Синтагматичні, парадигматичні та епідигматичні характеристики прикметників на позначення кольору в англійській мові

Структура роботи. Структура дисертації зумовлена поставленою метою та завданнями, які вирішуються в ній. Робота загальним обсягом 285 сторінок (з них 180 сторінок тексту) складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списків використаних джерел, художньої літератури та умовних скорочень, що використовуються в роботі, а також додатків, які містять 25 таблиць і 16 рисунків. Бібліографія нараховує 250 джерел.

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертаційного дослідження, вказано мету, основні завдання, репрезентовано основні положення, що виносяться на захист, охарактеризовано матеріал дослідження, основні методи, сформульовано наукову новизну, теоретичну та практичну цінність результатів дослідження.

У Розділі І - “Дослідження позначень кольору в лінгвістиці” - розглядається природнича концепція кольору (підрозділ 1.1), на основі якої згодом проводиться розгляд процесів колірної категоризації та номінації колірного простору засобами мови. Історія вивчення колірної лексики засвідчила, що спершу дослідження ґрунтувалися здебільшого на антропологічних, фізіологічних та психологічних засадах і лише у ХХ столітті акцент змістився до суто лінгвоструктурних досліджень.

Так, послідовники відомої гіпотези Сепіра-Ворфа стверджують, що культурні моделі втілені в лінгвістичних символах (включаючи внутрішньомовні символи) і засовуються в організації та інтерпретації досвіду. Інші культури можуть використовувати відмінні моделі внутрішньомовних символів. Однак слід зауважити, що спроби навести експериментальні докази гіпотези в цілому виявили свідчення, які насправді суперечать їй. Релятивісти (В. Браун, Е. Леннеберг, Дж. Робертс) вважають кількість ЛО в мові залежною від рівня культурного розвитку її носіїв, у той час як універсалісти (Б. Берлін, П. Кей, Ч. МакДеніел, А. Вєжбіцка) твердять про наявність певного набору семантичних універсалій, які для багатьох мов збігаються. Послідовники структуралізму (Дж. Лайонз, А. Лерер) розглядають колірний лексикон у відповідності до суто фізичного спектра, в межах якого в різних мовах зафіксовано певну кількість позначень. Польовий підхід до вивчення лексики (Л. Вайсгербер) дав змогу надати множині кольороназв статус семантичного поля і виявити основні принципи колірної категоризації та номінації колірного простору.

Підрозділ 1.2 присвячено розгляду семантичної структури кольороназви, зокрема, з'ясуванню критеріїв розмежування типів лексичних мікросистем та визначенню типу лексичної мікросистеми, до якого належить колірна лексика. Це питання надзвичайно важливе для виконання інвентаризації лексичної мікросистеми позначень кольору на належному рівні, адже лексичне угруповання кольороназв інколи розлядається дослідниками як лексико-семантична група (далі - ЛСГ) (Т. Козак), семантичне поле (І. Чумак-Джунь, С. Кантемір та ін.), терміносистема (П. Кей, Г. Корбетт, А. Мосс та ін.). Для розрізнення типів лексичних мікросистем пропонуються такі основні критерії: 1) тип зумовленості зв'язків між членами лексичного угруповання (внутрішньомовні/позамовні зв'язки); 2) тип структурних відношень у межах лексичного угруповання (комутація в межах семантичного поля/субституція в синонімічному ряду); 3) локалізація й тип ідентифікатора угруповання (багатозначне слово-домінанта в межах ЛСГ, лексико-семантичні варіанти слова в складі синонімічного ряду та словосполучення поза межами семантичного поля). Виходячи з цих критеріїв, ми розглядаємо досліджувану лексико-семантичну мікросистему позначень кольору як таку, що за своєю структурою та типом відношень між її елементами відповідає моделі семантичного поля, оскільки ідентифікатор семантичного поля кольороназв розміщується за межами поля і являє собою словосполучення “слова, що позначають колір” (“позначення кольору”). Цей ідентифікатор визначає родове поняття, по відношенню до якого всі члени поля є видовими поняттями. Семантичне поле кольороназв піддається членуванню (варіант такого членування на лексико-семантичні мікрополя з домінантами-ОКП, виконаний нами на основі інвентаризації поля, репрезентовано в даній роботі), проте і такі сегменти семантичного поля кольору не можуть називатися ЛСГ, оскільки навіть дуже близькі до домінанти кожного із зазначених мікрополів ядерні лексеми, є, по суті, позначеннями різних відтінків одного кольору, тобто в основі зв'язку між цими ЛО лежать насамперед позамовні чинники.

Розділ ІІ - “Синтагматика та парадигматика прикметників на позначення основних кольорів англійської мови” - присвячено вивченню дистрибуційних властивостей ОКП англійської мови, їх лексичної (на рівні слова), семантичної (на рівні семантичного підкласу), синтаксичної сполучуваності та виявленню на основі цих досліджень синтагматичних зв'язків і парадигматичних відношень зазначених прикметників.

У підрозділі 2.1 проводиться інвентаризація семантичного поля позначень кольору з використанням загально прийнятих у сучасній лінгвістиці квантитативних і статистичних методів дослідження. Інвентаризація семантичного поля кольороназв проводилася нами в три етапи: 1) інвентаризація ОКП за частотністю їхнього вживання в текстах; 2) укладання переліку КП на основі вибірки з лексикографічних джерел; 3) розподіл КП на мікрополя з на основі статистичного аналізу вибірки (тобто розрахунків середньої ваги колірного компонента значення W в словникових тлумаченнях КП).

На першому етапі за показниками частоти (Ч) вживання в текстах виокремлено центральний склад семантичного поля КП, який містить 6 високочастотних ОКП (black/Ч=286; white/Ч=263; red/Ч=257; blue/Ч=161; yellow/Ч=132; green/Ч=106), та периферію, в складі якої 5 ОКП (grey/gray/Ч=93; brown/Ч=77; pink/Ч=48; orange/Ч=21; purple/Ч=19). Нами відзначено належність первинних ОКП до центрального складу і вторинних ОКП до периферії, а також значний “відрив” показників частоти вживання ОКП white, black та red від решти ядерних лексем, що є своєрідним підтвердженням припущення Б. Берліна-П. Кея про найранішу появу в колірних лексиконах саме цих трьох ОКП.

На другому етапі інвентаризації опрацьовано перелік КП, укладений в результаті вибірки з лексикографічних джерел. Початковий реєстр КП склав 176 ЛО, зміст яких у тлумачних словниках розкривається за допомогою ОКП. Під час опрацювання з цього переліку було вилучено ЛО з вузькою сферою застосування (blonde, brunette - колір волосся; liard - масть коней); ЛО, які позначають радше яскравість, ніж забарвлення (dark, light, dim, pale), однокорінні КП, які, власне, позначають один відтінок (наприклад, ochreish, ochreous, ochroleucous як варіації КП ochre), а також архаїзми. Наступним кроком було звуження корпусу ЛО на основі компонентного аналізу словникових дефініцій: з переліку вилучалися КП, які трапляються менше ніж у 4 словниках із 10. У результаті операцій, проведених у межах 2-го етапу інвентаризації, перелік досліджуваних КП склав 113 ЛО.

Аналіз вибірки дозволив визначити такі основні принципи утворення відтінкових КП в англійській мові:

поєднання ОКП зі словами, які вказують на яскравість (світлість/тьмяність): pale-yellow, bright green, dim brown.

метафоричне перенесення значення з відносних прикметників: назви об'єкта/речовини: sapphire, ruby, ivory, lilac; назва об'єкта/речовини+ОКП: cherry-red, chocolate-brown; описові КП: the colour of canary feathers, the colour of prawns, maize-coloured.

утворення деривативів приєднанням суфіксів -y(ie); -ish, які позначають забарвлення меншої інтенсивності: red - reddish, ruddy; brown - brownie.

злиття кількох КП (ОКП) для утворення позначень відтінків: blue-green, golden-brown, gold-and-rose, black-and-white.

утворення насиченіших відтінків основних кольорів: ЛО підсилення (вищий/найвищий ступені порівняння)+ОКП: very blue; redder, the greenest.

Метою третього етапу інвентаризації є повніша систематизація семантичного поля кольороназв шляхом розподілу КП, зафіксованих у переліку, на семантичні мікрополя. За результатами розрахунків середньої ваги колірного компонента W у словниковому тлумаченні КП, було визначено, що структура семантичного поля КП англійської мови являє собою перелік кольороназв, які групуються в 11 лексико-семантичних мікрополів з домінантами-ОКП. Виокремлені нами лексико-семантичні мікрополя характеризуються досить широким центральним складом та практичною відсутністю периферії. Найбільша кількість КП міститься в складі мікрополів із хроматичними домінантами RED, GREEN, BLUE, BROWN, які покривають широкий діапазон кольору; найменшу кількість КП зафіксовано в мікрополях із домінантами ORANGE, PINK. Невелика кількість відтінкових КП у мікрополях із домінантами WHITE та BLACK (незважаючи на високу загальну частотність їхнього уживання в текстах та значну кількість семем зареєстрованих у словниках) пояснюється, на нашу думку, їхньою ахроматичністю. Виокремлені нами лексико-семантичні мікрополя графічно репрезентовані у вигляді діаграм. На рис. 1 подано приклад діаграми лексико-семантичного мікрополя з домінантою ОКП YELLOW.

У пізрозділах 2.2-2.4 розглядаються проблеми ролі контексту та сполучуваності в аналізі функціонування кольороназв, а також частотні характеристики та деякі кількісні параметри кольороназв, на які ми опиралися в даному дисертаційному дослідженні.

Підрозділ 2.5 присвячений аналізу синтагматичних зв'язків ОКП, які визначаються на основі вивчення їх сполучуваності з іменниками. Лексична сполучуваність англійських ОКП на рівні слова загалом виявилася підпорядкованою впливові колірної семантики іменника. Оскільки об'єкти дійсності мають досить чітко визначені колірні характеристики та іноді входять до складу асоціативних наборів на ідентифікацію того чи іншого кольору, вибір КП для їхнього опису в тексті зумовлений цими традиційними колірними ознаками. Тому саме в таких сполученнях зафіксовано найсильніші статистично значущі зв'язки між ЛО, що сполучаються. Так, наприклад, стандартні синтагматичні зв'язки зафіксовано в ОКП blue в сполученні з іменниками sky та sea (² та К склали відповідно 20,19 / 0,23 та 15,73 / 0,2), в ОКП green - з іменником grass: ²=92,80; К=0,49.

Статистичні методи дослідження семантичної сполучуваності ОКП дають змогу виявити, що стандартні елементи сполучуваності англійських ОКП на рівні семантичних підкласів іменників не залежать від частотності їхнього вживання з цими підкласами (наприклад, наявність високих показників стандартних синтагматичних зв'язків ОКП purple з підкласом “Населений пункт”; brown з підкласом “Інтер'єр” при порівняно незначних показниках частоти та їх відсутність в ОКП pink при Ч=48). Виявлено стандартні синтагматичні зв'язки 9 з 11 досліджуваних прикметників-ОКП із семантичним класом іменників “Людина” (крім yellow та pink); слід зазначити, що в уживанні ОКП з даним класом іменників спостерігається також і найвища частотність. У результаті вивчення семантичної сполучуваності ОКП виявлено, що іменники, які належать до семантичних підкласів “Людина”, “Природа”, “Текстильні вироби” - їхні типові синтагматичні партнери (80%).

ОКП найчастіше вживаються в атрибутивних конструкціях, тобто в синтаксичній функції означення іменника. Вибірка з художніх текстів засвідчила використання прикметників кольору також і в предикативній функції. В англійській мові існують численні деривативи кольороназв, які належать до інших частини мови (іменники та дієслова). Відповідно, в тексті вони трапляються в складі граматичних конструкцій, характерних для цих частин мови.

Дослідження парадигматичних відношень між прикметниками на позначення основних кольорів англійської мови в межах семантичного поля кольору (підрозділ 2.6) продемонстрували наявність гіперонімічних парадигматичних відношень між ідентифікатором поля й ОКП. ОКП, в свою чергу, знаходяться в гіпонімічних парадигматичних відношеннях з лексемами в складі лексико-семантичних мікрополів, у яких вони виступають домінантами. ОКП проявилися в парадигматичних відношеннях типу часткової синонімії (функція заміщення іменника чи словосполучення кольороназвою на основі типовості колірної ознаки), а також антонімії (різкий контраст між ознаками) як у власне колірному, так і в неколірному значеннях. Такі парадигматичні кореляції зазвичай демонструють відповідне стилістичне навантаження в художньому тексті; деякі з таких випадків “заміщення” співзвучні з певними історичними, суспільно-культурними та національними традиціями мовців.

Результати статистичної обробки вибірки на основі кореляційного аналізу (обчислення коефіцієнта рангової кореляції) показали, що ОКП, які за універсальною ієрархічною схемою розвитку колірних лексиконів Б. Берліна-П. Кея з'явилися найраніше (а саме первинні ОКП white, black, red, yellow), проявляються в найбільшій кількості сильних парадигматичних зв'язків з іншими ОКП.

У Розділі ІІІ - “Епідигматичні характеристики ОКП англійської мови” розглядається семантична структура (І.В. Арнольд) прикметників на позначення основних кольорів в англійській мові. На структуру мовного знака впливають синтагматичні й парадигматичні відношення, які складають два виміри його суспільно-політичного, матеріально-ідеального, об'єктивно-суб'єктивного характеру. Синтагматичні зв'язки - це лінійне (тобто горизонтальне) поєднання слова з іншими словами в реченні. Вони реалізуються в тексті і виявляються повною мірою при аналізі контексту. Парадигматичні відношення стосуються “вертикальних” системних відношень слова в парадигматичному угрупованні (полі, групі тощо) і є, фактично, відношеннями чергування при зайнятті певної позиції. Іншими словами, синтагматика й парадигматика описують “розміщення” денотатів у просторі. Вплив цих двох просторових вимірів зумовлює третій вимір - їх внутрішньо-структурний результат чи епідигматику. На думку Д.М. Шмельова, І.М. Кобозєвої, О.Д. Огуя та ін., цей третій просторовий вимір охоплює внутрішньо-структурні інтегральні відношення в семантичній системі між значеннями полісеманта, або між пов'язаними дериваційно елементами одного значення, які відображають різні референти чи денотати дійсності. Внутрішньо-лексемні семантичні відношення між узуальними значеннями ґрунтуються на деривації, тобто є епідигматичними. Отже, лінгвістична концепція значення полягає в його реалізації в своїх синтагматичних, парадигматичних та епідигматичних (дериваційних) відношеннях.

Вивчення епідигматики ОКП англійської мови за тлумачними словниками засвідчило наявність подекуди значних розбіжностей між їх словниковими дефініціями, зокрема, за кількістю семем та послідовністю їх презентації в словниковій статті (особливо в ОКП white, black, red, blue, yellow). Це пояснюється різними підходами до укладання словників, суб'єктивним трактуванням укладачами значення ОКП на основі частот уживання словоформ, парадигматичних методик тощо. Можливість подальшого уникнення подібних невідповідностей у тлумаченні ОКП ми вбачаємо в детальному вивченні їхніх епідигматичних характеристик за результатами дослідження реалізації в тексті та дискурсі.

Значення ОКП, зареєстровані словниками, не відображають належним чином змін, які відбуваються в їхній семантичній системі з плином часу. Художні тексти фіксують ці зміни через призму авторського світобачення. Прагнучи об'єктивності результатів нашого дослідження, поряд із аналізом словникових дефініцій та вибірки з текстів ми використовували також дані асоціативного експерименту, проведеного в 1999 році за участю носіїв англійської мови (22 інформантів-англомовців, середній вік яких склав 23,9 років). Одним із завдань експерименту було виявлення чинників, які впливають на ставлення до певних колірних категорій та вибір КП для їх позначення, а також асоціацій, які вони викликають. Результати експериментальної розвідки частково використовувалися нами для трактування даних, отриманих підчас дослідження епідигматики ОКП.

Вивчення епідигматичних характеристик ОКП на основі синтагматики й парадигматики за текстами виявило значну перевагу сфери вживання ОКП у колірних семемах перед неколірними, а також дозволило простежити напрямки деривації (колірна семеманеколірна семема) між семемами в семантичній структурі ОКП. Кількісна обробка отриманих результатів досліджень за текстами та порівняння з даними опрацьованих тлумачних словників демонструють наявність суттєвих відмінностей у семантичній системі ОКП за словниками та за текстами. Це проявляться, насамперед, у різних наборах сем, зафіксованих при опрацюванні словників та художніх текстів, а також у відсутності реалізації окремих словникових семем ОКП у текстах (кількісна репрезентація епідигматики ОКП подана нижче в таблиці 1 на прикладі ОКП GREY/GRAY). Результати вивчення даних словників та контекстуального аналізу засвідчують наявність вираженої ієрархії в семантичній структурі ОКП, яка базується на семантичній деривації (епідигматиці). Епідигматичні “ланцюжки”, побудовані на основі даних контекстуального аналізу відображають похідність неколірних семем ОКП від їхніх колірних семем. Наприклад, семантична деривація неколірних семем ОКП GREEN від його основної колірної семеми “кольору рослинності”, може бути репрезентована таким епідигматичним ланцюжком: кольору рослинності, трави, зеленого кольору кольору недозрілих фруктів, зелений, недозрілий притаманний юним, молодим, “недозрілий” притаманний недосвідченим, “недозрілий, недосвідчений”.

Кількісна обробка даних показала, що первинні ОКП характеризуються значно ширшою й розгалуженішою епідигматичною мережею, ніж вторинні. Ми схильні трактувати це явище пізнішою появою вторинних ОКП у мові й фактом їх похідності від первинних ОКП (наприклад, pinkred+white; brownblack+ orange; grey (gray) black +white тощо). Подібна картина, за нашими спостереженнями, загалом співвідносна з ієрархією появи ОКП в мові Б. Берліна-П. Кея, а отже може слугувати її своєрідним підтвердженням на семантичному рівні.

Основні результати проведених досліджень та їх підсумки, а також напрямки подальших досліджень у сфері кольороназв англійської мови викладено у висновках.

Таблиця 1. Семантична структура слова-ОКП GREY/GRAY: кількісна репрезентація епідигматики

Умовні позначення: римські цифри - семеми; римські та арабські цифри - семи, в яких реалізується дана семема (за словниками); римські, арабські цифри та букви латинського алфавіту - семи, в яких реалізується дана семема за текстами; “+” - наявність семи; “-“ - відсутність семи.

ВИСНОВКИ

“Польовий” принцип вивчення мовного матеріалу дозволяє досліджувати мову як систему, тобто виявляти смислові зв'язки між мовними одиницями зокрема та досліджувати системність лексики через лексичні угруповання загалом.

Дібраний та опрацьований фактичний матеріал засвідчив, що номінація кольорового континууму в англійській мові здійснюється через розгалужену лексико-семантичну мікросистему позначень кольору, кваліфіковану нами як семантичне поле. В результаті інвентаризації було виявлено, що семантичне поле кольороназв англійської мови містить 11 семантичних мікрополів з домінантами-ОКП. Кількісний та якісний склад мікрополів неоднорідний, що пояснюється належністю ОКП до первинних (white, black, red, green, yellow, blue), які локалізуються в центральному складі і номінують значний діапазон колірного простору, чи вторинних (brown, orange, purple, pink, grey), що належать до периферії (частота вживання в текстах нижче 100). ОКП, які позначають хроматичні кольори, характеризуються наявністю значно ширшого переліку відтінкових КП, ніж ахроматичні. Порівняно з відтінковими КП, ОКП продемонстрували значно вищі показники частоти вживання. Отже саме ОКП (як відображення засобами мови основних перцептуальних колірних категорій) займають чільне місце при номінації носіями англійської мови колірного простору в їхній мовній картині світу.

Використовуючи об'єктивні методи обробки отриманого фактичного матеріалу, в результаті дослідження нами було виявлено такі якісно-кількісні характеристики прикметників на позначення основних кольорів англійської мови:

- Синтагматичні зв'язки досліджених прикметників розглядалися через вивчення лексичної (на рівні слова), семантичної (на рівні семантичного підкласу іменників), синтаксичної сполучуваності ОКП та статистичну обробку отриманих даних. Встановлено, що найчастотніші первинні ОКП white, black, red, green, yellow, blue продемонстрували найбільшу кількість статистично значущих синтагматичних зв'язків. Аналіз лексичної та семантичної сполучуваності засвідчив, що типовими синтагматичними партнерами ОКП виявилися іменники, виокремлені нами в семантичні підкласи “Людина”, “Текстильні вироби” та “Природа”. Це пояснюється належністю кольору до основних ознак ідентифікації будь-якого об'єкта дійсності (разом із формою та розміром), а отже його винятковою значущістю при описі зовнішності, одягу та природного оточення. Водночас, семантика іменника в сполученні з ОКП суттєво обмежує перелік його синтагматичних партнерів-кольороназв, що пояснює зафіксований нами неоднорідний розподіл частот уживання ОКП з семантичними підкласами іменників.

- Парадигматичні відношення ОКП досліджувалися на основі результатів вивчення їх сполучуваності. Визначено, що ОКП перебувають у гіперонімічних парадигматичних відношеннях до ідентифікатора семантичного поля кольору та в гіпонімічних відношеннях з лексемами в складі відповідних лексико-семантичних мікрополів. ОКП проявляються також у парадигматичних відношеннях типу часткової синонімії, та антонімії як у колірному, так і в неколірному вживаннях. Встановлено, що первинні ОКП, які номінують основні колірні категорії і містяться в центральному складі досліджуваної лексико-семантичної мікросистеми, проявилися в найбільшій кількості сильних парадигматичних зв'язків з іншими ОКП. Досліджені ОКП зафіксовані радше в сумісному вживанні, ніж у функції заміщення, тобто семантичне поле кольороназв - це така лексико-семантична мікросистема, елементи якої тісно пов'язані між собою парадигматичними зв'язками різної сили та характеру.

- Вивчення епідигматичних характеристик ОКП на основі їх синтагматики й парадигматики показало значні відмінності в семантичній системі кольороназв за словниками та за текстами, виявило значно ширше вживання ОКП у колірних семемах, ніж у неколірних, тобто неколірні семеми розглядаються нами загалом як результат семантичної деривації від колірних семем. Первинні ОКП, які займають центральні позиції в досліджуваній мікросистемі, характеризуються значно розгалуженішою семантичною структурою, що проявляється в більшій кількості семем та сем, у яких вони реалізуються. На основі кількісного аналізу отриманих результатів встановлено наявність виражених дериваційних зв'язків між семемами, що також свідчить про певну ієрархію в семантичній структурі ОКП, яка базується на семантичній деривації (епідигматиці). Така ієрархія частково співвідносна з послідовністю появи ОКП в мові (за Б. Берліном-П. Кеєм), що є своєрідним підтвердженням цієї відомої ієрархічно-еволюційної гіпотези на семантичному рівні.

Таким чином, результати нашого дисертаційного дослідження сприяють отриманню чіткішого уявлення про основні системно-квантитативні характеристики семантичного поля кольороназв англійської мови, природу, мовні функції та семантичну структуру позначень кольору. Отримані в процесі нашої наукової розвідки об'єктивні дані про синтагматику, парадигматику та епідигматику (як внутрішньоструктурну організацію) кольороназв дають змогу здійснити цілісне охоплення всього об'єкта дослідження і сприяють створенню цілісного образу лексико-семантичної мікросистеми кольороназв англійської мови, доповнюючи наявні в сучасному мовознавстві положення про загальні характеристики лексичних одиниць.

ЛІТЕРАТУРА

Венкель Т.В. Деякі особливості утворення позначень кольору в сучасній англійській мові // Науковий вісник Чернівецького університету: Германська філологія. Збірник наук.праць. - Чернівці: ЧДУ, 1998. - Вип.. 27. - С. 68-73.

Венкель Т.В. Особливості функціонування позначень кольору в англійській мові. // Матеріали міжнародної наукової конференції “Нові підходи до філології у вищій школі”. Збірник наук. праць. - Запоріжжя, 1998. - С. 41-42.

Венкель Т.В. Про номінацію “синьої” ділянки кольорового спектра в українській, російській та англійській мовах // Науковий вісник Чернівецького університету: Германська філологія. Збірник наук. праць - Чернівці: Рута, 2000.- Вип. 71. - С. 75-79.