Етнічна номінація в сучасній англійській мові відбувається за участі мовця-англійця [ДЕХТО: агенс], який називає [ДІЄ] за допомогою етнономінації [ЩОСЬ: інструмент] представника іншого народу [ДЕХТО: пацієнс] з певним наміром [МЕТА], що приводить до ототожнення або відчуження мовця стосовно особи іншої національності [РЕЗУЛЬТАТ].

Відповідно у процесі міжетнічної взаємодії англієць виступає агенсом, який за допомогою етнонімічної назви певним чином впливає на пацієнса, тобто на представника іншого народу або на цілу спільноту:

Розглянемо дію моделі етнічної номінації:

`I went into town,' he said, not having mentioned this to her previously.

`To see the Jew [ЩОСЬ: інструмент]. I know.'

`I wish you wouldn't call him that [ДІЄ: називає],' he said.

`His name's Jacob [ДЕХТО: пацієнс].' She repeated it ten times over.

`I know it's what everybody else [ДЕХТО: агенс] here [ТУТ-ЗАРАЗ: країна] calls him [ДІЄ: називає], but I thought you were different [ТАКИЙаг: якість],' he said (R.Edric).

Рис. 2. Концептуальна модель етнічної номінації

У наведеному вище прикладі не всі елементи концептуальної моделі етнічної номінації знаходять своє мовленнєве вираження. Проте активація виділених слотів виявляється достатньою для ідентифікації та відокремлення єврея Джейкоба від жителів селища-англійців.

Нормативні позначення представників чужих народів виступають загальноприйнятими або офіційними етнонімами (Bulgarian - болгарин, Japanese - японець, Spaniard - іспанець). Неофіційні назви, які представники одного етносу використовують стосовно представників іншого, є етнонімами-прізвиськами - пейоративними назвами (moustache Pete - італієць, bubble - грек, hun - німець) та етнофобізмами - табуйованими та образливими назвами (yellow-bellу - мексиканець, herring-choker - норвежець), що здебільшого належать до стилістично зниженої лексики та сленгу. Прізвиська виконують номінативну функцію, надаючи “чужим” етнічним спільнотам та їх представникам ще одну додаткову назву. Обов'язковим компонентом у семантиці прізвиська є іронічна, жартівлива або відверто образлива характеристика референта.

Для позначення певного народу серед неофіційних етнономінацій у сучасній англійській мові використовується модель власне ім'я - етнічне прізвисько: власні імена (Ivan - росіянин, Jean Crapaud - француз, Moses - єврей, Otto - німець); імена літературних персонажів та вигаданих осіб (Robert Macaire - француз, Bosche - німець); імена святих (Taffy [St. David] - валлієць). Такі власні імена мають репрезентативний, узагальнюючий характер. Етнічні прізвиська, створені на основі власних імен, поєднують ознаки як онімів, так і апелятивів. Подібні власні імена зазнають неповної апелятивації та вживаються для позначення нового денотата (а саме - етносу) за рахунок зміни або розширення значення антропоніму: Fritz, Freddy, Heinie - німець, Ivan Ivanovich - росіянин, Abie, Ikie, Heimie - єврей, Nic Frog - голландець, Fred, Roy - австралієць, Antonio, Tony - італієць. Етноніми-прізвиська, що походять від антропонімів, містять певну національно-культурну інформацію, а семантика цих онімів містить суб'єктивне ставлення до етносу-референта.

Для створення пейоративних етнонімів-прізвиськ у сучасній англійській мові також використовуються такі моделі: фізична ознака / перцептивний образ - етнічне прізвисько: колір шкіри (shoe-shine - афроамериканець); розріз/форма очей (slant-eyed - представники східних народів); тип волосся/зачіска (pig-tailed - китаєць); зріст/статура (little people - представники східних народів); переосмислені зооніми (crow - афроамериканець, frog - француз, goose, kangaroo - єврей); офіційний етнонім - етнічне прізвисько: загальноприйнятий скорочений та спотворений зовнішній етнонім (Argie - аргентинець, Aussie - австралієць, Itie, Eye-talian - італієць, Paki - пакистанець); спотворений автоетнонім етносу (nip - японець, Polake, Pollack - поляк, Russki - росіянин); переосмислена назва іншого народу (green nigger - ірландець); соціокультурна ознака - етнічне прізвисько: предмети матеріальної культури (chopstick - представники східних народів, raghead - араб); національна їжа (krauthead - німець, pepper-belly - мексиканець); національна символіка (kiwi - новозеландець); властива діяльність (bogtrotter - ірландець); ідеологічна ознака - етнічне прізвисько: приналежність до політичної партії (commie - росіянин, chicom - китаєць); зазначення політичного ладу країни (Sovs - росіяни та жителі країн СНД).

Етнономінації образного характеру, які вказують на зовнішність, расові відмінності, соціокультурні властивості, спосіб життя, типову поведінку, гастрономічні уподобання представників “чужого” народу, створюються за допомогою переосмислення значення лексичної одиниці на підставі метафоричного та метонімічного переносів. Відповідно до похідних сфер, з яких залучаються назви об'єктів та явищ для створення образних назв “чужих” етносів, образні етнономінації розподіляються на три основні тематичні групи (біоморфні, соціоморфні та предметні). Для створення метафоричного портрету іноземців у сучасній англійській мові використовуються біоморфні (зооморфна: bug - ірландець; goose - єврей та ботанічна: aubergine - афроамериканець) і соціоморфні (bog Irish - ірландець) метафори. Серед неофіційних етнономінацій представників “чужих” народів у сучасній англійській мові використовуються метонімічні переноси, що спираються на біоморфні (антропоморфні: squarehead - німець; зооморфні: cammel-jammer - араб; ботанічні: mushroom-pickers - чехи), соціоморфні (spic/spick - мексиканець або іспаномовна особа, wetback - мексиканець) та предметні (handkerchief-head - негр, krauthead, cabbage-head - німець, potato-head - ірландець, grease-gut, tacohead - мексиканець, butterbox - голландець) сутності.

Офіційні етноніми функціонують у складі фразеологічних одиниць. У їхній семантичній структурі етноніми уточнюють, модифікують значення основного компонента фразеологізму, викликають переосмислення його значення: to assist in the French sense - бути присутнім, але не брати участі; a Jewish waltz - угода, під час якої торгуються з метою досягнути якомога більшого зиску; Dutch heat - випивка, за яку всі платять порівну; Dutch auction - аукціон, на якому ціни, спочатку дуже високі, поступово знижуються, доки не знайдеться купець; Mexican stand-off - протистояння, суперечка. Етноніми можуть спричиняти антонімічні відношення між первинним та переосмисленим значенням основного компонента фразеологізму: Dutch nightingale - жаба, так званий `голландський соловейко'. Входячи до складу фразеологізму та приписуючи відповідні якості певному етносу, етноніми можуть забезпечувати якісну характеристику й оцінку денотата: to turn Turk - стати дражливим, зарозумілим, бундючним, жорстоким; to weep Irish - вдавати смуток; as hard hearted as a Scot of Scotland - безсердечна людина.

Розділ 3. “Функціонування етнономінацій у ситуації спілкування англійців з представниками інших народів”. Національні особливості світосприйняття визначають специфіку комунікативної взаємодії англійців з представниками “чужих” етносів. Міжетнічне спілкування визначається, з одного боку, стереотипним (упередженим або толерантним) ставленням до “чужих” народів, а з іншого - вимогами принципу політичної коректності та мирного співіснування різних націй. Наявні у суспільстві етнічні упередження виявляються у використанні неофіційних етнономінацій та впливають на вибір мовцем комунікативних стратегій і мовленнєвих тактик.

Для номінації іноземців як представників групи “ВОНИ-чужі” у творах сучасної англійської художньої прози персонажами-англійцями використовуються такі комунікативні стратегії, для реалізації яких вживаються офіційні етноніми, етнофобізми та етноніми-прізвиська:

1. Стратегія ідентифікації національної приналежності особи. Можливість використання зазначеної стратегії для номінації як іноземців, так і представників МИ-групи (англійців) зумовлює широке застосування стратегії ідентифікації у міжетнічній взаємодії. Визначення національності іноземця із залученням офіційних етнонімів дозволяє мовцю-англійцю уникнути негативної оцінки представника “чужого” народу, приховати упереджене або прихильне ставлення до останнього. Використання нейтральних офіційних етнонімів відповідає сучасним вимогам політичної коректності під час міжетнічного спілкування:

… there have been a succession of au pairs and I have seen a few of them crying in this kitchen. There was the Sardinian, who missed her mum's cooking. The Finn who missed her boyfriend. The German who discovered she didn't like getting out of bed before noon (T.Parsons).

У наведеному вище прикладі досягнення стратегічної мети ідентифікації особи забезпечується використанням тактики зазначення національності, для чого вживаються офіційні етноніми the Finn та the German.

У межах стратегії ідентифікації національної приналежності особи тактика зазначення національності здебільшого вживається у поєднанні з тактикою вказування на походження особи (he was Turkish, … he had been born in Istanbul):

His name was Conrad. Very little was known about him, although it was said that he was Turkish, that he had been born in Istanbul, the son of a butcher … (A.Horowitz).

Використання офіційних етнономінацій також забезпечує розгортання тактики вказування на фізичні якості та колір шкіри іноземця:

`Are you worki' mate?'

The Somalian-looking driver squinted at her, then rolled down his window. `Pardon?' (C.Newland).

У випадку застосування тактики вказування на колір шкіри іноземця відбувається загальна ідентифікація останнього як представника не стільки окремого народу, скільки відповідної раси:

A brown-skinned woman sat on one of the stools… Two white men in suits stood beside the woman… Beside them were three black girls dressed in a jeans, jumpers and the shiny black raincoats that were currently so fashionable (C.Newland).

2. Оцінно-характеризуюча стратегія. Одним з основних комунікативних завдань у ситуації міжетнічного спілкування є надання характеристик та оцінки представникам “чужого” народу й їхнім діям (Т.А. ван Дейк). Досягнення загальної стратегічної мети може здійснюватися завдяки використанню однієї або декількох мовленнєвих тактик із залученням офіційних етнонімів, які набувають певних оцінних конотацій, але не призводять до приниження або образи іноземців:

The Japanese, that exquisitely reserved tribe, sing without any shyness at all, and I see that Hamish is right: karaoke is an outlet for emotion in a society where emotions are not encouraged to spill out all over the place, a society on the other side of the planet where they still expect their people to maintain the stiff upper lip (T.Parsons).

Мовцем-англійцем застосовуються такі тактики реалізації оцінно-характеризуючої стратегії щодо японців:

тактика приписування стереотипних якостей (The Japanese, that exquisitely reserved tribe);

тактика контрасту (Т.А. ван Дейк). Англієць Алфі Бадд стверджує, що японці, які зазвичай є дуже стриманими, вільно та несоромлячись співають на караоке ([The Japanese] sing without any shyness at all), для чого тактика приписування стереотипних якостей поєднується з тактикою контрасту.

У наступному прикладі тактика приписування стереотипних якостей (all Georgians are thieves and vagabonds, and better behind bars…) поєднується з тактикою узагальнення (термін М.Раплей, Ч.Антакі) (all Georgians):

`Merlin will not repeat not add to his report on the repression of Georgian nationalism and the rioting in Tbilisi. Not being himself a Georgian, he takes the traditional Russian view that all Georgians are thieves and vagabonds, and better behind bars…' (J.le Carrй).

3. Стратегія позитивної самопрезентації мовця-англійця. Під час стратегічної організації висловлень з приводу такої “делікатної” теми, як міжетнічні стосунки, адресант зазвичай керується загальною установкою на створення або підтримання власного позитивного образу. Ця установка є основою стратегії позитивної самопрезентації (Т.А. ван Дейк, О.С.Іссерс). У межах стратегії позитивної самопрезентації англієць залучає нейтральні позначення іноземців, використовуючи офіційні етноніми:

`You were talking to the Jew,' she said.

`His name is Jacob, and he's a Dutchman.'

`He's a Jew. Everybody knows that.'

`Then perhaps they should learn some more about him.'

`He's still a Jew,' she said, but the vehemence in her voice had faded.

`So tell me what you understand by that.' He knew she was repeating what others had already said, and that any true prejudice was not her own (R.Edric).

У наведеному прикладі у межах стратегії позитивної самопрезентації мовець-англієць використовує тактику поправки (His name is Jacob, and he's a Dutchman) та тактику заперечення негативних фактів щодо іноземця (Then perhaps they should learn some more about him).

Використання офіційних етнонімів у межах цієї стратегії зумовлено прагненням мовця висловлюватися таким чином, щоб а ні його судження, а ні він сам не сприймалися представниками соціуму як упереджені, несправедливі або расистські (Т.А. ван Дейк).

4. Стратегія приниження представників чужих етнічних груп. Головною метою мовця-англійця у ситуації міжкультурної комунікації може бути дистанціювання “чужих” етнічних груп відносно своєї МИ-групи, а провідною виступає стратегія приниження представника іншого народу. Для реалізації цієї стратегії використовуються етнофобізми й етноніми-прізвиська, які є образливими позначеннями іноземців. Стратегія приниження співвідноситься зі стратегією дискредитації (у термінах О.С.Іссерс), з тією різницею, що остання є більш загальною та використовується у ширшому колі комунікативних ситуацій.

Для ілюстрації стратегії приниження з використанням образливих позначень іноземця наведемо ситуацію міжетнічної взаємодії з роману Т. Парсонза, а саме, діалог, що відбувся між англійцем-відвідувачем китайського ресторанчику та продавцем-китаянкою:

`Just give us a fucking bag of chips, you monkey.'

`No dirty words! Chips only with meal!' She taps a menu with her biro.

`Just give us a bag of fucking chips, you old cow,' he says.

`I don't want any greasy foreign muck,' says the skinhead. `I don't want any of your sweet and sour crap. Just … give … me … a … bag … of … fucking … chips.'

Muttering to himself about Chinks and chips and greasy foreign muck, he leaves the Shanghai Dragon, slamming the door behind him (T.Parsons).

Звертаючись до продавця (you monkey, you old cow), мовець-англієць використовує грубі інвективні вирази (greasy foreign muck) та вдається до тактики вербалізації образливих характеристик іноземця. Неодноразове використання мовцем вульгаризмів і табуйованої лексики (a fucking bag of chips) є реалізацією тактики інвективізації власного мовлення, спрямоване на досягнення максимального прагматичного ефекту - виявити зневажливе ставлення до співрозмовника, принизити його. Мовцем-англійцем залучається також тактика використання мовної гри: римоване поєднання неофіційного пейоративного прізвиська китайців та назви страви (Chinks and chips and greasy foreign muck) спрямовано на приниження іноземця.

5. Стратегія висміювання представників чужих етнічних груп. Для висловлення іронічного, зневажливого ставлення до іноземців англійцями використовується стратегія висміювання представників чужих етнічних груп. У межах макростратегії дистанціювання, висміюючи звички, поведінку, спосіб життя або рівень освіченості тощо, адресант прагне створити негативний образ іншого народу у адресата, для чого залучаються неофіційні позначення іноземців - етнофобізми та етноніми-прізвиська, а також офіційні етноніми, що набувають негативних оцінних конотацій:

`Give this place to the great unwashed and just watch them kill the golden goose,' he said. `But of course the great unwashed will eat anything' (T.Parsons).

У наведеному вище прикладі англієць-відвідувач бару у Гонконзі вдається, по-перше, до тактики використання мовної гри та застосовує принизливе позначення китайців (the great unwashed), по-друге, до тактики опису парадоксальної поведінки іноземця (just watch them kill the golden goose). Китайцям приписується нездатність раціонально керувати країною, байдуже ставлення до власної долі (the great unwashed will eat anything), що є реалізацією тактики опису способу життя іноземців.

У наступному прикладі розгортання стратегії висміювання іноземця забезпечується використанням низки тактик:

`Arabs,' Alleline repeated, pushing aside the folder and dropping a rough pipe from his pocket. `Any bloody fool can burn an Arab, can't he, Bill? Buy a whole damn Arab cabinet, for half a crown if you've a mind to' (J.le Carrй).

Серед них:

тактика імплікації (Arabs) та тактика обачливості (discreet talk - термін Дж.Бергманна). Такий мовленнєвий хід демонструє натяк мовця на негативне ставлення до референта, хоча це й не висловлюється з огляду на вимоги принципу ввічливості (П.Браун, С.Левінсон);

тактика наведення думки третьої особи (Any bloody fool can burn an Arab, can't he, Bill?);

тактика перебільшення (Buy a whole damn Arab cabinet, for half a crown if you've a mind to).

Під час міжетнічної взаємодії, називаючи іноземців та надаючи їм певні характеристики, мовець-англієць переслідує визначену комунікативну мету - орієнтування у багатонаціональному світі.

ВИСНОВКИ

У процесі номінації іноземців англійці демонструють стереотипні уявлення стосовно національних характерів, поведінки представників інших народів, їхнього способу життя та діяльності, використовуючи відповідні етнономінації.

Етнічні стереотипи, що відбиваються у концептуальній картині світу, присутні у структурі концепту ІНОЗЕМЕЦЬ. У сучасній англійській мові зазначений концепт вербалізується за допомогою системи етнономінацій, у семантиці яких виявляється ототожнення (автоетноніми) або відчуження (зовнішні етноніми) мовця відносно іншого народу. Концептуальна модель етнічної номінації у сучасній англійській мові представлена предметно-акціональним фреймом, конституентами якого є декілька сутностей ДЕХТО: англієць та іноземець. Мовець-англієць за допомогою офіційного етноніму або неофіційної назви позначає представника іншої етнічної спільноти та реалізує намір відмежуватися від нього.

Загальновизнані офіційні етнономінації позбавлені позитивних або негативних конотацій і набувають оцінного значення лише у мовленні. Неофіційні етнономінації у сучасній англійській мові представлені етнонімами-прізвиськами та етнофобізмами.

На позначення іноземців у неофіційному мовленні англійці широко застосовують власні імена представників етносу-референта; скорочені офіційні етноніми певного народу; етнонімічні назви образного характеру, які вказують на зовнішність, расові відмінності, соціокультурні властивості, спосіб життя, типову поведінку, гастрономічні уподобання представників “чужого” народу. Образні етнономінації створюються за допомогою переосмислення значення лексичної одиниці на підставі метафоричного та метонімічного переносів. На позначення іноземців англійці використовують біоморфні і соціоморфні метафори. Метонімічні переноси назв певних сутностей на представників “чужих” народів відбуваються із залученням назв біоморфних (антропоморфних, зооморфних, ботанічних), соціоморфних явищ та назв матеріальних предметів або культурних реалій.

Організація міжетнічного спілкування та сприйняття англійцями іноземців зазнають впливу таких екстралінгвістичних факторів, як стереотипні уявлення про національні характери та особливості національного менталітету представників чужих етнічних спільнот, вияви ксенофобії, расової дискримінації. Упереджене ставлення до “чужих” етносів, застосування етнонімів-прізвиськ є проявами ксенофобії, що порушує принцип політичної коректності організації міжетнічної комунікації, дотримання якого на мовному рівні реалізується за допомогою вживання нейтральних етнономінацій - офіційних етнонімів у міжетнічному спілкуванні.

Використання певних одиниць системи етнономінацій і вибір відповідної комунікативної стратегії зумовлений етнічними стереотипами сприйняття іноземців у англійському соціумі. У ситуаціях міжетнічного спілкування процес комунікації спрямовується на розмежування та віднесення комунікантів до групи “МИ-свої” та “ВОНИ-чужі”. Прагматична настанова дистанціювання та ототожнення стосовно певної етнічної групи реалізується за допомогою стратегії ідентифікації національної приналежності особи та таких аксіологічних стратегій: оцінно-характеризуючої стратегії, стратегії позитивної самопрезентації мовця-англійця, стратегії висміювання та стратегії приниження представників “чужих” етнічних груп. Вживання офіційних, позбавлених негативної конотації етнонімів, та автоетнонімів спрямовано на позначення національної приналежності особи, тобто - на розгортання стратегії ідентифікації людини. З іншого боку, неофіційні етнономінації не лише називають, але й оцінюють, певним чином характеризують представників інших народів, що зумовлює їх функціонування у межах аксіологічних стратегій.

Перспективним у майбутньому є виділення та дослідження специфічних стратегій, до яких вдаються представники “чужої” для мовців-англійців етнічної групи. Значний інтерес викликає встановлення особливостей системи етнономінацій у різних варіантах сучасної англійської мови. Перспективним є також контрастивне дослідження представлення іноземців у англійській, українській та інших мовних картинах світу.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Святюк Ю.В. Національно-культурні стереотипи як складові англомовної картини світу // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. Серія Філологія. Педагогіка. Психологія. - К.: Видавничий центр КНЛУ. - 2002. - Вип. 6. - С. 491-494.

Святюк Ю.В. Мовний та лінгвокультурологічний аспекти етнономінації в сучасній англійській мові // Мова і культура. Наукове видання. - Серія “Філологія”. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго. - 2002. - Вип. 5. - Т. 3. - Ч. 2. - С. 143-148.

Святюк Ю.В. Етнокультурна специфіка вербалізації концепту (на матеріалі сучасної англійської мови) // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. - К.: Логос, 2003. - Т. 37. - С. 258-264.

Святюк Ю.В. Лінгвокогнітивний та лінгвокультурологічний аспекти етнонімів у сучасній англійській мові // Слов'янський вісник. Серія “Філологічні науки”: Зб. наук. пр. - Рівне: Рівненський ін-т слов'янознавства Київського славістичного ун-ту. - 2003. - Вип.3. - С. 53-57.

Святюк Ю.В. Реалізація комунікативної стратегії ідентифікації національної приналежності особи у ситуації міжетнічної взаємодії // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. - К.: Логос, 2004. - Т. 44. - C. 269-276.

Святюк Ю.В. Лінгвокогнітивний аспект утворення етнічних прізвиськ на основі власних імен (на матеріалі сучасної англійської мови) // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. / Від. ред. Н.М.Корбозерова. - Вип. 4. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2004. - С. 161-167.

Святюк Ю.В. Фреймове представлення ситуації номінації та характеристики іноземця (на матеріалі сучасної англійської мови) // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. - К.: Логос, 2004. - Т. 46. - С. 250-258.