Семантико-синтаксична категорія партитивності в українській мові

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 10.02.01 - Українська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Семантико-синтаксична категорія партитивності

в українській мові

Баранник Олена Юріївна

Дніпропетровськ - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі української мови Дніпропетровського національного університету.

Науковий керівник

кандидат філологічних наук, доцент

Попова Ірина Степанівна,

Дніпропетровський національний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри української мови, декан факультету української філології та мистецтвознавства

Офіційні опоненти

доктор філологічних наук, професор

Єрмоленко Світлана Яківна,

Інститут української мови НАН України,

завідувач Відділу стилістики та культури мови;

кандидат філологічних наук, доцент

Арешенков Юрій Олександрович,

Криворізький державний педагогічний університет, доцент кафедри української мови

Провідна установа

Харківський національний університет

імені В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України, кафедра української мови, м.Харків

Захист відбудеться 23 грудня 2004 року о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.05 при Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Наукова, 13, корпус 1, філологічний факультет, ауд. 804.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Казакова, 8.

Автореферат розісланий 18 листопада 2004р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ковальчук М.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Спостереження над текстовими зразками різних функціональних різновидів української мови, попередній аналіз фактичного матеріалу дозволив зробити висновок про існування в мові масиву системно організованих синтаксичних одиниць з послідовно простежуваною типологізованою граматичною семантикою і чітко окресленою, відтворюваною синтаксичною структурою. Це двокомпонентні іменні словосполучні конструкції з функцією словесної матеріалізації ідеї частинності. Перший з компонентів таких конструкцій вказує на частину, а другий - на те ціле, від якого береться частина: кілограм борошна, склянка соку, метр тканини, одна друга доби, третина дистанції, 50 відсотків площі, троє з присутніх, дехто з працівників та под. Такі конструкції активно функціонують в усіх стильових різновидах і ситуативних формах літературної мови, характеризуються чітко визначеною граматичною семантикою і послідовно витримуваною, регулярно відтворюваною структурою. Ці конструкції називаємо в роботі партитивними (від лат. pars, partis - частина).

Незважаючи на високу продуктивність у мовленні, чітку функціональну і структурну означеність, такі конструкції не були об'єктом уваги дослідників, хоч за всіма своїми ознаками можуть бути підведені під поняття категорійного рівня.

Актуальність теми. Дослідження мови на категорійному рівні становить одне з визначальних аспектів сучасної мовознавчої науки. Дослідження синтаксичних категорійних узагальнень є особливо актуальним: граматична семантика і структура синтаксичних одиниць відіграє винятково важливу роль у формуванні комунікативного потенціалу речення. Одним із суттєвих компонентів структури і семантики речення є функціонально типологізовані словосполучення, названі вище партитивними. Партитивні конструкції (ПК) становлять засіб матеріалізації в межах синтагми універсальної і глобальної закономірності філософського плану - діалектичної єдності частини і цілого. Все це зумовлює актуальність дослідження явища партитивності, здійсненого в дисертації. Актуальність праці суттєво і принципово доповнюється тим, що партитивність як семантико-синтаксична категорія виділена і досліджена в цій дисертації вперше.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Напрям дисертаційного дослідження відповідає науковій темі кафедри української мови Дніпропетровського національного університету “Природа і структура лексичних і граматичних одиниць української мови”. Тема дисертації затверджена вченою радою Дніпропетровського національного університету.

Предмет дослідження - функціональні і структурні параметри семантико-синтаксичної категорії партитивності в українській мові.

Об'єктом дослідження є конструкції з відношеннями частини і цілого в сучасній українській літературній мові.

Джерелом фактичного матеріалу для дослідження послужили:

а) текстові зразки наукового, науково-навчального, ділового, нормативно-правового, інформаційного (насамперед засобів масової інформації) та інструктивного стилів сучасної української літературної мови;

б) художньолітературні тексти творів українських письменників ХІХ - ХХ століття;

в) тексти фольклорних творів оповідного жанру.

Робоча картотека нараховує понад 4 тисячі фіксацій уживань партитивних конструкцій у текстах різної галузевої, стильової і жанрової належності.

Як науково-довідкові джерела використано лексикографічні та фразеографічні праці: Словник української мови, в 11-ти томах (1970 - 1980), Словарь української мови / За ред. Б.Д.Грінченка, в 4-х томах (1958 - 1959), Народна деревообробка в Україні: Словник народної термінології Є.Шевченка (1997), Словник іншомовних слів (2000), Фразеологічний словник української мови, у 2-х книгах (1999), Українські народні прислів'я та приказки (1955) та ін. (Повний список джерел фактичного матеріалу та використаних науково-довідкових праць і вихідні дані про них - у кінці роботи).

Мета дослідження: на основі комплексного аналізу репрезентативної кількості мовних фактів обґрунтувати існування в мові семантико-синтаксичної категорії партитивності, визначити функціональні і структурні параметри цієї категорії.

У зв'язку з поставленою метою передбачено розв'язати такі конкретні завдання:

Схарактеризувати функціональні і структурні параметри ПК як семантико-синтаксичного явища в українській мові.

Окреслити коло понять, пов'язаних з явищем партитивності, та дати обґрунтування використовуваної в дисертації термінології.

Виявити основні типологічні форми мовленнєвої реалізації значення партитивності в українській мові.

Описати найуживаніші моделі і варіанти ПК в межах виявлених типологічних форм.

Встановити і схарактеризувати форми прояву функціональної і структурної системності в явищі партитивності як певній мовній універсалії.

Визначити категорійний статус явища синтаксичної партитивності в українській мові.

Схарактеризувати продуктивність ПК в аспекті функціональних стилів української мови. партитивність українська мова

Методологія дослідження базується на фундаментальній філософській концепції частини і цілого - як універсальній формі реального прояву існування матеріального й духовного світу. Відповідно до цього були обрані методи дослідження. Основні методи, застосовувані в дисертації, - синхронно-описовий і трансформаційний. Частково при аналізі мовних реалізацій на синтагматичному рівні використовується метод зіставлення.

Наукова новизна роботи: семантико-синтаксична категорія партитивності виділена і описана в дисертації вперше. Одержані результати доповнюють синтаксичну теорію новими фактами і поняттями категорійного рівня, визначають нові аспекти взаємодії структури і функціональної семантики синтаксичних одиниць.

Теоретичне значення праці полягає в тому, що в ній на основі комплексного аналізу великого фактичного матеріалу вперше виділено і системно схарактеризовано нову семантико-граматичну категорію, визначено її функціональні і структурні характеристики, показано основні аспекти, які є визначальними у формуванні її внутрішньої системності. Введено в науковий обіг ряд нових понять, що стосуються семантики синтаксичних одиниць, з відповідним термінологічним забезпеченням.

Практичне значення дослідження: одержані результати можуть бути використані в подальших розробках проблем синтаксичної семантики, при вивчені семантико-граматичних категорійних явищ української мови та інших мов. Вони знайдуть застосування у вузівській практиці - в лекціях, спецкурсах та на спецсемінарах з синтаксису сучасної української мови. Результати дослідження можуть бути використані при створенні підручників і посібників.

Апробація результатів дослідження. Матеріали та основні положення дисертації було викладено в доповідях на Всеукраїнській науковій конференції “Поетика художнього тексту” (Дніпропетровськ, 2002); Міжнародній науковій конференції “Проблеми загальномовної та ареальної семантики” (Луганськ, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції “Право і лінгвістика” (Сімферополь - Ялта, 2003); Всеукраїнській науковій конференції “Квітка-Основ'яненко та українська культура ХІХ - ХХІ століть” (Харків, 2003).

Результати дослідження заслухані на засіданні міжвузівського наукового семінару при Південному регіональному центрі Відділення філології та мистецтвознавства АН вищої школи України (2004). Дисертація обговорена на засіданні кафедри української мови Дніпропетровського національного університету (2004).

Публікації. Основні результати дослідження викладено в шести публікаціях, з яких п'ять - у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дослідження складається зі вступу, шести розділів, висновків, списків літератури та джерел фактичного матеріалу. Повний обсяг дисертаційного дослідження - 171 сторінка, з яких 154 - основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, теоретико-методологічні засади дослідження, визначено об'єкт та предмет дисертаційної роботи, її джерельну базу, вказано на зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету й завдання дисертації, визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, подано інформацію про апробацію та публікацію результатів дослідження.

У першому розділі - “Партитивна конструкція як спосіб реалізації категорійного значення частинності” аналізується поняття партитивності у вітчизняній та зарубіжній літературі (підрозділ 1.1), розглядається структура і граматична семантика партитивної конструкції в українській мові (підрозділ 1.2), висвітлюється питання про категорію партитивності і суміжні з нею явища категорійного рівня (підрозділ 1.3).

Аналіз лінгвістичної літератури показав, що у мовознавчих працях визначилось два підходи до осмислення поняття мовної партитивності: 1) партитивність як одне з функціональних значень родового відмінка імені (О.Єсперсен, Ж.Марузо, О.С.Ахманова, І.Р.Вихованець, О.С.Мельничук, Т.В.Булигіна, С.А.Крилов); 2) партитивність як мовна експлікація відношень частини і цілого, виражених головним чином через посередництво предикатів речення типу складатися, містити, включати, бути компонентом, належати, відноситись (Г.О.Золотова, Л.М.Васильєв, М.В.Всеволодова, М.В.Нікітін, Г.В.Ситар).

Партитивність як компонент семантико-синтаксичної структури речення, як типове для мов універсальне явище категорійного рівня зі своїми чітко окресленими структурними ознаками і синтаксичною семантикою у лінгвістиці не досліджувалась. Партитивність у такому аспекті є предметом дослідження у дисертації.

Мовною формою, в якій матеріалізується категорія партитивності, є партитивна конструкція. Партитивна конструкція являє собою двокомпонентне словосполучення іменного типу з конкретно визначеною синтаксичною семантикою (вираження ідеї частинності) і послідовною функціональною “спеціалізацією” складових компонентів: одне ім'я є назвою частини, друге становить назву цілого. Між цими складниками конструкції встановлюються партитивні смислові відношення (відношення частини і цілого): тонна пшениці, одна десята бюджету, третина врожаю, двоє з пілотів, дехто з учителів.

Компонент ПК, що вказує на частину від цілого, називаємо в дисертації парціальним (частинним) визначником (від середньолатинського partialis < pars, partis - частина - частковий, окремий). Пор. ще: “Парцібльний, а, е, спец. Який складає частину чого-небудь; частковий, окремий” (СУМ, VІ, с.83). Іншими словами - парціальний визначник показує, яку частину від загальної кількості одиниць того ж рівня членування займає в корпусі цілого об'єкт уваги мовця. Компонент, що вказує на частину (парціальний визначник), є смисловою і граматичною домінантою конструкції. Другий компонент ПК - назва цілого (визначник цілого) граматично залежний від парціального визначника, зв'язаний з ним підрядним зв'язком і в усіх текстових ситуаціях має форму родового відмінка: кубометр піску, бідон молока, половина стипендії, двоє з п'яти [конкурсантів], один з космонавтів, останній з могікан.

ПК мають свої особливості щодо морфологічного вираження компонентів: ліво- і правобічний складники ПК експлікуються словами, що належать до іменних частин мови або є субстантивованими формами слів інших (неіменних) лексико-граматичних розрядів. Ця особливість випливає з функціональної природи ПК - словесно відтворювати відношення двох сутностей одного й того ж предметного класу, взятих у різних обсягах (часина і ціле). Звідси - послідовне використання іменної лексики при заповненні позицій структурної схеми ПК.

Важливо розмежовувати партитивні конструкції і конструкції квантитативні (кількісні). Партитивність та квантитативність - категорії суміжні, але принципово відмінні. Об'єднує їх лише те, що в структурному складі обох конструкцій може бути числівник або інше слово з більше чи менше вираженою семою кількості. Але функціональні якості назви кількості та роль цієї назви у структурі словосполучень суттєво відрізняються. Відмінності простежуються в кількох аспектах:

квантитативні конструкції виражають кількість предметів як певну безвідносну ситуативну цілісність: три олівці, четверо голубів. Партитивні конструкції є засобом репрезентації частини від цілого предмета (або від сукупності окремих предметів, що мисляться як ціле): одна третя олівця, літр води, один з фахівців;

квантитативна конструкція відповідає на запитання: скільки цілих предметів взято, використано, задіяно і т.д. ? До партитивної ж конструкції коректним може бути запитання: яка частина якого цілого реалізується у відтворюваній ситуації?

в основі квантитативної конструкції лежить одне поняття. Логічною основою партитивної конструкції є два поняття - поняття частини предмета і поняття предмета в повному його обсязі;

у квантитативній конструкції родовий імені (причислівниковий) вказує лише на категорійну належність предмета, займаючи пасивну позицію в ситуації. У партитивній конструкції родовий імені називає предмет, безпосередньо задіяний у конкретних параметричних відношеннях;

квантитативні конструкції можуть повністю входити до складу ПК, становлячи в ній один із двох складників (парціальний визначник чи назву цілого) або заміщаючи позиції обох компонентів партитивної конструкції (парціального визначника і назви цілого);

причислівниковий іменник у квантитативних конструкціях звичайно має ту ж відмінкову форму, що й числівник. У партитивних конструкціях між назвою частини і граматично залежною від неї назвою цілого має місце зв'язок керування або відмінкового прилягання, причому назва цілого послідовно має форму родового відмінка незалежно від синтаксичного середовища, в якому знаходиться ПК.

З категорією партитивності межує категорія посесивності (присвійності), причому тією своєю частиною, яка об'єднує конструкції типу спортзал школи, прохідна заводу, двигун автомобіля. Ця часткова, причому - лише зовнішнього характеру, суміжність, очевидно, і дала підставу окремим дослідникам [Журинська] говорити, що партитивність є субкатегорією поняттєвої категорії посесивності. Насправді ж конструкції на зразок спортзал школи матеріалізують значення звичайної посесивності, реалізовуваної головним чином у сфері відношень предметів-неістот. Словосполучення такого типу відповідають всім основним характеристиками посесивних конструкцій. (пор.: спортзал школи - шкільний спортзал, прохідна заводу - заводська прохідна, двигун автомобіля - автомобільний двигун). Категорія партитивності і категорія посесивності є окремими самостійними категоріями мови, і для градації на зразок 'категорія - субкатегорія' підстав у цьому випадку, принаймні в українській мові, немає. Ці категорії знаходяться на рівні членування одного масштабу.

У дисертації виділено три базові функціонально-структурні типи (класи) партитивних конструкцій української мови. Їх аналіз подається у другому, третьому і четвертому розділах.

Другий розділ “Партитивні конструкції вимірного стандарту” присвячено ПК, які складаються з назви одиниці виміру (довжини, ваги (маси), об'єму і місткості, площі, астрономічного часу тощо) в парціальній частині і граматично підпорядкованого родового відмінка назви цілого предмета, який вимірюється або може бути взятий частинами.

Парціальний визначник у ПК вимірного стандарту може виражатися одиницями виміру за міжнародною метричною системою, одиницями виміру за дометричною системою мір, одиницями виміру за народною метрологією. Кожному з цих різновидів конструкцій вимірного стандарту присвячений окремий підрозділ.

У підрозділі 2.2 розглянуто ПК, парціальний визначник яких виражається іменником - назвою одиниці виміру за міжнародною метричною системою мір. Основний корпус міжнародної метричної системи складають одиниці виміру довжини (метр, дециметр, сантиметр, міліметр, мікрон, декаметр, кілометр), ваги (кілограм, грам, дециграм, сантиграм, міліграм, декаграм, центнер, тонна), об'єму, місткості (кубічний метр, кубічний дециметр, кубічний сантиметр, складометр, літр, децилітр, центилітр, декалітр, гектолітр, мілілітр, барель) та площі (квадратний метр, квадратний кілометр, ар, гектар). У ролі частинного визначника ПК вимірного стандарту можуть виступати також назви узвичаєних відрізків астрономічного часу: рік, місяць, тиждень, година, хвилина. Наприклад: літр молока, центнер жита, гектар поля, тиждень відпустки.

Підрозділ 2.3 присвячено партитивним конструкціям з назвами одиниць виміру, які офіційно застосовувались у східних слов'ян до введення метричної системи мір. Такими одиницями виміру є назви мір довжини (аршин, сажень, верста, вершок, п'ядь), назви одиниць ваги (фунт, пуд, лот), назви одиниць виміру рідких і сипких тіл (кварта, чвертка), назви одиниць земельної площі (морг, десятина) та деякі інші. Названі одиниці виміру збереглись в українській мові в основному як застарілі або рідковживані: аршин полотна, пуд пшениці, кварта наливки, десятина городу.

У підрозділі 2.4 проаналізовано особливості ПК, позиція парціального визначника яких заміщується назвою одиниці виміру за народною метрологією. До таких партитивних конструкцій віднесено сполучення

з парціальним визначником - назвою одиниці виміру довжини (кірх (корх), лікоть, крок, гони та ін.): лікоть полотна, п'ять кроків стіни;

з парціальним визначником - назвою одиниці виміру об'єму, місткості та обсягу (бутель, барило, діжа, мірка, келих, карафа, коновка, сотка, куманець, михайлик, сапет, совок, ківш, коряк, четверик, кадушка, чавун, миска, цеберка, глечик, склянка, пляшка та ін.): діжа тіста, совок зерна, цеберка води, склянка чаю, мішок картоплі;

з назвами візуально окреслених, відокремлених від цілого частин (конструкції типу шматок паляниці, клубок шерсті, аркуш паперу, клаптик неба);

з назвами оконтуреної частинної сукупності однорідних предметів (конструкції типу сніп пшениці, ожеред соломи, жменя насіння);

з назвами одиниць виміру земельної площі (грядка, полоска, латка, шматок та ін.): грядка цибулі, латка полуниць, шматок поля.

Окремо в цьому ж підрозділі розглядаються ПК вимірного стандарту як засіб художньо-образного увиразнення мови. Відзначено, зокрема, що розширення предметних аспектів зображуваної ситуації досягається шляхом розгортання ряду однорідних партитивних конструкцій, часто ускладнених поширювачами; певний смисловий і художній ефект може створюватись інверсією компонентів партитивної конструкції; часто ПК становить виразний метафоричний образ, через неї може матеріалізуватись порівняння, літота (протилежний гіперболі троп); окремі партитивні конструкції можуть перетворюватись у стійкі, відтворювані образні одиниці, поповнюючи українську фразеологію - чи то у вигляді самостійних одиниць фразеологічного рівня, чи становлячи базові фрагменти більших за обсягом фразеологізованих конструкцій.

У третьому розділі - “Партитивні конструкції членованого цілого” - розглянуто ПК, які відтворюють той фрагмент комунікативної ситуації, коли певна (актуалізована) частина предмета визначається не одиницями виміру (метричними одиницями), а кількістю одномірних частин, на які внутрішньо поділяється або може бути поділений предмет: 1/3 (одна третя) території, 0,5 (нуль цілих і п'ять десятих) контингенту, 10% (десять відсотків) урожаю.

ПК членованого цілого за характером вираження парціального визначника як базового складника конструкції поділяються в дисертації на три різновиди:

ПК з парціальним визначником, вираженим дробовим числівником;

ПК з парціальним визначником, вираженим іменниковим еквівалентом дробового числівника;

ПК з парціальним визначником, вираженим відсотковим числом.

Структурна схема партитивних конструкцій членованого цілого з парціальною частиною, вираженою дробовим числівником (підрозділ 3.1) має такий вигляд: дробовий числівник (звичайний або десятковий дріб) у ролі парціального визначника плюс назва цілого у формі родового відмінка: 2/3 (дві третіх) літра, 1/8 (одна восьма) врожаю, 0,9 (нуль цілих і дев'ять десятих) посівів, 0,7 (нуль цілих і сім десятих) вартості.

До складу парціального визначника дробового ПК обов'язково входить іменник “частина”, який лексично звичайно не виражається, він заданий імпліцитно: 2/3 літра = дві третіх [частини] літра, 1/5 земної кулі = одна п'ята [частина] земної кулі. Партитивна конструкція з таким парціальним визначником має, отже, скорочену структурну схему, є стаціонарно неповною.

ПК з парціальним визначником, вираженим іменниковим еквівалентом дробового числівника, розглянуто в підрозділі 3.2. Позицію дробового числівника в парціальній частині синтагм цього різновиду заміщує його іменниковий еквівалент: половина (одна друга [частина] цілого), або нуль цілих і 5 десятих [частин] цілого), третина (одна третя [частина] цілого), чверть (одна четверта [частина] цілого, або нуль цілих і двадцять п'ять сотих [частин] цілого): половина класу, половина року; третина століття, третина депутатів; чверть години, чверть відпустки.

В окрему підгрупу виділено ПК, в яких парціальний визначник репрезентується іменником зі значенням узагальненої частинної кількості: частина, частка, доля, решта, більшість, меншість: частина виборців, частка поля, доля секунди, решта пасажирів, більшість студентів, меншість населення.

Підрозділ 3.3 присвячено ПК з відсотковим парціальним визначником. Такі конструкції являють собою двокомпонентні іменні структури, в яких позицію парціального визначника займає сполучення числівника з іменником відсоток, а позицію назви цілого - іменник у формі родового відмінка: 5 відсотків урожаю, 10 відсотків території, 7 відсотків опитаних.

Конструкції з відсотковим числом можна кваліфікувати як стягнені, стаціонарно неповні структури, гіпотетичний повний варіант яких міг би мати такий вигляд: 5 відсотків урожаю > 5 сотих частин урожаю. Еквівалентом слова відсоток (процент) є, таким чином, словосполучення сота частина, а назві цілого (іменнику у формі родового відмінка) гіпотетично відповідає словосполучення сто сотих частин урожаю. Розгорнута семантична структура всієї ПК могла б бути такою: 5 відсотків урожаю > 5 сотих [частин] урожаю від ста сотих [частин] урожаю.

Особливістю ПК членованого цілого в українській мові є варіативність їх лінійної організації. Одне й те ж значення може передаватися різними формами дробових та відсоткових партитивних конструкцій, а в загальному результаті - синонімічними словосполученнями (1/2 гектара, одна друга частина гектара, 0,5 гектара, нуль цілих і п'ять десятих частин гектара, половина гектара, 50% гектара, п'ятдесят відсотків гектара).

У розділі четвертому - “Партитивні конструкції з видільним значенням” - подано характеристику конструкцій, між складовими компонентами яких мають місце партитивні відношення, що виявляються у виокремленні (виділенні) частини з загального цілого. У композиційному плані ПК цього типу характеризуються обов'язковою наявністю морфологізованого показника видільної частинності прийменника з (рідше з-поміж, з-проміж, серед) у складі назви цілого (окремі з доповідачів, кращі з працівників, дехто з офіцерів, семеро з прибулих). ПК видільного типу являє собою двокомпонентну іменну структуру з прийменником з в інтерпозиції. Іменними складниками такої конструкції можуть бути: в лівобічній частині числівники, займенники, прикметники, іменники, в правобічній іменники, займенники іменникового класу, числівники, субстантивовані прикметники та дієприкметники. З усіх типологічних класів ПК конструкції видільного характеру є найбільш продуктивними в сучасній українській мові.

У підрозділі 4.2 розглянуто продуктивні в українській мові моделі ПК видільного типу: модель 1: числівник один у парціальній частині та іменна конструкція з прийменником з у позиції репрезентанта цілого (один із попередників); модель 2: будь-який числівник, починаючи з двох, у парціальній частині та іменна словоформа з прийменником з у позиції назви цілого (двоє із студентів, п'ятеро з загону); модель 3: числівниковий компонент в обох частинах (п'ять з десяти конкурсантів); модель 4: іменники більшість, меншість у ролі парціального компонента та іменник або його еквівалент з прийменником з у позиції назви цілого (більшість із водіїв); модель 5: прислівник з кількісним значенням багато (мало) та іменник, займенник з видільним прийменником з (багато з них); модель 6: прикметник у позиції парціального визначника та іменна конструкція з видільним прийменником з (окремі з офіцерів); модель 7: займенник у парціальній частині та ім'я з прийменником з у позиції назви цілого (хто з бажаючих?).

У підрозділі 4.3 простежуються особливості функціонування видільних ПК у контурі складного речення. Цю групу утворюють формально “укомплектовані”, але функціонально несамодостатні ПК. Комунікативно реалізуються вони лише в контурі складного, головним чином складнопідрядного речення (рідше в межах складносурядного або двох тісно за змістом і структурно пов'язаних суміжних речень). Такі ПК не становлять окремого структурного типу. Композиційно вони можуть належати до різних моделей видільних ПК, але об'єднуються спільними особливостями взаємодії з суміжним контекстом. Наприклад: “Вона не була вродлива, як ті дві панночки, з яких одна ховала у винограді свої соромливі сльози...” (Дніпрова Чайка); ПК, що функціонують у контурі складного речення, можна поділити на дві підгрупи: ПК, що входять до складу підрядного речення і розміщені на його початку, і ПК, які знаходяться у складі головного речення і містяться, як правило, у кінцевій його частині. Обидва ці випадки мають одну й ту ж мотиваційну основу: назва цілого партитивної конструкції репрезентована тут займенником, який потребує конкретизації. У першому випадку ця конкретизація забезпечується мовними засобами попереднього (головного, лівого) речення, а в другому - засобами наступної (підрядної, правої) частини складної конструкції. Партитивні конструкції, що матеріалізуються в контурах складного речення, використовуються в усіх функціональних стилях української мови.

П'ятий розділ - “Синтаксична партитивність як системне явище категорійного рівня” - присвячений розгляду системності у функціональних виявах та структурно-мовних реалізаціях відношень частини і цілого. Так, системність категорії партитивності простежується в

стабільній, універсальній для всіх випадків структурній схемі ПК як репрезентанта категорії партитивності, здатності структурної схеми відтворюватись у найрізноманітніших комунікативних ситуаціях;

спрямованій визначеності набору лексичних засобів, які заміщують основну позицію ПК - парціальний визначник (некодифіковані і повсякденно-побутові назви одиниць виміру, назви одиниць дробової чи відсоткової пропозиції фактів предметного світу і назви частин, виокремлюваних із загальної предметної (у граматичному розумінні) сукупності;

однаковій логічній базі всіх трьох функціональних класів ПК: виражають два поняття - поняття частини і поняття цілого, суміщені в межах однієї ситуативно членованої єдності;

природному входженні категорії партитивності до загальної системи семантико-синтаксичних категорій української мови;

високому рівні граматично прогнозованої залежності компонентів ПК;

існуванні повних і скорочених (еліптичних) варіантів ПК. Варіант ПК зі скороченою структурною схемою - це конструкції з лексично не матеріалізованою синтаксичною позицією якогось із двох складників конструкції, це синтагми з відносно легко відновлюваним компонентом;

матеріалізації моделей ПК у структурних формах, які можуть утворювати своєрідні синонімічні ряди: 1/2 частина врожаю - 0,5 врожаю - половина врожаю, 50 відсотків врожаю;

особливості всіх функціональних типів і моделей ПК виконувати роль члена речення усім своїм складом, становити цілісну синтаксичну функцію;

наявності аналогічних або близьких способів передачі значення частинності в російській, білоруській, польській, чеській та інших слов'янських мовах, у мовах германських, романських, фіно-угорських та інших.

Розділ 6 - “Партитивні конструкції і функціональні стилі української мови” - присвячений аналізу особливостей використання явища партитивності в текстах різної функціональностильової належності наукових (у тому числі науково-навчальних), юридичних, інформаційних, інструктивних, художньолітературних та інших. У кожному із стилів можуть бути свої особливості у використанні партитивних конструкцій при збереженні їх загальних, типологізованих структурних і функціональних ознак. Наприклад, у наукових текстах (підрозділ 6.1), де ПК особливо поширені, показник продуктивності певних різновидів варіюється залежно від науково-галузевої належності словесного масиву. У текстах про кількісні та просторові характеристики об'єктів навколишнього світу (математика, геометрія), про будову та закони руху матерії (фізика), про будову і розвиток небесних тіл (астрономія) продуктивними є ПК видільного типу та членованого цілого. Великої різниці в частоті їх використання у названих галузях немає. У мові наукових праць про закономірності життя і розвитку живих організмів та рослин (біологія, ботаніка) домінантною формою вираження партитивних відношень є видільна партитивна конструкція, хоч інші дві, залежно від комунікативної ситуації, можуть бути закономірними компонентами речення. У наукових текстах гуманітарного профілю найпродуктивнішими є ПК видільного типу. Використання ПК членованого цілого та вимірного стандарту менш продуктивне і регулюється в основному ситуативними потребами.

ПК (у першу чергу членованого цілого та вимірного стандарту) дуже продуктивно використовуються у текстах інструктивно-технологічного призначення, які можна поділити на дві основні функціональні групи - виробничі та повсякденно-побутові. До перших відносяться інструкції щодо виготовлення певних речей, технічних та інших пристосувань, ремонту речей і деталей, настанови виробника, як користуватись придбаним предметом чи механізмом і под., до других - текстові зразки із сфери народної медицини (як підготувати і спожити ліки), кулінарії (як приготувати страву), заготівлі продуктів харчування для тривалого їх зберігання тощо.

В інформаційних текстах української мови, як і в вищерозглянутих її функціональних різновидах, переважають ПК видільного типу, але продуктивно використовуються й ПК членованого цілого - як у дробовому, так і в відсотковому їх варіантах.

У мові правових документів (підрозділ 6.2) наявні ПК в основному двох типів - видільні та членованого цілого (ПК вимірного стандарту тут практично відсутні). Видільні партитивні конструкції в порівнянні з конструкціями членованого цілого використовуються в мові права менш широко, проте їх структурні моделі тут досить різноманітні. Характерною для мови права є модель, де частинний визначник виражається збірним числівником, а визначник цілого представлений іменником, причому обидва компоненти конструкції мають кількісно-предметну семантику одного обсягу: обоє з батьків, двоє з подружжя. Також модель з займенниковим парціальним компонентом: кожний з співучасників, той з подружжя, жоден (ніхто) з претендентів.

Підрозділ 6.3. присвячено партитивним конструкціям в мові української художньої літератури. Художньолітературний текст - це таке мовне середовище, в якому можуть знаходити “притулок” композиційно і тематично вмонтовані елементи і фрагментні зразки майже всіх мовних стилів. Разом з комунікативними фрагментами переносяться і власне мовні формальні та композиційно-комунікативні засоби, у тому числі і конструкції з відношеннями частини і цілого. Ця обставина зумовлює те, що в літературному творі використовуються ПК різних функціональних і структурних типів, до того ж нерідко з художньо мотивованими смисловими та естетичними прирощеннями. Найбільш продуктивно в художньолітературному стилі використовуються ПК видільного типу - найуніверсальніший спосіб частинної репрезентації предмета і меншою, ніж інші ПК, мірою “пов'язаний” зі стильовою характеристичністю тексту.

Аналіз текстового матеріалу дає підстави говорити, що друге місце за частотою використання в художньолітературних творах займають ПК метричного стандарту. З причин цілком зрозумілих у художньолітературних текстах частіше використовується той різновид ПК цього типу, парціальний компонент якого не входить до кодифікованих назв метрологічних стандартів, але функціонально з ними співвідносний і є загальнопоширеним у щоденній трудовій діяльності і побутовій сфері.

Менш поширені у художньому тексті партитивні конструкції членованого цілого. ПК з парціальним визначником, вираженим дробовим чи відсотковим числом, як правило, знаходимо лише в текстових фрагментах інформативно-інструктивного характеру, у творах, які описують життя людей інженерно-технічних професій, спортсменів, або в присвячених їм та їхній діяльності епізодах. ПК, частинний копмонент яких виражається іменниковим еквівалентом дробового числівника, поширені в художніх текстах значно більше, ніж ПК з власне числівниковою дробовою частиною. Це зумовлено тим, що іменникові еквіваленти числівників більш природні для цього стилю, як і для стилю розмовного, який широко використовується в мові художніх творів.

Окрему увагу в роботі приділено структурним і функціональним особливостям партитивних конструкцій у творах українських письменників - Григорія Квітки-Основ'яненка, Михайла Коцюбинського та Олеся Гончара (підрозділи 6.3.2, 6.3.3, 6.3.4 відповідно).

У творах, написаних Г.Квіткою-Основ'яненком українською мовою, широко представлені іменні синтаксичні словосполучення з партитивними відношеннями між компонентами. З трьох основних типів партитивних конструкцій найпродуктивнішими у творах письменника, як і взагалі в українській мові, є конструкції з видільним значенням (двокомпонентні іменні сполуки підрядного типу з прийменником з (рідше - з-поміж, з-посеред) в інтерпозиції). Поширеними в повістях письменника є ПК вимірного стандарту. Конструкції з цим функціональним значенням репрезентовані у творах Г.Квітки-Основ'ненка лише побутовим їх різновидом. Значно меншою продуктивністю у повістях письменника відзначаються конструкції членованого цілого (парціальний визначник виражається дробовим числівником або його іменним еквівалентом: половина, третина, чверть).

У творах М.Коцюбинського досить широко використовуються конструкції з відношенням частини і цілого. ПК вимірного стандарту (з парціальним визначником - іменником на позначення одиниць виміру побутового характеру) складають найбільший масив у творах письменника; приблизно однаково часто в мові творів М.Коцюбинського зустрічаємо видільний партитив та партитив членованого цілого. Видільні партитивні конструкції з парціальною частиною, вираженою числівником один, представлені у письменника дуже широко. ПК членованого цілого в мові творів М.Коцюбинського репрезентують конструкції з парціальним визначником у вигляді іменного еквівалента дробового числівника.

Партитивні конструкції у творах О.Гончара є природним складником семантико-граматичної структури тексту. У трилогії “Прапороносці” найпродуктивнішою є модель, що являє собою числівник один та іменник (чи його еквівалент) з прийменником з в інтерпозиції (один з санітарів, один з них, на одному з поворотів). За продуктивністю використання виділяються також конструкції з займенниковою парціальною частиною (ніхто з бійців, котрийсь із шоферів, декотрі з танкістів, якесь із селищ, кожен з вас), з парціальним визначником, заміщеним прикметником у формі найвищого ступеня (найдосвідченіший з молодших командирів, найпрудкіші з піхотинців). Характерними для творів О.Гончара є видільні ПК, вжиті у складі слів автора при прямій мові (“Товаришу гвардії майор, а як залізничні колії? ”- запитує хтось із бійців).

У загальних висновках формулюються основні результати проведеного дослідження:

1. Синтаксична партитивність - це об'єктивований мовними засобами один з універсальних проявів існування матеріального і духовного світу, відображення в мові, як матеріалізованій свідомості, діалектичної єдності частини і цілого, окремого і загального.

Відношення частини і цілого як факт глобального характеру має свою форму словесного вираження. У мові існує масив системно організованих конструкцій відповідного призначення, названих у дисертації партитивними. Партитивна конструкція являє собою словосполучення, що має постійну, послідовно відтворювану структурну схему і чітко окреслену граматичну семантику.

2. Інваріант партитивної конструкції, втілюваний у структурній схемі 'назва ситуативно актуалізованої частини цілого і назва самого цілого' матеріалізується в контекстних масивах української мови у трьох основних функціональних і, відповідно, структурних класах, які в дисертації визначено як партитивні конструкції вимірного стандарту, партитивні конструкції членованого цілого і партитивні конструкції видільного характеру. Кожний з цих класів має певні свої особливості - при послідовному збереженні основних універсально-категорійних характеристик конструкції.

3. Найсуттєвішою і водночас масштабно синтезованою ознакою категорійності мовного явища є його внутрішня і зовнішня системність. Системність синтаксичної партитивності як функціонально-семантичної категорії проявляється не в якійсь певній сфері (або сферах) мовної комунікації, а охоплює всі аспекти комунікативних проявів мови. У дисертації проаналізовані основні аспекти системності, відображені у способах і формах матеріалізації ідеї партитивності.

4. На універсальний і системний характер партитивності як категорійного явища вказує наявність конструкцій з такою ж у цілому структурою і синтаксичною семантикою в російській, білоруській, польській, чеській та інших слов'янських мовах, у мовах германських, романських, фіно-угорських та інших. Були вони і в мові латинській.

5. Партитивні конструкції як форма мовної матеріалізації відношень частини і цілого широко використовуються в усіх функціональних стилях української мови - науковому, науково-навчальному, інформаційному, інструктивному, художньолітературному, стилі правових актів. У межах кожного із стилів (або в різних авторів) можуть мати місце певні особливості, зокрема щодо частоти використання тих чи інших моделей, набору лексичних засобів при заповненні структурної схеми ПК, способів взаємодії ПК з текстовим оточенням і под.

6. За функціональними особливостями і характером лексичного матеріалу, який заповнює позиції структурної схеми партитивних конструкцій, вжитих у текстових формах різних історичних епох, можна простежити факти еволюційних змін у виробничій та побутовій сферах суспільства, а відповідно - і в галузі мови (досить порівняти ПК у творах Г.Квітки-Основ'яненка і, наприклад, О.Гончара).

7. Активне функціонування в усіх стильових різновидах мови синтаксичних конструкцій з чітко визначеною граматичною семантикою (відтворення універсальних, діалектичних за своєю суттю відношень частини і цілого), з постійно відтворюваною компактною структурною схемою (двосубстантивне словосполучення з функціональною маркованістю кожного з двох складників), послідовно простежувана функціональна і структурна системність - все це дає підстави стверджувати факт існування в українській (і не тільки в українській) мові семантико-синтаксичної категорії партитивності, категорії з винятково рельєфними характеристиками, яка органічно вписується в систему узагальнень семантико-граматичного рівня.

ОСНОВНІ ІДЕЇ ТА ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Лінійні партитивні конструкції з видільним значенням в українській мові // Учёные записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. - Том 15 (54). № 3. Серия “Филология”. - Сімферополь, 2002. - С. 74 - 82.

2. Структура і семантика конструкцій з партитивними відношеннями і функціональні стилі української мови // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Т.Шевченка. - Луганськ: Вид-во ЛДПУ “Альма Матер”. - № 3 (59), 2003. - С. 70 - 77.

3. Видільні партитивні конструкції в контурі складного речення // Дослідження з лексикології і граматики української мови: Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського університету, 2003. - Вип. 3. - С. 19 - 24.

4. Питання про партитивність в лінгвістичній літературі // Наука і освіта. Збірник наукових праць АН ВШ України. - К.: ВПЦ “ЕКСПРЕС”, 2003. - С. 57 - 63.

5. Конструкції з партитивними відношеннями у творах Г.Ф.Квітки-Основ'яненка // Лінгвістичні дослідження. Збірник наукових праць. Випуск 11. Частина 2. - Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди. - Харків: Видавець Прокопенко Г.Є., 2003. - С.75 - 83.

6. Партитивні конструкції в нормативно-правових текстах // Право і лінгвістика: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції: У 2-х ч. - Сімферополь: ДОЛЯ, 2003. - Ч. 2. - С.69 - 76.

АНОТАЦІЯ

Баранник О.Ю. Семантико-синтаксична категорія партитивності в українській мові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2004. - 151с.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі синтаксичної партитивності як явищу категорійного рівня, зокрема доведено факт існування такої категорії в українській мові, схарактеризовано її функціональні і структурні параметри; окреслено коло понять, пов'язаних з явищем партитивності; виявлено основні типологічні форми мовленнєвої реалізації значення партитивності в українській мові; описано найуживаніші моделі і варіанти партитивних конструкцій у межах виявлених типологічних форм; встановлено і схарактеризовано форми прояву функціональної і структурної системності в явищі партитивності як певній мовній універсалії; схарактеризовано продуктивність уживання партитивних конструкцій в аспекті функціональних стилів української мови.

Партитивність як семантико-синтаксична категорія виділена і схарактеризована в дисертації вперше.

Ключові слова: частина і ціле, партитивна конструкція, категорія партитивності, семантико-синтаксична категорія, синтагма, двосубстантивне словосполучення, міжнародна метрична система, народна метрологія.

АННОТАЦИЯ

Баранник Е.Ю. Семантико-синтаксическая категория партитивности в украинском языке. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Днепропетровский национальный университет. - Днепропетровск, 2004. - 151 стр.

Диссертационное исследование посвящено проблеме синтаксической партитивности как явлению категорийного уровня. Исследование языка на категорийном уровне представляет собой один с определяющих аспектов современной языковедческой науки. Актуальность исследования обусловлена и тем, что партитивность как семантико-синтаксическая категория выделена и исследована в этой диссертации впервые. В работе доказано факт существования такой категории в украинском языке, дана характеристика её функциональных и структурных параметров. Категория партитивности материализуется двукомпонентными именными словосочетаниями с функцией словесного отображения отношений части и целого. В диссертации такие словосочетания получили название 'партитивные конструкции'; компонент, который указывает на часть, названо 'парциальным определителем'; компонент, указывающий на целое, - 'определителем целого'. Парциальный определитель составляет грамматическую доминанту конструкции, название целого является формально подчиненной частью синтагмы и всегда имеет форму родительного падежа.

В диссертации установлено, что партитивные конструкции принципиально отличаются от конструкций квантитативных и посессивных. Названные типы словосочетаний имеют разную функциональную семантику и существенно отличаются своими грамматическими характеристиками.

Особое внимание уделено в работе основным типологическим формам языковой реализации значения партитивности в украинском языке; выделено партитивные конструкции трёх структурно-функциональных типов: конструкции измерительного стандарта, конструкции с дробным значением, конструкции с выделительным значением.

Партитивные конструкции измерительного стандарта представляют собой системный массив функционально маркированных словосочетаний, доминантным компонентом которых является название единицы измерения по международной метрической системе, по дометрической системе мер или же по народной метрологии. Определителем целого в конструкциях измерительного стандарта являются названия тел, которые подлежат линейному или весовому измерению.

Партитивные конструкции с дробным значением представляют собой структуры, актуализированная часть предметного целого которых материализуется определённым количеством одномерных частей, на которые может делится целое. Парциальный определитель таких конструкций может выражаться дробным числительным, именным эквивалентом дробного числительного или же процентным числом. Указано, что особенностью дробных партитивных синтагм есть вариантность их линейной организации - одно и то же значение может передаваться синонимическими словосочетаниями.

Партитивные конструкции с выделительным значением представляют собой двусубстантивные словосочетания с предлогом из в интерпозиции. В диссертации выделено и проанализировано 7 основных, наиболее продуктивных моделей партитивных конструкций этого типа.

В работе показана системность явления партитивности как семантико-семантической категории. Выделены и описаны различные формы проявления системности изучаемой категории на структурном и функциональном уровнях.

В аннотируемой диссертации охарактеризовано продуктивность употребления партитивных конструкций в аспекте функциональных стилей украинского языка - научного, информационного, инструктивного, художественнолитературного, стиля правовых актов. В частности установлено, что в пределах отдельных стилей (или у разных авторов) могут иметь место определённые особенности относительно частоты использования тех или иных моделей, набора лексических средств заполнения структурной схемы партитвных конструкций, способов взаимодействия партитивных конструкций с текстовым окружением и т.п.

Ключевые слова: часть и целое, партитивная конструкция, категория партитивности, семантико-синтаксическая категория, синтагма, двусубстантивное словосочетание, международная метрическая система, народная метрология.

SUMMERY

Баранник Е.Ю. Семантико-синтаксическая категория партитивности в украинском языке. - Рукопись.

Barannik H.Y. A semantic-syntactic category of partitive in the Ukrainian language. - Manuscript.

The dissertation for a scientific degree of the Candidate of Philological sciences in speciality 10.02.01 - Ukrainian language. - Dnipropetrovsk National University. - Dnipropetrovsk, 2004.

The dissertation research is devoted to the problem of the category level. In particular it has been proved that this category exists in the Ukrainian language; its functional and structural parameters have been determined; the notion related to the phenomenon of partitive have been characterized; the main typological forms of speech realization of partitive in the Ukrainian language have been distinguished; the most wide-spread patterns and models of partitive constructions within the frames of the distinguished typological forms have been described; manifestation forms of the functional and structural system of partitive as a particular speech universal have been investigated; the productivity of the partitive constructions' use in different functional styles of the Ukrainian language has been analysed.

Partitive as a semantic-syntactic category is distinguished and investigated for the first time.

Key words: the part and the whole, partitive construction, the category of partitive, semantic-syntactic category, syntagma, two-substance word-combination, international metric system, folk metrology.

Размещено на Allbest.ru

...