Словесні символи першоелементів буття у тексті російської казки та внутрішньому лексиконі людини

Размещено на http://www.allbest.ru

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут філології

Спеціальність: 10.02.02 - Російська мова

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

філологічних наук

Словесні символи першоелементів буття у тексті російської казки

та внутрішньому лексиконі людини

Ковтун Тетяна Володимирівна

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі російської мови Інституту філології

Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор

Снитко Олена Степанівна,

Інститут філології Київського національного

університету імені Тараса Шевченка,

заступник директора,

завідувач кафедри російської мови

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор

Іванова Людмила Петрівна,

Національний педагогічний

університет ім. М. П. Драгоманова,

професор кафедри російської мови

кандидат філологічних наук

Синиця Ірина Анатоліївна,

докторант Інституту мовознавства

ім. О. О. Потебні НАН України

Провідна установа - Кіровоградський державний педагогічний

університет ім. Володимира Винниченка

МОН України,

кафедра загального та російського мовознавства

Захист відбудеться 22 листопада 2005 року о 14 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.19 в Інституті філології Київського

національного університету імені Тараса Шевченка

(01033, м. Київ, бульвар Шевченка, 14, к. 63).

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Київського

національного університету імені Тараса Шевченка

(м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 12).

Автореферат розіслано 18 жовтня 2005 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради доц. Л. П. Гнатюк

Загальна характеристика дисертації

Однією з центральних проблем сучасної лінгвістики є дослідження мовної об'єктивації національного культурного простору - особливої форми існування культури у свідомості людини, інформаційного поля, ядром якого є національна когнітивна база - певною мірою структурована сукупність знань та уявлень, релевантних для тієї чи іншої лінгвокультурної спільноти (В. В. Красних, Д. Б. Гудков, І. В. Захаренко). На думку вчених, у свідомості мовної особистості, що належить до певної культури, існує “базове стереотипне ядро знань” (Ю. Є. Прохоров), якого людина набуває у процесі соціалізації. Воно передбачає закріплення національно зумовленої системи символів та асоціацій.

Центральною ланкою мовної свідомості людини є так званий внутрішній лексикон - особлива форма збереження мови, організована за принципом асоціативно-вербальної мережі (див. праці А. О. Залевської, Ю. М. Караулова та ін.).

Реальні тексти, з одного боку, породжуються шляхом комбінації одиниць мережі, а з іншого, - асоціативно-вербальна мережа формується під впливом текстів. Ідея детермінованості зазначених іпостасей мови є ключовою для сучасної науки і зумовлює один із напрямків лінгвістичного дослідження національного культурного простору. Реферована дисертаційна праця, предметом якої є вивчення вербальних символів, об'єктивованих у широко відомих певному культурному середовищу текстах, та їхніх корелятів, зафіксованих у ментальному лексиконі носіїв мови, пов'язана з вирішенням зазначених актуальних питань сучасної мовознавчої науки.

Для дослідження було обрано словесні символи першоелементів буття - вогню, води, землі, повітря, наявні в усіх міфологіях світу як ключові, адже вони відтворюють уявлення про джерела світобудови.

Теоретико-лінгвістичним підґрунтям дисертації стали дослідження відомих учених у галузі етнолінгвістики (Ф.І. Буслаєв, О.О. Потебня, М.І.Костомаров, М.І. Толстой, С.Я. Єрмоленко, В.В. Жайворонок, О.С.Снитко), психолінгвістики (О.О. Леонтьєв, А.О. Залевська, Н.В. Уфімцева, В.В. Красних), філософії (О.Ф. Лосєв, П. Флоренський, С.С. Аверінцев), фольклористики (О.М. Афанасьєв, В.І. Даль, В.Я. Пропп, Н. Рошіяну, М.О. Новикова), а також праці у сфері міфології та символіки (О.О. Потебня, О. М. Фрейденберг, О.М. Золотарьов, М.М. Маковський, Є.М. Мелетинський), лінгвосеміотики (В.В. Іванов, В.М. Топоров), міфопоетики (Н. В. Слухай, О. В. Тищенко).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження має безпосередній зв'язок з науковими розробками Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка з теми 02 БФ044-01 “Актуальні проблеми філології”.

Метою дослідження є аналіз символіки російської казки (зокрема, символіки першоелементів буття) в контексті взаємодії загальнолюдської та етнічно-специфічної культурної традиції, виявлення тих внутрішніх елементів семантики вербальних одиниць, які становлять їх образно-символічне наповнення, встановлення суто лінгвістичних ознак словесних символів, а також дослідження особливостей фіксації символічних значень у мовній свідомості носіїв російської культури.

Досягнення зазначеної мети передбачає розв'язання таких завдань:

- розглянути філософсько-культурологічну та лінгвістичну інтерпретації символу;

- описати особливості міфологічних уявлень східних слов'ян про першоелементи буття;

- виявити символічні значення першоелементів буття у фольклорних (казкових) текстах;

- визначити психолінгвістичні особливості символів першоелементів буття у внутрішньому лексиконі носіїв сучасної російської мови;

- схарактеризувати зв'язок внутрішнього лексикону людини та етнічної культури, проаналізувавши матеріали “Русского ассоциативного словаря” (т. 1, далі РАС) і виявивши символічні значення першоелементів буття, які об'єктивуються у внутрішньому лексиконі носіїв російської мови;

- встановити зв'язок текстових джерел фіксації символічних значень вербальних одиниць та елементів внутрішнього лексикону людини.

Джерельною базою обрано тексти російських казок та лексикографічні джерела, зокрема матеріали “Русского ассоциативного словаря”: У 2 т. - Т. 1. - От стимула к реакции: Ок. 7000 стимулов. - М., 2002.

Основним чинником, який зумовив вибір казкового матеріалу, є такий: казка наслідує міф, виступає своєрідним етапом трансформації міфу й одночасно є колективним витвором, а тому здатна відображати багатство символічних смислів, що сформувалися протягом тривалого часу у свідомості певного етносу. У найбільш повному обсязі міфологічні мотиви, образи, уявлення про першоелементи буття збереглися в так званих чарівних казках, які, за словами дослідника фольклору В. Я. Проппа, “у своїх морфологічних основах є міфом”. словесний символ буття казка

Розглядаючи проблему об'єктивації символічних значень у внутрішньому лексиконі людини, спираємося на дані “Русского ассоциативного словаря”, який можна вважати моделлю ментального лексикону сучасного носія російської мови.

Матеріал дослідження. Текстовий масив казкового матеріалу становить понад 1200 сторінок, із яких було обрано і проаналізовано 750 вербальних контекстів. З РАС було обрано 144 стимули, що входять до парадигм із загальними назвами “вода”, “вогонь”, “земля” та “повітря”.

Об'єктом дослідження є вербальні символи першоелементів буття - вода, вогонь, земля та повітря.

Предметом дослідження виступають символічні значення першоелементів буття, об'єктивовані в текстах казок та у внутрішньому лексиконі людини.

Методи дослідження зумовлені завданнями роботи. Основним методом обрано описовий, індуктивний метод, що спирається на спостереження, аналіз, класифікацію окремих фактів з метою їх подальшого синтезу та узагальнення. У дисертаційній роботі використано дослідницькі прийоми лінгвістики тексту, зокрема, встановлено внутрішньотекстові зв'язки лексичних елементів. На основі дослідження контекстуальної семантики лексичних одиниць з використанням методики наскрізного семантичного аналізу, завдяки якому виявляються текстові імплікації та стійкі конотації, визначено символічні значення лексичних одиниць, які є релевантними для російського казкового тексту. Унаслідок застосування методики психолінгвістичного аналізу досліджено об'єктивацію символічних значень у внутрішньому лексиконі носіїв сучасної мови.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що тут уперше здійснено аналіз особливостей відображення символічних значень першоелементів буття в казковому тексті та внутрішньому лексиконі людини. У дисертаційній праці окреслено масив символічних значень першоелементів буття, об'єктивованих у текстах російської казки та внутрішньому лексиконі людини, виявлено їх міфопоетичні витоки, а також умови та специфіку збереження в мовній свідомості людини.

Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в можливості використання її результатів для висвітлення проблеми взаємозв'язку мови, історії та культури народу, для дослідження витоків міфопоетичної картини світу. У дисертаційній праці показано умови збереження та об'єктивації символічних значень вербальних одиниць у казковому тексті та у внутрішньому лексиконі (асоціативно-вербальній мережі) людини, тому її результати можуть бути використані також для подальшого опрацювання проблеми взаємодії двох реалізацій мови - текстової та ментально-вербальної.

Практичне значення дисертації визначається можливістю використання її результатів у нормативних і спеціальних лінгвістичних курсах із питань російського мовознавства, психолінгвістики, етнолінгвістики, міфопоетики, фольклористики і в лексикографічній практиці.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури (207 позицій) та списку умовних скорочень. Повний обсяг дисертаційної роботи - 195 сторінок; без бібліографії - 177 сторінок.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертації висвітлено в доповідях на Міжнародній науковій конференції “Наукова спадщина професора Євгенії Литвиненко та завдання сучасної романістики” (Київ, 2002), Міжнародній науковій конференції “Мовно-культурна комунікація: напрямки і перспективи дослідження” (Київ, 2003), Міжнародній науковій конференції “Проблеми розвитку філології в Україні у контексті світової культури” (Київ, 2003), Міжнародній науковій конференції за участю молодих учених “Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації” (Київ, 2005).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено в 4 статтях, 3 з яких надруковано у виданнях, затверджених ВАК України як фахові.

Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, його актуальність, визначено теоретичні передумови дослідження, сформульовано мету та завдання роботи, окреслено джерельну базу і матеріал, визначено об'єкт, предмет та методи дослідження, схарактеризовано практичне і теоретичне значення, вказано на новизну роботи, подано відомості про апробацію положень дисертації та кількість публікацій.

Основна частина дисертації складається з двох розділів.

У першому розділі “Етнолінгвістичні особливості символів першоелементів буття та їх об'єктивація в тексті російської казки” осмислено спадщину філософів та лінгвістів щодо тлумачення символу в контексті сучасних досліджень з етнолінгвістики та міфопоетики.

Символ - це ідейно-образна структура, що вказує на ті чи інші, відмінні від неї самої, предмети, для яких вона виступає узагальненим, нерозгорнутим знаком. Символ у прихованій формі містить у собі всі можливі прояви речі та створює перспективу для її безмежного розгортання в думці (О. Ф. Лосєв).

Символіка сягає своїм корінням міфології, міфологічних уявлень людей про всесвіт та світобудову. Крім того, у символах яскраво відображаються народні традиції, вірування, риси національного характеру. Отже, символ пов'язує покоління людей, містить накопичений досвід етносу. Ось чому він визначається як стійке, диференційоване за змістом уявлення, яке викликає постійне коло асоціацій у представників певної етнокультури.

В основу символізації багатьох назв покладено анімізм (одухотворення),

анімітизм (оживлення) та антропоморфізм (олюднення) - визначальні риси міфологічного світогляду. Основою міфу була єдність людини і природи, яку визнавали живою, боготворили. Уявлення давніх людей про природу також слугували ґрунтом для виникнення казки, предметом оповіді якої “был не человек, не его общественные тревоги и подвиги, а разнообразные явления всей обоготворенной природы” (О. М. Афанасьєв). Саме тому казковий текст виступає особливим етапом трансформації міфу, а казкові символи розглядаються як його концентроване вираження.

Дослідження підтвердило актуальність для російського казкового тексту так званих архетипових символів, серед яких - символи води, вогню, землі та повітря, релевантні для будь-якої національної картини світу. Згідно з віруваннями давніх слов'ян, із цих першоджерел було створено світ та саму людину. Так, вогонь уособлює чоловіче начало, запліднюючу силу, вода - жіноче начало, а їхнє гармонійне поєднання символізує початок усього сущого на землі. Земля символізує материнське лоно, з якого все починається та в яке все повертається, а повітря - подих життя.

Уявлення про першоджерела світобудови (воду, вогонь, землю, повітря), за визначенням дослідників (М. І. Костомаров, О. М. Афанасьєв, І. Нечуй-Левицький, Є. М. Мелетинський, В. В. Іванов, В. М. Топоров, С. С. Аверінцев, Н. Б. Мечковська, Ф. Уілрайт, І. Огієнко, М. О. Новикова, М. М. Маковський та ін.), відіграли першочергову роль у формуванні картини світу давніх людей. Отже, символи чотирьох стихій виконують основну функцію в усіх міфологіях світу і тому є продуктивними з точки зору розвитку символічних значень.

На підставі аналізу російських казкових текстів було виявлено комплекс символічних значень, закріплених за лексичними одиницями, що позначають першоелементи буття. Символічні значення досліджуваних одиниць реалізуються у фольклорних текстах за допомогою сукупності образів, що формують відповідні парадигми (Н. В. Павлович) першоелементів всесвіту. Так, парадигма образів компонента “земля” складається з таких елементів: чисте поле, підземелля, могила, підземне царство, провалля, тридесяте царство, нора тощо; парадигму образів води формують такі одиниці, як море, океан, море-океан, річка, озеро, колодязь, струмок, кров, жива та мертва вода, цілюща вода, підводне царство, молоко та багато інших; парадигма образів елемента “вогонь” складається з великої кількості лексем, серед яких, наприклад, вогонь, блискавка, полум'я, свічка, вогненний змій (змія), жар тощо; до складу парадигми образів повітря входять компоненти вітер, вихор, повітря.

Символічні значення першоелементів буття в казкових текстах досліджувались на основі встановлення стійких конотацій, що супроводжують уживання відповідних одиниць. Ці стійкі конотації виявлялися шляхом суцільного контекстуального семантичного аналізу лексичних одиниць, які входять до складу парадигматичних груп із загальним значенням “вода”, “вогонь”, “земля”, “повітря”. Запровадження методики суцільного контекстуального семантичного аналізу, урахування семантичної взаємодії одиниць у тексті дають підстави зрозуміти приховані смисли (імплікації), на основі яких об'єктивуються символічні значення досліджуваних одиниць.

Так, стійкі конотації, виявлені в казкових текстах, а саме “вода - сакральна сила, яка повертає до життя, оживлює”, “вода - сакральна сила, яка повертає здоров'я, зцілює”, “вода - сакральна сила, яка повертає молодість та красу ”, “вода - сакральна сила, яка стає джерелом фізичної міцності героїв”, “вода - сакральна сила, яка допомагає подолати перешкоди, сховатися від переслідувачів”, “вода - сакральна сила, яка стає джерелом майбутнього багатства героя” зумовлюють закріплення за цим першоелементом певного загального символічного значення - “сакральна сила, яка допомагає героєві”. Пор., наприклад, такі казкові фрагменти:

“Баба-яга согласилась и привела их к двум родникам: “Вот вам целющая, а вот и живущая вода!” Никита Котлома почерпнул целющей воды, облил себя - и выросли у него ноги: ноги совсем здоровые, а не двигаются. Почерпнул он живущей воды, помочил ноги - и стал владеть ими. То же было и с Тимофеем Котломою; помазал он глазные ямки целющей водой - появились у него очи, совсем как невредимые, только ничего не видят; помазал их живущей водой - и стал видеть лучше прежнего” [Безногий и слепой богатыри, 199, НРСА: 86];

“Дойдете до речки, через реку будет мост, и на этом мосту стоят два колодца, в одном сильная вода, в другом бессильная. Вы возьмите эти колодцы и переставьте”... Сейчас старик проснулся, вскочил на ноги и побежал к колодцу и начал пить воду. Напившись воды, напал на Сучье рожденье. Сучье рожденье сразу убил старика” [Сучье рожденье, РНС: 37].

Казковий матеріал підтверджує амбівалентність символів першоелементів буття, зокрема води, яка не тільки містить у собі зародок життя, але й здатна нашкодити людині, знищити все живе, стати місцем перебування нечистої сили тощо. Виділені в казках внутрішньотекстові асоціативні зв'язки “вода-чорт”, “вода-сатана”, “озеро-змія” (“в озере вода заколыхалась, вышла на берег змея”), “вода-водяник” (“вода закружилась и запенилась”), а також “вода-смерть”, “вода-міцний сон”, “море-змій” (“змей из моря подымается”) тощо дозволяють стверджувати, що зовнішньо прекрасна водна стихія приховує небезпеку. Отже, аналіз когезії (внутрішньотекстових зв'язків), зокрема асоціативної когезії, в основу якої покладено явище конотації, дозволяє виділити бінарно протилежне символічне значення води - “сакральна сила, яка шкодить героєві”. Наприклад, “...отец осерчал, прикрикнул на меня; “Экая дурища безрукая! Хоть бы черт тебя взял!” Только вымолвил он это слово, в ту ж минуту очутилась я в морской глубине, в каменном доме, у чертей под началом” [Неосторожное слово, 228, НРСА: 214];

“Попросился ночевать к одной старушке и спрашивает: “Отчего у вас половина народа веселится, а другая навзрыд плачет?” Отвечает ему старуха: “Поселился на нашем озере двенадцатиглавый змей, каждую ночь прилетает да людей поедает… Вот те, которые отбыли свою очередь, веселятся, а которые - нет, те рекой разливаются” [Звериное молоко, 204, НРСА: 104].

Cимволи першоелементів буття характеризуються в казкових текстах багатозначністю. Так, компоненту “вода”, крім зазначених протилежних символічних значень, притаманні також такі: символ багатства, достатку; символ межі між світами; символ очищення; символ межі між етапами в житті людини; символ запліднення; символ життя та смерті, небезпеки; символ радощів та горя.

Аналіз численних контекстів свідчить про дифузність семантики символу, оскільки іноді досить складно визначити, якого символічного значення набувають досліджувані одиниці в казковому тексті. Наприклад, “Иван-царевич услышал шум, оглянулся - вот-вот нагонит сестра [ведьмы]; махнул хусточкой - и стало глубокое озеро... Пока ведьма переплыла озеро, Иван-царевич далеко уехал” [Ведьма и солнцева сестра, РС: 46].

У наведеному контексті вода - це не лише сакральна сила, яка допомагає подолати перешкоди, сховатися від переслідувачів під час повернення з іншого світу, але й межа між світами. Саме альмагама двох символічних значень реалізована в наведеному контексті. В іншому контексті вода, з одного боку, - сакральна сила, яка повертає молодість і красу, а з іншого боку, - символ очищення: “Царь не задумался, отдал приказ - и в тот же день собрали со всякого двора по ведру молока, налили большой чан и вскипятили на сильном огне. Привели Ивана-царевича; начал он со всеми прощаться, в землю кланяться; бросили его в чан: он раз нырнул, другой нырнул, выскочил вон - и сделался таким красавцем, что ни в сказке сказать, ни пером написать... Царь подумал: “Если и я в молоке [кипяченом] искупаюся, таким же красавцем сделаюся!” Бросился в чан и сварился в молоке”” [Три царства - медное, серебряное и золотое, РС: 73].

Аналіз казкового матеріалу свідчить про те, що символи першоелементів буття здатні виявляти в тексті схожі символічні значення. Так, наприклад, для символів води і вогню спільними є значення “сакральна сила, яка допомагає героєві”, “сакральна сила, яка шкодить героєві”, “символ очищення”; для першоелементів “вогонь” і “земля” - символічні значення межі між світами та межі між етапами в житті людини тощо.

У дисертаційній роботі докладно проаналізовано зафіксовані в текстах випадки зв'язку символічних значень чотирьох першоелементів буття: символіки води та вогню (образ вогненної річки, морського царя, змія), води та землі (образ острова Буяна), вогню та землі (образ коня). Наприклад, “Царевна... потом рассказала, что забота о нем запрятана в курином яйце, а это куриное яйцо в утке, а утка в зайце, заяц в железном ящике, а железный ящик в синь камне, а синь камень положен к злому дереву, а это дерево растет на острове Буяне, а остров на великом море-океане, и буде кто это яйцо достанет, да спечет лепешку и я съем, так и Ивана-царевича полюблю и за него замуж пойду” [Сказка о золотом царстве, РНС: 204].

У висновках до розділу зазначається, що проведене дослідження символічних значень компонентів “вода”, “вогонь”, “земля”, “повітря”, які є продуктивними для казкового тексту, дозволяє стверджувати, що символам першоелементів буття притаманні такі ознаки, як багатозначність, що характеризується дифузністю семантики, та амбівалентність.

Другий розділ “Етнопсихолінгвістичні особливості символів першоелементів буття та їх об'єктивація в мовній свідомості людини” присвячено опису способів об'єктивації символічних значень води, вогню, землі та повітря у внутрішньому лексиконі людини. Під внутрішнім лексиконом розуміють динамічну систему, організовану за принципом асоціативної мережі. Внутрішній лексикон є одним з рівнів організації мовної особистості, невід'ємною частиною людської пам'яті, він виступає ядром мовної свідомості, її вербалізованою частиною.

Спосіб репрезентації мови в асоціативно-вербальних мережах, які становлять ядро мовної свідомості людини, взаємодіє з текстовим способом репрезентації мови. Тексти породжуються внаслідок комбінування одиниць мережі, а асоціативно-вербальна мережа носіїв російської мови, у свою чергу, формується під впливом текстів, відновлюється за допомогою текстів, об'єктивується в сукупності текстів (Ю. М. Караулов).

Аналіз стійких асоціативних зв'язків слів-стимулів першоелементів буття, вилучених з “Русского ассоциативного словаря”, продемонстрував співвіднесеність цих зв'язків з найдавнішими міфологічними уявленнями, здатність внутрішнього лексикону сучасної людини об'єктивувати символічні значення, нашаровані протягом тривалого часу й репрезентовані у фольклорному тексті. Так, наприклад, дослідження асоціативних реакцій на стимули, що позначають воду, дає можливість стверджувати, що у внутрішньому лексиконі російськомовної людини репрезентовано такі символічні значення елементів лексичної парадигми “вода”:

1. Сакральна сила, яка допомагає герою (пор., зокрема, реакції живая та мертвая [с. 99-100]). 2. Сила запліднення, плодючості (наприклад, реакції жизнь, святая, живительная, мама [с. 99-100], матушка (кормилица) [с. 553]). 3. Медіатор між світами (представлено багатьма асоціатами, серед яких, наприклад, реакції река, препятствие на стимул `граница' [с. 145], море, моря, озеро на стимул `край' [с. 273-274] тощо). 4. Сила очищення (наприклад, реакції чистый, чист, чистая, чистейший, чистота [с. 559, 565]). 5. Сакральна сила, яка шкодить героєві (пор. реакції типу водяной, леший [с. 62], черти, черт [с. 406-407], губит людей [с. 99-100], смерть [с. 62, 553] тощо). Дослідження виявило амбівалентність символічних значень компонента “вода”. Так, з одного боку, парадигма образів води конотує ідею горя, з другого - ідею радощів (пор., зокрема, асоціати на стимул `плакать', серед яких горько, слезами горькими [с. 451], смеяться, от счастья [с. 451]); ідею життя та ідею смерті, небезпеки (пор. асоціати на стимул `кровь', серед яких вода, жизнь, основа жизни, а також смерть, война, несчастье, тревога, ужас [с. 278]) 11 Тут і далі приклади подано за виданням: “Русский ассоциативный словарь”. - В 2 т. - Т. 1. - М., 2002. .

Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що деякі характерні для казкового тексту символічні значення води не є частотно об'єктивованими у внутрішньому лексиконі. До таких символічних значень можна віднести, наприклад, значення, пов'язані з ідеєю достатку, багатства; з ідеєю межі між етапами в житті людини тощо.

Асоціативні поля слів-стимулів, що позначають воду, вогонь, землю та повітря, містять асоціати, які вказують на те, що першоелементи буття у внутрішньому лексиконі, як і в казковому тексті, виявляють схожі символічні значення. Наприклад, символи води і вогню реалізують такі спільні символічні значення: сакральна сила, яка допомагає героєві; cакральна сила, яка шкодить героєві; символи води та землі реалізують загальне символічне значення межі між світами тощо.

Усі рівні організації мовної особистості, у тому числі й внутрішній лексикон, характеризуються етнічною маркованістю. Передусім у текстах казок знаходить своє вербальне вираження визначний для слов'янської міфології зв'язок чотирьох першоелементів буття, який є здобутком національної культури й об'єктивується у внутрішньому лексиконі носіїв сучасної мови. Наприклад, номен `земля' пов'язується у свідомості носіїв російської культури з асоціатами вода, море, суша, и вода, река, огонь, небо, воздух, и небо, и воздух, ветер [с. 219-220]; слово `вода' - з реакціями типу огонь, пламя, и пламя, и огонь [с. 99-100]; стимул `огонь' - з асоціатом вода [с. 397]; на слово `воздух' наводяться асоціати вода, земля, и вода, море, солнце и вода, небо, в небе [с. 77] тощо.

Крім того, символи першоелементів буття зберігають у внутрішньому лексиконі полярність оцінних конотацій, що підтверджує їхню амбівалентність. Так, зокрема, асоціативне поле стимулу `вода' включає слова, які виражають як позитивні, так і негативні характеристики стихії - очисти нас, але й губит людей [с. 99-100], для стимулу `река' характерними є реакції чистая, а також грязная, грязь, мутная, смерть [с. 553], на стимул `ручей' респонденти відреагували словами чистый, прозрачный, свежесть, чистота, а також гнилой, мутный [с. 565] тощо.

Під час обробки матеріалів РАС були виокремлені значення, вербалізовані у внутрішньому лексиконі, але імпліцитно виражені в казковому тексті. Серед них такі, як “вогонь - символ душі”, “земля - символ багатства, достатку, родючості” та “повітря - символ життя, здоров'я, свободи”.

У висновках до другого розділу подано повний реєстр символічних значень, об'єктивованих у текстах казок та у внутрішньому лексиконі людини. Порівняльний аналіз текстів російських казок та матеріалів РАС довів, що у ментальному словнику відображено багатство символічних значень досліджуваних символів, релевантних для текстів російських казок.

У висновках до дисертаційної роботи узагальнюються та підсумовуються основні результати дослідження. Вони дають підстави констатувати:

Обрані для аналізу архетипові символи води, вогню, землі та повітря належать до центральних у міфопоетичній картині світу східних слов'ян. Учення про чотири першоелементи буття, джерела світобудови, належить до найдавніших міфів про виникнення всесвіту. Виступаючи святими, одухотвореними створіннями, ці стихії набувають різноманітних символічних значень як у міфах, так і в архаїчних фольклорних текстах - казках.

2. Аналіз фольклорного матеріалу показав, що казковим символам притаманні такі ознаки, як багатозначність, яка в деяких випадках характеризується дифузністю семантики, а також амбівалентність (або полівалентність) оцінних конотацій.

Так, міфологічні уявлення про вогонь, воду, землю та повітря трансформувались у тексти російських казок і зумовили появу різних (іноді полярних) символічних значень. Наприклад, лексичні одиниці, що входять у парадигму з загальним значенням “вода”, репрезентують такі символічні значення: сакральна сила, яка допомагає героєві; сакральна сила, яка шкодить героєві; символ багатства, достатку; символ межі між світами; символ очищення; символ межі між етапами в житті людини; символ запліднення; символ життя та смерті, небезпеки; символ радощів та горя.

3. Дифузність семантики символу найяскравіше виявляється при аналізі символічних значень води та вогню. Так, зокрема, вода в казках одночасно виступає символом очищення та сакральною силою, яка повертає молодість і красу (пор., наприклад, мотив купання старого царя з метою омолодження); символом межі між світами та сакральною силою, котра допомагає подолати перешкоди (пор., наприклад, образ річки); символом майбутнього добробуту героя та символом багатства, достатку (пор., наприклад, образ молочних річок з кисільними берегами). У казкових текстах вогонь одночасно виступає стихією, яка пов'язана з нечистою силою, та символом потойбічного світу, світу померлих (пор. образ змія); символом багатства, влади, мудрості та символом потойбічного світу, світу померлих.

4. За своєю природою архетипові символи першоелементів буття є амбівалентними, вони здатні реалізувати як позитивні, так і негативні символічні смисли. Пор., наприклад, вогонь - сакральна сила, яка допомагає героєві, та сакральна сила, яка йому шкодить, вогонь - символ життя, оживлення, а також символ світу померлих; вода - символ радощів і горя, символ життя та смерті; земля - символ святої стихії (матері), якою присягали, але й символ світу померлих; повітря - сакральна сила, яка допомагає героєві, але й сакральна сила, яка йому шкодить. Загальними символічними значеннями для кожного першоелемента буття, крім землі, є полярні значення (cакральна сила, яка допомагає героєві, та cакральна сила, яка йому шкодить), і цей факт ще раз демонструє амбівалентність символу.

Низка позитивних символічних значень феноменів води, вогню, землі та повітря зумовлена тим, що з цими стихіями пов'язувались уявлення давніх слов'ян про початок життя на землі та зародження цивілізації. Наявність ряду негативно маркованих значень досліджуваних символів пов'язана з уявленнями про воду та вогонь як про руйнівні сили, про землю як про могилу, а про повітря як про уособлення нечистої сили та зла.

5. У центрі уваги сучасної лінгвістики - питання про взаємодію двох іпостасей мови - текстової та ментально-вербальної. Тому доречним, на нашу думку, було передбачити, що реалізовані в казковому тексті символічні значення вербальних одиниць є релевантними для мовної свідомості сучасної людини.

Зіставний аналіз російського казкового тексту та даних, обраних з РАС, довів, що асоціативно-вербальна мережа носіїв сучасної російської мови порівняно з казковим текстом об'єктивує майже повний спектр символічних значень досліджуваних лексичних одиниць.

Отже, більшість символічних значень архетипових символів першоелементів буття актуальні для носіїв сучасної мови. Досліджувані мовні одиниці й у внутрішньому лексиконі зберігають полярність оцінних смислів.

6. Національно-культурна специфіка символів першоелементів буття об'єктивується як у казках, так і у внутрішньому лексиконі носіїв російської культури. Зокрема, зв'язок чотирьох стихій світобудови, характерний для слов'янської міфології і втілений у казкових образах острова Буяна, вогненної річки, змія, водяного царя та коня, виявляється також у внутрішньому лексиконі.

Отже, результати дослідження засвідчують, що широкий спектр символічних значень першоелементів буття, який було виявлено на основі контекстуального аналізу, виявився актуальним для мовної свідомості носіїв російської культури. З'ясований факт підтверджує існування взаємодії, взаємопроникнення, взаємозбагачення між текстовою та ментально-вербальною реалізаціями мови.

Список опублікованих праць за темою дисертації:

Ковтун Т.В. Символіка першоелементів буття та її відображення в казковому дискурсі східних слов'ян // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Збірник наукових праць. Випуск 1. - К.: КНУ, 2002. - С. 82-86.

Ковтун Т.В. Парадигма образів землі в дискурсі російської казки // Мовні і концептуальні картини світу. - Вип. 9: Збірник наукових праць - К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2003. - С. 371-375.

Ковтун Т.В. Парадигмы образов первоэлементов бытия в текстах русских сказок // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. - К.: “Київський університет”, 2004. - С. 35-37.

Ковтун Т.В. Этнопсихолингвистические особенности символов первоэлементов бытия и их объективация в сознании носителей современного русского языка (на материале “Русского ассоциативного словаря”) // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. - Вип. 11. Книга 1. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. - С. 212-215.

Анотація

Ковтун Т. В. Словесні символи першоелементів буття у тексті російської казки та внутрішньому лексиконі людини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.02 - російська мова. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню символічних значень першоелементів буття (води, вогню, землі, повітря) та особливостей їх об'єктивації в казковому тексті та внутрішньому лексиконі людини.

Казковим символам притаманні такі ознаки, як багатозначність, яка в деяких випадках характеризується дифузністю семантики (особливо це стосується символів води і вогню), та амбівалентність (або полівалентність) оцінних конотацій. Результати дисертаційної роботи дозволяють стверджувати, що спектр символічних значень першоелементів буття, який було виявлено на основі контекстуального аналізу, виявився актуальним для мовної свідомості носіїв російської культури. З'ясований факт підтвердив існування взаємодії, взаємопроникнення, взаємозбагачення текстової та ментально-вербальної реалізацій мови.

Ключові слова: символ, символічне значення, парадигма образів, внутрішній лексикон, мовна свідомість, асоціативне поле, казковий текст.

Аннотация

Ковтун Т. В. Словесные символы первоэлементов бытия в тексте русской сказки и внутреннем лексиконе человека. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2005.

Диссертация посвящена исследованию символических значений первоэлементов бытия (воды, огня, земли, воздуха) и особенностей их объективации в сказочном тексте и во внутреннем лексиконе человека.

Исследование подтвердило актуальность для русского сказочного текста архетипических символов воды, огня, земли и воздуха как наиболее значимых во всех мифологиях мира. “Вырастая” из мифологии, сказочные символы первоэлементов бытия рассматриваются как концентрированное выражение мифа, а сам сказочный текст - как особый этап трансформации мифа.

Было установлено, что символические значения рассматриваемых единиц реализуются в фольклорных текстах посредством ряда образов, которые формируют парадигмы первоэлементов вселенной, например, вода - река, озеро, море, колодец, кровь, живая и мертвая вода, молоко и др. Кроме того, символические значения первоэлементов бытия выявлялись на основе анализа устойчивых коннотаций, сопровождающих употребление соответствующих лексических единиц в сказочных текстах (например, вода-смерть, вода-жизнь, вода-опасность и др.).

Анализ фольклорного материала показал, что сказочным символам свойственны такие признаки:

многозначность, которая характеризуется диффузностью семантики (особенно это касается символов воды и огня),

амбивалентность (или поливалентность) оценочных коннотаций.

Было прослежено, что одно и то же символическое значение может передаваться в текстах сказок несколькими символами. Так, например, символы воды и огня обладают способностью передавать общие символические значения “сакральная сила, которая помогает герою”, “сакральная сила, приносит герою вред, зло”, “символ очищения” и т. д.

В диссертационной работе проанализированы случаи связи символических значений четырех первоэлементов: связь символики воды и огня (образы огненной реки, морского царя, змея), воды и земли (образ острова Буяна), огня и земли (образ коня).

Специфика единиц внутреннего лексикона рассмотрена на основе анализа материалов “Русского ассоциативного словаря”, который можно считать моделью ментального лексикона современного носителя языка. Сопоставительный анализ русского сказочного текста и ассоциативных полей слов-стимулов, обозначающих первоэлементы бытия, показал, что ассоциативно-вербальная сеть носителей современного языка в сравнении с фольклорными текстами объективирует почти полный спектр символических значений рассматриваемых единиц. Кроме того, исследованные единицы и во внутреннем лексиконе сохраняют полярность оценочных коннотаций.

Результаты проведенного исследования позволяют утверждать, что спектр символических значений первоэлементов бытия, который был выявлен на основе контекстуального анализа, является актуальным для языкового сознания носителей русской культуры, и этот факт подтверждает взаимодействие, взаимопроникновение, взаимообогащение текстовой и ментально-вербальной ипостасей языка.

Ключевые слова: символ, символическое значение, парадигма образов, внутренний лексикон, языковое сознание, ассоциативное поле, сказочный текст.

Summary

Kovtun T. V. Verbal symbols of the primary elements of existence in texts of Russian fairy-tales and human mental lexicon. - Manuscript.

Thesis of the candidate degree in Philology, specialty 10.02.02 - Russian Language. - Taras Shevchenko Kiev National University. - Kyiv, 2005.

The research is devoted to the study of the symbolic meanings belonging to the primary elements of existence (water, fire, earth, air) and to the analysis of the peculiarities of their realization in fairy-tales.

The investigation of Russian fairy-tales revealed a variety of symbolic meanings expressed by the primary elements. Symbols used in fairy-tales, being polysemantic and polyfunctional, are relevant to the mentality of modern Russian-speaking people.

The results of the investigation showed the existence of certain interdependency between textual and verbal realization of language.

Key words: symbol, symbolic meaning, paradigm of image, mental lexicon, linguistic conciseness, association field, text of fairy-tale.

Размещено на Allbest.ru

...