Фразеологічні одиниці з кінесичним компонентом у сучасній німецькій мові: семантико-структурний аспект

Дослідження ФОК у сучасній німецькій мові показало, як відбувається збагачення та формування фразеологічної системи німецької мови новими одиницями, що позначають найрізноманітніші сторони життя та діяльності носіїв мови. При цьому в них зберігаються й вербалізуються уявлення народу про навколишній світ, етнокультурний та історичний процеси їх творення. Мовні чинники взаємодіють у процесі фразеотворення з етнокультурними та національно-ментальними. Особливості мислення носіїв мови з урахуванням специфічних рис, притаманних німецькому етносу, сприяють своєрідній вербалізації позамовної дійсності, не властивій іншим народам.

Установлено, що цілісне фразеологічне значення досліджуваних мовних одиниць формується на основі стрижневого компонента і йому притаманна певна динаміка (рухливість, змінність).

Виявлення структурних, семантичних, функціональних і стилістичних властивостей ФОК з урахуванням специфіки прояву національно-культурної семантики засвідчує, що досліджувані мовні одиниці відображають етнокультурне світобачення.

Аналіз показав зміну семантики тих компонентів ФОК, які використовуються у новій для них функції найменування, тобто це може бути часткова або повна зміна значення, що базується на семантичному зрушенні, в результаті якого відбувається актуалізація потенціальних сем і погашення основної семи. У дослідженні встановлено, що продуктивність різних кінесичних компонентів у формуванні цілісного фразеологічного значення неоднакова. Нами виявлено такі форми семантичного зрушення: а) метафоричне переосмислення найменування, яке сприяє семантичному оновленню компонентного складу ФО; б) метонімічне переосмислення, яке здійснюється на основі логічних відношень: причиново-наслідкових, просторових, локальних та інших.

Варіантність - це здатність реалізації фразеологізму в різних формах, об'єднаних у єдине ціле завдяки інваріантним властивостям. Аналіз варіювання у сфері досліджуваних мовних одиниць уможливлює виокремлення таких типів варіацій: лексичні, морфологічні, синтаксичні та комбіновані, яким властивий широкий діапазон синонімічних замін певних компонентів ФОК: іменниками, прикметниками, дієсловами; варіації іменникових форм, заміна артикля присвійним займенником, варіювання часової форми дієслова, інверсія компонентів ФОК, редукція компонентів (іменників, прикметників, прислівників); поєднання лексичної, морфологічної та синтаксичної варіативності тощо.

Спостереження над семантичним розвитком досліджуваних мовних одиниць засвідчують наявність внутрішніх системних відношень з різною продуктивністю: синонімічних (внутрішньорівневих та міжрівневих), антонімічних та полісемічних.

Вирішення поставлених у реферованій праці завдань має перспективу подальших фразеологічних студій у плані зіставного аналізу ФО з кінесичним компонентом німецької, української, англійської та інших іноземних мов; вивчення та аналізу німецьких ФОК у зв'язку з проблемами їх перекладу на українську мову. Доцільним є також вивчення лінгвокультурологічного аспекту ФОК у німецькій мові та в інших мовах.

ЛІТЕРАТУРА

1. Національно-культурні ФО з паралінгвістичним компонентом // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. ст. - К.: Вид. центр КДЛУ, 2000. - Вип. 4. - С. 345-352.

2. Німецькі фразеологічні одиниці з паралінгвістичним компонентом // Наукові записки. - Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград, 2000. - Вип. 26. - С. 314-320.

3. Полісемія німецьких паралінгвістичних фразеологічних одиниць (до проблеми системних явищ у фразеології) // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. - Педагогіка. Філологія. - К.: Логос, 2001. - Т. ХХІХ. - С. 283-291.

4. Роль компонента у формуванні цілісного фразеологічного значення // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. - Педагогіка. Філологія. - К.: Логос, 2002. - Т. ХХХІІ. - С. 276-282.

5. Пророченко О.П., Харчук О.В. Фразеологічні одиниці з паралінгвістичним компонентом у сучасній німецькій мові: семантичний аспект // Матеріали Міжнародної наукової конференції “Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес”. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 249-250.

АНОТАЦІЯ

Харчук О.В. Фразеологічні одиниці з кінесичним компонентом у сучасній німецькій мові: семантико-структурний аспект. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню семантико-структурного аспекту фразеологічних одиниць з кінетичним компонентом (ФОК) та їх функціонування у сучасній німецькій мові з урахуванням національно-культурної специфіки носіїв мови. У роботі запропоновано системний аналіз одиниць вторинної номінації з кінесичним компонентом. З'ясовано мовні та позамовні чинники динамічних процесів у сфері досліджуваних одиниць та розкрито їх вплив на розвиток семантичної структури ФО. Встановлено найтиповіші способи фразеотворення ФОК. Визначено семантичні відношення досліджуваних мовних одиниць. Проведено аналіз структурних та семантичних типів ФОК. Виявлено типи структурного та семантичного варіювання ФОК.

Ключові слова: семантика, структура, кінема, вторинна номінація, кінесичний компонент, фразеотворення, національно-культурна специфіка, семантичні відношення, варіювання, паралінгвістика.

Харчук О.В. Фразеологические единицы с кинесическим компонентом в современном немецком языке: семантико-структурный аспект. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2006.

Диссертация посвящена изучению семантико-структурного аспекта под углом зрения фразообразования в тексте, определенной коммуникативной ситуации, а также использования фразеологизмов в речи с учетом особенностей знаковой фиксации национально-культурного опыта немецкого народа.

В первой главе представлены теоретико-методологические основы исследования, определены роль и место кинем в современном немецком языке, рассмотрены коммуникативная значимость кинесических средств и их взаимодействие с вербальными средствами, исследованны семантическая сущность кинесического компонента и его роль в формировании фразеологического значения, проанализирована специфика структурной, семантической и функционально-стилистической организации исследуемых фразеологических единиц.

Семантическая природа кинем и их фразообразовательная активность позволяют выделить: дейктические, описательные, символические, усилительные и инвективные жесты, которые могут выполнять следующие функции языкового знака: эмотивную, коннотативную, референтную, метакинесическую и фатическую.

Во второй главе рассмотрены проблемы фразообразования, пути первичного фразообразования: семантические и структурные, описаны структурные и семантические типы в сфере исследуемых языковых единиц, выявлены коннотативные признаки, их роль в формировании фразеологического значения, определены общие тенденции развития фразеологической семантики.

Установлено, что анализируемые устойчивые языковые знаки образуются в результате семантического переосмысления значения тех компонентов, которые используются в новой для них функции наименования. Своеобразие ФЕ заключается в том, что их прототипы представляют собой эксплицитное вербальное описание кинем, т.е. эти фразеологические единицы имеют денотаты, являющиеся в свою очередь знаками иной кинесической системы. Базой для переосмысления служит культурная и этнокультурная информация, основную роль в которой играет кинесический компонент.

В третьей главе исследованы языковые и внеязыковые факторы развития ФЕ с кинесическим компонентом, их структурное и семантическое варьирование, определены их лексико-семантические парадигмы.

Нами выделены такие типы вариантов: лексические, морфологические, синтаксические и комбинированные, которые характеризуются широким диапазоном вариаций: вариативность синонимических замен в компонентном составе другими глаголами, глаголами, варьирующимися только в одном из своих лексико-семантических значений или тематически близкими словами. Возможности морфологической вариативности очень широки: вариации форм существительных, предлогов, падежей и т.п. При синтаксическом варьировании часто используется вклинивание компонента - существительного, прилагательного, наречия и т.п., а также характерна инверсия компонентов. Комбинированная вариативность объединяет лексическую, морфологическую и синтаксическую.

Изучаемые усложненные языковые единицы характеризуются также синонимическими (внутриуровневая и межуровневая) и антонимическими отношениями. Установлено, что полисемия ФЕК, в основном, двухзначная, а количество ФЕ с более разветвленной семантикой - незначительная.

Ключевые слова: семантика, структура, кинема, вторичная номинация, кинесический компонент, фразообразование, национально-культурная специфика, семантические отношения, варьирование, паралингвистика.

Kharchuk O.V. Phraseological Units with Kinesic Component in Modern German: А Semantic and Structural Aspect. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Philology, speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Kyiv National Linguistic University, Kyiv, 2006.

This thesis focuses upon the study of semantic and structural aspect of phraseological units with the kinesic component and their functioning in Modern German, the native speakers' ethnic and cultural specificity being taken into account. The dissertation suggests a comprehensive analysis of the secondary nomination units with the kinesic component. Linguistic and extralinguistic features causing dynamic processes in the field of the phraseological units under research are established and their influence on the development of the analysed units' semantic structure is revealed. The most typical means of the investigated units' formation are ascertained. Semantic relations of the units under study are determined. The analysis of the examined phraseological units' structural and semantic types has been carried out. The patterns of structural and semantic variations of phraseological units with the kinesic component are defined.

Key words: semantics, structure, kineme, secondary nomination, kinesic component, phraseological units formation, ethnic and cultural specificity, semantic relations, variations, paralanguage.

Размещено на Allbest.ru