Лексико-фразеологічна основа текстів політичних дискусій (на матеріалі української преси кінця ХХ – початку ХХІ століття)

5. Для сучасного полемічного дискурсу характерний процес творення політичних метафор. Чотири концептуальні сфери (“Соціум”, “Людина”, “Природа”, “Артефакти”) реалізуються в 12 продуктивних метафоричних моделях.

Розгалужена фреймово-слотова структура властива таким метафоричним моделям: “політичні реалії - хвороба”, “політична дійсність - театр”, “політична дійсність - війна”, “політичні реалії - кримінальний світ”, “політичні реалії - спортивні змагання”. Метафоричні утворення виступають засобами експресивно-оцінної інтерпретації політичної дійсності.

Нова політична реальність зумовлює виникнення нових асоціативних зв'язків, реалізованих у нових фреймах та слотах поширених моделей метафор.

Метафоричні моделі в жанрі політичної дискусії виконують маніпулятивну функцію, впливаючи на сприймання адресата політичного дискурсу, на формування мовних стереотипів. Політичні метафори належать до засобів аргументування, переконування опонента (аргумент до досвіду, аргумент до культурних традицій тощо).

Через семантичну структуру політичної метафори послідовно реалізується прагматична настанова адресанта - створення іронічного тексту, в якому висловлюється зневажливе ставлення до політичної події чи особи.

До складу метафор входить суспільно-політична лексика на зразок: влада, президент, вибори, політичні інститути, політичний діяч, Конституція, держава тощо. У відповідних контекстах ця лексика формує оцінно-знижений політичний дискурс.

6. На підставі аналізу словникових дефініцій та текстової реалізації семантики лексеми політика запропоновано схему концептуально-польової структури названого поняття. Макроконцепт “політика” представлено чотирма мікрополями, серед яких виділено “влада”, “вибори”, “суб'єкти політики”, “методи і засоби впливу”.

7. Характерна ознака текстів політичних дискусій кінця ХХ - початку ХХІ століття - функціонування вторинних номінацій - перифрастичних структур, що утворюють розгалужені синонімічні ряди. Комунікативно-прагматичний оцінний зміст вторинних номінацій пов'язаний з некоректним аргументом до особи, оскільки акцентується увага реципієнта на переважно негативних рисах і якостях політика. Перифрази на позначення назв осіб створюють відповідний імідж політика, виконують у дискусіях ідентифікуючу чи емотивну функцію, слугують для створення іронічної конотації.

8. Фразеологізми із соматичним компонентом репрезентують концепт “влада”. Серед них переважають фразеологічні одиниці пейоративного, іронічно-зниженого, часто агресивного характеру. Іронічне забарвлення оцінних висловів зафіксовано не лише в семантиці, а й у графічному зображенні прагмем, зокрема у використанні графосемантичних лапок.

9. Лексико-фразеологічним засобам у текстах політичних дискусій властива стереотипність у висловленні негації щодо політичних опонентів, їхніх дій тощо. Паралельно з тенденцією до стереотипізації відзначено практику використання трансформованих фразеологізмів, що зумовлено їхніми оцінними якостями та можливостями ефективного впливу на опонента. Прагматична роль оказіонально модифікованих ФО виявляється в застосуванні ефекту новизни. Видозмінений фразеологізм у дискусійному тексті інтенсифікує зміст, наявний у прямій номінації.

10. Психолінгвістичний експеримент щодо стимулу “влада” підтвердив тенденцію до збільшення в сучасних ЗМІ кількості оцінних асоціацій агресивного характеру.

Основні положення дисертації висвітлено в таких публікаціях

1. Андрейченко О.І. Роль фразеологізмів у жанрі політичної дискусії // Культура слова. - К.: Ін-т української мови, 2002. - Вип. 61. - С. 77 - 81.

2. Андрейченко О.І. Структурно-семантичні та синонімічні функції фразеологізмів у політичній дискусії // Система і структура східнослов'янських мов. - К., 2003. - С. 113 - 118.

3. Андрейченко О.І. Фразеологізми з соматичним компонентом у текстах політичних дискусій // Культура народов Причерноморья. - № 53. - Симферополь, 2004. - С 7 -11.

4. Андрейченко О.І. Національно-культурна конотація фразеологізмів у жанрі політичної дискусії // Актуальные проблемы вербальной коммуникации: язык и общество. Сборник научных трудов - К, 2004. - С. 6 - 10.

5. Андрейченко О.І. Трансформації фразеологічних одиниць у жанрі політичної дискусії // Вісник Луганського педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. - № 11 (79). - Луганськ, 2004. - С. 136 - 142.

6. Андрейченко О.І. Метафора війни у жанрі політичної дискусії // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови: Збірник наукових праць. - К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2006. - Випуск 2. - С. 197 - 201.

Анотація

Андрейченко О.І. Лексико-фразеологічна основа текстів політичних дискусій (на матеріалі української преси кінця ХХ - початку ХХІ століття). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10. 02. 01 - українська мова. - Інститут української мови НАН України. - Київ, 2006.

Дисертацію присвячено аналізові лексики та фразеології у текстах політичних дискусій кінця ХХ - початку ХХІ століття. У роботі виявлено комунікативні ознаки політичної дискусії як різновиду політичного дискурсу, проаналізовано лексико-фразеологічну основу вираження аргументів. Обов'язковий складник дискусії - аргументативність, доказовість, однак у досліджуваних текстах не завжди засвідчено цю ознаку. Неодмінний компонент дискусії - оцінна лексика та фразеологія.

У сучасному політично-полемічному дискурсі побутують певні метафоричні моделі, що образно відтворюють сучасне політичне життя. Домінує антропоцентрична (концептуальні сфери “Соціум”, “Людина”, “Природа”, “Артефакти”) модель метафор, репрезентована 12 різновидами: політична дійсність - театр, політична реалії - війна, політичні реалії - кримінальний світ, політичні реалії - спортивні змагання тощо.

Характерна ознака досліджуваних текстів - наявність вторинних номінацій - стереотипних перифрастичних висловів, орієнтованих на створення образу політичного опонента як ворога. Вони використовуються як аргументи до особи.

Серед зафіксованих фразеологізмів розглянуто ФО із соматичним компонентом. Явище модифікації засвідчує інтенсифікацію пейоративного, іронічно-зниженого, часто агресивного змісту цих мовних засобів.

Результати психолінгвістичного експерименту підтверджують тенденцію до збільшення кількості в сучасній мовній практиці негативних оцінних асоціацій щодо стимулу “Влада”.

Укладено словник політичних метафор. Словникові статті побудовані за приципом “сфера-джерело (спосіб метафоричного осмислення) - сфера-мета (політичні реалії)”.

Ключові слова: політична дискусія, політичний дискурс, аргументи, концепт, фрейм, слот, політична метафора, метафорична модель, перифрастичні мовні стереотипи, фразеологічні одиниці з соматичним компонентом.

Аннотация

Андрейченко О.И. Лексико-фразеологическая основа текстов политических дискуссий (на материале украинской прессы конца ХХ - начала ХХІ столетия). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10. 02. 01 - украинский язык. - Институт украинского языка НАН Украины. - Киев, 2006.

Диссертация посвящена вопросам изучения лексики и фразеологии в текстах политических дискуссий конца ХХ - начала ХХІ века.

Первый раздел освещает теоретические основы исследования текстов политических дискуссий. Определены жанровые особенности политической дискуссии, проявляющиеся в употреблении лексико-фразеологических средств аргументации, доказательства.

Второй раздел посвящен концептуальному анализу современных политических метафор, описанию фреймово-слотовой структуры метафорических моделей.

Метафорические структуры - составляющая национальной языковой картини мира. Семантическое моделирование позволяет определить продуктивные, актуальные политические метафоры. В исследуемых текстах доминирует антропоцентрическая модель метафор. Установлено, что современные политические метафоры в текстах политических дискуссий являются производными 12 продуктивных метафорических моделей: политическая действительность - это театр, политические реалии - это криминальный мир, политические реалии - это война, политические реалии - это спортивные состязания и т.д.

Фреймово-слотовое структурирование понятийных сфер-источников метафорических моделей позволяет глубже проникнуть в сущность языковой репрезентации современной политической жизни. Характер ряда выявленных сфер-целей свидетельствует о наличии агрессивного, антагонистического начала в семантической структуре политических метафор.

Составляющие макроконцепта “Политика” - “власть”, “выборы”, “политические субъекты”, “методы и средства влияния” актуализируют различные метафорические модели, выбор которых не случаен, поскольку демонстрирует определенную позицию адресанта и рассчитан на интенсификацию влияния на адресата.

Результаты психолингвистического эксперимента “Выявление характерных признаков концепта “Власть” подтверждают тенденцию к увеличению в современной практике СМИ количества оценочных ассоциаций агрессивного, пейоративного характера.

В третьем разделе осуществлен анализ стереотипных перифрастических выражений, образно моделирующих концепт “власть”. Тексты политических дискуссий, ориентированные на создание образа политического опонента как “чужого”, врага, используют перифразы в качестве аргументов к личности. Компонентный анализ позволил определить семантику пейоративных перифрастических выражений.

Четвертый раздел посвящен структурно-семантическому анализу фразеологических единиц с соматическим компонентом, а также определению функций модифицированных ФЕ. Фразеологизмы с соматическим компонентом и трансформированные ФЕ используются в качестве аргумента к эмоциям реципиента.

Коммуникативная функция языка определяется иллокутивными силами адресанта информации, позволяющему выразить свою политическую позицию средствами языка. Основной принцип коммуникативной стратегии текста состоит в том, чтобы языковая форма наиболее полно отражала взгляды, политическую позицию, интенции адресанта. В работе констатируется, что лексика и фразеология активно используются как средство аргументации в текстах политических дискуссий конца ХХ - начала ХХІ века.

Приложением к диссертации является “Словарь политических метафор” (составлен на материале политических текстов конца ХХ - начала ХХІ века).

Словарные статьи составлены по принципу “сфера-источник (способ метафорического осмысления) - сфера-цель (политические реалии)”. Знакомясь со статьями, читатель имеет возможность увидеть, как в современном языковом сознании отражаются взгляды на политику, власть и т. п.

Ключевые слова: политическая дискуссия, политический дискурс, аргументы, концепт, фрейм, слот, политическая метафора, метафорическая модель, перифрастические языковые стереотипы, фразеологические единицы с соматическим компонентом.

Annotation

Andreychenko O.I. Lexico-phraseological basis of political discussion texts (on the materials of the Ukrainian mass media, the end of 20-th - the beginning of the 21-st centuries). - Manuscript.

Dissertation for the candidate degree in Philology. Speciality 10.02.01 - Ukrainian language. - Institute of the Ukrainian language the Ukraine National Academy of Sciences, Kyiv, 2006.

The dissertation is dedicated to the analyses of lexis and phraseology in political discussion texts of the end of 20-th - the beginning of the 21-st centuries. The communicative characteristics of political discourse have been found out in the research, the lexico-phraseological basis of expressing arguments has been analyzed. It turned out that evaluative vocabulary and phraseology are very important components of a discussion.

Metaphorical models, which figuratively represent political life of modern society, have been described. The dominative is antropocentric metaphorical model, which is represented by 12 types.

One of the main characteristics of political texts is the usage of periphrastic expressions, which are aimed to create the image of a political opponent as the image of enemy.

Phraseological units with a somatic component have been described.

The dictionary of political metaphors has been created.

Key-words: political discussion, arguments, political discourse, concept, slot, political metaphor, metaphorical model, periphrastic language stereotypes, phraseological units with a somatic component, source-sphere.

Размещено на Allbest.ru