Лексико-семантична група слів з просторовим значенням у німецькій мові (діахронічне дослідження)

У реферованій роботі виявлено неоднорідність семантики свн. слова hin `туди', котра не лише позначає напрямок пересування / руху, але й уточнює місце напрямку від мовця. Як свідчить аналіз, частота поширення словоформи hin у свн. текстах складає 0,05%. У рнвн. текстах hin зустрічаємо в різних мовленнєвих ситуаціях, котрі позначають варіативні напрямки руху та напрямки дії від мовця. Слово hin у рнвн. текстах зустрічаємо в 0,14% вибірки. Нвн. лексемі hin `туди' притаманна поліфункціональність, широка дистрибуція й дериваційна потужність. Виявлено збільшення частоти реалізації словоформи hin у нвн. текстах ( 0,198%).

Значення `сюди' у слові her збережене в розглянутих текстах свн., рнвн. та нвн. мови. У ситуаціях свн. мови лексема her `сюди' виступає: 1) в прямому значенні напрямку руху / дії (нейтральний сенс); 2) у значенні місця, де можна перепочити, сховатися. Вирази, в яких зустрічаємо це слово, охоплюють широку сферу вжитку, що сприяє появі нових значень: `увага!'; `одне ... інше'; `добре, гаразд'; `то .. то', `пусте'; безперевно'; `по всьому краю'; `від початку'. Частота функціонування лексеми her у свн. текстах складає 0,03%. У рнвн. текстах словоформа her зі значенням `сюди' має частоту поширення 0,12% . Слово her позначало напрямок руху / дії до мовця; уточнювало джерело походження; вказувало на місце перепочинку; характеризувало моральну поведінку людини. У нвн. мові в лексемі her виявляємо нові значення лише у випадках : herein! `заходь(те)! ' ; nur her damit! `давай сюди!'; da ging es so hoch her `там пишний банкет'. Словоформа her має частоту реалізації в нвн. текстах 0,13%.

Дослідження слів із просторовим значенням у сучасній німецькій мові за словником (Е.Daum, W.Schenk) з урахуванням їх структури сприяло виокремленню трьох типових моделей: 1) простої (однокореневої, наприклад, breit, kurz, lang ), 2) складної (двокореневої; афікснокореневої, Abgrund, Enge, bergab, Luftraum) та 3) ускладненої (трикореневої; двокореневої + словотвірні афікси + словоформні суфікси, gegenьberliegen, geradewegs, Niemandsland, linksherum, anderswo).

Основним джерелом творення, базою складних слів із просторовим значенням є іменники (14,2% вибірки), прислівники (5,4%) та прислівник + прийменник (6,6%). Найбільш частотними є зчеплення морфем на рівні корінь + корінь (27,8%); корінь + словотвірні афікси (27,2%). У словах, що створені за ускладненою моделлю, простежуємо ланцюговий характер зчеплення афіксальних морфем і доцентрове розгортання денотативного первісного значення слова із просторовим значенням.

У висновках викладено результати проведеного дослідження й окреслено перспективи подальшого опрацювання зазначеної проблеми.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні особливостей розвитку семантики слів із просторовим значенням, висвітленні їх функціонального навантаження в різні періоди існування німецької мови, розкритті механізмів новоутворень із просторовим значенням у сучасній німецькій мові, а також у реконструкції давніх форм і значень досліджуваних одиниць. Дослідження ЛСГ слів із просторовим значенням з позиції комплексного вивчення мовних одиниць, яке поєднує онтологічний, гносеологічний і семасіологічний підходи, показало, що позначення простору виникло в архаїчної людини на основі усвідомлення вихідного протиставлення понять “свій / чужий ”. Розрізнення необжитого / обжитого простору (da `там' / hier'тут') поступово інтенсифікувало зародження у мовах понять “близько / далеко”; згодом “середина, центр”, “туди / сюди”; “межа, кордон, рубіж”; “простір”. Параметричні характеристики визначено спочатку `далечінню', потім `довжиною' і `шириною', `тіснотою', і, нарешті, `глибиною' та `безоднею'. Хронологію зародження позначень простору показано через кількісний аналіз слововживань у двн. мові. Пор.: da 0,21%, hier 0,13%, nah 0,085%, fern 0,054%, Mitte 0,04%, hin 0,032%, an 0,025%, her 0,024%, Ende 0,018%, Mark 0,012%, Raum 0,008%, Weite 0,007%, ab 0,006%, Lдnge 0,004%, Breite 0,004%, Enge 0,003%, Tiefe 0,003%, Abgrund 0,003%

Аналіз слова Raum `простір' свідчить про активне розширення сфери його вжитку й появу нових значень у різні періоди розвитку німецької мови. Частоту поширення лексеми Raum у текстах репрезентовано такими показниками: двн. 0,008%, свн. 0,003%, рнвн. 0,013%, нвн. 0,004%.

Праформи, які дали рефлекс Raum, походять від значень смислових частин *kwaroma, в якій основну смислову функцію виконує початкове *kwa- зі значенням `всесвіт, світ (видимий)`. Зародження лексеми “простір” відносимо до того часу, коли розпався прагерманський етнос і відповідно мова, коли численні племена перейшли до землеробства. Первісно словоформа Raum мала конкретне видове значення (місце).

Припускаємо, що семантика Raum у німецькій мові розвивалася в напрямку: `необмежений (повітряний) простір` > `земля ' > `корчувати; розчищати землю під ріллю ' > `необмежений (земельний) простір`> `простір'.

Із реконструйованого кореня іє. *merekwa `весь всесвіт темний' розвинулася словоформа mar(c)ha зі значенням `межа, кордон'. Уявлення про межу, границю, кордон сформовано на основі розділеної речі, як довжина її складників. Розвиток семантики mar(c)ha передбачаємо в такому вигляді: `весь всесвіт темний' > `світло відділилося від темряви' > `межа, границя, кордон'. Однак первісним слід визнати протиставлення понять “темний / світлий”. Поширеність Mark у текстах представлено такими показниками частоти: двн. 0,012%, свн. 0,002%, рнвн. 0,004%, нвн. 0,001%.

Переселення племен з високогір'я й заняття землеробством на ділянках, розчищених від лісу та заростів, засвідчено в словоформі mitti `середина, центр' з коренем *medkwana/ *metkwana `просторий [світ людини] ділиться на частини'.

Лексема Mitte мала таку семантичну деривацію: `просторий [світ людини] ділиться на частини' > `межа, край' > `середина, центр'. Частоту реалізації Mitte у текстах відображено в статистичних характеристиках: двн. 0,04%, свн. 0,009%, рнвн. 0,019%, нвн. 0,025%. Семантику nahe можна уявити в такому вигляді: `всесвіт не цілісний' > `безодня, зіяння' > `край, кінець' > `використовувати (можливості різних енергій першопростору)' > `нищити / з'єднувати' > `близький, близько'; fern - `Всесвіт народжується' > `Всесвіт' > `верх, початок, високий' > `далекий, далеко'. Частота функціонування лексеми nahe у різні періоди німецької мови складає: двн. 0,085%, свн. 0,115%, рнвн. 0,085%, нвн. 0,063%; fern двн. 0,054%, свн. 0,015%, рнвн. 0,025%, нвн. 0,007%. Припускаємо, що зародження слова nвho `близько' співвідноситься із іє. праформою *noзkwa `всесвіт не цілісний', а fйr `далеко' - із *per - / *per? ` Всесвіт народжується'. Давню семантику hier одержуємо від форми *kwara або *kwіra зі значенням `дитина' і передбачаємо таку смислову деривацію: `дитина'> `чоловік / жінка' > `син' > `він' > `той' > `тут, сюди, ось'. Частота реалізації слова hier у текстах складає: двн. 0,13%, свн. 0,074%, рнвн. 0,033%, нвн. 0,075%. У семантичному ланцюзі лексеми da в ході розвитку німецької мови виявлено такі особливості: `Всесвіт народжується' > `тут, там; ось'. Частота поширення da у текстах становить: двн. 0,21%, свн. 0,27%, рнвн. 0,58%, нвн. 0,22%. Зменшення обсягу вживання слова da у нвн. текстах пояснюємо появою синоніма dort. Виявлено розширення семантики слів hin / her зі збільшенням частоти реалізації у текстах: hin двн. 0,03%, свн. 0,05%, рнвн. 0,14%, нвн. 0,198%; her двн. 0,02%, свн. 0,03%, рнвн. 0,12%, нвн. 0,13%. В основі найменування hin `туди' перебувають, можливо, значення іє. праформи *kwana `всесвіт не цілісний'. Розвиток семантики hin `туди', за космогонічною моделлю, ймовірно, йшов у напрямку: `всесвіт не цілісний' > `туди, геть, удалину (іншого першопростору)'. Зародження в мові словоформи `сюди' співвідносимо з іє. праформою *kwatara / *kwadara `всесвіт триєдиний'. Розвиток смислової деривації слова her передбачаємо в напрямку: `першопростори' > `всесвіт триєдиний' > `людина / чоловік' > `сюди' (напрямок до місця злиття енергій першопростору, до людини).

За морфологічними складниками, новоутворення із просторовим значенням у сучасній німецькій мові поділяємо на: 1) одноморфемні й 2) багатоморфемні. Визначено, що багатоморфемні містять від двох до трьох коренів й активно сполучуються з афіксами. Установлено, що у формуванні й осмисленні багатоморфемних інновацій простежуються два основних напрямки:1) новизна зумовлена прирощенням значення в номінативних одиницях та 2) новизна зумовлена розосередженням змісту номінативних одиниць.

Механізми створення нових слів із просторовим значенням базуються на низці лінгвокогнітивних процесів, зумовлених конвергентним (односпрямованим) і дивергентним (урізнобіч) типами мислення людини й пов'язаних переважно з лінгвокогнітивними операціями аналогового мапування ознак і властивостей сутностей царини джерела на онтологічно споріднені сутності царини мети.

Подальшою перспективою наукового пошуку може бути дослідження особливостей вербалізації просторовості в різних дискурсах типу академічного, рекламного, економічного, юридичного, медичного, побутового тощо. Науковий інтерес до реконструкції денотативної співвіднесеності слів відкриває широкі можливості для подальшого дослідження проблем первісної номінації складних, ускладнених слів, словосполучень, ідіом та фразеологізмів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ОДНООСІБНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРКИ

1. Денотативне значення слів hіп / her в індоєвропейських мовах (діахронічне дослідження) // Південний архів: Філологічні науки: Зб. наук. пр. - Вип. X-ХІ: За підсумками Всеукраїнської конференції “Культурологічні аспекти вивчення мов”. - Херсон: OLDI, 2000. - С. 136-141.

2. Про опозицію "паhе" "близько" - "fеrп" "далеко", її семантику та походження в німецькій мові // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. Проблеми сучасної світової літератури. Проблеми сучасної лінгвістики: Всеукр. зб. наук. пр. - Черкаси: ЧДТУ, 2002. - Число 6. - С. 186-189.

3. Семантика німецького слова rаит "простір" та його мотивація (на матеріалі давніх пам'яток) // Південний архів: Філологічні науки: Зб. наук. пр. - Вип. ХV: За матеріалами конференції “Функціонування мовних одиниць у художньому і публіцистичному мовленні”. - Херсон: ХДПУ, 2002. - С. 80-84.

4. Семантична характеристика прийменників аb / ап із просторовим значенням у німецькій мові // Південний архів: Філологічні науки: Зб. наук. пр. - Вип. ХІV: За підсумками Всеукраїнської наукової конференції “Лексико-граматичні категорії у функціональному аспекті”. - Херсон: Айлант, 2002. - С.182-186.

5. Ьber Semantik des Wortes Mark im Deutschen // Нова філологія. - 2002. - №1(12). - Запоріжжя: ЗДУ. - 2002. - С. 51-60.

6. Про морфологічну структуру німецьких слів з просторовим значенням // Наук. вісник Чернівецького університету. Германська філологія: Зб. наук. пр. - Чернівці: "Рута", 2003. - Вип. 155. - С. 143-152.

7. Когнитивные и номинативные аспекты лексико-семантической группы слов с понятием пространства в немецком языке // Материалы международной научной конференции “Форма, значение и функции единиц языка и речи”. - Минск: МГЛУ, 2002. - Ч.2. - С. 75-77.

8. Смислове навантаження прислівників hіеr 'тут' / dа 'там' у німецькій мові (на матеріалах давніх текстів) // Матеріали V-ої Всеукраїнської конференції “Нові підходи до філології у вищій школ”. - Нова філологія. - Запоріжжя: ЗДУ, 2002. - №2(13). - С. 306-308.

9. Особенности семантики тitti в двн. языке // Матеріали Міжнародної наукової конференції “ Наука і освіта `2003”. Філологія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - Т. 13. - С. 96-97.

Размещено на Allbest.ru