Класифікація фразеологізмів з компонентом "pani, kobieta" в польській та українській мовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Класифікація фразеологізмів з компонентом "pani, kobieta" в польській та українській мовах

1. Фразеологізми які є в польській і українській мовах

1. Elegancka, wytworna pani - kobieta, zwіaszcza przyzwoicie ubrana, jaka wygl№da jako dama - Елегантна пані - жінка, якій притаманні вишукані манери, має витончену натуру, та вишуканий «смак» у виборі одягу.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967: «O wytwornej pani omawialiњmy wczoraj…» - Фразеологізм усної української мови «Ще здалека видно елегантну панянку…»);

2. Starsza pani - a) kobieta starsza wiekiem; b) pani starsza (starszy czіonek rodziny, napszykіad babka, matka w przeciwieсstwie do mіodszych (dorosіych) czіonkow rodziny) - Старша жінка - жінка, яка прожила життя в шлюбі, виховала дітей, яка має життєву мудрість якою і виховує внуків, правнуків тай взагалі тих хто потребує мудрої поради.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967, Sewer Nafta III, 231: «Pani starsza pisaіa z Paryїa, wczoraj list otrzymaіem. Zdrowe s№ obie, panienka biega po Paryїu, jak po Podgrodziu» - Фразеологізм усної української мови: «Що старша жінка сказала, те мудрістю є не одне десятиліття… вчіться діти, бо воно пригодиться»);

3. Wielka pani - osoba udaj№ca damк, osoba zarozumiaіa, wynosz№ca siк nad innych] - Велика пані - поважна особа, яка має великий вплив і з якою треба рахуватися.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967, Reym. Now. V, 80: «Wielka mi pani! sіuїyіa za bonк u zawiadowcy, a teraz zadziera nosa jak jaka naczelnikowa» - Словники України версія 1.04, Інститут мовно-інформаційних досліджень, 2004, Панас Мирний: «Дума Василева мати, як з ратієвської дворні, так і велика пані»; І. Нечуй-Левицький: «…Не мети до порога, бо мені треба через поріг ходити! - ляснула Мотря. - Авжеж, велика пані. Покаляєш, княгине, золоті підківки, - сказала Мелашка»);

4. Byж z kimњ na pani, mуwiж komu a. do kogo pani - uїywaж oficjalnej, grzecznoњciowej formy pani przy zwracaniu siк do kobiety - Звертатись на пані - вживати в мовленні форми пані до незнайомої жінки старшої віком, викладача, до жінки іншої національності, або просто для підкреслення своєї поваги.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967, Bliz. Dam. 76: «Dlaczego ty jej mуwisz: pani?… przecieї to ona twoja wujenka» - Фразеологізм усної української мови: «До цієї людини нас просили звертатися на пані… людина повинна відчуватися комфортно»);

5. Їyж jak pani - їyж dostatnio i wygodnie, maж wszystko co chcesz, miodowe їycie - Жити як пані - жити в достатках, не відмовляти собі ні в чому, купляти собі все те, що душа забажає.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967: «Їyж jak pani…» - Фразеологізм усної української мови: «Були б гроші, тоді і життя було як у пані…»);

6. Kobieta wyzywaj№ca, kobieta lekkich obyczajуw, kobieta nierz№dna, publiczna, uliczna, upadіa, przestarz, przedajna, zіego їycia - kobieta sprzedajna, prostytutka - Жінка легкої поведінки - проститутка.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967: «Prostytutka - to kobieta chc№ca zarabiaж lekkich pieni№їek…!» - Фразеологізм усної української мови: «Жінку легкої поведінки можна знайти… вони завжди там є!»);

7. Kobieta przy koњci - piкkna, postawna, o zaokr№glonych ksztaіtach dziwczyna - Фіґурова кобіта - красива, висока, поставна дівчина, про ідеальну фігуру дівчини.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967: «Kobieta przy koњci…» - Фразеологізм усної української мови: «Фіґурова кобіта не іде, а «пише»… а одіта сьогодні, як не завжди»);

8. Byж pani№ czyich marzeс, snow, natchnieс; czyjegoњ serca - byж przedmiotem czyich marzeс, natchnieс, uczuж, czyjaњ ukochana - Жінка мого серця - чоловік може говорити про свою жінку, підкреслюючи свою любов до неї - однієї.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967, Їabі. Doktor 281: «Charyta jest jedynowіadna serca mojego pani! Ona! prуcz niej їadna!» - Фразеологізм усної української мови: «Катюша єдина для мене, вона жінка мого серця…»);

9. Byж pani№ swej woli - byж zaleїn№ tylko od wіasnej woli, postкpowaж wedіug swej woli - Гонорова пані - дівчина або жінка, високопарна, зарозуміла, не привітна, яка залежна тільки від своєї волі.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967, Narzym. Pozyt. 65: «Kaїde zachcenie twoje bкdzie rozkazem… Bкdziesz pani№ swej woli… i swoj№ osob№ nudziж ciк zbytecznie nie bкdк…» - Фразеологізм усної української мови: «Будеш гоноровою панянкою - тяжко тобі буде жити в цьому світі»);

10. Pani wojna - wojna, kiedy przychodzi stanowi siк pani№ - Пані війна - фразеологізм вживаний у воєнні часи, коли світом правели не люди, а війна, вона робила все що хотіла, а головне забирала життя.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: «Wojenko, wojenko, cуїeњ ty za pani, їe za tob№ id№, їe za tob№ id№ chіopcy malowani» (piosenka їoіnierska) - Фразеологізм усної української мови: «Ой війна-війна пані ти зла… війна іде, а хлопця дівчина жде…»).

2. Фразеологізми які є тільки в польській мові

1. Stara pani - tyіek (їart).

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967, Pot. SW: «Za ten їart sto plag wzi№і w star№ pani№»);

2. Pani - tytuі w bezpoњrednich zwrotach do osoby lub w grzecznoњciowych wypowiedziach o osobie, zwykle і№cznie z imieniem, nazwiskiem, nazw№ zawodu, stanowiska, tytuіem mкїa itp.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967: «Pani Janina, pani Kowalska, pani doktor (lekarka), pani doktorowa (їona doktora), pani przeіoїona, pani dyrektor (w urzкdzie), pani dyrektorka (w szkole), pani dyrektorowa (їona dyrektora) itp.; pani s№siadka; daw. pani staroњcina, pani podstolina (їona starosty, podstolego), pani hrabina (їona hrabiego lub kobieta maj№ca ten tytuі), pani dziedziczka (їona dziedzica lub wіaњcicielka maj№tku)»);

3. Szanowna pani (wielce szanowna pani) - forma dziњ uїywana w zwrotach grzecznoњciowych do osуb mniej znanych.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967: «Wielce szanowna pani, proszк siadaж»);

4. Jaњnie wielmoїna, jaњnie oњwiecк pani - ten frazeologizm uїywa siк do arystokracji.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967: «Jaњnie wielmoїna pani, jaњnie oњwiecк pani»);

5. Ksiкїna pani, dostojna, miіoњciwa pani, najjaњniejsza pani - nakazany etykiet№ sposуb tytuіowania wіadczyni paсstwa lub їony panuj№cego: krуlowej, ksiкїnej, cesarzowej.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967: «Ksiкїna pani…, dostojna, miіoњciwa pani…, najjaњniejsza pani…»);

6. Pani nauczycielka, pani od polskiego, od matematyki itp. - nauczycielka: nauczycielka danego przedmiotu.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967: «Pani nauczycielka, pani od polskiego, od matematyki…»);

7. Bawiж panie - w towarzystwie zajmowaж kobiety rozmow№.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967, Mostow. Kariera 323: «Krкciі wњrуd goњci, bawiі panie, pokazywaі panom stajnie i w ogуle staraі siк reprezentowaж…»);

8. Byж pani№ czego - dysponowaж czym, mieж moїnoњж decyzji o czym, rz№dziж czym: staж siк posiadaczem czego.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967, Kraus. Јaski I, 235: «Po њmierci mкїa swego Јukasza z Gуrki, ujrzaіa siк na nowo pani№ swoich losуw i swego maj№tku»; Porкb. Studia 39: «W Prowancji liryka byіa wszechwіadn№ pani№ literatury od wiekуw…»);

9. Byж pani№ morza albo mуrz - wіadaж na morzu.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967, Szel№g. Baіtyk 47: «Jak dіugo punkt ciкїkoњci interesуw baіtyckich spoczywaі w interesach handlowych, tak dіugo pani№ tego morza byіa Hanza…»);

10. Byж pani№ swych uczuж, byж pani№ siebie - opanowaж uczucie, nie ujawniaж swych uczuж.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967, Sztyrm. Pow. I. 231: «Aї wreszciк nie bкd№c pani№ swych uczuж, z wielkim їalem zapіakaіa i pod pretekstem sіaboњci nerwowej wyszіa do swojej sypialni…»; Tyg. Ilustr. 128. 1870: «Byіa kobiet№ ostroїn№ i zawsze pani№ siebie…»);

11. Byж pani№ u siebie - rz№dziж siк samodzielnie, niezaleїnie od nikogo.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967, Krzyw. I. Bunt 181: «Zatкskniіa za swobod№, ktуr№, jak s№dziіa, da jej maіїeсstwo. Byж pani№ u siebie! Robiж, co siк chce! Rz№dziж, wydawaж rozkazy…»);

12. Byж, staж siк pani№ sytuacji, poіoїenia, chwili - opanowaж co caіkowicie, mуc dysponowaж czym albo kim dowolnie, kobieta, ktуra panuje nad sytuacj№, od ktуrej coњ w danej chwili zaleїy.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967: «Chyba to nie ta pani, ktуra staіa pani№ sytuacji…»);

13. Chorowaж na «wielk№» pani№, udawaж pani№ - udawaж osobк zamoїn№, arystokratkк.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967, Wуjc. Lit. 194: «Nieznoњna baba; choruje na wielk№ pani№, a zaci№ga lichwiarskie dіugi…»);

14. Mуwiк, powiadam pani; wie pani, rozumie pani; proszк pani; moja pani, droga pani - zwroty wtr№cane do zdania, podkreњlaj№ce w sposуb poufaіy treњж zdania.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967, D№br. M. Noce II, 81: «To z dawnych czasуw, jeszcze pogaсskich, ale takie, powiadam pani, їywe, їe jakbym widziaі…»);

15. Jaњnie pani - dawny tytuі, zwrot grzecznoњciowy.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: «Jaњnie pani, jaњnie pani№; jaњnie paс…»);

16. Powtarzaж jak za pani№ matk№ (pacierz) - powtarzaж bezkrytycznie czyjeњ zdanie, naњladowaж bezmyњlnie czyjeњ postкpowanie.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: Nie trzeba tak powtarzaж jak za pani№ matk№…»);

17. Pani - kobieta stoj№ca na czele domu, rodziny; gospodyni (dziњ uїywane tylko w stosunkach miкdzy chlebodawczyni№ a pomoc№ domow№, opiekunk№ do dzieci itp.).

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: «Pani wrуciіa z pracy. Pani poleciіa wyk№paж dziecko…»);

18. Pani domu - gospodyni, kobieta reprezentuj№ca rodzinк, domownikуw, szczegуlnie wobec goњci.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: «Ty nasza pani domu!»);

19. Pani - tutaj jako їart do czyjњ їony, maіїonki.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: «Pozdrowienia dla twojej pani…»);

20. Pani - kobieta maj№ca wіadzк nad kimњ albo nad czymњ; wіadczyni.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: «Kleopatra, pani staroїytnego Egiptu; Elїbieta I, pani Imperium Brytyjskiego…»);

21. Pani wielkich wіoњci - bogaczka; dawniej takїe: wіaњcicielka dуbr ziemskich, magnatka, arystokratka.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: «Pani wielkich wіoњci…»);

22. Moja kobieta - mкszczyzna do swej їony.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967, SL: «Moja kobieta zgadza siк ze mn№ we wszystkim…»);

23. Kobieta њlubna - їona, maj№ca mкїa, i moїliwie dzieci.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967, Dygas. Zlam. 147: «Sprzykrzyіa ci siк porz№dna kobieta њlubna, toњ j№ na drodze zostawiі jak wiecheж…»);

24. Kobieta zamкїna - mкїatka.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967: «Kobieta zamкїna…»);

25. Kobieta do prania, do sprz№tania - pracownica, najmowana do prania, do sprz№tania, do jakiejњ rodziny.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967: «Kobieta do prania, do sprz№tania…»);

26. Kobieta z przeszіoњci№ - maj№ca bogate przeїycia erotyczne, romanse.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967: «Chyba to nie ta kobieta z przeszіoњci№…»);

27. Trzymaж kobietк za sіowo - kobieta nie moїe mуwiж prawidіowo, a jeїeli mуwi to bardzo rzadko.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967: «Trzymaж kobietк za sіowo, a piskorza za ogon na jedno wychodzi…»);

28. U kobiety rozum krуtki - їart o kobietach.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967: «U kobiety wіos dіugi, a rozum krуtki…»);

29. Kobieta rzoіnier - dziewczyny jakie umiej№ kierowaж chіopakami.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego - Warszawa, 1967: «My rz№dzim њwiatem, a nami kobiety» (z Krasickiego));

30. Kobieta brzemienna, kobieta ciкїarna - o kobiecie lub samicy zwierz№t: bкd№ca w ci№їy.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: «Ochrona zdrowia ciкїarnej. Miejsce dla ciкїarnych…»);

31. Ce que femme veut, Dieu le veut - czego chce kobieta, tego chce i Bуg - kobieta zawsze dopnie swego.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: «Czego chce kobieta, tego chce i Bуg…»);

32. Kobieta, dziewczyna lekka - kobieta prowadz№ca їycie rozwi№zіe; ulicznica.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: «Tak jest їe ta kobieta lekka…»);

33. Kobieta, dziewczyna jak іania - kobieta, dziewczyna dorodna, postawna, hoїa, zdrowa.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: «Samica jelenia lub daniela…»);

34. Јatwa kobieta - kobieta daj№ca siк zdobywaж mкїczyznom bez wiкkszego oporu.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: «Јatwa kobieta…»);

35. Kobieta, panna w wieku poborowym - kobieta, panna peіnoletnia, mog№ca juї wyjњж za m№ї; panna do wziкcia.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: «Panna w wieku poborowym…»);

36. Kobieta, dziewczyna џle siк prowadz№ca - kobieta, dziewczyna niemoralna, lekkich obyczajуw.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: «Dziewczyna џle siк prowadz№ca…»);

37. Wygnaж, pchn№ж kobietк na ulicк - zmusiж kobietк do uprawiania nierz№du, do prostytucji.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: «Wygnaж kobietк na ulicк…»);

38. Kobieta, panna do wziкcia - byж osob№ woln№, mog№c№ wst№piж w zwi№zek maіїeсski; kobieta, mog№cy wst№piж w zwi№zki maіїeсskie.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: «Trafiіem kobietк do wziкcia…»);

39. Zniewoliж kobietк - zmusiж kobietк do stosunku pіciowego; zgwaіciж.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: Zniewoliж kobietк…»).

3. Фразеологізми які є тільки в українській мові

1. Невелика пані - іронія, незначна особа, яка не має впливу і з якою можна не рахуватися.

(Словники України версія 1.04, Інститут мовно-інформаційних досліджень, 2004: «Черевиків таки вона не діждеться, невелика пані, - пообіцяв Мирон» (М. Стельмах); «Секретарка розводить руками, - немає міністра! То ми, взавтра прийдемо - Невеликі пани. Та хоч би й великі були… у відпустці міністр» (В. Большак));

2. Красна пані - райдуга, веселка.

(В.Д. Уждченко, Д.В. Уждченко Фразеологія СУМ, К.: «Знання» 2007, 170 с.: «Красна пані вийшла в небо…» (О. Потебня));

3. Пані з міста - жінка, вишуканий вигляд, манери поведінки і розмовна мова якої свідчать про походження з «голубої» крові.

(Фразеологізм усної української мови: «Е-е-е, та ти пані з міста…»; «Пані з міста сьогодні як не на жарт красива… саме такий одяг їй до лиця…»);

4. Ґречна пані - ввічлива жінка, доброзичлива, щира, привітна до своїх ближніх.

(Фразеологізм усної української мови: «А подруга моя - ґречна пані…»);

5. Липнути до жіночих спідниць - любити жінок, часто залицятися.

(Словники України версія 1.04, Інститут мовно-інформаційних досліджень, 2004: «Слова від них зайвого не почуєш, на чуже навіть оком не поведуть, до жіночих спідниць не липнуть» (І. Головченко і О. Мусієнко));

6. Був собі чоловік та жінка - використовується в українських казках.

(В.Д. Уждченко, Д.В. Уждченко Фразеологія СУМ, К.: «Знання» 2007, 379 с.: «Був собі чоловік та жінка…»);

7. Чоловік і жона, одна сатана - жити аморально. Жити без любові, без віри і надії. Жити безбожно.

(Фразеологізм усної української мови: «Чоловік і жона одна сатана…»);

8. Жіноча інтуїція - жіноча передбачливість, здогадливість, яке в майбутньому зазвичай стає реальністю.

(Фразеологізм усної української мови: «Жіноча інтуїція допомогла…»);

9. Чоловік і жінка - серце і печінка - сімейна пара. Одне ціле. Закохана пара.

(Фразеологізм усної української мови: «Чоловік і жінка - серце і печінка…»).

фразеологізм польський український лексичний

Висновки

Фразеологічна одиниця - це лаконічна форма матеріалізації людського мислення.

Фразеологізми об'єктивно функціонують у мові, активно вживаються як семантичні компоненти словосполучень та речень.

Опрацювавши фразеологічний матеріал, який знаходиться в польській та українській мовах, ми можемо сказати як часто вживаються фразеологізми з лексичним компонентом «pani, kobieta».

Польські фразеологізми класифікуються за двома критеріями: формальним та семантичним, ми класифікували фразеологізми на основі порівняльного принципу фразем польської та української мов, щоб побачити яку різницю мають ці дві споріднені мови.

Зіставивши знайдені фразеологізми у словниках, в усному мовленні і в художніх творах письменників польської і української мов, можна зробити висновки, що незважаючи на спорідненість цих мов, різниця вживання фразеологізмів з лексичним компонентом «pani, kobieta» є дуже великою.

В першому параграфі другого розділу ми маємо дуже малу кількість (десять) однакових фразеологізмів польської і української мов, у другому параграфі тридцятьдев'ять польських фразеологізмів, які не мають українських відповідників, а в третьому параграфі дев'ть українських фразеологізмів які не мають споріднень з польською мовою.

За цією класифікацією можна впевнено сказати що польський фразеологічний запас багатший від українського, в українській мові й половину тих фразеологізмів не має що в польській, на позначення слів «pani, kobieta».

Варто відзначити, що фразеологізми - семантично пов'язані і структурно залежні, мінімальні, синтаксичні одиниці з номінативною функцією в комунікативній системі мови, семантична структура яких не мотивується лексичними значеннями їх постійних компонентів. Звукова форма вираження фразеологічних одиниць обмежена сталістю семантичної структури. Сукупність усталених зворотів та стійких поєднань слів, що виступають в мові як єдині, не подільні і цілісні за значенням вислови, складають фразеологічну систему будь-якої мови.

Важливою ланкою фразеології як науки є те, що вона займається вивченням фразеології з погляду синхронії (сучасний етап розвитку), і діахронії (в процесі історичного розвитку).

Головними мовознавцями які займалися фразеологією і зробили величезний внесок у розробку питань фразеології були: S. Skorupka, R. Ekkert, B. Rejakowa, J. Krzyrzanowski i S. Grabias.

Усі ці дослідження лягли в основу фразеологічного словника польської мови за редакцією Doroszewskiego, фразеологічного словника Skorupky.

Дане висвітлення фразеології можна використовувати на спецкурсах з польської та української культури, а головне на спецкурсах лексикології або фразеології.

Список літератури

1. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. - Х.: Вища школа. Видавництво при ХДУ., 1983. - С. 6.

2. Авксентьев Л.Г. Особливості семантики фразеологічних одиниць сучасної української мови // Укр. мова і літ. в школі. - 1986. - №3. - С. 29-32.

3. Алефіренко Ф.М. Теоретичні питання фразеології. - Харків: Вища школа, 1987.

4. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии. - М.: Учпед, 1957. - С. 203.

5. Бабич Н. «Сила Божа» в народній фразеології // Урок української. - 2002. - №2. - С. 28-29.

6. Бабкин М.А. Русская фразеология: и развитие и источники. - Л: Наука, 1970.

7. Баран А.Я. Фразеологізми і частини мови // Семантика мови і тексту. - Івано-Франківськ, 2002. - С. 27-30.

8. Баран Я.А., Зимоире М.І. Теоретичні основи фразеології: Навч. посібник для студент. фак. іноз. мов університетів та педінститутів. - Ужгород, 1999. - С. 154.

9. Бевзенко С.П. Вивчення української лексики і фразеології // Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства. - К., 1991. - С. 25-32.

10. Білоноженко В.М. та ін. Фразеологічний словник української мови. У 2-х кн. - К.: Наукова думка, 1993.

11. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических едениц в русском языке // Избр. тр.: Лексикология и лексикография. - М.: Наука, 1997.

12. Виноградов В.В. Русский язык. - М. - Л., 1947. - С. 24-25.

13. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. - К., 1985. - С. 325-326.

14. Гладкий М. Фразеологія // Українські граматики / За ред. О. Горбача. - Вип. 9. - Мюнхен, 1992. - С. 74-106.

15. Демський М.Т. Суть фраземи, її аналогічні функції й особливості номінації (матеріали до ідеографічного словника українських фразем) // Записки наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка. - Т. ССХІV. - Львів, 1992.

Размещено на Allbest.ru

...