Словотвірне гніздо з вершиною "есть" у російській мові: становлення і сучасний стан
Процес реконструкції основних рис історії гнізда на різних часових зрізах та порядок встановлення мотиваційних відношень. Аналіз багатозначних слів відповідно до відомих науці типів полісемії. Структура гнізда через характеристику словотвірних ланцюжків.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.09.2013 |
| Размер файла | 49,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Словотвірне гніздо з вершиною есть має високий дериваційний потенціал. 30 утворених у досліджуваному гнізді словотвірних парадигм, з яких 22 є віддієслівними, 4 - відад'єктивними і 4 - відсубстантивними, розкривають словотвірні можливості вершинного слова гнізда.
У міру віддалення від початкового слова поступово зменшується кількість парадигм і кількість їх членів. Так, другий ступінь деривації представлений 15 словотвірними парадигмами, найоб'ємнішими з яких є словотвірні парадигми дієслова съесть (5 членів), іменника дармоед (5 членів) і дієслова объесть (4 члени). Усі інші словотвірні парадигми, що ілюструють цей ступінь словотворення, складаються не більше ніж з 2 похідних.
Третій ступінь деривації демонструє 14 словотвірних парадигм. З 5 членів складається тільки одна словотвірна парадигма (базове слово - дієслово поедать). Кількість словотвірних парадигм, що містять 2 члени, значно збільшилася.
Четвертий ступінь деривації словотвірними парадигмами не представлений.
Досліджуване словотвірне гніздо розгортається в 151 словотвірний ланцюжок, під час характеристики яких нами використовується типологія словотвірних ланцюжків І.О. Ширшова. Дослідник виділяє конкретні і типові словотвірні ланцюжки. Конкретний словотвірний ланцюжок - “це частина конкретного словотвірного гнізда або (рідше) гніздо, в якому всі споріднені слова послідовно пов'язані відношеннями похідності, а кінцева ланка містить кількість формальних ускладнень, скільки ступенів воно пройшло у своєму розвитку”. Типові словотвірні ланцюжки характеризуються однаковою лексико-граматичною приналежністю вихідного слова, включають однакову кількість похідних, мають один і той же дериватор на кожному ступені словотворення і тотожні словотвірні значення. Конкретні словотвірні ланцюжки мають низку різновидів: за кількістю компонентів виділяють бінарні і полінарні словотвірні ланцюжки; за лексико-граматичною приналежністю початкового слова і кінцевої ланки ланцюжки поділяються на лінійні і кільцеві; за характером приєднання афіксів розрізняються повні і неповні словотвірні ланцюжки.
Словотвірні ланцюжки досліджуваного словотвірного гнізда представлені 64 бінарними і 87 полінарними словотвірними ланцюжками.
Серед бінарних словотвірних ланцюжків за лексико-граматичною приналежністю початкового слова і кінцевої ланки 60 словотвірних ланцюжків можуть бути віднесені до лінійних словотвірних ланцюжків: есть - еда, есть - бананоед, есть - грибоед тощо. 4 бінарні словотвірні ланцюжки є кільцевими словотвірними ланцюжками: есть - есться, есть - едать, есть - доесться, есть - розъесться. Послідовний характер приєднання афіксів у всіх словотвірних ланцюжках дозволяє визначити їх як повні словотвірні ланцюжки.
Серед полінарних словотвірних ланцюжків виділено 37 таких, що складаються з трьох компонентів, 5 п'ятикомпонентних словотвірних ланцюжків і 45 чотирикомпонентних словотвірних ланцюжків. Усі вони за послідовним характером приєднання афіксів можуть бути визначені як повні словотвірні ланцюжки.
У складі трикомпонентних словотвірних ланцюжків виділяються 29 лінійних словотвірних ланцюжків: есть - едок - едоцкий, есть - едун - едунья, есть - едкий - едко тощо. 8 словотвірних ланцюжків є кільцевими: есть - взъесться - взъедаться, есть - наесть - наедать, есть - наесться - понаесться тощо.
Усі п'ятикомпонентні словотвірні ланцюжки належать до лінійних словотвірних ланцюжків: есть - въесться - въедаться - въедчивый - въедчивость, есть - въесться - въедаться - въедливый - въедливость, есть - поесть - поедать - поедатель - поедательница тощо.
Для досліджуваного словотвірного гнізда характерні словотвірні ланцюжки, що складаються з чотирьох компонентів. 25 із них можуть бути охарактеризовані як лінійні словотвірні ланцюжки: есть - въесться - въедаться - въедание, есть - выесть - выедать - выедание, есть - заесть - заедать - заедание тощо. 20 словотвірних ланцюжків є кільцевими: есть - выесть - выесться - выедаться, есть - выесть - выедать - выедаться, есть - доесть - доедать - доедаться, есть - заесть - заесться - заедаться тощо.
Виділення частиномовних моделей і частиномовних структур словотвірних ланцюжків дозволило виявити закономірності творення слів різних частин мови на різних етапах словотвору, а тлумачення словотвірних ланцюжків як сукупності словотвірних значень дало можливість простежити тенденції реалізації різних типів значень на кожному ступені деривації.
У другій ланці словотвірних ланцюжків утворюються слова трьох самостійних частин мови: 61 дієслово (52 - з модифікаційними значеннями, 9 - з мутаційними), 18 іменників (2 похідні мають мутаційне значення, 16 - сполучне) і 8 прикметників (2 похідні з мутаційними значеннями, 6 - зі сполучними).
У третій ланці словотвірних ланцюжків, як і в другій ланці словотвірних ланцюжків, найбільше похідних дієслів - 53: 44 імперфективні утворення, 6 дериватів з мутаційними значеннями, 2 префіксальні модифікації і 1 утворення зі сполучним значенням. Виділяються також 17 іменників: 3 утворення з транспозиційними значеннями, 1 - з модифікаційним і 13 - зі сполучними значеннями. Підвищилася активність прикметників: з 14 похідних 7 мають мутаційне значення, 7 - сполучне. З 2 прислівників 1 має транспозиційне значення, 1 - сполучне. Наявний і 1 дієприкметник.
Кількість дієслів четвертої ланки значно зменшилося (20). Основну їх масу становлять дієслова пасивного стану - 13 похідних. Виділяються також 5 імперфективних утворень і 2 префіксальні модифікації. Знизилася активність прикметників (5). Усі вони мають мутаційне значення. А кількість похідних іменників, навпаки, збільшилася. З 23 похідних 5 мають модифікаційне значення, 3 - мутаційне і 13 - сполучне. Наявні також 2 прислівники.
У п'ятій ланці вживаються лише іменники (5), серед яких 3 мають транспозиційне значення, 1 - модифікаційне і 1 - мутаційне.
Структурні особливості словотвірних ланцюжків визначалися також останньою ланкою. Останні ланки цікаві тим, що вони є неначе кінцевим результатом розгортання словотвірних ланцюжків, показником їх словотвірних властивостей. Остання ланка, як правило, засвідчує непродуктивні словотвірні типи. В останніх ланках словотвірних ланцюжків, утворених на базі основної вершини досліджуваного словотвірного гнізда, представлені основні самостійні частини мови. У трикомпонентних словотвірних ланцюжках іменники завершують 17 словотвірних ланцюжків, прикметники - 10, дієслова - 8, прислівники - 2. Серед чотирикомпонентних словотвірних ланцюжків 21 має в кінцевій ланці іменники, 20 - дієслова, 2 - прикметники і 2 прислівники. Усі п'ятикомпонентні словотвірні ланцюжки завершують іменники. Їх 5. Як бачимо, словотвірні ланцюжки досліджуваного гнізда частіше за все завершують іменники (43), 28 словотвірних ланцюжків мають у кінцевій ланці дієслова, 12 - прикметники і 4 словотвірні ланцюжки завершують прислівники.
Аналіз семантичної структури словотвірних ланцюжків гнізда свідчить, що компоненти словотвірних ланцюжків базуються як на прямих, так і на непрямих значеннях твірних. Значення вершинного слова виявляють однакову активність. Усі значення вершини гнізда є реалізованими.
У досліджуваному словотвірному гнізді функціонують похідні, потенційно здатні реалізувати свої дериваційні можливості. Від дієслів доедать, наедать, отъедать можливе утворення іменників. Виникнення прикметників можливе від іменників бананоед, грибоед, книгоед, корнеед, листоед, лубоед, мертвоед, мехоед, мукоед, муравьед, мурашеед, мухоедка, осоед, почкоед, птицеед, пухоед, пчелоед, пыльцеед, семяед, сеноед, стеблеед, устрицеед, цветоед, шерстеед, яйцеед, перцеяд, пчелояд. Від іменника скрытноед зі значенням особи чоловічої статі може утворитися іменник зі значенням особи жіночої статі. Прикметники зерноядный, насекомоядный, плодоядный, растительноядный, рыбоядный здатні вживатися в значенні іменників.
У висновках формулюються основні результати дослідження, а саме:
1. Відомості синхронічного й історико-етимологічного аналізів при встановленні меж синхронічного словотвірного гнізда з вершиною есть дозволяють зробити висновок, що на сучасному етапі розвитку мови досліджуване словотвірне гніздо не є зруйнованим.
2. Аналіз мотиваційних відношень похідних словотвірного гнізда виявив, що більшість слів утворені за допомогою прямої мотивації. З них найзначнішу групу становлять модифікаційні деривати. У складних словах переважає поєднання прямої мотивації з прямою.
3. Основну масу полісемантичних похідних становлять дієслова. Статистичні відомості ще раз підтверджують тезу про максимальну смислову місткість дієслова порівняно з іншими частинами мови.
З визнаних у сучасній словотвірній науці типів організації багатозначності в дериватах гнізда переважає функціонування розвинутої полісемії.
4. Семантичні зв'язки компонентів досліджуваного словотвірного гнізда простежувалися на рівні словотвірних ланцюжків і словотвірних парадигм, сукупність яких формує словотвірне гніздо як складну комплексну одиницю словотвірної системи.
У всіх похідних словотвірних ланцюжках функціонує вільний корінь. Наявність вільного кореня, що має можливість формувати словотвірні ряди, пояснює структурну різноманітність словотвірних ланцюжків. Іншою особливістю словотвірних ланцюжків є велика кількість полінарних ланцюжків, що свідчить про значні словотвірні можливості вершини гнізда.
Більшість словотвірних парадигм є віддієслівними. Легкість утворення віддієслівних дериватів свідчить про високу потенційну можливість їх участі у словотворі, зумовленому потребами носіїв мови в утворенні лексичних одиниць.
На сучасному етапі розвитку мови можливе зростання досліджуваного словотвірного гнізда, збільшення кількості похідних, які його формують, на що вказує наявність у структурі гнізда потенційних слів.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
1. Некоторые аспекты изучения словообразовательного гнезда //Вестник Донецкого университета. Серия Б. Гуманитарные науки. - 1999. - № 2. - С. 138-143.
2. Степень семантической связанности между членами словообразовательного гнезда с вершиной есть //Восточноукраинский лингвистический сборник: Выпуск 8. Сборник научных трудов /Редколлегия: Е.С. Отин (отв. ред.) и др. - Донецк: Донеччина, 2002. - С. 404-412.
3. Словообразовательное гнездо с вершиной есть в синтагматическом аспекте //Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Том XXXVI. - К.: Логос, 2003. - С. 271-278.
4. Типы полисемии в словообразовательном гнезде с вершиной есть //Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Том XXXIX. - К.: Логос, 2003. - С. 237-245.
5. Словообразовательное гнездо с вершиной есть в парадигматическом аспекте //Вестник Донецкого университета. Серия Б. Гуманитарные науки. - 2003. - № 2. -- С. 26-32.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Структурні ознаки словотворчого гнізда як дериваційної єдності. Способи деривації у словотвірному гнізді. Морфологічне та неморфологічне утворення слів. Синхронічне та діахронічне вивчення словотворчих гнізд. Словотворче гніздо beauty в англійській мові.
курсовая работа [31,7 K], добавлен 13.12.2010Наукове трактування понять "лексичне значення" та "полісемія". Способи виникнення полісемії в системі лексикології. Виявлення основного значення слова. Співвідношення лінгвістичних понять полісемія та омонімія. Вживання полісемії в різних аспектах мови.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 08.03.2011Аналіз функціонування полісемічних одиниць в українській гомеопатичній термінології. Огляд основних різновидів багатозначних термінологічних одиниць гомеопатичної галузі. Рухомість семантики мовного знаку як підстава для розвитку багатозначності термінів.
статья [22,4 K], добавлен 18.12.2017Структурно-семантичний аналіз складних слів синтаксичного типу в англійській мові. Синтаксичне зміщення словосполучення чи речення. Складання основ повних і усічених, однакових і різних. Двокомпонентні, багатокомпонентні та асинтаксичні складні слова.
курсовая работа [35,4 K], добавлен 01.05.2014Явище рахівних слів у китайській мові та сучасний етап їх вивчення. Принципи вживання та проблема класифікації рахівних слів. Іменникові та дієслівні рахівні слова. Значення універсального рахівного слова. Найчастотніші рахівні слова та їх використання.
курсовая работа [65,4 K], добавлен 03.04.2012Систематизування комбінованої варіанти слова, що існують в українській мові. Опис структурних типів комбінованих варіантів з урахуванням специфіки рівнів, на яких виявляється їх варіантність. Аналіз стилістичних можливостей варіантів змішаного типу.
реферат [15,9 K], добавлен 01.12.2010Вивчення мови англомовних міжнародних нормативно-правових документів (протоколів, конвенцій, угод, договорів та хартій), особливостей перекладу останніх відповідно до окремих типів граматичних трансформацій. Кількісний аналіз вживання їх різних типів.
статья [25,3 K], добавлен 27.08.2017Поняття і типологія значення слова. Сутність і види омонімії та полісемії. Поняття "публіцистичний стиль" та його складових. Різноманіття лексико-семантичних варіантів в англійській мові, їх типологізація. Дослідження залежності значення від дистрибуції.
курсовая работа [86,4 K], добавлен 11.01.2011Поняття та головний зміст конверсії, її основні типи в сучасній англійській мові. Вплив конверсії на розвиток та розширення лексичного запасу слів в англійській мові. Розгляд і етапи аналізу окремих випадків конверсії на матеріалі різних частин мови.
курсовая работа [301,7 K], добавлен 03.12.2010Дослідження лінгвістики англійської мови. Опис і визначення таких понять як слово, зміна значення слова, полісемія, контекст. Використання цих одиниць при перекладі багатозначних слів на прикладі добутків відомих англійських і американських письменників.
курсовая работа [63,4 K], добавлен 14.06.2011Розряди займенників у перській мові, їх класифікація за семантичними і функціональними ознаками. Випадки самостійного вживання, функції та значення займенників у реченні. Перехід слів інших частин мови до класу займенників, процес прономіналізації.
реферат [37,3 K], добавлен 26.02.2012Дослідження перфективації багатозначних дієслів. Лексико-семантичні групи парновидових та одновидових вербальних багатозначних дієслів української мови, їх особливості у сполучуваності з префіксами як реалізаторами словотвірно-граматичної функції.
статья [20,6 K], добавлен 31.08.2017Дослідження синтагматики параболізмів, представленої у німецькій мові через сполучуваність слів у фіксованих словниками лексико-синтаксичних варіаціях біблійних притч і їх модифікацій. Структурні моделі їх сполучуваності за лексико-граматичними класами.
статья [191,5 K], добавлен 07.08.2017Поняття синтаксису; типи синтаксичного зв’язку у словосполученні. Види німецьких речень та порядок слів у них (узгодження, керування, координація, прилягання, тяжіння, інкорпорація, замикання та ізафет). Характеристика зв'язку слів в підрядних реченнях.
курсовая работа [33,8 K], добавлен 13.04.2014Словник вживаних іншомовних запозичуваних слів в українській мові. Значення іншомовних слів: авеню, авокадо, будуар, берет, віньєтка, вуаль, гамак, ґофри, діадема, дриль, екіпаж, жакет, жокей, зонт, індивідуум, йогурт, йод, кардіограма, каньйон та ін.
презентация [5,6 M], добавлен 20.10.2017Підрахування частотності вживання лексем на позначення простору та просторових відношень. Встановлення лексичної сполучуваності німецьких просторових прийменників із дієсловами різних семантичних груп у аналізованих текстах прози творів Г. Гессе.
статья [27,6 K], добавлен 18.12.2017Дослідження процесів оновлення мови засобами масової інформації. Контамінації як прийом структурно-семантичної трансформації стійких сполучень слів в українській мові. Аналіз засобів досягнення стилістичного ефекту та впливу на читача в газетних текстах.
статья [20,4 K], добавлен 24.04.2018Екзотична лексика в литовській мові, її належність до балтійської групи індоєвропейської сім'ї мов та основні наріччя. Спільність українських та литовських слів. Номінації родинних зв’язків в литовській мові. Сімейні відносини та литовська кухня.
реферат [46,8 K], добавлен 22.03.2016Загальне поняття про топоніми та підходи до класифікації топонімічної лексики. Топоніми в англійській мові на прикладі топонімії Англії. Розвиток та сучасний стан топонімії в Україні. Етимологія та структура англійських та українських географічних назв.
курсовая работа [49,4 K], добавлен 16.02.2015Визначення поняття синтаксичної трансформації як особливого виду міжмовного перетворення та невід’ємної частини процесу перекладу. Характеристика основних типів синтаксичних трансформацій та аналіз їх використання під час перекладу різних текстів.
статья [24,1 K], добавлен 24.11.2017
