Функціонально-ономасіологічний аналіз дієслів на позначення емоційних стані у сучасній українській літературній мові

II. Статистичні показники дали змогу виявити функціональну значущість дієслів, їхнє реальне місце у випадку мовного "виконання".

III. Контекстуальний аналіз дієслів чотирьох синонімічних рядів з домінантами любити, хвилюватися, радіти, сумувати свідчить про відмінність функціонально-ономасіологічних характеристик у мовному виконанні щодо мовної компетенції. Так, текстова реалізація показує більшу семантичну валідність дієслів порівняно з результатами асоціативного есперименту (для тих дієслів, що активно вживаються під час породження спеціально опрацьованого тексту). З іншого боку, не всі дієслова, що входять до мовної компетенції, активно реалізуються у текстах. Якщо носії мови активно реагували на дієслова любитися та кохатися, то у літературно-художніх текстах вони менш активні. Це свідчить про те, що під час створення тексту перевага надається дієсловам з більш широкою семантичною спеціалізацією.

Дистрибуція дієслів (контактна чи дистантна, мінімальна з одним залежним членом чи поширена) є необхідним показником функціонального типу дієслова.

Функціонально-ономасіологічна характеристика дієслів психічних станів свідчить, що в тексті повноцінною знаковою одиницею для позначення психічного стану може бути не тільки окрема лексема, а й значно більший відрізок тексту - словосполучення, слово із підрядним реченням тощо.

ЛІТЕРАТУРА

1. Мацієвська Т. В. Функціональні особливості дієслів психічного стану (на матеріалі вільного асоціативного експерименту) // Південний архів. Філол. науки: Зб. наук. пр. - Херсон: Айлант, 2002. - Вип. 14. - С. 167 - 170.

2. Мацієвська Т. В. Вербалізація психічних станів у поезії Василя Стуса // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка. Сер.: Філол. науки. - Луганськ: ЛДПУ, 2002. - № 4. - С. 58 - 62.

3. Мацієвська Т. В. Особливості семантики дієслів емоційного стану з домінантою радіти (за результатами вільного асоціативного експерименту) // Мова і культура. - К.: Вид. Дім Дмитра Бураго, 2002. - Вип. 5. - Т. 2, ч. 1: Культурологічний компонент мовознавства. - С. 280 - 284.

4. Мацієвська Т. В. Дієслово відчувати у функціонально-ономасіологічному аспекті (на матеріалі роману В.Шевчука "Стежка в траві. Житомирська сага") // Волинь - Житомирщина: Іст.-філол. зб. з регіон. проблем. - Житомир: ЖДПУ, 2002. - № 8. - С. 42 - 47.

5. Мацієвська Т. В. Вербалізація психічних станів: термінологічні проблеми психології та лінгвістики // Вісн. Нац. ун-ту "Львів. політехніка". - Львів, 2002. - № 453: Проблеми української термінології. - С. 368 - 372.

6. Мацієвська Т. В. Психолінгвістичний аспект лексикографічного портрету дієслів на позначення психічних станів // Наук. зап. Вінниц. держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Сер.: Філологія. - Вінниця, 2003. - Вип. 6. - С. 229 - 233.

7. Мацієвська Т. В. Лексема тужити: спроба психолінгвістичного аналізу // Лінгвістичні студії: Зб. наук. пр. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - Вип. 12. - С. 209 - 212.

АНОТАЦІЯ

Парасюк Т.В. Функціонально-ономасіологічний аналіз дієслів на позначення емоційних станів у сучасній українській літературній мові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. - Львівський національний університет імені Івана Франка.- Львів, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню семантичної структури дієслів ЕС залежно від їх функціонування в свідомості мовців та художніх текстах.

З метою виявлення семантичної специфіки дієслів ЕС докладно проаналізовано кожен елемент структури (фрейму) ЕС_н, описано основні риси предикатів ЕС_н, розкрито питання про формат тлумачення дієслів ЕС_н, запропоновано схему організації ЛСГ "дієслова ЕС_н". У дисертації показано, що приналежність до того чи іншого семантичного типу визначає відмінності у сполучуваності розглянутих дієслів. За результатами асоціативного експерименту встановлено специфіку семантики дієслів ЕС_н і ЕС_в.

Функціонально-ономасіологічний аналіз емоційних дієслів показав, що у тексті повноцінною знаковою одиницею для позначення психічного стану може бути окрема лексема, словосполучення, слово із підрядним реченням тощо. У дисертації доведено, що необхідним показником функціонального типу дієслова є його дистрибуція. Статистичні показники дали змогу виявити функціональну значущість дієслів ЕС. Контекстуальний аналіз дієслів ЕС засвідчив відмінність функціонально-ономасіологічних характеристик у мовному виконанні від мовної компетенції.

Ключові слова: семантика, предикат, емоційні дієслова, асоціативний експеримент, фрейм, фреймовий аналіз, статистичне вимірювання, контекстуальний аналіз, функціонально-ономасіологічні характеристики.

Парасюк Т. В. Функционально-ономасиологический анализ глаголов, обозначающих эмоциональные состояния в современном украинском языке. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02. 01 - украинский язык. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. - Львов, 2005.

Диссертация посвящена исследованию семантической структуры глаголов ЭС в зависимости от их функционирования в сознании говорящего и художественных текстах.

Для выявления семантической специфики глаголов ЭС анализируется каждый элемент структуры (фрейма) ЭС_н, описываются основные черты предикатов ЭС_н , рассматривается вопрос о формате толкования глаголов ЭС_н, предлагается схема организации ЛСГ "глаголы ЭС_н". В диссертации показано, что отличия в сочетаемости рассматриваемых глаголов зависят от семантического типа, к которому они принадлежат. По результатам ассоциативного эксперимента установлено специфику семантики глаголов ЭС_н и ЭС_о.

Функционально-ономасиологический анализ эмоциональных глаголов показал, что полноценной знаковой единицей для обозначения психического состояния в тексте может быть отдельная лексема, словосочетание, слово с подчинительным предложением и т.д. В диссертации доказано, что необходимым показателем функционального типа глагола является его дистрибуция. Контекстуальный анализ глаголов ЭС свидетельствует об отличии функционально-ономасиологических характеристик в языковом исполнении от языковой компетенции.

Parasyuk Т.V. Functional-onomasiological analysis of verbs denoting emotional state in modern literary Ukrainian language. - Manuscript.

A Ph.D. (Philology) Thesis in speciality 10.02.01 - Ukrainain language. - Ivan Franko L'viv National University.- L'viv, 2005.

The thesis is dedicated to the investigation of semantic structure of emotional state (ES) verbs depending on their functioning in the conscience of speakers and in literary texts.

To discover semantic specifics of ES verbs, each element of ES_n structure (frame) is analysed in detail, main features of ES_n predicates are descibed, the question of the format of the interpretation of ES_n verbs is discussed, and an outline of lexico-semantic group “ES_n verbs” is suggested. It is shown in the thesis that belonging to the one or the other semantic type determines the differences in the connectivity of concerend verbs. It was discovered that the thesis of general permeability of the borders between semantic types requires substantial refining: the border is open (permeable) only for one of the sides (for ES_n) but closed for the other side (ES_r, Emotional Property, Psychical Process). Based on the results of an associative experiment, the specifics of the semantics of ES_n and ES_r verbs was established.

Statistical parameters give the possibility to discover the functional importance of ES verbs, their actual place in the process of the creation of the speaking (i.e. language “execution”).

Contextual analysis of the concerned verbs witnessed the difference of functional-onomasiological characteristics in language execution from language competence. The textual realisation showed greater semantic validity of the verbs that the results of the associative experiment (for those verbs that are actively used in the creation of specially-processed text). On the other hand, not all verbs that belong to language competence are actively realized in texts. This confirms the fact that during the creation of a text, the preference is given to the verbs with wider semantic specialization.

Based on factual materials, the functional-onomasiological analysis of the verbs of psychical states is performed. The analysis shows that a full-fledged character unit denoting a psychical state in a text may be a separate lexeme, a phrase, a word with a subordinating sentence etc. It is proved in the thesis that a necessary parameter of the functional type of the verb is its distribution.

Keywords: semantics, predicate, emotional verbs, associative experiment, frame, frame analysis, statistical measurement, contextual analysis, functional-onomasiological characteristics.

Размещено на Allbest.ru