Відтворення арготизмів в українських перекладах французької художньої прози

Передачу семантичного, емоційно-експресивного, стилістичного, часового та оказіонального компонентів значення арголексем вважаємо загальною метою перекладу ФА. Обов'язковими завданнями при відтворенні ФА бачимо передачу денотативної інформації значення арготизму, трансляцію хоча б однієї конотації змісту АЛ, збереження загальної функціонально-стилістичної адекватності.

Важливим для перекладача є врахування різної соціальної і лексикографічної маркованості арготизмів, які характеризуються: високим експресивним потенціалом, швидкими змінами лексичного складу, пейоративністю, образністю, перевагою конотації над денотацією, активним словотвором, мовно-рівневими (фонетичними, лексичними, морфологічними) особливостями, полісемічністю, багатою синонімією.

Ознайомлення з типовим місцем (частіше - пряма, рідше - авторська мова), способами уведення арготизмів у тканину першотвору (за допомогою маркерів чи семантизації) та глибокий аналіз їхніх функцій (характеристика персонажа, ситуації, атмосфери, предмета) в оригіналі дозволить перекладачеві точніше ідентифікувати арготичне забарвлення того чи іншого лексико-фразеологічного засобу тексту і добирати адекватніший відповідник.

Перекладознавчий аналіз лінгвокультурного компонента ФА дає підстави стверджувати, що, як мовні, так і позамовні чинники перекладу ФА роблять його бар'єром міжмовної (у даному випадку французько-української) комунікації. До перших віднесемо фонетико-орфографічні, структурно-морфологічні, лексико-семантичні та функціонально-стилістичні, а до других - національно-культурні, соціальні, історичні, темпоральні, психологічні, об'єктивні/суб'єктивні.

Основним джерелом добору функціональних відповідників французьких, особливо загальних, арготизмів виступає українське просторіччя. Адекватним перекладним відповідником ФА вважаємо український сленг, зважаючи на його активне проникнення у розмовне мовлення і кореляцію з ФА за складом, мовленнєвими функціями, емоційно-оцінним та експресивним потенціалом, сферами вживання, способами і засобами словотвору, багатою синонімією і полісемією.

Аналіз способів і засобів досягнення адекватного перекладу французької арготичної лексики на різних рівнях (лексичному і фразеологічному, соціальному) виявляє, що повна еквівалентність відтворення, яка є рідкістю, все ж простежується при перекладі елементів арго злочинців, загальних арготизмів, а також образних арготичних лексем.

Адекватність передачі французької арготичної лексики та фразеології забезпечується частковими (функціональними, контекстуальними, варіативними, різноструктурними, різнообразними, різностильовими) відповідниками з різним ступенем експресії та перекладацькими кальками. Безеквівалентними вважаються насамперед структурно марковані арготизми на основі коду чи усічення та арготичні реалії, переклад яких уможливлюється лише на семантико-денотативному та/чи функціональному рівнях.

Результати проведеного дослідження підтверджують можливість застосування способу трансформації (стилістичної, морфологічної, синтаксичної, словотвірної, лексичної), методу комбінованого перекладу (транскрипція + експлікація, калька + транскрипція або навпаки), а також прийомів варіативної, контекстуальної, гіперо/гіпонімічної підстановок, калькування (часткового, змішаного), описового перекладу, тлумачення (контекстуального, евфемістичного) і компенсації.

Результати вивчення способів відтворення французьких арготизмів дають підставу накреслити конкретні напрями майбутніх студій перекладознавчих, контрастивних, лексикологічних, лексикографічних, стилістичних: подальше вивчення перекладознавчого аспекту арготизмів на кожному з мовних рівнів; переклад військових, професійних, загальних арготизмів (кожен вид окремо); переклад мови кінофільмів з аргокомпонентом; переклад сучасного молодіжного арго; переклад арготизмів національно-територіальних варіантів французької мови; створення двомовних словників арготичної лексики; теорія та практика формування перекладацької компетенції у галузі соціальної діалектології.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях:

1. Білас А.А. Відтворення арготизмів в українських перекладах роману Л.-Ф. Селіна “Подорож на край ночі” // Мова і культура - К.: Видав. Дім Дмитра Бураго, 2004. - Вип. 7. - Т. VIII. Теорія і практика перекладу. - С. 146-151.

2. Білас А.А. Французькі військові арготизми на основі метафори та метонімії в оригіналі та перекладі (на матеріалі роману А. Барбюса “Вогонь”) // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2004. - Вип. 15. - С. 91-99.

3. Білас А.А. Французьке арго - жаргон - сленг: поняттєво-термінологічні співвідношення // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. - Серія: Іноземні мови. - Львів, 2005. - Вип. 112. - С. 228-232.

4. Білас А. А. Арготичні деномінації концептів “чоловік” і “жінка” в українському перекладі роману М. Уельбека “Платформа” // Вісник Прикарпатського національного університету. - Серія: Філологія. - Івано-Франківськ: Плай, 2005. - Вип. ІХ-Х. - C. 147-156.

5. Білас А.А. Французьке “арго окопів” в українських перекладах роману А. Барбюса “Вогонь” // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2005. - Вип. 13. - С. 48-53.

6. Білас А. А. Специфіка перекладу французьких арготичних фразеологізмів (на матеріалі роману Л.-Ф. Селіна “Подорож на край ночі”) // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. - Серія: Іноземна філологія. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2005. - Вип. 39. - С. 56-59.

7. Білас А.А. Французьке арго у перекладознавчому аспекті // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2005. - Вип. 6. - С. 34-39.

8. Білас А.А. Арго у французькій та українській лінгвістиці // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2005. - Вип. 8. - С. 19-26.

9. Додаткові публікації:

10. Білас А.А. Специфіка відтворення французьких арготизмів в українських перекладах (на матеріалі твору Робера Мерля “Уікенд на південному березі”) // Семантика мови і тексту: Зб. статей / VIII Міжнародна наукова конференція. - Івано-Франківськ: Плай, 2003. - С. 288-290.

11. Білас А.А. Особливості функціонування та семантизації арготизмів у творах В. Гюго “Останній день засудженого”, “Знедолені” // “Франція та Україна”, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур. Х Міжнародна конференція: Матеріали / Упорядник Л.В. Пономарьова. - Дніпропетровськ: Пороги, 2004. - С. 288-290.

АНОТАЦІЯ

Білас А.А. Відтворення арготизмів в українських перекладах французької художньої прози. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.16. - перекладознавство. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню проблематики відтворення словотвірних, семантичних та функціональних особливостей французьких арготизмів в українських перекладах французької художньої прози. Узагальнено і класифіковано критерії ідентифікації одиниць французького арго. Підтверджено положення про те, що “арго” є національно маркованим терміном французької лінгвістики. Проаналізовано французьке арго як лінгвокультурний бар'єр, лінгвостилістичні та словотвірні особливості арготизмів, динаміку їх статусу у контексті перекладу. Розглянуто український сленг та просторіччя як можливі перекладацькі відповідники французького арго.

Визначено стратегію і тактику перекладу арготичної лексики. Виявлено основні способи і прийоми відтворення структурної й етнокультурної специфіки арготичних лексем. Досліджено способи і засоби перекладу соціальних різновидів французького арго, специфіку передачі експресивного, полісемантичного, образного (лексичного і фразеологічного) навантаження арготизмів.

Ключові слова: переклад, французьке арго, арготизми, стратегія перекладу, адекватність перекладу, конотація, культурне забарвлення.

АННОТАЦИЯ

Билас А.А. Воспроизведение арготизмов в украинских переводах французской художественной прозы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.16. - переводоведение. - Киевский национальний университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2006.

В диссертации исследованы вопросы, связанные с проблемой воспроизведения арготизмов в украинских переводах французской художественной прозы.

Благодаря комплексному подходу к изучению французского арго систематизированы критерии идентификации арготизмов в трех блоках: социальные, речевые и формальные. К социальным относим такие критерии: национально-языковой, социально-идентификационный, социально-обусловленного ограничения функционирования. В речевой блок включаем критерии: нормативности, мотивированности, экспрессивности, мобильности, соотношения денотации и коннотации, контекстуальной вариативности, оценочности. Среди формальных критериев различаем словообразовательный, лексикографический и языково-структурной принадлежности.

Дается определение французского арго (ФА) как национально детерминированного, социолектного, профессионального, неформального, нелитературного, герметического/негерметического, стилистически сниженного языка отдельной или нескольких социальных/профессиональных груп (арго студентов, военных), который осуществляет общеязыковые (экспрессивную, пейоративную, эвфемистическую, смехотворную, эмоционально-оценочную) и специфические социально-коммуникативные функции (криптическую, крипто-людическую, идентификационную, игровую). При этом используются арготизмы с разным лексикографическим маркированием.

Проанализировано лингвистическую и словообразовательную специфику арготизмов, которая определяется высоким экспрессивным потенциалом, быстрыми узусными изменениями словарного состава, пейоративностью, образностью, преобладанием коннотации над денотацией, активным словообразованием, особенностями на языковых уровнях (фонетическом, лексическом, морфологическом), полисемичностью, синонимией. Лингвистические и экстралингвистические особенности французских арготизмов создают трудности в процессе перевода ФА, вследствии чего оно становится лингвокультурным барьером двуязычной коммуникации. К первым относим фонетико-орфографические, структурно-морфологические, лексико-семантические, функционально-стилистические, а ко вторым - национально-культурные, социальные, исторические, психологические, объективные/субъективные.

Проведённое исследование показало, что процесс проникновения арготической лексики в язык французской художественной прозы имеет историческую динамику в количестве единиц и их концентрации в текстах. Стихией лексики арго остается прямая речь. Основной функцией единиц ФА в прозе является характеристика персонажа, ситуации, предмета, эмоциональной атмосферы, создание комического эффекта.

Украинский сленг и просторечие становятся возможными переводческими соответствиями ФА благодаря лексическому составу, а также функциям в речи, эмоционально-оценочному и экспрессивному потенциалу, сферам использования, способам словообразования.

Определена стратегия перевода ФА, которая состоит в передаче семантического, эмоционально-экспрессивного, стилистического, временного и окказионального компонентов значения лексем. Тактикой результативного процесса перевода ФА предопределяется выбор оптимального соответствия с обязательной передачей денотативной информации значения арготизма, трансляцией хотя бы одной коннотации содержания лексемы, сохранением общей функционально-стилистической адекватности.

Установлено, что полная эквивалентность есть редкостным явлением, но проявляется особенно при переводе арго криминальных и асоциальных элементов, общих арготизмов, а также образных арготических лексем. Безэквивалентными считаются как структурно маркированные единицы ФА на основе кода или сокращения, так и арготические реалии, перевод которых становится возможным лишь на семантико-денотативном или функциональном уровнях. Адекватность трансляции арготизмов возможна с помощью контекстуальных, вариативных, разноструктурных, разнообразных, разностилистических аналогов.

В результате исследования возможности перевода единиц ФА установлены типические переводческие действия, которые основываются на способе трансформации (стилистической, морфологической, синтаксической, лексической), методе комбинированного перевода (транскрипция+калька, транскрипция +транспозиция на коннотативном уровне). Выявлены наиболее частые приемы трансляции арготизмов: вариативной, контекстуальной, гиперо/гипонимической подстановки, калькирования, описательного перевода, толкования, транскрибирования и компенсации.

Ключевые слова: французское арго, арготизмы, перевод, стратегия перевода, коннотация, адекватность перевода, культурная окраска.

ANNOTATIONS

Bilas A. Rendering Argot Words in Ukrainian Translations of French Prose Literature. - Manuscript.

A Thesis for the Scholarly Degree of Candidate of Philology, Specialty 10.02.16. - Translation Studies. - Kyiv Taras Shevchenko National University. - Kyiv, 2006.

The thesis focuses on a complex study of rendering the structural, semantic and stylistic peculiarities of argot words in Ukrainian translations of French prose literature.

The criteria of the French argot words identification are generalized and classified. The thesis that “argot” is the originally French linguistic term is confirmed. The French argot as a lingua-cultural barrier, the lingua-stylistic and word-building peculiarities of argot words, their status dynamics in translation context are analyzed. The Ukrainian slang and colloquial words are examined as the possible translation equivalences of French argot.

The strategy and tactics for the argot words translation are specified. The main ways and techniques of the structural and cultural specification of the French argot lexemes are investigated in Ukrainian translations of French prose literature. The translation methods and means of social kinds of French argot, the peculiarities of rendering the argot words expressive, polysemantic, image (lexical and phraseological) connotations are explored.

Key words: French argot, argot words, translation, translation strategy, connotation, adequacy, cultural connotation.

Размещено на Allbest.ru