Асоціативно-семантична група як форма парадигматичної організації лексики (на матеріалі назв сезонів у російській мові)
Темпоральні, квалітативно-темпоральні і квалітативно-предметні ознаки. Асоціативний зв’язок між лексемами. Асоціативно-семантичні пари, які у сукупності складають асоціативно-семантичну групу першого рівня. Асоціативно-семантична парадигма рефлексем.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.10.2013 |
Размер файла | 59,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Слива Т.В. Психолингвистический эксперимент как метод выявления ассоциативно-тематичских групп // Актуальні проблеми менталінгвістики: Науковий збірник. Частина 2. - Черкаси: Видавничий відділ ЧДУ, 2001. - С.11-16.
Слива Т.В. Ассоциативно-семантическая группа как элемент лексической системы // “Белорусско-русско-польское сопоставительное языкознание, литературоведение, культурология”. - Витебск, 2003. - С.33-35.
Слива Т.В. Семантическая природа ассоциативных связей // ХІ Международная конференция по функциональной лингвистике: Сборник научных докладов. - Ялта, 2004. - С. 330-331.
Слива Т.В. Ассоциативно-семантические связи со словом зима // Актуальні проблеми менталінгвістики: Збірник наукових статей за матеріалами IV Міжнародної наукової конференції. - Черкаси: Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2005. - С. 211-213.
Слива Т.В. Функционирование в тексте членов ассоциативно-семантической группы // ХІІ Международная конференция по функциональной лингвистике “Функционализм как основа лингвистических исследований”: Сборник научных докладов. - Ялта, 2005. - С. 320-322.
АНОТАЦІЯ
Слива Т. В. Асоціативно-семантична група як форма парадигматичної організації лексики (на матеріалі назв сезонів у російській мові). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.02 - російська мова. - Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 2005.
У дисертації виділяється та досліджується особлива лексико-семантична парадигма - асоціативно-семантична група, що може бути частиною асоціативно-семантичної структури.
Доказовою базою висунутої наукової гіпотези стали лексеми, що входять до ЛСГ “пори року”, які у роботі трактуються як вихідні слова асоціативно-семантичних груп (кауземи). У семантичній структурі цих слів виокремлено темпоральні, квалітативно-темпоральні і квалітативно-предметні ознаки, у межах яких кауземи семантично (на рівні “ядро - периферія”) поєднані зі словами інших денотативних зон (рефлексемами). За допомогою асоціативного експерименту з'ясовано наявність асоціативного зв'язку між цими лексемами. Каузема і рефлексеми утворюють асоціативно-семантичні пари, які у сукупності складають асоціативно-семантичну групу першого рівня (АСГI); рефлексеми АСГI самі стають кауземами для рефлексем, з якими формують асоціативно-семантичну групу другого рівня (АСГII), а ті, в свою чергу, - АСГIII. Сукупність вихідної кауземи і рефлексем, упорядкованих у АСГ різних рівнів, трактується як асоціативно-семантична структура (АСС).
Найчисленнішою є АСС з кауземою зима, найменш численною - АСС кауземи осень. Усі структури об'єднують асоціативно-семантичні групи трьох рівнів, окрім АСС осень, яка представлена рефлексемами двох рівнів.
Незважаючи на різноманітний кількісний і якісний склад асоціативно-семантичних структур, можна говорити про типову асоціативно-семантичну парадигму рефлексем, пов'язаних з назвами пір року. На рівні одного кроку (тобто у межах АСГ) рефлексеми реалізують аналогічні семантичні ознаки, а відмінності у складі денотативних зон зумовлені лише екстралінгвістичними причинами - квалітативними особливостями сезонів. Чим більше семантичних кроків відділяють рефлексеми від вихідної кауземи, тим більше вони різняться за значенням із рефлексемами інших АСС.
Ключові слова: лексико-семантична парадигма, семантична структура слова, асоціативно-семантична група, асоціативно-семантична структура, каузема, рефлексема.
АННОТАЦИЯ
лексема асоціативний парадигма семантичний
Слива Т. В. Ассоциативно-семантическая группа как форма парадигматической организации лексики (на материале названий сезонов в русском языке). - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык. - Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, Киев, 2005.
Диссертация посвящена исследованию особой лексико-семантической парадигмы - ассоциативно-семантической группы, которая является составной частью ассоциативно-семантической структуры: обосновывается возможность выделения такого типа парадигмы, определяется семантический механизм объединения слов в ее пределах.
Доказательной базой выдвинутой научной гипотезы стали лексемы, входящие в ЛСГ “времена года”, каждая из которых трактуется как исходное слово соответствующей ассоциативно-семантической группы (АСГ) (в работе для его обозначения используется термин каузема как коррелят психолингвистического термина ассоциант, или слово-стимул). В семантической структуре этих слов выделены темпоральные, квалитативно-темпоральные и квалитативно-предметные признаки, в пределах которых кауземы семантически связаны со словами других денотативных зон (рефлексемами, или, в терминологии психолингвистов, ассоциатами, словами-реакциями): семы, являющиеся в семантической структуре кауземы периферийными, на лексическом уровне эксплицируются в словах, для которых данное значение становится ядерным, а на периферии их семантической структуры представлена сема, выступающая ядерной в семантической структуре кауземы. В результате ассоциативного эксперимента установлена также ассоциативная связь между этими лексемами. Каузема и рефлексемы образуют ассоциативно-семантические пары, в совокупности формирующие, если каузема исходна, ассоциативно-семантическую группу первого уровня (АСГI); рефлексемы АСГI сами становятся кауземами для других рефлексем, с которыми составляют ассоциативно-семантическую группу второго уровня (АСГII), а те, в свою очередь, формируют АСГIII. Рефлексемы АСГ всех уровней, непосредственно или опосредованно семантически связанные с исходной кауземой, образуют ассоциативно-семантическую структуру (АСС) (в пределах которой при необходимости можно выделить ассоциативно-семантические цепочки).
В рамках темпорального признака каждое из названий сезонов ассоциативно-семантически связано с наименованиями других времен года, а также с названиями месяцев. Последние выступают кауземами для рефлексем второго уровня - обозначений соответствующих созвездий Зодиака и праздников.
Значительно большую группу образуют рефлексемы, реализующие в качестве ядерных квалитативно-темпоральные признаки - 'долгота светового дня', 'температурный режим', 'вид осадков'. Именно метеорологические особенности лежат в основе деления года на сезоны, при этом для основных сезонов характерно максимальное проявление признака, что находит отражение в АСГ с кауземами зима и лето. В АСГ, исходными словами которых являются названия переходных сезонов, входят лексемы, выражающие неполноту признака.
Квалитативно-предметные признаки отражают состояние окружающего мира на протяжении того или иного сезона. В составе всех ассоциативно-семантических структур представлены рефлексемы, в которых реализуются значения 'человек во времени', 'растения во времени', 'представители животного мира во времени'. Своеобразие квалитативно-предметных рефлексем заключается в том, что на первом уровне структур обычно представлены гиперонимы, а на втором - их гипонимы, поэтому слова, относящиеся к денотативным зонам второго уровня, как правило, образуют открытые ряды.
В семантической структуре названий времен года представлен вторичный признак 'пора жизни человека', актуализация которого происходит в результате переносного употребления “сезонных” лексем. Однако такие номемы, равно как и эмотивы, не вошли в состав АСС, поскольку семантическая связь имеет односторонний характер: в смысловой структуре слов с эмотивным значением не представлены семы, обозначающие сезон.
Ассоциативно-семантические структуры, исходными кауземами которых являются члены ЛСГ “времена года”, различаются по мощности. Максимальной в количественном отношении является АСС зима, самой малочисленной - АСС осень, причем “глубина” данной АСС составляет всего два уровня, в то время как остальные ассоциативно-семантические структуры объединяют рефлексемы трех уровней. АСС лето и весна имеют приблизительно одинаковое количество единиц.
Несмотря на различный количественный и качественный состав ассоциативно-семантических структур, можно говорить о типовой ассоциативно-семантической парадигме лексем, связанных с названиями времен года. На уровне одного шага (то есть в пределах АСГI) рефлексемы реализуют аналогичные семантические признаки, а отличие в составе денотативных зон обусловлены лишь экстралингвистическими причинами - квалитативными особенностями сезонов. Чем больше семантических шагов отделяют рефлексемы от исходной кауземы, тем более они отличаются по смыслу от рефлексем других АСС.
Следует отметить, что не все ЛСВ многозначных слов-рефлексем вошли в состав АСС. Так, в ассоциативно-семантической структуре с кауземой зима слово снег представлено во всех своих значениях (три ЛСВ), а в АСС весна и осень только в двух, причем для весны более характерен ЛСВ2, а для осени - ЛСВ1. Если в ассоциативно-семантической структуре было представлено несколько ЛСВ одного слова, они обычно относятся к различным денотативным зонам, в том числе и расположенным на разных уровнях структуры.
Некоторые рефлексемы имеют полиассоциативный характер и в пределах одной АСС, и на межструктурном уровне. Внутриструктурная полиассоциативность обусловлена особенностями семантики рефлексем, в которой одновременно представлены несколько интегральных сем (например, названия болезней в АСС зима и лето, названия сельскохозяйственных работ в АСС зима). На межструктурном уровне полиассоциативность детерминируется экстралингвистическими причинами - соположенностью сезонов (одни и те же названия температуры воздуха и осадков входят в несколько АСС).
Итак, проведенное исследование доказало возможность выделения такого типа парадигм, как ассоциативно-семантическая группа и ассоциативно-семантическая структура. Они выделяются с учетом и собственно семантических связей между словами, которые входят в эти лексические объединения, и экстралингвистических факторов.
Перспективу исследования составляет изучение роли слов одной АСС в организации художественного текста.
Ключевые слова: лексико-семантическая парадигма, семантическая структура слова, ассоциативно-семантическая группа, ассоциативно-семантическая структура, каузема, рефлексема.
ANNOTATION
Slyva T.V. - Associative-semantic group as a form of the paradigmatic organization of lexical units (in the material of the name of seasons in Russian). - The Manuscript.
Dissertation for a Candidate Degree in Philology. - Speciality 10.02.02 - Russian Language. - M. P. Dragomanov National Pedagogical University, Kyiv, 2005.
The particular lexico-semantic paradigm - associative-semantic group (ASG associative-semantic group) which is the part of associative-semantic structure (ASS) - is investigated and marked out in the thesis. The basic subject-matter of the suggested scientific hypothesis is the words which are the members of the lexico-semantic group “the names of seasons” which are treated as top of the associative-semantic groups (kauzema). In the semantic structure of this words the temporal, qualitative-temporal and qualitative-subject features within which kauzema semantically (at the level “nucleus-periphery”) connected with the words of there denotative areas (reflexemes) are marked out in the research. By means of the associative experiment the presence of associative connection was distinguished. The kauzema and reflexems make up the associative-semantic group of the first level (ASGI), the reflexemes ASGI become kauzemas for the reflexemes with which they create associative-semantic group of the second level, and those, in their turn, form ASGIII. The whole complex of all reflexemes, arranged in ASG with kauzema at the head, is treated as the associative-semantic structure.
The most frequently used is the ASS with the kauzema “winter”, the less frequently used is the ASS of the kauzema “autumn”. All the structures unite associative-semantic groups of three levels (with the exeption of “autumn”, which is presented by the reflexemes of two levels).
Despite the various qualitative and qualificative composition of associative-semantic structures, there is typical associative-semantic paradigm of the lexems connected with the names of seasons. At the level of one step (i.e. within ASG) the reflexemes realize identical semantic feature and the difference of denotative areas in the structures are caused only by extralinguistic reasons - qualitative peculiarities of seasons. The more semantic steps distinguish reflexemes from the top kauzema, the more they are different in the meaning from other ASS.
Key words: lexico-semantic paradigm, semantic structure of the word, associative-semantic group, associative-semantic structure, kauzema, reflexema.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Роль імені в давньоєврейській мові. Асоціативно-семантичні лінії в імені Ісус Христос. Лексеми на позначення віри, їх кількість у текстах Нового Заповіту. Аналіз імені Первосвященик. Вираз "Ісус як Цар". Лінгвістична інтерпретація найменування Христос.
реферат [22,0 K], добавлен 29.01.2014Суть асоціативних зв’язків, реалізованих у межах асоціативно-семантичного поля концепту "кохання". Виявлення найчастотніших асоціацій, породжуваних концептом "кохання". Збереження їхнього функціонально-прагматичного навантаження в українському перекладі.
статья [33,5 K], добавлен 07.11.2017Соматична лексика, її роль у пізнанні картини світу. Лексико-семантичні групи і розряди соматизмів. Лексико-семантична група соматизмів у фразеології. У роботі під соматизмами розуміються мовні засоби позначення явищ, що відносяться до сфери тілесності.
реферат [24,2 K], добавлен 17.01.2009Поняття фразеологічної одиниці; історія вивчення української фразеології. Дослідження утворення фразеологізмів: джерела, ознаки, лексико-семантична структура, форма та функціонування фразеологічних одиниць; класифікація фразеологізмів зі словом око/очі.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 26.02.2012Проблеми словотвірної семантики та мотивації фемінітивів cучасної української мови. Лексико-семантична організація жіночих номінацій. Творення іменників зі значенням жіночої статі. Семантичні відношення між апелятивами на позначення назв жіночого роду.
дипломная работа [150,5 K], добавлен 09.04.2012Лексико-семантична характеристика та стилістичне використання вигукової лексики. Поняття та структурно-семантичні особливості ономатопоетичних слів та їх функціонально-стилістичний аспект. Класифікація вигуків та звуконаслідувальних слів української мови.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 03.10.2014Психологічні особливості емоції страху. Поняття концепту, його семантична структура в англомовній картині світу. Інтонаційні, лінгвокогнітивні та семантичні аспекти засоби вираження концепту страх у англійському мовленні на матеріалах відеофільмів.
дипломная работа [150,2 K], добавлен 04.11.2009Назви осіб із семантикою суб’єктивної оцінки в українській мові. Демінутиви в системі назв осіб. Творення зменшено-пестливих форм в українській мові. Негативно-оцінні назви у значенні позитивно-оцінних. Словотворення аугментативів в українській мові.
курсовая работа [41,2 K], добавлен 27.08.2010Прикметник як категорія означуваних слів, особливості його параметричної форми. Типи лексичного значення слова та семантична деривація. Поняття валентності в лінгвістиці. Семантична структура параметричних прикметників в англійській і українській мовах.
дипломная работа [149,2 K], добавлен 12.06.2015Поняття концепту в мовознавстві. Семантична і структурна будова прислів’їв і приказок та їх репрезентація у мові. Сутність паремії в лінгвістиці. Представлення концепту "життя" у словниках, його істинна (пропозиційна) частина та семантичне наповнення.
курсовая работа [48,2 K], добавлен 03.05.2014Лексико-семантична група як мікросистема в системі мови. Аналіз ЛСП "коштовне каміння" в англійській мові в семантичному, мотиваційному та культурологічному аспектах. Дослідження його функціонування в англомовних художніх прозових та поетичних творах.
курсовая работа [35,8 K], добавлен 10.04.2014Історія становлення ономастики як науки. Особливості топонімічних назв. Лінійні та локальні урбоніми, їх відмінності. Структурно-семантична характеристика урбонімів м. Херсона: найменування розважальних і торгівельних закладів, вулиць і площ міста.
дипломная работа [110,3 K], добавлен 26.09.2013Сутність та ціль метафори, шляхи її утворення. Значення символів деревних рослин, їх поєднання з іншими словами у поетичних текстах фольклористичного характеру. Метафоричні порівняння з дендронімною основою для назв жінок та чоловіків в українській мові.
курсовая работа [55,1 K], добавлен 04.04.2012Лінгвокогнітивні основи аналізу англомовних засобів вираження емоційного концепту "страх". Прототипова організація і лексико-семантична парцеляція номінативного простору "страх" у сучасній англійській мові. Способи представлення концепту у художній прозі.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 27.03.2011Лексико-семантична система — одна з найскладніших мовних систем, що зумовлено багатовимірністю її структури, неоднорідністю її одиниць, різноманітністю відображень. Парадигматичні, синтагматичні, епідигматичні відношення лексико-семантичної системи.
реферат [33,8 K], добавлен 15.08.2008Перша фіксація полонізму в українській мові і його слова-відповідника в польській мові. Можливості полонізму та його частотність в українській мові ХVІ – першої половини ХVII ст., значимість слова-відповідника і ступінь розповсюдження в польській мові.
автореферат [62,4 K], добавлен 10.04.2009Терміни, їх визначення та класифікація, проблеми термінології. Класифікація терміна: номенклатура, професіоналізми. Структурно-семантичні особливості термінів в англійській мові та їх переклад. Потенціал терміна, його словотвірна парадигма.
курсовая работа [42,0 K], добавлен 25.10.2007Вивчення фразеології як джерела збагачення мови. Критерії виділення фразеологізмів, морфолого-синтаксична та структурно-семантична оформленість фразеологічних одиниць. Структурно-семантична класифікація фразеологізмів, які містять назви свійських тварин.
курсовая работа [48,2 K], добавлен 02.01.2013Модальність як функціонально-семантична категорія. Концептуальні підходи до визначення поняття модальності у лінгвістиці. Класифікація видів модальності. Засоби вираження модальності при перекладі текстів різних жанрів з англійської мови на українську.
курсовая работа [133,0 K], добавлен 22.12.2010Василь Симоненко - "витязь молодої української поезії". Лінгвістичне трактування антонімії. Особливості антонімії Василя Симоненка. Семантична і морфологічна класифікація. Класифікація з структурного погляду. Стилістичне використання антонімів.
творческая работа [64,5 K], добавлен 22.03.2008