Размещено на http://www.allbest.ru/

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Ур Людвиг Людвигович

УДК 811.511.141' 282. 2

НАЗВИ ЇЖІ Й КУХОННОГО НАЧИННЯ В ПІВДЕННИХ УЖАНСЬКО-ЛАТОРИЦЬКИХ УГОРСЬКИХ ГОВІРКАХ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Спеціальність 10.02.09 - Фінно-угорські та самодійські мови (угорська мова)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Ужгород - 2004р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі угорської філології Ужгородського національного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Лизанець Петро Миколайович, Ужгородський національний університет, завідувач кафедри угорської філології.

Офіційні опоненти - філологічних наук, професор Фабіан Мирослава Петрівна, Ужгородський національний університет, завідувач кафедри іноземних мов;

кандидат філологічних наук, доцент Ференц А. Молнар, Дебреценський університет, доцент кафедри угорської мови

Провідна установа - Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, відділ загального мовознавства, м. Київ.

Захист відбудеться 25 лютого о 12. 00. годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61. 051. 06 в Ужгородському національному університеті (88000, м. Ужгород, вул. Університетська, 14).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Ужгородського національного університету (88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 9).

Автореферат розісланий “11” січня 2005 р.

Учений секретар доктор філологічних наук, спеціалізованої вченої ради професор Белей Л.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Лексика, пов'язана з назвами їжі й кухонного начиння, є вкрай важливою, бо яскраво відображає повсякденне життя населення, його культуру. В результаті зростання життєвого рівня населення цей шар лексики швидко змінюється, багато назв зникає, й досліджувані нами говірки поступово втрачають свої архаїчні риси, яких в інших угорських говірках на території Угорщини уже не знаходимо.

У повсякденному житті людини важливу роль відіграє харчування, тому дослідження назв їжі й кухонного начиння вважаємо актуальним і суттєвим не тільки для мовознавчої науки, але й етнографії, історії й культури населення взагалі.

У дисертаційній роботі всебічно досліджуємо цю тематичну групу лексики у лексико-семантичному, етимологічному, словотвірному та соціолінгвістичному аспектах, вважаючи за необхідне зберегти для наступних поколінь назви їжі та кухонного начиння, частина з яких уже вийшла з ужитку, архаїзувалася. Актуальність обраної теми полягає ще й у тому, що на матеріалі назв їжі й кухонного начиння зроблено важливі висновки і щодо інтерференції діалектів у Карпатському ареалі. Для опису мовного матеріалу використовуємо і етнографічні дані.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота тісно пов'язана з комплексною темою кафедри угорської філології Ужгородського національного університету “Комплексне лексико-семантичне дослідження мов (діалектів) Карпатського ареалу” та держбюджетною темою Центру гунгарології УжНУ “Мовна взаємодія у поліетнічному соціумі на Закарпатті” (ДБ - 529 № 0103U001703).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є комплексний і всебічний аналіз назв їжі й кухонного начиння в ужансько-латорицьких угорських говірках.

Окреслена мета передбачає розв'язання таких завдань:

– збір діалектної лексики, пов'язаної з харчуванням та кухонним начинням на території ужансько-латорицьких угорських говірках Закарпатської області;

– лексико-етимологічний опис зібраних лексем та запропонування нових уточнень;

– визначення основних способів і засобів номінації у зазначеній тематичній групі лексики;

– виявлення нових значень лексем, зібраних на досліджуваній території;

– характеристика лексичних засвоєнь та запозичень у досліджуваній лексичній групі;

– вивчення взаємозв'язку досліджуваних лексем з лексемами інших угорських та неугорських говорів Закарпатської області, в першу чергу з українськими;

– етнокультурний опис лексем досліджуваної лексичної групи;

– відзначення території поширення угорських карпатських назв їжі й кухонного начиння.

Об'єктом дослідження є лексика південних ужансько-латорицьких угорських говірок Закарпатської області, які зберігають чималу кількість архаїчних рис на різних мовних рівнях.

Предметом дослідження є народні назви їжі й кухонного начиння серед угорського населення ужгородщини та мукачівщини, тобто в південній ужансько-латорицькій групі угорських говірок Закарпатської області.

Матеріал дослідження. Основою дисертації є матеріал, 203 реалій, що включають близько 1000 лексем та їх фонетичних і морфологічних варіантів, зібраних нами на досліджуваній території протягом 1998-2002 рр. за укла- деною програмою-питальником. При написанні дисертації використано лексичні й семантичні матеріали з угорських та українських лінгвістичних атласів, з угорських та українських етимологічних та діалектних словників.

Джерельна база дослідження. Угорське населення Закарпатської області проживає у тісних контактах з українцями, словаками, румунами багато століть, що не могло не залишити слід і в лексиці, адже такі взаємовпливи на рівні лексики і семантики сприяли взаємному збагаченню матеріальної і духовної культури цих народів.

Матеріал роботи зібрано у двох районах Закарпатської області: Мукачівському та Ужгородському.

Методи дослідження. У дисертації використовується діахронно-описовий та словотвірний аспекти, а також методи етимологічного та етно- культурного спостереження. У роботі залучено лексичний матеріал інших слов'янських мов, зокрема української, де виявляється досить значний взаємовплив у назвах їжі й кухонного начиння. Для їх зіставлення використовуємо порівняльно-історичний метод та проводимо аналіз мовного матеріалу в соціолінгвістичному аспекті.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є першим монографічним описом угорської лексики, пов'язаної з їжею й кухонним начинням у досліджуваних угорських говірках Закарпатської області. Встановлено, що ця лексика є багатою і своєрідною, що пояснюється багатовіковим контактуванням цих говорів з українськими та словацькими говорами. Зібраний нами лексичний та семантичний матеріал містить значну інформацію про побут угорського населення Закарпатської області, його історію та взаємозв'язки з іншими угорськими, а також українськими, словацькими й румунськими говорами. Значна частина лексем успадкована від фінно-угорського та угорського періоду, багато назв виникло уже на власному угорському ґрунті та засвоєно чи запозичено з інших мов, і в першу чергу з мов сусідів. Уперше введено в науковий обіг ряд назв, які досі були не відомі мовознавцям. Дисертаційна робота є однією з перших спроб охарактеризувати зміни у лексичному складі досліджуваних говорів, у ній приділяється особлива увага словам-архаїзмам та новим назвам, що не фіксуються сьогодні словниками угорської та інших мов.

Практичне значення роботи полягає в тому, що матеріал, який ліг в основу дисертації, може бути використаний при викладанні спецкурсів та курсу угорської діалектології для студентів спеціальності “Угорська мова і література” УжНУ. Проаналізований у дисертаційній роботі матеріал з успіхом може бути використаний аспірантами та викладачами вузу при написанні їхніх наукових досліджень. Широко застосовуються матеріали наших досліджень і науковцями Угорщини. Зібраний фактичний матеріал використовується студентами при написанні курсових та дипломних робіт. Крім того, матеріали дисертації можна використати при укладанні „Словника угорських говорів Закарпатської області”, над укладанням якого зараз активно працюють науковці кафедри угорської філології Ужгородського національного університету. Особистий внесок здобувача полягає у зборі, систематизації та аналізі назв їжі й кухонного начиння на території південних ужансько-латорицьких угорських говірок Закарпатської області. Систематизація, оцінка, опис та узагальнюючі висновки здійснені автором дисертації самостійно. Апробація результатів дисертації. Роботу обговорено та схвалено на засіданні кафедри угорської філології Ужгородського національного університету. Положення й висновки дисертації апробовані у доповідях на міжнародних наукових конференціях: „Лексико-семантичне дослідження діалектів Карпатського басейну” (Дебрецен, 2001), „Інтеретнічні зв'язки у Карпатському регіоні” (Дебрецен, 2002), „Взаємодія мов та літератур у поліетнічному соціумі” (Ужгород, 2003), „Німецька мова у діалозі культур” (Ужгород, 2004). Також доповідалися на щорічних підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Ужгородського національного університету (Ужгород, 2003-2004).

Публікації. З теми дисертації опубліковано сім наукових статей, загальним обсягом понад 3 друк. арк. у фахових виданнях ВАКу.

Структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел (151) та додатків. Обсяг основної частини дисертації 152, повний обсяг роботи 189 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У “Вступі” обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено об'єкт і предмет дослідження, вказана джерельна база, з'ясовується наукова новизна, теоретичне й практичне значення одержаних результатів, їх апробація та особистий внесок здобувача.

У першому розділі “Закарпатські угорські назви їжі й кухонного начиння як предмет наукового дослідження” характеризується стан ви- вчення назв їжі й кухонного начиння в Угорщині взагалі та на Закарпатті зокрема. Дослідження назв їжі й кухонного начиння проводилося як вченими Угорщини, які здебільшого цю групу лексики аналізували в етнографічному аспекті, так і вченими України, зокрема, Закарпатської області, які більше уваги приділяли її мовному аспекту.

Незважаючи на те, що кожна нація, народність має свої специфічні назви їжі, напоїв, печива та кухонного начиння, свої особливості харчування, пов'язані з культурою та традиціями певного народу, угорці утворили свій особливий колорит проживаючи на території Закарпатської області і тісно контактуючи з населенням різних національностей - українцями, словаками, румунами та ін., запозичивши від них деякі назви їжі та кухонного начиння.

Другий розділ “Назви їжі, напоїв та кухонного начиння у південних ужансько-латорицьких угорських говірках Закарпатської області: семантичний і культурологічний аспекти”. Основна частина другого розділу представлена словниковими статтями за такою структурою: заголовне слово у його розмовній літературній формі, його фонетичні та морфологічні варіанти, фіксація назв-лексем в інших угорських говірках Закарпаття та в говірках Угорщини, а також у сусідніх українських говорах. У цьому розділі розглянуто 1) назви їжі та напоїв і 2) назви кухонного начиння.

Проаналізований матеріал у цьому розділі складає 203 реалії, що включають близько 1000 лексем з їх фонетичними та морфологічними варіантами. Опрацьовані назви їжі, напоїв та кухонного начиння свідчать про те, що ця група лексики серед угорців досліджуваної території є багатою і самобутньою. Ці назви дають змогу краще вивчити матеріальну і духовну культуру угорців у їх тісному взаємозв'язку з матеріальною і духовною культурою українського населення Закарпаття.

У цьому розділі основна увага приділялася мовному аналізу назв, але ми не залишали поза увагою і етнографічний аспект, тобто подали етнокультурний опис окремих лексем.

Для прикладу наводимо опис деяких назв.

Курячий бульйон (tyъkhъsbуl kйszьlt leves): tyukleves, tyukhusleves, bujjon.

Назва tyukleves id. поширена в усіх досліджуваних угорських говірках. Складається з двох компонентів: перший tyuk 'курка' (літ. tyъk) має дтур. пох. [TESz ІІІ, 1021], другий компонент leves 'суп' виник на уг. ґрунті від іменника lй 'рідина' [TESz IІ, 762]. Лексема tyukleves зафіксована і в боржавських та марамороських угорських говірках Закарпатської області [KMNуA I, карта 272].

tyukhusleves (5, 7) 'бульйон'. Складається з трьох компонентів: tyuk id. (див. tyukleves), другий hus (літ. hъs) 'м'ясо', пох. якого невідоме; твердження, що це тур. запозичення помилкове; пор. англ. flesh, нім. Fleisch 'живе м'ясо; м'якоть фруктів' [TESz II, 172], третій leves id. (див. tyukleves). Лексема tyukhusleves зафіксована ще у марамороських угорських говірках Закарпатської області [KMNуA I, карта 272].

bujjon 'бульйон'. Ця назва вживається тільки в н. п. 6, де використовується паралельно з лексемою tyukleves id. Лексема bujjon походить, напевно, від укр. бульйон чи рос. бульон id. Цей номен поширений і у боржавських та марамороських угорських говірках Закарпатської області [KMNуA I, карта 272].

Вареники (derelye): dereje, barбtfьle, m#csk#fьle.

dereje id. Ця назва є загальнопоширеною. Етимологія лексеми dereje непевна, можливо від іменника dereglye [TESz I, 619]. Лексема dereje зафіксована і в боржавських та марамороських угорських говірках Закарпаття [KMNyA I, карта 283] та в угорських говорах на території Угорщини [SzamSz І, 167], а також поширена в українських говорах Закарпатської області [Лизанец ІI, 158, 593].

barбtfьle 'чернечі вуха'. Ця назва вживається тільки в н. п. 5, де викорис- товується паралельно з лексемою dereje 'вареники'. Лексема-композит barбt- fьle складається з двох компонентів: перший barбt 'чернець; приятель', сл. пох. [TESz ІІ, 246], другий компонент fьle 'його вуха', від іменника fьl 'вухо', що сягає ще ф.-у. періоду [TESz І, 1000] та особово-присвійне закінчення -е. Назва barбtfьle зафіксована і в боржавських та марамороських угорських говірках Закарпаття [KMNуA I, карта 283].

m#csk#fьle 'вуха кішки'. Поширена тільки в н. п. 6. Паралельно вживається реалія dereje id. Cкладається з двох компонентів: m#csk# 'кішка', сл. пох. [TESz ІІ, 807], fьle 'вуха', від іменника fьl id. і особово-присвійне закінчення -е (див. barбtfьle).

Корейка свині (karmonбdli): karaj, k#r#j, karmonбdli, karmenбdli, kar- molбdй, k#rmon#†dй.

karaj (1-3, 7), k#r#j (6) id. cл. пох. [TESz ІІ, 373]. Лексема karaj зафіксо- вана і в боржавських та марамороських угорських говірках Закарпатської області [KMNуA I, карта 290]. Поширена ця назва і в українських говорах Закарпатської області [Лизанец ІI, 94, 135, 605].

karmonбdli (1), karmenбdli (7), karmolбdй (4-5), k#rmon#†dй (6) 'вирезка'. В н. пп. 1, 6-7 вживається паралельно з лексемою karaj id. Лексема kar- monбdli, від нім.Karbonade 'грудинка свині' [TESz ІІ, 386]. Лексема karmonбd-

li зафіксована і в боржавських та марамороських угорських говірках Закар- патської області [KMNуA I, карта 290].

Сир з молока корови (tehйntъrу): turу, turу`, tehenturу`.

turу (1-2, 4), turу` (3, 5-7) id. (літ. tъrу) має дтур. пох.[TESz ІІІ, 1005.

tehenturу` (3, 5) id. використовується паралельно з turу` id. Лексема tehenturу` (літ. tehйntъrу) складається з двох компонентів: tehen (літ. tehйn) корова ір. пох. [TESz ІІІ, 875 та turу` id. (див. turу).

Вергуни (csorцgefбnk): csхrцge, csх›rцge.

csхrцge (1-2, 4), csх›rцge (3, 5-7). Це похідне слово від дієcлова csцrцg 'дзвякати, брязгати' [TESz І, 566]. Поширена ця лексема і в українських говорах Закарпаття [Лизанец ІI, 95, 120, 141].

Пончик (fank): fбnk, f#†nk, puffancs, puff#ncs, poncsiki.

fбnk (1-4, 7), f#†nk (6) id. пох. від слова трансільванських сасів paзkox, fфnkox 'смажені яйця, печене на сковорідці тісто' [TESz І, 839]. Лексема fбnk зафіксована і в боржавських та марамороських угорських говірках Закар-паття [KMNyA I, карта 306].

puffancs (1, 3-5), puff#ncs (6) id. від дієслова puffan 'надувається', що є звуконаслідувальним словом [TESz ІІІ, 304] та суф. -cs.

poncsiki id. Ця назва вживається тільки в н. п. 2, де використовується паралельно з лексемою fбnk id.Це нова назва, запозичена з укр. чи рос. мови, пор. пончики id. Назва poncsiki зафіксована також у боржавських та марамороських угорських говірках Закарпаття [KMNyA I, карта 306].

Рулет з горіхами із листового тіста (diуs rйtes): diуs rйtes, diу`s rнtes, diу`s r…йtes.

diуs rйtes (1-2, 4), diу`s rнtes (3, 5, 7), diу`s r…йtes (6) id. Ця назва є загальнопоширеною в досліджуваних угорських говірках. Словосполучення складається з двох компонентів: diуs 'з горіхом' корінь diу 'горіх', дтур. пох.

TESz І, 641 та суф. -s, другий компонент rйtes 'рулет із листового тіста' виник на уг. ґрунті з прикметника rйteges (rйtes) 'з кількох шарів' [TESz ІІІ, 397].

Рулет з маком із листового тіста (makos rйtes): mбkos rйtes, mбkos

rнtes, m#†kos r…йtes, kigyу`rнtes

mбkos rйtes (1-2, 4), mбkos rнtes (3, 5, 7), m#†kos r…йtes (6) id. Перший ком- понент mбkos 'з маком', від іменника mбk 'мак', сл. пох. [TESz ІІ, 822] та суф. -os, другий компонент rйtes id. (див. diуs rйtes). Словосполучення mбkos rйtes зафіксоване і в боржавських угорських говірках Закарпаття [КMNyA I, карта 310].

kigyу`rнtes id. Ця назва вживається тільки у н. п. 3, де використовується паралельно з лексемою mбkos rнtes id. Лексема-композит kigyу`rнtes скла- дається з двох компонентів, перший kigyу` 'змія' (літ. kнgyу id.), похідне слово, від основи kigy- , що сягає ще урал. періоду [TESz ІІ, 486] (та суф. -у), другий компонент rйtes id. (див. diуs rйtes).

Бідон для жиру (zsнrosbцdцn): zsirosbцdцny, zsirosdцbцny, zsirosdebeny, bцdцn, dцbцny, zsiroskanna.

zsirosbцdцny (1, 3-5, 7), zsirosdцbцny (3), zsirosdebeny (2-3, 5) id. Cкладається ця назва з двох компонентів: перший zsiros 'жирний' корінь zsнr 'жир', сл. пох. [TESz III, 1221] та суф. -os, другий компонент bцdцny (фонетичні варіанти dцbцny, debeny ) - з іменника bцdцn 'бідон', півд. сл. пох. [TESz I, 357]. Лексема zsirosbцdцny зафіксована і в боржавських та мара-мороських угорських говірках Закарпатської області [KMNуA I, карта 256].

bцdцn (6), dцbцny (6, 7) 'бідон'. Етимологію див. zsirosbцdцny id. Лексема bцdцn зафіксована і в боржавських та марамороських угорських говірках Закарпатської області [KMNуA I, карта 256] та в інших угорських говорах [SzamSz I, 47]. Назва bцdцn поширена і в українських говорах Закарпатської області [Лизанец ІІ, карта 333].

zsiroskanna id. Ця назва вживається тільки в н. п. 7. Її перший компонент zsir id. (літ. zsнr) (див. zsirosbцdцny) та суф. -os, другий kanna 'бідон' від нім. Kanne [TESz II, 348]. Лексема zsiroskanna зафіксована і в боржавських угорських говірках Закарпатської області [KMNyA I, карта 226].

Пристрій, через який протирають помідори для одержання томатного соку (passzнrozу): passzirozу, passzirozу`, p#sszirozу`.

passzirozу (1-2, 4), passzirozу` (3, 5, 7), p#sszirozу` (6). Ця назва поширена на всій досліджуваній території. Пох. від дієслова passziroz (літ. passzнroz) 'протирати', що з нім. passieren 'переходити чеорез щось' та суф. -у [TESz III, 121]. Лексема passzirozу поширена і в українських говорах Закарпатської області [Лизанец ІІ, 94, 118, 123].

Третій розділ “Назви їжі, напоїв й кухонного начиння: етимологічний, словотвірний аспекти та явище синонімії”. З точки зору походження більшість досліджуваної лексики є власне угорськими словами (77% від загальної кількості назв), тобто успадкована з уральського, фінно-угорського та угорського періоду, або виникла на власному угорському ґрунті.

а) слова, успадковані з уральського періоду. Назви, успадковані з уральського періоду, становлять 13 % від загальної кількості власне угорських назв. Лексема bхr 'шкіра' із уральського періоду, виникла від уральської мови-основи *perз. В ужансько-латорицьких угорських говірках Закарпаття вона поширена також як компонент складного слова disznуbыr (літ. disznуbхr) 'шкіра свині'. До групи слів успадкованих з уральського періоду, відносимо ще такі лексеми: йlet життя (в значенні пшениця), fa 'дерево', hal 'риба', kнgyу 'змія', lбb 'нога', mбj 'печінка', mos 'мити', sьt 'смажити', szem зерно(око) vas 'залізо', vнz 'вода'. Ці назви у досліджуваних говірках найчастіше поширені як компоненти складних слів - назв їжі й кухонного начиння. Наприклад: mбj 'печінка' - disznуmбj, disznу`mбj, disznу`disznу`m#†j 'печінка свині'; lбb 'нога' - vaslбb залізні ніжки (тринога); fa 'дерево' - kavarуfa, kavarу`fa, k#v#rу`f# 'мішалка (з яким мішали повидло у казані)'; kнgyу 'змія' - kigyу`rнtes 'рулет з маком із листового тіста' і т. д.

б) слова з фінно-угорського періоду. Стосовно цієї групи слів зазначаємо, що тільки окремі одиниці з досліджуваної тематичної групи з упевненістю можна віднести до фінно-угорських, тому що не залишилося писемних пам'яток до Х ст., у яких би згадувалася значна кількість назв їжі й ку- хонного начиння фінно-угорських народів.

Назви, успадковані з фінно-угорського періоду, становлять 24% від загальної кількості власне угорських назв. З фінно-угорського періоду успадковані такі лексеми: fьl 'вухо', gyцkйr 'корінь', hбj 'свиняче сало низького сорту', kйs 'ніж', kйz 'рука', kх камінь, lй рідина (суп), mag зерно, nagy великий, rongy 'ганчірка', szъr 'колоти, vaj 'масло', vйr 'кров' і т.д.

Ці назви у досліджуваних говірках найчастіше поширені як компоненти складних слів - назв їжі й кухонного начиння. Наприклад: fьl 'вухо' - barбt- fьle 'чернечі вуха'; gyцkйr 'корінь' - gyьkцrkefe, gyцkirkefe 'господарська щітка, якою мили обпалену свиню' (літ. gyцkйrkefe), kйs 'ніж' - szurу`kй…s, natykй…s, n#tykй…s 'ніж, яким заколюють свиней' (літ.disznуцlх kйs), kйz 'рука' - kйzi- malom, kй…zimalom ручний млин (для обмолоту зернових) (літ. magvak хrlйsйre szolgбlу eszkцz), kх камінь - nyomу`kы камінь-тягар (великий ка- мінь, що стискав капусту у бочці) (літ. nehezйk - a kбposztбshordуban lйvх savanyъ kбposzta цsszenyomбsбra hasznбlt kх), nagy великий - natyfazik, n#ty- - f#zik 'великий горщик' (літ. nagyfazйk) і т. д.

в) лексеми, успадковані з угорського періоду. Назви, успадковані з угорського періоду, становлять 18% від загальної кількості власне угорських назв. До цієї групи належать такі слова: aszal висушити, haj волос, hнzik 'повнішає', mer 'черпати', nyъl 'заєць', szйl 'край (для позначення реалії - окраєць хліба)', szхr 'волосся', tбl 'миска', tыz 'вогонь'.

Більшість із вищеназваних слів використовуються як окремо, так і в похідних назвах їжі й кухонного начиння. Вони відіграють активну роль в утворенні нових слів. Наприклад: haj волос - tengerihaj, tй…ngerihaj листя ка- чана кукурудзи (літ. borнtуlevйl - a kukoricacsхй); mer 'черпати' - merхkanбl, merх›kanбl, merнtх›kanбl 'черпак' (літ. merхkanбl); szхr 'волосся' - kondor-szх›rь 'порода свині (довгохребтові, м'ясисті)' (літ. hъssertйs); tбl 'миска' - tбlka, t#†lk#, kistбlka 'маленька миска' (літ. kismйretы tбl).

г) назви, утворені на власному угорському ґрунті. Після осілого життя угорських племен на території Карпатського басейну почався активний процес культурного та мовного оновлення. У період XVI-XVIII ст. починає формуватися угорська літературна мова, а у кінці XVIII-XIX ст. настає період оновлення угорської мови, що має велике значення у збагаченні літературної мови новими словами. В той час прогресивні письменники та вчені бачили, що лексика угорської мови досить бідна для вираження нових ідей та реалій життя.

Назви, утворені на власному угорському ґрунті, становлять 45% від загальної кількості власне угорських назв. До цієї групи можемо віднести такі слова: bйles 'пиріжки', burizs 'ячмінна крупа', hordу 'бочка', hurka 'лівер', kapar 'гребти', lбbаs 'сковорода', leves 'суп', rйtes 'рулет із листового тіста', szarvas 'олень', tengeri 'кукурудза', tepertх 'шкварки', zacskу 'мішечок'.

Вищеназвані лексеми використовуються як окремо, так і в похідних назвах їжі й кухонного начиння. Деякі назви у досліджуваних говірках поширені як компоненти складних слів чи словосполучень. Наприклад: bйles 'пиріжки' - kбsбs bйles, kбsбs bй…les, k#†s#†s bй…les 'пиріжки з кашею, звареною у молоці' (літ. kбsбs bйles); hordу 'бочка' - kбposztбshordу, kбposztбshordу`, k#†poszt#†shordу` бочка для квашення капусти (літ. kбposztбshordу); hurka 'лівер' - hurkatхtх, hurkatх›tх›, hurk#tх›tх› 'пристрій для начинення ковбаси, ліверу' (літ. hurkatцltх); rйtes 'рулет із листового тіста' - diуs rйtes, diу`s rнtes,diу`s r…йtes 'рулет з горіхами із листового тіста' (літ. diуs rйtes); kapar 'гребти' - szйnkaparу, szнnkaparу` 'кочерга з довгою ручкою' (літ. szen- kaparу); szarvas 'олень' - szarvaspцrkцlt, sz#rv#spцrkцlt 'рагу з оленя' (літ. szarvasporkцlt).

У назвах їжі й кухонного начиння в південних ужансько-латорицьких угорських говірках Закарпатської області багато запозичень 23% від загальної кількості назв. В угорських говірках особливо багато запозичень із тих мов, з якими вони контактували на протязі тривалого часу, наприклад, із слов'янських, тюркських, німецької мов та деяких інших.

а) слов'янські запозичення. Кількість слов'янських запозичень серед іншомовних слів у назвах їжі й кухонного начиння в південних ужансько-латорицьких угорських говірках Закарпатської області становить 46 % від загальної кількості усіх запозичень.

Це пояснюється об'єктивними причинами, адже угорські племена ще до ІХ ст. майже 300 років безпосередньо контактували зі східнослов'янськими племенами: сіверянами, в'ятичами, полянами. У Х ст. у житті угорців відбулися великі зміни, оскільки вони здобули нову батьківщину у Карпатському регіоні і поселилися по сусідству зі слов'янськими племенами. З другої половини Х ст. угорські племена починають вести осілий спосіб життя якому сприяло їхнє знайомство з більш високою слов'янською землеробською культурою

В ужансько-латорицьких угорських говірках серед назв їжі й кухонного начиння поширені такі слов'янські запозичення: bцdцn 'бідон', bukta 'пончики', gabona 'жито', gomba 'гриб', kacsa 'качка', kalбcs 'солодка булочка', karaj 'корейка', kбposzta 'капуста', kocsonya 'холодець', kolbбsz 'ковбаса', korpa 'крупа', kosбr 'корзина', lepйny 'коржик', mбk 'мак', olaj 'олія', paprika 'перець', paszuly 'квасоля', pбlinka 'горілка', pecsenye 'печеня', rйpa 'ріпа', rozs 'жито', szalonna 'сало', szilva 'слива', szkovorodka 'сковорода', tйszta 'тісто', vodka 'горілка', zsнr 'жир' і т.д.

Більшість із вищеназваних слів використовується як окремо, так і в похідних назвах їжі й кухонного начиння. Слов'янізми активно збагачують словниковий склад угорської мови. Вони виступають як компоненти складних і складених назв: libapecsenye 'печеня з гуски', tyъkpecsenye 'печеня з курятини', gyйkйnykosбr 'корзина з рогожі круглої форми, в яку кладуть тісто для докисання', gabonakenyйr 'хліб з житнього борошна', rozskenyйr 'хліб з житнього борошна', kacsaleves 'суп з качки', sбrgarйpa 'морква', zsнros 'жирний', paprikбs 'з перцем'.

б) тюркські запозичення. Тюркські запозичення становлять другу за кількістью групу іншомовних запозичень у лексиці їжі й кухонного начиння в ужансько-латорицьких угорських говірках Закарпатської області. Вони становлять 16,5 % від загальної кількості усіх іншомовних слів. Це пояснюється тим, що угорські кочові племена безпосередньо контактували з тюркськими народами ще до приходу до Карпатського регіону. З V до IX ст. тюркські та угорські племена жили по сусідству, на території Причорномор'я, й тоді ще більше зміцнилися тюрксько-угорські зв'язки.

Після приходу угорських племен у Карпатський регіон угорсько-тюркські зв'язки були слабкими, вони стали тіснішими тільки у XVI-XVII ст., коли Угорщина перебувала під гнітом турків.

У досліджуваних угорських говірках поширені такі тюркізми: alma 'яблуко', бrpa 'ячмінь', bor 'вино', borsу 'горох', bъza 'пшениця', dara 'грубе мливо diу 'горіх', disznу 'свиня', findzsa 'чашка', gyьmцlcs 'фрукт', tъrу 'сир (з молока корови)', tyъk 'курка' і т. д.

Тюркізми в ужансько-латорицьких угорських говірках беруть активну участь у словотворенні: бrpakбsa 'ячмінна крупа', tengeridara 'грубе мливо з кукурудзи', borsуleves 'гороховий суп', tyъkpecsenye 'печеня з курятини', birsalma 'айва', tъrуs 'з сиром' і т. д.

в) німецькі запозичення. Угорська мова мала деякі контакти з німецькою і перед приходом угорців у Карпатський регіон, але ці зв'язки стали міцнішими з Х ст. Німецький вплив залишився після прийняття християнства коли на угорській території поселились німецькі священики та лицарі королівського двору, ще більше зріс цей вплив після 1526 р., коли Габсбурги взяли політичну владу у свої руки .

Німецькі запозичення назв їжі й кухонного начиння у досліджуваних ужансько-латорицьких угорських говорах становлять 14,6 % від загальної кількості усіх іншомовних слів. Головним чином запозичувалися німецькі назви із баваро-австрійських та середньонімецьких говорів.

У південних ужансько-латорицьких угорських говірках поширені такі німецькі запозичення: kanna 'бідон', karalбbй 'кольрабі', karmonбdli 'вирізка, корейка' krumpli 'картопля', lбda 'ящик', nokedli 'галушки-клецки, виготовлені на спеціальному металічному пристрої з дірками', marha 'рогата худоба', sуdar 'окіст', sonka 'окіст' і т. д.

г) латинські запозичення. У середньовічній Угорщині мовою церкви й науки була латинська мова. Найбільша частина латинських слів пов'язана з

християнством та церквою. Так, наприклад, лексема angyal 'ангел' від лат. angelus у досліджуваних угорських говірках у назвах їжі й кухонного начиння використовується як складовий компонент лексеми angyalbцgyцrх 'ангельські галушки (галушки продовгастої форми, виготовлені з муки та вареної картоплі)'. Крім цього, поширені ще такі латинські запозичення: kamra 'окреме приміщення для зберігання продуктів', szбlika 'амоній', tea 'чай'.

Латинські запозичення становлять 3,5 % від загальної кількості усіх іншомовних слів.

Серед цього шару лексики можна виділити назви похідні, утворені за допомогою словотворчих морфем, це суфіксація, префіксація та префіксація-суфіксація. Основна частина дериватів утворена суфіксальним способом. До найпродуктивніших суфіксів, належать -s, -ka -t, -tt, напр.: darб-+ -s 'з крупою', kбposztб- + -s 'з капустою', tйsztб- + -s 'з тістом', lekvбr-+-(o)s 'з повидлом', tбl-+ -ka 'миска' , fх-+ z-+ -(ц)tt 'варений', habar- +-t 'заправлена з молоком або сметаною та мукою'. Деякі назви виникли префіксальним способом, напр.: meg-+-fх 'звариться', le-+-szыr 'проціджувати', fel-+-ver 'взбити'. Префіксально-суфіксальним способом виникли такі назви: meg- + - sу-+-z 'посолити', meg- + -fх- +-z 'зварити', meg-+-fх-+-tt 'зварений', fel-+-ver-+-t 'взбитий'.

Другим важливим способом творення назв їжі та кухонного начиння є також осново і словоскладення. Тут виділяємо складні і складені назви.

Складні назви поділяємо на чотири підгрупи з урахуванням походження їх складових компонентів:

- обидва компоненти - угорські назви: бsvбnyvнz 'мінеральна вода' від бsvбny 'мінерал' + vнz 'вода'; йdesvнz 'солодка вода, лимонад' від йdes 'солодкий' + vнz 'вода' і т. д.

- перший компонент - угорська назва, а другий - іншомовна назва: tengericsх 'качан кукурудзи' від tengeri 'кукурудза' + півд.сл. csх 'качан'; fatekenх 'дерев'яне корито, в якому мисили хлібне тісто' від fa 'дерево' + дтур. tekenх 'корито' і т. д.

- перший компонент - іншомовна назва, а другий - угорська назва:

gyьmцlcslй 'фрукти, заправлені сметаною або молоком з мукою' від. дтур. gyьmцlcs 'фрукт' + lй 'рідина, суп'; borsуleves 'гороховий суп' від дтур. borsу 'горох' + leves 'суп' і т. д.

- обидва компоненти - іншомовні назви: gyйkйnykosбr 'корзина з рогожі круглої форми, в яку кладуть тісто для докисання' від дтур. gyйkйny 'рогожа' + сл. kosбr 'корзина'; kockatйszta 'тісто у вигляді кубиків (для супу)' від сл. kocka 'кубик' + сл. tйszta 'тісто' і т. д.

Складені назви. Серед них виділяємо такі підгрупи, з урахуванням походження їх складових частин:

- обидва компоненти - угорські слова: mбjas hurka 'ліверна ковбаса з печінкою', vйres hurka 'ліверна кров'яна ковбаса' і т. д.

- перший компонент - угорське слово, друге - іншомовне запозичення:

gombуdбs paszuly 'суп із квасолі з кусочками локшини' - paszuly 'квасоля' схв. пох.; habart paszuly 'заправлена сметаною або молоком і мукою квасоля' - paszuly 'квасоля' схв. пох.; habart szilva 'заправлені сметаною або молоком і мукою сливи' - szilva 'слива' сл. пох. і т. д.

- компоненти змішаного походження (в них більше ніж два компонента): rбntott paszulyleves 'заправлений мукою, жиром і червоним перцем суп з лущеної квасолі' - paszuly 'квасоля' схв.пох.(інші компоненти угорські слова); tцltelйkes krumplileves 'картопляний суп з домішкою хліба та зеленої петрушки' - krumpli 'картопля' нім. пох. (інші компоненти угорські слова) і т. д.

У системі назв їжі й кухонного начиння також досліджували явище синонімії. Ми аналізуємо три основні групи: а) синонімічні пари, компоненти яких є словами угорського походження: derelye-barбtfьle 'вареники', zurbolу-vajverх 'маслоробка, маслобійка'; б) синонімічні пари, які складаються з угорського та запозиченого слів: burizs - gersli 'ячмінна крупа', gцmbцc-sajt 'свинячий сальтисон'; в) синонімічні пари, у яких обидва слова - іншомовного походження: fбnk-poncsiki 'пончики', findzsa - csйsze 'чашка', kanna - diner 'бідончик (для молока)', lepйny - olбgyi 'оладка, коржик'.

В південних ужансько-латорицьких угорських говірках нами зафіксовано 112 синонімічних рядів, що пов'язані з назвами їжі й кухонного начиння. Всі вони подані у додатках.

У “Висновках” відзначаємо, що у повсякденному житті людини важливу роль відіграє харчування, тому дослідження назв їжі й кухонного начиння має суттєве значення не тільки для мовознавчої науки, але й етнографії, історії й культури населення взагалі.

В основному розділі дисертаційної роботи подаються словникові статті за такою структурою: заголовне слово (розмовна літературна форма), фонетичні та морфологічні діалектні варіанти, значення лексеми, її походження, фіксація даної назви у цьому ж значенні в інших угорських говірках Закарпатської області та в угорських говірках на території Угорщини, в українських говірках Закарпаття з покликанням на відповідні наукові праці.

Основу назв їжі й кухонного начиння становлять лексеми, які є загальнопоширеними і в інших угорських говорах Карпатського регіону та в угорській літературній мові: cseresznye черешня, csйsze чашка, hъs м'ясо, kenyйr хліб, leves суп, szalonna сало, tбl миска, zsнr жир і т. д. Часто ці назви вживаються з фонетичними відмінноcтями: csйsze - csй…sze, csй…szй чашка, szalonna - sz#lonn# сало, tбl - t#†l миска і т. д.

В південних ужансько-латорицьких угорських говірках в назвах їжі й кухонного начиння наявні і такі регіоналізми чи нові слова, словосполучення, які відсутні в угорських говорах на території Угорщини та угорській літературній мові: szkovorodka сковорода, skvбrka шкварки, grecska гречка, polenai vнz 'полянська мінеральна вода', buljon курячий бульйон, szup 'суп зі свинини' і т. д.

Деякі з досліджуваних назв уже архаїзувалися. Наприклад: baket бідончик (для молока), brуza харчова сода, diner бідончик (для молока), йlet пшениця, findzsa чашка, krajszon сковорода, lecske тісто у вигляді кубиків (для супу), pemete помело для вичищення печі, penйszpor саліціловий натрій, pilis окраєць хліба, rocska дійниця і т. д.

Збагачення лексики, пов'язаної з їжею й кухонним начинням відбувається в результаті словотворення, переосмислення слів і запозичення назв з інших мов. Основна частина нових номенів з'являється шляхом творення слів на угорському мовному ґрунті за допомогою власних словотворчих засобів.

За словотвірною класифікацією досліджувану лексику поділяємо на три групи: прості (48 %), складні (33 %) та складені (19 %) назви на позначення їжі та кухонного начиння.

Назви їжі та кухонного начиння за походженням поділяємо на дві групи: власне угорські слова (77% від загальної кількості назв) та запозичення з інших мов (23 % від загальної кількості назв).

І. Власне угорські слова поділяємо на: а) слова, успадковані від уральського періоду (5 % від загальної кількості власне угорських назв); б)слова з фінно-угорського періоду (6 %); в)слова з угорського періоду (4 %); г)назви, утворені на власному угорському ґрунті (85% ).

2. Запозичення з інших мов. Серед них виділяємо: а) слов'янські запозичення (46 % від загальної кількості усіх запозичень); б) тюркські запозичення (16,5 %); в) німецькі запозичення (14,6 %); г) латинські запозичення (3,5 %); д) лексеми невизначеного чи невідомого походження (13 % ); е) міжнародні слова (2,7 %); є) інші запозичення (3,7 %).

У південних ужансько-латорицьких угорських говірках серед назв їжі й кухонного начиння досліджувалося і явище синонімії та лексичних паралелізмів. У досліджуваних говірках для одного й того ж поняття часто використовується кілька назв, які утворюють синонімічний ряд. Значна кількість назв для одного й того ж поняття пояснюється головним чином лексичними запозиченнями.

У зібраних угорських назвах їжі й кухонного начиння ми виділяємо три групи синонімічних пар: а) синонімічні пари, компоненти яких є словами угорського походження; б) синонімічні пари, які складаються з угорського та запозиченого слів; в) синонімічні пари, у яких обидва слова - іншомовного походження.

У складі синонімічних рядів переважають двокомпонентні назви, набагато менше їх з трьома і більше компонентами. В ужансько-латорицьких угорських говірках Закарпатської області серед назв їжі та кухонного начиння більшість лексичних синонімічних пар не є абсолютними синонімами. Вони відображають певний відтінок у семантиці позначуваних понять.

Досліджувана нами лексика є багатою і своєрідною, що пояснюється багатовіковим контактуванням цих говорів з українськими та словацькими говорами. Зібраний нами лексичний та семантичний матеріал містить значну інформацію про побут угорського населення Закарпатської області, його історію та взаємозв'язки з іншими угорськими, а також українськими, словацькими й румунськими говорами. Значна частина лексем успадкована від фінно-угорського та угорського періоду, багато назв виникло уже на власному угорському ґрунті та засвоєно чи запозичено з інших мов, і в першу чергу з мов сусідів.

Cписок опублікованих праць за темою дисертації

1. Ъr Lajos. Kйt nйp egy „orvossбg” (Два народи - одне “лікарство”) // Acta Hungarica 1998. IX. йvf. - Ungvбr, 2000. - 66-68. o.

2. Ур Л.Л. Лексика, повязана з випіканням хліба в угорських говорах нижньої течії ріки Латориці // Acta Hungarica 2001, XII-ий рік видання. - Ужгород, 2004. - С. 74-79.

3. Ур Л.Л. Лексика, повязана з молоком та молочними продуктами в угорських говорах нижньої течії ріки Латориці // Acta Hungarica 2001, XII-ий рік видання. - Ужгород, 2004. - С. 66-69.

4. Ур Л.Л. Назви овочевих супів серед угорського населення нижньої течії ріки Латориці // Acta Hungarica 2001, XII-ий рік видання . - Ужгород, 2004. - С. 70-73.

5. Ур Л.Л. Традиції, повязані з випіканням хліба угорцями Закарпаття Науковий вісник Ужгородського університету: Серія ”Філологія”. - Ужгород, 2004.- Випуск 10. - С. 74-75.

6. Ур Л.Л. Назви посуду в південних ужансько-латорицьких угорських говірках Закарпатської області // Acta Hungarica 2002-2003, XIІІ - ХІV-ий рік видання. - Ужгород. - С. 78-85.

7. Ур Л.Л. Етимологічний аспект у дослідженні назв їжі, напоїв й кухонного начиння в південних ужансько-латорицьких угорських говірках Закарпатської області // Acta Hungarica 2002-2003, XIІІ-ХІV-ий рік видання.- Ужгород, 2004. - С. 71-77.

АНОТАЦІЯ

угорський етимологічний словотвірний синонімія

Ур Л.Л. Назви їжі й кухонного начиння в південних ужансько-латорицьких угорських говірках Закарпатської області. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.09 - фінно-угорські та самодійські мови (угорська мова). - Ужгородський національний університет. - Ужгород, 2004.

Картотека фактичного матеріалу, описаного в дисертації, становить понад 1000 назв з їх фонетичними й морфологічними варіантами, пов'язаними з назвами 203 реалій. Визначено основні способи номінації, з'ясовано, що збагачення назв їжі й кухонного начиння відбувається як за рахунок традиційної самобутньої лексики, так і в результаті словотворення і запозичення назв з інших мов. Виявлено синонімічні ряди (112).

З'ясовано співвіднесеність південних ужансько-латорицьких угорських говірок Закарпатської області з угорською літературною мовою, а також з іншими угорськими говорами та українськими говорами Закарпатської області.

На основі проведеного дослідження укладено Угорсько-український словник назв їжі й кухонного начиння (див. додаток А).

Ключові слова: власне угорські назви, етимологія, запозичення, реалія, синонімічні ряди, синонімія, соціолінгвістичний аспект, тематична група, ужансько-латорицькі угорські говірки.

АННОТАЦИЯ

Ур Л.Л. Названия пищи и кухонной утвари в южних ужанско-латорицких венгерских говорах Закарпатской области. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.09 - финно-угорские и самодийские языки (венгерский язык). - Ужгородский национальний университет. - Ужгород, 2004.

Картотека фактического материала, описанного в диссертации, составляет около 1000 названий с их фонетическими и морфологическими вариантами, обозначающих 203 реалии. Определены основные способы номинации, установлено, что обогащение лексики на обозначение названий пищи и кухонной утвари происходит в результате словообразования и заимствования названий из других языков. В роботе говорим и об синонимических рядах среди названий пищи и кухонной утвари (112).

Исследовано соотношение южных ужанско-латорицких венгерских говоров Закарпатской области с венгерским литературним языком, а также с другими венгерскими говорами и украинскими говорами Закарпатья.

Прилагается к диссертации Венгерско-украинский словарь названий пищи и кухонной утвари.

Ключевые слова: заимствования, реалия, синонимические ряды, синонимия, собственно венгерские названия, социолингвистический аспект, тематическая группа, ужанско-латорицкие венгерские говоры, этимология.

ANNOTATION

Ur L.L. Names of food and kitchen utensils in Southern Uzhansko-Latorytsky Hungarian dialects of Transcarpathia. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Philology by speciality 10.02.09. - Finno-Ugric and Samodian languages. - Uzhhorod National University. - Uzhhorod, 2004.

Card-index of language material described in the present dissertation con- tains more than 1000 names and their phonetic and morphological variants connec- ted with 203 realia.

Vocabulary, denoting names of food and kitchen utensils in Uzhansko-Latorytsky Hungarian dialects of Transcarpathia, contains much information on the most characteristic language features of the population which occupies the whole territory. The basis of the names of food and kitchen utensils is made up of lexemes widely spread both in the Hungarian dialects of the Carpathian region and the Hungarian language itself. Majority of lexemes nearly 77% is inherited from the Ural, Finno-Ugric and Hungarian periods, or appeared on the proper Hungarian basis.

Vocabulary connected with food and kitchen utensils in Uzhansko-Latorytsky Hungarian dialects, is very rich and diverse. Besides, Hungarian population of Transcarpathia actively contacts with the Ukrainians, Romanians, Slovaks etc. The above mentioned peoples have been in close cultural, economic and political relations during many centuries. These contacts have caused a lot of borrowings and assimilations from these languages into Hungarian and vice versa

There are many borrowings (more than 23%) in the names of food and kitchen utensils in the dialects under study. The Hungarian language contains many borrowings from the languages it has been contacted with during a long period of time Slavonic, Turkic and German. Main means of nomination en richment of the names of food and kitchen utensils is due to both word-building and borrowings from other languages. The synonymic lines of the names of food and kitchen utensils have been revaled (112) and linguistic atlas compiled.

The correlation between Uzhansko-Latorytsky Hungarian dialects and the Hungarian language and also Hungarian and Ukrainian dialects of Transcharpatia has been studied. On the basis of the present research the vocabulary of the names of food and kitchen utensils, containing 580 lexemes, has been compiled.

Vocabulary of the names of food and kitchen utensils is considered to be of great importance, as it vividly describes everyday life and culture of the popu- lation. Because of the raise of well-king of peoples this vocabulary layer rapidly chauges, many names disapper and the dialects under study lose their archaic features which cannot be found in the Hungarien dialects on the territory of Hungary.

Eating plays on important sole in everyday life of people, so the study of the names of food and kitchen utensils is of primary importance not only for lingu- istics, but ethnography, history and culture of people.

Having studied lexical parallelisms in southern Uzhansko-Latorytsky Hungarian dialects in the names of food and kitchen utensils, we have come to the conclusion that most synonymic lines are not absolute synonyms. They sereal a definite shade in semantics of the notions under analisys. Some names out of these synonyms became archaic, and even older generation seldom uses them, and younger one knows nothing about them.

Key words: Hungarian names proper etymology, borrowing, realia, synonymy, synonimic lines, sociolingvistic aspect, thematic group, Uzhansko-Latorytsky Hungarian dialects.

Размещено на Allbest.ru

...