Специфіка ономасіологічної структури композитів, що полягає в їхній подвійній, концептуальній та семантико-номінативній, співвіднесеності з текстовим оточенням, дає змогу розмежувати макрофункції композитної ОС як її роль у формуванні текстово-дискурсивних категорій, а також мініфункції як участь складних слів у створенні стилістичних ефектів, економії синтаксичних засобів тощо.

ОС композитів у художньому тексті в семантичному та номінативному відношенні до контексту забезпечує ономасіологічне узгодження, що розглядається як дублювання когнітивно-ономасіологічного механізму композиції або компонентів структури складного найменування. Ономасіологічне узгодження фокусує композитну рамку - семантико-смисловий та номінативний радіус дії ОС композита.

В англомовній художній прозі композитна ономасіологічна структура виконує макрофункції створення текстового концепту як ідеї твору та когнітивної карти тексту, текстового континууму, хронотопа, опосередковує формування текстово-дискурсивних категорій зв'язності, членованості, інтеграції, модальності, адресантності/адресатності, інтерактивності, інтертекстуальності.

Мініфункції композитної ОС в англомовній художній прозі виявляються в формуванні різноманітних стилістичних ефектів та стилістичних прийомів (паралелізму, анафори, епіфори), виразних засобів (повтору, перерахування), фігур заміщення (гіперболи, мейозису, літоти, метонімії, метафори, іронії, перифразу, евфемізму, епітета, антономазії), фігур суміщення (порівняння, наростання, каламбуру). Композити забезпечують економію синтаксичних засобів мовлення за рахунок заміщення звороту чи підрядного речення.

Перспективним для дальших досліджень є аналіз ролі та функцій композитної ОС в текстах оригіналу та перекладу різними мовами, значущості номінативної організації тексту у створенні комунікативно-функціональної еквівалентності.

Література

Основні положення дисертації висвітлені в таких публікаціях автора:

Ономасиологическое согласование как текстовая категория // Придніпровський науковий вісник. - Філологія. Педагогіка. - Дніпропетровськ, 1988. - № 91 (158). - С.16 - 23.

Категориальные функции композитов в тексте // Русская филология. Украинский вестник: Респ. науч. - метод. журнал - Харьков, 1999. - № 1 - 2. - С.76 - 79.

Концепт в тексте: номинативные ракурсы в свете функционализма // Вісник Черкаського університету. - Філол. науки. - Черкаси: Черкаський держ. ун-т, 1999. - Вип.11. - С.76 - 82.

Макрофункція текстового континууму композитних найменувань в англо-американській художній прозі // Гуманітарний вісник. - Іноземна філологія. - Зб. наук. пр. - Черкаси, 2000. - Ч.4. - С. 201 - 205.

Анотації

Кресан О.Я. Функції композитної ономасіологічної структури в англомовній художній прозі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за фахом 10.02.04 - германської мови. - Одеський національний університет, Одеса, 2001.

Дисертацію присвячено комплексному аналізу макро - та мініфункцій композитної ономасіологічної структури з орієнтацією на формування текстових категорій, концептуального та семантичного просторів англомовного тексту, його прагматично-дискурсивну спрямованість. В роботі висвітлено загальні принципи функціоналізму як лінгвістичної наукової методології стосовно до аналізу номінативної організації тексту/дискурсу. З урахуванням цих принципів обґрунтовано та описано макрофункції композитної ономасіологічної структури як її ролі в створенні текстового концепта, текстового континууму, хронотопа; у формуванні текстово-дискурсивних категорій зв'язності, членованості, інтеграції, модальності, адресантності/адресатності, інтерактивності, інтертекстуальності. Виявлено, що композитна номінатема в тексті реалізує свої функції на основі особливого зв'язку з контекстом - ономасіологічного узгодження, тобто дублювання лінгвоментального механізму творення складного найменування в тексті, що відбувається в межах номінативного та семантико-смислового радіуса дії композита (композитної рамки). У роботі описано типологію композитних рамок в англомовному художньому тексті. У результаті аналізу ролі ономасіологічної структури композитних найменувань у англомовній художній прозі встановлено, що мініфункції композитної ОС виявляються у формуванні різноманітних стилістичних ефектів та стилістичних прийомів (паралелізму, анафори, епіфори), виразних засобів (повтору, перерахування), фігур заміщення (гіперболи, мейозису, літоти, метонімії, метафори, іронії, перифразу, евфемізму, епітета, антономазії), фігур суміщення (порівняння, наростання, каламбуру). Композити забезпечують економію синтаксичних засобів мовлення за рахунок заміщення звороту чи підрядного речення.

Ключові слова: текстово-дискурсивні категорії, композитна номінатема, ономасіологічна структура, ономасіологічне узгодження, композитна рамка, функція, стилістичні фігури.

Кресан Е.Я. Функции композитной ономасиологической структуры в англоязычной художественной прозе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Одесский национальный университет им.И. И. Мечникова, Одесса, 2001.

Диссертация посвящена комплексному анализу макро - и минифункций композитной ономасиологической структуры в плане ее соотношения с формированием текстовых категорий, концептуального и семантического пространств англоязычного текста, его прагматически-дискурсивной направленностью. В работе охарактеризованы общие принципы функционализма как лингвистической научной методологии применительно к номинативной организации текста/дискурса. С учетом этих принципов обоснованы и описаны макрофункции композитной ономасиологической структуры как ее роли в создании текстового концепта, текстового континуума, хронотопа; в формировании текстово-дискурсивных категорий связности, членимости, интеграции, модальности, адресантности/адресатности, интерактивности, интертекстуальности. Выявлено, что композитная номинатема в тексте реализует свои функции на основе особой связи с контекстом - ономасиологического согласования, то есть дублирования лингвоментального механизма композиции в тексте, осуществляемого в границах номинативного и семантико-смыслового радиуса действия композита (композитной рамки). В работе описана типология композитных рамок в англоязычном художественном тексте. В результате анализа роли ономасиологической структуры композитных наименований в англоязычной художественной прозе установлено, что минифункции композитной ОС проявляются в формировании различных стилистических эффектов и стилистических приемов (параллелизма, анафоры, эпифоры), выразительных средств (повтора, перечисления), фигур замещения (гиперболы, мейозиса, литоты, метонимии, метафоры, иронии, перифраза, эвфемизма, эпитета, антономазии), фигур совмещения (сравнения, нарастания, каламбура). Композиты обеспечивают экономию синтаксических средств повествования за счет замещения оборота или придаточного предложения.

Ключевые слова: текстово-дискурсивные категории, композитная номинатема, ономасиологическая структура, ономасиологическое согласование, композитная рамка, функция, стилистические фигуры.

Kresan O.Y. Functions of Composite Onomasiological Structure in English and American Fiction. - Manuscript.

Thesis for Candidate degree in Philology by speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Odessa National University, Odessa, 2001.

The dissertation focuses on the comprehensive analysis of macro - and minifunctions of composite onomasiological structure in regard to its correlation with the formation of text categories, conceptual and semantic spaces of the English text, pragmatic and discoursive orientation of the text. The paper characterizes general principles of functionalism as a linguistic research methodology applicable to the designation structure of text/discourse in the course of its onomasiological analysis.

In terms of cognitive onomasiological analysis a text is viewed as an integral designation unit, all elements of which participate in the process of designation. Hence, any designation unit in a text gets the status of a text constituent. This approach gives a new slunt to text studies with the aim to investigate the correlation between the onomasiological structure of a designation unit, its context and the concept of the text. The process of designation is communicatively oriented. Moreso, it is of two-fold nature: the coinage of a designation unit serves, first and foremost, some communicative purpose, and, used in the text, the unit organizes it in a certain way due to its onomasiological structure, being selected with regard to pragmatic, conceptual and stylistic purposes. Thus, designation processes regulate communication.

Composite onomasiological structure is regarded and analysed not only as a unity of definite onomasiological features, but also from the point of view of its conceptual model, taking into account the selection of the features from a propositional or associative plane. The use of the above-mentioned vision of the onomasiological structure allows to find out that text functions of a composite designation unit are based on a specific type of correlation with the context, called onomasiological agreement. This is the basic notion of the onomasiological analysis of the text, which implies not only the duplication of the formal components of the onomasiological structure in the text, but also the linguo-mental mechanism of the designation unit coinage. It means that, in contrast to mere repetition, the whole pattern of creating the onomasiological structure is relevant as well as its functional destination. Together with the semantic agreement, the onomasiological agreement is an integral part of any literary text. Besides, onomasiological agreement contributes to textual determinacy and facilitates the reader's cognitive text processing.

The designation and semantic radius of the composite word's influence on the context is known as the composite contour, which counts out eleven main configurations, distinguished by the mode of the agreement of the composite onomasiological structure with the fragment of the text. The functional analysis of composite designation units is accomplished within the composite contours and with a consideration of macro - and minifunctions. Macrofunctions are those forming up text and discourse categories such as cohesion, integration, segmentation, text continuum, text modality, the author's image, addressee orientation, interactivity, intertextuality, and the concept of the text both as its main idea and the cognitive chart of the narration. The cognitive chart is understood as a certain conceptual formation built as a brain image when a person describes or interprets an object of reality in the form of a text. The chart absorbs the main idea of the text around which the image, cultural and ideological concepts are integrated. The minifunctions of a composite onomasiological structure reveal themselves in the formation of various stylistic effects and stylistic devices (parallelism, anaphora, epiphora), expressive means (repetition, enumeration), figures of substitution (hyperbole, meiosis, litotes, metonymy, metaphor, irony, periphrasis, euphemism, epithet, antonomasia) and figures of combination (simile, gradation, pun). The minifunctions also include the role a composite onomasiological structure plays to achieve certain language economy by means of reducing a clause to a composite word.

Key words: text and discourse categories, composite designation unit, onomasiological stucture, onomasiological agreement, composite contour, function, stylistic figures.

Размещено на Allbest.ru