях добору терміна, історія розвитку різних галузей знань засвідчує, що найчастіше перевагу надають терміну, що має найтривалішу традицію ужитку, часто усупереч згаданим вище принципам.

Сьогочасну українську ситуацію в галузі термінологічного формування ускладнює та обставина, що серед теоретиків і практиків термінотвору існують прихильники принаймні двох термінотворчих традицій, кожна з яких передбачає різний національнокультурний вибір: одні зорієнтовані на використання усіх наявних в українській мові способів і засобів, а інші віддають перевагу калькуванню з мови російської. Дискусії на численних термінологічних конференціях останніх років засвідчують, що чине найважливішою проблемою сучасного українського термінознавства залишається також питання про те, як зберегти національний дух української термінології в умовах широких глобалізаційних процесів сучасності, хоча така проблема не дуже хвилює чисельних термінологів-русофілів. Вибір із можливих термінних рядів найбільш цікавить термінологів-практиків, особливо українську науково-технічну інтелігенцію. У її середовищі точаться найгарячіші дискусії щодо відбору найприйнятніших назв спеціальних понять з ряду дублетних найменувань, а також щодо способів і засобів лексикографічного опрацювання і стандартування номінацій процесових понять, словотвірна структура яких, як відомо, найбільш відрізняється від аналогічних термінів інших слов'янських мов, насамперед російської.

Проблема українського терміна як національно-культурного феномена: у яких тематичних чи інших групах назв спеціальних понять виявляється мовна специфіка українського терміна, на які рівні мовної структури необхідно звернути особливу увагу, щоб узгодити семантичні і прагматичні вимоги до терміна і не втратити його українськомовного духу.

Аналізовані проблеми виходять поза межі суто лінгвістичних, через що термінознавство приречене виходити поза вузьколінгвістичні рамки і ставати міждисциплінарною галуззю.

Серед власне лінгвістичних проблем, пов'язаних з національно-культурною специфікою українських термінів, сьогодні можна виділити принаймні шість:

- опрацювання критеріїв знеросійщення сучасних терміносистем, у зв'язку з чим потребує також опрацювання проблема росіянізму в українській термінології;

- виявлення англіцизмів(американізмів) у різних терміносистемах і наукове обґрунтування доцільності їх ужитку;

- з'ясування ролі і місця інтернаціоналізмів і їх національних відповідників у різних терміносистемах;

- способи відбору назв опредметнених дій;

- способи відбору найменувань опредметнених ознак;

- орфоепічні й орфографічні проблеми;

Ці проблеми зумовлюють інші, наприклад, проблеми практичного термінознавства, насамперед термінографії, а також викладання основ наук у середній школі та різноманітних наукових дисциплін у школі вищій.

У статті зосереджено увагу передусім на ролі трьох типів термінів, росіянізмів, англіцизмів та інтернаціоналізмів, у різних терміносистемах сучасної української мови, виявлено способи і засоби їх можливої заміни українськими відповідниками.

Росіянізми та англіцизми активно проникають до нової української літературної мови в ХХ столітті - росіянізми починаючи з тридцятих років, англіцизми - після Другої світової війни. Їх роль і місце в різноманітних терміносистемах активно почали обговорювати щойно зі здобуттям незалежності.

На позначення слів або словосполук, позичених з російської мови або побудованих за її взірцями, традиційно використовують термін "русизм", хоч він неточний, бо утворений не від назви держави Росії, а від етноніма Русь, який значна частина сучасних українців услід за М. Грушевським пов'язує із історією України, а не Росії. Тому доречніше використовувати найменування, похідне від сучасної державної назви росіян, - росіянізм. Аналізоване поняття значна частина українців розуміє надто вузько - тільки як мовну одиницю, не зафіксовану в словниках і використовувану в українських текстах зі спеціальною стилістичною метою.

Однак такий підхід не враховує сучасних реалій, особливо пошуків національно-мовної ідентичності серед частини сучасних українських інтелектуалів, і вчених у їх числі.

Дискусії на термінологічних конференціях кінця ХХ-початку ХХІ століття дають змогу зробити висновок, що принаймні певна частина українських дослідників у своїй науковій галузі під росіянізмами розуміє слова, що містять не притаманні сучасній українській літературній мові корені або афікси (суфікси чи префікси), хоч такі лексеми можуть бути широко розповсюджені в будь-якій терміносистемі. Якщо українські терміни навіть поморфемно перекладені з російської, тобто скальковані за російськими взірцями, але їх морфемний склад не суперечить будові українського слова, такі похідники сучасні носії української наукової мови цілковито сприймають і здебільш не обговорюють.

Українська технічна інтелігенція активно відкидає утворені від дієслів назви опредметнених дій з суфіксом -к(а): ковка, рубка, поліровка, штамповка. Такі росіянізми переважно замінюють іменниками на -ння (кування, рубання, полірування, штампування), хоч інколи використовують і похідники іншого структурного типу, зокрема безсуфіксні іменники: возгонка - узгін, гонки - перегони.

Часто цю тенденцію доводять до абсолюту і намагаються замінити будь-які українські слова, утворені з допомогою суфікса -ка, що суперечить давній українській традиції використовувати цю морфему для називання дій, а не тільки їх наслідків. Таке відштовхування від російської мови призводить до появи ряду немилозвучних слів, як, наприклад, з коренем роб: обробляння, розробляння, перероблення тощо. Наперекір рекомендаціям назва обробка побутує в науково-технічних текстах і вказує передусім на дії над металами. Чомусь у поле зору українських інженерів не потрапляє сільськогосподарський термін обробіток, що його можна було б у цьому разі використати. Замість розробляння стандартів можна сказати опрацювання стандартів. Проте цілком природними в сучасних українських текстах є деякі давноутворені назви дій з суфіксом -ка: оцінка, перевірка, поведінка .

Існує тенденція заміняти деякі назви найпростіших технічних засобів з суфіксом -ушк(а) на українські похідники іншої будови: ловушка - уловлювач. Але спроби вживати замість російської котушки позиченого з німецької мови слова шпуля не підтримано, хоч у тлумачному словнику української мови і шпуля, і шпулька подано без будь-яких стилістичних чи інших обмежників. Не вдається витіснити із технічної термінології поширеного терміна установка, хоч у сучасній літературній мові його можуть заступити агрегат, устатковання, пристрій, механізм і напівзабуте слово устава.

Автори сучасних російсько-українських термінних словників досягли успіхів у виявленні та перекладі термінів, семантичний обсяг яких в обох мовах не збігається. Наприклад, детально описано українські відповідники російського заключение: це і укладання (договору), і підписання (пакту), і ув'язнення, і взяття (в дужки), тобто помічаємо розходження в перекладі залежно від терміносистеми. Детально описано російські терміни на -ение, яким в українській мові відповідають похідники від дієслів доконаного і недоконаного виду (облучение - опромінювання і опромінення).

Однак ще й досі нема згоди щодо перекладу окремих багатозначних російських лексем. Математики вирізняють у російському терміні определение два значення (1. Означування 2. Числове значення) і перекладають його двома українськими відповідниками - означення і визначення. Мовознавці ж, які частіше використовують перше значення, поруч із назвою дефініція вживають синонім визначення, що є семантичною калькою з російського определение, хоч традиційно використовують означення як назву одного з видів синтаксичних зв'язків.

Чималу кількість російських лексем, що вийшли поза межі терміносистем і стали загальновживаними словами, українські вчені в межах спеціальної лексики вже не сприймають як росіянізми, хоч для деяких з цих слів в українській мові ще з тридцятих років ХХ століття існують рівноцінні національні або позичені з інших мов відповідники.

Отже, системне вивчення росіянізмів у різних терміносистемах необхідне не тільки щоб з'ясувати роль і місце таких слів, а й щоб упорядкувати окремі фрагменти лексичної системи сучасної української літературної мови. Поширеність терміна через значну зросійщеність ряду терміносистем не може бути єдиним критерієм нормотворчих процесів у термінології. Одним з найважливіших є системотворчий чинник: найбільш придатним для називання спеціального поняття може виявитися не росіянізм чи скалькований термін, а позичена із загальнолітературної мови або спеціально утворена з українських морфем лексема, що здатна творити похідники, забезпечуючи мовне вираження системних понятійних зв'язків.

Англіцизми, себто слова і словосполуки, позичені з англійської мови або утворені за її взірцями, ринули в українську мову наприкінці ХХ століття у зв'язку з розпадом Радянського Союзу і перетворенням світу з двополюсного на однополюсний. У науковій сфері вони найбільше вплинули на термінологію гуманітарних наук, менше - природничих. Англіцизми поповнили склад науково-технічних і спортивних термінів. Такі лексеми все більше стають конкурентами росіянізмів як основного джерела поповнення української лексики, в тому числі й наукової, чужомовними словами.

Англіцизм, як і будь-яке інше позичене слово, доречний, якщо він позначає поняття, що з різних причин ще не назване засобами української мови або в ній відсутній рівновартісний відповідник. Масово проникаючи в нашу мову, коли в ній для позначення багатьох наукових понять існують питомі або позичені терміни, англіцизми витісняють їх. Крім зросійщення, в українського наукового мовного довкілля виникає нова загроза, яку В. Радчук з гіркотою назвав укрлиш, тобто українська інглиш, український варіант англійської мови.

У літературознавстві запанувала нарація і похідні слова (наратор, наративний), хоч до цього цілковито обходилися термінами оповідь, оповідний, оповідач. Мовознавці широко застосовують концепт, бо термін поняття їх уже не влаштовує. Економісти не можуть обійтися без назв учасників ринкових відносин (брокерів, менеджерів, дистриб'юторів), які в наукових текстах можна замінити відповідно українськими синонімами (посередник, управлінець, розподілювач відповідно). У політології розповсюджені англомовні назви виборців і похідних від англомовного відповідника українського слова вибори (електорат, електоральні настрої і навіть електор).

Жоден футбольний репортаж не може обійтися без голкіпера, лайнсмена, хавбека чи рефері, хоч українська мова має рівноварті відповідники воротар, суддя на лінії, півзахисник, суддя. У журналістиці замість терміна засоби масової інформації понад міру поширений англіцизм мас-медія, а інтерв'ю не може бути виняткове, тільки ексклюзивне. Замість давніших назв освітніх установ училище, технікум запровадили англіцизм коледж.

Представники наймолодшого і середнього покоління українських учених залюбки вводять у наукові тексти модні англомовні замінники загальновживаних слів: креативний замість творчий; латентний - прихований, неявний; варіабельний - змінний; інтеракція - взаємодія тощо.

Почасти це данина моді і сподівання на приховування думки без достатньої глибини проникання в суть аналізованої проблеми, почасти своєрідний науковий жаргон, засіб упізнавання своїх, а нерідко ще й невміння перекласти українською англомовні слова чи словосполуки. В. Радчук уклав список слів-позичок, серед яких переважають англіцизми, що піддаються перекладу питомою або давніше позиченою лексикою (подано за абеткою): андеґраунд - підпілля; аплікант і аплікація - заявник і заява; бігборд - панно, стенд; бізнес-ланч - діловий обід; бренд - ґатунок; генерація - покоління; дайджест- оглядовий збірник; джек-пот - найвища сума виграшу; екзит-пол - опитування на виході; інтенція - намір, задум; маркетинг - збут, вивчення ринку; кастинг - конкурсний відбір; котон - бавовна; памперс - підгузник; плейєр - програвач; скейт-борд - дошка-самокат; прайс-лист - цінник; пресинг - тиск, натиск; провайдер - постачальник; промоція і промоушн - заохочення, сприяння, підтримка, допомога; респектувати - шанувати; рецепція - сприйняття; спічрайтер - складач промов; суїцид - самогубство та ін.

Англійська мова, очевидно, активізувала в українській термін дискурс, який проник термінологію різних гуманітарних наук, маючи загальне значення "сукупність висловлювань на певну тему" (дискурс модернзму, філософський дискурс, політичний дискурс тощо). Якщо назви не вжито в спеціальному термінному значенні, то чи є потреба надуживати чужомовним словом? До того ж у наукових текстах термінне значення аналізованої лексеми необхідно чітко обумовлювати, бо інакше вона сприймається неоднозначно.

Зрештою, найновіший двотомовий англо-український словник М. І. Балли фіксує аж 4 значення іменника "дискурс" в англійській мові і відповідно чотири способи його перекладу:

1) лекція; промова, слово, доповідь... ;

2) трактат; міркування;

3) розмова, бесіда;

4) здатність доводити; обґрунтування .

Упорядники української науково-технічної термінології ще не виробили концепції, як позичати найменування найновіших технічних засобів, пов'язаних з комп'ютерними технологіями. Тим часом англомовні терміни макрос, опція, принтер, сайт, сервер, сервіс, файл, утиліта та багато інших, значну частину яких можна без втрат перекласти українською, щодня проникають у свідомість усе масовішого користувача комп'ютерної техніки.

Берегти українське мовне довкілля сьогодні означає не тільки шукати способів і засобів уникати російськомовних термінів. Великомасштабні глобалізаційні процеси висунули на перше місце в світовій комунікації мову англійську, яка не тільки збагачує словник українського науковця, але й витісняє з нього питомі слова і вирази. Так формується почуття меншовартості рідної мови, її неспроможності обслуговувати найвищі прояви людського духу, до яких, безсумнівно, належить і наукова сфера.

Одним із об'єктів основного удару стали національні відповідники міжнародних термінів та лексеми, що відрізнялися від російських формально (правописом або закінченнями). З того часу українська наукова мова зберігає статус, притаманний мовам колоніальним: засвоювати нові інтернаціоналізми тільки через посередництво російської мови.

Деякі українські вчені погоджуються змінити зовнішню форму окремих інтернаціоналізмів (замість хімія писати хемія, замість магніт - маґнет або уживати літеру ґ на місці етимологічного g чи дифтонги au, ia, іо передавати в українських термінах як ав, ія, й, а не ау, іа, іо (аґент, авдитор, діяграма, йон, а не агент, аудитор, діаграма, іон). Однак чимало дослідників дотримується засвоєних ще в радянські часи правописних звичок і вперто не бажає ніяких змін у міжнародній термінології, що її засвоїла українська мова згідно зі сталінськими вказівками.

Дискусій про національні відповідники міжнародних термінів нема. Хіба що укладачі деяких словників, що знають термінологічні традиції української мови, в своїх переважно двомовних (здебільшого російсько-українських) або багатомовних термінних словниках ставлять українські відповідники міжнародних термінів на друге місце.

Тим часом питомі синоніми вкрай необхідні насамперед у трьох сферах: навчальному процесі на всіх його рівнях (школа - вищий навчальний заклад - підвищення кваліфікації чи перекваліфікація), популяризації досягнень науки і техніки, а також у суто наукових текстах, щоб витлумачити значення терміна чи, уникаючи повторів, урізноманітити виклад. Хоч семантичний обсяг багатьох назв спеціальних понять, виражених інтернаціоналізмами, та їх національних відповідників часто не збігається (пор.: абсорбція - вбирання всім тілом, а не просто вбирання), однак у тих контекстах, де немає потреби точно вказувати на предмет, процес чи явище і де термін може детермінологізуватись, перекладені найменування стають у великій пригоді.

Досить часто сперечаються про способи засвоєння прикметників-інтернаціоналізмів .У ряді похідників позичені суфікси семантично порожні, тому без них можна обійтися і додавати український суфікс -н- не до прикметникового суфікса, а до кореня: функція - функційний, але функціонал - функціональний; диференціювати - диференційний, але диференціал - диференціальний, гармонійний і гармонічний( з різними значеннями). Неоднакова сполучуваність різносуфіксальних пар служить засобом чіткішого значеннєвого розрізнювання названих паронімів. Наприклад, гармонійний означає "злагоджений, милозвучний, стрункий" (гармонійний спів, гармонійні відносини), а гармонічний - "той, що стосується гармоніки" (гармонічний ряд).

Відновлено деякі прикметники, утворені від термінів-інтернаціоналізмів з допомогою українського суфікса -ов-: процесовий, тритомовий. Однак такий засуджений в 30-ті роки національний замінник іншомовних суфіксів реабілітовано не до кінця: давно відомі утвори від інтернаціоналізмів атомовий, спортовий, призмовий та інші прикметники такого типу і сьогодні старанно замінюють ближчими до російської атомний, спортивний, призматичний тощо.

Іноді можна усунути цілий корінь, як, наприклад у поширюваному замість термінологічний прикметнику термінний (термінна лексика, термінний словник); обидва слова - пароніми (перший указує на відношення до терміна, а другий - до термінології). Однак такий терміновжиток сприймають не всі термінокористувачі.

Ще один цікавий приклад усування міжнародного суфікса - це додавання українського дієслівного суфікса -ува- безпосередньо до кореня, усуваючи міжнародний терміноелемент - суфікс -из-/--із-: каналувати (а не каналізувати), стандартувати ( а не стандартизувати) або інший суфікс кондиціювати ( а не кондиціонувати).

Зроблено тільки деякі кроки на шляху до повернення зовнішній форми інтернаціоналізмів питомих українських рис. Але майже непорушним залишається основне русифікаційне правило: в українській мові загалом, і в термінології зокрема, не повинно бути інтернаціоналізмів, яких немає в мові російській.

Висновок

Фахові мови та їхні термінологічні системи все частіше потрапляють до кола питань, якими цікавляться сучасні філологи. Наука і техніка набувають значення у всіх галузях життя, і це впливає вже не тільки на фахову комунікацію, а й на повсякденне спілкування в усіх його формах, і на загальнолітературну мову. Поряд із цим, інтенсивне й всебічне вивчення питань термінології призводить до того, що деякі поширені серед лінгвістів думки набувають нового сенсу, а іноді й втрачають колишніх прихильників. Це стосується, наприклад, відомого вже в 60-70-ті роки минулого століття твердження про те, що термін є незалежним від контексту номенклатурним знаком, який при перекладі має замінюватись без жодних проблем відповідним за змістом знаком у мові перекладу, й тлумачення спеціальних текстів у найближчому майбутньому можна буде цілком надати комп'ютерам .

Сьогодні ж більш популярною стає думка про те, що точність та однозначність термінів(навіть у межах однієї терміносистеми), як і існування повних термінів-еквівалентів в інших мовах, становить собою не правило, а скоріш, виняток з нього.

Особливий статус термінології поступово новелюється, оскільки дедалі все важче стає відмежовувати спеціальну лексику від загальновживаної. Це пояснюється зокрема й тим, що хоча кожна термінологія є особливим, зорієнтованим на точність та однозначність словником певної фахової мови, та кожна фахова мова завжди лишається складовою частиною відповідної загальнолітературної мови.

Слід зазначити, що проблемам термінології взагалі та перекладу термінів зокрема присвячено низку праць як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, серед яких: Бєлогуб А.Л., Дрозд О.М., Дружбяк С.В., Д'яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б., Квітко І.С., Костенко Л.М., Кузнєцова Н.А., Ракшанова Г.Ф., Сологор І.М., Arntz R., Mounin G. та ін.)

2.Передача абревіатур та скорочень

В англійських наукових та професійних текстах значне місце займають найрізноманітніші види скорочень. Оскільки вони функціонують самостійно, фіксуються в лексикографічних джерелах і нерідко стають відомими, ніж їхні джерела (radar радар, sonar сонар, laser лазер), їх можна вважати лексичними одиницями науково-технічної мови. В англійській і мовою скорочення, по звуковому і графічному оформленню, прийнято ділити на абревіатури і акроніми.

Абревіатури (abbreviations) утворюються від початкових букв знаменних слів словосполучення: AA (antenna array) антенна решітка, RWM (read-write memory) оперативна пам'ять, kVA (kilovolt-ampere) кіловольт-ампер. При їх проголошенні за назвами літер наголос падає на останню літеру. Букви скорочення можуть бути написані з точками, але в сучасній англійській мові їх зазвичай уникають [6].

Акроніми (acronyms) представляють собою скорочення, які, на відміну від абревіатур (читаються, вимовних і сприймаються за назвами літер), читаються і сприймаються як звичайні лексичні одиниці. Акроніми утворюються з різних поєднань букв (з перших букв, від перших декількох з останньою та ін) [25]. До них відносяться наведені вище терміни-скорочення radar, laser, maser. Зазначимо, що перекладацькими відповідниками цих одиниць у російській мові є саме ці акроніми, а не багатослівні терміни: radar (Radio Detection and Ranging - радиообнаружение та визначення відстані), laser (Light Amplification by Stimulated Emission of Radiation - оптичний квантовий генератор), maser ( Microvave Amplification by Stimulated Emission of Radiation - мікрохвильове посилення за допомогою індукованого випромінювання). Ці скорочення (акроніми) перенесено у російську мову як нові терміни методом транслітерації. Такі одиниці легко входять у термінологію і швидко асимілюються в мові.

До акронимам слід віднести терминирование методом стяжения або усічення двох слів і об'єднання їх в одне. За моделлю складних слів: blends або portmanteau words (слово-гібрид, утворене шляхом контрактації двох основ), виникають нові складні терміни з двох слів шляхом з'єднання початкової частини одного слова з останньою частиною другого слова: tranceiver - приймально-передавач (transmitter + receiver) , informatics - інформатика (information + electronics). У науково-технічних текстах використовуються скорочення двох видів:

Текстові (авторські), які функціонують в межах тільки цього тексту; текстові (авторські) скорочення пояснюються в тексті або представляються у вигляді окремого списку скорочень до даного тексту; загальноприйняті, які фіксуються в офіційних довідниках і є частиною лексичної системи мови. Скорочена вживання довгих однослівних і багатослівних термінів є результат дії тенденції, що приводить до створення зручних для вимови, читання і сприйняття термінів-скорочень.

За структурою науково-технічні скорочення можна розділити на [9]: літерні: B (bandwidth - ширина смуги частот), Е (electric field strenght - напруженість електричного поля), PP (periferal processor - периферійний процесор), DOS / VS (disk operating system / virtual storage - дискова операційна система, що реалізує віртуальну пам'ять), Dwg (drawing креслення, малюнок), tmtr (tr) (transmitter - передавач); силабічні: magamp (magnetic amplifier - магнітний підсилювач), magtape (magnetic tape - магнітна стрічка ), preamp (preamplifier - попередній підсилювач); усічені слова: rect (rectifier - підсилювач), app (apparatus - прилад, апарат), aut (automatic - автоматичний), man (manual, manually - ручне, вручну); буква (склад ) + слово: сompole (commutating pole - допоміжний або додатковий полюс), NC programming language - мова програмування для систем числового програмного керування); букви і склади (склади й літери): Abs E (absolute error - абсолютна помилка), Bur (of ) Stds (Bureau of standards - бюро стандартів), cir bkr (circuit breaker - вимикач); буквено-цифрові: A1 (A one)-першосортний, PC (microprogrammable computer - ЕОМ з мікропрограмного управлінням).

Необхідно відзначити, що скорочення характеризуються високою омонимичностью, і чим менше число знаків, тим вона вища. У списках скорочень навіть до галузевих словників літери (A, B, AC) позначають найрізноманітніші не зв'язані між собою поняття і предмети. Нові терміни в науково-технічних текстах можуть бути утворені за іменами авторів нових теорій, відкриттів. Такі терміни-власні імена спочатку "сильно" пов'язані з конкретним ім'ям і, природно, пишуться з великої літери, але потім багато з них стають повноправними членами термінологічної системи, набувають граматичну оформленість загального імені і нерідко пишуться з малої літери.

В англійській мові спостерігається тенденція до скорочення будь-якого терміна. Російська мова значно відстає в кількісному відношенні абревіатур: те, що називається терміном в російській мові, в англійській мові перетворюється на абревіатуру:

LK "left kidney" 'ліва нирка';

RK "right kidney" 'права нирка';

LN "liquid nitrogen" 'рідкий азот'.

Більш повільні темпи аббревиации в російській мові мають свої переваги: виникає менше труднощів при сприйнятті медичної інформації, а при перекладі з'являється більше шансів донести адекватну інформацію до реципієнта.

Як відомо, існує значна кількість типологій скорочень. Поділ абревіатур на види певною мірою умовно, оскільки абревіатура - явище багатогранне і неоднозначне. Загальноприйнято поділ абревіатур на три великі групи: графічні, лексичні та синтаксичні. Серед графічних абревіатур розрізняють стандартні і широко відомі, але обмежені функціонально рамками напівофіційної медичної документації, наприклад: TSTH "Too sick to send home" "не повністю одужав для відправлення зі стаціонару додому '; HBD "Has been drinking" - 'хворий на алкоголізм';

G.O.N. "God only knows" 'тільки Богу відомо'.

Особливу складність для перекладача представляють абревіатури латинського походження. Це особливо актуально для мов Європи, зокрема, для англійської мови, алфавіт якої, на відміну, скажімо, від російського, збігається з латинським, що призводить до неадекватної розшифровці скороченого терміна. Абревіатури латинського походження поширені як у письмовій офіційній, так і в неофіційній ділової розмовної мови медичних фахівців. Вони стоять осібно ще й тому, що розшифровки, тобто латинські прототипи більшості абревіатур, абсолютно забуті, тому їх справедливо можна вважати "умовними позначеннями" деяких англійських термінів [4].

Очевидний той факт, що якщо в письмовому підмові медицини даний клас скорочень відноситься до розряду графічних, то у професійній розмовній мові це "лексичні абревіатури, що знаходять широке застосування і по суті своїй не які від інших лексичних абревіатур" [1].

Даний клас представлений такими абревіатурами, як: ac "Ante cibum, before meals" 'перед їжею'; bid "Bis in die, twice a day" 'два рази на день'; po "Per os, orally" 'для прийому всередину' та ін

Тут ми зупинимося на такому цікавому явищі, як лексикализация графічної абревіатури. При цьому у неї з'являється власну вимову, або алфавітний (BP "blood pressure" 'кров'яний тиск', GP "general practitioner" 'лікар загальної практики', GB "gallbladder" 'жовчний міхур', OD "occupational disease" 'професійне захворювання' і т.д.), або звукове, в результаті чого утворюються акроніми (AIMES, JAMA - назви медичних журналів і т. д.). Найчастіше алфавітний спосіб виголошення знаходить відображення в орфографічному оформленні: Bee-pee "blood pressure"; Geepee "general practitioner".

Така форма, з одного боку, вказує на що відбулася лексикализацию даного скорочення, виключаючи прочитання абревіатури за допомогою розшифровки, а з іншого боку, ускладнює процес перекладу, посилюючи неоднозначність сприйняття даної абревіатури.

Таким чином, порушується співвідношення між планом змісту і планом вираження.

В результаті лексікалізаціі абревіатура знаходить "власну формообразовательного парадигму і не відрізняється в цьому сенсі від звичайного слова" [1]. Наприклад, OD - ODs "patients with overdosage of some drug" 'пацієнти, які отримали передозування ліків

Лексікалізованние абревіатура може служити основою для подальших актів словотворення: FACP - facper "Fellow of the American College of Physicians" 'член Американської Колегії Терапевтів'.

Не можна забувати і про змішаному типі лексичних абревіатур, які при перекладі стають або полуалфавітізмамі, або полуакронімамі: DDSO [di: di: sou] "diamino-diphenylsulphoxide" 'диамино-дифеніл сульфоксид'; TRITC [tri: ti:. Si:] " tetramethylrhodamine isothiocyanate »'тетраметілродамін изотиоцианат'.

Іншим різновидом змішаного типу є лексема, де одним компонентом є ініціалізм, іншим - повноцінне слово: H disease "Hart.s disease" 'хвороба Харта'; L-dopa 'леводопа'.

Велике поширення в даний час отримують так звані омоакроніми, тобто акроніми, омонімічние звичайним словами. HEAR "hospital emergency ambulance radio" 'рація лікарняної карети невідкладної медичної допомоги' і to hear 'чути'; TOP "termination of pregnancy" 'передбачуваний термін пологів' і a top 'найвища точка чого-небудь'.

Часто омоакроніми використовуються для отримання рекламного ефекту, психологічного впливу на реципієнта. Тим самим вони полегшують роботу перекладача, підказуючи йому призначення даного об'єкта, вказуючи на його властивості і т.д. BEST "blitz electroshock therapy" 'електрошокові терапія' і the best 'кращий'.

Особливу увагу слід приділити перекладу російською мовою акронімів, тому що цей вид скорочень особливо популярний в письмовій мові медичних статей, анотацій і т.д. Взагалі, в даний час існують три основні тенденції перекладу акронімів на російську мову:

1) транслітерація;

2) запозичення акроніма в початковому вигляді (іноземною мовою);

3) створення адекватної абревіатури з російських термінів.

Крім того, при аналізі медичних акронімів нами виявлені прикордонні випадки, які ми будемо розглядати поряд з типовими.

Отже, при перекладі акроніма використана транслітерація, якщо він листується засобами іншої алфавітної системи, наприклад: англ. DTIC-ум. "Dacarbazine" відповідає рус. ДТІК "дакарбазін" (протипухлинний препарат); англ. PPD - "purified protein derivative" соотв. рус. ППД - "очищений від білка туберкулін".

Тут показово те, що компоненти ініціалізма НЕ розшифровуються по-російськи - запозичуються зовнішня оболонка і сенс абревіатури як єдине ціле: англ. LH-RF - "luteinizing hormone-releasing factor" відповідає рус. ЛГ-РФ - "лютеїнізуючого гормону гіпофіза рилізинг-фактор". Це прикордонний випадок, коли відбувається максимальне наближення до іншомовного написанням з логічною заміною букви "h" (hormone) на букву "г" (гормон).

Друга тенденція перекладу акронімів на російську мову - це їх запозичення в початковому вигляді, наприклад: англ. CCNU - "chloroethylcyclohexyl-nitroso-urea" (code designation for lomustine) у російській відповідає CCNU - "ломустін" (антинеопластичних препарат); англ. LEC - "lupus erythematosus cell" соотв. рус. LE-клітина - "вовчаковий клітка".

Даний приклад можна вважати прикордонним, бо частина абревіатури зберігається в початковому вигляді, частина - перекладається. Те ж можна сказати і про наступному прикладі з тою лише різницею, що перекладається початкова частина абревіатури: англ. LP-X - "lypoprotein X" соотв. рус. ліпопротеїн X - "аномальний ліпопротеїн".

Третя тенденція перекладу акронімів на російську мову - це створення абревіатури з російських еквівалентних термінів, наприклад: англ. АА - "Alcoholics Anonymous" соотв. рус. ОАА - "Товариство Анонімних Алкоголіків"; англ. A / B - "acid-base ratio" соотв.рус. КОС - "кислотно-основний стан"; англ. HDL - "high density lipoproteins"

Кожен підхід має певні переваги і недоліки, тому варто вибирати найбільш підходящий в кожному конкретному випадку. При виборі способу перекладу необхідно враховувати такі фактори, як зручність проголошення та написання російською мовою, традиції перекладу даного акроніма в інших мовах (якщо, наприклад, він має універсальне написання у всіх європейських мовах) ит.д.

Ще один цікавий і неоднорідний клас лексичних скорочень - це усічення. Традиційно виділяють усічення, утворені шляхом апокопа (усічення останнього елемента слова), аферезис (усічення першого елемента) і синкопи (випадання звуків або букв всередині слова).

Найбільш продуктивним типом усічення є апокопа. Однак вона характерна для розмовної мови, утворюючи стилістично знижені скорочені одиниці в сучасній англійській медичній розмовної мови. Факт переваги апокопа перед іншими типами усікань зв'язується деякими вченими з «концентрацією інформації на початку слова і наявністю наголосу на початковому складі в більшості англійських слів» [3].

Апокопние скорочення можуть виступати в чистому вигляді (неускладнені усічення): chem (istry); biol (ogy); op (eration) або ускладнюватися суффиксацией (ускладнені усічення): bact + y (<bacteriology); trach + y (<tracheal). Іноді можливі обидва варіанти: bact (eriological) і bacty з тим же значенням. Серед апокопних скорочень нерідко зустрічаються омонімічние скорочення, на що при перекладі слід звернути особливу увагу: mono (<mononucleosis? 'Мононуклеоз') або (<monozygotic? 'Монозиготними'). Складність перекладу апокопа полягає в тому, що разом із закінченням відсікається граматична інформація про слово, його вигляд стає розпливчастим і єдиною підказкою в тому, яке з однокореневих слів використовується мовцем, є контекст: chem (istry? Ist?); Bact (eriological? Eriology ?).

Усічення з аферезис зустрічаються в науковій літературі й мови медичних фахівців вкрай рідко. Отже, це значно менш продуктивний тип усічення. Переклад аферезісних усікань ускладнюється тим, що буде скорочуватися не тільки граматична інформація, а й важлива семантична складова, без якої адекватний переклад скорочення часто неможливий: (hypodermo) clysis 'підшкірне введення (фіз.) розчину'; (hemato) crit 'відсоток від обсягу зразка крові, зайнятий клітинами '. При всій своїй нечисленності серед аферезісних усікань так само зустрічаються омоніми: (micro) scope, (broncho) scope, (cysto) scope ит.д. У таких випадках для уточнення значення слід орієнтуватися на область медицини, яка є контекстом спілкування.

З кінця минулого століття збільшується популярність усікань, утворених за допомогою синкопи: polysome (polyrybosome) - 'полірібосомамі'; scoline (succinylcho-line) - 'мускульний релаксант'; dopamine (dihydroxyphenylethylamine) 'допамін' (назва гормону).

Досить складним для перекладу представляється нам клас усікань, утворених на основі словосполучення. Це може бути як усічення кожного компонента: bat fat (battle fatigue) 'невроз військового часу'; pharm chem (pharmaceutical chemistry) 'фармакологічна хімія'; dent chem (dental chemistry) 'стоматологічна хімія', так і усічення одного з компонентів з повним опущенням другого: hype (hypodermic syringe) 'шприц для підшкірних ін'єкцій'; duo (duodenal ulcer) 'виразка дванадцятипалої кишки'; rehab (rehabilitation centre) 'центр реабілітації'.

Очевидно, що другий випадок представляє великі труднощі, бо опущена значна частка інформації і залишається лише натяк на термін, той семантичний згусток, який рефлекторно викличе в пам'яті реципієнта відповідний термін. Трапляється, що при усіканні першого компонента другий функціонує в повній формі: cat (arrhal) fever 'катаральна лихоманка'; trach (eal) tube 'трахеальная трубка'.

Нарешті, група синтаксичних скорочень представлена ??еліптичними абревіатурами. Еліпсис характеризується опущенням одного з компонентів словосполучення, проте, на відміну від попередніх типів усічення, що залишився компонент не зазнає збиткових змін у своїй морфемной структурі, а лише "конденсує семантику всього словосполучення" [1]: gastric (gastric ulcer) 'виразка шлунка'; cord (spinal cord) 'спинний мозок'. Еліпсис як лінгвістичне явище досить поширений в професійних групах, пов'язаних з громадською діяльністю. Це легко пояснити стереотипністю ситуацій виробничої діяльності. У порівнянні з іншими типами усікань, еліпсис стилістично досить нейтральний. Еліптичні утворення можуть переходити з неофіційною, розмовної в офіційну промову, якщо слово втрачає свою вузьку професійну прикріпленість. Еліпса зазвичай піддаються атрибутивні словосполучення (A + N). Однак тут можливі два результати. У першому випадку відбувається опущення іменника і субстантивация прикметника. При цьому значення всього словосполучення конденсується в атрибуті: abdominal (N) (<abdominal case) 'захворювання (органу) черевної порожнини'; attending (N) (<attending physician) 'лікуючий лікар'; central (N) (<Central Emergency) 'Головний пункт швидкої медичної допомоги'.

Доказом переходу прикметника в розряд іменників є придбання ним усіх ознак іменника, наприклад, закінчень: vitals (<vital signs (temperature, pulse, respiration)) 'життєво важливі показники стану здоров'я'.

У другому випадку носієм конденсованої семантики є іменник: cord <spinal cord; section <Cesarean section 'кесарів розтин'. Еліпса піддаються також поєднання іменників: prolapse (<prolapse of the rectum) 'випадання прямої кишки'; tonsil (<tonsil operation) 'видалення гланд'; Zondek (<Zondek test) 'тест Зондека'.

Отже, при перекладі англійських медичних скорочень слід перш за все, орієнтуватися на ту галузь медицини, в контексті якої вживається дане скорочення. Це особливо актуально для омонімічних скорочень. Неможливо при перекладі англійських медичних абревіатур обійтися без термінологічних словників, довідкової літератури. Примітно те, що при перекладі омоакронімов важливу роль відіграють денотативного значення слова-прототипу, його коннотатівние та стилістичні відтінки. Тут великою підмогою будуть словники сленгу, діалектизмів. Необхідно також враховувати, що усічення часто формально відповідають однієї частини мови, а фактично виступають у функції іншої частини мови. Таким чином, термін, зорово сприймалася нами зазвичай, скажімо, як прикметник, в даному контексті є іменником і перекладається як іменник.

Підібрати скорочення адекватний переклад часто допомагає і принцип аналогії, коли для визначення невідомого значення використовуються аналогічні моделі побудови скорочень, мають відоме значення.

І, звичайно, важливу роль при перекладі мають цілі, завдання та умови міжмовної професійної комунікації.

Використана література

1.Англо-український словник. Склав М.Балла. Т. І . А-М. К.: Освіта, 1996.

2.Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови. Термінологія процесових понять.К.: Вирій, 1997.

3.Д'яков А., Кияк Т., Куделько З. Основи термінотворення. Семантичні та соціолінґвістичні аспекти. К., Видавничий дім "КМ Academia" , 2000.

4.Караванський С. Російсько-український словник складної лексики. К.:Видавничий центр "Академія", 1998.

5.Кочан І. Динаміка і кодифікація термінів з міжнародними компонентами у сучасній українській мові. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004.

6.Кочерга О. Проблема прикметника в науковій термінології // Проблеми української термінології. Вісник національного університету "Львівська політехніка". № 453. Львів: Вид-во Національного університету "Львівська політехніка", 2002.

7.Кубайчук В. Хронологія мовних подій в Україні (Зовнішня історія української мови). К., "К.І.С", 2004.

8.Наконечна Г. Українська науково-технічна термінологія. Львів: Кальварія, 1999.

9.Панько Т., Кочан І., Мацюк Г. Українське термінознавство. Львів: Світ, 1994.

10.Проблеми української термінології // Вісник національного університету "Львівська політехніка". № 490. Львів: Вид-во Національного університету "Львівська політехніка", 2003.

11.Процик І. Українська фізична термінологія на зламі ХІХ-ХХ століть. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004 .

12.Радчук В. Плекаємо укрлиш... Для кого? // Урок української. 2003. № 8-9.

13.Рожанківський Р. Зведення правил унормування української фахової мови // Проблеми української термінології. Вісник національного університету "Львівська політехніка". № 453. Львів, Вид-во Національного університету "Львівська політехніка", 2002. С.203-209.

14.Словник української мови. В 11-ти т. Т.11. К.: Наукова думка, 1980.

15.Словник фізичної термінології (Проект). Зредагував В.Фаворський. Харків, 1932.

16.Українська мова. Енциклопедія. К.: Українська енциклопедія, 2000.

Размещено на http://www.allbest.ru