Семантична і формально-граматична структура речень із просторовими поширювачами

За типом реалізованих значень речення вказаних структурних субмоделей, що входять до структурної моделі S+P+Adv[prep+Nx] loc [stat], диференціюються на 1) моносемантичні й 2) полісемантичні (співвідношення 1:11). Пор.: S+P+Adv[НА+Nloc] loc [stat] [1. “Дія відбувається на поверхні ЛО”; 2. “Дія відбувається в межах ЛО”]; S+P+ Adv[ПО+Nloc] loc [stat] [1. “Дія відбувається на поверхні ЛО”; 2. “Дія відбувається в межах ЛО”], S+P+Adv[ЗА+Ninst] loc [stat], S+P+Adv[ПОЗА+ Ninst] loc [stat] [1. “Дія відбувається за межами ЛО”; 2. “Дія відбувається за протилежним або зворотним боком ЛО”; 3. “Дія відбувається в безпосередній близькості від ЛО, що являє собою об'єкт діяльності”]; S+P+Adv[СЕРЕД+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ПОСЕРЕД+Ngen] loc [stat] [1. “Дія відбувається в центральній (серединній) частині ЛО”; 2. “Дія відбувається в центральній (серединній) частині простору, оточеного ЛО”] і S+P+Adv[В/У+Nloc]loc [stat] [“Дія відбувається в межах ЛО”], S+P+Adv[ВСЕРЕДИНІ/усередині+Ngen] loc [stat] [“Дія відбувається всередині ЛО”], S+P+ Adv[БІЛЯ+Ngen] loc [stat], S+P+ Adv[ПОБІЛЯ+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[КОЛО+Ngen] loc [stat], S+P+ Adv[ВІД/ОД+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ПРИ+Nloc] loc [stat], S+P+Adv[КРАЙ+Ngen] loc [stat], S+P+ Adv[СКРАЮ+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[КІНЕЦЬ+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[БЛИЗЬКО+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[БЛИЗЬКО ВІД+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ПОБЛИЗУ+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ПОБЛИЗУ ВІД+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[НЕДАЛЕКО+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[НЕДАЛЕКО ВІД+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[НЕПОДАЛІК+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[НЕПОДАЛІК ВІД+Ngen] loc [stat], S+P+ Adv[НЕДАЛЕЧКО+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[НЕДАЛЕЧКО ВІД+Ngen] loc [stat], S+P+ Adv[ОСТОРОНЬ+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ОСТОРОНЬ ВІД+Ngen] loc [stat] [“Дія відбувається на незначній відстані від ЛО”], S+P+Adv[оддалік/віддалік+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ОДДАЛІК ВІД/ ВІДДАЛІК ВІД+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[оддалеки/віддалеки+Ngen] loc [stat], S+P+ Adv[оддалеки від/віддалеки від+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[оддаля/віддаля+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[оддаля від/віддаля від+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ПООДАЛЬ+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ПООДАЛЬ від+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ПООДАЛік+Ngen] loc [stat], S+P+ Adv[ПООДАЛік від+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ОПОДАЛік+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ПОДАЛЬ+ Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ОДАЛЬ+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ДАЛЕКО ВІД+Ngen] loc [stat] [“Дія відбувається на значній відстані від ЛО”], S+P+Adv[МІЖ/МЕЖИ+Ninst] loc [stat], S+P+Adv[ПОМІЖ/ ПОМЕЖИ+Ninst] loc [stat], S+P+Adv[ПРОМІЖ/ПРОМЕЖИ/ПРОМЕЖ+Ninst] loc [stat], S+P+Adv[МІЖ/ МЕЖИ+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ПОМІЖ/ПОМЕЖИ+ Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ПРОМІЖ/ ПРОМЕЖИ/ПРОМЕЖ+Ngen] loc [stat] [“Дія відбувається в просторі, оточеному ЛО”], S+P+ Adv[ВИЩЕ+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ВИЩЕ від+Ngen] loc [stat] [“Дія відбувається вище від ЛО”], S+P+Adv[НИЖЧЕ+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[НИЖЧЕ від+Ngen] loc [stat] [“Дія відбувається нижче від ЛО”], S+P+Adv[ПРОТИ+Ngen] loc [stat], S+P+ Adv[СУПРОТИ+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[напроти+ Ngen] loc [stat], S+P+Adv[навпрОТИ+Ngen] loc [stat] [“Дія відбувається в просторі, розташованому симетрично до ЛО”], S+P+Adv[ПОЗАД+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ПОЗАДУ+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ЗЗАДУ/ІЗЗАДУ+Ngen] loc [stat] [“Дія відбувається позаду ЛО”], S+P+Adv[ПЕРЕД/ ПЕРЕДІ/ПЕРЕДО+Ninst] loc [stat], S+P+Adv[ПОПЕРЕД+Ninst] loc [stat], S+P+Adv[ПЕРЕД/ПЕРЕДІ/ ПЕРЕДО+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ПОПЕРЕД+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[спереду+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ПОПЕРЕДУ+Ngen] loc [stat] [“Дія відбувається попереду ЛО”], напр.: Яків сидить на пні (Ю. Збанацький), Вони були не раз на Кубі (П. Загребельний); Народ молився по костьолах (А. Чайковський), Він ходив по землі зеленій (В. Симоненко); Зараз за домом ріс…сад (І. Нечуй-Левицький), Поза столом сидить…чоловік (Марко Вовчок); Оксана стояла серед кімнати (Я. Баш), Він побачив її серед снігів (І. Цюпа) і Вони…бігали всередині камери (О. Гаврилюк); Коло лісу клекотів кулемет (П. Воронько); Він сидів уже побіля столу (М. Кравчук); Намет стоїть при лузі (О. Опанасюк); Стоїть край шляху ланкова (Д. Луценко); Я ж народився і виріс поблизу Києва (В. Малик); Бурлаки були…далеко від Стеблева (І. Нечуй-Левицький); Між церковними банями гніздились голуби (Р. Андріяшик); Вище від греблі вода застоюється (В. Собко); …нижче села один поріг сивіє (О. Гончар); Саме супроти косарні розпростерся…парк (О. Кобилянська); Він побачив позаду себе…диво (В. Бабляк); Перед церквою юрмилися…маси народу (І. Вільде). Розряд синтаксичних конструкцій з двома або кількома значеннями доповнюють речення таких структурних субмоделей: S+P+Adv[НАД/НАДІ/НАДО+Ninst] loc [stat], S+P+Adv[ПОНАД/ПОНАДІ/ПОНАДО+ Ninst] loc [stat] [1. “Дія відбувається вище від ЛО”; 2. “Дія відбувається на певній віддалі від ЛО”]; S+P+Adv[ПІД/ПІДІ/ПІДО+Ninst] loc [stat], S+P+Adv[ПОПІД/ПОПІДІ/ПОПІДО+Ninst] loc [stat] [1. “Дія відбувається нижче від ЛО”; 2. “Дія відбувається на певній віддалі від ЛО”; 3. “Дія відбувається за протилежним або зворотним боком ЛО”]; S+P+Adv[ПОВЕРХ+Ngen] loc [stat] [1. “Дія відбувається на поверхні ЛО”; 2. “Дія відбувається вище від ЛО”]. Напр.: Летять…журавлі над Україною (В. Крищенко), …вони залягли понад дорогою (Григорій Тютюнник); Під склом лежали…списи (І. Цюпа), Попід болотами росли чагарі (Ю. Мушкетик); Поверх…верстатів лежали обаполи (І. Кириленко), Поверх шапки стирчало…волосся (І. Ле). До складу конкретних реалізаторів, за якими закріплене одне диференційоване значення загальної семантики “місце дії”, належать, крім названих синтаксичних конструкцій, речення структурних субмоделей S+P+Adv[НАСЕРЕД+Ngen] loc [stat] [“Дія відбувається в центральній частині ЛО”], S+P+Adv[ВЗДОВЖ/УЗДОВЖ+Ngen] loc [stat], S+P+ Adv[ВДОВЖ/УДОВЖ+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ВПОДОВЖ/УПОДОВЖ+Ngen] loc [stat], S+P+ Adv[впрОДОВЖ/УПРОДОВЖ+Ngen] loc [stat] [“Дія відбувається в просторі, який характеризується протяжністю в довжину”], S+P+Adv[ВПОПЕРЕК/УПОПЕРЕК+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ПОПЕРЕК+ Ngen] loc [stat] [“Дія відбувається в просторі, який характеризується протяжністю в ширину”], S+P+Adv[ПАРАЛЕЛЬНО З+Ninst] loc [stat], S+P+Adv[ПАРАЛЕЛЬНО ДО+Ngen] loc [stat] [“Дія відбувається паралельно щодо ЛО”], S+P+ Adv[нарівні З+Ninst] loc [stat] [“Дія відбувається на одному рівні з ЛО”], S+P+Adv[ЗВЕРХ+Ngen] loc [stat], [“Дія відбувається на поверхні ЛО”], S+P+ Adv[ЧЕРЕЗ+ Nасс] loc [stat] [“Дія відбувається по другий бік ЛО”], S+P+ Adv[збоку+Ngen] loc [stat], S+P+ Adv[ЗБОКУ ВІД+Ngen] loc [stat], S+P+ Adv[обіч+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ПОРУЧ+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ПОРУЧ З+Ninst] loc [stat], S+P+Adv[ПОПЛІЧ+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ПОПЛІЧ З+Ninst] loc [stat], S+P+Adv[ПОРЯД+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ПОРЯД З+Ninst] loc [stat] [“Дія відбувається з бокової сторони ЛО”], S+P+Adv[ЛІВОРУЧ+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ЛІВОРУЧ ВІД+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ЗЛІВА ВІД+Ngen] loc [stat] [“Дія відбувається з лівого боку ЛО”], S+P+Adv[праворуч+ Ngen] loc [stat], S+P+Adv[праворуч від+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[СПРАВА ВІД+Ngen] loc [stat] [“Дія відбувається з правого боку ЛО”], S+P+Adv[ОБАБІЧ+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[обіруч+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[обіруч від+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ПООБІЧ+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ПООБІЧ ВІД+Ngen] loc [stat], S+P+ Adv[ОБАПОЛИ+Ngen] loc [stat] [“Дія відбувається з обох боків ЛО”], S+P+ Adv[НАВКОЛО+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ДОВКОЛА+Ngen] loc [stat], S+P+ Adv[ДООКОЛА+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ОКРУГ+Ngen] loc [stat], S+P+ Adv[НАВКРУГ+Ngen] loc [stat], S+P+ Adv[НАВКРУГИ+Ngen] loc [stat], S+P+ Adv[КРУГОМ+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ДОВКІЛ+Ngen] loc [stat], S+P+ Adv[ВКОЛО+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[КРУГ+Ngen] loc [stat], S+P+Adv[ОКІЛ+Ngen] loc [stat] [“Дія відбувається з усіх боків ЛО”]. Напр.: А Улянка стоїть посеред дороги (В. Яворівський); Подовж долини…прорізався осушувальний канал (І. Волошин); Смерека…Лежала…поперек річки (Л. Первомайський); …паралельно до шосе-гіпотенузи бігли німецькі автоматники (М. Руденко); Нарівні з вікном…біліли акації (О. Гончар); …[жінка] стоїть зверх соломи (А. Калин); …через майдан стояла крамничка (С. Васильченко); Збоку від шляху зосталося село (Л. Первомайський); Праворуч од входу сидять жінки (А. Головко); Обабіч шляху вставали пожежі (Ю. Яновський); …горобці…метушились окіл подвір'я (Ю. Смолич). Окремі з виділених планів змісту, співвідносячись з інваріантною семантикою як загальне і часткове, можуть одержувати семантичну конкретизацію, тобто між ними й семантично спорідненими з ними значеннями існує відношення видового і родового. У такій залежності перебувають плани змісту 1) “дія відбувається на певній відстані від ЛО” і “дія відбувається на незначній відстані від ЛО”, “дія відбувається в безпосередній близькості від ЛО, що являє собою предмет діяльності”, “дія відбувається на значній відстані від ЛО”; 2) “дія відбувається з бокової сторони ЛО” і “дія відбувається з лівого боку ЛО”, “дія відбувається з правого боку ЛО”, “дія відбувається з обох боків ЛО”, “дія відбувається з усіх боків ЛО”; 3) “дія відбувається в межах ЛО” і “дія відбувається в центральній частині ЛО”, “дія відбувається в центральній (серединній) частині ЛО”, “дія відбувається в центральній (серединній) частині простору, оточеного ЛО”; 4) “дія відбувається попереду ЛО” і “дія відбувається безпосередньо перед ЛО”. На деякі репрезентовані реченнями структурної моделі S+P+Adv [prep+Nх] loc [stat] значення можуть нашаровуватися додаткові відтінки. Так, денотативна структура “дія відбувається на поверхні ЛО”, яку реалізують речення структурних субмоделей S+P+Adv [НА+N loc] loc [stat], S+P+Adv [ПО+N loc] loc [stat], S+P+Adv [В/У+N loc] loc [stat], ускладнюється семантичними відтінками “локалізація на поверхні ряду однотипних об'єктів”, “локалізація по всій поверхні просторового об'єкта”. Речення з припредикатним поширювачем Adv [ПО+N loc] loc [stat] реалізують також семантичний відтінок “локалізація в окремих точках простору”. До обсягу значення “дія відбувається в межах ЛО”, властивого реченням згаданих структурних субмоделей, належать два часткові семантичні вияви: “дія відбувається в обмеженому певними ЛО відкритому просторі” і “дія відбувається в обмеженому певними ЛО закритому просторі”. Семантичний поділ притаманний також значенням “дія відбувається на незначній відстані від ЛО”: у реченнях структурної субмоделі S+P+Adv [КІНЕЦЬ+Ngen] loc [stat] виділяється значеннєвий відтінок “дія відбувається максимально близько біля кінцевої фасадної, тильної або бокової частини ЛО чи в контакті з цією частиною”, а в синтаксичних конструкціях, утворених за зразком структурної субмоделі S+P+Adv [КРАЙ+Ngen] loc [stat], - значеннєвий відтінок “дія відбувається максимально близько біля крайньої фасадної, тильної або бокової частини ЛО чи в контакті з цією частиною”. Реалізоване реченнями структурних субмоделей S+P+Adv [МІЖ/МЕЖИ+Ninst] loc [stat], S+P+Adv [МІЖ/МЕЖИ+ Ngen] loc [stat], S+P+Adv [поМІЖ/поМЕЖИ+Ninst] loc [stat], S+P+Adv [ПОМІЖ/ПОМЕЖИ+Ngen] loc [stat] значення “дія відбувається в просторі, оточеному ЛО” набуває такого семантично конкретизованого вигляду: “дія відбувається в просторі, оточеному двома ЛО” і “дія відбувається в просторі, оточеному кількома [багатьма] ЛО”. Речення структурних субмоделей, в основі яких лежить та сама денотативна ситуація, можуть мати відмінності щодо лексико-семантичного заповнення функціональних позицій, зокрема адвербіальної. Абсолютна валентність і полексемна закріпленість послідовно виявляють себе на рівні значень “місце реалізації процесуальної ознаки: дія відбувається на поверхні ЛО” (репрезентується реченнями структурних субмоделей S+P+Adv [НА+Nloc] loc [stat], S+P+Adv [В/У+ Nloc] loc [stat]) і “місце реалізації процесуальної ознаки: дія відбувається в межах ЛО” (репрезентується реченнями з правобічними поширювачами Adv [НА+Nloc] loc [stat], Adv [В/У+Nloc] loc [stat], Adv [ПО+ Nloc] loc [stat]). Реченням-репрезентантам плану змісту “місце реалізації процесуальної ознаки” властиві протиставлення за значенням. Антонімічні відношення представлені такими парами диференційованих значень: 1) “дія відбувається попереду ЛО” - “дія відбувається за протилежним або зворотним боком ЛО”; 2) “дія відбувається вище від ЛО” - “дія відбувається нижче від ЛО”; 3) “дія відбувається на незначній відстані від ЛО” - “дія відбувається на значній відстані від ЛО”; 4) “дія відбувається попереду ЛО” -“дія відбувається позаду ЛО”. Основним засобом вираження антонімічних відношень виступають локативно-статичні прийменники. Найважливішим чинником, що зумовлює обов'язкову появу в реченнях структурної моделі S+P+Adv [prep+Nx] loc [stat] обставинного поширювача, є синсемантичний характер дієслова-предиката. Ця значеннєва ознака властива дієсловам, які 1) позначають найзагальніше поняття буття, указують на місцеположення, зміну місцеположення, місцерозташування, місце проживання, поширення, припинення руху, а також 2) фазовим, екзистенційним дієсловам. На обов'язкове вживання локативно-статичного компонента може впливати префіксально-прийменникова кореляція, а саме: О-/ОБ-/ОБІ- - навколо [довкола, доокола, навкруг, навкруги, кругом, довкіл, вколо, круг, окіл, округи (розм.), довкруги (розм.), доокіл (розм.)] і РОЗ-/ РОЗІ- - навколо [довкола, доокола, навкруг, навкруги, кругом, довкіл, вколо, круг, окіл, округи (розм.), довкруги (розм.), довкруг (розм.), довкруж (розм.), доокіл (розм.)].

Проаналізований матеріал дає змогу стверджувати, що реченням із правобічним поширювачем Adv [Ad] loc властиві деякі валентні особливості. По-перше, їм притаманна жорстка лексико-семантична обмеженість на рівні правобічного компонента. Позиції Adv [Ad] loc [stat], Adv[Ad] loc [dir: start aбо fin], Adv [Ad] loc [trans] заповнюють 363 адвербіальні лексеми, які виділяються зі складу прислівників за інтегральною семою “простір”. На основі сем диференційного характеру вони зазнають внутрішнього семантичного поділу. Серед них виокремлюються адвербіальні лексеми місця (163 одиниці), напрямку руху (182 одиниці) і шляху руху (18 одиниць). За безпосередньою участю прислівників локативно-статичної, локативно-директивної й локативно-транзитивної семантики формуються різні диференційовані значення, що виступають складниками загальних планів змісту “місце дії”, “напрям руху: вихідний пункт руху або кінцевий пункт руху”, “шлях руху”. Найширший семантичний спектр мають речення структурної субмоделі S+P+Adv [Ad] loc [stat] (еxpl): вони виражають 21 диференційоване значення. Семантична варіативність притаманна реченням структурної субмоделі S+P+Adv [Ad] loc [dir: start або fin] (еxpl): вони репрезентують 20 диференційованих значень. Вужчим діапазоном семантичних реалізацій відзначаються речення структурної субмоделі S+P+Adv [Ad] loc [trans] (еxpl): за ними закріплено 5 диференційованих значень. По-друге, ці речення повідомляють про різні типи локативного плану змісту недиференційовано, тобто узагальнено, без указівки на можливі часткові форми реалізації і тим самим протиставляються реченням, що входять до структурних моделей S+P+Adv [prep+Nх] loc [stat], S+P+Adv [prep+Nх] loc [dir: start або fin], S+P+Adv [prep+Nх] loc [trans] та S+P+Adv [Nх] loc [trans]. По-третє, їм притаманна та семантика, якої не можуть передавати речення з правобічними компонентами Adv [prep+Nх] loc [stat], Adv [prep+Nх] loc [dir: start або fin], Adv [prep+Nх] loc [trans], Adv [Nх] loc [trans], а саме: “дія відбувається в невідомому, точно не визначеному просторі”, “напрям руху в простір, не визначений щодо ЛО”, “напрям руху з простору, не визначеного щодо ЛО”, “рух здійснюється невідомим шляхом”. Речення структурних моделей S+P+Adv [Ad] loc [stat], S+P+Adv [Ad] loc [dir: start або fin], як і семантично споріднені з ними речення структурних моделей S+P+Adv [prep+Nx] loc [stat], S+P+Adv [prep+Nx] loc [dir: start або fin], об'єднуються в антонімічні пари. Значеннєві протиставлення 1) “напрям руху з простору, не визначеного щодо ЛО” - “напрям руху в простір, не визначений щодо ЛО”, 2) “дія відбувається по всьому простору, що виступає ЛО” - “дія відбувається в окремих точках ЛО”, “дія не може відбутися в будь-якому з просторів, що виступають ЛО” притаманні саме реченням з припредикатними членами Adv [Ad] loc [stat], Adv [Ad] loc [dir: start або fin], Adv [Ad] loc [trans]. Визначником антонімічності виступають прислівники-заповнювачі правобічної позиції. Щодо умов обов'язкового/ факультативного функціонування обставинного поширювача, вираженого прислівником, то між реченнями зіставлюваних структурних моделей - S+P+Adv [Ad] loc [stat], S+P+Adv [Ad] loc [dir: start або fin], S+P+Adv [Ad] loc [trans] і S+P+Adv [prep+Nx] loc [stat], S+P+Adv [prep+Nx] loc [dir: start або fin], S+P+Adv [prep+Nx] loc [trans], S+P+Adv [Nx] loc [trans] - існують симетричні зв'язки.

Проведене дослідження дає підстави зробити такі основні висновки:

1. Структурна схема речення являє собою властивий мовній системі зразок, за яким будується велика кількість речень. Виділення мінімальних і поширених структурних схем базується на формально-граматичній і семантичній основі, тому що структура і значення становлять органічну єдність: семантика перевіряється і коригується граматикою. Формування речення включає стадію номінації, предикації, аргументації. Особливо важливим у цьому процесі є наповнення структурної схеми відповідним лексичним матеріалом, орієнтованим на формування змісту повідомлення. У реченні функціональні позиції - предикатну, лівобічну і правобічну - заповнюють семантично сумісні лексеми, що одержують необхідне граматичне оформлення.

2. Одну з типологічно релевантних у синтаксичній системі сучасної української мови структурних схем простого речення становлять конструкції S+P+Adv loc, яким властивий інваріантний план змісту “носій процесуальної ознаки+процесуальна ознака+просторові межі реалізації процесуальної ознаки”. Дослідження дозволяє стверджувати, що залежно від способу вираження заповнювача правобічної позиції функціонують три структурні моделі: S+P+Adv [Ad] loc, S+P+Adv [Nx] loc і S+P+Adv [prep+Nx] loc, які, у свою чергу, реалізуються у структурних субмоделях. Ідентифікація останніх ґрунтується на 1) інформативній достатності/недостатності прислівника-заповнювача позиції Adv [Ad] loc [S+P+Adv [Ad] loc = S+P+ Adv [Ad] loc (expl), S+P+Adv [Ad] loc (impl)], 2) типі відмінкової форми іменника, який виступає виразником позиції Adv [Nx] loc [S+P+Adv [Nx] loc = S+P+Adv [Ninst] loc], 3) типі прийменниково-відмінкової форми, що структурує позицію Adv [prep+Nx] loc [S+P+Adv [prep+Nx] loc = S+P+Adv [НА+Nloc] loc, S+P+Adv [ДО+Ngen] loc…]. Склад структурних субмоделей, які входять до структурної моделі S+P+Adv [prep+Nx] loc, представлений 232 типами-реалізаціями.

3. Речення являє собою поле реалізації синтагматичних зв'язків, на якому функціонують обов'язкові і факультативні поширювачі. Кількість перших обмежена, тоді як кількість других необмежена. Обов'язкові компоненти необхідні як визначальна передумова повноти плану змісту речення. Факультативні компоненти інформативно збагачують зміст речення, але з погляду реалізації синтагматичних зв'язків не обов'язкові у його складі. Випадки наявності в реченні обов'язкових локативних поширювачів пов'язані передусім з конкретною семантикою дієслова як заповнювача позиції предиката. Ідеться про так звані синсемантичні дієслова й дієслова абсолютивно-релятивної семантики, які значеннєво зорієнтовані на сполучуваність із локативними поширювачами. З погляду морфемної будови дієслова-предиката - основного носія валентності - важлива роль належить префіксам із просторовим значенням, які зумовлюють семантичну неповноту відповідних дієслів і потребують обов'язкової її компенсації шляхом уживання при них іменникових форм або власне прислівників. Префікси, співвідносячись зі значенням відповідних прийменників, утворюють з ними безпосередню префіксально-прийменникову кореляцію. Якщо префікс і прийменник у структурі валентної рамки Р [pref Vf]+Adv [prep+Nx] loc такою співвіднесеністю не об'єднані, виникає опосередкована префіксально-прийменникова кореляція. У реченнях з безпосереднім типом кореляції поширювач Adv loc заповнює обов'язкову позицію, а в реченнях з опосередкованою кореляцією він уживається як факультативний. З префіксами локативної семантики у відношення безпосередньої кореляції регулярно вступають прийменники напрямку руху, спорадично - прийменники місця і шляху руху.

4. Простір і час як форми існування матерії відтворюють локативно-темпоральну систему координат об'єктивної дійсності, у межах якої хтось перебуває або рухається, щось розташовується або переміщається. Просторові координати по-особливому відображаються в мовній картині світу. Мовними засобами репрезентації локативності виступають обставинні прислівники місця, прийменникові і безприйменникові форми іменників, а також складнопідрядні речення, у яких підрядна частина є обставиною щодо головної або уточнює обставину місця головної частини.

5. Система речень-репрезентантів загального значення “носій процесуальної ознаки+процесуальна ознака+просторові межі реалізації процесуальної ознаки” об'єднує окремі підсистеми. До першої підсистеми належать речення із семантикою “носій процесуальної ознаки+процесуальна ознака+напрям реалізації процесуальної ознаки: вихідний пункт руху або кінцевий пункт руху”. Другу підсистему становлять речення, які мають план змісту “носій процесуальної ознаки+процесуальна ознака+шлях реалізації процесуальної ознаки”. Третя підсистема об'єднує речення з семантичною структурою “носій процесуальної ознаки+процесуальна ознака+місце реалізації процесуальної ознаки”. У кожній із підсистем існують такі зв'язки: речення однієї структурної субмоделі здатні виражати кілька диференційованих значень, і одне диференційоване значення можуть репрезентувати речення кількох структурних субмоделей. За локативною характеристикою “динамічність/статичність” речення першої і другої підсистем протиставляються реченням третьої підсистеми.

6. Механізм моделювання просторових відношень у реченнях структурної схеми S+P+Adv loс складний. Виразниками локативної семантики можуть виступати дієслова-предикати, правобічні, а почасти й лівобічні поширювачі. Важливу роль у вираженні цього значення відіграють дієслівні префікси, що зберігають реальне просторове значення і корелюють із локативними прийменниками, а також граматична природа заповнювачів конститутивних позицій, зокрема предикатної.

7. Важливі функції семантичних маркерів з погляду категорії локативності виконують прийменники. Первинні і вторинні прийменники наділені різними конститутивними можливостями. Перші виражають загальнішу локативну семантику і вживаються здебільшого в реченнях полісемантичної будови. Другі, зберігаючи семантико-генетичний зв'язок зі словами, на базі яких вони виникли, передають конкретніші значення. Просторові прийменники представлені такими різновидами: 1) статичні, що реалізують нединамічні локативні відношення (134 одиниці); 2) динамічні, які репрезентують динамічні локативні відношення (87 одиниць); 3) статично-динамічні, котрі виражають нединамічні й динамічні відношення (32 одиниці).

8. Речення структурної моделі S+P+Adv [prep+Nx] loc поділяються на структурні субмоделі залежно від характеру локативності, а саме: 1) статичної (139 структурних субмоделей), 2) динамічної (93 структурні субмоделі) і 3) статично-динамічної (11 структурних субмоделей). Синтаксичні конструкції з динамічним типом локативності представлені двома різновидами, яким властиві ознаки: 1) напрямкової локативності (69 структурних субмоделей); 2) транзитивної локативності (24 структурні субмоделі). Речення, що виражають різні диференційовані значення загальної семантики “носій процесуальної ознаки+процесуальна ознака+напрям реалізації процесуальної ознаки”, об'єднують два типи: 1) конструкції зі значенням вихідного пункту руху (20 структурних субмоделей) і 2) конструкції зі значенням кінцевого пункту руху (49 структурних субмоделей). Особливий тип утворюють речення чотирикомпонентної структурної субмоделі S+P+Adv loc [dir: start]+Adv loc [dir: fin]: вони одночасно інформують про вихідний та кінцевий пункт руху. Речення зі значенням просторово-статичних і просторово-динамічних відношень репрезентовані двома підтипами: 1) конструкції зі значенням статично-напрямкових відношень (1 структурна субмодель) і 2) конструкції зі значенням статично-транзитивних відношень (10 структурних субмоделей).

9. Кожна структурна субмодель, що входить до структурних моделей S+P+Adv [prep+Nх] loc [stat], S+P+Adv [prep+Nх] loc [dir: fin або start], S+P+Adv [prep+Nх] loc [trans], S+P+Adv [Nх] loc [trans], має свій лексико-семантичний склад конститутивних позицій:

1. У заповненні позиції Р простежується така чітка закономірність: а) у реченнях, що повідомляють про локалізацію початку, кінця руху (переміщення), шлях руху об'єкта, предикати виражаються лише дієсловами динамічної дії (руху, переміщення, конкретної фізичної дії динамічного характеру, зорової дії, що включає у свій зміст ідею руху, і т. ін.); б) у реченнях, які інформують про локалізацію в певній точці простору, функціонують як предикати дієслова статичної дії (місцерозташування, місцеположення й т. ін.). Специфіку речень зі статичною та динамічною (директивною і транзитивною) локативністю визначає такий чинник, як цілеспрямованість/нецілеспрямованість руху, позначуваного дієсловами відповідної семантики. Дієслова цілеспрямованого руху, крім семи “сфера руху [на суші, у повітрі, у воді]”, “темп руху [інтенсивний рух, уповільнений рух]”, “спосіб руху [самостійний рух, рух за допомогою транспортних засобів]” тощо, реалізують також сему “рухатися+з якого-небудь напрямку, з якого-небудь боку”, “рухатися+у якому-небудь напрямку, у який-небудь бік”, “рухатися+яким-небудь шляхом”. Дієслова нецілеспрямованого руху позначають рух без указівки на спрямованість. Для дієслів спрямованого руху типовим є функціонування в реченнях з динамічною локативністю, тоді як дієслова нецілеспрямованого руху здатні виступати предикатами в реченнях зі статичною й динамічною локативністю. Реченням з валентними рамками Р [дієслова цілеспрямованого руху]+Adv loc і Р [дієслова нецілеспрямованого руху]+Adv loc властиві, зокрема, такі характеристичні ознаки: при дієсловах-предикатах цілеспрямованого руху поява локативного поширювача необхідніша та ймовірніша, ніж при дієсловах-предикатах нецілеспрямованого руху.

2. Широкий значеннєвий план іменників-репрезентантів правобічної позиції представлений іменниками на позначення локативних і нелокативних понять. Останні не завжди чітко передають просторові відношення. Синтаксичні конструкції, у складі яких вони вживаються, можуть набувати метафоричного, образного характеру, передавати синкретичні відношення. Як і дієсловам-предикатам, іменникам-заповнювачам позицій Adv [prep+Nх] loc та Adv [Nх] loc властива ознака автосемантичності і синсемантичності. Вони набувають інформативної достатності за наявності атрибутивних поширювачів, виражених відповідними прикметниковими, займенниковими, числівниковими та іменниковими формами. У зв'язку з цим відсутність згаданих поширювачів стає підставою для набуття сполуками prep+синсемантичний Nx функцій вторинних прийменників, як наприклад: у бік/в бік, у сторону/в сторону, з боку, з сторони.

3. На рівні заповнювача позиції S, за винятком речень окремих структурних субмоделей, передусім тих, що реалізують значення симетричної локалізації, яких-небудь лексико-семантичних обмежень не простежується.

10. Речення-репрезентанти інваріантних значень “носій процесуальної ознаки+процесуальна ознака+напрям реалізації процесуальної ознаки: вихідний пункт руху або кінцевий пункт руху”, “носій процесуальної ознаки+процесуальна ознака+шлях реалізації процесуальної ознаки”, “носій процесуальної ознаки+процесуальна ознака+місце реалізації процесуальної ознаки”, в основі яких лежать структурні моделі S+P+Adv [prep+Nх] loc [dir:start або fin], S+P+Adv [prep+Nх] loc [trans], S+P+Adv [Nх] loc [trans], S+P+Adv [prep+Nх] loc [stat], перебувають між собою в різних відношеннях: характеризуються ізофункціональністю, співіснують як родове і видове, зазнають внутрішнього семантичного поділу, виступають компонентами одного синонімічного ряду, уживаються як стильові варіанти, об'єднуються в антонімічні пари, різняться ступенем продуктивності.

11. У синтаксичній структурі сучасної української мови одну з функціональних підсистем утворюють речення з просторовими відношеннями. Її системність базується на традиційному взаємозв'язку формально-граматичних і семантичних ознак. Із синтаксичного погляду просторові відношення передбачають використання у функції адвербіального поширювача лексичних одиниць з локативним значенням. Останні, зберігаючи свій план змісту, набувають необхідної синтаксичної форми і беруть участь у вираженні різних диференційованих значень, що становлять собою ієрархічно організовану єдність. Просторові відношення поряд з об'єктними та іншими обставинними відношеннями, зокрема часовими і причиновими, виступають одним із найважливіших фрагментів в організації синтаксичного ладу мови, тому виконане дослідження становить вагомий внесок у розвиток теорії семантичного і функціонального синтаксису, а його результати слід кваліфікувати як найповніше з'ясування валентної природи речень структурної схеми S+P+Adv loc , причому як з погляду семантичного їх наповнення, так і з погляду формально-граматичного їх вираження. Результати дисертаційної роботи слугуватимуть поглибленому вивченню механізму взаємозв'язку граматичного і семантичного планів у реченні.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

Степаненко М.І. Просторові поширювачі у структурі простого речення: Монографія. - Полтава: АСМІ, 2004. - 463 с.

Степаненко М.І. Взаємодія формально-граматичної і семантичної валентності у структурі словосполучення та речення: Монографія. - К.: Український мовно-інформаційний фонд, 1997. - 216 с.

Степаненко М.І. Семантична і формально-граматична валентність речень із просторово-статичним типом відношень // Філологічні студії: Науковий часопис. - Луцьк: Волинський Академічний Дім, Волинський державний університет імені Лесі Українки, 2003. - № 2 (22). - С. 82-92.

Степаненко М.І. Диференційовані значення загальної семантики “вихідний пункт руху” і формально-граматичні засоби реалізації їх у простому реченні // Актуальні проблеми слов'янської філологіїМіжвузівський збірник наукових статей “Лінгвістика і літературознавство”. - К.: Знання України, 2003. - Вип. VIIІ. - С. 144-153.

Степаненко М.І. Про особливості семантичної валентності деяких речень зі значенням кінцевого пункту руху // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - Луцьк: Редакційно-видавничий відділ “Вежа” Волин. держ. ун-ту імені Лесі Українки, 2002. - № 5. - С. 85-93.

Степаненко М.І. Прийменниковий давальний у функції локативно-динамічного поширювача // Система і структура східнослов'янських мов: Збірник наукових праць. - К.: Знання України, 2003. - С. 48-60.

Степаненко М.І. Речення-репрезентанти просторово-напрямкового значення і специфіка вияву в них лексико-семантичної селекційності // Вісник Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка: Збірник наукових праць. Серія “Філологічні науки”. - Полтава, 2003. - Вип. 3 (30). - С. 124-132.

Степаненко М.І. Формально-граматична структура речення і його семантична (обставинно-просторова) поліфункціональність // Рідний край: Науковий, публіцистичний, художньо-літературний альманах. - 2003. - № 1 (8). - С. 50-59.

Степаненко М.І. Полісемантична структура речень з обставинно-просторовим типом відношень // Рідний край: Науковий, публіцистичний, художньо-літературний альманах. - 2002. - № 2 (7). - С. 54-69.

Степаненко М.І. Валентний механізм двоскладних дієслівних речень зі значенням “напрям руху щодо вертикальної осі” // Система і структура східнослов'янських мов: Збірник наукових праць. - К.: Знання України, 2003. - С. 20-27.

Степаненко М.І. Просторове значення прийменника ЗА й семантична та формально-граматична валентність простого двоскладного речення // Рідний край: Науковий, публіцистичний, художньо-літературний альманах. - 2002. - № 1 (6). - С. 40-45.

Степаненко М.І. Симетрично-асиметричні валентні зв'язки в реченнях з адвербіально-директивними поширювачами // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія “Філологія”. - Харків: Харків. нац. ун-т імені В.Н. Каразіна, 2002. - Вип. 35. - № 557. - С. 42-54.

Степаненко М.І. Вияв системних валентних зв'язків на рівні речень зі значенням шляху руху // Актуальні проблеми слов'янської філології: Міжвузівський збірник наукових праць “Лінгвістика і літературознавство”. - К.: Знання України, 2002. - Вип. VII. - С. 82-99.

Степаненко М.І. Диференційовані значення загальної семантики “кінцевий пункт руху” і формально-граматичні засоби реалізації їх у простому реченні // Рідний край: Науковий, публіцистичний, художньо-літературний альманах. - 2003. - № 2 (5). - С. 32-40.

Степаненко М.І. Локативно-транзитивна функція прийменника через й особливості реалізації семантики “шляху руху” в простому реченні // Південний архів (філологічні науки): Збірник наукових праць. - Херсон: Вид-во Херсон. пед. ун-ту, 2002. - Вип. XVI. - С. 177-182.

Степаненко М.І. Обов'язкова/факультативна валентність локативних поширювачів із семантикою шляху руху в простому двоскладному реченні // Південний архів (філологічні науки): Збірник наукових праць. - Херсон: Айлант, 2002. - Вип. XIV. - С. 286-297.

Степаненко М.І. Речення структурної субмоделі S+P+Adv [Крізь+Nасс] lok [trans] у системі речень структурної моделі S+P+Adv loс [trans]: спроба аналізу взаємодії формально-граматичної та семантичної валентності // Система і структура східнослов'янських мов: Збірник наукових праць. - К.: Знання, 2002. - С. 41-51.

Степаненко М.І. Вираження просторового значення “шлях руху” в простому реченні // Вісник Черкаського університету. Серія “Філологічні науки”. - Черкаси: Черкаський держ. ун-т, 2002. - Випуск 29. - С. 14-26.

Степаненко М.І. Локативна функція прийменника ПО й валентна структура речення // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Серія “Філологічні науки”. - Полтава: Полтавський держ. пед. ун-т імені В.Г. Короленка, 2001. - Вип. 5 (19). - С. 113-118.

Степаненко М.І. Локативність як філософсько-лінгвістична категорія // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Серія “Філологічні науки”. - Полтава: Полтавський держ. пед. ун-т імені В.Г. Короленка, 2001. - Вип. 4 (18). - С. 49-72.

Степаненко М.І. Про обов'язкові й необов'язкові поширювачі в простому реченні // Рідний край: Науковий, публіцистичний, художньо-літературний альманах. - 2000. - № 2 (3). - С. 27-32.

Степаненко М.І. Диференційоване значення “центральна частина простору” й особливості його формування та вираження в простому реченні // Філологічні науки: Збірник наукових праць. - Суми: СумДПУ, 2003. - С. 56-65.

Степаненко М.І. Речення і його структурна схема // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Серія “Філологічні науки”. - Полтава: Полтавський держ. пед. ун-т імені В.Г. Короленка, 2004. - Вип. 1 (34). - С. 155-163.

Степаненко М.І. Системні семантичні зв'язки в реченнях з просторово-статичними відношеннями // Рідний край: Науковий, публіцистичний, художньо-літературний альманах. - 2003. - № 1 (10). - С. 57-68.

Степаненко М.І. Семантична структура, формально-граматична будова і функціональні можливості речень із локативно-транзитивним типом детермінації // Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії: Збірник наукових праць Рівненського державного гуманітарного університету. - Рівне: Рівненський державний гуманітарний університет, 2003. - Вип. ХІ. - С. 14-19.

Степаненко М.І. Місце внутрішньої суб'єктивної й об'єктивної причини в структурі речення S + P (Vf) + Adv caus // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського: Збірник наукових праць. Серія: Філологія. - Вінниця:
Вид-во Вінницького держ. пед. ун-ту імені Михайла Коцюбинського, 2002. - Вип. 4. - С. 180-188.

Степаненко М.І. Валентна структура речень з правобічним поширювачем-репрезентантом значення внутрішньої причини [на прикладі моделі S+P(Vf)+Adv [ВІД/ОД+N gen] caus (intra)] // Ономастика і апелятиви: Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ДДУ, 2001. - Вип. 13. - С. 137-150.

Степаненко М.І. Категорія мети у філософсько-лінгвістичній інтерпретації // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка: Науковий журнал. Філологічні науки (мовознавство). - Луганськ: Вид-во Луган. держ. пед. ун-ту імені Т. Шевченка, 2000. - № 9 (29). - С. 5-11.

Степаненко М.І. Каузальна сфера “абстрактна причина” і її місце в структурі простого речення (семантична і формально-граматична характеристика) // Південний архів: Збірник наукових праць. Філологічні науки. - Херсон: ХДПУ, 2001. - Вип. Х. - С. 189-194.

Степаненко М.І. Каузальні сфери “внутрішня причина”, “зовнішня причина” і їх місце в семантичній структурі простого речення // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць. - Харків: ХДПУ, 2001. - Вип. 6. - С. 149-157.

Степаненко М.І. Обов'язкові інтенціальні поширювачі у структурі простого речення // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: ВЦ КДПУ імені В. Винниченка, 2001. - Вип. 31. - С. 153-156.

Степаненко М.І. Семантико-синтаксичний аналіз периферійних прийменниково-іменникових інтенціальних поширювачів структури двоскладного дієслівного речення // Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць. - Донецьк: ДонНУ, 2001. - Вип. 8. - С. 93-104.

Степаненко М.І. Філософсько-лінгвістичний статус категорії причини // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: ВЦ КДПУ імені В. Винниченка, 2001. - Вип. 30. - С. 120-134.

Степаненко М.І. Адвербіальні поширювачі зі значенням мети-присвяти в аспекті взаємодії формально-граматичної і семантичної валентності // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія: Філологія. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2001. - Т. 4, № 5. - С. 126-135.

Степаненко М.І. Валентні можливості адвербіально-каузального поширювача Adv [З/ЗІ,ІЗ+N gen] caus (intra) у структурі простого двоскладного речення // Система і структура східнослов'янських мов: Збірник наукових праць. - К.: Знання, 2001. - С. 18-25.

Степаненко М.І. Валентність каузального поширювача і її зв'язок із семантичною та формально-граматичною структурою речення // Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Філологічні науки. - Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2001. - № 3. - С. 128-135.

Степаненко М.І. Взаємодія формально-граматичної і семантичної валентності у формуванні й вираженні квантитативних відношень у структурі простого двоскладного речення // Мовознавство. - 1999. - № 4-5. - С. 15-21.

Степаненко М.І. Локативні прислівники як облігаторні/ факультативні компоненти семантичної структури речення // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: Ред.-видавн. центр Кіровоград. держ. пед. ун-ту імені Володимира Винниченка, 2000. - Вип. 23. - С. 70-81.

Степаненко М.І. Формально-граматична і семантична валентність та ієрархічна організація речення // Вісник Полтавського педінституту імені В.Г. Короленка. Серія “Філологічні науки”. - Полтава: Полтавський держ. пед. ун-т імені В.Г. Короленка, 1998. - Вип. 1. - С. 168-184.

Степаненко М.І. Прислівник та інфінітив у функції інтенціального поширювача семантичної структури простого речення // Збірник наукових праць: Вісник Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Серія “Філологічні науки”. - Полтава: Полтавський держ. пед. ун-т імені В.Г. Короленка, 1999. - Вип. 2 (6). - С. 176-189.

Степаненко М.І. Прийменниково-іменникові поширювачі з власне інтенціальною семантикою в структурі дієслівного двоскладного речення (ядерні конструкції) // Збірник наукових праць: Вісник Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Серія “Філологічні науки”. - Полтава: Полтавський держ. пед. ун-т імені В.Г. Короленка, 2000. - Вип. 4-5 (12-13). - С. 114-137.

Степаненко М.І. Морфемна будова предиката і структурно-значеннєва завершеність речення // Актуальні проблеми граматики: Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. - Кіровоград: Кіровоград. держ. пед. ін-т, 1997. - Вип. 2. - С. 153-157.

Степаненко М.І. Прийменниково-відмінкова форма ЗА (ПОЗА)+Ninst у функції локативно-статичного й локативно-динамічного поширювача // Лінгвістика. Наукове видання: Збірник наукових праць. - Луганськ: Альма-матер, 2004. - С. 56-64. - № 1 (2).

Степаненко М.І. Семантичне навантаження прийменників НАД, ПОНАД, ВИЩЕ, ВЕРХ, ПОВЕРХ, ЗВЕРХУ, ЗВЕРХ, ВЕРХ у структурі речень із правобічним поширювачем локативно-статичного типу // Проблеми фонетики, функціональної граматики й лінгводидактики: Збірник наукових праць. - Полтава: Освіта, 2003. - С. 60-75.

Степаненко М.І. Валентна рамка P+Adv [НА+Nx] loc у її формально-граматичному і семантичному виявах // Питання граматики, стилістики, лінгвометодики: Збірник статей. - Полтава: Освіта, 2004. - С.102-131.

Степаненко М.І. Залежний опосередкований поширювач локативної орієнтації у семантичній структурі речення // Теоретичні й практичні проблеми україністики: Збірник статей на пошану професора
В.Т. Горбачука / Слов'янський державний педагогічний інститут. - Слов'янськ, 2000. - С. 14-20.

Степаненко М.І. Специфічні характеристики простих речень з обставинно-просторовими поширювачами (на матеріалі прози Панаса Мирного) // Панас Мирний і літературний процес: Збірник наукових праць. - Полтава: ПДПУ, 2000. - С. 80-89.

Степаненко М.І. Речення з локативними дієсловами стану в аспекті взаємодії формально-граматичної і семантичної валентності (на матеріалі “Енеїди” І. Котляревського) // І.П. Котляревський - перший класик нової української літератури: Збірник наукових статей:
У 2-х ч. / Полтавський державний педагогічний інститут імені В.Г. Короленка. - Полтава, 1998. - Ч. ІІ. - С. 36-43.

Степаненко М.І. Особливості передачі просторових відношень прийменниками У НАПРЯМІ/У НАПРЯМКУ, у напрямі від/у напрямку від, у напрямі ДО/у напрямку ДО // Актуальні проблеми сучасної філології: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Тирасполь: РИО ПГУ, 2004. - С. 20-25.

Степаненко М.І. Модель речення й обов'язкова лексико-семантична валентність предиката // Проблеми української мови та методики: Міжвузівський збірник наукових праць / Слов'янський державний педагогічний інститут. - Слов'янськ, 1997. - С. 68-74.

Степаненко М.І. Взаємодія формально-граматичної і семантичної валентності у формуванні реченнєвої структури // Збірник наукових праць викладачів Кам'янець-Подільського держ. пед. ун-ту. - Кам'янець-Подільський: Абетка, 1997. - Вип. 3. - С. 81-84.

Степаненко М.І. Прийменник ВІД у структурі ад'єктивних словосполучень // Вісник Харківського університету: Проблеми філології: Збірник наукових праць. - Харків: “Основа”, Вид-во при Харків. ун-ті, 1992. - № 369. - С. 60-69.

Степаненко М.І. Семантична, формально-граматична валентність і часова синоніміка та варіантність // Проблеми граматики, фонетики, лінгводидактики: Збірник наукових праць. - Полтава: Освіта, 2001. - С. 8-18.

Степаненко М.І. Лінгвістична інтерпретація семантичної валентності // Актуальные проблемы семантики языковых единиц: Ученые записки кафедры русского языка Полтавского государственного педагогического института. - Полтава: Полтавський держ. пед. ін-т, 1993. - С. 5-16.

Степаненко М.І. Актуальні проблеми валентності // Наукові записки (до 80-річчя Полтавського педагогічного інституту). Серія філологічна. - Полтава: Полтавський держ. пед. ін-т, 1994. - С. 66-74.

Степаненко М.І. Явище синкретизму в структурі ад'єктивних конструкцій // Переходность и синкретизм в структуре языка и речи: Сборник статей. - Полтава: Полтавський держ. пед. ін-т, 1992. - С. 67-77.

Степаненко М.І. Прикметник у функції присудкового компонента // Актуальні проблеми граматики: Збірник наукових праць. - К.: Кіровоград: Кіровоград. пед. ін-т, 1996. - Вип. І. - С. 104-109.

Степаненко Н.И. О понятии языковой валентности, сочетаемости, дистрибуции // Единицы восточнославянских языков: структура, семантика, функция. - Тула, 1992. - С. 252-261 / Рус. - Деп. в ИНИИОН РАН от 2.04.1992 г., № 46362.

Степаненко М.І. Дистрибутивні властивості прийменника ПО в українській і російській мовах // Взаимодействие украинского и русского языков на территории Украины и актуальные проблемы их исследования и преподавания (материалы I Ганичевских чтений). - В 2-х т. - Полтава: Полтавський держ. пед. ін-т, 1993. - Т. ІІ. - С. 98-104.

Степаненко М.І. Лексична валентність як семантико-синтаксичний механізм // Проблемы описания грамматических систем славянских языковТезисы докладов и сообщений научной конференции (14-15 апреля 1992 г.) / Измаильский государственный педагогический институт. - Измаил, 1992. - С. 73-74.

Степаненко М.І. Вияв активної валентності у системі відносних прикметників // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць / Ізмаїльський державний педагогічний інститут. - Ізмаїл, 1997. - С. 46-51.

Степаненко М.І. Прикметникові словосполучення з квантитативною детермінацією у формально-граматичному, семантичному і функціональному аспектах // Тези Всеукраїнської наукової конференції “Функціональна семантика слов'янських і германських мов” (18-19 травня 1995). - Житомир, 1995. - С. 187-188.

Степаненко М.І. Прикметник як компонент внутрішньосинтаксичної організації речення // Питання синтаксису української мови: Тези доповідей і повідомлень республіканської наукової конференції до 100-річчя від дня народження Сергія Смеречинського. - Запоріжжя, 1993. - С. 56-58.

Степаненко М.І. Обставини як компоненти семантичної структури речення в синтаксичній концепції І. Огієнка // Духовна і науково-педагогічна діяльність І.І. Огієнка (1882-1972) в контексті українського національного відродження: Наукові доповіді ІІ Всеукраїнської науково-теоретичної конференції (18-19 лютого 1997 року). До 115-річчя від дня народження. - Кам'янець-Подільський, 1997. - С. 200-201.

Анотація

Степаненко М.І. Семантична і формально-граматична структура речень із просторовими поширювачами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Інститут української мови НАН України, Київ, 2004.

У дисертації вперше в українському мовознавстві найповніше з'ясовано валентну природу речень структурної схеми S+P+Adv loc з погляду їхнього формально-граматичного вираження і семантичного наповнення: виокремлено всі чинні в сучасній українській мові диференційовані значення загальних планів змісту “місце дії”, “напрям руху”, “шлях руху” і мовні засоби реалізації їх у вигляді структурних моделей та субмоделей, проаналізовано специфіку властивої їм внутрішньої системної організації; схарактеризовано лексико-семантичний склад заповнювачів предикатної, правобічної, а за необхідності й лівобічної позицій, установлено їхнє співвідношення і взаємодію. Визначено умови обов'язкового/ факультативного функціонування в реченні просторових поширювачів. Виявлено й різнобічно інтерпретовано систему спеціальних засобів вираження в реченні локативних відношень, яку утворюють прислівники місця, відмінкові словоформи, прийменниково-іменникові форми.

Ключові слова: простір, місце дії, напрям руху, шлях руху, вихідний/кінцевий пункт руху, диференційоване локативне значення, префіксально-прийменникова кореляція, структурна модель/структурна субмодель, обов'язковий/факультативний правобічний поширювач.

Аннотация

Степаненко Н.И. Семантическая и формально-грамматическая структура предложений с пространственными распространителями. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Институт украинского языка НАН Украины, Киев, 2004.

Диссертация посвящена исследованию формально-грамматической и семантической структуры предложений с пространственными распространителями. В работе освещены основные теоретические вопросы, касающиеся 1) структурной схемы предложения, 2) механизмов его образования, 3) сочетаемостных свойств лексем, заполняющих в предложении предикатную, право- и левостороннюю позиции, 4) различных типов валентности, их взаимодействия и взаимовлияния, 5) плана содержания и префиксальной структуры глаголов, выступающих в качестве предиката, 6) непосредственной и опосредованной префиксально-предложной корреляции.

Впервые в украинском языкознании комплексно описана валентная природа предложений структурной схемы S+P+Adv loc, представленной структурными моделями S+P+Adv [Ad] loc, S+P+
Adv [Nx] loc и S+P+Adv [prep+Nx] loc.

Установлено, что в системе предложений структурной схемы S+P+Adv loc, репрезентирующих различные дифференциальные значения инвариантной семантики “пространственные границы реализации процессуального признака”, выделяются три функциональные подсистемы. Первую из них образуют предложения, объединяющиеся структурными моделями S+P+Adv [prep+Nx] loc [dir], S+P+Adv [Ad] loc [dir] и реализующие план содержания “направление движения”. Локативно-директивная семантика “направление движения” является родовым значением по отношению к выделяемым в его составе видовым значениям “исходный пункт движения”, “конечный пункт движения”. Во вторую подсистему входят предложения с общим планом содержания “путь движения”, в основе которых лежат структурные модели S+P+Adv [prep+Nx] loc [trans], S+P+Adv [Nx] loc [trans] и S+P+Adv [Ad] loc [trans]. Третью подсистему формируют предложения, строящиеся по образцу структурных моделей S+P+Adv [prep+ Nx] loc [stat], S+P+Adv [Ad] loc [stat] и передающие семантику “место действия”. Каждая из подсистем характеризуется семантической и формально-грамматической полифункциональностью, внутренними связями и отношениями (изофункциональностью, синонимичностью, антонимичностью, стилевой вариативностью, степенью продуктивности и т.д.). Доказано, что локативная оппозиция “статика/динамика” служит средством противопоставления первой и второй подсистем третьей подсистеме. В формировании типов пространственных отношений непосредственное участие принимает основной носитель валентности, правосторонний распространитель или оба компонента валентной рамки P+Adv [prep+Nx; Nx; Ad] loc. Типичным репрезентантом позиции Р в предложениях с обстоятельственным членом Adv loc [stat] являются статические глаголы, тогда как в синтаксических конструкциях с локативно-директивной и локативно-транзитивной семантикой функцию предиката регулярно выполняют динамические глаголы. Роль семантического маркера может закрепляться за правосторонними распространителями. Это обусловлено тем, что с синтаксической точки зрения пространственные отношения предусматривают использование в качестве адвербиального распространителя лексических единиц с локативным значением, которые, сохраняя свой план содержания, приобретают необходимую синтаксическую форму и принимают участие в выражении различных дифференциальных значений, представляющих собой иерархически организованное единство. Рассмотрена роль предлогов в образовании пространственных отношений. В работе охарактеризованы как первообразные, так и производные предлоги. Сделано обобщение, что конститутивными свойствами отличаются производные предлоги, которые весьма последовательно сохраняют семантическую связь со словами, послужившими базой для их возникновения. Последние максимально конкретизированы относительно значения. Комплексный анализ позволил, с одной стороны, определить особенности связи предлога с префиксом, которые способны выражать одноплановые/разноплановые отношения, то есть образовывать тип непосредственной/опосредованной префиксально-предложной корреляции (на основе этого определены возможные соотношения, представляющие разновидность корреляции). С другой стороны, комплексный характер исследования дал возможность выявить и всесторонне раскрыть систему специальных средств реализации локативных отношений в простом предложении, включающую обстоятельственные наречия места, предложные словоформы, предложно-падежные формы, максимально полно представить спектр дифференцированных значений и формально-грамматических средств их реализации, установить лексико-семантический состав предикатной, правосторонней, а при необходимости и левосторонней позиций каждой из проанализированных в диссертации структурных субмоделей, определить свойственные им неограниченные или ограниченные сочетаемостные возможности. Доказано, что предложения с пространственными распространителями образуют одну из функциональных подсистем, которая отличается стабильностью свойственных ей внутренних и внешних связей.