Північнонімецькі топоніми слов'янського походження

Протягом власного мовного розвитку у північнонімецькій топонімії топоніми слов'янського походження пройшли шлях фонетичних, морфологічних, словотвірних модифікацій та транспозицій від апелятивів до переходу в інший підклас у межах пропріальної лексики. Формантний аналіз суфіксальних типів деривації підтверджує інноваційність їх компонентів стосовно первинних форм. Гібридні топоніми та топоніми-словосполучення демонструють слов'яно-німецьку мовну взаємодію у процесі формування сучасної ТС, оскільки майже всі детермінанти мають адаптовані форми слов'янської генези, а всі детермінати відносяться до топооснов сучасної німецької мови або до її діалектів. Розподіл топонімів відбувся за чітко вираженими топоформантами слов'янського походження. Формантну спорідненість демонструють топоніми зі спільною топоосновою композитного утворення німецької генези, а також лексеми словосполучень.

У процесі номінації географічних об'єктів простежується вибірковість твірних лексем. З апелятивної лексики топонімній консервації підлягають переважно топографічні терміни, назви фіто-зоологічного семантичного ряду та поняття, які були пов'язані з суспільно-економічною діяльністю населення у ті часи. Відносно семантично прозорі топоніми порівняно з семантично непрозорими мають приблизно рівнозначну представленість у топонімії регіону, що пояснюється наявністю або цілковитою відсутністю в них внутрішнього змісту, або етимологічної основи, онімізованого апелятива чи трансонімізованого антропоніма, хоч цей факт не відіграє жодної ролі для виконання топонімами своїх власних функції. Топоніми з непрозорою семантикою мають достатньо завуальовані форми, аналіз яких показав, що внутрішній дотопонімний зміст перебував на різних етапах мовного нівелювання чи десемантизації у процесі еволюції ТС регіону. Десемантизація відбувалася не в момент онімізації апелятива, а в процесі вживання ВН, коли онім став уже наслідком цього процесу, в результаті якого і відбувається вплив ономастичної системи на існування та функціонування конкретної назви.

Основні положення дисертації відображено у таких публікаціях:

1. Марченко Н.В. Проблема семантики власної назви в ономастичних дослідженнях // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - К.: ВЦ КНЛУ, 2001. - Вип. 7. - С. 164-169.

2. Марченко Н.В. Словотворче значення топонімів слов'янського походження на Півночі Німеччини // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - К.: ВЦ КНЛУ, 2002. - Вип. 8. - С. 216-220.

3. Марченко Н.В. Особливості творення гібридних топонімів слов'янського походження на Півночі Німеччини, які утворені шляхом словоскладання // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. - К.: ВЦ КНУ, 2002. - Вип. 1. - С. 129-133.

4. Марченко Н.В. Омонімія регіональних німецьких топонімів слов'янського походження // Мовні і концептуальні картини світу. - К.: ВЦ КНУ, 2003. - С. 91-97.

5. Марченко Н.В. Відапелятивні топоніми слов'янського походження у північно німецькій топоніміці // Мовні і концептуальні картини світу. - К.: ЛОГОС, 2004. - Вип. 10. - С. 413-418.

6. Марченко Н.В. Особливості лексико-семантичної адаптації топонімів слов'янського походження на Півночі Німеччини як наслідок слов'яно-германської мовної взаємодії // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка - Іноземна філологія. - 2004. - № 37-38. - С. 78-81.

7. Марченко Н.В. Дещо про лексико-семантичний спосіб творення топоніма німецького походження Буда // Іншомовні елементи в ономастиці України. - К.: Кий, 2001. - С. 51-57.

Марченко Н.В. Північнонімецькі топоніми слов'янського походження. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню північнонімецьких топонімів слов'янського походження. Розглянуто значення власної назви, її особливості як білатерального знака, номінаційний аспект пропріальної лексики, шляхи творення топонімів. Було приділено увагу процесу становлення, формування та розвитку регіональної топонімної системи та роль у цих процесах топонімів слов'янського походження. Розглянуто слов'яно-германську мовну взаємодію та її вплив на розвиток топосистеми. Визначено шляхи проникнення до топонімії топонімів слов'янського походження. Було побудовано та проаналізовано структурно-словотвірні та номінативно-семантичні моделі номінації цих топонімів, проаналізовано зміну їх семантики. Було реконструйовано архетипи топонімів слов'янського походження.

Ключові слова: онім, апелятив, топонім, мезонім, номінація, семантика, адаптація, інтерференція, онімізація, праформа.

Марченко Н.В. Северогерманские топонимы славянского происхождения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2005.

Диссертация посвящена исследованию северогерманских топонимов славянского происхождения. Рассмотрено значение имени собственного. Его особенности как билатерального знака, номинацию ономастической лексики, способы образования топонимов. Было уделено внимание процессу становления, формирования и развития региональной топонимической системы и роль в этом процессе топонимов славянского происхождения. Было построено и проанализировано структурно-словообразовательные и номинативно-семантические модели номинации топонимов, проанализировано также изменения в их семантике. Было реконструировано праформы топонимов славянского происхождения.

Ключевые слова: оним, апеллятив, топоним, мезоним, номинация, семантика, адаптация, интерференция, онимизация, праформа

Marchenko N.W. Geographical names of Slavic etymology of North Germany. - Manuscript.

Thesis for the Candidate degree in Philology. 10.02.04 - German languages. - Kyiv Taras Shevchenko National University. - Kyiv, 2005.

The thesis is dedicated to the study of geographical names of Slavic etymology of North Germany as a structural and semantic category of name giving. The study of geographical names and of the principles according to which they have been formed is the subject of the research. The following issues are considered in detail semantics (semasiological and onomasiological aspects by the study of proper names), the processes of Slavic-Germanic linguistic interaction by the forming of geographical names-system in this region.

Indeed, one of the most important facing by the study of proper names is to determine the difference between the appellative and the onym, giving the name of its owner or a common noun, describing something connected with the object itself. The study of the proper names has shown the discrepancy of two parts of the lexical system in the every language. It is very important to distinguish between the semantic of the proper name and the semantic of the appellative name. The semantic of proper name cannot identify as the etymology of name. The lexical meaning of proper names comprises much more factors, than that of a common noun. Semantics of proper names are multilateral, since one can mark out several aspects here. The proper name has personal onymastical meaning and etymological meaning. Etymological meaning is usually the base of the motivation by the name giving, but in due course the proper name loses this meaning and than it takes place the process of the loss of the semantics.

The name of the every geographical object can distinguish this object and attribute its to the onymastical class. The process of name giving is probably most adequately summarized if it is stated that the majority of names were originally a colloquial description of a place. Places were named for the practical purpose of enabling people to discover and identify them. In the course of time these descriptions became the labels of the places and were generally accepted. A considerable number of geographical names of Slavic etymology are pre-Slavic in origin. These are the earliest names for which etymology can be given.

The process of the development of the name was very complicated. As have been shown above, in the long course of their development names were subject to the inevitable process of phonetic and graphical changes. This process has evoked the influence of extralinguistical and intralinguistical factors on the existing and forming of the toponymical system in the North of Germany. German geographical names of Slavic etymology in the North of Germany have changed, for various reasons their original forms greatly. In the process of the development the geographical names of Slavic etymology have felt the paradigmatic and syntagmatic relations, that can be divided into three forms of the meaning - modifiable, mutative and transposable meaning. The forms of the word-building meaning helped to understand the various transformations of the geographical names of Slavic etymology.

In the accordance with the word-building's aspect of the geographical names most of them can be divided into four categories:

- Geographical names, which were formed by the means of the semantic word building (lexical-semantic method);

- Geographical names, which were formed by means the of derivation (morphological method);

- Geographical names, which were formed by the means of the word-composition (morphological-syntactic method);

- Geographical names, which were formed by the means of the word-combination (lexical-syntactic method).

The names of the first category are simplex place-names and river-names, which consisting of the single word. These names are derived mostly from common nouns. The geographical names of the second category distinguish by the final elements of Slavic origin. Geographical names in -ow, -ov, -au, -in, -en, -itz are considered to be the earliest among the names of German origin. The majority of suffices were possessive and descriptive. The names of the third and fourth categories consist of two components. The final, that is the modified element, is very often generic terms. The specific part (a determinant) of the word-composition is usually in the initial position and describes this particular object. There are adjectival compositions. But affixed geographical names (the word-combination means) consisting of two separate words. In this case a modifying element is usually added to an old geographical name to distinguish it from other names.

According the etymological reconstruction most of geographical names semantically can be divided into three large groups:

- Geographical names, those describe the local landscape;

- Geographical names, that originally described the vegetable and animal world in this region;

- Geographical names, which were connected with the social and economic activities of the inhabitants.

The names of the first group describe the landscape in the South of North Germany. Original nature names when used are elliptical or methonymical, and they have changed their semantics because they denoted the objects with other function - the living places of the people. When the names that at first designated fords, rives, lakes, marshes and hills were used of villages that grew up near these natural objects, the word for village was usually omitted. The geographical names of the second group have the figural motivation. The use of the pre-form of this group in the name giving confirmed the long standing of the Slavic tribes on this territory. The names of the third group were connected with social< cultural and economic activities of the local inhabitants Slavic origin. Some of these appellatives were out of the modern existing in the Slavic languages and they can be refered to the obsolete words. The words of the first group appeared before the words of second group. And the words of third group appeared more lately as the words from the first two groups. The names of the first group were extended in the physical space and the words of third group were extended in the social space. The structural and nominative-semantic models can be confirmed the evolution in the system of geographical names.

Keywords: proper names, common noun, mezonym, geographical name, place name, name giving, semantics, adaptation, interaction, pre-form

Размещено на Allbest.ru