Семантична структура іменників середньобаварської богемської говірки Закарпаття

Размещено на http://www.allbest.ru/

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Семантична структура іменників середньобаварської богемської говірки Закарпаття

Одеса - 2005

Загальна характеристика роботи

середньобаварський говірка соматизм зоосемізм

Лексичні одиниці, які позначають тварин та частини тіла людини, містять багату інформацію про життя певного етносу, його історію, передусім історію його мови, матеріальної та духовної культури. Зміни в їх семантичній структурі відображають контакти з іншими народами, міграційні процеси. Вагоме значення мають лексикологічні дослідження мовних острівців, які протягом тривалого часу існують відірвано від материкового ареалу в іншомовному гетерогенному оточенні. Невичерпним є дослідження кількісної та якісної характеристик семантичних структур і синтагматичних відношень (лексичної синтагматики) слів та лексикону острівцевих говірок у мультиетнічному просторі Закарпаття. Реферована робота присвячена вивченню семантичних структур іменників середньобаварської богемської говірки (далі сб. б.г), яка функціонує на території сучасного Закарпаття з 1827 р. і утворює в українському, угорському етнічному оточенні німецькомовний острівець, до якого належать населені пункти с. Драчино, с. Нижня Грабівниця, с. Пузняківці, с. Синяк, с. Тур'я-Бистра та м. Свалява. Першочергову роль у розвитку семантичної структури говіркових лексичних одиниць відіграють процеси метафоризації, метонімізації, фразеологізації значення, семантичне запозичення та фразеологічне калькування внаслідок дії механізму мовної інтерференції.

Аналізований лексичний матеріал зафіксовано на сучасному етапі функціонування досліджуваної сб. б.г.

Актуальність теми визначається зростанням інтересу до німецької говірки, яка внаслідок історичних чинників відділилася від материкового ареалу і тривалий час функціонує в оточенні неспоріднених мов. Недослідженими залишаються семантичні структури лексичних одиниць острівцевої говірки, яка перебуває в перманентному контакті з кількома мовами. Опис процесів метафоризації та метонімізації, їх семного механізму здійснювався дотепер на рівні літературної мови. Діалектна лексика ще не була об'єктом такого дослідження. Необхідним є дослідження, у якому мотивуються семантичні зміщення, що відбулися в лексичних одиницях сб. б.г. і зумовили їх відмінність від еквівалентних слів німецької літературної мови та вихідної середньобаварської говірки. Значний інтерес для німецької діалектологічної лексикології становлять інтерференція на лексико-семантичному рівні в острівцевих німецьких говірках, які функціонують в гетерогенному мовному оточенні. Глибоке вивчення механізму виникнення значень лексичних одиниць у межах однієї говірки дає змогу пояснити процес становлення нової семантичної структури слів у мові. Фіксація мовного матеріалу німецької говірки Закарпаття з метою подальшого опрацювання та аналізу є нагальною у зв'язку з міграційними процесами та старінням генерації, яка залишилася.

Особливостями говорік німецьких мовних острівців займалися такі науковці як О. Гвоздяк, Н. Головчак, Г. Меліка, І. Чолос, Й. Шрамл та ін. Але лексичній семантиці полісемічних слів приділялося недостатньо уваги (статті Л. Владимир, О. Гвоздяк, Г. Меліки, М. Шін та С. Штефуровського). Однак іхні праці не дають повної картини семантичних запозичень у німецьких говірках Закарпаття. Дослідженнями зоосемізмів та соматизмів займалася низка вчених: М. Алексеєнко, М. Горди, Р. Вайнтрауб, Е. Кагаров, В. Казимір, В. Клінгер, О. Пророченко, О. Селіванова, М. Сусько та ін. Проте іменники цих тематичних груп сб. б.г. ще не були предметом окремого наукового пошуку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в межах комплексної наукової теми «Мова німецького населення Закарпаття в інтеретнічному просторі» (номер державної реєстрації 0194И-038526), над якою кафедра німецької філології УжНУ працює з 1991 року.

Мета дисертаційної роботи - експлікувати семантичну структуру іменників тематичних груп «зоосемізми» та «соматизми» середньобаварської богемської говірки Закарпаття, встановити причини зростання їх полісемії та виявити відхилення від вихідної говірки та німецької літературної мови.

Мета дослідження передбачає розв'язання таких завдань:

зафіксувати та систематизувати назви тварин та назви частин тіла людини в німецькій говірці населених пунктів Закарпатської області (с. Драчино, с. Нижня Грабівниця,

с. Пузняківці, м. Свалява, с. Синяк, с. Тур'я-Бистра) за спеціальним питальником;

2) здійснити етимологічний аналіз досліджуваних слів;

3) виявити значення полісемічних слів двох тематичних груп «зоосемізми» і «соматизми» сб. б.г.;

4) виокремити семи, які входять до семантичної структури лексичних одиниць;

5) довести відхилення сб. б.г. від вихідної говірки та німецької літературної мови;

6) з'ясувати причини зростання полісемії говіркових слів через призму мовних контактів з оточуючими мовами та говірками;

7) проаналізувати механізм метонімічного та метафоричного перенесення значень;

8) виявити національну специфіку семантичних структур слів німецької говірки Закарпаття;

9) дослідити фразеологізми, компонентом яких є слова обстежуваних тематичних груп;

10) простежити наявність/відсутність еквівалентних фразеологічних одиниць у контактуючих із сб. б.г. мовах та українському говорі;

11) визначити семантично-структурні та лексико-синтаксичні типи аналізованих фразеологізмів.

Об'єктом дослідження є лексика середньобаварської богемської говірки, яка, починаючи з 1827 р., функціонує в мультиетнічному просторі Закарпаття у відриві від материнської німецької говірки. Вибір об'єкта пояснюється відсутністю дослідження лексики сб. б.г.

Предметом дослідження дисертаційної роботи є семантична структура іменників тематичних груп - «зоосемізми» та «соматизми» сб. б. г. Закарпаття, тобто тих, на яких чи не найбільшою мірою позначилися зміни внаслідок міжмовного контактування з урахуванням референтної значимості цих лексичних одиниць у житті носіїв мови.

Джерельною базою фактичного матеріалу для нашого дослідження послужили польові записи лексико-семантичних одиниць, зроблено за спеціально складеним питальником. Збір матеріалу проводився протягом 1997-2000 рр. у таких населених пунктах: с. Драчино, с. Нижня Грабівниця, с. Пузняківці, м. Свалява, с. Синяк і с. Тур'я-Бистра.

Матеріал дослідження. Нами опрацьовано 200 іменників, дієслів, прикметників і з метою репрезентації проведеного аналізу відібрано 28 іменників, семантичні структури яких є полісемантичними, у яких найбільш чітко простежується процес розвитку переносних значень і вони зазнали помітного впливу гетерогенного лінгвального оточення. Загалом ми проаналізували 46 іменників-зоосемізмів та 25 соматизмів. Вибір іменника для аналізу зумовлений тим, що іменники посідають центральне місце в системі мови - вони складають ядро лексикону, первинні в розвитку мовлення як у філогенезі, так і в онтогенезі, усвідомлюються людиною раніше, ніж інші частини мови.

Методи дослідження. Мета й завдання роботи та специфіка діалектного матеріалу зумовлюють вибір методів і прийомів дослідження. Шляхом поєднання описового, зіставного та структурного методів здійснюється аналіз конкретного фактичного матеріалу. Основним при цьому є описовий метод з відповідними прийомами: 1) зовнішньої інтерпретації тематичних груп лексики, який застосовуємо для опису назв тварин та частин тіла, 2) внутрішньої інтерпретації з його парадигматичною та синтагматичною методикою. Зіставний метод використано при виявленні семантичних розбіжностей структур лексичних та фразеологічних одиниць сб. б.г. щодо контактуючих неспоріднених мов та говірок. Структурний метод із системою прийомів компонентного аналізу застосовано при розщепленні значень слів на складові елементи (семи), що дозволяє з'ясувати семний механізм метафоричного та метонімічного перенесення. Дослідження проведено з урахуванням лінгвокультурологічного та соціолінгвістичного аспектів. Аналізований фонетичний матеріал подається в міжнародній фонетичній транскрипції (IРA), пристосованій до сб. б.г. та укр. говірки.

Оскільки за допомогою IРA не вдавалося відтворити всі наявні у сб. б. та укр. говірках звуки, то введено ряд фонетичних знаків у відповідності до «Transkriptionsformular fьr Sprachatlas von Bayerisch-Schwaben» (1987), якою послуговуються німецькі діалектологи «Мовного атласу Верхньої та Нижньої Баварії» (університет м. Пассау) у межах транскрипційної системи «Тевтоніста».

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

- уперше в Україні та й взагалі на теренах СНД здійснено дослідження семантичної структури іменників середньобаварської. богемської говірки Закарпаття, що протягом майже двох століть функціонує як німецька острівцева говірка в умовах ізоляції від вихідної середньобаварської говірки, німецькомовного ареалу та інтенсивних мовних контактів з українською говіркою, угорською, чеською, українською, російською мовами;

- новим є сам підхід до вивчення семантичних структур досліджуваних лексичних одиниць у порівнянні до результатів аналізу, який здійснено німецькими та вітчизняними лінгвістами. З метою комплексного аналізу значень соматизмів та зоосемізмів поєднано традиційний семемний, семний, етимологічний аналізи із зіставним методом, що дало можливість не тільки детально описати семантичну структуру, але й встановити походження кожного значення іменника. У дослідженнях провідних лексикологів застосовано виключно семний або семемний аналіз слів. У роботі удосконалено застосований Г. Хромих, Т.Шіппан, Й. Вольфом, В. Шмідтом аналіз семантичних структур лексичних одиниць і поширено на діалектну лексику. Це дає змогу комплексно вивчати будь-які лексичні угрупування іменників;

- у дисертаційному дослідженні дістала свій подальший розвиток методика семного механізму розвитку переносних значень, запропоновано М. Копиленко, З. Поповою та Г. Хромих, і виявлено характерний для зоосемізмів середньобаварської богемської говірки тип семного механізму метафори. Це доводить, що при опосередкованій вторинній номінації, метафоричному перенесенні вихідна семема втрачає частину сем, а у похідній метафоризованій семемі з'являються нові семи. Архісема та потенційні семи зазнають змін;

- доведено відмінність між семними механізмами метафори і метонімії. Під час процесу метомінімізації семема не втрачає свої семи і не набуває їх ззовні, а одна частина сем актуалізується, інша частина стає другорядною.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що результати семасіологічних досліджень на прикладі сб. б.г. Закарпаття сприяють розумінню механізму лінгвальної інтерференції на лексико-семантичному рівні, поглибленню уявлення про причини розвитку семантичної структури лексичних одиниць невеликих мовних утворень в умовах іншомовного оточення, вдосконаленню знань про семний механізм розвитку переносних значень. Таким чином, дослідження є певним внеском у розробку проблем мовних особливостей функціонування діалектної лексики та змін семантичної структури її одиниць в умовах мовного острівця, які вирішуються у сучасній діалектології і лексикології.

Практична цінність одержаних результатів полягає в можливості їх використання при вивченні цих та інших тематичних груп лексики в німецьких говірках та діалектах. Матеріали і результати праці можуть бути використані при розробці теоретичних та практичних проблем лінгвістики, при вивченні особливостей лексики німецької меншини різних регіонів України, СНД та німецьких мовних острівців у світі. Семантичні структури полісемантичних діалектних іменників уможливлюють простежити дію лінгвістичної інтерференції на семантичному рівні. Зібраний і проаналізований матеріал є важливою інформацією для семасіології, лексикографії і може бути використаний при написанні праць із лексикології, семасіології етнічних груп України. Результати проведеного дослідження можуть бути використані при викладанні вузівських спецкурсів з лексикології, діалектології, семасіології німецької мови, при розробці курсу лінгвокраїнознавства, у лексикографічній практиці. Лексико-семантичні варіанти говіркових слів можуть поповнити тлумачні та двомовні словники німецької мови, що стане внеском у сучасні лексикографічні дослідження. Опрацьований фактичний матеріал дає цінну інформацію про процес адаптації сб. б.г. у мультилінгвальний простір, про міжетнічні зв'язки та міжмовні контакти в межах Закарпаття та України в цілому.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорено на засіданні кафедри німецької філології Ужгородського національного університету (вересень 2004), доповідалися на щорічних підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу УжНУ (1998-2003), науковому семінарі «Закарпаття в складі Чехословаччини. Проблеми відродження і національного розвитку» (Ужгород, 1998), Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні напрями слов'янської та романо-ґерманської філології» (Рівне, 2003), Міжнародних наукових конференціях «Навчання німецької мови як іноземної в контексті багатомовності» (Біла Церква, 2001), «Мова і культура» (Київ, 2003), «Взаємодія мов та літератур у поліетнічному соціумі» (Ужгород, 2003), «Німецька мова в діалозі культур» (Ужгород, 2004).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у восьми публікаціях (з них шість опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України).

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків (загальний обсяг 269 стор., з них 195 стор. основного тексту), списку літератури (276 позицій) та чотирьох додатків, які містять перелік використаних при транскрибуванні символів, сім таблиць і три карти, список опитаних респондентів і словник проаналізованих слів.

Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовано вибір теми та актуальність обраної для дослідження проблеми, сформульовано основну мету, визначено конкретні завдання, об`єкт та предмет дослідження, зхарактеризовано джерельну базу, вказано на методи і прийоми аналізу, окреслено наукову новизну роботи, сформульовано теоретичне значення та практична цінність дисертації.

У першому розділі «Теоретичні засади вивчення семантичної структури слова» викладено теоретико-методологічні засади дослідження, розкрито суть процесу мовної інтерференції і досліджено як один із його результатів семантичні запозичення та фразеологічні кальки з контактуючих мов, простежено безпосередній вплив семантичних структур лексичних одиниць мови-джерела на прискорені процеси полісемізації лексем мови-реципієнта шляхом виникнення у їх структурі додаткових метафоричних та метонімічних значень і фразеологічно зв`язаних значень. У відповідності до цього в розділі здійснено аналіз фахової літератури з питань мовної інтерференції, запозичення значень лексичних одиниць, лексико-семантичної структури слова, полісемії, метафоризації і метонімізації як шляхів розвитку полісемії, фразеологічно зв'язаного значення та уточнено вихідні поняття роботи. Основну увагу зосереджено насамперед на здобутках німецьких, українських та російських лінгвістів у плані різноаспектних досліджень мовної інтерференції, викладених у працях В. Бетца, У. Вайнрайха, С. Семчинського, Ю. Жлуктенка, В. Розенцвейга, А. Д'якова і Т. Кияка та ін., на аналізі семантичних структур слів різних лексико-семантичних груп літературних мов та діалектів, здійснений у монографіях Г. Хромих, М. Копиленко та З. Попової, І. Стерніна, Т. Шіппан, Й. Вольфа та Г. Кронассера.

Особливості змін у семантичних структурах лексичних одиниць сб. б.г. в умовах мовного острівця неможливо пояснити, не беручи до уваги історію виникнення, розвиток і сучасне географічне розташування поселень богемських німців у Закарпатській області, їх контактування з місцевим українським та угорським населенням, належність території Закарпаття в різні періоди історії до різних держав, низка інших позамовних (екстралінгвальних) факторів, а також склад словника сб. б.г. як мовний фактор. У розділі подано історико-етнічну характеристику досліджуваної німецької говірки, описано методи збору та аналізу фактичного матеріалу.

У другому розділі «Найменування-зоосемізми та їх семантична структура» здійснено повний опис семантики діалектних слів та семантичних процесів, які відбуваються в тематичній групі «зоосемізми» середньобаварської богемської говірки.

Тваринний світ оточує носіїв сб. б.г. і складає їх «віддалене довкілля». Богемські німці переселилися з верхнього Богемського лісу і на території Закарпаття осіли на вкритих лісами місцевостях. Це зумовило тривалий розвиток семантичних структур зоосемізмів. Проаналізовані лексичні одиниці сб. б.г. мають в основному давньоверхньонімецьке походження, отже, належать до найдавніших пластів німецької лексики ([ouks] < mhd. ohse; [kua]< ahd., mhd. kuo < germ. k(w) фu). Два зоосемізми [?l?i?in] `змія' та [fal] `свиня' походять з німецької діалектної лексики, і ми віднесли їх до слів спірної етимології, оскільки лексема [fal] є, очевидно, видозміненою фонетичною формою, яка походить від ahd. farhili демінутив до farah `Schwein', altbairisch Fagge, Faggei (`Ferkel') або від уживаної у бав. г. лексеми das Farch `das Schwein'. Лексичні одиниці [?b?ka] `бик' і [?k?к??] `півень' віднесли до лексичних запозичень з угорської мови. Всі найменування-зоосемізми є полісемічними. Найбільш розвинуті семантичні структури нараховують 5 та 6 семем, напр., [hous] (5): S<sub>1</sub>-дикий звір, гризун; S<sub>2</sub>-кріль; S<sub>3</sub> - людина; S<sub>4</sub> - страва з м`яса цієї тварини; S₅ - світла пляма від сонячних променів. Переважна більшість лексичних одиниць містить по 3-4 семеми, напр., [kre:ps] (4): S₁ - безхребетна тварина класу членистоногих; S₂ - злоякісна пухлина в тілі людини або тварини; S₃ - хвороба рослин; S₄ - знак зодіаку. Найменшу кількість семем (по 2) зафіксовано в семантичних структурах найменувань-зоосемізмів [?eiz?l]'осел', [h?nt]'пес', [kua] `корова'. Семеми S<sub>1</sub> семантичних структур аналізованих іменників - це основне пряме денотативне значення, яке безпосередньо відображає екстралінгвальну сутність денотата і виникає в процесі прямої номінації, напр., [kuos] `коза': S₁ - невелика рогата жуйна тварина, [vuif] `вовк' S₁ - хижа тварина, яка живе окремо або в зграї.

Семеми S₁ є найстійкішою частиною семантичної структури лексичних одиниць і не піддаються впливу іншомовного гетерогенного середовища, в якому функціонує говірка. Ми не спостерегли відмінностей щодо прямих непохідних денотативних значень зоосемізмів сб. б.г. і тотожних лексем українського говору, угорської, чеської мов, які перебувають у перманентному контактуванні з сб. б.г. Унаслідок дії механізму семантичної інтерференції з'явилися численні семантичні запозичення, які збільшили семантичну структуру найменувань-зоосемізмів і утворили ряд похідних денотативних, переносних денотативних та переносних конотативних значень, що виникли в процесі вторинної номінації: [?k?к??] `півень', `закрутка волосся на голові людини' - денотативне переносне значення, семантичне запозичення з угорської (kakas - півень, локон) або чеської мови (kohout/ kohoutek - півень, локон. [?k?к??] `чоловік, який упадає за жінками' - переносне конотативне значення, яке належить до запозичених з угорської мови через посередництво української говірки.

Унаслідок інтенсивних контактів сб. б.г. з мовами мультиетнічного населення Закарпаття найбільшу кількість семантичних запозичень складають значення з українського говору, який часто виступає посередником при переході значення з мови джерела у сб. б. говірку-реципієнт. Часто неможливо встановити мову-джерело чи мову-посередник, оскільки час появи запозиченого значення у сб. б.г. (говірка функціонує виключно в усній формі), як і в українському говорі, не фіксувався.

У тематичній групі «зоосемізми» не простежується інтенсивний процес запозичення значень, і це пояснюється тим фактом, що семантична структура цих лексичних одиниць остаточно сформувалася до переселення носіїв говірки з Верхнього Богемського лісу, а структури полісемантичних слів цієї тематичної групи в контактуючих із сб. б.г мовах суттєво не відрізняються від її власних.

До основних чинників зростання полісемії зоосемізмів ми віднесли процеси метафоризації та метонімізації як основні різновиди вторинної номінації. Це спосіб розвитку переносних значень властивий усім мовам. Зоосемізми належать до найпродуктивніших лексем, семантичні структури яких містять найбільшу кількість метафоричних значень, оскільки зоосемізми найчастіше використовують для позначення людей, що наділені властивостями, які ці тварини справді мають або їм традиційно приписують їх. Найменування-зоосемізми, за винятком рак, переносяться на осіб із певними рисами характеру: [ouks] `бик' - дурість, впертість, міцність; [kuos] `коза' - рухливість, злість, допитливість і дурість; [kua] `корова' - незграбність і дурість; [?eiz?l]'осел' - упертість і тупість; [?vai] `свиня' - неохайність, нахабність, непристойність; [h?nt] `собака `- злість, бідність, неохайність і вірність; [h?in] `курка' - дурість і безпорадність; [?foug?l] `птах' - поважність, незалежність. Метафорично вживані зоосемізми можуть позначати у сб. б.г також хворобу (рак), органи людини (черв'як, птах), світлу пляму від сонячного проміння (заєць), вид зачіски (кокош), небесне сузір'я (рак).

Метонімія об'єднує в цій тематичній групі тільки два види субституції: найменування-зоосемізм переносять на назву страви, приготовленої з м'яса тварини ([?vai] свиня `тварина'ЃЁм'ясна страва з свинини, [h?in] `птах' ЃЁ страва з м'яса курки, [f??] `риба'ЃЁстрава з риби) та найменування-зоосемізм - на виріб із хутра ([f?ks] `лисиця' - виріб із хутра, комірець).

Застосування методу компонентного аналізу на основі словникових дефініцій, зокрема методики семного аналізу, запропонованого Г. Хромих, М. Копиленко та З. Поповою, передбачає глибоке дослідження семантичної структури лексичної одиниці, виявлення, опис семного механізму метафори та метонімії шляхом розщеплення значень слів на складові елементи (семеми і семи). На прикладі найменувань-зоосемізмів у другому розділі аналізуються процеси розвитку конотативних семем на основі денотативних. Задіяна у метафоричному перенесенні денотативна семема відповідає прямому значенню слова. Конотативна семема виникає в процесі опосередкованої вторинної номінації. Семема складається зі сукупності впорядкованих сем. У структурі семеми вичленовуємо семи трьох видів: архісеми, диференційні і потенційні семи, які відображають побічні та можливі характеристики денотата (за В. Гаком, М. Кочерганом, Г. Хромих та інш.). Між складом сем денотативної семеми і похідною від неї конотативної семеми існує безпосередній зв'язок. Перебудову семного складу денотативної семеми при утворенні конотативної семеми називаємо, слідом за Г. Хромих, семним механізмом переносних значень (метафоричних та метонімічних). Як ілюстрацію методики наводимо найтиповіші зразки семних механізмів розвитку метафоричних та метонімічних семем із говіркових денотативних семем найменувань-зоосемізмів. Усі проаналізовані семні механізми опосередкованої метафоричної номінації можна відобразити формулою:

Кожен етнос, етнічна група має свої специфічні фразеологічні одиниці, пов'язані із зоосемізмами, які віддзеркалюють традиції кожного народу. Лексеми цієї тематичної групи продуктивні щодо утворення як фразеологізмів, так і фразеологічних кальок із української, угорської, чеської та російської мов та української говірки, у чому вбачаємо дію лінгвальної інтерференції на фразеологічному рівні, напр.: сб. б.г. [e:r f???tei ?n ?tеra s?x vi: t h?in ?n pi:r] (er kennt sich in dieser Sache aus wie die Henne in Bier, він розуміється на цій справі як курка на пиві) < укр. г. [r?z?m?ites`a jak ? в досліджувану говірку з української говірки. Фразеологічні одиниці з чеської та російської мов становлять мізерну частку: [si: hеt sou fi?s vi: pai kuos t he:arn] (sie hat solche Beine wie bei einer Ziege die Hцrner, у неї ноги, як у кози роги) < рос. м. у нее ножки, как у козы рожки; сб. б.г. [? ?jeda f?ks lo:pt sai ?voat/?v?n?] (jeder Fuchs lоbt seіnen Schwanz, кожна лисиця свого хвоста хвалить) < чес. м. kaћda liљka svщj ocas chvбli. У багатьох випадках дуже складно визначити для фразеологічної кальки мову-джерело та мову-посередник при наявності фразеологізма у двох-трьох контактуючих із говіркою мовах та українській говірці.

Ще недостатньо досліджено взаємодію мов на фразеологічному рівні. Більшість праць лінгвістів присвячено порівнянню фразеологізмів у споріднених та неспоріднених мовах. У реферованій роботі ми здійснюємо спробу не тільки виявити фразеологічні кальки з контактуючих мов та говірки, але й послуговуючись класифікацією, запропонованою Я. та Б. Коргонен та В. Гладровим, порівняти фразеологізми сб. б.г. та інших мовних варіантів і виявити еквіваленти в українській, угорській та чеській мовах і українській говірці. Одна і та ж сама говіркова одиниця з компонентом найменуванням-зоосемізмом може проявити повну або часткову еквівалентність щодо одних мов і повну, часткову відмінність або нульову еквівалентність стосовно інших мовних варіантів. Напр., Вираз [t?z past ?:r so: vi: t? ?vai ? kr?n?/ ?kuid?n? ke:dn/ ??mh??sl] (das passt іhr wіe dem Schwein der Kranz/dіe goldene Kette/Halskettе - це їй пасує, як свині вінок/золотий ланцюжок / намисто), який у формі [t?z 'past ?:r so: vi: t? ?vai '?mh??sl] є повністю еквівалентним щодо української говірки [pa?ruj? jak sve?ni m??nest?], частково еквівалентним щодо нім.м. passen wie der Sau das Halsband і у формі [t?z 'past ?:r so: vi: t? ?vai ? ?kr?n?] має нульову еквівалентність щодо контактуючих з сб. б.г. мов.

У третьому розділі «Найменування-соматизми та їх семантична структура» аналізуються семантичні структури іменників та процеси змін семантики соматизмів сб. б.г. Важливим аспектом характеристики прямих та переносних значень є визначення загальномовних рис та національної специфіки. Механізм виникнення значень має багато спільного в різних мовних варіантах. Порівнюючи переносні значення найменувань соматизмів, можна поступово дійти висновку, що подібність похідних та переносних значень переважає над відмінностями.

Досліджувані лексеми сб. б.г походять з давньоверхньонімецького періоду, за винятком [e:?l] (вухо), походження якого не вдалося встановити. На відміну від найменувань-зоосемізмів, ця тематична група не містить лексичних запозичень з контактуючих мов і української говірки. Це свідчить про те, що соматизми є стійкими щодо іншомовного впливу лексемами. Всі зафіксовані говіркові слова мають розвинену семантичну структуру, яка може містити 7-10 семем, напр., [koupf] голова: S₁ - частина тіла, в якій знаходиться мозок; S₂ - життя, існування; S₃ - пам'ять; S₄ - орган розуму, інтелекту; S₅ - вираження гідності; S₆ - вираження волі; S₇ - людина, особа; S₈ - потовщення, округла, розташована зверху частина предмету / рослини; S₉ - пагін, що має видозмінене стебло - цибулину; S₁₀ - продукт харчування у вигляді кулі. У більшості семантичних структур ми зафіксували 3-4 семеми, напр., [?f???] палець: S₁ - одна з п'яти кінцівок кисті руки. S₂ - вказівний палець. S₃ - рука (тільки Pl.). S₄ - частина рукавиці. Пряме значення слова відповідає семемі S₁. Її можна виявити за прямою відповідністю денотату, який відомий з досвіду: [hoar] волос, волосся: S₁ - ниткоподібне рогове утворення на шкірі людини. Стосовно цієї семеми робимо припущення, спираючись на дані етимологічного словника В. Пфайфера, що основне значення цієї говіркової одиниці історично змінювалося і раніше позначало шерсть тварини.

Прямі значення (семеми S₁) найменувань-соматизмів однакові у контактуючих із сб. б.г. мовах та українській говірці, німецькій мові і вихідній середньобаварській говірці. Нами був зафіксований випадок, коли семема S₁ говіркової лексичної одиниці не збіглася з відповідним прямим значенням еквівалентної лексеми німецької мови. Носії сб. б.г. застосовують лексему [fu?s] для найменування всієї кінцівки, не розділяючи її на стопу (FuЯ) та ногу (Bein). Таку релевантну ознаку лексеми зафіксовано у сб. б.г. та баварському діалекті, де для позначення всієї кінцівки вживається тільки лексема FuЯ, а Bein означає `кості'.

Середньобаварська богемська говірка як мовна система зазнає дії лінгвальної інтерференції на лексико-семантичному рівні, адсорбуючи елементи контактуючих з нею інших мовних систем. Вплив іншомовного оточення на семантику соматизмів чітко простежується на прикладі похідних переносних денотативних та фразеологічно пов'язаних значень, оскільки частину семем говіркових лексем становлять запозичені значення, під якими розуміємо значення, які приймає слово мови-реципієнта під впливом іншомовного слова мови-джерела на основі їх семантичної подібності (за Г. Бусман, В. Бетцом, С. Семчинським). Отже, вже існуюче слово сб. б.г. пристосовується до інтерлінгвального оточення, отримуючи поряд зі старим нове значення, і, відповідно, збільшує свою семантичну структуру. Обов'язковою умовою семантичного запозичення є полісемія лексичної одиниці мови-джерела. При семантичному калькуванні мови А і Б (у нашому випадку сб. б.г. та угорська, чеська мови і українська говірка) кожна має свою лексему волос, яка є еквівалентною за значеннями. За своєю структурою лексеми цих мов мають неповне співвідношення, навіть якщо брати до уваги тільки предметно визначену частину значення. Відповідність сб. б.г. [hoar] та угорське haj/ українське [?v?l?s] була неповною. Коли угорська мова та сб. б.г. вступили в контакт, то ці неповні співвідношення були доповнені за рахунок запозичення семеми S₄ - `волокна деяких рослин', зокрема кукурудзи, з угорської мови або української говірки у сб. б.г. До семантичних запозичень у сб. б.г. належать також [e:?l] у знач. `дужка відра, чашки' < укр. г. [?ux?]; укр. м. вухо, вушко; чес. м. uchо та уг. м. fьl; [e:?l] у знач. `отвір у голці' < укр. м. вухо; [e:?l] у знач. `дужка сережки' < укр. г. [?vu?k?]; укр. м. вухо; уг. м. fьl; [?sam?trais?lkoupf] (ein Kopf Sonnenblume, das Blьtenkцrbchen, Blutenstand der Sonnenblume; головка соняшника) < укр. м. головка соняшника (порів. нім.м. das Blьtenkцrbchen / Blьtenstand der Sonnenblume, укр. г. [?s?n'at?nek], угор. м. napraforgу); [?nouz?n] `носик чайника' < укр. м. носик чайника; [nouz?n] `дзьоб птаха' < угор. м. orr; укр. м. `ніс птаха', хоч у с. Пузняківці та в c. Синяк ніс птаха називають також [??noul] (der Schnabel, дзьоб); [nouz?n] `передня частина човна' < укр. г. [nys ?lo:di], укр. м. ніс човна, чесь. м. nos lodi; [haut] - оброблена шкіра, як сировина для виробів < укр. г. [?k??a] або угор. м. bхr.

Окрім семантичного запозичення, провідну роль у збагаченні семантичних структур соматизмів відіграє процес метафоризації та метонімізації значень. Метафоричні денотативні семеми, що характерні для цієї тематичної групи, утворилися внаслідок непрямої вторинної номінації, коли об'єктові дають назву, яка раніше застосовувалася для позначення іншого об'єкта. Інша назва об'єкта непрямої номінації при цьому відсутня, напр., вухо голки та сережки, язик дзвона, зубчик часнику. Спираючись на спостереження за семним механізмом метафори, було доведено, що метафоричне перенесення відбувається на основі спільних однієї або кількох диференційних сем («мотив перенесення» за Г. Гаррас та Г. Штраус; «tertium comparationis» за Г. Паулем, П. Поленцом), напр., [haut] `пінка на молоці', `шар на поверхні фарби' - tc = ґпокриттяґ, ґ еластичністьґ, ґм'якістьґ (перенесення на основі подібності за функцією). Джерелом образу при метафоричному перенесенні стає частина тіла, а реципієнтом - неживі предмети (ніс чайника і човна, палець рукавиці), рослини (зубок часнику, головка маку, капусти, часнику, соняшника), тварини (ніс птаха), продукти харчування (головка сиру). Цим підтверджується той факт, що у сб. б.г. діє семантична універсалія - метафоризація антропоморфного типу.

Питома вага метонімічних перенесень у порівнянні з метафоричними серед найменувань-соматизмів незначна. Ми зафіксували тільки чотири випадки перенесення: назви частини тіла - на страву ([???] `м'язовий орган, язик' ЃЁ [???] `страва'); назва частини тіла тварини - на людину в цілому ([koupf] `соматизм' ЃЁ [koupf] `людина'); соматизм - на одяг ([fu?s] `нога' ЃЁ [fu?s] `нижня частина панчохи').

Середньобаварська богемська говірка багата на численні фразеологізми, компонентом яких є найменування-соматизми. Кожна лексична одиниця продукує від 10 (напр. [hoar]) до 36 (напр. [koupf]) фразеологізмів. Розвинену фразеоніміку найменувань-соматизмів можна пояснити інтенсивним процесом фразеологічного калькування з контактуючих мовних варіантів. Найбільша кількість фразеологізмів потрапила у сб. б.г. з української говірки, але не завжди можна встановити, чи вона виконувала функцію мови-джерела чи - посередника. Напр., сб. б.г. [t e:?l hеmt ma vеmt ??n fuit] (die Ohren sind mir schon voll gewelkt - мої вуха зовсім зів'яли) < укр. г. [uxa mu: z??vjale:/ zatsvi?le:]; [re:t mai koa ?t?mhait | vi?t t? koupf n?t ve: tua] (rede Mund keine Dummheit und der Kopf wird nicht weh tun - не говори, ротику, дурницi, i голова не буде болiти) < угор. м. ne szуlj sбm, nem fбj fejem;

Серед соматизмів зафіксовано найбільшу кількість дієслівних фразеологізмів (118), напр., [t fu?s h?m e:?m hi:p?kt af 'tre:rt] (die FьЯe haben ihm auf die Erde hingepickt - ноги прилипли йому до землі). До найменш поширених у цій тематичній групі належать ад'єктивні та адвербіальні фразеологічні одиниці, напр., [uon fu?s hi: ?nt ?r?k] (ein FuЯ hin und zurьck - одна нога туди і назад).

Для порівняння фразеологізмів сб. б.г. із відповідниками в контактуючих мовних варіантах та німецькій мові нами були обрані такі критерії: значення, образність, склад лексичних компонентів та граматична структура. Відповідно до них ми виявили різні ступені еквівалентності - повна еквівалентність, напр. сб. б.г. [l??s hoar | k?r?? f?'?t?nt] укр. г. [?douhei ?v?l?s | ?k?rtei ?r?z?m], укр. м. довгий волос, короткий розум, нім.м., lange Haare, kurzer Verstand, чесь. м. dlouhe vlasy, krбtkэ rozum; часткова еквівалентнісь, напр. [t?n koupf ?n s?nt ??teik?] (den Kopf in den Sand stecken - засунути голову в пiсок) та укр. г. [sp?r'atate ?h?l?vu v k??pets'u]. Найчастіше зустрічається серед фразеологізмів сб. б.г. повна та часткова еквівалентність щодо одних мов і нульова щодо інших, напр., [e:r ?st sou vi: ter t l?? ?eint hеt] (er isst so, als ob er lange Zдhne hдtte - він їсть так, наче у нього довгі зуби) у знач. `мати оскомину' проявляє нульову еквівалентність щодо контактуючих з сб. б.г. мов та часткову відмінність щодо нім. м. mit langen Zдhnen essen у знач. `їсти щось без апетиту', середньобаварська говірка lange Zдhne kriegen у знач. `пристрасно бажати чого-небудь'.

Висновки

Аналіз семантичних структур іменників тематичних груп «зоосемізми» та «соматизми» сб. б.г. Закарпаття дозволяє зробити такі висновки:

1. Семантична структура слів середньобаварської богемської говірки функціонує в умовах семантичної інтерференції і в різні періоди перебувала під впливом п'яти мовних систем: контактних українського говору, угорської, чеської, української, російської літературних мов. Крім загальних закономірностей, за якими розвивалися семантичні структури у материнській говірці, гетерогенне оточення середньобаварської богемської говірки зумовило появу нових сем та семем в семантичних структурах говіркових слів. Після переселення німців на територію Закарпаття їх контакти з українцями були обмеженими. Взаємодія з угорським населенням була із самого початку значно інтенсивнішою. До періоду Чехословацької республіки німецько-українська двомовність виникала рідко, в той час як угорсько-німецька - була поширеним явищем. Угорська мова та український говір унаслідок перманентного контактування справили найбільший вплив на лексико-семантичну систему середньобаварської богемської говірки. Ці фактори, як і відсутність постійного контакту з німецькою мовою, зумовили бі - та мультилінгвальність носіїв середньобаварської богемської говірки.

2. Проаналізовані лексичні одиниці тематичних груп «зоосемізми» та «соматизми» походять з давньоверхньонімецького періоду, за винятком [e:?l] (вухо), походження якого не вдалося встановити, і належать до найдавніших пластів німецької та германської лексики. Для частини слів неможливо пояснити їх походження, хоч вони мають еквівалентну форму в середньобаварській вихідній говірці. Лексичні запозичення становлять незначну кількість і функціонують як синоніми поряд із власне німецькими назвами. Це свідчить про стійкість даних тематичних груп щодо проникнення іншомовних лексичних елементів та майже цілковиту сформованість семантичних структур іменників до початку функціонування досліджуваної німецької говірки на території Закарпаття.

3. Зоосемізми та соматизми є полісемантичними лексичними одиницями. Найбільш розвинуті семантичні структури зоосемізмів нараховують 5-6 семем, найменш розвинуті - 2-3. Семантична структура соматизмів містить значно більшу кількість семем. Найскладніші мають по 7-10 семем, решта -3-4 семеми. Показник значень іменників середньобаварської богемської говірки відрізняється кількісно від обсягу семантичних структур лексем німецької літературної мови та середньобаварської вихідної говірки, що свідчить про наявність іншомовного впливу на досліджувану німецьку говірку Закарпаття.

4. Найбільший вплив іншомовного гетерогенного середовища простежується у сфері переносних денотативних та конотативних значень, що з'явилися в середньобаварській богемській говірці-реципієнті як семантичні запозичення. Найстійкішою частиною семантичної структури лексичних одиниць є прямі непохідні денотативні значення, що складають ядро лексичного значення. Змінними, «найчутливішими» до іншомовного впливу лишаються переносні денотативні та конотативні значення, що розвиваються завдяки дії семантичної інтерференції.

5. Проведене дослідження діалектного матеріалу показало перевагу одного типу розвитку переносних значень, найчастіше це - метафора. Всі іменники тематичних груп «зоосемізми» та «соматизми» розвинули метафорично мотивовані семеми. Для зоологічної лексики визначальними є метафоричні конотативні семеми, для соматичної лексики - метафоричні денотативні семеми. Ця відмінність пояснюється тим фактом, що метафоричні семеми зоосемізмів утворилися внаслідок опосередкованої вторинної номінації, під час якої з'являються конотативні семеми, а метафоричні семеми соматизмів - унаслідок непрямої вторинної номінації, завдяки якій виникають денотативні семеми. Факт переважання метафори над іншими типами розвитку значень у цих тематичних групах є свідченням провідної ролі метафоризації в процесі вторинної номінації. Аналіз семного механізму метафори підтвердив той факт, що вихідна семема втрачає частину сем, а у метафоричній семемі з'являються нові семи. При цьому деяка кількість сем вихідної денотативної семеми зберігається у похідній метафоризованій семемі, змінюючи свій статус.

6. Метафоричні відношення охоплюють найрізноманітніші сфери буття людини. Реципієнтами образу для зоологічної лексики виступають: людина, напр.: [kuos] `рухлива, xуда жінка, дівчина'; хвороби, напр.: [kre:ps] `злоякісна пухлина'; частини тіла людини, напр.: [?foug?l] `статевий орган чоловіка, хлопчика'; матеріальний предмет, напр., [pouk] `підмосток'; емоційний стан, напр.: [vu?m] `виснажлива хвороба, важкий душевний стан'; небесне сузір'я, напр., [kre:ps]; зачіска, напр., [?k?к??]; фізичне явище, напр., [hous] `світла пляма від сонячних променів'. Для джерела образу «соматична лексика» реципієнтами стали: матеріальні предмети, напр.: [haut] `тонкий еластичний шар на поверхні фарби'; частини рослини, напр.: [hoar] `волосся кукурудзи'; продукти харчування, напр.: [?ka:skoupf] `головка сиру'.

7. Питома вага метонімії в семантичних структурах значень зоологічної та соматичної лексики незначна. Аналіз семного механізму метонімії показав, що під час цього процесу семема не губить жодної зі своїх сем і не набуває їх ззовні. Кілька сем вихідної семеми трансформуються в одну сему похідної метонімізованої семеми. Сема вихідної семеми, що залишилася, перетворюється в комплекс сем похідної семеми. Отже, в процесі метонімізації актуалізується одна частина сем, інша частина стає другорядною. Це дає підставу вважати, що семні механізми метафори та метонімії різні.

8. Частина переносних значень постала як семантичні запозичення шляхом встановлення міжмовної синонімії між контактуючими мовами та середньобаварською богемською говіркою. Питома вага її серед назв частин тіла значно вища, ніж серед назв тварин. Найбільше їх прийшло з угорської мови та української говірки, напр.: [hous] < угор. м. nyъl, укр. г. [?zajets] `заєць, кріль' Певні труднощі викликає визначення статусу мови (джерело чи посередник), з якої відбулося семантичне запозичення, що зумовлено відсутністю фіксації часу появи значень у середньобаварській богемській та українській говірках., напр.: сб. б.г. [?k?к??] `закрутка волосся на голові людини' < укр. г. [?k?к??] < угор. м. kakas або [?k?к??] < чесь. м. kohout/ kohoutek.

9. Збіг зоосемізмів, соматизмів середньобаварської богемської говірки та німецької мови у прямих та переносних значеннях є частковим. Оцінні значення виникли і виникають у живому мовленні та відображають національну самобутність німців Закарпаття. Вплив гетерогенного середовища зумовив відмінності у семантичних структурах іменників досліджуваної говірки, німецької мови та середньобаварської говірки. Носії середньобаварської богемської говірки не сприймають їх за іншомовні, оскільки семантичні запозичення не є настільки відчутними, як лексичні. Процес їх асиміляції проходить значно швидше.

10. Лексичні одиниці цих тематичних груп дуже продуктивні щодо творення фразеологізмів, причому на соматизми припадає значно більша кількість (у середньому 19 фразеологічних одиниць на кожен іменник) у порівнянні з назвами тварин (9 фразеологічних одиниць). Отже, соматизми з давніх часів відігравали вагомішу роль у житті людини. За походженням наявні в середньобаварській богемській говірці фразеологізми (349) в основному належать до власне німецьких (233). Решта (116) прийшли з контактуючих мов завдяки фразеологічному калькуванню. Найбільше їх скальковано з української говірки (65). Серед досліджуваних фразеологізмів найчисельнішими виявилися класи дієслівних (128), ад'єктивних, а саме компаративних (91) та іменникових (44) фразеологічних одиниць.

11. Еквівалентні фразеологізми, компонентом яких є однакова в основному значенні лексема різних мов, не завжди мають спільний мовний образ. Фразеологічні одиниці в досліджуваній німецькій говірці Закарпаття, німецькій та контактуючих мовах проявляють: а) повну еквівалентність сб. б.г. [t e:?l hеmt ?m v?mt ??n fuit] (вуха зовсім йому зів'яли) та укр. г. [uxa mu: z??vjale:], але частка їх незначна; б) часткову [?naig?r? vi: ? kuos] (допитлива як коза) та укр. г. [int??r?sna jak k??za]; в) часткову відмінність [si: f?Ч?teit ?n ?t vi: t kua ?n ?bi:b?l] (вона розумiється на цьому як корова на Біблії) та нім.м. sie versteht davon wie die Kuh vom Sonntag. Найчастіше простежувалася повна еквівалентність між фразеологізмами середньобаварської богемської говірки та німецької мови, і це свідчить про те, що фразеологічні одиниці досліджуваної говірки мають, в основному, німецьке походження.

12. Наявність у семантичних структурах метафоризації антропоморфного та зооморфного типів, розширення значень і, як наслідок, розвиток полісемії свідчать про дію в середньобаварській богемській говірці семантичних універсалій, що разом із процесом фразеологічного калькування свідчать про збереження її власної динаміки розвитку.

Размещено на Allbest.ru