Лінгвостилістичні аспекти прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини двадцятого століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 81.111 (81'38 + 81'42)

Лінгвостилістичні аспекти прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини двадцятого століття

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Савицький Костянтин Григорович

КИЇВ 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться “23” грудня 2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03600, МСП, Київ-5, вул. Червоноармійська. 73).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (вул. Червоноармійська, 73).

Автореферат розісланий “22” листопада 2004 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.М. Кагановська

АНОТАЦІЯ

Савицький К.Г. Лінгвостилістичні аспекти прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено дослідженню прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття. У роботі визначено поняття прозаїзації поетичного тексту та її аспектів у світлі лінгвостилістики і лінгвопоетики. Використання методології сучасної комунікативно-когнітивної парадигми дозволило розкрити специфіку епізації, колоквіалізації, дестилізації та стереотипізації як аспектів прозаїзації поетичного твору. Виявлено мовні та позамовні чинники прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття, а також виведено формулу обчислення коефіцієнта прозаїзації вказаної пісенної поезії.

Аналіз наслідків прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття уможливив реконструкцію інваріанта текстів інтимної лірики групи Beatles, а також побудову мапи їх скупченості навколо інваріанта. Вивчення лінгвостилістичних аспектів прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття дозволило встановити, що еволюція цієї сфери пісенної поезії здійснюється шляхом інтенсифікації процесу прозаїзації.

Ключові слова: поезія, проза, прозаїзація, оператор прозаїзації, епізація, колоквіалізація, дестилізація, стереотипізація.

АННОТАЦИЯ

Савицкий К.Г. Лингвостилистические аспекты прозаизации англоязычных песенных текстов второй половины ХХ века. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский национальный лингвистический университет.

Диссертация посвящена изучению прозаизации англоязычных песенных текстов второй половины ХХ века. В работе предложено определение понятия прозаизации поэтического текста и её аспектов в свете лингвостилистики и лингвопоэтики. Применение методологии современной коммуникативно-когнитивной парадигмы позволило выявить специфику прозаизации в разных аспектах, а также построить обобщающую модель прозаичной трансформации песенного текста.

Прозаизация поэтического произведения включает такие аспекты: нарративизацию как процесс объективации авторской рефлексии, который проявляется в использовании конкретных имён собственных, образующих нарративный, эпичный фон текста; коллоквиализацию как процесс трансформации речи поэтического произведения в образец разговорного дискурса, который проявляется в использовании фонетических, лексических и синтаксических разговорных структур в лиричном произведении, придающих последнему признаки практической прозаической речи; дестилизацию как процесс концептуализации поэтического произведения в результате снижения частоты использования стилистически выделенных единиц всех языковых уровней; стереотипизацию как процесс превращения поэзии в клишированный тип речи посредством использования речевых клише, стереотипных единиц, автоматизирующих восприятие произведения и нивелирующих эффект его остранения.

Операторами прозаизации англоязычных песенных текстов выступают в аспекте эпизации имена собственные, например, топонимы, хрононимы и другие; дестилизации - прозаические минус-приёмы, которые выводятся через обратную зависимость от концентрации стилистически маркированных единиц; коллоквиализации - фонетические и синтаксические сокращения, а также лексические прозаизмы, характерные для разговорной речи; стереотипизации - клишированные рифмы, клишированные стилистически пустые повторы и речевые фразовые стереотипы.

В работе выявлены языковые и внеязыковые факторы прозаизации англоязычных песенных текстов второй половины ХХ века, а также выведена формула вычисления коэффициента прозаизации данной сферы песенной поэзии.

Использование выведенной формулы вычисления коэффициента прозаизации дало возможность установить, что эволюция прозаизации АПТ второй половины ХХ века имеет волнообразный характер. Снижение степени прозаизации в период 60-тых годов обусловлено влиянием движения рок-н-ролл, в первую очередь, в англоязычном обществе, которое предложило новую антиклассическую стилистику организации песенного текста, а постепенный рост уровня прозаизации АПТ 70-90-тых годов объясняется узуализацией новых тенденций в развитии вокального творчества.

Анализ результатов прозаизации англоязычных песенных текстов второй половины ХХ века дал возможность реконструировать инвариант текстов интимной лирики группы Beatles, а также построить карту их концентрации вокруг инварианта.

Исследование лингвостилистических аспектов прозаизации англоязычных песенных текстов второй половины ХХ века позволило выявить тенденцию к интенсификации процесса прозаизации в указанной песенной поэзии.

Ключевые слова: поэзия, проза, прозаизация, оператор прозаизации, эпизация, колоквиализация, дестилизация, стереотипизация.

RESUME

Savytskyy K.G. Linguostylistic Aspects in English Song Lyrics Prosaisation of the Second Half of the 20th Century. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology in speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Kyiv National Linguistic University, Kyiv, 2004.

The dissertation focuses on the study of English song lyrics prosaisation in the second half of the 20th century. In the paper the process of song lyrics prosaisation and its aspects are highlighted within the framework of stylistics and poetics. The application of methodology characteristic of current communicative and cognitive paradigm made it possible to reveal the peculiarities of episation, colloquialisation, destylisation and stereotypisation as aspects of prosaisation. Certain linguistic and extralinguistic factors of the song lyrics prosaisation are revealed, and the formula of calculating the coefficient of the lyrics prosaisation is elaborated.

The analysis of consequences entailed by prosaisation in the song lyrics of the second half of the 20th century enabled us to reconstruct the invariant of the Beatles' love song lyrics and to build up the chart of the lyrics' density around their invariant. The study of linguostylistic aspects of the English lyrics prosaisation allowed to assert that the given lyrics tend to evolve in the direction of further intensification of the prosaisation process.

Key words: poetry, prose, prosaisation, prosaisation operator, episation, colloquialisation, destylisation, stereotypisation.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація присвячена вивченню лінгвостилістичної специфіки прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття шляхом розкриття тенденцій і закономірностей їх побудови через концептуальний аналіз семантики цієї своєрідної сфери художнього мовлення.

До цього часу вказані тексти були предметом дослідження у літературознавстві з огляду на їх жанрову специфіку (R. Denisoff, S. Frith) та ступінь їх поетичності (A. Blohdorn, J. Fiske), а також у методиці викладання іноземних мов як дидактичний засіб навчання студентів художньому мовленню (D.K. Elten, K. Lems, C.M. Moi, T. Murphey). Питання визначення ступеня поетичності та прозовості художнього твору свого часу досліджувалось у функціональному (В.Б. Шкловський, Р. Якобсон), семантичному (В.В. Виноградов, М.М. Кожина) та структурному (Ю.М. Лотман, Ю.М. Тинянов) аспектах. На основі результатів аналізу взаємодії поезії та прози вивчено специфіку прозаїзації поетичного тексту як процесу, що трансформує поетичний текст на своєрідне прозово-поетичне утворення (Д.Д. Благой, М.А. Бузогли, Н.М. Іванова, В. Шмідт).

Недостатнє висвітлення мовної специфіки змішаних прозово-поетичних творів, до яких належать англомовні пісенні тексти другої половини ХХ століття, розбіжності у тлумаченні термінів “поезія”, “проза” та “прозаїзація”, відсутність системи критеріїв визначення проявів прозаїзації пояснюють актуальність дослідження, спрямованого на виявлення якісних та кількісних особливостей прозової модифікації поетичних творів.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах комплексної колективної теми “Основні категорії стилістики і лінгвістики тексту в синхронії й діахронії та лінгво-методичні аспекти їхнього дослідження” кафедри лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету. Проблематика реферованої дисертації вписується в коло питань, досліджуваних у руслі держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України “Мовні системи. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних та лексичних одиниць: когнітивний і комунікативно-прагматичний аспекти (германські, романські й українська мови)” (тему затверджено вченою радою КДЛУ, протокол № 5 від 24 січня 2000 року).

Мета дисертації полягає в розкритті лінгвостилістичних аспектів прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі завдання:

розробити критерії диференціації поетичного та прозового способів мовленнєвої організації;

визначити складники прозаїзації;

виявити оператори прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття;

вивести формулу обчислення коефіцієнта прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття;

реконструювати інваріант пісенних текстів інтимної лірики групи Beatles на основі аналізу їх семантико-когнітивної структури.

Об'єктом дослідження є процес прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття.

Предмет вивчення становлять лінгвостилістичні особливості прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття.

Матеріалом дослідження слугували 10139 англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття. Основою для моделювання текстового інваріанта були 102 пісенних тексти інтимної лірики групи Beatles.

У ході дослідження використовувалися загальнонаукові методи узагальнення і формалізації для встановлення складників прозаїзації та власне лінгвістичні методи й методики: концептуальний аналіз - для відображення специфіки концептуальної побудови пісенних текстів в аспекті прозаїзації; семантичний аналіз - для виявлення смислового наповнення показників прозаїзації в англомовних пісенних текстах другої половини ХХ століття, а також елементи кількісного аналізу - для з'ясування природи взаємодії складників прозаїзації залежно від певних позамовних ознак досліджених текстів.

Наукова новизна дослідження визначається комплексним підходом до вирішення проблеми диференціації поезії та прози, системним аналізом різних аспектів прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття, розробкою методики моделювання інваріанта пісенних текстів, а також розкриттям закономірностей стереотипного пісенного текстотворення.

Теоретичне значення роботи полягає в опрацюванні методики аналізу змішаних прозово-поетичних текстів, яка сприяє розкриттю не лише структурних, семантичних і прагматичних особливостей пісенного текстотворення, а й загальних закономірностей побудови будь-якого тексту. Отримані результати є певним внеском у розвиток таких галузей науки про мову, як лінгвістика тексту, лінгвостилістика, лінгвопоетика та когнітивна лінгвістика.

Практичне значення вбачається у можливості використання результатів дослідження у курсі лекцій зі стилістики й інтерпретації тексту (розділи “Поетичні тропи і фігури мовлення”, “Стилістика тексту”, “Функціональні стилі”), на практичних заняттях з аналітичного читання, у спецкурсі “Когнітивна поетика”, а також при написанні курсових, дипломних і магістерських робіт.

Апробація результатів роботи здійснена на всеукраїнській науковій філологічній конференції ”Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” (Черкаси, 2000); Міжвузівському науково-практичному семінарі з проблем сучасної семіотики “Знак. Символ. Образ” (Черкаси, 2000); на 6-ій всеукраїнській конференції TESOL „The Way Forward to English Language and ESP Teaching in the Third Millenium” (Kиїв, 2001).

Публікації. Основний зміст дисертації відображено в п'яти статтях, опублікованих у фахових виданнях ВАК України (3,1 др. арк.), і тезах трьох наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 3,7 др. арк.

Загальний обсяг роботи. Обсяг роботи складає 185 сторінок (у тому числі 2 таблиці і 34 рисунки), загальний обсяг праці разом із бібліографією і додатками становить 358 сторінок. Список використаної літератури включає 235 позицій, з яких 66 джерел іноземними мовами.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатків.

У вступі розкрито актуальність і новизну дослідження, його мету, завдання, об'єкт і предмет аналізу, методи й матеріал дослідження, теоретичне та практичне значення роботи, визначено особистий науковий внесок автора і сформульовано основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі обґрунтовано теоретичні засади розмежування поезії та прози, досліджено аспекти та оператори прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття.

У другому розділі здійснено аналіз складників прозаїзації англомовних пісенних текстів, визначено причини й чинники прозаїзації поезії взагалі та специфіку прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття зокрема, виведено формулу обчислення коефіцієнта прозаїзації.

Третій розділ присвячено аналізу наслідків прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття на матеріалі пісенних текстів групи Beatles шляхом реконструкції текстового інваріанта вказаної групи текстів, описання методики моделювання інваріанта пісенного тексту та виявлення закономірностей стереотипного пісенного текстотворення.

У загальних висновках подано теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження, окреслено перспективи подальшого вивчення прозаїзації поетичних творів.

У додатках до дисертації містяться дані кількісного аналізу, таблиці та рисунки, що ілюструють положення, викладені в роботі.

мовленнєвий прозаїзація пісенний англомовний

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Розділ 1. “Теоретичні засади прозаїзації поетичного мовлення”. Розкриття специфіки прозаїзації поетичного тексту потребує визначення аспектів розрізнення поетичного та прозового способів організації мовлення. В результаті критичного аналізу наукових поглядів на співвідношення поезії та прози автором досліджено функціональний, семантичний і структурний аспекти диференціації поезії та прози.

У функціональному аспекті поезія та проза розрізняються на тій підставі, що поезія як художнє мовлення покликана виконувати, насамперед, естетичну функцію, тоді як проза - прагматичну, утилітарну функцію забезпечення комунікативного зв`язку між членами суспільства (Я. Мукаржовський, Р. Барт).

У семантичному аспекті в плані втілення інформації поезію та прозу диференціюють як типи організації дискурсу, що базуються, відповідно, на образному та раціонально-понятійному мисленні (В.В. Виноградов, М.М. Кожина) і репрезентують суб`єктивований та об`єктивований спосіб відображення дійсності (П.М. Поспєлов, Б.В. Томашевський). У плані сприйняття й обробки вербальної інформації поезія та проза розрізняються як такі типи мовлення, що сприймаються й осмислюються більш деавтоматизовано та автоматизовано (В.Б. Шкловський, Ю.М. Лотман).

Структурний аспект передбачає диференціацію поезії та прози як різновидів мовленнєвої організації, де, в основному, акцентується, відповідно, план вираження та план змісту (Р. Якобсон); максимально та мінімально використовуються стилістичні ресурси усіх мовних рівнів (В.В. Виноградов); структура твору є ритмічно організованою або неорганізованою (В.М. Жирмунський, Ю.М. Тинянов).

Під прозаїзацією поетичного твору пропонується розуміти проникнення у структуру поетичного тексту ознак без-убразного зображення дійсності, що знаходить вияв у спрощенні плану вираження твору, позбавленні його ознак стилістичної забарвленості, внесенні в текст елементів розмовного мовлення, внаслідок чого твір сприймається більш автоматично і, певною мірою, втрачає глибину естетичної функціональної спрямованості.

Базовими аспектами прозаїзації поезії є наративізація, або епізація, стилістична нейтралізація, або дестилізація, колоквіалізація та стереотипізація.

Наративізація як об`єктивація авторського відображення дійсності виражається у виборі оповідальної позиції, розповіді від третьої особи, у використанні конкретних найменувань на позначення часу, місця тощо. Наприклад, у пісенному тексті “Biko” (Peter Gabriel) об'єктивація авторського відображення дійсності відбувається, зокрема, через використання хрононіму September '77 та топоніму Port Elizabeth.

Стилістична нейтралізація полягає у спрощенні плану вираження твору, зменшенні ступеня використання стилістичних прийомів та виразових засобів. Наприклад, у фрагменті пісенного тексту “Skateaway” групи Dire Straits “The cars do the usual dance, / some old cruise, the kerbside crawl; / She is sailing through the crowd; / She tortures taxi drivers just for fun” кожне речення містить метафору. Натомість у рядках тексту “Michelle” групи Beatles “I need to make you see, / Oh, what you mean to me” не спостерігається жодного тропу, що вказує на певний ступінь стилістичної нейтралізації цього тексту.

Колоквіалізація вбачається у мовленнєвій демократизації, “орозмовленні” поезії, наприклад, у пропущенні підмета, вираженого займенником I, скороченні частки not та злиття дієслова want з часткою to у пісенному тексті групи Aerosmith: “Don't wanna miss a thing”.

Стереотипізація відбувається шляхом перетворення поетичного тексту на зразок клішованого, стилістично нейтрального, легко передбачуваного мовлення. Наприклад, висловлення I can't be without you та I just can't stop loving you, що неодноразово вживаються у тексті “I Just Can't Stop Loving You” (Michael Jackson), є прикладами фразових кліше, характерних для сучасних англомовних пісенних текстів інтимної лірики.

Вказані аспекти прозаїзації по-різному проявляються в досліджуваних текстах залежно від певних мовних і позамовних чинників.

Розділ 2. “Мовні й позамовні чинники прозаїзації англомовних пісенних текстів”. Основною причиною прозаїзації англомовних пісенних текстів (далі АПТ) другої половини ХХ століття є, насамперед, складна семіотична природа пісні, яка є зразком поліаспектного стилістичного утворення, де стилістична значущість пісенного тексту є лише однією зі складових загальної стилістичної маркованості. Навіть максимально позбавлений стилістичних прийомів та виразових засобів пісенний текст, не стає на заваді впливу, який пісня може здійснювати на слухача, зокрема, завдяки музичному супроводу та іміджу виконавця.

Наступним фактором, який зумовив активізацію прозаїзації АПТ другої половини ХХ століття, є комерціалізація мистецтва. Внаслідок комерціалізації втрачається естетична значущість вокального твору, і його популярність базується виключно на комерційному успіху.

Вагомою передумовою інтенсифікації впливу прозового мовлення на корпус АПТ другої половини ХХ століття, окрім комерціалізації, є також демократизація суспільства та цілих галузей мистецтва як наслідок так званого бунту мас, внаслідок якого людина зі споживацькою світоглядною позицією впливає на всі сфери суспільного життя і таким чином знижує елітарну піднесеність мистецької творчості. Це пояснюється, по-перше, тим, що споживачем мистецької продукції стає людина з посередньою мистецькою компетенцією, яка нав'язує свої естетичні орієнтири авторові. По-друге, художній твір будується за сталим алгоритмом, розрахованим на створення популярного продукту. По-третє, автором і виконавцем твору стає пересічна людина з демократизованим світоглядом (Х.Ортега-і-Гасет).

Активізація процесу прозаїзації знаходить відображення у двох протилежних напрямах, один з яких націлений на нівелювання інституту поезії як такої, а другий - на бунт поетичності. Останній виникає як якісна реакція на кількісне накопичення прозовості як протилежної даності, що не дозволяє привести поезію до остаточного вимирання (Є.М. Карцева, В.П. Шестаков).

Мовленнєвими показниками впливу прози на поетичне мовлення, або, в нашій термінології, операторами прозаїзації, є різноманітні елементи текстової побудови. Так, в аспекті наративізації операторами прозаїзації виступають власні назви, тобто топоніми, антропоніми та інші номінативні одиниці змістової деталізації; в аспекті дестилізації - мінус-прийоми (Ю.М. Лотман), які встановлюються через зворотну залежність від частоти стилістично маркованих одиниць, вжитих у поетичному творі; в аспекті колоквіалізації - елементи повсякденного розмовного мовлення; а в аспекті стереотипізації - кліше, сталі вирази, що характеризуються автоматичністю продукування та сприйняття.

За результатами проведеного аналізу найбільш частотними операторами прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття в аспекті наративізації є хрононіми, топоніми та антропоніми.

Серед хрононімів, які зустрічаються в АПТ другої половини ХХ століття, виділено такі основні групи: назви конкретних років: 2000s, 2005 (текст “Point Me at the Sky” групи Pink Floyd); назви місяців: November (“Meet Le Presidente” Duran Duran); назви днів тижня: Sunday, Monday, Tuesday, Wednesday (“Let Me Know” Kiss); назви конкретного часу доби: 10.15 (“10.15 Saturday Night” The Cure); назви вікових характеристик персонажа: 23, 21, 15, 29 years old (“Guilty Conscience” Eminem).

Внаслідок дослідження процесу топонімізації АПТ другої половини ХХ століття виділено такі основні різновиди топонімів: власні географічні назви на позначення континентів, наприклад: Eurasia, Africa (“West End Girls” Pet Shop Boys); на позначення конкретної країни: Afghanistan, France (“Bombs Away” Police); USSR, Ukraine, Georgia (“Back in USSR” Beatles); на позначення адміністративних регіонів країн: Arizona, Oklahoma, California (“Tulsa Time” Eric Clapton); на позначення міст: Tokyo, New York, Rome, London (“Action” Gorky Park); на позначення міських об'єктів: the Berlin Wall (“Holidays in the Sun” Sex Pistols); на позначення конкретних географічних об'єктів рельєфу: river Tyne (“Southbound Again” Dire Straits) та інші. Найбільш вживаними топонімами є London, New York, Paris, LA, New Orleans і Hollywood.

Стосовно антропонімів, за характером емоційності виділено нейтральні антропоніми, наприклад, Jean-Claude, Louise-Marie у пісенному тексті “I'll Meet You at Midnight” групи Smokie та розмовні, зменшувально-пестливі антропоніми, наприклад, Charlie, Jackie, Sandy у тексті “The Lady Is a Vamp” групи Spice Girls; за структурою: повні (Frank Zappa у тексті “Smoke on the Water” групи Deep Purple) та неповні антропоніми, тобто ім'я або прізвище (Josephine, Bill, Sam у тексті “Home Sweet Home” групи Genesis); за характером позначення: конкретизовані, тобто імена знаменитостей: (Frankie Sinatra у тексті “It's My Life” групи Bon Jovi) та узагальнені антропоніми, тобто імена індивідуумів, невідомих більшості людей (Sammy у тексті “Spread Your Wings” групи Queen).

Прикладами частотних операторів колоквіалізації на фонетичному рівні виступають еліптичні мовленнєві одиниці на зразок I'm, he`s got, we're. Найбільш продуктивною моделлю фонетичної колоквіалізації є скорочення через вилучення початкового голосного форми теперішнього часу дієслова be після підмета, вираженого займенником, і скорочена заперечна частка not у комбінації з допоміжним дієсловом чи дієсловом-зв'язкою. На рівні синтаксису операторами колоквіалізації виступають синтаксичні еліптичні структури, наприклад, мовленнєві утворення з пропущеним підметом, як правило, вираженим займенником. Менш продуктивними засобами синтаксичної колоквіалізації є прийоми пропущення допоміжних дієслів, прийменників та артиклів. У сфері лексичної організації твору чинником колоквіалізації стає зниження, орозмовлення лексики, наприклад, через вживання прозаїзмів та вульгаризмів: bullshit, babe, baby doll, gonna, wanna, gotta, cause, blue, gal, hi, yeah, c`mon, shit, kinda, getcha, mum, mom, mommy, mama, ma, damn, bum, honky tonk, betcha, lemme, whatcha, wantcha, bloody, kicks, bumpty-dump, whore, pretty, fucking, fuck, moron, buddy, kiss my ass, stinking, catch the blues, drop a line, Daddy, Lordie, musta, bro, bite the dust, buy the farm, how come, brag, folks, cops, do time, jock for a dollar. В АПТ другої половини ХХ століття спостерігаються своєрідні гібридні утворення на зразок shouldna catch the blues, де задіяні всі можливі типи колоквіалізації. Повна нейтральна структура наведеного висловлення могла б мати вигляд: you should not have been so sad.

Дестилізація пісенних текстів реалізується через зменшення ступеня використання таких стилістично маркованих одиниць, як алітерація та асонанс на фонетичному рівні, хіазм, інверсія, перелік та риторичні запитання на синтаксичному рівні і, нарешті, метафора, епітет, художнє порівняння, оксюморон та інші на лексико-семантичному рівні.

Порівняймо фрагменти текстів групи King Crimson “Epitaph” та Whitney Houston “I Will Always Love You”. Фрагмент тексту “Epitaph” “When every man is torn apart by nightmares and by dreams; / And silence drowns the screams; / The military band blows the air of normality” є прикладом образного метафоричного мовлення, в якому наявні метафори: man is torn apart by nightmares and by dreams, silence drowns the screams, епітет the air of normality, алітерація silence drowns the screams, антитези nightmares - dreams, silence - screams, nightmares, screams - normality. Рядки тексту “I Will Always Love You” “If I should stay, / I would only be in your way, / So I'll go” репрезентують дестилізоване художнє мовлення, тобто мовлення, позбавлене стилістично маркованих одиниць.

Щодо стереотипізації пісенних текстів на фонетичному рівні, то частотними операторами є клішовані рими, наприклад, day-way-say-stay-play; light-night-tight-right-bright; me-be-see-sea-free; you-do-true-to-too-through-blue; know-go-no-so-show-low; fall-call-all-wall-small-tall-roll-hall; more-door-floor-for-before; long-wrong-song-strong; why-cry-high-eye-sky-die-by-bye-lie. Такі часто відтворювані рими збільшують ступінь автоматизації сприйняття пісенного тексту.

Найбільш частотними одиницями лексичної стереотипізації в АПТ другої половини ХХ століття є фразові кліше: I love you; I need you; you know; broken heart; I am on my knees; dreams come true; deep inside; set free; reason why; (fall) in love; go crazy; get high; only one; on and on; I am blue; I can't be without you; I can't stop loving you; same old; brand new, you are on my mind; you make me cry; hold me tight; till the break of day; break the spell; you are mine; (no) place to hide; the show must go on. Наведені оператори стереотипізації перетворюють текст у зразок неодноразово відтворюваного мовлення.

Внаслідок аналізу співвідношення операторів прозаїзації в дисертації запропоновано формулу обчислення коефіцієнта прозаїзації, який утворює прямо пропорційну кореляцію із сумою показників наративізації, колоквіалізації та стереотипізації і зворотну кореляцію з показником середньої кількості стилістично маркованих одиниць, вжитих у тексті:

P = D (E + С + S).

У наведеній формулі P - коефіцієнт прозаїзації, котрий відображає специфіку співвідношення плюс- та мінус-прийомів, E - показник епізації, С - показник колоквіалізації, S - показник стереотипізації, D - показник дестилізації, що вираховується через зворотну залежність від середньої кількості стилістично маркованих одиниць (M):

D = 1/M.

Застосування виведеної формули обчислення коефіцієнта прозаїзації дало можливість установити, що еволюція прозаїзації АПТ другої половини ХХ століття має хвилеподібний характер. Зниження ступеня прозаїзації в період 60-тих років зумовлене впливом руху рок-н-рол, насамперед, в англомовному суспільстві, який запропонував нову антикласичну стилістику організації пісенного тексту, а поступове зростання рівня прозаїзації в період 70-90-тих років пояснюється узуалізацією нових тенденцій у розвитку популярної вокальної творчості.

До позамовних факторів, що визначають особливості АПТ другої половини ХХ століття, відносяться: хронологічна визначеність, тобто час виникнення пісні, наприклад, 90-ті, 80-ті або 70-ті роки; музично-жанрова характеристика, тобто належність до музичного стилю, зокрема, рок, психоделік чи диско, а також тематичні ознаки, наприклад, філософська, інтимна чи соціальна пісня. За результатами аналізу максимально прозаїзованими англомовними пісенними текстами другої половини ХХ століття є соціальні диско-тексти 90-тих років, а мінімально прозаїзованими - філософські психоделік-тексти 60-тих років. В середньому англомовному пісенному тексті досліджуваного корпусу кількість операторів прозаїзації більше ніж у півтора рази переважає кількість стилістично маркованих одиниць.

Проілюструємо вияви та ступінь прозаїзації на прикладі пісенних текстів “Lady of the Dancing Water” (King Crimson) та “I Just Can't Stop Loving You” (Michael Jackson), в яких розподіл між рядками позначено символом /, а розподіл між куплетами - //.

Так, у тексті “Lady of the Dancing Water”: Grass in your hair, stretched just like a lion in the sun, / Restlessly turned, moistened your mouth with your tongue. / Pouring my wine in your eyes caged mine glowing, / Touching your face, my fingers strayed knowing. / I called you my lady of the dancing water. // Blown autumn leaves, shed to the fire where you laid me, / Burn slow to ash just as my days now seem to be. / I feel you still always your eyes glowing / Remembered hours, salt, earth and flowers, flowing. / Farewell, my lady of the dancing water, що складається з 90 лексичних одиниць, 17 слів актуалізують два оператори прозаїзації, а саме: клішовану риму me-be та синтаксичне кліше, виражене повтором структури lady of the dancing water. Прозаїзований сегмент становить біля 19% тексту при показникові прозаїзації 0,08, оскільки текст містить 25 стилістично маркованих одиниць (20% фонетичних, наприклад, алітерація: flowers flowing, farewell; 16% синтаксичних, зокрема, перелік: hours, salt, earth; 64% лексичних стилістично маркованих одиниць, наприклад, художнє порівняння: Grass in your hair, stretched just like a lion in the sun). Отже, кількість стилістично маркованих одиниць у цьому тексті майже в 13 разів переважає кількість операторів його прозаїзації.

Пісенний текст “I Just Can't Stop Loving You” складається з 350 лексичних одиниць, з яких 175 актуалізують оператори прозаїзації тексту, а саме: оператори колоквіалізації can't, `cause, ain't, Know I do та оператори стереотипізації у вигляді клішованих рим tomorrow-sorrow, strong-wrong, high-by; фразових кліше I love you, got me high, the love you bring, can't stop loving you, can't be without you; повторів And if I stop tell me what I will do та інших.

Наведемо цей текст повністю: Each time the wind blows, / I hear your voice so / I call your name. / Whispers at morning, / Our love is dawning, / Heaven's glad you came... // You know how I feel / this thing can't go wrong. / I'm so proud to say 1 love you, / Your love's got me high. / If I long to get by / This time is forever / Love is the answer. // I hear your voice now, / You are my choice now. / The love you bring / At your call / I hear harps, / And angels sin. // You know how I feel / This thing can't go wrong, / I can't live my life without you, / I just can't hold on, / I feel we belong. / My life ain't worth living / If I can't be with you. // I just can't stop loving you (2 times), / And if I stop... / Then tell me just what will I do, / 'Cause I just can't stop loving you. // At night when the stars shine / 1 pray, in you I'll find / A love so true... / When morning awakes me / Will you come and take me? / I'11 wait for you. // You know how I feel, / I won't stop until / I hear your voice saying “I do”, / “I do”, / This thing can't go wrong, / This feeling's so strong. / Well, my life ain't worth living / If I can't be with you. // I just can't stop loving you (2 times), / And if I stop... / Then tell me, just what will I do, / I just can't slop loving you. // We can change all the world tomorrow, / We can sing songs of yesterday, / I can say, hey... farewell to sorrow, / This is my life and I / Want to see you for always, / I just can't stop loving you, / No, baby, Oh! / I just can't stop loving you. / If I can't stop! (8 times) / What will I do? / (Then tell me, just what will I do?) / I just can't stop loving you / Нее! Нее! Нее! Know I do girl! / I just can't stop loving you. / You know I do / And if I stop… / Then tell me, just what will I do?

У наведеному тексті прозаїзований сегмент становить 50% при загальній кількості операторів прозаїзації 160 одиниць (30% операторів колоквіалізації та 70% операторів стереотипізації). Таким чином, оскільки текст містить 64 стилістично марковані одиниці (90% паралельних синтаксичних конструкцій), коефіцієнт прозаїзації (P) даного тексту становить приблизно 2,6. Ступінь прозаїзації цих текстів ілюструє рис. 1:

19%

“Lady of the Dancing Water” (P = 0,08)

50%

“I Just Can't Stop You” (P = 2,6)

Рис. 1 Ступінь прозаїзації текстів “Lady of the Dancing Water” (King Crimson) та “I Just Can't Stop Loving You” (Michael Jackson)

Виявлення ступеня прозаїзації за допомогою розробленої формули уможливлює реконструкцію інваріанта пісенних текстів з певними хронологічними, музично-жанровими та тематичними ознаками, для яких характерна стереотипність, канонічність організації мовлення у структурному, семантичному та прагматичному плані.

Розділ 3. “Реконструкція інваріанта пісенних текстів групи Beatles”. Результати аналізу АПТ другої половини ХХ століття з метою встановлення ступеня прозаїзації свідчать про те, що ці тексти у своїй сукупності набувають характерних ознак прозових творів. Оскільки прозаїзований ліричний твір значною мірою втрачає особливості конотативного коду, він стає мовленнєвим продуктом стереотипного відтворення та споживання. Звідси виникає можливість реконструкції типової моделі, або інваріанта, англомовних пісенних текстів певного корпусу.

Причини, які зумовили вибір саме англомовних пісенних текстів інтимної лірики групи Beatles для моделювання текстового інваріанта, полягають, по-перше, у значному ступені прозаїзації даної групи текстів, а, по-друге, у надзвичайно високому впливі текстів Beatles, що позначилося на розвитку англомовних і світових популярних пісенних текстів у цілому.

Внаслідок аналізу інтимної лірики Beatles нами визначено основні параметри, за якими будується інваріант указаних текстів. Реконструкція інваріанта здійснюється на основі аналізу різних вимірів його семантико-когнітивної структури.

В основі семантико-когнітивної структури англомовного пісенного тексту другої половини ХХ століття лежить певний сценарій, або скрипт, у якому взаємодіють фіксовані персонажі, або актанти, котрим властиві фіксовані, типові функції й атрибути. В ході дослідження нами встановлено такі основні найчастотніші актанти типового тексту групи Beatles: I-happy-lover (я-щасливий-закоханий), I-unhappy-lover (я-нещасливий-закоханий), You-faithful-lover (ти-вірна-кохана), You-unfaithful-lover (ти-невірна-кохана). Так, для актанта I-happy-lover, характерні такі типові атрибути: щасливий, закоханий, збуджений актант чоловічої статі та типові функції: зізнається у коханні, обіцяє вічне кохання, хвалить кохану), для актанта I-unhappy-lover - нещасливий, самотній, сумний, розпачливий актант чоловічої статі, який скаржиться, сумує, страждає; для актанта You-faithful-lover - вродливий, необхідний, сексуальний, щасливий, лояльний актант жіночої статі, що викликає кохання, збуджує), для актанта You-unfaithful-lover - нелояльний, брехливий актант жіночої статі, який покидає, обманює, викликає ревнощі, причиняє біль і страждання.

Вказані актанти функціонують у зовнішньому хронотопі, нефіксованому часовим і просторовим локусами, та у внутрішньому хронотопі з короткостроковим часовим і єдиним просторовим локусами.

Взаємодія актантів з певними типовими функціями та атрибутами в даних часових і просторових координатах відображається в семантичній структурі тексту у вигляді типових скриптів “щасливе кохання”: I-happy-lover, who is male, in love and excited, acknowledges love, promises eternal love to You-faithful-lover, female, pretty, sexy, who causes love and excites I-happy-lover; та “нещасливе кохання”: I-unhappy-lover, who is male, lonely, sad and desperate, complains about, misses and suffers because of You-unfaithful-lover, female, deceitful, who lies to, cheats on, makes jealous, hurts and leaves I-unhappy lover.

У структурному плані в аспекті морфології встановлено, що середній пісенний текст досліджуваної групи, який складається з 168 слів, представлений на 74% повнозначними частинами мови (34% є займенниками, 38% - дієсловами, 15% - іменниками, 8% - прикметниками, 5% - прислівниками), а на 26% - службовими частинами мови (31% - сполучниками, 22% - прийменниками, 21% - частками, 13% - артиклями, 13% - вигуками). Найчастотнішими часовими формами дієслова є Present та Past Indefinite Active.

Стосовно композиції досліджуваних текстів встановлено, що заголовок, як правило, містить 4 слова, а середній рядок - 7 слів. Типовий текст складається з 6 куплетів, а загальна кількість рядків становить 23. Щодо побудови тексту в плані просодії, то домінантними метричними розмірами є хорей, ямб та дактиль, а домінантні формули рими мають такий вигляд: aabb; aabccb, abab.

У стилістичному аспекті показник наративізації дорівнює 3, а показник колоквіалізації - 19. У типовому тексті міститься 21 оператор стереотипізації (фонетичні оператори: you-do, do-true, you-too; лексичні: I love you, I need you, it's true, I feel blue, you know, break heart, tell me why та інші). Коефіцієнт дестилізації становить 0,05, а коефіцієнт прозаїзації - 1,9, тобто у типовому тексті Beatles операторів прозаїзації міститься майже в 2 рази більше, ніж стилістично маркованих одиниць, що свідчить про значний ступінь прозаїзації текстів досліджуваної групи.

У прагматичному плані інваріантним текстом, що реалізує типовий ілокутивний акт, є текст-емотив, у якому вплив на адресата здійснюється через збудження у нього / неї певної емоції. Досліджені тексти поділяються на дві протилежні аксіологічно позначені різновиди тексту-емотиву: тексти-елятиви та тексти-депресиви. В текстах-елятивах вплив на адресата відбувається через нав'язування йому / їй позитивних емоцій піднесеного стану (англ. elation - піднесеність), а в текстах-депресивах - негативних емоцій пригніченого стану (англ. depression - пригніченість, депресія).

Схему інваріанта досліджуваних текстів можна довільно зобразити у вигляді складної геометричної фігури, в якій прямокутники символізують спільний структурний вимір, еліпси - семантичний вимір, у якому реалізуються протилежно позначені скрипти “щасливе кохання” та “нещасливе кохання”, а трикутники - прагматичний позитивно та негативно диференційований вимір (див. рис. 2).

Інваріантний текст містить узагальнені ознаки певної групи реальних текстів. Останні відзначаються більшим або меншим ступенем відповідності до показників інваріанта. Кількісний аналіз показав, що, наприклад, для текстів “Think for Yourself” та “Here, There and Everywhere” характерно більше 90% показників інваріанта, отже ці тексти є типовими, кращими взірцями для досліджуваної групи текстів, що характеризуються максимальним ступенем прозаїзації (Pmax). З іншого боку, для таких текстів, як “Twist and Shout”, “Don't Bother Me”, “Kansas City” та “Word of Love” властиві від 50% до 60% показників інваріанта, отже їх можна розглядати як мінімально наближені до інваріанта зразки інтимної лірики групи Beatles.

Аналіз показав, що у 99% досліджуваних текстів центральні, тобто типові показники кількісно переважають над периферійними, тобто нетиповими, і лише пісенний текст з чітко вираженими ознаками тексту кантрі “Rocky Raccoon” є віддаленим від інваріанта такою мірою, що в ньому спостерігається перевага периферійних показників над центральними, а також мінімальний ступінь прозаїзації (Pmin).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Схема текстового інваріанта інтимної лірики групи Beatles:

1 - структура інваріанта;

2 - синтактико-морфологічна структура інваріанта;

3 - лінгвостилістична структура інваріанта;

4 - семантика інваріанта;

5 - скрипт “щасливе кохання”;

6 - скрипт “нещасливе кохання”;

7 - прагматика інваріанта;

8 - тексти- елятиви;

9 - тексти-депресиви

Отримані дані щодо показників наближеності кожного окремого тексту до інваріанта дозволяють створити своєрідну мапу, яка відображає характер скупченості досліджуваних текстів навколо інваріанта (див. рис. 3).

Ми вважаємо доцільним розмежувати увесь простір, заповнений конкретними текстами з огляду на ступінь їхньої наближеності до інваріанта, на 10 зон. Перша зона заповнюється текстами, які мають від 90% до 100% типових показників, друга - від 80% до 90%, третя - від 70% до 80%, четверта - від 60% до 70%, п'ята - від 50% до 60%. З шостої по десяту зони відведено для текстів з перевагою периферійних показників над центральними. Текст, який займає місце в десятій зоні, є максимально віддаленим від інваріанта і більш стилістично маркованим відносно решти пісенних текстів у межах творчості певного автора.

На мапі скупченості інтимних АПТ Beatles навколо інваріанта задіяними є зони з першої по шосту, причому їхня фактична наповнюваність у відсотковому відношенні відображається таким чином: у зоні 6, що відведена для текстів, у яких центральні показники становлять від 40% до 50%, розташовано 1% текстового загалу; у зоні 5 (50%-60%) - 4%; у зоні 4 (60%-70%) - 7%; у зоні 3 (70%-80%) - 58%; у зоні 2 (80%-90%) - 28%; у зоні 1 (90%-100%) - 2% досліджуваних текстів, які символічно подано на рис. 3 у вигляді крапок, що позначають тексти, максимально та мінімально наближені до інваріанта.

Таким чином, максимально заповненою виявляється зона 3, в межах якої перебуває типовий текст зі середнім балансом 73% центральних та 27% периферійних показників. Подібні показники має, наприклад, текст “You Are Going to Lose That Girl, який відзначається третім ступенем скупченості текстів навколо інваріанта.

Отже, визначення максимально заповненої зони скупченості певної групи текстів, установлення показників середнього співвідношення між центральними та периферійними показниками, а також виявлення діапазону задіяних зон скупченості дало змогу описати природу семантичної, структурної та прагматичної стереотипізації зокрема та прозаїзації певної групи текстів взагалі.

ВИСНОВКИ

Комплексний підхід до аналізу семантики пісенного тексту уможливлює розгляд співвідношення поезії та прози, по-перше, в їх спільній опозиції до нехудожньої прози і, по-друге, в їх протиставленні в межах сфери художнього мовлення.

Основними диференційними ознаками поетичного та прозового мовлення є, відповідно: естетична та практична функціональна спрямованість, образність і без-убразність, суб`єктивність й об`єктивність відображення дійсності, деавтоматизація й автоматизація сприйняття, актуалізація плану вираження та змісту; стилістична маркованість і нейтральність, ритмічна упорядкованість і неупорядкованість. Таким чином оформлюється прагматична, семантична та структурна тривимірність прозово-поетичного співвідношення.

Прозаїзація поетичного твору, яка визначається у роботі як проникнення ознак прозового способу організації мовлення у структуру поетичного тексту, включає такі складники: наративізацію як об`єктивацію авторської рефлексії, яка позначається використанням конкретних власних назв, що утворюють наративний фон тексту; колоквіалізацію як “орозмовлення” поетичного твору, яке проявляється у використанні розмовних фонетичних, лексичних та синтаксичних структур у ліричному творі, що надають останньому ознак практичного, прозового мовлення; дестилізацію як зниження частоти використання стилістично маркованих одиниць усіх мовних рівнів; стереотипізацію як перетворення поезії на клішований тип мовлення через використання мовленнєвих кліше, стереотипних одиниць, які автоматизують сприйняття твору та максимально нівелюють ефект його очуднення.

Кількісний аналіз особливостей названих складників прозаїзації, проведений на матеріалі англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття, дозволяє визначити формулу прозаїзації P = D (E + C + S), в якій P - коефіцієнт прозаїзації, E - коефіцієнт епізації, C - коефіцієнт колоквіалізації, S - коефіцієнт стереотипізації, D - коефіцієнт дестилізації тексту, через встановлення співвідношення операторів прозаїзації та стилістично маркованих одиниць як окремого поетичного тексту, так і цілої групи поетичних творів. Виведена формула може використовуватися не лише для аналізу прозаїзації пісенних текстів, а й для дослідження будь-яких інших змішаних прозово-поетичних творів.

Операторами прозаїзації АПТ другої половини ХХ століття в аспекті епізації виступають власні назви; дестилізації - прозові мінус-прийоми, що виводяться через зворотну залежність від скупчення стилістично маркованих одиниць у ліричному творі; колоквіалізації - фонетичні та синтаксичні скорочення, а також лексичні прозаїзми, характерні для розмовного мовлення; стереотипізації - клішовані рими, клішовані стилістично порожні повтори та мовленнєві фразові стереотипи.

Застосування методики встановлення ступеня прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття дозволило реконструювати інваріант інтимної лірики групи Beatles, що, у свою чергу, уможливило побудову мапи скупченості вказаного корпусу текстів навколо інваріанта.

Результати аналізу пісенних текстів інтимної лірики групи Beatles з метою розкриття лінгвостилістичної природи їх прозаїзації можуть бути застосовані для аналізу особливостей структурного, семантичного та прагматичного вимірів англомовних пісенних інтимних текстів взагалі, оскільки саме тексти групи Beatles слугували в багатьох аспектах прототипом для творчості більшості інших англомовних популярних виконавців.

У подальшій роботі ми вважаємо доцільним вивчення специфіки прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття, порівняльний аналіз виявів прозаїзації пісенних текстів і літературних віршованих творів, а також дослідження особливостей прозаїзації англомовної й української поезії.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дестилізація англомовної пісенної лірики другої половини ХХ століття // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. ст. - К.: Вид-во КНЛУ. - Вип. 7. - 2001. - С. 213-220.

2. Експеримент текстемного аналізу пісенних текстів групи Beatles // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. - К.: Логос. - Т. XLI. - 2003. - С. 284-292.

3. Колоквіалізація англомовної пісенної лірики другої половини ХХ століття // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. - К.: Логос. - Т. ХХVII. - 2001. - С. 247-345.

4. Лексична та синтаксична демократизація поетичного мовлення в англомовних пісенних ліричних текстах другої половини ХХ століття // Тези всеукраїнської наукової філологічної конференції ”Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” / За ред. акад. В.К.Шпака. - Черкаси: ЧІТІ, 2000. - С. 68-69.

5. Прозаїзація англомовної пісенної лірики другої половини ХХ століття // Південний архів: Зб. наук. пр. - Херсон: Вид-во Херсонського держ. пед. ун-ту. - Вип. XVI. - 2001. - C. 261-264.

6. Семіотичні аспекти прозаїзації пісенної лірики // Знак. Символ. Образ / Матеріали Міжвузівського науково-практичного семінару з проблем сучасної семіотики. - Черкаси. - Вип. 5. - 2000. - С. 130-133.

7. Стереотипізація сучасної англомовної пісенної лірики // Вісник Черкаського ун-ту: Серія Філологічні науки. - Черкаси: Вид-во ЧДУ, 2001. - C. 64-71.

8. Some Aspects of Modern British and American Song Lylics` Prosaisation // The Way Forward to English Language and ESP Teaching in the Third Millenium / 6th National TESOL Ukraine Conference. - K., 2001. - P. 58-59.

Размещено на Allbest.ru

...