Модальність у вираженні об’єктно-з’ясувальних відношень

Прагматичні та семантичні особливості реалізації суб’єктивно-модальних та об’єктивно-модальних значень у структурі об’єктно-з’ясувальних висловлень. Категоріальний статус модальності як універсальної логіко-граматичної категорії та її значення.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.08.2013
Размер файла 58,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Основні положення дисертації викладено у публікаціях

1. Доценко О.Л. Оптативність як особливий тип суб'єктивно-оцінної модальності // Проблеми граматики і лексикології української мови : Зб. наук. праць / НПУ ім. М.П.Драгоманова. - К.: Правда Ярославичів, 1998. - С.15-20.

2. Доценко О.Л. Оцінка як логіко-граматична категорія // Наука і сучасність. Зб. наук. праць НПУ ім. М.П.Драгоманова. - К.: НПУ ім.. М.П.Драгоманова, 1998. - С. 178-184.

3. Доценко О.Л. Сполучники у системі засобів вираження модальності деліберативного компонента об'єктно-з'ясувальних висловлень // Система і структура східнослов'янських мов: Зб. наук. праць / НПУ ім. М.П.Драгоманова. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2000. - С.9-16.

4. Доценко О.Л. Лінгвістичний та логічний аспекти категорії модальності // Система і структура східнослов'янських мов: Зб. наук. праць / НПУ ім. М.П.Драгоманова. - К.: Знання, 2001. - С.8-20.

5. Доценко О.Л. Особливості вираження нормативно-модальних значень засобами мови // Питання державного будівництва і вдосконалення суспільних відносин. Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 14-15 квітня 2000р.) - К.: Вид-во Міжнародного інституту лінгвістики і права, 2000. - С.230-231.

об'єктивний модальний висловлення граматичний

АНОТАЦІЯ

Доценко О.Л. Модальність у вираженні об'єктно-з'ясувальних відношень. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. - Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2001.

Дисертацію присвячено питанням прагматичних та семантичних особливостей реалізації суб'єктивно-модальних та об'єктивно-модальних значень у структурі об'єктно-з'ясувальних висловлень. У роботі визначено категоріальний статус модальності як універсальної логіко-граматичної категорії та окреслено її субкатегоріальні значення. Встановлено, що об'єктивна і суб'єктивна модальності є обов'язковими для кожного висловлення, але суб'єктивно-модальні значення можуть виражатися у структурі висловлення експліцитно та імпліцитно, а в структурі логічного судження завжди експлікуються. На основі дослідження особливостей реалізації об'єктивної та суб'єктивної модальностей у об'єктно-з'ясувальних висловленнях визначено основні засоби вираження модальних площин у структурі експліцитного висловлення.

Ключові слова: суб'єктивна модальність, епістемічна модальність, аксіологічна модальність, волітивна модальність, об'єктивна модальність, прагматика, семантика, модус, диктум, об'єктно-з'ясувальне висловлення.

АННОТАЦИЯ

Доценко Е.Л. Модальность в выражении объектно-изъяснительных отношений. - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова, Киев, 2001.

Диссертационное исследование посвящено описанию прагматических и семантических особенностей реализации субъективно-модальных и объективно-модальных значений в структуре объектно-изъяснительных конструкций. Анализ эксплицитных высказываний произведён с учётом результатов исследований модальной логики и современных подходов к изучению синтаксических конструкций, в частности, с учётом не только формального и семантического, но и прагматического аспекта высказываний, который определяется как доминирующий при исследовании особенностей выражения языковыми средствами субъективно-модальных значений.

Изучение особенностей семантико-прагматической структуры эксплицитных высказываний с учетом результатов исследований модальных суждений позволяет установить закономерности соотношения этих структур и особенности их формирования. Определено, что компоненты модального суждения, являясь обязательными для понимания характера соотношения содержания высказывания и внеязыковой действительности и особенностей экспликации субъективной оценки говорящим этого содержания с точки зрения его достоверности, необходимости или желательности, его рационально-оценочной и эмоционально-оценочной характеристики, не всегда выражаются языковыми средствами. Установление таких закономерностей делает правомерным утверждение об обязательности выражения в структуре высказывания объективной модальности, которая всегда эксплицируется, и субъективной модальности, которая может выражаться эксплицитно и имплицитно. Кроме того, такой подход к изучению языковой модальности позволяет дифференцировать коммуникативные категории (тему, рему, коммуникативную установку высказывания и т.д.) и модальность как логико-грамматическую категорию, которая формируется на уровне суждения и, получая соответствующее грамматическое оформление, актуализируется в речевом акте или контексте.

Исследование субъектно-предикатной структуры логических суждений позволяет выделить на их уровне модальность de re, соотносительную с лингвистической объективной модальностью, и модальность de dicto, соотносительную с лингвистической субъективной модальностью.

Установлено, что модальность является универсальной логико-грамматической категорией, которая выражает объективное отношение содержания высказывания к фактам внеязыковой действительности и отношение субъекта высказывания к сообщению с точки зрения степени достоверности, желательности, необходимости, соответствия некоторым индивидуальным или социальным стандартам и эталонам.

Анализ языкового материала с учётом традиционных и современных концепций описания категории модальности позволяет определить круг её субкатегориальных значений и основных средств выражения. В частности, в рамках объективно-модальных значений дифференцируются значения реальности, возможной ирреальности, необходимой ирреальности и желательной ирреальности. Основными средствами выражения объективно-модальных значений являются формы способов глаголов-сказуемых, интонация, конструктивно-синтаксические средства, введение в структуру предложения модальных модификаторов ирреально-модальных значений. Среди субъективно-модальных значений выделяются эпистемические (категорической достоверности, достоверности, проблематической достоверности), волитивные (волюнтативные и оптативные) и аксиологические (рационально-оценочные и эмоционально-оценочные) значения.

Исследование объектно-изъяснительных высказываний с учётом формально-синтаксических, семантико-синтаксических, прагматических и логико-семантических особенностей позволяет определить их как специализированные средства экспликации объективно-модальных и субъективно-модальных значений. Носителем субъективно-модального значения в них является модус как субъектно-предикатный центр пропозициональной установки, представленной главной частью объектно-изъяснительных конструкций, носителем объективно-модального значения является диктум - субъектно-предикатный центр пропозиции, реализованной в делиберативно-объектном компоненте. Структурными компонентами модуса являются субъект, с точки зрения которого оценивается содержание делиберативного компонента изъяснительных конструкций, и предикат изъяснительной семантики, который определяет характер субъективной модальности. Функцию предиката модуса выполняют слова со значением восприятия, речи, мышления, знания, памяти, эмоционального состояния и отношения, рациональной оценки, волеизъявления, желания. Структурными компонентами диктума является субъект и предикат, характер связи между которыми часто определяет соответствующее объективно-модальное значение высказывания. Основными или дополнительными средствами выражения объективной модальности делиберативного компонента являются союзы, релятивы, частица-союз чи, интонация.

В исследовании описаны ситуации, обуславливающие формирование определённых субъективно-модальных значений, определена и проанализирована их структура.

Ключевые слова: прагматика, семантика, субъективная модальность, эпистемическая модальность, аксиологическая модальность, волитивная модальность, объективная модальность, модус, диктум, объектно-изъяснительные высказывания.

ANNOTATION

Dotsenko E. L. Modality in expression object-elucidative relations. - Manuscript. Dissertation for scientific degree of Candidate of Philological sciences, speciality 10.02.01 - Ukrainian language. - National Pedagogical University named after M.P. Dragomanov. - Kуiv, 2001.

The dissertation deals with the questions of pragmatic and semantic peculiarities of realisation of subjective-modal and objective-modal relation in the structure of object-elucidative utterings. In this work attention is paid to definition the categorical status of modality as universal logical-grammatical category and definition of its subcategorial meanings taking into account the results of research of the modal logics, pragmatic and semantic aspect of expression and analysis the language material, it is established that subjective and objective modality is obligatory for each uttering, but subjective-modal meanings can be expressed in the structure of a uttering implicitly and explicitly, and they are explicited in the structure of the definite sentences. On the basic of investigation of the peculiarities of realisation of objective and subjective modality in object-elucidative utterings the main wais of expression of modality in the structure of the explicit sentences have been established.

Key words: subjective modality, epistemic modality, evaluative modality, volition modality, objective modality, pragmatics, semantics, modus, dictum, object-elucidative uttering.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Розуміння модальності як універсальної логіко-граматичної категорії. Критерії розмежування об'єктивної та суб'єктивної модальності. Типи модальних рамок за В.Б. Касевичем. Особливості модусно-диктумного членування висловлення в українському мовознавстві.

    реферат [18,3 K], добавлен 20.09.2010

  • Визначення пріоритетних критеріїв розподілу суб’єктивно-модальних значень на явні та приховані. Встановлення принципів декодування імпліцитної суб’єктивно-модальної частини інформації репліки драматичного твору. Еліптичність побудови розмовного тексту.

    реферат [25,8 K], добавлен 20.09.2010

  • Основні типи суб’єктивної субкатегорійної семантики. Суб’єктивна модальність як семантико-прагматична категорія широкого змістового наповнення. Виокремлення епістемічного, волітивного, аксіологічного конституентів, їх набір конкретизувальних значень.

    статья [21,6 K], добавлен 31.08.2017

  • Значення модальності в лінгвістиці як мовної універсалії. Основне значення модальних дієслів у німецькій мові, форми модальних дієслів, їх функція у реченні. Інфінітивні речення з дієсловами mssen, sollen, drfen, knnen, wollen, mgen та їх тлумачення.

    курсовая работа [36,2 K], добавлен 24.02.2014

  • Категорія модальності у німецькій мові. Вивчення поняття та класифікації модальних часток; визначення їх місця у системі мови. Особливості шляхів використання лексичних засобів вираження емоцій у сучасній німецькій мові та при розмовному мовленні.

    курсовая работа [51,6 K], добавлен 21.06.2013

  • Категорія модальності, загальна лінгвістична характеристика. Особливості вживання та входження модальних дієслів до англійської мови. Переклад сan, could, to be able plus Infinitive, may, might, need, must. Таблиця еквівалентів модальних дієслів.

    курсовая работа [112,9 K], добавлен 16.05.2013

  • Поняття, класифікація та синтаксичні функції модальних дієслів. Прийоми перекладу окремих модальних дієслів: must, may/might, would, should/ought to, need, can/could. Відтворення емоційної виразності і особистого ставлення при перекладі модальних дієслів.

    курсовая работа [41,5 K], добавлен 19.06.2015

  • Модальність як функціонально-семантична категорія. Концептуальні підходи до визначення поняття модальності у лінгвістиці. Класифікація видів модальності. Засоби вираження модальності при перекладі текстів різних жанрів з англійської мови на українську.

    курсовая работа [133,0 K], добавлен 22.12.2010

  • Зіставне дослідження ад’єктивно-адвербіальних словосполучень в українській та англійській мовах. Характеристика особливостей сполучуваності прислівників із прикметниками. Огляд атрибутивних семантико-синтаксичних відношень між компонентами словосполучень.

    статья [26,9 K], добавлен 19.09.2017

  • Огляд теоретичної літератури, присвяченої проблемі модальності. Визначення сутності ймовірності як одного з видів категорії модальності. Способи об'єктивації ймовірності. Характеристика умов реалізації способів вираження ймовірності в німецькій мові.

    курсовая работа [54,3 K], добавлен 24.12.2011

  • Аналіз семантико-граматичних значень присудків та особливості їх передачі з англійської мови на українську в науково-технічній галузі. Труднощі під час перекладу. Способи передачі модальних присудків у текстах з інженерії. Складні модальні присудки.

    курсовая работа [70,1 K], добавлен 26.03.2013

  • Характеристика модальності як текстової категорії. З’ясування специфіки англомовних текстів та їхнього трактування мовою перекладу. Здійснення практичного аналізу передачі модальності при перекладі художніх творів з англійської мови на українську.

    курсовая работа [44,4 K], добавлен 30.11.2015

  • Сутність бажальності як суб’єктивно-модального значення, виявлення їх основних засобів вираження та семантичних різновидів оптативного значення. Роль мовних засобів у формуванні окремих бажальних значень, їх реалізація у синтаксисі творів Лесі Українки.

    курсовая работа [30,4 K], добавлен 23.04.2011

  • Поняття граматичної трансформації при перекладі, її сутність і особливості для різних мов, причини виникнення та методика усунення. Різновиди граматичної трансформації, їх характеристика та відмінні риси. Граматичні категорії при перекладі з англійської.

    реферат [38,4 K], добавлен 06.05.2009

  • Текст, категорії тексту у процесі комунікації та їх класифікація, лінгвістичний аналіз категорій тексту, виявлення його специфічних ознак. Особливості реалізації категорії ретроспекції, семантичні типи та функції ретроспекції, засоби мовного вираження.

    курсовая работа [43,2 K], добавлен 14.09.2010

  • Категорія модальності як одна з мовних універсалій, модальні слова. Граматичні засоби вираження модальності в іспанській мові. Приклади засобів вираження бажаності та сумніву, зобов’язання і необхідності, гіпотези, припущення, можливості та ймовірності.

    курсовая работа [45,9 K], добавлен 24.05.2012

  • Прагматичні проблеми перекладу, причині та передумови їх виникнення та розвитку. Типи адаптації та закономірності її реалізації. Загальна характеристика україномовного публіцистичного дискурсу та прагматичні особливості перекладу відповідного тексту.

    курсовая работа [56,2 K], добавлен 02.07.2014

  • Каузативні і трансгресивні або причинно-наслідкові відносини як семантичні відносини. Функціонально-лінгвістичний аналіз моделі синтаксичної конструкції з об’єктивно-предикативним членом, оформленим прийменником into/out, якісні і кількісна рухливість.

    курсовая работа [32,9 K], добавлен 13.11.2014

  • Філософсько-логічна сутність мезонімії. Мезоніми як лексична категорія, їх синтагматичні особливості. Семантичні потенції різних частин мови у вираженні значення "середнього". Дослідження словотворчих ресурсів мезонімії з позицій контекстної семантики.

    курсовая работа [100,7 K], добавлен 11.07.2015

  • Частки функції, групи за значенням. Правопис заперечних часток. Стилістичні функції модальних, заперечних часток. Естетична цінність часток. Повнозначні частини мови. Вигуки і модальні слова. Взаємоперехід частин мови. З історії вивчення частин мови.

    реферат [52,8 K], добавлен 21.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.