Текстова ситуація "соціальний захист": лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі різностильових англомовних текстів)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Текстова ситуація «соціальний захист»: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі різностильових англомовних текстів)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Загальна характеристика роботи

Реферована дисертація присвячена вивченню та порівняльному аналізу лінгвокогнітивних та семантичних особливостей ситуації «Соціальний захист», що вичленовується в англомовних текстах офіційно-ділового, публіцистичного і художнього стилів, які досліджуються в ракурсі здійснюваного ними інформаційного впливу.

Результати досліджень, присвячених зіставленню семантики різностильових текстів, підтверджують думку Р. Барта про те, що текст стає зрозумілим тільки тоді, коли зрозумілою є ситуація, про яку в ньому повідомляється (Р. Барт). З метою реконструкції втілених у тексті ситуацій використовуються різні концептуальні моделі, які структурують текстову інформацію (Ч.Філлмор, Т.А.ван Дейк, О.С. Кубрякова, R. Jackendoff та інші), у тому числі концептуальні (статичні) і/ чи когнітивні (динамічні). При цьому аналізуються особливості мовної репрезентації певних ситуацій у тексті (О.П. Воробйова, С.А. Жаботинська, Л.І.Бєлєхова, О.М. Кагановська, B. Hawkins та інші) і враховується стильове варіювання текстових ситуацій (Л.В. Барба). На сьогодні маловивченою є динаміка формування текстових ситуацій, їхні трансформації та взаємодія між собою - дотепер текстові ситуації вивчалися лише у статиці, при цьому розглядалися ситуація зустрічі (С.Д. Чугу), ситуації «злочин - відповідальність» (Л.В. Барба) та «перебіг хвороби» й «лікування хвороби» (С.В. Вострова). У той же час поза межами лінгвістичних досліджень залишилась ціла низка соціально значущих ситуацій, які знаходять своє втілення в текстах різних стилів і жанрів, у тому числі й ситуація «Соціальний захист».

Важливими складниками семантики текстових ситуацій є концептуальні образи, за допомогою яких не лише формується узагальнене уявлення про ситуацію як єдине ціле (J. Andersоn), але й створюється основа для певного інформаційного впливу. Такий інформаційний вплив у нашому дослідженні пов'язується з соціальним програмуванням.

Соціальне програмування, під яким розуміють певну форму інформаційного впливу на людину як члена суспільства та суспільство в цілому з метою встановлення та укорінення загальних норм і принципів їх співіснування, частково розглядалося раніше лише в соціології й асоціювалося з поняттям соціалізація (Ю.О. Сорокін). Мовні ж засоби кодування цілеспрямовано поданої соціально значущої інформації залишалися поза увагою лінгвістичного вивчення.

Актуальність даної дисертації зумовлена тим, що в ній важливі соціальні явища розглядаються під кутом зору когнітивної лінгвістики, одним із завдань якої є встановлення взаємозв'язку між концептуальними та мовними структурами. Розгляд соціального програмування крізь призму лінгвокогнітивних аспектів текстопобудови є актуальним у плані подальших розвідок у галузі функціональної стилістики та лінгвістики тексту.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках колективної теми кафедри лексикології і стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету «Основні категорії стилістики та лінгвістики тексту в синхронії та діахронії і лінгво-методичні аспекти їхнього дослідження». Проблематика розглянутої дисертації вписується в коло питань, досліджуваних у рамках держбюджетної наукової теми Міністерства освіти та науки України «Мовні системи. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних та лексичних одиниць: когнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти (германські, романські й українська мови)» (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол №5 від 24 січня 2000 року).

Метою дисертації є встановлення особливостей текстового втілення референтної ситуації «Соціальний захист» шляхом побудови її концептуальних моделей на основі мовних засобів їх репрезентації у тексті. Досягнення поставленої мети вимагає вирішення таких основних завдань:

уточнити зміст поняття «соціальне програмування» й простежити еволюцію його текстових форм у зв'язку зі становленням і розвитком жанрів;

визначити специфіку ситуації «Соціальний захист» у її референтному, концептуальному й текстовому планах;

побудувати фреймові моделі текстової ситуації «Соціальний захист» у статиці й динаміці з урахуванням специфіки аналізованих різностильових англомовних текстів;

визначити основні вузли фреймових структур досліджуваної текстової ситуації й описати їх типове лексичне наповнення в сучасних англомовних юридичних, публіцистичних та художніх текстах;

встановити особливості варіювання моделей ситуації «Соціальний захист» у різностильових англомовних текстах;

побудувати типологію концептуальних образів текстової ситуації «Соціальний захист» і описати їх мовні властивості залежно від стилю текстів, що вивчаються;

провести зіставлення мовних особливостей концептуальних образів ситуації «Соціальний захист» у їх текстовому втіленні з типами соціального програмування, основу якого вони складають.

Новизна даного наукового дослідження полягає в тому, що текстові ситуації вперше вивчаються з погляду їх ролі у соціальному програмуванні. Виявлено й описано співвідношення концептуальних образів як складників ситуації «Соціальний захист» з установленими типами соціального програмування. Новими є побудова типології фреймових моделей аналізованої текстової ситуації, спостереження і висновки щодо тенденцій їх варіювання залежно від параметра функціонального стилю. Новим є і сам об'єкт аналізу - текстова ситуація «Соціальний захист», що дотепер не підлягала системному вивченню.

Предметом дослідження є мовні засоби втілення ситуації «Соціальний захист» у сучасних різностильових англомовних текстах, розглянуті в ракурсі лінгвокогнітивних засад їхнього інформаційного впливу.

Мета та завдання дослідження зумовили використання семантичного, концептуального та інтерпретаційно-текстового методів аналізу. В межах останнього основною є методика контекстно-ситуативного аналізу, що застосовується для виокремлення текстових ситуацій та опису їхніх динамічних і статичних властивостей. В рамках концептуального аналізу базовою є методика фреймового аналізу разом із методикою рольової іконографії (за Б. Хокінзом), які використовуються для побудови концептуальних моделей досліджуваної ситуації. Взаємодія концептуальних образів текстової ситуації «Соціальний захист» описується крізь призму концепції «силової динаміки» Л. Телмі. Висновки про типовість тих чи інших мовних засобів, за допомогою яких у текстах актуалізовано концептуальні образи досліджуваної ситуації, ґрунтуються на даних кількісного аналізу.

Теоретичне значення роботи визначається тим, що встановлення особливостей текстової ситуації «Соціальний захист» в аспекті її динаміки та статики є вагомим внеском у дослідження семантики тексту й дискурсу. Запропонована методика аналізу цієї ситуації, яка сприяє подальшому вдосконаленню інструментарію концептуального аналізу тексту, може бути використана у дослідженні текстового втілення інших соціально значущих ситуацій. Розгляд текстового матеріалу в ракурсі забезпечення інформаційного впливу дозволив уточнити специфіку явища соціального програмування через розкриття його основних форм і типів.

Практичне значення здійсненого дослідження обумовлено доцільністю використання його результатів, положень і висновків у курсі стилістики англійської мови (у розділах «Стилістика тексту», «Інтерпретація тексту», «Стилістична семасіологія»), у створенні спецкурсів з інтерпретації тексту, соціолінгвістики та лінгвістики тексту, а також на заняттях з практики усного та писемного мовлення на старших курсах факультетів іноземних мов педагогічних інститутів й університетів.

Матеріалом для дослідження слугували англомовні тексти трьох функціональних стилів - офіційно-ділового, публіцистичного й художнього (загальним обсягом ~ 2200 сторінок), об'єднані тематикою соціального захисту, в яких шляхом суцільної вибірки було виділено 436 текстових ситуацій: 79 ситуацій у юридичних документах - конвенціях, деклараціях, законодавчих актах США за 1948-2001 роки (18,1% від загального числа ситуацій); 203 ситуації в публіцистичних статтях сучасних американських періодичних видань (46,6% від загального числа ситуацій); 154 ситуації в 10 оповіданнях і 10 романах сучасних американських письменників (35,3% від загального числа ситуацій).

Апробація результатів дисертації здійснювалася на міжвузівській науково-практичній конференції «Мова, освіта й культура» (Київ, 2001), на 6-ій Національній Всеукраїнській конференції TESOL «The Way Forward to English Language and ESP Teaching in the Third Millennium» (Київ, 2001), на 7-ій Національній Всеукраїнській конференції ТЕSOL «Exploring EFL Challenges with TESOL Community» (Хмельницький, 2002), на Міжнародній науковій конференції «Форма, значення і функції одиниць мови і мовлення» (Мінськ, 2002).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено в п'ятьох статтях, виданих у фахових збірниках наукових праць, а також у матеріалах і тезах чотирьох наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, списку скорочень та символів, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури, списку джерел ілюстративного матеріалу, додатків. У дисертації 28 рисунків і 3 таблиці. Обсяг тексту дисертації - 206 сторінок, загальний обсяг - 248 сторінок.

У вступі викладено актуальність обраної проблематики, формулюються мета і завдання роботи, визначаються об'єкт і предмет дослідження, уточнюється робоча гіпотеза, описуються методи дослідження, розкривається новизна, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, формулюються положення, що виносяться на захист.

У першому розділі здійснено аналіз літератури з теми і викладено вихідні теоретичні положення дослідження; уточнено в лінгвістичному ракурсі поняття текстового соціального програмування; проаналізовано еволюцію жанрів в аспекті соціального програмування; визначено основні типи і форми соціального програмування; проведено розмежування понять «ситуація» і «подія» в референтному, концептуальному і текстовому планах; окреслено основні напрямки лінгвоконцептуального моделювання текстових ситуацій; описано методику аналізу текстової ситуації «Соціальний захист», використану в дисертації.

Другий розділ присвячено встановленню і подальшому аналізу лінгвоконцептуальних особливостей текстової ситуації «Соціальний захист» у сучасних американських різностильових текстах соціальної тематики. Розглянуто специфіку лексичного наповнення вузлів концептуальних моделей зазначеної текстової ситуації в юридичних документах, публіцистичних статтях і художніх текстах. Описано трансформації вузлів розглянутих концептуальних моделей, представлено типологію фреймових моделей текстової ситуації «Соціальний захист» в аналізованих текстах різних функціональних стилів.

У третьому розділі аналізуються мовні засоби актуалізації концептуальних образів ситуації «Соціальний захист» у зіставлюваних текстах; встановлюється типологія цих образів; виводиться співвідношення між досліджуваними концептуальними образами і типами соціального програмування.

У загальних висновках підводяться підсумки здійсненого дисертаційного дослідження й окреслюються перспективи подальших наукових розвідок у вивченні інших текстових ситуацій та їхньої ролі в забезпеченні інформаційного впливу.

Додатки містять 21 рисунок, де узагальнюються дані аналізу мовних особливостей текстової ситуації «Соціальний захист» і відповідних концептуальних образів.

Основний зміст роботи

Розділ 1. «Текстова ситуація «Соціальний захист» у ракурсі сучасних лінгвістичних парадигм.» Соціальне програмування як засіб регулювання життя суспільства тісно пов'язане із забезпеченням соціального захисту населення, зокрема у США. Сучасний соціальний захист в Америці являє собою низку соціальних програм, спрямованих на надання необхідної матеріальної допомоги, соціально-побутових послуг громадянам у випадку їхньої нездатності з ряду причин (старість, неповноліття, догляд за дитиною/ інвалідом, хвороба) вести трудову діяльність з метою самозабезпечення і/ чи опіки утриманців.

Одним з інструментів соціального програмування є різностильові тексти, у яких певним чином описано форми скривдження людей та механізми їх захисту. Саме через такі тексти і здійснюється цілеспрямований інформаційний вплив на людей - текстове соціальне програмування, зміст якого залежить, перш за все, від цільового призначення тексту, мети впливу на суспільну чи індивідуальну свідомість, що формується чи трансформується за його допомогою.

Тексти різних стилів та жанрів у певний історичний період характеризуються переважанням тих чи інших форм подачі інформації, що визначає домінування у суспільстві виявів того чи іншого типу соціального програмування. Протягом декількох століть, включаючи і сьогодення, текстове соціальне програмування спирається на явний чи прихований способи інформування як основу для описового, настановчого, регулятивного та підсвідомого програмування.

Навколишня реальність, у тому числі і здійснюваний у сучасному американському суспільстві соціальний захист скривджених верств населення, певним чином відбивається у різностильових текстах: при сприйнятті дійсності людина членує реальний світ на фрагменти - референтні ситуації (К.А. Долінін), які відображаються у відповідних концептуальних ситуаціях (О.С. Кубрякова) і втілюються в адекватних їм текстових ситуаціях (О.П. Воробйова).

Наявне в даний час різноманіття інтерпретацій понять «ситуація» і «подія» може бути зведене до трьох основних типів їхнього співвідношення в референтному, концептуальному та текстовому планах. Вони можуть розглядатися як: 1) відносно незалежні поняття; 2) складові одне одного, коли «подія» містить у собі декілька «ситуацій» або «подія» є частиною «ситуації»; 3) рівнозначні поняття. Шляхом аналізу текстової ситуації «Соціальний захист» як відображення фрагмента соціального життя суспільства, зокрема соціальних проблем незахищених груп населення (інвалідів, осіб літнього віку, дітей і жінок), було встановлено, що в основі цієї ситуації лежать дві текстові події - відповідно, подія ЗАХИСТ і подія СКРИВДЖЕННЯ, які різним чином взаємодіють між собою.

Подальший аналіз текстової ситуації «Соціальний захист» у ракурсі соціального програмування включає такі етапи її розгляду: етап вичленування на основі ключових слів базових концептів ситуації та визначення їхніх основних ознак; етап окреслення параметрів аналізованої ситуації і встановлення чинників її розвитку та розгортання у тексті; етап побудови фреймових моделей ситуації з урахуванням її статики та динаміки; етап виокремлення основних концептуальних образів цієї ситуації і окреслення їх ролі у забезпеченні того чи іншого типу соціального програмування, що здійснюється через сукупність відповідних текстів.

Встановлено, що залежно від функціонального стилю текстова ситуація «Соціальний захист» може бути змодельована по-різному: як суперфрейм в юридичних текстах, мегафрейм у публіцистиці, фреймова мережа в художніх творах.

Зазначені фреймові моделі структуровані базовими вузлами, до яких належать: ОБ'ЄКТ СКРИВДЖЕННЯ, ОБ'ЄКТ ЗАХИСТУ, СУБ'ЄКТ СКРИВДЖЕННЯ і СУБ'ЄКТ ЗАХИСТУ (актантні вузли); ХАРАКТЕР СКРИВДЖЕННЯ, ФОРМИ ЗАХИСТУ, ФАКТОРИ ВПЛИВУ, НАСЛІДКИ СКРИВДЖЕННЯ/ ЗАХИСТУ (факторно-результативні вузли).

Під суперфреймом (термін Л.А. Гиренко) розуміється концептуальна структура, що складається з двох фреймів, які інтегрують події ЗАХИСТ і СКРИВДЖЕННЯ й трактуються як суміжні внаслідок того, що ОБ'ЄКТ СКРИВДЖЕННЯ/ ЗАХИСТУ є спільним для обох фреймів.

За допомогою суперфрейма стає можливим унаочнення та розкриття змісту втіленої у текстах юридичних документів статичної ситуації «Соціальний захист», тобто такої ситуації, що є жорстко фіксованою у просторі та/ або часі. Як приклад розглянемо начальний фрагмент «Декларації щодо запобігання різних форм скривдження жінок» («Declaration on the Elimination of Violence Against Women») від 1993 року:

Recognising that effective implementation of the Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women [ФОРМА ЗАХИСТУ1] would contribute to the elimination of violence against women [ОБ'ЄКТ СКРИВДЖЕННЯ] and that the Declaration on the Elimination of Violence against Women, set forth in the present resolution [ФОРМА ЗАХИСТУ2], will strengthen and complement that process [НАСЛІДКИ ЗАХИСТУ1],

Affirming that violence against women [ХАРАКТЕР СКРИВДЖЕННЯ] constitutes a violation of the rights and fundamental freedoms of women [ОБ'ЄКТ СКРИВДЖЕННЯ] and impairs or nullifies their enjoyment of those rights and freedoms [НАСЛІДКИ СКРИВДЖЕННЯ1], and concerned about the long-standing failure to protect and promote [НАСЛІДКИ ЗАХИСТУ2] those rights and freedoms in the case of violence against women,

Recognising that violence against women is a manifestation of historically unequal power relations between men and women, which have led to domination over and discrimination against women [НАСЛІДКИ СКРИВДЖЕННЯ2] by men [СУБ'ЄКТ СКРИВДЖЕННЯ] and to the prevention of the full advancement of women [ФОРМА ЗАХИСТУ3], and that violence against women is one of the crucial social mechanisms by which women [ХАРАКТЕР СКРИВДЖЕННЯ] are forced into a subordinate position compared with men [НАСЛІДКИ СКРИВДЖЕННЯ3] (Declaration, 4)

У наведеному вище фрагменті текстова ситуація «Соціальний захист» окреслена як така, що, з одного боку, фіксує певний стан розвитку суспільства
(a manifestation of historically unequal power relations between men and women), де визначено й вже усвідомлено дискріміноване становище жінки (domination over and discrimination against women by men), що є одночасно ОБ'ЄКТОМ СКРИВДЖЕННЯ та ЗАХИСТУ; вказано основні причини такого становища (violence against women); зроблено певні, хоча й не зовсім вдалі кроки до його виправлення (the long-standing failure to protect and promote) та намічено напрями подальшого соціального захисту жінок (will strengthen and complement that process) правовим шляхом (convention, declaration, resolution). З іншого боку, визначення ОБ'ЄКТОМ СКРИВДЖЕННЯ жінок, які зазнають насильства (violence against women), соціальної дискримінації (discrimination against women), що відображає нерівноправність чоловіка і жінки в суспільстві (unequal relations), додатково укорінює наявну в суспільстві думку про другорядність жінок.